Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ряза нська о бласть рос Ряза нская о бласть суб єкт Російської Федерації входить до складу Центрального федерального окр

Рязанська область

Рязанська область

Ряза́нська о́бласть (рос. Ряза́нская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу.

Рязанська область
рос. Рязанская область
image
image   image
Країна image Росія
Фед. округ Центральний
Адмін. центр Рязань
Глава Малков Павло Вікторович
Дата утворення 26 вересня 1937
Оф. вебсайт ryazan.gov.ru
Географія
Координати 54°24′ пн. ш. 40°36′ сх. д. / 54.400° пн. ш. 40.600° сх. д. / 54.400; 40.600
Площа 39 600 км² ()
  • внутр. вод 0,5 %
Часовий пояс MSK ()
Населення
Чисельність 1151955 (01.01.2011) (44-а) (2011)
Густота 29 осіб/км²
Економіка
Економ. район Центральний
Коди
ISO 3166-2 RU-RYA
ЗКАТО 61
Суб'єкта РФ 62
Телефонний (+7)
Карти

image

image Рязанська область у Вікісховищі

Адміністративний центр — місто Рязань.

Межує на півночі з Владимирською областю, на північному сході — Нижньогородською областю, на сході — з Республікою Мордовія, на південному сході — з Пензенською областю, на півдні — з Тамбовською і Липецькою, на заході — з Тульською і на північному заході — з Московською областями.

Утворено 26 вересня 1937 року. До цього називалася Рязанською губернією.

Географія

Географічне положення

Рязанська область розташована в центрі Європейської частини Росії. Простягнулася на 220 кілометрів з півночі на південь і на 260 кілометрів із заходу на схід.

Рельєф, геологія й корисні копалини

У північній частині — Мещерська низовина (120—125 м), розсічена уздовж межі із Владимирської областю (130—136 м), у Касимовському районі гряда закінчується на тектонічному (вища точка 171 м), що простягнувся через усю східну частину області у меридіональному напрямку, на південному заході — відроги Середньоросійської височини (висота до 236 м). Найнижча висотна оцінка на березі Оки на межі із Владимирською областю — 76 метрів.

Корисні копалини

На зволоженій рівнинній півночі регіону й на схід річок Мокша й залягають значні запаси високоякісного торфу. Розвідано 1062 родовища із загальними запасами в 222 млн тонн.

У надрах південно-західної частини області залягають шари бурого вугілля Підмосковного вугільного басейну. Розвідано 23 родовища бурого вугілля із загальними запасами в 301,6 млн тонн. Найбільші доступні запаси знаходяться у Скопинському районі. Видобуток вугілля вівся із середини XIX століття (в 1903 виробили понад 144 тис. т палива) і повністю припинений в 1989 році.

Запаси сапропелю в 52 водоймах становлять 81 млн м³.

У регіоні розвідані родовища фосфоритів, гіпсу, бурого залізняку (невисокої якості у районі Касимова), скляні й кварцові піски в Милославському й Касимовському районах.

З нерудних копалин можна виділити 25 родовищ глин і суглинків (запаси 160 млн м³), 19 родовищ пісків будівельних (116 млн м³), 4 родовища карбонатних порід для будівельного вапна (118 тис. м³), цементних вапняків у Михайловському районі, родовища мергелю.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −11 °C, липня +19 °C. Опадів близько 550 мм на рік, максимум улітку, 25—30 % усіх опадів випадає у вигляді снігу. Вегетаційний період триває близько 180 днів. У регіоні шість метеорологічних станцій .

Гідрографія

Більша частина річок належить до басейну Волги. Основна річка — Ока із притоками Пра, Гусь, Проня (з Рановою), , Мокшою (зі Цною). На півдні області — початок річки Воронеж (басейну Дону).

На Мещерській низовині багато озер; виділяється велика група (, Іванковське озеро, , Біле озеро). По берегах Оки безліч озер-стариць.

Ґрунти

На північ від Оки переважають супіщані підзолисто-болотні з ділянками торф'яно-болотних ґрунтів, на сході за заплавами глинисті дерено-підзолисті, у південній частині області переважають сірі лісові ґрунти й опідзолені чорноземи й вилужені на лесовидних суглинках. Великі зони алювіально-лугових ґрунтів у долинах річок особливо сприятливі для молочного скотарства; на крайньому півдні області зустрічаються й невеликі ділянки жирних чорноземів.

Рослинність

Рязанська область розташована в підтайговій (лівобережжя Оки) і лісостеповій (правобережжя Оки) зонах. Ліси займають близько 1/3 території; вони соснові на північному заході, крислато-соснові на півночі й південному сході; на південному заході — незначні ділянки широколистяних лісів. На крайньому південному заході — степова рослинність.

