Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 54°25′00″ пн. ш. 13°25′00″ сх. д. / 54.41667° пн. ш. 13.41667° сх. д.
Рю́ген, Руян (полаб. Rana, н.-луж. Rujany, Rjana, в.-луж. Rujany, пол. Roja, Ruja, Rujana, Rugia, лат. Rugia, нім. Rügen) — острів в Балтійському морі, найбільший острів на території Німеччини. Входить до складу федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія. Східне узбережжя острова виходить в західну частину Поморської бухти. Острів дуже фрагментований і має у своєму складі багато мисів, кіс і півостровів. Має у своєму складі острови (нім. Ummanz) і Гіддензе (нім. Hiddensee).
| Рю́ген | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Rügen | ||||
 | ||||
| Карта  | ||||
| Острів Рюген. Земля Мекленбург — Передня Померанія | ||||
| Географія | ||||
| 54°25′ пн. ш. 13°25′ сх. д. / 54.417° пн. ш. 13.417° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Балтійське море | |||
| Акваторія | Балтійське море | |||
| Площа | 926,4 км² | |||
| Довжина | 52 км | |||
| Ширина | 41 км | |||
| Берегова лінія | 580 км | |||
| Найвища точка | 161 м | |||
| Країна | ||||
 Німеччина | ||||
| Регіон | Мекленбург-Передня Померанія | |||
| (Адм. одиниця) | Передня Померанія-Рюген | |||
| Населення | 74 тис. осіб. | |||
| Вебсайт | www.ruegen.de | |||
  Рю́ген Рю́ген (Німеччина) | ||||
 Рюген у Вікісховищі | ||||
Географія
Рюген розташований недалеко від північно-східного узбережжя Німеччини в Балтійському морі.
Міст (нім. Rügendamm), який перетинає протоку Штрелазунд, з'єднує острів автомобільним і залізничним сполученням з материком (містом Штральзунд).
Площа острова 926,4 км² або 974 км² якщо включені всі сусідні маленькі острови, а максимальний діаметр становить 51,4 км з півночі на південь, і 42,8 км зі сходу на захід.. Із загальної 574 -кілометрової берегової лінії, 56 км становлять піщані пляжі Балтійського моря, і 2,8 км піщаних пляжів заток; найвищі точки знаходяться на півострові Ясмунд: Piekberg (161 м) і Königsstuhl (117 м).
Ядро острова складає масив суші під назвою (нім. Muttland), оточений кількома півостровами, що лежать на північ: півострови Віттов і Ясмунд, пов'язаних один з одним косою (нім. Schaabe), а з Мутландом — косою (нім. Schmale Heide) як мостом в пункті Літцов (нім. Lietzow). Північні півострови відокремлені від Мутланда кількома затоками, найбільшими з яких є нім. Großer Jasmunder Bodden і нім. Kleiner Jasmunder Bodden.
Основні півострови на півдні є (Zudar) і (нім. Mönchgut, пол. Mnichów) (на південному сході), які омиваються водами (нім. Bay of Greifswald). Дрібнішими півостровами є: (нім. Drigge) на південному заході.
На заході — півострів: Лішов (нім. Lieshow)
На півночі в склад острова входить півострів Віттов з мисом Аркона і Ясмунд.
Острови: (нім. Liebitz), Heuwiese, Bock, (нім. Ummanz), Гіддензе (нім. Hiddensee), Вільм (нім. Wilm), (нім. Dänholm)
На острові Рюген знаходяться два німецьких національних парки: нім. Western Pomerania Lagoon Area National Park — на Заході (в тому числі Гіддензе), і нім. Jasmund National Park, в тому числі маленький парк, знаменитий крейдяними скелями — нім. Königsstuhl.
Існує також заповідник нім. Southeast Rügen Biosphere Reserve, що складається з півостровів південного-сходу.
Геологія
На узбережжі Балтійського моря — від острова Рюгена до Західної Двіни — здавна видобували бурштин. Острів відомий покладами високоякісної крейди.
Клімат
Клімат помірний морський. Зими особливо не холодні з середніми температурами в січні і лютому 0.0 °C і літо прохолодне з середньою температурою в серпні 16.3 °C. Середня кількість опадів 520—560 мм і приблизно 1800—1870 годин сонячного світла щорічно.
Історія
Острів мав слов'янську назву Руян. У середньовіччі — це територія західнослов'янського племені руян, з релігійним центром в Арконі (північний півострів Віттов). У 1130 р. острів був захоплений Болеславом Кривоустим. Руяни без бою визнали верховенство князя Болеслава. Згодом, у 1168 році території Рюгена були захоплені данцями. Це стало початком утворення Ругійського князівства. У 1325, після смерті князя Віслава III, територія перейшла під владу , і в кінцевому підсумку стала частиною Німецької імперії.
На острові Рюген було останнє язичницьке святилище в Західній Європі. Це був храм Святовита, спалений за наказом данського короля Вальдемара I 12 червня 1168 року.
