Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свято Троїцький жіночий монастир пол Satanowski monaster sw Trójcy жіночий православний монастир в Україні розташований

Свято-Троїцький жіночий монастир

Свято-Троїцький жіночий монастир

Свято-Троїцький жіночий монастир  (пол. Satanowski monaster sw. Trójcy) — жіночий православний монастир в Україні, розташований у селі Сатанівська Слобідка (нині Городоцького району Хмельницької області). В 1709–1793 роках був унійним чоловічим монастирем Чину Святого Василія Великого, з 1793 року — православним чоловічим, а від 1899 року — жіночим.

Свято-Троїцький жіночий монастир
image
Свято-Троїцький жіночий монастир
Свято-Троїцький жіночий монастир
49°14′29″ пн. ш. 26°13′21″ сх. д. / 49.241639° пн. ш. 26.222694° сх. д. / 49.241639; 26.222694Координати: 49°14′29″ пн. ш. 26°13′21″ сх. д. / 49.241639° пн. ш. 26.222694° сх. д. / 49.241639; 26.222694
КраїнаУкраїна
МістоСатанів, c.
КонфесіяПЦУ
ЄпископствоКам'янець-Подільська єпархія ПЦУ
Типоборонний
Стильбароко
Основні дати:
1707 унійний
1793 православний
1899 жіночий
1929 ліквідований
1942 відновлений (ігуменя Рафаїла Святова)
1961 ліквідований
1989 відновлений
Будівлі:
Дзвіниця
келії
печери
Троїцька церква
брама
мури
Відомі мешканціАрсентій Корецький (Сатанівський)
Реліквії і святинікопія Ченстоховської ікони
Настоятельо. Володимир Наглій
Статус Монастир жіночий
Станзруйнований 1960-x
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Троїцька церква
image
Дзвіниця і келії
image
Церква
image
Брама
image
Дзвіниця

Історія монастиря

Коли був закладений Сатанівський монастир не відомо. Відомо, що вже в 1600 р. існував. При монастирі діяв єдиний в Україні цех лірників, яких часто помилково називають жебраками. Хто такі лірники? Це музиканти, народні співці, які мандрували та співали різних пісень (релігійні, про козаків, жартівливі). Цьому ремеслу лірники довго навчалися. Зазвичай, навики гри на лірі та пісні передавалися у спадок. Лірники були мандрівними народними співцями, ремеслу яких довго навчалися та ремесло яких передавалося часто по спадковості. Лірники співали думи про колишню козацьку славу та пісні релігійного змісту, а також жартівливі шумки, найчастіше біля церкви та відвідували козацькі могили, на яких співали думи.

Всі старовині храмові розписи було знищено за часів СРСР.

Василіянський період

В 1707 році монастир став унійним Чину святого Василія Великого. В 1793 р. після захоплення Поділля Російською імперією, монастир знову став православним. Один з унійних ігуменів — о. Модест Сільницький, який управляв монастирем, почав писати з 1770 р. літопис монастиря, який його наступники продовжували писати до 1793 р. Літопис написаний польською, знаходився в бібліотеці Оссолінських у Львові, під сигнатурою «2106».

Біля підніжжя гори, на якій стоїть монастир, знаходилася дерев'яна церква, яка була розібрана в 1744 р., тому що була вже ветха. На куполі був зазначений 1600 р. Після неї залишилися печери, видовбані в скелі.

За часів влади турків на Поділлі, монастир не переставав існувати. Ігуменом в той час був Ісая Рудик, який помер в 1701 р., Його наступник Сильвестр, утопився в Збручі, на подвір'ї монастиря була його могила з кам'яним хрестом.

Першим унійним ігуменом був Вартоломій Холодинський, син священика Сатанівського передмістя «Свято-Покровські фільварки». Під час нападу татар, його батькові, під час служби в церкві, татари стяли голову, це так сильно вплинуло на сина, що він пішов у монахи. За його часів монастир відвідав Петро, промовою його вітав ієромонах — Йосип Чижевський. Чижевський мав великий вплив на гетьмана, від нього він отримав для монастиря город та 200 десятин землі.