Загальна площа лісового фонду — 1053 тис. га, у тому числі хвойних порід — 590 тис. га. Загальний запас деревини становить 130 млн м³, розрахункова лісосіка становить 1,333 млн м³.

По берегах Ока, Мокші й Цни росте понад 1 млн м³ дуба.

Тваринний світ

Збереглися лисиця руда, заєць сірий, бобер річковий, вивірка лісова, тхір (ймовірно тхір лісовий); із гризунів — ховрахи, хом'яки, тушкани; із птахів — чирки, крижень, нерозень й ін.

Охорона природи

На території Рязанської області 103,5 тис. га особливо охоронюваних природних територій, у тому числі: Мещерський національний парк, Окський заповідник, 47 заказників, 57 пам'ятників природи.

Екологія

Одна з найважливіших екологічних проблем — періодичні лісо-торф'яні пожежі в північно-східних районах регіону. Висока концентрація забруднень промислового походження у повітрі Рязані, й Скопина.

Населення

Чисельність населення регіону становить 1182,0 тис. осіб (2006). Щільність населення — 29,8 осіб/км² (2006), питома вага міського населення: 69,7 % (2006).

Чисельність населення по роках, усього й міського

Рік 1926 1939 1950 1951 1959 1961 1970 1971 1975 1979
Тис. мешк. 2079 1925 1467 1437 1445 1461 1412 1411 1378 1362
Тис. мешк. — — — 279 433 490 665 681 766 794
Рік 1981 1985 1986 1987 1989 1990 1992 1994 1996 1998 2000 2001 2002 2005 2006
Тис. мешк. 1345 1336 1312 1312 1346 1348 1344 1337 1325 1307 1284 1269 1228 1195 1182
Тис. мешк. 808 851 840 850 885 893 899 894 901 895 886 879 — 832 825

Національний склад

Населення практично мононаціональне: більшість росіяни, також проживає нечисленна етнічна група касимовських татар.

Національність Чисельність, 1989, ос. Чисельність, 2002, ос. (*)
Росіяни 1295324 (96,1 %) ▼ 1161447 (95,6 %)
Українці 12,7 тис.
Мордва 7,3 тис.
Татари 5,6 тис.
Вірмени 4,5 тис.
Білоруси 3,5 тис.
Азербайджанці 2,9 тис.
Цигани 2,2 тис.
Німці 1,6 тис.
Чуваші 1,3 тис.
Молдовани 1,1 тис.
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Адміністративно-територіальний устрій й місцеве самоврядування

З 2006 року на території області існують 314 муніципальних утворень, з них 4 міських округи, 25 муніципальних районів, 31 міське поселення, 254 сільських поселення.

Міські округи

Райони

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 15 тисяч
2007
Рязань 512,2 7,2
Касимов 34,2 Шацьк 7,0
Скопін 31,6 Спас-Клепики 6,6
29,2 Тума 6,4
22,2 6,4
20,1 Сараї 6,3
19,0 6,3 (2003)
Шилово 15,9 Кадом 5,9
13,6 5,5
12,8 5,3
Спаськ-Рязанський 8,2

Економіка

По внескові у ВВП регіону на 2005 рік (84,8 млрд руб.) виділяються: обробні виробництва — 22,6 %, виробництво й розподіл електроенергії, газу, води — 5,9 %, оптова й роздрібна торгівля — 19,7 %, сільське господарство — 12,8 %, транспорт і зв'язок — 12,3 %. У структурі валового регіонального продукту питома вага сфери матеріального виробництва становить 47,5 %, сфери послуг — 52,5 %.

Промисловість

Область є старопромисловим регіоном з багатогалузевим комплексом.

У галузевій структурі промислового виробництва велика частка припадає на машинобудування й металообробку, значні частки становлять нафтопереробка, електроенергетика, і харчова промисловість.

Найважливіші галузі — нафтопереробка й електроенергетика.

Основне підприємство регіону — Рязанський НПЗ ефективною переробною потужністю в 15 млн т/рік, що виробляє високоякісні автомобільні й прямогонні бензини, дизельні палива, авіаційний гас, казанові палива (мазути), шляхові й будівельні бітуми, мастила. Підприємство належить компанії ТНК-BP.

Розвинене (, ), виробництво шкіри і її переробка (ВАТ «Саф'ян»), кольорова (Касимов, Рязань і Скопин) і порошкова металургія, виробництво хімічних волокон («Виско-Р»).

Головні промислові центри — міста Рязань, Скопін, Касимов.

