Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| цієї статті під сумнівом. |
«Підляська мікромова» («своя мова», «проста мова», пудляська мова, pudlaśka mova) — три розмовні діалекти підляшів Північного Підляшшя у Польщі, які належать до підляського говору західнополіського говору північного наріччя української мови[]. На означення місцевої говірки у Польщі найчастіше вживаються назви «підляська мова» (пол. język podlaski), «проста мова» (пол. język prosty), «тутешня / тутейша мова» (пол. język tutejszy).
| Підляська мікромова | |
|---|---|
| Своя мова | |
| Поширена в | Білорусь, Польща, Україна |
| Регіон | Північно-західне Полісся |
| Носії | ≈40 тисяч |
| Писемність | латинське письмо і кирилиця |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | - |
| Коди мови | |
| SIL | - |
Опис
Відповідно до перепису населення Польщі 2002 р. у Підляському воєводстві Польщі (Північне Підляшшя) мешкає 46 400 осіб, які самовизначилися як «білоруси», з них 37 000 належить до групи «підляшів» (біл. «падляшы»), чия мова є одним з діалектів української мови. За переписом того року 1 400 осіб ідентифікували себе українцями. Завдяки діяльності «Союзу українців Підляшшя», направленій на пробудження української самосвідомості місцевого населення, за переписом 2011 року кількість українців зросла вже до понад 2700 осіб. Населеним пунктом, де проживає найбільше «підляшів» є с. Чижі Підляського воєводства Польщі (82 % населення в 2002 році).
Самі «підляші» здебільшого після Другої світової війни ідентифікують свою мову як «білоруську» (близько 30 000 осіб)[], однак насправді вона є суттєво відмінною від літературної білоруської, що сприймається як «не зовсім своя мова».
Населення Південного Підляшшя говорить схожими діалектами, але ідентифікує себе як «українці» (українців було виселено з Південного Підляшшя в рамках операції «Вісла», частина населення повернулася у 1956 р.). У Польщі діалекти Південного Підляшшя іноді називають «хахлацька мова» (пол. język chachłacki, без образливого значення).
«Своєю мовою» у 70-х роках XX століття в білоруськомовній газеті «Ніва» публікувалася Зося Сачко (під егідою «Беларускага літаратурнага аб'яднаньня „Белавежа“» вийшли три її поетичні збірки: «Пошукі» у 1982 р., «Над днём похіляна» у 1991 р., «Шчэ одна вэсна» у 1995 р.), у 1981 р. «Ніва» опублікувала поему Іри Боровик «Час, которы ўмірае», у 2002 р. «Белавежа» видало поетичний томик Віктора Стахвюка «Багровы цень».
Білоруси-підляшуки писали також літературною білоруською мовою, зокрема письменники Надія Артимович (Надзея Артымовіч), Ян Чиквін (Ян Чыквін) та Віктор Швед (Віктар Швед). До 50 % співпрацівників білоруськомовних ЗМІ у Польщі (газет «Ніва», «Часопіс», «Правінцыя» та білоруськомовної програми польського радіо та телебачення у Білостоку) є «підляшами».
Також у Більську (біл. Дарафей Фіёнік) видається краєзнавчо-культурний часопис «Бельскі гостінэць», який друкує етнографічні матеріали та записи говірок Підляшшя польською, білоруською мовами та «своєю мовою».
Пропозицію кодифікувати мову «підляшів» висловив Ян Максимюк, один з редакторів білоруськомовного польського часопису «Правінцыя» 30 липня 2004 р. на «Беларускім трыялёгу 2004» у Лапичах, Кринківська гміна, Польща. «Своя мова» записується латинкою на основі польської абетки або кирилицею на основі білоруської абетки з додаванням літер ґ — орґанізатор, ê — чоловіêк, j — короваj, ô — Пудляшукі і Полішукі — як одін рôд.
Див. також
Примітки
- (за польським переписом 2002 року)
- Людмила Лабович (1 квітня 2017). . Наш вибір. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підляська мікромова |
- Про «свою мову»
- Сайт, присвячений «своїй мові» «Svoja.org» [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.), (біл.), (англ.), (пол.)
- Незатребуваний творчий потенціал або білоруси Білосточчини як народ тримовний, Ян Максімюк [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]. (біл.)
- Переклад поеми Ґрема Ґріна «своєю мовою» «підляшів» [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.].
- Підбірка матеріалів про діалекти Підляшшя[недоступне посилання з вересня 2019] (на порталі ) (пол.)
- Українське Підляшшя
- «Союз українців Підляшшя» [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.), (пол.), (англ.)
- Передача українською мовою на «Польському радіо Підляшшя» «Українська думка» [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Телевізійна програма «Український перегляд» [ 29 вересня 2010 у Wayback Machine.]. (укр.)
- , щочетверга о 16.45 за Білостоком. (укр.)
- Часопис «Над Бугом і Нарвою» [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]. (укр.), (пол.)
