Північне наріччя (поліське наріччя) — одне з трьох наріч української діалектної мови, поширене в північній частині України.
Поширення
На півночі межує з перехідними українсько-білоруськими говірками Берестейщини й Пінщини, що їх відділяє від південно-західного наріччя білоруської мови умовна лінія, яка проходить від лівобережжя р. Нарев до лівобережжя р. Горині. Північна межа північного наріччя тягнеться від Горині на південний схід приблизно вздовж кордону України. На українському лівобережжі Дніпра вона мало виразна: проходить на крайній півночі Чернігівської області до Десни — приблизно вздовж кордону між Україною та Росією. Західна межа північного наріччя тягнеться приблизно на 50 км від Західного Бугу, де поширені надбузько-поліські (підляські) говірки. Південна межа визначається ізоглосними пасмами, які простягаються за умовною лінією: район Володави (Польща) — Володимир — на північ від Луцька — Рівного — на північ від Звягеля — Житомира — Києва — устя Десни — р. Остер — р. Сейм. Північні говірки поширені в Курській, Бєлгородській та Воронезькій областях Росії.
Поділ
Північне наріччя поділяється на три говори:
- східнополіський говір (лівобережнополіський)
- середньополіський говір (правобережнополіський)
- західнополіський говір (волинсько-поліський)
Відрізняючись між собою, вони мають деякі спільні особливості, які протиставляють північне наріччя південно-західному і південно-східному та визначають його перехідний характер від української мови до білоруської. Це різна рефлексація давніх ę, ě (ѣ), о та є в наголошеній і ненаголошеній позиціях, що виявляється в чергуванні [а]/[е]: пйат’ — пети́, ход’áч'і — хóдеч'і, йáма — йемк’í; у чергуванні і/и, що походять з ѣ, на волинському Поліссі: д'ід — дидóк, [ê], іе/[є] в середньополіському і східнополіському говорах: л’êс — л'есóк; у якісно різних рефлексах давніх о та е, що розвинулися в чергування дифтонгів і монофтонгів закритої артикуляції наголошеного закритого складу з о та є відкритого ненаголошеного складу: туôк, твêк, твиêк, твик, тêк, тик, тиік, тіик — тóку; п(й)іêч, п(й)êч, п(й)іч — пéч'і. Збереження в сучасних північних говорах слідів давніх довгих о, е, а також посталих внаслідок замінного подовження о, є під наголосом і брак будь-яких прослідків довгих у ненаголошених складах виявляється в послідовній нейтралізації не під наголосом опозицій ě, є — е: сенá, сем'і; а (е), є — е: петáк, перó, ě (з ō), о (з ō): ройê, роти́. Якісно розрізняється волинський (південний) і поліський (північний) наголошений вокалізм: в'іл (вуôл, вуêл, вуил, вил, вôл, вêл, вол, вул); с'ім (с’êм, с'іêм); мен'і (м'ін’ê); б’íлий (бêли, бйêли, бйіêли). Це протиставлення поліського і південного українського мовного масиву найчіткіше виявляється на поліському лівобережжі й правобережжі, а в західнополіському говорі спостерігається сусідство південних і північних рис: в'із і вуз, вуôз.
Особливості
На морфологічному рівні визначальною рисою залишаються усічені прикметникові форми називного відмінка однини чоловічого роду: пр'іч’íнни ‘гарний’, так'і, чет'вôрти, пострóйани при нестягнених формах у жіночому і середньому роді: дóбрайа, такéйе, а також у називному відмінку множини: пр'іч’íннийе, так’íйе, пострóйанийе. Подекуди залишилися давні форми іменників чоловічого роду II відміни в давальному відмінку множини: дай б'ікôм с’êна; у місцевому відмінку множини: у корчôх совйак’í ростýт. На лексико-семантичному рівні кожний говір виділяється своїми специфічними рисами. Наприклад, значення ‘трясовина, драговина’ на волинському Поліссі передають словами морóчн'а, стýбла, чáква, тлан’, у середньополіському говорі з'д'в'іж, ств’íга, драгá, на лівобережжі відповідно тóпкайе балóта.
Література
- Дыякталагічны атлас беларускай мовы. Мінск, 1963;
- Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. К., 1966;
- Лисенко П. С. Словник поліс. говорів. К., 1974;
- Корзонюк M. M. Мат-ли до словника західноволин. говірок. В кн.: Укр. діалектна лексика. K., 1977;
- Никончук M. В. Мат-ли до лекс. атласу української мови. (Правобережне Полісся). К., 1979;
- Бевзенко С. П. Укр. діалектологія. К., 1980; АУМ, т. 1-2. К., 1984-88;
- Назарова Т. В. Лінгв. атлас ниж. Прип'яті. К., 1985;
- Никончук М. В. Лекс. атлас правобереж. Полісся. К. — Житомир, 1994.