Наступними ігуменами були: Леон Ординський з Гусятина, Мойсей Стопчанський, який служив довгий час в панцерній хоругві Сенявського, в старості він постригся в монахи та вніс монастирю значну суму грошей, Добрянський — теребовлянський шляхтич та Діонісій Вишневецький.

1732–1762 рр. ігуменом був Варлаалам Савицький. Він вибудував церкву, яка існує в наш час. Церква була закінчена 1774 р. Він поставив також двохповерховий монастирський будинок. Після переведення Савицького до Унева, ігуменом був в 1762—1765 рр. Боніфатій Рихловський, але в 1765 р. Савицький повернувся і помер тут 1766 р. Похований був у церкві біля правого крилоса.

Після нього ігуменом був Модест Сільницький. Він залишив в літописі також запис, що від чуми 1770 року померло 6 монахів, та 150 населення, яке належало монастиреві. За його часів канівський староста Микола Потоцький дав монастиреві 30 000 злотих.

1771–1772 рр. ігуменом був Анатолій Водлинський, після нього 1772–1775 рр. — Констянтин Улашевич, а після його переходу в Люблінський монастир, в Сатанові ігуменом був Лев Заславський. За його часів в Сатанові відбулося зібрання Василіянського Чину, за яким було постановлено обрати Сатанів на місце довічного ув'язнення для монахів. В кінці монастирського коридору повинна була бути облаштована для цього спеціальна келія. Цю келію зайняв в 1775 р. монах Филимон Вітошинський.

В 1777–1785 рр. ігуменом був Амброзій Гнатович. З часів його ігуменства залишилися такі записи: 4 червня грім ударив в купол церкви; ікона була вправлена в срібну ризу; майстром Василем Островським з Чорного Острова в 1780 р. був відлитий дзвін вагою 38,5 пудів. Гнатович залишив в літописі замітку про те, що після смерті канівського старости Миколая Потоцько цілий тиждень в Сатанівському монастирі били в дзвони.

1789–1793 рр. ігуменом був Онуфрій Тучапський, він занотував у літописі, що російський капітан Іллін прийняв 4 квітня 1793 р. від монахів присягу на вірність Катерині, а 16 червня 1793 р. був назначений новий ігумен — Венедикт Орачевський. Правдоподібно, що того ж року монастир став православним.

В 1815 р. в монастирі були: Церква Св. Трійці з кам'яною дзвіницею, келії, трапезна, кухня, ще одна дзвіниця, погріб, мури, поза монастирем знаходилась дерев'яна хата та конюшні і два приміщення. До монастиря належало поселення, у якому було 41 чоловік та 40 жінок. Гетьман Миколай Сенявський надав монастирю в 1723 р. два садки та ліс, який оточував монастир.

У книзі «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (Київ, 1986) Троїцький монастир у Сатанівській Слобідці датується XVI–XVIII століттями. Вважається, що первісно монастир був дерев'яним. Кам'яні споруди на основі архітектурних обстежень попередньо датуються першою чвертю XVII століття. Монастирський ансамбль, що складається з Троїцької церкви, надбрамної дзвіниці з келіями, в'їзної брами та огорожі, 1744 року перебудовано в стилі бароко .

Жіночий монастир

1899 року Сатанівський Свято-Троїцький монастир із чоловічого було перетворено на жіночий .

На кінець 1961 року Троїцький жіночий монастир у селі Сатанівська Слобідка був одним із 13 монастирів, що ще діяли в Україні, але невдовзі змушений був самоліквідуватися .

Архітектурні особливості монастиря

Троїцька церква

Троїцька церква датується першою чвертю XVII століття. У XIX столітті прибудовано бабинець.

Церква кам'яна, однонавна, з п'ятигранною абсидою. Церкву перекрито напівциркульними з розпалубками склепіннями на підпружних арках. 1744 року головний фасад завершено барочним фронтоном. Вікна церкви стрілчасті.

