Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Рудакі́ (Абу Абдаллах Джафа́р Ібн Мухаммад, 852, селище Панджрудак, тепер Пенджикентський район Таджикистану — 941, там же) — перський і таджицький поет, вважається засновником .
Рудакі | |
---|---|
Псевдо | Рудаки |
Народився | 860[1] d, Саманідська держава[3] |
Помер | 941[1][2] d, Саманідська держава[3] |
Країна | Саманідська держава[3] |
Діяльність | поет, письменник, співак, рапсод |
Знання мов | перська[3] |
Жанр | Рубаї, Касида і газель |
|
Рудакі, якого величають «Адамом поезії» мовою фарсі, народився у селищі Рудак, розташованому на Зеравшанському хребті, на півночі сучасного Таджикистану, поблизу давнього міста Пенджикента. Через те, що велике селище, частиною якого і був у минулому Рудак, перетинає п'ять струмків, воно називалося — «Панджруд», тобто «п'ять рік»; а «рудак» означає «річка», «струмок». Про життєвий шлях Рудакі відомо дуже мало достовірних фактів; біографи неодностайні навіть у таких питаннях, як рік і місце народження поета, рік і місце його смерті. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але, на думку французького орієнталіста Дж. Дармстетера, «цей погляд був настільки чітким, що інколи ми сумніваємося у правдивості легенди, тому що несподівано значну роль відіграють фарби у тих віршах, які від нього залишилися, і нам видається, що він… надто забуває про свою незрячість».
Імовірно, Рудакі звали Абу Абдаллах Джафар син Мухаммада — так принаймні стверджує одне із найдавніших джерел. За іншим переказом, його звали Абу-Хасан Рудакі. Його дитинство минуло у маленькому гірському селі. Тут він став поетом і, перш ніж уславитися при дворі Саманідів, здобув всезагальне визнання як народний співець і музикант. У палаці Саманідів Рудакі був оточений пошаною і багатством. Придворні літописці зберегли перекази про те, що поет упав у неласку і його на старості літ прогнали з палацу, а можливо, що при цьому й осліпили. Натяки на трагічне життя поета можна знайти в автобіографічних фрагментах його віршів, зокрема, у притчі про три сорочки Йосифа Прекрасного, де як висновок звучить думка про жорстокість світу: Такий віддавна світ, такий він був, Такий він є, такі його дороги: Дає корону, трон і булаву, У шахіншахові веде чертоги, А потім безпорадного тебе
Турляє в борозну, волам під ноги.
(Тут і далі пер. В. Мисика)
Причина вигнання Рудакі із палацу невідома. Можна лише припустити, що значну роль відіграло співчутливе ставлення до одного із народних повстань у Бухарі, пов'язаному з єретичним карматським рухом, учасники якого проповідували майнову рівність.
Незважаючи на те, що збереглися лише окремі фрагменти віршів Рудакі, його поетичний геній проявився у них достатньо яскраво. Через розрізненість і короткість фрагментів важко розгледіти стрункість композиції, захопливість сюжету чи художню розмаїтість, проте велич Рудакі як поета упізнається за глибокою людяністю, неповторною емоційною виразністю, дивовижним карбуванням слова і несподіваними поворотами образів і настрою. Усі вірші та вцілілі фрагменти Рудакі за провідним мотивом можна згрупувати у три розділи.
Це, перш за все, фрагменти ліричних, любовних віршів, надихнутих чи то його глибоким, трагічним коханням до вродливої рабині — предметом легенд наступних поколінь, чи то пристрасними походеньками, таємними побаченнями і важким похміллям — відверто змальованих ним самим. У цих віршах міститься і пейзажна лірика, і любовні освідчення, і вакхічна поезія.
