Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кропив'янка рябогруда | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Curruca nisoria (Bechstein, 1792) | ||||||||||||||||||
 Ареал C. nisoria Гніздування Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Sylvia nisoria | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка рябогру́да , сла́вка яструби́на (Curruca nisoria) — вид птахів роду Кропив'янка з родини кропив'янкових. В Україні гніздовий, перелітний вид.
Опис
Морфологічні ознаки
Крупніша за всіх кропив'янок, більша за горобця. Маса тіла 23-26 г, довжина тіла близько 15 см. У дорослого самця верх сірий; низ білий, з сірувато-бурою поперечною хвилястою строкатістю; махові пера бурі; третьорядні махові і покривні пера крил з білою верхівкою; стернові пера сірі, з білою верхівкою; дзьоб і ноги сірі; райдужна оболонка ока жовта. У дорослої самки верх з бурим відтінком; смугастість на нижній частині тулуба виражена менше. Молодий птах зверху сірувато-бурий; низ білуватий, на боках тулуба невиразна поперечна строкатість; райдужна оболонка ока темно-коричнева.
Від інших кропив'янок відрізняється строкатістю на нижній частині тулуба, а дорослий птах від більшості кропив'янок — також жовтою райдужною оболонкою ока.
Звуки
Пісня подібна до пісні садової кропив'янки, але більш голосна, дещо більш тріскуча і нерівна, з більш частими паузами. Співає у кущах, рідше — на верхів'ях кущів. У розпал співу злітає, подібно до сірої кропив'янки, нагадуючи при цьому метелика. Поклик — коротке «чек» або «тчек».
Поширення
Вид поширений спорадично, більш численний на півдні ареалу. Ареал: Західна Євразія від північно-східної Франції, Швейцарії і північної Італії на схід до долини Шегарки (басейн верхньої Обі), Західного Саяну, Тувинської угловини, угтловини у північно-західній Монголії і по Монгольському Алтаю ймовірно до східного краю Гобійського Алтаю. На північ до Данії, північної Швеції, Фінської затоки, в європейській частині Росії до 60-ї паралелі, далі на схід на півночі до Західного Саяну. На південь до Північної Італії, північної Греції, південної Болгарії, в Малій Азії на південь до 40-ї паралелі, до південної межі Вірменького нагір'я та ймовірно Ельбрусу. На схід від Каспійського моря в західному і центральному Казахстані, на південь до 48-ї паралелі. Від центральної частини Казахського дрібносопочника південна межа ареалу завертає на південь і простягається через дельту Ілі, західне підніжжя Тянь-Шаня, західне підніжжя Паміро-Алтайської системи і Паропаміза, охоплює ці гірські країни з півдня і від західного Гіндукуша через західний Сіньцзян продовжується до східної межі Гобійського Алтаю. У межах окресленої центральноазійської частини ареалу пустельні простори Такла-Макана і Джунгарії цим видом не заселено. Гніздиться на деяких островах Балтійського моря.
Місця зимівлі розташовані в Африці.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 460—1000 тис. пар, в Україні — 67—102 тис. пар.
Місця гніздування
Кропив'янка рябогруда мешкає в різноманітних заростях кущів, мілколіссі і молодій деревній порослі серед відкритих просторів. Чагарникові зарості, де оселяється ця кропив'янка, можуть розташовуватися на узліссях листяних і мішаних лісів як на вододілах, так і в заплавах річок, в садах, парках, незалежно від деревної рослинності. Оселяється в живоплотах, полезахисних смугах та інших штучних насадженнях. Уникає лісових масивів, занадто сухих і занадто заболочених місць, а також розріджених низьких чагарників. У гори піднімається до висоти 1500 м. Незважаючи на досить велику різноманітність місць існування, кропив'янка рябогруда більш примхлива у виборі місць гніздування, ніж інші кропив'янки.
Гніздування
На місцях гніздування з'являється пізно — протягом травня. Гніздиться поодинокими парами. Гніздо розміщує в чагарниках або на молодих деревах, частіше на кущах верби, інколи на малині, молодій ялині, ялівцю тощо. Висота, на якій розміщене гніздо, невелика — до 1 м, зрідка — до 3 м. Воно споруджується у переплетенні гілок, в мутовках і розвилках, практично не кріпиться до них і виглядає як типова для кропив'янок пухка споруда. Будівельним матеріалом слугують переважно сухі стебла трав'янистих рослин, інколи з додаванням деревних гілочок і завжди з рясною інкрустацією рослинного пуху, коконів павуків і комах. Вистилка складається з порівняно тонких стебел, корінців, нерідко — кінського волосся.