1774 року на південній стіні церкви встановили сонячний годинник. На відміну від годинників в Ужгороді та Меджибожі циферблат тут не намалювали, а вирізьбили на кам'яній плиті. Він має овальну форму з цифрами 5 — 12 — 7 і V — XII — VII. В центрі його розміщено алегоричне зображення сонця у вигляді людського обличчя. Плиту до стіни церкви прикріплено під спеціально зробленим карнизом із ліпним дашком. Стрижень-гномон не зберігся: коли 1930 року цей годинник фотографував мистецтвознавець Павло Жолтовський, гномона вже не було. Якщо для виготовлення ужгородського та меджибізького годинників потрібні були тільки досвідчені слюсарі та живописці, то у виготовленні сатанівського годинника брали участь уже й різьбярі та скульптори. .

В інтер'єрі пам'ятки збереглися залишки темперного розпису XVIII століття.

П'яти підпружних арок підкреслено профілізацією. У північній частині церкви влаштовано підвал.

Келії із дзвіницею

Келії із дзвіницею датуються дослідниками першою чверттю XVII століття.

Келії кам'яні, прямокутні в плані. Дзвіниця у вигляді надбрамної башти розмістилася в центрі об'єму келій. Вона квадратна в плані, має три яруси. Перший ярус — це наскрізний прохід, перекритий напівциркульним із розпалубками склепінням. На другий ярус ведуть сходи, влаштовані в товщі стіни коридору. Перекриття двох верхніх ярусів не збереглися. Третій ярус у XVIII столітті завершено профільованим карнизом із сегментними зламами в стилі бароко.

На східному фасаді першого ярусу збереглися різьблені білокам'яні капітелі пілястр у стилі ренесансу. Вони складаються з волют, іоніків і розетки.

Корпус келій — одноповерховий (у XVIII столітті — двоповерховий). Планування коридорне з одностороннім розміщенням келій. Перекриття — напівциркульні та хрестові склепіння.

В'їзна брама

В'їзна брама датується XVIII століттям. Її збудовано в стилі бароко. Брама цього періоду була кам'яною, потинькованою, двоярусною. До брами з боку монастирського двору примикала прибудова, прямокутна в плані, на високому цоколі, перекрита двосхилим дахом. Аналогічно до дзвіниці, стіна проїзду поярусно декорована пілястрами та профільованими карнизами. Другий ярус завершувався фронтоном профілю, близького до встановленого на Троїцькій церкві. Другий ярус прибудови та брами за станом на 1986 рік був у руїнах.

Брама кам'яна, однопрогонова, прямокутна в плані, одноярусна, не оштукатурена. Браму перекрито коробовим склепінням із чотирма розпалубками над нішами, які попарно розташовані по обидва боки арочного проїзду. Проліт підкреслять грановані з укосом всередину пілони, його завершує білокам'яний карниз. Збереглися квадратні отвори для системи запирання.

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Історія Свято-Троїцького жіночого монастиря на Хмельниччині Хмельницький (укр.). 9 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
  2. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К.: Будівельник, 1986. — С. 200.
  3. Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 744.
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 травня 2010.
  5. Народна творчість та етнографія. — 1969. — С. 80.