Машинобудування

Тут випускають радіоелектроніку (, ), автоагрегати («Завод автоагрегатів»), металорізальні верстати (), ковальсько-пресове устаткування, сільськогосподарські машини (картоплезбиральні комбайни ЗАТ «Комбайн»).

Енергетика

На території області діють кілька електростанцій: (2650 МВТ і 120 Гкал/год, 6,537 млрд кВт·год на 2005) і ГРЕС-24 (310 МВТ 1,5025 млрд кВт·год на 2005) у місті (обидві входять в ОГК-6), Зеландсько-Рязанська (400 МВТ і 1742 Гкал/год) і (110 МВТ і 396 Гкал/год) у місті Рязань (входять у ТГК-4).

Загальна електрична потужність електростанцій — 3470 Мвт. Загальна продуктивність казанових установок 4800 Гкал/год, у тому числі в м. Рязані 108 котелень загальною тепловою продуктивністю 310 Гкал/год (2005).

У 2006 році вироблено 12,6 млрд кВт·год електричної (внутрішнє споживання близько 5 млрд кВт/ч), і відпущено 10000,3 тис. Гкал теплової енергії.

Транспорт

Через регіон проходять дві найважливіші залізничні колії: «історичний» напрямок Транссибірської магістралі й дві основні лінії на Кавказькі залізниці (через і через ). Крім того, важливі одноколійна тепловозна ділянка Тула —  — Пенза й електрифікована лінія Рибне — Узуново. Крім Шилово, й Рязані, розташованих на Транссибі, вихід на магістраль по одноколійній лінії має й місто Касимов. Селище Тума має вихід на південний напрямок Транссиба й пряме сполучення з Владимиром. Діє чотири великі локомотивні депо — Рязань, Рибне, Сасово й , менш великі розташовані в селах , й Шилово, у містах і Касимов.

По території проходять дві автомобільні шляхи федерального значення: і . Крім того, особливе значення мають автошлях Москва — Касимов () і напрямок Нижній Новгород — Муром — Касимов — Тамбов (автошляхи , і ). Загальна довжина автомобільних шляхів у Рязанській області становить 9169 км, у тому числі: муніципальних і відомчих — 2133 км; загального користування — 7036 км. Основні автомобільні вузли — Рязань, Шацьк, Касимов.

Здійснюється судноплавство по Оці з обладнаними портами у Рязані й Касимові й по Мокші. У перелік внутрішніх водних шляхів Росії також включені ділянки річки Цна завдовжки 47 км від гирла до села Сасовського району, річки Проня завдовжки 21 км від гирла до села Спаського району й кілька озер-стариць із виходом в Оку.

Навчальний аеродром Рязані здатний приймати літаки будь-якого класу.

У міжобласному пасажирському сполученні особливе значення має залізничний експрес Москва — Рязань (три відправлення на добу, час у дорозі 2,5 години).

Відстань від Рязані до Москви — 196 км.

Енерготранспорт

По території регіону проходять нафтопроводи, що живлять сибірською й волзькою нафтою Московський і Рязанський НПЗ. Обсяг перекачування перевищує 20 млн т/рік ВАТ АК «Транснєфть».

Через регіон проходять магістральні газопроводи Нижній Новгород — Центр (компресорна станція Тума),  — Тула (ділянка газопроводу Ямбург — Тула з компресорними станціями Путятинська й Павелецька),  — Воскресенськ (ділянка газопроводу Середня Азія — Центр із компресорною станцією Іст'є) і історичний Саратов — Москва. У регіоні два підземні сховища природного газу: найбільше в Європі активним обсягом в 8,5 млрд м³ «Касимовське» (близько села Телебукіно Касимовського району) у Даньковському піднятті й дослідне «Ув'язовське» (Чучковський район) у Гремячевському піднятті Оцько-Цнінського валу. За рік трубами переміщається більше 24 млрд м³ газу ВАТ «Газпром».

Через регіон прокладений нафтопродуктопровід Кстовський НПЗ — Рязанський НПЗ — «Сталевий Кінь» (Орел), що транспортує паливо в Білорусь, Україну й на експорт через прибалтійські порти. Продуктопровід має два відгалуження: відвід на московський кільцевий нафтопродуктопровід, що живить в тому числі й московські аеродроми, що й примикає від Московського НПЗ трубопровід, що переправляє дизельне паливо на експорт. Обсяг транспортування нафтопродуктів через регіон перевищує 5 млн т/рік. ВАТ «Транснєфтєпродукт».

Через регіон проходить далекомагістральна ЛЕП 2х500 кВ Москва — Волзька ГЕС (лінія зв'язує енергосистеми центру, нижнього Поволжя й півдня), до неї через основну підстанцію регіону «Михайловська» примикає ЛЕП від Смоленської АЕС.