У кладці найчастіше 5 яєць, інколи 6, рідше 4 або навіть 2. У день відкладається по яйцю. Основний фон забарвлення шкаралупи світло-зеленувато-сірий або сірувато-білий. Але проглядається він погано, оскільки на яйцях, крім світлих оливково-вохристих поверхневих плям і крапок, добре виражені великі світло-сірі глибокі плями, які у вигляді вуалі вкривають майже всю поверхню шкаралупи. Середні розміри яєць Європі: 20,95×15,32 мм.
До розмноження кропив'янка рябогруда приступає доволі пізно. Більшість пар завершують відкладання яєць в першій декаді червня, частина — наприкінці травня. Насиджує кладку обидва партнери протягом 14-15 діб. Виліт пташенят відбувається 11-12-й день, з двадцятих чисел червня по двадцяті числа липня.
Живлення
Живиться комахами та їх личинками, павуками, молюсками. У другій половині літа вона охоче поїдає соковиті плоди і ягоди, особливо бузину. Комах скльовує з тонких гілочок і з листя, а також ловить їх і на землі.
Охорона
Кропив'янка рябогруда охороняється Боннською та Бернською конвенцією, а також Директивою ЄС про захист диких птахів.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Джерела
- BirdLife International. 2012. Sylvia nisoria. The IUCN Red List of Threatened Species 2012: e.T22716937A39570167. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2012-1.RLTS.T22716937A39570167.en. Downloaded on 28 August 2016.
- Кропив'янка рябогруда на сайті «Хребетні тварини Росії» [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kropiv yanka ryabogruda Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Rid Curruca Vid Kropiv yanka ryabogruda Binomialna nazva Curruca nisoria Bechstein 1792 Areal C nisoria Gnizduvannya Shlyahi migraciyi Zimuvannya Sinonimi Sylvia nisoria Posilannya Vikishovishe Sylvia nisoria Vikividi Sylvia nisoria EOL 60783386 ITIS 563201 MSOP 22716937 NCBI 216220 Kropi v yanka ryabogru da 1 sla vka yastrubi na Curruca nisoria vid ptahiv rodu Kropiv yanka z rodini kropiv yankovih V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid Zmist 1 Opis 1 1 Morfologichni oznaki 1 2 Zvuki 2 Poshirennya 3 Chiselnist 4 Miscya gnizduvannya 5 Gnizduvannya 6 Zhivlennya 7 Ohorona 8 Posilannya 9 DzherelaOpisred Morfologichni oznakired Krupnisha za vsih kropiv yanok bilsha za gorobcya Masa tila 23 26 g dovzhina tila blizko 15 sm U doroslogo samcya verh sirij niz bilij z siruvato buroyu poperechnoyu hvilyastoyu strokatistyu mahovi pera buri tretoryadni mahovi i pokrivni pera kril z biloyu verhivkoyu sternovi pera siri z biloyu verhivkoyu dzob i nogi siri rajduzhna obolonka oka zhovta U dorosloyi samki verh z burim vidtinkom smugastist na nizhnij chastini tuluba virazhena menshe Molodij ptah zverhu siruvato burij niz biluvatij na bokah tuluba nevirazna poperechna strokatist rajduzhna obolonka oka temno korichneva Vid inshih kropiv yanok vidriznyayetsya strokatistyu na nizhnij chastini tuluba a doroslij ptah vid bilshosti kropiv yanok takozh zhovtoyu rajduzhnoyu obolonkoyu oka 2 Zvukired Pisnya podibna do pisni sadovoyi kropiv yanki ale bilsh golosna desho bilsh triskucha i nerivna z bilsh chastimi pauzami Spivaye u kushah ridshe na verhiv yah kushiv U rozpal spivu zlitaye podibno do siroyi kropiv yanki nagaduyuchi pri comu metelika Poklik korotke chek abo tchek Poshirennyared Vid poshirenij sporadichno bilsh chislennij na pivdni arealu Areal Zahidna Yevraziya vid pivnichno shidnoyi Franciyi Shvejcariyi i pivnichnoyi Italiyi na shid do dolini Shegarki basejn verhnoyi Obi Zahidnogo Sayanu Tuvinskoyi uglovini ugtlovini Velikih Ozer u pivnichno zahidnij Mongoliyi i po Mongolskomu Altayu jmovirno do shidnogo krayu Gobijskogo Altayu Na pivnich do Daniyi pivnichnoyi Shveciyi Finskoyi zatoki v yevropejskij chastini Rosiyi do 60 yi paraleli dali na shid na pivnochi do Zahidnogo Sayanu Na pivden do Pivnichnoyi Italiyi pivnichnoyi Greciyi pivdennoyi Bolgariyi v Malij Aziyi na pivden do 40 yi paraleli do pivdennoyi mezhi Virmenkogo nagir ya ta jmovirno Elbrusu Na