Література

  • В. А. (Владимир Антонович). Православный монастырь и его униатская летопись (К истории Сатановского монастыря Подольской епархии) // Киевская старина. — 1882. — Февраль. — С. 418—425.
  • Исторические заметки о Свято-Троицком монастыре Подольской епархии, вблизи местечка Сатанова // Подольские епархиальные ведомости. — 1883. — № 1. — Часть неофициальная. — С. 6—13.
  • Летопись Сатановского монастыря // Антонович В. Б. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. — Том 1. — Киев, 1885. — С. 343—351.
  • Ив. Ш. (Иван Шипович). Из прошлого Сатановского монастыря и летопись этого монастыря // Подольские епархиальные ведомости. — 1886. — № 51. — Часть неофициальная. — С. 1063—1076.
  • Сатановский монастырь. Приложения: 1. Визита Сатановского монастыря 1760 г.; 2. Летопись Сатановского базилианского монастыря (1770—1793 гг.) // Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Выпуск пятый. — Каменец-Подольск, 1890—1891. — С. 352—402.
  • Троицкий монастырь, XVI—XVIII вв. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К.: Будівельник, 1986. — С. 200—201.
  • Полюхович Дмитро. Повернення віри. Ченці відроджують середньовічну перлину Поділля // День. — 2003. — 30 серпня. [ 24 січня 2005 у Wayback Machine.]
  • Свято-Троїцький монастир // Перова Олена, Байдак Ігор. Сатанів — місто-легенда, місто-курорт: Інформаційний довідник (історія, санаторії, екскурсії). — Хмельницький: Видавництво Алли Цюпак, 2007. — С 15—18.
  • До Сатанівського монастиря // Мошак Мирослав. Сатанівська здоровниця та подорож туристичними стежками Поділля. — Кам'янець-Подільський, 2008. — С. 54—64.