Відео
- Діалекти: Північне (поліське) наріччя | Українська мова
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichne narichchya poliske narichchya odne z troh narich ukrayinskoyi dialektnoyi movi poshirene v pivnichnij chastini Ukrayini Karta ukrayinskih narich i govoriv 2005 Zahidnopoliskij govir 1 Serednopoliskij govir 2 Shidnopoliskij govir 3 PoshirennyaNa pivnochi mezhuye z perehidnimi ukrayinsko biloruskimi govirkami Berestejshini j Pinshini sho yih viddilyaye vid pivdenno zahidnogo narichchya biloruskoyi movi umovna liniya yaka prohodit vid livoberezhzhya r Narev do livoberezhzhya r Gorini Pivnichna mezha pivnichnogo narichchya tyagnetsya vid Gorini na pivdennij shid priblizno vzdovzh kordonu Ukrayini Na ukrayinskomu livoberezhzhi Dnipra vona malo virazna prohodit na krajnij pivnochi Chernigivskoyi oblasti do Desni priblizno vzdovzh kordonu mizh Ukrayinoyu ta Rosiyeyu Zahidna mezha pivnichnogo narichchya tyagnetsya priblizno na 50 km vid Zahidnogo Bugu de poshireni nadbuzko poliski pidlyaski govirki Pivdenna mezha viznachayetsya izoglosnimi pasmami yaki prostyagayutsya za umovnoyu liniyeyu rajon Volodavi Polsha Volodimir na pivnich vid Lucka Rivnogo na pivnich vid Zvyagelya Zhitomira Kiyeva ustya Desni r Oster r Sejm Pivnichni govirki poshireni v Kurskij Byelgorodskij ta Voronezkij oblastyah Rosiyi PodilPivnichne narichchya podilyayetsya na tri govori shidnopoliskij govir livoberezhnopoliskij serednopoliskij govir pravoberezhnopoliskij zahidnopoliskij govir volinsko poliskij Vidriznyayuchis mizh soboyu voni mayut deyaki spilni osoblivosti yaki protistavlyayut pivnichne narichchya pivdenno zahidnomu i pivdenno shidnomu ta viznachayut jogo perehidnij harakter vid ukrayinskoyi movi do biloruskoyi Ce rizna refleksaciya davnih e e ѣ o ta ye v nagoloshenij i nenagoloshenij poziciyah sho viyavlyayetsya v cherguvanni a e pjat peti hod ach i hodech i jama jemk i u cherguvanni i i sho pohodyat z ѣ na volinskomu Polissi d id didok e ie ye v serednopoliskomu i shidnopoliskomu govorah l es l esok u yakisno riznih refleksah davnih o ta e sho rozvinulisya v cherguvannya diftongiv i monoftongiv zakritoyi artikulyaciyi nagoloshenogo zakritogo skladu z o ta ye vidkritogo nenagoloshenogo skladu tuok tvek tviek tvik tek tik tiik tiik toku p j iech p j ech p j ich pech i Zberezhennya v suchasnih pivnichnih govorah slidiv davnih dovgih o e a takozh postalih vnaslidok zaminnogo podovzhennya o ye pid nagolosom i brak bud yakih proslidkiv dovgih u nenagoloshenih skladah viyavlyayetsya v poslidovnij nejtralizaciyi ne pid nagolosom opozicij e ye e sena sem i a e ye e petak pero e z ō o z ō roje roti Yakisno rozriznyayetsya volinskij pivdennij i poliskij pivnichnij nagoloshenij vokalizm v il vuol vuel vuil vil vol vel vol vul s im s em s iem men i m in e b ilij beli bjeli bjieli Ce protistavlennya poliskogo i pivdennogo ukrayinskogo movnogo masivu najchitkishe viyavlyayetsya na poliskomu livoberezhzhi j pravoberezhzhi a v zahidnopoliskomu govori sposterigayetsya susidstvo pivdennih i pivnichnih ris v iz i vuz vuoz OsoblivostiNa morfologichnomu rivni viznachalnoyu risoyu zalishayutsya usicheni prikmetnikovi formi nazivnogo vidminka odnini cholovichogo rodu pr ich inni garnij tak i chet vorti postrojani pri nestyagnenih formah u zhinochomu i serednomu rodi dobraja takeje a takozh u nazivnomu vidminku mnozhini pr ich innije tak ije postrojanije Podekudi zalishilisya davni formi imennikiv cholovichogo rodu II vidmini v davalnomu vidminku mnozhini daj b ikom s ena u miscevomu vidminku mnozhini u korchoh sovjak i rostyt Na leksiko semantichnomu rivni kozhnij govir vidilyayetsya svoyimi specifichnimi risami Napriklad znachennya tryasovina dragovina na volinskomu Polissi peredayut slovami morochn a stybla chakva tlan u serednopoliskomu govori z d v izh stv iga draga na livoberezhzhi vidpovidno topkaje balota LiteraturaDyyaktalagichny atlas belaruskaj movy Minsk 1963 Zhilko F T Narisi z dialektologiyi ukrayinskoyi movi K 1966 Lisenko P S Slovnik polis govoriv K 1974 Korzonyuk M M Mat li do slovnika zahidnovolin govirok V kn Ukr dialektna leksika K 1977 Nikonchuk M V Mat li do leks atlasu ukrayinskoyi movi Pravoberezhne Polissya K 1979 Bevzenko S P Ukr dialektologiya K 1980 AUM t 1 2 K 1984 88 Nazarova T V Lingv atlas nizh Prip yati K 1985 Nikonchuk M V Leks atlas pravoberezh Polissya K Zhitomir 1994 VideoDialekti Pivnichne poliske narichchya Ukrayinska mova Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti