Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Святови́т, Свентовит (лат. Zuantewith, пол. Świętowit) — головне божество у західних слов'ян, зокрема у ранів. Помилково Святови́д, іноді Світовид.
| Святовит | |
|---|---|
 Сучасна скульптура Святовита в Арконі, Німеччина | |
| Божество в | слов'янська міфологія і d |
| Значення імені | Володар святої сили |
| Заняття | верховний бог, керування громами, блискавками, дощами, покровитель війни та ворожінь |
| Згадки | хроніки |
| Атрибути | меч, списи, військові відзнаки, білий/чорний кінь |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Більшість відомостей про цього бога пов'язані з його кумиром, який стояв у Арконі на острові Руяні (Рюґен), що в сучасній Німеччині. Зі Святовитом пов'язується Збручанський ідол.
Імена
У чеському середньовічному словнику цей бог згаданий спочатку як Suatouyt і ототожнений із грецьким Аресом (лат. Ares, bellum), а потім ім'я Zwatovit пояснене як аналог римського Марса. В історика Гельмольда згадується під іменем Свентовит.
Загальновизнане ім'я Святовит походить із польських досліджень, де записувалося як Svanthevith або Sventevith. Перша частина імені вимовляється як *svęt-, що означає «святий», «священний», тоді як суфікс -ovit/-evit не цілком зрозумілий. Найімовірніше він походить від *vit - «пан» (див. також війт). Отже, «Святовит» означає «володар святої, надприродної сили». Побудова імені цього бога типова для слов'ян і має паралелі з іменами людей Миловит, Радовит, Семовит тощо. Є також версія про зв'язок із *vitjazb — «витязь, воїн». Середньовічні церковні ерудити виводили його ім'я від святого Вітта.
Варіант «Святовид» виник за доби романтизму у середовищі польських дослідників і аматорів і здебільшого вважається хибним. Такими ранніми дослідниками, як Карл Болсуновський і Володимир Гнатюк, цей бог називався «Світовид». Деякі рідновіри також використовують варіант «Світовид».
Образ і функції
За функціями Святовит близький до Перуна, керуючи громами, блискавками та дощем, а також військовими перемогами та ворожіннями. На думку середньовічного хроніста Ордеріка, Святовит аналогічний скандинавському Одіну. Разом з тим Святовит тісніше асоціювався з сонцем. У балтійських народів він був верховним богом. У образі Святовита помітне чергування дня та ночі: вдень він їздить на білому коні, вночі на темному — забризканому брудом. Його атрибути — меч, списи, стяг, військові відзнаки, зображення орла. Святовит асоціювався з червоним кольором. За повір'ям, вночі Святовит виїздив боротися з ворогами.
Саксон Граматик, данський історик, так описує вигляд кумира Святовита у Арконі:
«У самому храмі стояв великий, більший людського зросту, кумир, з чотирма головами, на стількох же шиях, з яких дві виходили з грудей і дві до хребта, але так, що з обох передніх і обох задніх голів одна дивилася праворуч, а інша ліворуч. Волосся і борода були підстрижені коротко, і в цьому, здавалося, художник погоджувався зі звичаєм руян. У правій руці кумир тримав ріг з різних металів, який щороку зазвичай наповнявся вином з рук жерця для ворожіння про родючість наступного року; ліва рука, якою кумир спирався на бік, уподібнювалася луку. Верхній одяг спускався до берців, що складені були з різних сортів дерев і так мистецьки були з'єднані з колінами, що тільки при уважному розгляданні можна був розрізняти стики. Ноги стояли нарівні з землею, їхній фундамент зроблений був під підлогою. На невеликій віддалі видні були вузда та сідло кумира з іншими приладдями. Спостерігача найбільше уражав меч величезної величини, піхви та черен якого, крім красивих різьблених форм, відрізнялися срібним оздобленням»
Відповідно до «Слов'янської хроніки» Гельмольда (1167—1168), Святовит — бог землі руянської, «ясновельможний в перемогах, найпереконливіший у відповідях», який серед численних тамтешніх слов'янських божеств вважається головним:
«Серед безлічі слов'янських божеств головним є Свентовіт (Zuantewith), бог землі Ранської, бо він — найпереконливіший у відповідях. Поруч з ним усіх інших вони немов напівбогами шанують. Тому на знак особливої поваги вони мають звичай щорічно приносити йому в жертву людину — християнина, якого вкаже жереб. З усіх слов'янських земель надсилаються встановлені пожертви на жертвопринесення Свентовіту. З дивною повагою ставляться слов'яни до свого божества, бо вони не легко приносять клятви і не терплять, щоб гідність його храму порушувалася навіть під час ворожих навал...»
В іншому місці Гельмольд знову вказує на існування верховного бога у місцевих слов'ян, але не вказує його імені:
У слов'ян є багато різних видів ідолопоклонства. Бо не всі вони дотримуються одних і тих же язичницьких звичаїв. Одні прикривають неймовірні статуї своїх ідолів храмами, як, наприклад, ідол у Плуне, ім'я якому Подага; у інших божества населяють ліси і гаї, як , бог Альденбурґськой землі, — вони не мають ніяких ідолів. Багатьох богів вони вирізають з двома, трьома і більше головами. Серед різноманітних божеств, яким вони присвячують поля, ліси, прикрості і радощі, вони визнають і єдиного бога, що панує над іншими в небесах, визнають, що він, всемогутній, піклується лише про справи небесні, вони [інші боги], підкоряючись йому, виконують покладені на них обов'язки, і що вони від крові його пішли і кожний з них тим важливіший, що ближче він стоїть до цього бога богів.
Культ Святовита
Центр вшанування Святовита перебував у місті Аркона та існував до 1168 року, коли Аркону захопив данський король Вальдемар, який наказав повалити і спалити ідола Святовита. Тамтешнє святилище Святовита мало червоний дах і пурпурову завісу. Його ідол мав чотири обличчя, що імовірно символізували чотири сторони світу. Священний кінь, який утримувався в святилищі, вважався саме тим конем, на якому бог вночі виїздить боротися з ворогами. В Арконі біля ідола Святовита проводилися ворожіння, щоб дізнатися результат майбутніх битв. Білого коня в обладунках проводили повз три ряди перехрещених списів, ввіткнутих у землю: якщо кінь спотикався на ліву ногу — це вважалося поганим знаком, якщо на праву — добрим. Морські походи не починали, поки ворожіння не давало тричі поспіль хорошого знаку.
На острові Рюґен Святовиту раз на рік підносили в жертву величезний калач майже людського зросту. Жрець ставав за калачем і запитував у людей чи бачать вони його. Його відповіддю мало бути «Щоб наступного року ви не змогли мене побачити», це було своєрідним побажанням багатого врожаю: щоб можна було спекти такий великий калач, за яким жерця не вдасться побачити. Аналогічний обряд, запозичений християнством, був відомий у болгарів ще в XX ст. Купці, щоб отримати право торгувати на цих слов'янських землях, повинні були зробити пожертву Святовиту.
Збручанський ідол, після його знайдення в Збручі 1848 року та доставки до Кракова, був названий ідолом Святовита.
Про виникнення культу Свентовита у руян сакський історик XII ст. Гельмольд висувавав таке припущення. На його думку Людовик II віддав частину землі руян монастирю святого Віта в Корвейє. Проповідники навернули народ руян до християнської віри й заклали на острові Рюген храм на честь святого Віта. Але руяни відпали від віри і вигнали християн, і стали вшановувати святого Віта як язичницького бога, поставивши на честь його величезного ідола. «І відтоді ця помилка у руян настільки утвердилась, що Свентовіт, бог землі руянської, посів перше місце серед усіх божеств слов'янських, ясновельможний в перемогах, найпереконливіший у відповідях. Тому і в наш час не тільки вагрська земля, а й усі інші слов'янські землі посилали сюди щорічно приношення, шануючи його богом богів». Микола Костомаров пояснював, що культ святого Вітта був принесений не раніше IX ст., але співзвучність імені святого та місцевого бога була вигідна місіонерам, аби поширити вшанування свого святого та навіть замінити його мощами ідол Святовита.
Див. також
Примітки
- Wilhelm Gottlieb Beyer. Seitenblicke auf Rethra und Arkona[недоступне посилання]// Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde, 1867, p. 147.
- Костомаров, М. І. (1994). Слов’янська міфологія. с. 201—256.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 111—112.
- Болсуновский, К. В. (1909). Жертвенник Гермеса-Световида. Мифологическое исследование. Киев.
- Гнатюк, Володимир (2000). Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН. с. 76—77.
