Рецептор — це частина сенсорної системи або автономної нервової системи, нервове закінчення або спеціалізована клітина, які у відповідь на подразнення створюють сигнал у вигляді потенціалів дії, та відправляють його до . Рецептор є першою ланкою будь-якої рефлекторної дуги. Рецептори слідкують за всіма змінами в організмі та навколо нього, допомагають центральній нервовій системі формувати уявлення про світ.
Рецептори є анатомічними структурами, які сприймають подразники за допомогою молекулярних рецепторів — мембранних білків, які ще називають циторецепторами.
Поняття «рецептор» дещо перетинається з поняттям «орган чуття». Органи чуття окрім рецепторних клітин та нервових закінчень часто мають додаткові неклітинні структури та допоміжні клітини. До органів чуття відносять ті рецептори, інформація від яких надходить до сомато-сенсорної системи та усвідомлюється твариною, тоді як значна частина рецепторів залучена в спинномозкових та автономних рефлексах.
Принцип роботи рецепторів
Будь-який подразник, який діє на рецептор, несе певний вид енергії: механічної, теплової, електромагнітної, хімічної тощо. Кожен рецептор має на мембрані своїх клітин іонні канали, які відкриваються чи закриваються у відповідь на надходження характерної для нього енергії — на так званий адекватний подразник. Так, існують термочутливі канали (залежать від певної температури), хемочутливі (змінюють стан воротного механізму при взаємодії зі специфічною молекулою), механочутливі тощо. Деякі подразники діють не на сам канал, а на інші чутливі білки, які вже через внутрішньоклітинні сигнальні шляхи відкривають чи закривають мембранний іонний канал. Так, наприклад, працюють фоторецепторні палички і колбочки сітківки. При цьому рецептор має на своїй мембрані іонні канали, які можуть відкритися на інші види подразників, але поріг збудження рецептора буде для них значно більший.
Відкриття іонних каналів призводить до руху іонів через мембрану та до зміни мембранного потенціалу відносно спокійного стану. Виникає невеликий допороговий локальний рецепторний потенціал. Зазвичай це деполяризація, викликана входом іонів кальцію або натрію у клітину. Якщо подразник сильний, деполяризація досягає порогу відкриття , і генерується потенціал дії, або нервовий імпульс. Потенціал дії передається далі по аферентному (чутливому) нервовому волокну до нервового центру. У деяких рецепторах у відповідь на подразник відбувається гіперполяризація, викликана закриттям натрієвих каналів на тлі відкритих калієвих. Таке, зокрема, виникає у фоторецепторах і може спостерігатися лише в спеціалізованих рецепторних клітинах, які передають сигнал нервовому закінченню через синапс за допомогою виділення нейромедіаторів.
Якщо рецепторний потенціал досяг порогової деполяризації, з'являється потенціал дії. При зростанні сили подразника ще більше, відкриваються додаткові іонні канали у мембрані, рецепторний потенціал розтягується у часі й до його спаду нижче порогу встигає виникнути декілька потенціалів дії. Таким чином, сила подразника у рецепторі кодується частотою нервових імпульсів, які рухаються по нервовому волокну.
Анатомо-фізіологічна типологія рецепторів
За будовою і фізіологічними особливостями розрізняють первинні та вторинні рецептори. Первинні являють собою нервове закінчення чутливого нейрона, який сприймає подразнення і генерує потенціал дії, який йде цим самим нервовим волокном до нервового центру. До первинних належить більшість шкірних рецепторів, рецепторів внутрішніх органів. Вторинні рецептори складаються зі спеціалізованих клітин, які створюють лише локальні потенціали на власній мембрані, а сигнал до нервового закінчення передають через синапси. Так влаштовані фоторецептори, вестибулярні, слухові рецептори.
Первинні рецептори також поділяють на вільні нервові закінчення та інкапсульовані.