Адміністрування
Острів Рюген і прилеглі острови адміністративно підпорядковується району Передня Померанія-Рюген в північно-східній частині землі Мекленбург-Передня Померанія.
Територія острова поділена між 45 громадами, чотири з яких мають статус міста Берген (нім. Bergen), Гарц (нім. Garz), Путбус (нім. Putbus) і Зассніц (нім. Sassnitz)
-
![image]()
-
![image]()
Національний парк Ясмунд
Міста
Транспорт
Рюген зв'язаний мостом, де є автомобільна дорога і залізниця, з містом Штральзунд.
Курорти
Пороми
Панорама
Див. також
- Аркона
- Руяни
- Князівство Руян
- Штрелазунд
- Штральзунд
- Буян (острів)
- 21074 Рюґен — астероїд, названий на честь острова.
Примітки
- Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. .
- Janisław Osięgłowski, Wyspa słowiańskich bogów, Książka i Wiedza, Warszawa 1971, s. 30.(пол.)
- Mapa Polski 1:500 000 Wojskowy Instytut Geograficzny Sztabu Generalnego W.P., Warszawa 1947 [1 ] [ 2012-01-04 у Wayback Machine.]
- Клочко Л. Бурштинові шляхи за скіфських часів [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Геолог України. Науковий журнал [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2011, № 3-4 [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Rügen Island, chalk coast (Mecklenburg-Western Pomerania) – Digital Geology (брит.). Процитовано 3 січня 2023.
- Edmund Kosiarz, «Wojny na Bałtyku X—XIX w.», Wydawnictwo Morskie, Gdańsk 1978, str. 38.
- База даних малих космічних тіл JPL: Рюген (англ.) .
Джерела
- Афанасьев А. Н. // «Языческие предания об Острове-Буяне», Временник Императорского московского общества истории и древностей российских, г. Москва, 1851 г., Кн. 9 (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рюген |
- Офіційна сторінка
- Космография Герарда Меркатора (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ryugen Koordinati 54 25 00 pn sh 13 25 00 sh d 54 41667 pn sh 13 41667 sh d 54 41667 13 41667 Ryu gen Ruyan polab Rana n luzh Rujany Rjana v luzh Rujany pol Roja Ruja Rujana Rugia lat Rugia nim Rugen ostriv v Baltijskomu mori najbilshij ostriv na teritoriyi Nimechchini Vhodit do skladu federalnoyi zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya Shidne uzberezhzhya ostrova vihodit v zahidnu chastinu Pomorskoyi buhti Ostriv duzhe fragmentovanij i maye u svoyemu skladi bagato misiv kis i pivostroviv Maye u svoyemu skladi ostrovi nim Ummanz i Giddenze nim Hiddensee Ryu gennim RugenKarta Ostriv Ryugen Zemlya Meklenburg Perednya PomeraniyaOstriv Ryugen Zemlya Meklenburg Perednya PomeraniyaGeografiya54 25 pn sh 13 25 sh d 54 417 pn sh 13 417 sh d 54 417 13 417Misceroztashuvannya Baltijske moreAkvatoriya Baltijske morePlosha 926 4 km Dovzhina 52 kmShirina 41 kmBeregova liniya 580 kmNajvisha tochka 161 mKrayina NimechchinaRegion Meklenburg Perednya PomeraniyaAdm odinicya Perednya Pomeraniya RyugenNaselennya 74 tis osib Vebsajt www ruegen deRyu genRyu gen Nimechchina Ryugen u VikishovishiGeografiyaRyugen roztashovanij nedaleko vid pivnichno shidnogo uzberezhzhya Nimechchini v Baltijskomu mori Mist nim Rugendamm yakij peretinaye protoku Shtrelazund z yednuye ostriv avtomobilnim i zaliznichnim spoluchennyam z materikom mistom Shtralzund Detalna Karta ostrova Ryugen Plosha ostrova 926 4 km abo 974 km yaksho vklyucheni vsi susidni malenki ostrovi a maksimalnij diametr stanovit 51 4 km z pivnochi na pivden i 42 8 km zi shodu na zahid Iz zagalnoyi 574 kilometrovoyi beregovoyi liniyi 56 km stanovlyat pishani plyazhi Baltijskogo morya i 2 8 km pishanih plyazhiv zatok najvishi tochki znahodyatsya na pivostrovi Yasmund Piekberg 161 m i Konigsstuhl 117 m Yadro ostrova skladaye masiv sushi pid nazvoyu nim Muttland otochenij kilkoma pivostrovami sho lezhat na pivnich pivostrovi Vittov i Yasmund pov yazanih odin z odnim kosoyu nim Schaabe a z Mutlandom kosoyu nim Schmale Heide yak mostom v punkti Litcov nim Lietzow Pivnichni pivostrovi