У 2006 році по внутрішніх електромережах перекинене близько 5 млрд квтч/рік, по магістральних лініях у єдину систему відправлено близько 7,5 млрд квтч/рік.

Сільське господарство

Провідна галузь сільського господарства — тваринництво молочно-м'ясного напрямку. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю, овець. Племінне конярство (2 конезаводи).

Вирощують ячмінь, пшеницю, жито, овес, кормові культури, цукровий буряк, фрукти і ягоди.

Загальний земельний фонд сільгосппідприємств, організацій і громадян, що займаються сільськогосподарським виробництвом, становить 2754,4 тис. га, з яких сільгоспугіддя займають 2350,4 тис. га, рілля — 1466,5 тис. га (62 %), кормові вгіддя — 833,7 тис. га.

У 2006 році вироблено: молока — 386,4 тис. т; м'яса — 77,6 тис. т; яєць — 372,4 млн шт.; зерна — 1006,5 тис. т; цукрового буряка — 401,3 тис. т; картоплі — 808,9 тис. т.

Релігійні організації

На 1 червня 2005 року в Рязанській області зареєстровані й діють 348 релігійних організацій.

Із цих організацій 311 належить Рязанській єпархії Російської Православної церкви. Серед монастирів можна виділити Вишенський Успенський і Солотчинський Покровський монастирі.

У Рязанській області є Прихід Римсько-католицької церкви, Релігійна організація Вірменської апостольської церкви, 6 організацій євангельських християн — баптистів, 6 організацій євангельських християн, 5 організацій Адвентистів сьомого дня, 2 організації християн віри євангельської — п'ятидесятників, 4 єврейські релігійні організації, 2 мусульманські організації, 1 язичницька організація і 2 приходи Православної Старообрядницької Церкви.

Визначні пам'ятки, рекреація й спорт

У Рязанській області у селі Константиново є музей-заповідник Сергія Єсеніна.

, включаючи Успенський собор. Кліматичний курорт .

Спорт

Найбільший стадіон області — «ЦСК» у центральному спортивному комплексі Рязані, уміщає 25 000 глядачів. З футбольних клубів виділяються ФК «Спартак-МЖК» і ФК «Рязань».

Керівництво області

1-і секретарі Рязанського обласного комітету ВКП(б)-КПРС

Голови Організаційного комітету ВЦВК РРФСР

Голови обласного виконавчого комітету

Губернатори

Відомі люди

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.

Джерела

  • (рос.)
  • (рос.)
image Московська область image Владимирська область
image Тульська область image image Мордовія
image Липецька область image Тамбовська область image Пензенська область