Далі — це уривки семи дидактичних поем-маснаві, у двох з яких відомі назви, а в однієї — навіть дата написання: 1) «Сонцестояння» — поетичний виклад повчального твору про жіночі хитрощі «Синдбад-наме»; 2) «Каліла і Дімна» — чудовий переспів арабського перекладу однойменного пехлевійського твору, — зроблений Рудакі у 932 р. «Каліла і Дімна» налічувала дванадцять тисяч бейтів (двовіршів). Тривалий час із неї був відомий лише один бейт, але у XX ст. виявили нові уривки, всього приблизно сто двадцять бейтів, тобто одна сота частина поеми.
Насамкінець — вірші розчарування.
Найпривабливіше у Рудакі полягає в тому, що в кожному його вірші виражений образ живої людської особистості, кожен із них пронизаний думкою про людину. Рудакі був першим із класиків, котрий відкрив людину та ввів її у літературу. Він змальовував природу, навчав мудрості, оспівував царів, вельмож, богатирів,— але він був першим із великих поетів класичної епохи, у якого в центрі уваги стоїть просто людина, людська особистість як така. І природу, і філософські повчання, і панегірики — Рудакі усе змальовував через людину, звичайну, наділену почуттями, земну. У Рудакі свій особливий стиль, який вирізняє його з-поміж усіх інших поетів: яскрава образність без пишномовності і надмірної ускладненості, живе сприйняття природи та її олюднення, народна простота і наспівність, пристрасть до поетичних образів доісламського періоду, до пехлівійської традиції — словом, «геніальна простота», як означив його стиль таджицький письменник і вчений Садріддін Айні. Над усіма його художніми особливостями домінує естетика простого і звичайного.
Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх «мініатюрними драмами», «маленькими трагедіями»: Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум.
Кого Всевишній обдарує
цими дарами чотирма, Той завжди радуватись має
і проганять од себе сум.
Віршова досконалість Рудакі яскраво виявляється у його касидах — «Елегія про старість» і «Мама вина». Перша — автобіографічна від початку до кінця — дивує тим, що, якщо забрати кілька рядків на початку і в кінці, перед нами виникає гімн молодості, вічній красі та радощам життя, а не сумна повість про старість, як слід було чекати. Саме ця контрастність, внутрішня суперечливість, миттєві переходи від захоплення молодістю і від радісних спогадів до скорботи та безнадії і є суттю «оптимістичної трагедії» Рудакі «Мама вина» настільки майстерно написана, що вона вже давно стала об'єктом вивчення як взірець касиди. Вона справді класична, і, перш за все, заслуговує уваги її структура: 1. Вступ (бейти 1—21). Позапанегіричний сюжет: тут — опис виготовлення вина з допомогою поетичної метафори «мами вина» — виноградної лози, в якої відбирають і ув'язнюють її дітей — виноград. 2. Перехід (бейти 22—26). Від метафоричного опису поет переходить до самого панегірика за допомогою об'єднуючої ланки — запрошення, скуштувавши вина, влаштувати бенкет. 3. Панегірик (бейти 27—74). Уславлення вельмож і головного героя оди — сістанського володаря, еміра Абу Джафара. 4. Закінчення (бейти 75—95). Включення у касиду імені поета, автора панегірика (натяк на винагороду), і прикінцеве величання (апофеоз).
Проте вирішальними для естетичного сприйняття у касиді «Мама вина» є не майстерні поетичні фігури панегірика, а саме те, що виривається із його контексту, особливо етична частина касиди — гуманістичні афоризми про розум і людяність.
Рудакі створював і різновиди касид: застільну «винну» — «хамрія», сатиричну — «хаджвія», траурну елегію — «марсія»; писав він за фольклорними взірцями і «загадки» («лугз»).
У своїй творчості Рудакі не був філософом, котрий пояснює світ; він був поетом, котрий відчуває світ і мріє про те, щоби стати кращим; він був поетом звичайної людини з її одвічним потягом до краси, добра, пізнання: Одна душа, єдине тіло, але знанню —
немає дна.
Скажи, о дивний, ти людина
чи океанська глибина?
Українською мовою твори Рудакі перекладали А. Кримський і В. Мисик.
Життєпис
Видатний персько-таджицький Рудакі (Абу Абдаллах Джафар ібн Мухаммад) був осліплений за наказом «осяйного» еміра Бухари. Сам поет походив із народу і цього ніколи не цурався. Інакше б не обрав собі за псевдонім (перс. тахаллус) назву рідного села Рудак. Тогочасні поети зазвичай обирали гучні назви або імена покровителів. Він писав справжньою поезією. Рудакі не любив панегіриків.
Поетична спадщина
З великого літературного доробку Рудакі до нас дійшло близько тисячі його віршів (дворядкові).
Повністю збереглися касиди «Мати вина» (933), «Вітер від Мульяна до нас доходить…» й автобіографічна «Ода на старість».
Відомими є також близько 40 рубаїв (чотирирядкових віршів).
Твори Рудакі пройняті протестом проти несправедливості, вірою в перемогу доброго, сповнені співчуття до людини, в них оспівується радість буття, краса природи.
Поезії Рудакі відзначаються глибиною філософської думки, високою художністю поетичних образів.
У 1962 році було видано том вибраних творів Рудакі українською.
1100-ліття з дня народження поета у 1958 році було широко відзначено на міжнародному рівні.
Уривки з віршів
Хто мудрих слухає, у того мир на думці.
Війною й чварами втішаються безумці.
За недотепу ситий голодного вважає,
Бо на чуже страждання в нас відгуку немає.
Знання — це скарб, йому й ціни не зложиш.
Визбируй же його, де тільки можеш!
Одна душа, єдине тіло, але знанню немає дна.
Скажи, о дивний, ти людина — чи океанська глибина?
Себе в руках весь час тримати — от справжнє благородство. Глухих, сліпих не ображати — от справжнє благородство.
Не благородство — наступити на груди бідному, що впав, Ні, руку впалому подати — от справжнє благородство!
Мені наш вік пораду дав, пораду дорогу (На всякий випадок життя у нього рада є).
Він мовив: «Не завидуй тим, що у добрі живуть, Бо є немало бідняків, що заздрять на твоє».
I ще: «У гніві не давай ти волі язику, Бо хто розковує його, кайдани дістає».
Література
- Мирзоев А. М., Рудакі. Жизнь и творчество, пер. с тадж., М., 1968.
- Тагирджанов А. Т., Рудакі. Жизнь и творчество. История изучения, Т., 1968.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- https://www.persee.fr/doc/lefab_0996-6560_2015_num_26_1_1262 — С. 181.
- Encyclopædia Britannica
Посилання
- Рудакі Абу Абдаллах Джафар // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 448. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Rudaki Abu Abdallah Dzhafa r Ibn Muhammad 852 selishe Pandzhrudak teper Pendzhikentskij rajon Tadzhikistanu 941 tam zhe perskij i tadzhickij poet vvazhayetsya zasnovnikom RudakiPsevdo RudakiNarodivsya 860 1 d Samanidska derzhava 3 Pomer 941 1 2 d Samanidska derzhava 3 Krayina Samanidska derzhava 3 Diyalnist poet pismennik spivak rapsodZnannya mov perska 3 Zhanr Rubayi Kasida i gazelVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Rudaki yakogo velichayut Adamom poeziyi movoyu farsi narodivsya u selishi Rudak roztashovanomu na Zeravshanskomu hrebti na pivnochi suchasnogo Tadzhikistanu poblizu davnogo mista Pendzhikenta Cherez te sho velike selishe chastinoyu yakogo i buv u minulomu Rudak peretinaye p yat strumkiv vono nazivalosya Pandzhrud tobto p yat rik a rudak oznachaye richka strumok Pro zhittyevij shlyah Rudaki vidomo duzhe malo dostovirnih faktiv biografi neodnostajni navit u takih pitannyah yak rik i misce narodzhennya poeta rik i misce jogo smerti Za legendoyu Rudaki napisav chi sto tisyach chi navit miljon trista tisyach virshovanih ryadkiv a do nashogo chasu zbereglosya lishe blizko dvoh tisyach Za legendoyu Rudaki narodivsya nezryachim i buv obdarovanij lishe vnutrishnim zorom ale na dumku francuzkogo oriyentalista Dzh Darmstetera cej poglyad buv nastilki chitkim sho inkoli mi sumnivayemosya u pravdivosti legendi tomu sho nespodivano znachnu rol vidigrayut farbi u tih virshah yaki vid nogo zalishilisya i nam vidayetsya sho vin nadto zabuvaye pro svoyu nezryachist Imovirno Rudaki zvali Abu Abdallah Dzhafar sin Muhammada tak prinajmni stverdzhuye odne iz najdavnishih dzherel Za inshim perekazom jogo zvali Abu Hasan Rudaki Jogo ditinstvo minulo u malenkomu girskomu seli Tut vin stav poetom i persh nizh uslavitisya pri dvori Samanidiv zdobuv vsezagalne viznannya yak narodnij spivec i muzikant U palaci Samanidiv Rudaki buv otochenij poshanoyu i bagatstvom Pridvorni litopisci zberegli perekazi pro te sho poet upav u nelasku i jogo na starosti lit prognali z palacu a mozhlivo sho pri comu j oslipili Natyaki na tragichne zhittya poeta mozhna znajti v avtobiografichnih fragmentah jogo virshiv zokrema u pritchi pro tri sorochki Josifa Prekrasnogo de yak visnovok zvuchit dumka pro zhorstokist svitu Takij viddavna svit takij vin buv Takij vin ye taki jogo dorogi Daye koronu tron i bulavu U shahinshahovi vede chertogi A potim bezporadnogo tebe Turlyaye v boroznu volam pid nogi Tut i dali per V Misika Prichina vignannya Rudaki iz palacu nevidoma Mozhna lishe pripustiti sho znachnu rol vidigralo spivchutlive stavlennya do odnogo iz narodnih povstan u Buhari pov yazanomu z yeretichnim karmatskim ruhom uchasniki yakogo propoviduvali majnovu rivnist Nezvazhayuchi na te sho zbereglisya lishe okremi fragmenti virshiv Rudaki jogo poetichnij genij proyavivsya u nih dostatno yaskravo Cherez rozriznenist i korotkist fragmentiv vazhko rozglediti strunkist kompoziciyi zahoplivist syuzhetu chi hudozhnyu rozmayitist prote velich Rudaki yak poeta upiznayetsya za glibokoyu lyudyanistyu nepovtornoyu emocijnoyu viraznistyu divovizhnim karbuvannyam slova i nespodivanimi povorotami obraziv i nastroyu Usi virshi ta vcilili fragmenti Rudaki za providnim motivom mozhna zgrupuvati u tri rozdili Ce persh za vse fragmenti lirichnih lyubovnih virshiv nadihnutih chi to jogo glibokim tragichnim kohannyam do vrodlivoyi rabini predmetom legend nastupnih pokolin chi to pristrasnimi pohodenkami tayemnimi pobachennyami i vazhkim pohmillyam vidverto zmalovanih nim samim U cih virshah mistitsya i pejzazhna lirika i lyubovni osvidchennya i vakhichna poeziya Dali ce urivki semi didaktichnih poem masnavi u dvoh z yakih vidomi nazvi a v odniyeyi navit data napisannya 1 Soncestoyannya poetichnij viklad povchalnogo tvoru pro zhinochi hitroshi Sindbad name 2 Kalila i Dimna chudovij perespiv arabskogo perekladu odnojmennogo pehlevijskogo tvoru zroblenij Rudaki u 932 r Kalila i Dimna nalichuvala dvanadcyat tisyach bejtiv dvovirshiv Trivalij chas iz neyi buv vidomij lishe odin bejt ale u XX st viyavili novi urivki vsogo priblizno sto dvadcyat bejtiv tobto odna sota chastina poemi Nasamkinec virshi rozcharuvannya Najprivablivishe u Rudaki polyagaye v tomu sho v kozhnomu jogo virshi virazhenij obraz zhivoyi lyudskoyi osobistosti kozhen iz nih pronizanij dumkoyu pro lyudinu Rudaki buv pershim iz klasikiv kotrij vidkriv lyudinu ta vviv yiyi u literaturu Vin zmalovuvav prirodu navchav mudrosti ospivuvav cariv velmozh bogatiriv ale vin buv pershim iz velikih poetiv klasichnoyi epohi u yakogo v centri uvagi stoyit prosto lyudina lyudska osobistist yak taka I prirodu i filosofski povchannya i panegiriki Rudaki use zmalovuvav cherez lyudinu zvichajnu nadilenu pochuttyami zemnu U Rudaki svij osoblivij stil yakij viriznyaye jogo z pomizh usih inshih poetiv yaskrava obraznist bez pishnomovnosti i nadmirnoyi uskladnenosti zhive sprijnyattya prirodi ta yiyi olyudnennya narodna prostota i naspivnist pristrast do poetichnih obraziv doislamskogo periodu do pehlivijskoyi tradiciyi slovom genialna prostota yak oznachiv jogo stil tadzhickij pismennik i vchenij Sadriddin Ajni Nad usima jogo hudozhnimi osoblivostyami dominuye estetika prostogo i zvichajnogo Rudaki zrobiv znachnij vnesok u zhanr rubayi zrobivshi yih miniatyurnimi dramami malenkimi tragediyami Chotiri rechi nam potribni shob neveselih zbutsya dum Zdorove tilo dobra vdacha im ya horoshe svitlij um Kogo Vsevishnij obdaruye cimi darami chotirma Toj zavzhdi raduvatis maye i proganyat od sebe sum Virshova doskonalist Rudaki yaskravo viyavlyayetsya u jogo kasidah Elegiya pro starist i Mama vina Persha avtobiografichna vid pochatku do kincya divuye tim sho yaksho zabrati kilka ryadkiv na pochatku i v kinci pered nami vinikaye gimn molodosti vichnij krasi ta radosham zhittya a ne sumna povist pro starist yak slid bulo chekati Same cya kontrastnist vnutrishnya superechlivist mittyevi perehodi vid zahoplennya molodistyu i vid radisnih spogadiv do skorboti ta beznadiyi i ye suttyu optimistichnoyi tragediyi Rudaki Mama vina nastilki majsterno napisana sho vona vzhe davno stala ob yektom vivchennya yak vzirec kasidi Vona spravdi klasichna i persh za vse zaslugovuye uvagi yiyi struktura 1 Vstup bejti 1 21 Pozapanegirichnij syuzhet tut opis vigotovlennya vina z dopomogoyu poetichnoyi metafori mami vina vinogradnoyi lozi v yakoyi vidbirayut i uv yaznyuyut yiyi ditej vinograd 2 Perehid bejti 22 26 Vid metaforichnogo opisu poet perehodit do samogo panegirika za dopomogoyu ob yednuyuchoyi lanki zaproshennya skushtuvavshi vina vlashtuvati benket 3 Panegirik bejti 27 74 Uslavlennya velmozh i golovnogo geroya odi sistanskogo volodarya emira Abu Dzhafara 4 Zakinchennya bejti 75 95 Vklyuchennya u kasidu imeni poeta avtora panegirika natyak na vinagorodu i prikinceve velichannya apofeoz Prote virishalnimi dlya estetichnogo sprijnyattya u kasidi Mama vina ye ne majsterni