Посилання

  • Жарких М. І. Храми Поділля. Городоцький район [ 2 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Замки та Храми України [ 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svyato Troyickij zhinochij monastir pol Satanowski monaster sw Trojcy zhinochij pravoslavnij monastir v Ukrayini roztashovanij u seli Satanivska Slobidka nini Gorodockogo rajonu Hmelnickoyi oblasti V 1709 1793 rokah buv unijnim cholovichim monastirem Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo z 1793 roku pravoslavnim cholovichim a vid 1899 roku zhinochim lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Svyato Troyickij zhinochij monastirSvyato Troyickij zhinochij monastir Svyato Troyickij zhinochij monastir49 14 29 pn sh 26 13 21 sh d 49 241639 pn sh 26 222694 sh d 49 241639 26 222694 Koordinati 49 14 29 pn sh 26 13 21 sh d 49 241639 pn sh 26 222694 sh d 49 241639 26 222694KrayinaUkrayinaMistoSataniv c KonfesiyaPCUYepiskopstvoKam yanec Podilska yeparhiya PCUTipoboronnijStilbarokoOsnovni dati 1707 unijnij 1793 pravoslavnij 1899 zhinochij 1929 likvidovanij 1942 vidnovlenij igumenya Rafayila Svyatova 1961 likvidovanij 1989 vidnovlenijBudivli Dzvinicya keliyi pecheri Troyicka cerkva brama muriVidomi meshkanciArsentij Koreckij Satanivskij Relikviyi i svyatinikopiya Chenstohovskoyi ikoniNastoyatelo Volodimir NaglijStatus Monastir zhinochijStanzrujnovanij 1960 x Mediafajli u Vikishovishi Troyicka cerkva Dzvinicya i keliyi Cerkva Brama DzvinicyaIstoriya monastiryaKoli buv zakladenij Satanivskij monastir ne vidomo Vidomo sho vzhe v 1600 r isnuvav Pri monastiri diyav yedinij v Ukrayini ceh lirnikiv yakih chasto pomilkovo nazivayut zhebrakami Hto taki lirniki Ce muzikanti narodni spivci yaki mandruvali ta spivali riznih pisen religijni pro kozakiv zhartivlivi Comu remeslu lirniki dovgo navchalisya Zazvichaj naviki gri na liri ta pisni peredavalisya u spadok Lirniki buli mandrivnimi narodnimi spivcyami remeslu yakih dovgo navchalisya ta remeslo yakih peredavalosya chasto po spadkovosti Lirniki spivali dumi pro kolishnyu kozacku slavu ta pisni religijnogo zmistu a takozh zhartivlivi shumki najchastishe bilya cerkvi ta vidviduvali kozacki mogili na yakih spivali dumi Vsi starovini hramovi rozpisi bulo znisheno za chasiv SRSR Vasiliyanskij period V 1707 roci monastir stav unijnim Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo V 1793 r pislya zahoplennya Podillya Rosijskoyu imperiyeyu monastir znovu stav pravoslavnim Odin z unijnih igumeniv o Modest Silnickij yakij upravlyav monastirem pochav pisati z 1770 r litopis monastirya yakij jogo nastupniki prodovzhuvali pisati do 1793 r Litopis napisanij polskoyu znahodivsya v biblioteci Ossolinskih u Lvovi pid signaturoyu 2106 Bilya pidnizhzhya gori na yakij stoyit monastir znahodilasya derev yana cerkva yaka bula rozibrana v 1744 r tomu sho bula vzhe vetha Na kupoli buv zaznachenij 1600 r Pislya neyi zalishilisya pecheri vidovbani v skeli Za chasiv vladi turkiv na Podilli monastir ne perestavav isnuvati Igumenom v toj chas buv Isaya Rudik yakij pomer v 1701 r Jogo nastupnik Silvestr utopivsya v Zbruchi na podvir yi monastirya bula jogo mogila z kam yanim hrestom Pershim unijnim igumenom buv Vartolomij Holodinskij sin svyashenika Satanivskogo peredmistya Svyato Pokrovski filvarki Pid chas napadu tatar jogo batkovi pid chas sluzhbi v cerkvi tatari styali golovu ce tak silno vplinulo na sina sho vin pishov u monahi Za jogo chasiv monastir vidvidav Petro promovoyu jogo vitav iyeromonah Josip Chizhevskij Chizhevskij mav velikij vpliv na getmana vid nogo vin otrimav dlya monastirya gorod ta 200 desyatin zemli Nastupnimi igumenami buli Leon Ordinskij z Gusyatina Mojsej Stopchanskij yakij sluzhiv dovgij chas v pancernij horugvi Senyavskogo v starosti vin postrigsya v monahi ta vnis monastiryu znachnu sumu groshej Dobryanskij terebovlyanskij shlyahtich ta Dionisij Vishneveckij 1732 1762 rr igumenom buv Varlaalam Savickij Vin vibuduvav cerkvu yaka isnuye v nash