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ryaza nska o blast ros Ryaza nskaya o blast sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Centralnogo federalnogo okrugu Ryazanska oblastros Ryazanskaya oblast Prapor Ryazanskoyi oblasti Gerb Ryazanskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug CentralnijAdmin centr RyazanGlava Malkov Pavlo ViktorovichData utvorennya 26 veresnya 1937Of vebsajt ryazan gov ruGeografiyaKoordinati 54 24 pn sh 40 36 sh d 54 400 pn sh 40 600 sh d 54 400 40 600Plosha 39 600 km vnutr vod 0 5 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 1151955 01 01 2011 44 a 2011 Gustota 29 osib km EkonomikaEkonom rajon CentralnijKodiISO 3166 2 RU RYAZKATO 61Sub yekta RF 62Telefonnij 7 Karti Ryazanska oblast u Vikishovishi Administrativnij centr misto Ryazan Mezhuye na pivnochi z Vladimirskoyu oblastyu na pivnichnomu shodi Nizhnogorodskoyu oblastyu na shodi z Respublikoyu Mordoviya na pivdennomu shodi z Penzenskoyu oblastyu na pivdni z Tambovskoyu i Lipeckoyu na zahodi z Tulskoyu i na pivnichnomu zahodi z Moskovskoyu oblastyami Utvoreno 26 veresnya 1937 roku Do cogo nazivalasya Ryazanskoyu guberniyeyu GeografiyaGeografichne polozhennya Ryazanska oblast roztashovana v centri Yevropejskoyi chastini Rosiyi Prostyagnulasya na 220 kilometriv z pivnochi na pivden i na 260 kilometriv iz zahodu na shid Relyef geologiya j korisni kopalini U pivnichnij chastini Mesherska nizovina 120 125 m rozsichena uzdovzh mezhi iz Vladimirskoyi oblastyu 130 136 m u Kasimovskomu rajoni gryada zakinchuyetsya na tektonichnomu visha tochka 171 m sho prostyagnuvsya cherez usyu shidnu chastinu oblasti u meridionalnomu napryamku na pivdennomu zahodi vidrogi Serednorosijskoyi visochini visota do 236 m Najnizhcha visotna ocinka na berezi Oki na mezhi iz Vladimirskoyu oblastyu 76 metriv Korisni kopalini Na zvolozhenij rivninnij pivnochi regionu j na shid richok Moksha j zalyagayut znachni zapasi visokoyakisnogo torfu Rozvidano 1062 rodovisha iz zagalnimi zapasami v 222 mln tonn U nadrah pivdenno zahidnoyi chastini oblasti zalyagayut shari burogo vugillya Pidmoskovnogo vugilnogo basejnu Rozvidano 23 rodovisha burogo vugillya iz zagalnimi zapasami v 301 6 mln tonn Najbilshi dostupni zapasi znahodyatsya u Skopinskomu rajoni Vidobutok vugillya vivsya iz seredini XIX stolittya v 1903 virobili ponad 144 tis t paliva i povnistyu pripinenij v 1989 roci Zapasi sapropelyu v 52 vodojmah stanovlyat 81 mln m U regioni rozvidani rodovisha fosforitiv gipsu burogo zaliznyaku nevisokoyi yakosti u rajoni Kasimova sklyani j kvarcovi piski v Miloslavskomu j Kasimovskomu rajonah Z nerudnih kopalin mozhna vidiliti 25 rodovish glin i suglinkiv zapasi 160 mln m 19 rodovish piskiv budivelnih 116 mln m 4 rodovisha karbonatnih porid dlya budivelnogo vapna 118 tis m cementnih vapnyakiv u Mihajlovskomu rajoni rodovisha mergelyu Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 11 C lipnya 19 C Opadiv blizko 550 mm na rik maksimum ulitku 25 30 usih opadiv vipadaye u viglyadi snigu Vegetacijnij period trivaye blizko 180 dniv U regioni shist meteorologichnih stancij Gidrografiya Bilsha chastina richok nalezhit do basejnu Volgi Osnovna richka Oka iz pritokami Pra Gus Pronya z Ranovoyu Mokshoyu zi Cnoyu Na pivdni oblasti pochatok richki Voronezh basejnu Donu Na Mesherskij nizovini bagato ozer vidilyayetsya velika grupa Ivankovske ozero Bile ozero Po beregah Oki bezlich ozer staric Grunti Na pivnich vid Oki perevazhayut supishani pidzolisto bolotni z dilyankami torf yano bolotnih gruntiv na shodi za zaplavami glinisti dereno pidzolisti u pivdennij chastini oblasti perevazhayut siri lisovi grunti j opidzoleni chornozemi j viluzheni na lesovidnih suglinkah Veliki zoni alyuvialno lugovih gruntiv u dolinah richok osoblivo spriyatlivi dlya molochnogo skotarstva na krajnomu pivdni oblasti zustrichayutsya j neveliki