- Світовид. Полум'я Роду - Рідна Віра у Дніпрі (ua) . Процитовано 28 липня 2022.
- Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. 1995. с. 6, 9, 11.
- Гаврилов, Дмитрий; Ермаков, Станислав (2009). Боги славянского и русского язычества. Москва: Ганга. с. 38.
- Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. 1995. с. 349.
- Гельмольд, I-52
- Гельмольд, I-83
- Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. 1995. с. 228.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 9—10.
- Zaroff, Roman (1 січня 2007). Politics and Priests in a Pagan Slavic Principality. Collegium Medievale. Процитовано 3 січня 2023.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 34.
- Гельмольд, I-6 и Гельмольд, II-2
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Святовит |
- Святовит // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Світовит, Святовит // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1695-1696. — 1000 екз.
- Гнатюк В. Світовид // В. М. Гнатюк / Нарис української міфології. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. — С. 77—78.
- Святовит Збруч — музей Кракова
- Олег Гуцуляк, «Полабские славяне и их божества», 2014 г. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyatovi t Sventovit lat Zuantewith pol Swietowit golovne bozhestvo u zahidnih slov yan zokrema u raniv Pomilkovo Svyatovi d inodi Svitovid SvyatovitSuchasna skulptura Svyatovita v Arkoni NimechchinaBozhestvo v slov yanska mifologiya i dZnachennya imeni Volodar svyatoyi siliZanyattya verhovnij bog keruvannya gromami bliskavkami doshami pokrovitel vijni ta vorozhinZgadki hronikiAtributi mech spisi vijskovi vidznaki bilij chornij kin Mediafajli u Vikishovishi Yepiskop Absalon znishuye kumir Svyatovita v Arkoni v 1169 Kamin iz Altenkirhena na yakomu zobrazheno zhercya Svyatovita z ritualnim rogom Alfons Muha Svyato Svyatovita na ostrovi Ruga Bilshist vidomostej pro cogo boga pov yazani z jogo kumirom yakij stoyav u Arkoni na ostrovi Ruyani Ryugen sho v suchasnij Nimechchini Zi Svyatovitom pov yazuyetsya Zbruchanskij idol ImenaU cheskomu serednovichnomu slovniku cej bog zgadanij spochatku yak Suatouyt i ototozhnenij iz greckim Aresom lat Ares bellum a potim im ya Zwatovit poyasnene yak analog rimskogo Marsa V istorika Gelmolda zgaduyetsya pid imenem Sventovit Zagalnoviznane im ya Svyatovit pohodit iz polskih doslidzhen de zapisuvalosya yak Svanthevith abo Sventevith Persha chastina imeni vimovlyayetsya yak svet sho oznachaye svyatij svyashennij todi yak sufiks ovit evit ne cilkom zrozumilij Najimovirnishe vin pohodit vid vit pan div takozh vijt Otzhe Svyatovit oznachaye volodar svyatoyi nadprirodnoyi sili Pobudova imeni cogo boga tipova dlya slov yan i maye paraleli z imenami lyudej Milovit Radovit Semovit tosho Ye takozh versiya pro zv yazok iz vitjazb vityaz voyin Serednovichni cerkovni eruditi vivodili jogo im ya vid svyatogo Vitta Variant Svyatovid vinik za dobi romantizmu u seredovishi polskih doslidnikiv i amatoriv i zdebilshogo vvazhayetsya hibnim Takimi rannimi doslidnikami yak Karl Bolsunovskij i Volodimir Gnatyuk cej bog nazivavsya Svitovid Deyaki ridnoviri takozh vikoristovuyut variant Svitovid Obraz i funkciyiZa funkciyami Svyatovit blizkij do Peruna keruyuchi gromami bliskavkami ta doshem a takozh vijskovimi peremogami ta vorozhinnyami Na dumku serednovichnogo hronista Orderika Svyatovit analogichnij skandinavskomu Odinu Razom z tim Svyatovit tisnishe asociyuvavsya z soncem U baltijskih narodiv vin buv verhovnim bogom U obrazi Svyatovita pomitne cherguvannya dnya ta nochi vden vin yizdit na bilomu koni vnochi na temnomu zabrizkanomu brudom Jogo atributi mech spisi styag vijskovi vidznaki zobrazhennya orla Svyatovit asociyuvavsya z chervonim kolorom Za povir yam vnochi Svyatovit viyizdiv borotisya z vorogami Sakson Gramatik danskij istorik tak opisuye viglyad kumira Svyatovita u Arkoni U samomu hrami stoyav velikij bilshij lyudskogo zrostu kumir z chotirma golovami na stilkoh zhe shiyah z yakih dvi vihodili z grudej i dvi do hrebta ale tak sho z oboh perednih i oboh zadnih goliv odna divilasya pravoruch a insha livoruch Volossya i boroda buli pidstrizheni korotko i v comu zdavalosya hudozhnik pogodzhuvavsya zi zvichayem ruyan U pravij ruci kumir trimav rig z riznih metaliv yakij shoroku zazvichaj napovnyavsya vinom z ruk zhercya dlya vorozhinnya pro rodyuchist nastupnogo roku liva ruka yakoyu kumir spiravsya na bik upodibnyuvalasya luku Verhnij odyag spuskavsya do berciv sho skladeni buli z riznih sortiv derev i tak mistecki buli z yednani z kolinami sho tilki pri uvazhnomu rozglyadanni mozhna buv rozriznyati stiki Nogi stoyali narivni z zemleyu yihnij fundament zroblenij buv pid pidlogoyu Na nevelikij viddali vidni buli vuzda ta sidlo kumira z inshimi priladdyami Sposterigacha najbilshe urazhav mech velicheznoyi velichini pihvi ta cheren yakogo krim krasivih rizblenih form vidriznyalisya sribnim ozdoblennyam Vidpovidno do Slov yanskoyi hroniki Gelmolda 1167 1168 Svyatovit bog zemli ruyanskoyi yasnovelmozhnij v peremogah najperekonlivishij u vidpovidyah yakij sered chislennih tamteshnih slov yanskih bozhestv vvazhayetsya golovnim Sered bezlichi slov yanskih bozhestv golovnim ye Sventovit Zuantewith bog zemli Ranskoyi bo vin najperekonlivishij u vidpovidyah Poruch z nim usih inshih voni nemov napivbogami shanuyut Tomu na znak osoblivoyi povagi voni mayut zvichaj shorichno prinositi jomu v zhertvu lyudinu hristiyanina yakogo vkazhe zhereb Z usih slov yanskih zemel nadsilayutsya vstanovleni pozhertvi na zhertvoprinesennya Sventovitu Z divnoyu povagoyu stavlyatsya slov yani do svogo bozhestva bo voni ne legko prinosyat klyatvi i ne terplyat shob gidnist jogo hramu porushuvalasya navit pid chas vorozhih naval V inshomu misci Gelmold znovu vkazuye na isnuvannya verhovnogo boga u miscevih slov yan ale ne vkazuye jogo imeni U slov yan ye bagato riznih vidiv idolopoklonstva Bo ne vsi voni dotrimuyutsya odnih i tih zhe yazichnickih zvichayiv Odni prikrivayut nejmovirni statuyi svoyih idoliv hramami yak napriklad idol u Plune im ya yakomu Podaga u inshih bozhestva naselyayut lisi i gayi yak bog Aldenburgskoj zemli voni ne mayut niyakih idoliv Bagatoh bogiv voni virizayut z dvoma troma i bilshe golovami Sered riznomanitnih bozhestv yakim voni prisvyachuyut polya lisi prikrosti i radoshi voni viznayut i yedinogo boga sho panuye nad inshimi v nebesah viznayut sho vin vsemogutnij pikluyetsya lishe pro spravi nebesni voni inshi bogi pidkoryayuchis jomu vikonuyut pokladeni na nih obov yazki i sho voni vid krovi jogo pishli i kozhnij z nih tim vazhlivishij sho blizhche vin stoyit do cogo boga bogiv Kult SvyatovitaCentr vshanuvannya Svyatovita perebuvav u misti Arkona ta isnuvav do 1168 roku koli Arkonu zahopiv danskij korol Valdemar yakij nakazav povaliti i spaliti idola Svyatovita Tamteshnye svyatilishe Svyatovita malo chervonij dah i purpurovu zavisu Jogo idol mav chotiri oblichchya sho imovirno simvolizuvali chotiri storoni svitu Svyashennij kin yakij utrimuvavsya v svyatilishi vvazhavsya same tim konem na yakomu bog vnochi viyizdit borotisya z vorogami V Arkoni bilya idola Svyatovita provodilisya vorozhinnya shob diznatisya rezultat majbutnih bitv Bilogo konya v obladunkah provodili povz tri ryadi perehreshenih spisiv vvitknutih u zemlyu yaksho kin spotikavsya na livu nogu ce vvazhalosya poganim znakom yaksho na pravu dobrim Morski pohodi ne pochinali poki vorozhinnya ne davalo trichi pospil horoshogo znaku Na ostrovi Ryugen Svyatovitu raz na rik pidnosili v zhertvu velicheznij kalach majzhe lyudskogo zrostu Zhrec stavav za kalachem i zapituvav u lyudej chi bachat voni jogo Jogo vidpoviddyu malo buti Shob nastupnogo roku vi ne zmogli mene pobachiti ce bulo svoyeridnim pobazhannyam bagatogo vrozhayu shob mozhna bulo spekti takij velikij kalach za yakim zhercya ne vdastsya pobachiti Analogichnij obryad zapozichenij hristiyanstvom buv vidomij u bolgariv she v XX st Kupci shob otrimati pravo torguvati na cih slov yanskih zemlyah povinni buli zrobiti pozhertvu Svyatovitu Zbruchanskij idol pislya jogo znajdennya v Zbruchi 1848 roku ta dostavki do Krakova buv nazvanij idolom Svyatovita Pro viniknennya kultu Sventovita u ruyan sakskij istorik XII st Gelmold visuvavav take pripushennya Na jogo dumku Lyudovik II viddav chastinu zemli ruyan monastiryu svyatogo Vita v Korvejye Propovidniki navernuli narod ruyan do hristiyanskoyi viri j zaklali na ostrovi Ryugen hram na chest svyatogo Vita Ale ruyani vidpali vid viri i vignali hristiyan i stali vshanovuvati svyatogo Vita yak yazichnickogo boga postavivshi na chest jogo velicheznogo idola I vidtodi cya pomilka u ruyan nastilki utverdilas sho Sventovit bog zemli ruyanskoyi posiv pershe misce sered usih bozhestv slov yanskih yasnovelmozhnij v peremogah najperekonlivishij u vidpovidyah Tomu i v nash chas ne tilki vagrska zemlya a j usi inshi slov yanski zemli posilali syudi shorichno prinoshennya shanuyuchi jogo bogom bogiv Mikola Kostomarov poyasnyuvav sho kult svyatogo Vitta buv prinesenij ne ranishe IX st ale spivzvuchnist imeni svyatogo ta miscevogo boga bula vigidna misioneram abi poshiriti vshanuvannya svogo svyatogo ta navit zaminiti jogo moshami idol Svyatovita Div takozhArkona Zbruchanskij idol Zbruchanskij kultovij centr Lopushanskij SvitovidPrimitkiWilhelm Gottlieb Beyer Seitenblicke auf Rethra und Arkona nedostupne posilannya Jahrbucher des Vereins fur Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde 1867 p 147 Kostomarov M I 1994 Slov yanska mifologiya s 201 256 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 111 112 Bolsunovskij K V 1909 Zhertvennik Germesa Svetovida Mifologicheskoe issledovanie Kiev Gnatyuk Volodimir 2000 Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN s 76 77 Svitovid Polum ya Rodu Ridna Vira u Dnipri ua Procitovano 28 lipnya 2022 Slavyanskaya mifologiya Enciklopedicheskij slovar Ellis Lak 1995 s 6 9 11 Gavrilov Dmitrij Ermakov Stanislav 2009 Bogi slavyanskogo i russkogo yazychestva Moskva Ganga s 38 Slavyanskaya mifologiya Enciklopedicheskij slovar Ellis Lak 1995 s 349 Gelmold I 52 Gelmold I 83 Slavyanskaya mifologiya Enciklopedicheskij slovar Ellis Lak 1995 s 228 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 9 10 Zaroff Roman 1 sichnya 2007 Politics and Priests in a Pagan Slavic Principality Collegium Medievale Procitovano 3 sichnya 2023 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 34 Gelmold I 6 i Gelmold II 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svyatovit Svyatovit Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Svitovit Svyatovit Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1695 1696 1000 ekz Gnatyuk V Svitovid V M Gnatyuk Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2000 S 77 78 Svyatovit Zbruch muzej Krakova Oleg Guculyak Polabskie slavyane i ih bozhestva 2014 g ros