poetichni figuri panegirika a same te sho virivayetsya iz jogo kontekstu osoblivo etichna chastina kasidi gumanistichni aforizmi pro rozum i lyudyanist Rudaki stvoryuvav i riznovidi kasid zastilnu vinnu hamriya satirichnu hadzhviya traurnu elegiyu marsiya pisav vin za folklornimi vzircyami i zagadki lugz U svoyij tvorchosti Rudaki ne buv filosofom kotrij poyasnyuye svit vin buv poetom kotrij vidchuvaye svit i mriye pro te shobi stati krashim vin buv poetom zvichajnoyi lyudini z yiyi odvichnim potyagom do krasi dobra piznannya Odna dusha yedine tilo ale znannyu nemaye dna Skazhi o divnij ti lyudina chi okeanska glibina Ukrayinskoyu movoyu tvori Rudaki perekladali A Krimskij i V Misik ZhittyepisVidatnij persko tadzhickij Rudaki Abu Abdallah Dzhafar ibn Muhammad buv osliplenij za nakazom osyajnogo emira Buhari Sam poet pohodiv iz narodu i cogo nikoli ne curavsya Inakshe b ne obrav sobi za psevdonim pers tahallus nazvu ridnogo sela Rudak Togochasni poeti zazvichaj obirali guchni nazvi abo imena pokroviteliv Vin pisav spravzhnoyu poeziyeyu Rudaki ne lyubiv panegirikiv Poetichna spadshinaZ velikogo literaturnogo dorobku Rudaki do nas dijshlo blizko tisyachi jogo virshiv dvoryadkovi Povnistyu zbereglisya kasidi Mati vina 933 Viter vid Mulyana do nas dohodit j avtobiografichna Oda na starist Vidomimi ye takozh blizko 40 rubayiv chotiriryadkovih virshiv Tvori Rudaki projnyati protestom proti nespravedlivosti viroyu v peremogu dobrogo spovneni spivchuttya do lyudini v nih ospivuyetsya radist buttya krasa prirodi Poeziyi Rudaki vidznachayutsya glibinoyu filosofskoyi dumki visokoyu hudozhnistyu poetichnih obraziv U 1962 roci bulo vidano tom vibranih tvoriv Rudaki ukrayinskoyu 1100 littya z dnya narodzhennya poeta u 1958 roci bulo shiroko vidznacheno na mizhnarodnomu rivni Urivki z virshivHto mudrih sluhaye u togo mir na dumci Vijnoyu j chvarami vtishayutsya bezumci Za nedotepu sitij golodnogo vvazhaye Bo na chuzhe strazhdannya v nas vidguku nemaye Znannya ce skarb jomu j cini ne zlozhish Vizbiruj zhe jogo de tilki mozhesh Odna dusha yedine tilo ale znannyu nemaye dna Skazhi o divnij ti lyudina chi okeanska glibina Sebe v rukah ves chas trimati ot spravzhnye blagorodstvo Gluhih slipih ne obrazhati ot spravzhnye blagorodstvo Ne blagorodstvo nastupiti na grudi bidnomu sho vpav Ni ruku vpalomu podati ot spravzhnye blagorodstvo Meni nash vik poradu dav poradu dorogu Na vsyakij vipadok zhittya u nogo rada ye Vin moviv Ne zaviduj tim sho u dobri zhivut Bo ye nemalo bidnyakiv sho zazdryat na tvoye I she U gnivi ne davaj ti voli yaziku Bo hto rozkovuye jogo kajdani distaye LiteraturaRudaki u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Rudaki u Vikishovishi Mirzoev A M Rudaki Zhizn i tvorchestvo per s tadzh M 1968 Tagirdzhanov A T Rudaki Zhizn i tvorchestvo Istoriya izucheniya T 1968 PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 https www persee fr doc lefab 0996 6560 2015 num 26 1 1262 S 181 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741PosilannyaRudaki Abu Abdallah Dzhafar Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 448 ISBN 966 692 744 6