vidokremleni vid Mutlanda kilkoma zatokami najbilshimi z yakih ye nim Grosser Jasmunder Bodden i nim Kleiner Jasmunder Bodden Ostriv z kosmosu Osnovni pivostrovi na pivdni ye Zudar i nim Monchgut pol Mnichow na pivdennomu shodi yaki omivayutsya vodami nim Bay of Greifswald Dribnishimi pivostrovami ye nim Drigge na pivdennomu zahodi Na zahodi pivostriv Lishov nim Lieshow Na pivnochi v sklad ostrova vhodit pivostriv Vittov z misom Arkona i Yasmund Ostrovi nim Liebitz Heuwiese Bock nim Ummanz Giddenze nim Hiddensee Vilm nim Wilm nim Danholm Na ostrovi Ryugen znahodyatsya dva nimeckih nacionalnih parki nim Western Pomerania Lagoon Area National Park na Zahodi v tomu chisli Giddenze i nim Jasmund National Park v tomu chisli malenkij park znamenitij krejdyanimi skelyami nim Konigsstuhl Isnuye takozh zapovidnik nim Southeast Rugen Biosphere Reserve sho skladayetsya z pivostroviv pivdennogo shodu GeologiyaNa uzberezhzhi Baltijskogo morya vid ostrova Ryugena do Zahidnoyi Dvini zdavna vidobuvali burshtin Ostriv vidomij pokladami visokoyakisnoyi krejdi KlimatKlimat pomirnij morskij Zimi osoblivo ne holodni z serednimi temperaturami v sichni i lyutomu 0 0 C i lito proholodne z serednoyu temperaturoyu v serpni 16 3 C Serednya kilkist opadiv 520 560 mm i priblizno 1800 1870 godin sonyachnogo svitla shorichno Istoriyakarta ostrova Ruyana Ryugen vid Gerarda Merkatora 1512 1594 rokiv Ostriv mav slov yansku nazvu Ruyan U serednovichchi ce teritoriya zahidnoslov yanskogo plemeni ruyan z religijnim centrom v Arkoni pivnichnij pivostriv Vittov U 1130 r ostriv buv zahoplenij Boleslavom Krivoustim Ruyani bez boyu viznali verhovenstvo knyazya Boleslava Zgodom u 1168 roci teritoriyi Ryugena buli zahopleni dancyami Ce stalo pochatkom utvorennya Rugijskogo knyazivstva U 1325 pislya smerti knyazya Vislava III teritoriya perejshla pid vladu i v kincevomu pidsumku stala chastinoyu Nimeckoyi imperiyi Na ostrovi Ryugen bulo ostannye yazichnicke svyatilishe v Zahidnij Yevropi Ce buv hram Svyatovita spalenij za nakazom danskogo korolya Valdemara I 12 chervnya 1168 roku AdministruvannyaOstriv Ryugen i prilegli ostrovi administrativno pidporyadkovuyetsya rajonu Perednya Pomeraniya Ryugen v pivnichno shidnij chastini zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya Teritoriya ostrova podilena mizh 45 gromadami chotiri z yakih mayut status mista Bergen nim Bergen Garc nim Garz Putbus nim Putbus i Zassnic nim Sassnitz Binc Nacionalnij park YasmundMistaZassnic Putbus Garc Binc ZellinTransportRyugen zv yazanij mostom de ye avtomobilna doroga i zaliznicya z mistom Shtralzund KurortiPoromiPanoramaNacionalnij park Yasmund Krejdyani skeli Panoramnij vid na RyugenDiv takozhArkona Ruyani Knyazivstvo Ruyan Shtrelazund Shtralzund Buyan ostriv 21074 Ryugen asteroyid nazvanij na chest ostrova PrimitkiWurlitzer Bernd 2006 in German Rugen 11 ed Mair Dumont Marco Polo p 15 ISBN 3 8297 0171 3 Janislaw Osieglowski Wyspa slowianskich bogow Ksiazka i Wiedza Warszawa 1971 s 30 pol Mapa Polski 1 500 000 Wojskowy Instytut Geograficzny Sztabu Generalnego W P Warszawa 1947 1 2012 01 04 u Wayback Machine Klochko L Burshtinovi shlyahi za skifskih chasiv 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Geolog Ukrayini Naukovij zhurnal 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 2011 3 4 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Rugen Island chalk coast Mecklenburg Western Pomerania Digital Geology brit Procitovano 3 sichnya 2023 Edmund Kosiarz Wojny na Baltyku X XIX w Wydawnictwo Morskie Gdansk 1978 str 38 Baza danih malih kosmichnih til JPL Ryugen angl DzherelaAfanasev A N Yazycheskie predaniya ob Ostrove Buyane Vremennik Imperatorskogo moskovskogo obshestva istorii i drevnostej rossijskih g Moskva 1851 g Kn 9 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ryugen Oficijna storinka Kosmografiya Gerarda Merkatora ros