chas Cerkva bula zakinchena 1774 r Vin postaviv takozh dvohpoverhovij monastirskij budinok Pislya perevedennya Savickogo do Uneva igumenom buv v 1762 1765 rr Bonifatij Rihlovskij ale v 1765 r Savickij povernuvsya i pomer tut 1766 r Pohovanij buv u cerkvi bilya pravogo krilosa Pislya nogo igumenom buv Modest Silnickij Vin zalishiv v litopisi takozh zapis sho vid chumi 1770 roku pomerlo 6 monahiv ta 150 naselennya yake nalezhalo monastirevi Za jogo chasiv kanivskij starosta Mikola Potockij dav monastirevi 30 000 zlotih 1771 1772 rr igumenom buv Anatolij Vodlinskij pislya nogo 1772 1775 rr Konstyantin Ulashevich a pislya jogo perehodu v Lyublinskij monastir v Satanovi igumenom buv Lev Zaslavskij Za jogo chasiv v Satanovi vidbulosya zibrannya Vasiliyanskogo Chinu za yakim bulo postanovleno obrati Sataniv na misce dovichnogo uv yaznennya dlya monahiv V kinci monastirskogo koridoru povinna bula buti oblashtovana dlya cogo specialna keliya Cyu keliyu zajnyav v 1775 r monah Filimon Vitoshinskij V 1777 1785 rr igumenom buv Ambrozij Gnatovich Z chasiv jogo igumenstva zalishilisya taki zapisi 4 chervnya grim udariv v kupol cerkvi ikona bula vpravlena v sribnu rizu majstrom Vasilem Ostrovskim z Chornogo Ostrova v 1780 r buv vidlitij dzvin vagoyu 38 5 pudiv Gnatovich zalishiv v litopisi zamitku pro te sho pislya smerti kanivskogo starosti Mikolaya Potocko cilij tizhden v Satanivskomu monastiri bili v dzvoni 1789 1793 rr igumenom buv Onufrij Tuchapskij vin zanotuvav u litopisi sho rosijskij kapitan Illin prijnyav 4 kvitnya 1793 r vid monahiv prisyagu na virnist Katerini a 16 chervnya 1793 r buv naznachenij novij igumen Venedikt Orachevskij Pravdopodibno sho togo zh roku monastir stav pravoslavnim V 1815 r v monastiri buli Cerkva Sv Trijci z kam yanoyu dzviniceyu keliyi trapezna kuhnya she odna dzvinicya pogrib muri poza monastirem znahodilas derev yana hata ta konyushni i dva primishennya Do monastirya nalezhalo poselennya u yakomu bulo 41 cholovik ta 40 zhinok Getman Mikolaj Senyavskij nadav monastiryu v 1723 r dva sadki ta lis yakij otochuvav monastir U knizi Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Kiyiv 1986 Troyickij monastir u Satanivskij Slobidci datuyetsya XVI XVIII stolittyami Vvazhayetsya sho pervisno monastir buv derev yanim Kam yani sporudi na osnovi arhitekturnih obstezhen poperedno datuyutsya pershoyu chvertyu XVII stolittya Monastirskij ansambl sho skladayetsya z Troyickoyi cerkvi nadbramnoyi dzvinici z keliyami v yiznoyi brami ta ogorozhi 1744 roku perebudovano v stili baroko Zhinochij monastir 1899 roku Satanivskij Svyato Troyickij monastir iz cholovichogo bulo peretvoreno na zhinochij Na kinec 1961 roku Troyickij zhinochij monastir u seli Satanivska Slobidka buv odnim iz 13 monastiriv sho she diyali v Ukrayini ale nevdovzi zmushenij buv samolikviduvatisya Arhitekturni osoblivosti monastiryaTroyicka cerkva Troyicka cerkva datuyetsya pershoyu chvertyu XVII stolittya U XIX stolitti pribudovano babinec Cerkva kam yana odnonavna z p yatigrannoyu absidoyu Cerkvu perekrito napivcirkulnimi z rozpalubkami sklepinnyami na pidpruzhnih arkah 1744 roku golovnij fasad zaversheno barochnim frontonom Vikna cerkvi strilchasti 1774 roku na pivdennij stini cerkvi vstanovili sonyachnij godinnik Na vidminu vid godinnikiv v Uzhgorodi ta Medzhibozhi ciferblat tut ne namalyuvali a virizbili na kam yanij pliti Vin maye ovalnu formu z ciframi 5 12 7 i V XII VII V centri jogo rozmisheno alegorichne zobrazhennya soncya u viglyadi lyudskogo oblichchya Plitu do stini cerkvi prikripleno pid specialno zroblenim karnizom iz lipnim dashkom Strizhen gnomon ne zberigsya koli 1930 roku cej godinnik fotografuvav mistectvoznavec Pavlo Zholtovskij gnomona vzhe ne bulo Yaksho dlya vigotovlennya uzhgorodskogo ta medzhibizkogo godinnikiv potribni buli tilki dosvidcheni slyusari ta zhivopisci to u vigotovlenni satanivskogo godinnika brali uchast uzhe j rizbyari ta skulptori V inter yeri pam yatki zbereglisya zalishki tempernogo