dilyanki zhirnih chornozemiv Roslinnist Ryazanska oblast roztashovana v pidtajgovij livoberezhzhya Oki i lisostepovij pravoberezhzhya Oki zonah Lisi zajmayut blizko 1 3 teritoriyi voni sosnovi na pivnichnomu zahodi krislato sosnovi na pivnochi j pivdennomu shodi na pivdennomu zahodi neznachni dilyanki shirokolistyanih lisiv Na krajnomu pivdennomu zahodi stepova roslinnist Zagalna plosha lisovogo fondu 1053 tis ga u tomu chisli hvojnih porid 590 tis ga Zagalnij zapas derevini stanovit 130 mln m rozrahunkova lisosika stanovit 1 333 mln m Po beregah Oka Mokshi j Cni roste ponad 1 mln m duba Tvarinnij svit Zbereglisya lisicya ruda zayec sirij bober richkovij vivirka lisova thir jmovirno thir lisovij iz grizuniv hovrahi hom yaki tushkani iz ptahiv chirki krizhen nerozen j in Ohorona prirodi Na teritoriyi Ryazanskoyi oblasti 103 5 tis ga osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij u tomu chisli Mesherskij nacionalnij park Okskij zapovidnik 47 zakaznikiv 57 pam yatnikiv prirodi Ekologiya Odna z najvazhlivishih ekologichnih problem periodichni liso torf yani pozhezhi v pivnichno shidnih rajonah regionu Visoka koncentraciya zabrudnen promislovogo pohodzhennya u povitri Ryazani j Skopina NaselennyaChiselnist naselennya regionu stanovit 1182 0 tis osib 2006 Shilnist naselennya 29 8 osib km 2006 pitoma vaga miskogo naselennya 69 7 2006 Chiselnist naselennya po rokah usogo j miskogo Rik 1926 1939 1950 1951 1959 1961 1970 1971 1975 1979Tis meshk 2079 1925 1467 1437 1445 1461 1412 1411 1378 1362Tis meshk 279 433 490 665 681 766 794Rik 1981 1985 1986 1987 1989 1990 1992 1994 1996 1998 2000 2001 2002 2005 2006Tis meshk 1345 1336 1312 1312 1346 1348 1344 1337 1325 1307 1284 1269 1228 1195 1182Tis meshk 808 851 840 850 885 893 899 894 901 895 886 879 832 825Nacionalnij sklad Naselennya praktichno mononacionalne bilshist rosiyani takozh prozhivaye nechislenna etnichna grupa kasimovskih tatar Nacionalnist Chiselnist 1989 os Chiselnist 2002 os Rosiyani 1295324 96 1 1161447 95 6 Ukrayinci 12 7 tis Mordva 7 3 tis Tatari 5 6 tis Virmeni 4 5 tis Bilorusi 3 5 tis Azerbajdzhanci 2 9 tis Cigani 2 2 tis Nimci 1 6 tis Chuvashi 1 3 tis Moldovani 1 1 tis pokazani narodi z chiselnistyu ponad 1000 osibAdministrativno teritorialnij ustrij j misceve samovryaduvannyaZ 2006 roku na teritoriyi oblasti isnuyut 314 municipalnih utvoren z nih 4 miskih okrugi 25 municipalnih rajoniv 31 miske poselennya 254 silskih poselennya Miski okrugi Ryazan Kasimov SkopinRajoni Yermishinskij rajon Kasimovskij rajonNaseleni punkti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 15 tisyach 2007Ryazan 512 2 7 2Kasimov 34 2 Shack 7 0Skopin 31 6 Spas Klepiki 6 629 2 Tuma 6 422 2 6 420 1 Sarayi 6 319 0 6 3 2003 Shilovo 15 9 Kadom 5 913 6 5 512 8 5 3Spask Ryazanskij 8 2EkonomikaPo vneskovi u VVP regionu na 2005 rik 84 8 mlrd rub vidilyayutsya obrobni virobnictva 22 6 virobnictvo j rozpodil elektroenergiyi gazu vodi 5 9 optova j rozdribna torgivlya 19 7 silske gospodarstvo 12 8 transport i zv yazok 12 3 U strukturi valovogo regionalnogo produktu pitoma vaga sferi materialnogo virobnictva stanovit 47 5 sferi poslug 52 5 Promislovist Oblast ye staropromislovim regionom z bagatogaluzevim kompleksom U galuzevij strukturi promislovogo virobnictva velika chastka pripadaye na mashinobuduvannya j metaloobrobku znachni chastki stanovlyat naftopererobka elektroenergetika i harchova promislovist Najvazhlivishi galuzi naftopererobka j elektroenergetika Osnovne pidpriyemstvo regionu Ryazanskij NPZ efektivnoyu pererobnoyu potuzhnistyu v 15 mln t rik sho viroblyaye visokoyakisni avtomobilni j pryamogonni benzini dizelni paliva aviacijnij gas kazanovi paliva mazuti shlyahovi j budivelni bitumi mastila Pidpriyemstvo nalezhit kompaniyi TNK BP Rozvinene virobnictvo shkiri i yiyi pererobka VAT Saf yan kolorova Kasimov Ryazan i Skopin i poroshkova metalurgiya virobnictvo himichnih volokon Visko R Golovni promislovi centri mista Ryazan Skopin Kasimov Mashinobuduvannya Tut vipuskayut radioelektroniku avtoagregati Zavod avtoagregativ metalorizalni verstati kovalsko presove ustatkuvannya silskogospodarski mashini kartoplezbiralni kombajni ZAT Kombajn Energetika Na teritoriyi oblasti diyut kilka elektrostancij 2650 MVT i 120 Gkal god 6 537 mlrd kVt god na 2005 i GRES 24 310 MVT 1 5025 mlrd kVt god na 2005 u misti obidvi vhodyat v OGK 6 Zelandsko Ryazanska 400 MVT i 1742 Gkal god i 110 MVT i 396 Gkal god u misti Ryazan vhodyat u TGK 4 Zagalna elektrichna potuzhnist elektrostancij 3470 Mvt Zagalna produktivnist kazanovih ustanovok 4800 Gkal god u tomu chisli v m Ryazani 108 kotelen zagalnoyu teplovoyu produktivnistyu 310 Gkal god 2005 U 2006 roci virobleno 12 6 mlrd kVt god elektrichnoyi vnutrishnye spozhivannya blizko 5 mlrd kVt ch i vidpusheno 10000 3 tis Gkal teplovoyi energiyi Transport Cherez region prohodyat dvi najvazhlivishi zaliznichni koliyi istorichnij napryamok Transsibirskoyi magistrali j dvi osnovni liniyi na Kavkazki zaliznici cherez i cherez Krim togo vazhlivi odnokolijna teplovozna dilyanka Tula Penza j elektrifikovana liniya Ribne Uzunovo Krim Shilovo j Ryazani roztashovanih na Transsibi vihid na magistral po odnokolijnij liniyi maye j misto Kasimov Selishe Tuma maye vihid na pivdennij napryamok Transsiba j pryame spoluchennya z Vladimirom Diye chotiri veliki lokomotivni depo Ryazan Ribne Sasovo j mensh veliki roztashovani v selah j Shilovo u mistah i Kasimov Po teritoriyi prohodyat dvi avtomobilni shlyahi federalnogo znachennya M5 Ural i M6 Kaspij Krim togo osoblive znachennya mayut avtoshlyah Moskva Kasimov i napryamok Nizhnij Novgorod Murom Kasimov Tambov avtoshlyahi i Zagalna dovzhina avtomobilnih shlyahiv u Ryazanskij oblasti stanovit 9169 km u tomu chisli municipalnih i vidomchih 2133 km zagalnogo koristuvannya 7036 km Osnovni avtomobilni vuzli Ryazan Shack Kasimov Zdijsnyuyetsya sudnoplavstvo po Oci z obladnanimi portami u Ryazani j Kasimovi j po Mokshi U perelik vnutrishnih vodnih shlyahiv Rosiyi takozh vklyucheni dilyanki richki Cna zavdovzhki 47 km vid girla do sela Sasovskogo rajonu richki Pronya zavdovzhki 21 km vid girla do sela Spaskogo rajonu j kilka ozer staric iz vihodom v Oku Navchalnij aerodrom Ryazani zdatnij prijmati litaki bud yakogo klasu U mizhoblasnomu pasazhirskomu spoluchenni osoblive znachennya maye zaliznichnij ekspres Moskva Ryazan tri vidpravlennya na dobu chas u dorozi 2 5 godini Vidstan vid Ryazani do Moskvi 196 km Energotransport Po teritoriyi regionu prohodyat naftoprovodi sho zhivlyat sibirskoyu j volzkoyu naftoyu Moskovskij i Ryazanskij NPZ Obsyag perekachuvannya perevishuye 20 mln t rik VAT AK Transnyeft Cherez region prohodyat magistralni gazoprovodi Nizhnij Novgorod Centr kompresorna stanciya Tuma Tula dilyanka gazoprovodu Yamburg Tula z kompresornimi stanciyami Putyatinska j Pavelecka Voskresensk dilyanka gazoprovodu Serednya Aziya Centr iz kompresornoyu stanciyeyu Ist ye i istorichnij Saratov Moskva U regioni dva pidzemni shovisha prirodnogo gazu najbilshe v Yevropi aktivnim obsyagom v 8 5 mlrd m Kasimovske blizko sela Telebukino Kasimovskogo rajonu u Dankovskomu pidnyatti j doslidne Uv yazovske Chuchkovskij rajon u Gremyachevskomu pidnyatti Ocko Cninskogo valu Za rik trubami peremishayetsya bilshe 24 mlrd m gazu VAT Gazprom Cherez region prokladenij naftoproduktoprovid Kstovskij NPZ Ryazanskij NPZ Stalevij Kin Orel sho transportuye palivo v Bilorus Ukrayinu j na eksport cherez pribaltijski porti Produktoprovid maye dva vidgaluzhennya vidvid na moskovskij kilcevij naftoproduktoprovid sho zhivit v tomu chisli j moskovski aerodromi sho j primikaye vid Moskovskogo NPZ truboprovid sho perepravlyaye dizelne palivo na eksport Obsyag transportuvannya naftoproduktiv cherez