shid vid Kaspijskogo morya v zahidnomu i centralnomu Kazahstani na pivden do 48 yi paraleli Vid centralnoyi chastini Kazahskogo dribnosopochnika pivdenna mezha arealu zavertaye na pivden i prostyagayetsya cherez deltu Ili zahidne pidnizhzhya Tyan Shanya zahidne pidnizhzhya Pamiro Altajskoyi sistemi i Paropamiza ohoplyuye ci girski krayini z pivdnya i vid zahidnogo Gindukusha cherez zahidnij Sinczyan prodovzhuyetsya do shidnoyi mezhi Gobijskogo Altayu U mezhah okreslenoyi centralnoazijskoyi chastini arealu pustelni prostori Takla Makana i Dzhungariyi cim vidom ne zaseleno Gnizditsya na deyakih ostrovah Baltijskogo morya 3 Miscya zimivli roztashovani v Africi Chiselnistred Chiselnist v Yevropi ocinena v 460 1000 tis par v Ukrayini 67 102 tis par 4 Miscya gnizduvannyared Kropiv yanka ryabogruda meshkaye v riznomanitnih zarostyah kushiv milkolissi i molodij derevnij porosli sered vidkritih prostoriv Chagarnikovi zarosti de oselyayetsya cya kropiv yanka mozhut roztashovuvatisya na uzlissyah listyanih i mishanih lisiv yak na vododilah tak i v zaplavah richok v sadah parkah nezalezhno vid derevnoyi roslinnosti Oselyayetsya v zhivoplotah polezahisnih smugah ta inshih shtuchnih nasadzhennyah Unikaye lisovih masiviv zanadto suhih i zanadto zabolochenih misc a takozh rozridzhenih nizkih chagarnikiv U gori pidnimayetsya do visoti 1500 m Nezvazhayuchi na dosit veliku riznomanitnist misc isnuvannya kropiv yanka ryabogruda bilsh primhliva u vibori misc gnizduvannya nizh inshi kropiv yanki Gnizduvannyared nbsp Yajce v kolekciyi Muzeyu Vajsbadena Nimechchina nbsp Yajce zozuli zvichajnoyi ta yajcya kropiv yanki ryabogrudoyi Tuluzkij muzej Na miscyah gnizduvannya z yavlyayetsya pizno protyagom travnya Gnizditsya poodinokimi parami Gnizdo rozmishuye v chagarnikah abo na molodih derevah chastishe na kushah verbi inkoli na malini molodij yalini yalivcyu tosho Visota na yakij rozmishene gnizdo nevelika do 1 m zridka do 3 m Vono sporudzhuyetsya u perepletenni gilok v mutovkah i rozvilkah praktichno ne kripitsya do nih i viglyadaye yak tipova dlya kropiv yanok puhka sporuda Budivelnim materialom sluguyut perevazhno suhi stebla trav yanistih roslin inkoli z dodavannyam derevnih gilochok i zavzhdi z ryasnoyu inkrustaciyeyu roslinnogo puhu kokoniv pavukiv i komah Vistilka skladayetsya z porivnyano tonkih stebel korinciv neridko kinskogo volossya U kladci najchastishe 5 yayec inkoli 6 ridshe 4 abo navit 2 U den vidkladayetsya po yajcyu Osnovnij fon zabarvlennya shkaralupi svitlo zelenuvato sirij abo siruvato bilij Ale proglyadayetsya vin pogano oskilki na yajcyah krim svitlih olivkovo vohristih poverhnevih plyam i krapok dobre virazheni veliki svitlo siri gliboki plyami yaki u viglyadi vuali vkrivayut majzhe vsyu poverhnyu shkaralupi Seredni rozmiri yayec Yevropi 20 95 15 32 mm 5 Do rozmnozhennya kropiv yanka ryabogruda pristupaye dovoli pizno Bilshist par zavershuyut vidkladannya yayec v pershij dekadi chervnya chastina naprikinci travnya Nasidzhuye kladku obidva partneri protyagom 14 15 dib Vilit ptashenyat vidbuvayetsya 11 12 j den z dvadcyatih chisel chervnya po dvadcyati chisla lipnya Zhivlennyared Zhivitsya komahami ta yih lichinkami pavukami molyuskami U drugij polovini lita vona ohoche poyidaye sokoviti plodi i yagodi osoblivo buzinu Komah sklovuye z tonkih gilochok i z listya a takozh lovit yih i na zemli Ohoronared Kropiv yanka ryabogruda ohoronyayetsya Bonnskoyu ta Bernskoyu konvenciyeyu a takozh Direktivoyu YeS pro zahist dikih ptahiv Posilannyared Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Dzherelared BirdLife International 2012 Sylvia nisoria The IUCN Red List of Threatened Species 2012 e T22716937A39570167 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2012 1 RLTS T22716937A39570167 en Downloaded on 28 August 2016 Kropiv yanka ryabogruda na sajti Hrebetni tvarini Rosiyi Arhivovano 4 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kropiv 27yanka ryabogruda amp oldid 39653612