- Юрій Гаврилюк — Історія Пудляша (Берестейської землі) в X—XIV століттях [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Юрій Гаврилюк — Пропозції запису підляських діалектів [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Pidlyaska mikromova svoya mova prosta mova pudlyaska mova pudlaska mova tri rozmovni dialekti pidlyashiv Pivnichnogo Pidlyashshya u Polshi yaki nalezhat do pidlyaskogo govoru zahidnopoliskogo govoru pivnichnogo narichchya ukrayinskoyi movi dzherelo Na oznachennya miscevoyi govirki u Polshi najchastishe vzhivayutsya nazvi pidlyaska mova pol jezyk podlaski prosta mova pol jezyk prosty tuteshnya tutejsha mova pol jezyk tutejszy Pidlyaska mikromovaSvoya movaPoshirena v Bilorus Polsha UkrayinaRegion Pivnichno zahidne PolissyaNosiyi 40 tisyachPisemnist latinske pismo i kirilicyaKlasifikaciya Indoyevropejska Slov yanska Shidnoslov yanska Ukrayinska Pivnichne narichchya Pidlyaskij govir Pidlyaska mikromovaOficijnij statusOficijna Kodi moviSIL Turistichni znaki pidlyaskoyu ta polskoyu movamiOpisVidpovidno do perepisu naselennya Polshi 2002 r u Pidlyaskomu voyevodstvi Polshi Pivnichne Pidlyashshya meshkaye 46 400 osib yaki samoviznachilisya yak bilorusi z nih 37 000 nalezhit do grupi pidlyashiv bil padlyashy chiya mova ye odnim z dialektiv ukrayinskoyi movi Za perepisom togo roku 1 400 osib identifikuvali sebe ukrayincyami Zavdyaki diyalnosti Soyuzu ukrayinciv Pidlyashshya napravlenij na probudzhennya ukrayinskoyi samosvidomosti miscevogo naselennya za perepisom 2011 roku kilkist ukrayinciv zrosla vzhe do ponad 2700 osib Naselenim punktom de prozhivaye najbilshe pidlyashiv ye s Chizhi Pidlyaskogo voyevodstva Polshi 82 naselennya v 2002 roci Sami pidlyashi zdebilshogo pislya Drugoyi svitovoyi vijni identifikuyut svoyu movu yak bilorusku blizko 30 000 osib dzherelo odnak naspravdi vona ye suttyevo vidminnoyu vid literaturnoyi biloruskoyi sho sprijmayetsya yak ne zovsim svoya mova Naselennya Pivdennogo Pidlyashshya govorit shozhimi dialektami ale identifikuye sebe yak ukrayinci ukrayinciv bulo viseleno z Pivdennogo Pidlyashshya v ramkah operaciyi Visla chastina naselennya povernulasya u 1956 r U Polshi dialekti Pivdennogo Pidlyashshya inodi nazivayut hahlacka mova pol jezyk chachlacki bez obrazlivogo znachennya Svoyeyu movoyu u 70 h rokah XX stolittya v biloruskomovnij gazeti Niva publikuvalasya Zosya Sachko pid egidoyu Belaruskaga litaraturnaga ab yadnannya Belavezha vijshli tri yiyi poetichni zbirki Poshuki u 1982 r Nad dnyom pohilyana u 1991 r Shche odna vesna u 1995 r u 1981 r Niva opublikuvala poemu Iri Borovik Chas kotory ymirae u 2002 r Belavezha vidalo poetichnij tomik Viktora Stahvyuka Bagrovy cen Bilorusi pidlyashuki pisali takozh literaturnoyu biloruskoyu movoyu zokrema pismenniki Nadiya Artimovich Nadzeya Artymovich Yan Chikvin Yan Chykvin ta Viktor Shved Viktar Shved Do 50 spivpracivnikiv biloruskomovnih ZMI u Polshi gazet Niva Chasopis Pravincyya ta biloruskomovnoyi programi polskogo radio ta telebachennya u Bilostoku ye pidlyashami Takozh u Bilsku bil Darafej Fiyonik vidayetsya krayeznavcho kulturnij chasopis Belski gostinec yakij drukuye etnografichni materiali ta zapisi govirok Pidlyashshya polskoyu biloruskoyu movami ta svoyeyu movoyu Propoziciyu kodifikuvati movu pidlyashiv visloviv Yan Maksimyuk odin z redaktoriv biloruskomovnogo polskogo chasopisu Pravincyya 30 lipnya 2004 r na Belaruskim tryyalyogu 2004 u Lapichah Krinkivska gmina Polsha Svoya mova zapisuyetsya latinkoyu na osnovi polskoyi abetki abo kiriliceyu na osnovi biloruskoyi abetki z dodavannyam liter g organizator e choloviek j korovaj o Pudlyashuki i Polishuki yak odin rod Div takozhZahidnopoliska mova Ukrayinci Polshi Prostaya mova Tutejshi Perelik Svodesha dlya pidlyaskoyi biloruskoyi ta ukrayinskoyi movPrimitki za polskim perepisom 2002 roku Lyudmila Labovich 1 kvitnya 2017 Nash vibir Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 30 zhovtnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pidlyaska mikromovaPro svoyu movu Sajt prisvyachenij svoyij movi Svoja org 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr bil angl pol Nezatrebuvanij tvorchij potencial abo bilorusi Bilostochchini yak narod trimovnij Yan Maksimyuk 29 listopada 2010 u Wayback Machine bil Pereklad poemi Grema Grina svoyeyu movoyu pidlyashiv 29 listopada 2010 u Wayback Machine Pidbirka materialiv pro dialekti Pidlyashshya nedostupne posilannya z veresnya 2019 na portali pol Ukrayinske Pidlyashshya Soyuz ukrayinciv Pidlyashshya 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr pol angl Peredacha ukrayinskoyu movoyu na Polskomu radio Pidlyashshya Ukrayinska dumka 27 listopada 2010 u Wayback Machine ukr Televizijna programa Ukrayinskij pereglyad 29 veresnya 2010 u Wayback Machine ukr shochetverga o 16 45 za Bilostokom ukr Chasopis Nad Bugom i Narvoyu 18 sichnya 2012 u Wayback Machine ukr pol Yurij Gavrilyuk Istoriya Pudlyasha Berestejskoyi zemli v X XIV stolittyah 22 travnya 2011 u Wayback Machine Yurij Gavrilyuk Propozciyi zapisu pidlyaskih dialektiv 23 travnya 2013 u Wayback Machine