rozpisu XVIII stolittya P yati pidpruzhnih arok pidkresleno profilizaciyeyu U pivnichnij chastini cerkvi vlashtovano pidval Keliyi iz dzviniceyu Keliyi iz dzviniceyu datuyutsya doslidnikami pershoyu chverttyu XVII stolittya Keliyi kam yani pryamokutni v plani Dzvinicya u viglyadi nadbramnoyi bashti rozmistilasya v centri ob yemu kelij Vona kvadratna v plani maye tri yarusi Pershij yarus ce naskriznij prohid perekritij napivcirkulnim iz rozpalubkami sklepinnyam Na drugij yarus vedut shodi vlashtovani v tovshi stini koridoru Perekrittya dvoh verhnih yarusiv ne zbereglisya Tretij yarus u XVIII stolitti zaversheno profilovanim karnizom iz segmentnimi zlamami v stili baroko Na shidnomu fasadi pershogo yarusu zbereglisya rizbleni bilokam yani kapiteli pilyastr u stili renesansu Voni skladayutsya z volyut ionikiv i rozetki Korpus kelij odnopoverhovij u XVIII stolitti dvopoverhovij Planuvannya koridorne z odnostoronnim rozmishennyam kelij Perekrittya napivcirkulni ta hrestovi sklepinnya V yizna brama V yizna brama datuyetsya XVIII stolittyam Yiyi zbudovano v stili baroko Brama cogo periodu bula kam yanoyu potinkovanoyu dvoyarusnoyu Do brami z boku monastirskogo dvoru primikala pribudova pryamokutna v plani na visokomu cokoli perekrita dvoshilim dahom Analogichno do dzvinici stina proyizdu poyarusno dekorovana pilyastrami ta profilovanimi karnizami Drugij yarus zavershuvavsya frontonom profilyu blizkogo do vstanovlenogo na Troyickij cerkvi Drugij yarus pribudovi ta brami za stanom na 1986 rik buv u ruyinah Brama kam yana odnoprogonova pryamokutna v plani odnoyarusna ne oshtukaturena Bramu perekrito korobovim sklepinnyam iz chotirma rozpalubkami nad nishami yaki poparno roztashovani po obidva boki arochnogo proyizdu Prolit pidkreslyat granovani z ukosom vseredinu piloni jogo zavershuye bilokam yanij karniz Zbereglisya kvadratni otvori dlya sistemi zapirannya Div takozhVasiliyanski monastiri na PodilliPrimitkiIstoriya Svyato Troyickogo zhinochogo monastirya na Hmelnichchini Hmelnickij ukr 9 serpnya 2022 Procitovano 26 serpnya 2022 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR T 4 K Budivelnik 1986 S 200 Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Bila Cerkva 2009 S 744 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 travnya 2010 Narodna tvorchist ta etnografiya 1969 S 80 LiteraturaV A Vladimir Antonovich Pravoslavnyj monastyr i ego uniatskaya letopis K istorii Satanovskogo monastyrya Podolskoj eparhii Kievskaya starina 1882 Fevral S 418 425 Istoricheskie zametki o Svyato Troickom monastyre Podolskoj eparhii vblizi mestechka Satanova Podolskie eparhialnye vedomosti 1883 1 Chast neoficialnaya S 6 13 Letopis Satanovskogo monastyrya Antonovich V B Monografii po istorii Zapadnoj i Yugo Zapadnoj Rossii Tom 1 Kiev 1885 S 343 351 Iv Sh Ivan Shipovich Iz proshlogo Satanovskogo monastyrya i letopis etogo monastyrya Podolskie eparhialnye vedomosti 1886 51 Chast neoficialnaya S 1063 1076 Satanovskij monastyr Prilozheniya 1 Vizita Satanovskogo monastyrya 1760 g 2 Letopis Satanovskogo bazilianskogo monastyrya 1770 1793 gg Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Vypusk pyatyj Kamenec Podolsk 1890 1891 S 352 402 Troickij monastyr XVI XVIII vv Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR T 4 K Budivelnik 1986 S 200 201 Polyuhovich Dmitro Povernennya viri Chenci vidrodzhuyut serednovichnu perlinu Podillya Den 2003 30 serpnya 24 sichnya 2005 u Wayback Machine Svyato Troyickij monastir Perova Olena Bajdak Igor Sataniv misto legenda misto kurort Informacijnij dovidnik istoriya sanatoriyi ekskursiyi Hmelnickij Vidavnictvo Alli Cyupak 2007 S 15 18 Do Satanivskogo monastirya Moshak Miroslav Satanivska zdorovnicya ta podorozh turistichnimi stezhkami Podillya Kam yanec Podilskij 2008 S 54 64 PosilannyaZharkih M I Hrami Podillya Gorodockij rajon 2 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Zamki ta Hrami Ukrayini 16 zhovtnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