region perevishuye 5 mln t rik VAT Transnyeftyeprodukt Cherez region prohodit dalekomagistralna LEP 2h500 kV Moskva Volzka GES liniya zv yazuye energosistemi centru nizhnogo Povolzhya j pivdnya do neyi cherez osnovnu pidstanciyu regionu Mihajlovska primikaye LEP vid Smolenskoyi AES U 2006 roci po vnutrishnih elektromerezhah perekinene blizko 5 mlrd kvtch rik po magistralnih liniyah u yedinu sistemu vidpravleno blizko 7 5 mlrd kvtch rik Silske gospodarstvo Providna galuz silskogo gospodarstva tvarinnictvo molochno m yasnogo napryamku Rozvodyat veliku rogatu hudobu svinej pticyu ovec Pleminne konyarstvo 2 konezavodi Viroshuyut yachmin pshenicyu zhito oves kormovi kulturi cukrovij buryak frukti i yagodi Zagalnij zemelnij fond silgosppidpriyemstv organizacij i gromadyan sho zajmayutsya silskogospodarskim virobnictvom stanovit 2754 4 tis ga z yakih silgospugiddya zajmayut 2350 4 tis ga rillya 1466 5 tis ga 62 kormovi vgiddya 833 7 tis ga U 2006 roci virobleno moloka 386 4 tis t m yasa 77 6 tis t yayec 372 4 mln sht zerna 1006 5 tis t cukrovogo buryaka 401 3 tis t kartopli 808 9 tis t Religijni organizaciyiNa 1 chervnya 2005 roku v Ryazanskij oblasti zareyestrovani j diyut 348 religijnih organizacij Iz cih organizacij 311 nalezhit Ryazanskij yeparhiyi Rosijskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Sered monastiriv mozhna vidiliti Vishenskij Uspenskij i Solotchinskij Pokrovskij monastiri U Ryazanskij oblasti ye Prihid Rimsko katolickoyi cerkvi Religijna organizaciya Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi 6 organizacij yevangelskih hristiyan baptistiv 6 organizacij yevangelskih hristiyan 5 organizacij Adventistiv somogo dnya 2 organizaciyi hristiyan viri yevangelskoyi p yatidesyatnikiv 4 yevrejski religijni organizaciyi 2 musulmanski organizaciyi 1 yazichnicka organizaciya i 2 prihodi Pravoslavnoyi Staroobryadnickoyi Cerkvi Viznachni pam yatki rekreaciya j sportU Ryazanskij oblasti u seli Konstantinovo ye muzej zapovidnik Sergiya Yesenina vklyuchayuchi Uspenskij sobor Klimatichnij kurort Sport Najbilshij stadion oblasti CSK u centralnomu sportivnomu kompleksi Ryazani umishaye 25 000 glyadachiv Z futbolnih klubiv vidilyayutsya FK Spartak MZhK i FK Ryazan Kerivnictvo oblasti1 i sekretari Ryazanskogo oblasnogo komitetu VKP b KPRS 05 07 1938 25 09 1943 Tarasov Stepan Nikonovich 25 09 1943 20 04 1948 Marfin Oleksij Illich 20 04 1948 18 11 1948 Malov Sergij Ivanovich 18 11 1948 22 09 1960 Larionov Oleksij Mikolajovich 30 09 1960 12 01 1967 c 15 01 1963 po 15 12 1964 silskij Grishin Kostyantin Mikolajovich 18 01 1963 15 12 1964 promislovij 12 01 1967 14 12 1985 Priyezzhev Mikola Semenovich 14 12 1985 19 06 1987 Smolskij Pavlo Oleksandrovich 19 06 1987 08 1991 Hitrun Leonid IvanovichGolovi Organizacijnogo komitetu VCVK RRFSR 09 1937 1938 Morozov Yuhim Nikiforovich 1938 1938 Rubichev Anatolij Timofijovich 1938 1940 Sokolov Ivan IvanovichGolovi oblasnogo vikonavchogo komitetu 1940 1941 Sokolov Ivan Ivanovich 1941 1945 Mamonov Fedir Antonovich 1946 1949 Rizhov Oleksandr Fedorovich 1949 1954 Smetanin Pavlo Gnatovich 03 1954 01 1961 Bobkov Ivan Vasilovich 01 1961 12 1964 s 12 1962 po 12 1964 promislovij Vyerushkin Mikola Andrijovich 12 1962 01 1967 s 12 1962 po 12 1964 silskij Priyezzhev Mikola Semenovich 01 1967 12 1976 12 1976 03 1987 03 1987 12 1988 12 1988 03 1990 03 1990 08 1991 Gubernatori 25 09 1991 25 01 1994 25 01 1994 15 10 1996 15 10 1996 06 01 1997 06 01 1997 12 04 2004 12 04 2004 12 04 2008 12 04 2008 14 02 2017 z 14 02 2017 i o Lyubimov Mikola Viktorovich 18 09 2017 10 5 2022 Lyubimov Mikola ViktorovichVidomi lyudiYershov Mikola Mihajlovich rosijskij scenarist Primitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 Dzherela ros ros Moskovska oblast Vladimirska oblast Tulska oblast Mordoviya Lipecka oblast Tambovska oblast Penzenska oblast

Дата публікації:
Топ