За розташуванням рецептори поділяють на зовнішні екстерорецептори шкіри та слизових оболонок і внутрішні інтерорецептори м'язів та внутрішніх органів (також вісцерорецептори). Іноді виділяють периферійні та центральні рецептори, якщо вони реагують на один і той же подразник та розташовані відповідно далі від центральної нервової системи чи поблизу неї.
Рецептори організму ссавців
- Фоторецептори сітківки
- Волоскові клітини органу Корті завитки внутрішнього вуха
- Нюхові рецепторні нейрони
- [en] язика
- Механорецептори шкіри
- [en]
- тільця Мейснера
- клітини Меркеля
- [en]
- Пропріорецептори м'язів
- [en] скелетних м'язів
- [en] м'язових сухожилків
- тільця Пачіні зв'язок, сухожилків, фасцій
- [en]
- Хеморецептори
- [en]
- [en]
- [en]
- [en]
- [en]
Джерела
- Ганонг, Вільям Ф. (2002). Фізіологія людини (Переклад з англ.) . Львів: БаК. с. 784. ISBN .
- Шевчук, В. Г. ; В. М. Мороз, С. М. Бєлан (2012). Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів. Вінниця: Нова Книга. с. 448.
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
Це незавершена стаття з фізіології тварин. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Receptor bilok Receptor ce chastina sensornoyi sistemi abo avtonomnoyi nervovoyi sistemi nervove zakinchennya abo specializovana klitina yaki u vidpovid na podraznennya stvoryuyut signal u viglyadi potencialiv diyi ta vidpravlyayut jogo do Receptor ye pershoyu lankoyu bud yakoyi reflektornoyi dugi Receptori slidkuyut za vsima zminami v organizmi ta navkolo nogo dopomagayut centralnij nervovij sistemi formuvati uyavlennya pro svit Spinnomozkovij refleks vidsmikuvannya Termochutlivi ta bolovi receptori palcya 2 peredayut signal do spinnogo mozku yakij daye komandu skorotiti m yaz ta vidsmiknuti ruku Receptori ye anatomichnimi strukturami yaki sprijmayut podrazniki za dopomogoyu molekulyarnih receptoriv membrannih bilkiv yaki she nazivayut citoreceptorami Ponyattya receptor desho peretinayetsya z ponyattyam organ chuttya Organi chuttya okrim receptornih klitin ta nervovih zakinchen chasto mayut dodatkovi neklitinni strukturi ta dopomizhni klitini Do organiv chuttya vidnosyat ti receptori informaciya vid yakih nadhodit do somato sensornoyi sistemi ta usvidomlyuyetsya tvarinoyu todi yak znachna chastina receptoriv zaluchena v spinnomozkovih ta avtonomnih refleksah Princip roboti receptorivBud yakij podraznik yakij diye na receptor nese pevnij vid energiyi mehanichnoyi teplovoyi elektromagnitnoyi himichnoyi tosho Kozhen receptor maye na membrani svoyih klitin ionni kanali yaki vidkrivayutsya chi zakrivayutsya u vidpovid na nadhodzhennya harakternoyi dlya nogo energiyi na tak zvanij adekvatnij podraznik Tak isnuyut termochutlivi kanali zalezhat vid pevnoyi temperaturi hemochutlivi zminyuyut stan vorotnogo mehanizmu pri vzayemodiyi zi specifichnoyu molekuloyu mehanochutlivi tosho Deyaki podrazniki diyut ne na sam kanal a na inshi chutlivi bilki yaki vzhe cherez vnutrishnoklitinni signalni shlyahi vidkrivayut chi zakrivayut membrannij ionnij kanal Tak napriklad pracyuyut fotoreceptorni palichki i kolbochki sitkivki Pri comu receptor maye na svoyij membrani ionni kanali yaki mozhut vidkritisya na inshi vidi podraznikiv ale porig zbudzhennya receptora bude dlya nih znachno bilshij Vnutrishnye vuho z vestibulyarnimi ta sluhovimi receptoramiOlfaktorni receptori v nyuhovomu epiteliyiVoloskova klitina mishechka vestibulyarnogo receptora zhabiBudova smakovoyi brunki yazikaDiski Merkelya u tovshi shkiriZakinchennya Ruffini shkiri Vidkrittya ionnih kanaliv prizvodit do ruhu ioniv cherez membranu ta do zmini membrannogo potencialu vidnosno spokijnogo stanu Vinikaye nevelikij doporogovij lokalnij receptornij potencial Zazvichaj ce depolyarizaciya viklikana vhodom ioniv kalciyu abo natriyu u klitinu Yaksho podraznik silnij depolyarizaciya dosyagaye porogu vidkrittya i generuyetsya potencial diyi abo nervovij impuls Potencial diyi peredayetsya dali po aferentnomu chutlivomu nervovomu voloknu do nervovogo centru U deyakih receptorah u vidpovid na podraznik vidbuvayetsya giperpolyarizaciya viklikana zakrittyam natriyevih kanaliv na tli vidkritih kaliyevih Take zokrema vinikaye u fotoreceptorah i mozhe sposterigatisya lishe v specializovanih receptornih klitinah yaki peredayut signal nervovomu zakinchennyu cherez sinaps za dopomogoyu vidilennya nejromediatoriv Yaksho receptornij potencial dosyag porogovoyi depolyarizaciyi z yavlyayetsya potencial diyi Pri zrostanni sili podraznika she bilshe vidkrivayutsya dodatkovi ionni kanali u membrani receptornij potencial roztyaguyetsya u chasi j do jogo spadu nizhche porogu vstigaye viniknuti dekilka potencialiv diyi Takim chinom sila podraznika u receptori koduyetsya chastotoyu nervovih impulsiv yaki ruhayutsya po nervovomu voloknu Anatomo fiziologichna tipologiya receptorivZa budovoyu i fiziologichnimi osoblivostyami rozriznyayut pervinni ta vtorinni receptori Pervinni yavlyayut soboyu nervove zakinchennya chutlivogo nejrona yakij sprijmaye podraznennya i generuye potencial diyi yakij jde cim samim nervovim voloknom do nervovogo centru Do pervinnih nalezhit bilshist shkirnih receptoriv receptoriv vnutrishnih organiv Vtorinni receptori skladayutsya zi specializovanih klitin yaki stvoryuyut lishe lokalni potenciali na vlasnij membrani a signal do nervovogo zakinchennya peredayut cherez sinapsi Tak vlashtovani fotoreceptori vestibulyarni sluhovi receptori Pervinni receptori takozh podilyayut na vilni nervovi zakinchennya ta inkapsulovani Za roztashuvannyam receptori podilyayut na zovnishni eksteroreceptori shkiri ta slizovih obolonok i vnutrishni interoreceptori m yaziv ta vnutrishnih organiv takozh visceroreceptori Inodi vidilyayut periferijni ta centralni receptori yaksho voni reaguyut na odin i toj zhe podraznik ta roztashovani vidpovidno dali vid centralnoyi nervovoyi sistemi chi poblizu neyi Receptori organizmu ssavcivFotoreceptori sitkivki Voloskovi klitini organu Korti zavitki vnutrishnogo vuha Nyuhovi receptorni nejroni en yazika Mehanoreceptori shkiri en tilcya Mejsnera klitini Merkelya en Proprioreceptori m yaziv en skeletnih m yaziv en m yazovih suhozhilkiv tilcya Pachini zv yazok suhozhilkiv fascij en Hemoreceptori en en en en en DzherelaGanong Vilyam F 2002 Fiziologiya lyudini Pereklad z angl Lviv BaK s 784 ISBN 0 8385 8282 6 Shevchuk V G V M Moroz S M Byelan 2012 Fiziologiya pidruchnik dlya stud vish med navch zakladiv Vinnicya Nova Kniga s 448 LiteraturaLyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Ce nezavershena stattya z fiziologiyi tvarin Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi