Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рентгеній або Рентґеній лат Roentgenium колишній Unununium Uuu або унунуній штучно синтезований хімічний елемент I групи

Рентгеній

Рентгеній

Рентгеній або Рентґеній (лат. Roentgenium, колишній Unununium (Uuu) або унунуній) — штучно синтезований хімічний елемент I групи періодичної системи, атомний номер 111, позначення Rg. Найстабільніший ізотоп має атомну масу 280 і період напіврозпаду 3,6 секунд.

Рентгеній (Rg)
Атомний номер 111
Зовнішній вигляд простої речовини Метал.Колір не відомий,їмовірно,металічний
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 280 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації (перший електрон) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація ймовірно [Rn] 5f14 6d10 7s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Термодинамічні властивості
Густина г/см³
Молярна теплоємність Дж/(К·моль)
Теплопровідність Вт/(м·К)
Температура плавлення К
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння К
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки Å
Температура Дебая К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
image Рентгеній у Вікісховищі

Історія

Вперше його синтезовано у 1994 році в Центрі дослідження важких іонів імені Гельмгольца (Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)) у місті Дармштадт. Було синтезовано ще декілька ізотопів після його відкриття. Найбільш стабільним з відомих ізотопів є 281Rg з кількістю нейтронів N=170 і періодом напіврозпаду близько 20 секунд. Названий на честь Вільгельма Конрада Рентгена. IUPAC офіційно визнав цю назву з листопада 2004 року.

Отримання

image

Відомі ізотопи

Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду
272Rg 272 3,8+1,4−0,8 мс α-розпад в 268Mt
274Rg 274 6,4+30,7−2,9 мс α-розпад в 270Mt
278Rg 278 4,2+7,5−1,7 мс α-розпад в 274Mt
279Rg 279 0,17+0,81−0,08 с α-розпад в 275Mt
280Rg 280 3,6+4,3−1,3 с α-розпад в 276Mt

Джерела

Примітки

  1. . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.


image Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (липень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rentgenij abo Rentgenij lat Roentgenium kolishnij Unununium Uuu abo unununij shtuchno sintezovanij himichnij element I grupi periodichnoyi sistemi atomnij nomer 111 poznachennya Rg Najstabilnishij izotop maye atomnu masu 280 i period napivrozpadu 3 6 sekund Rentgenij Rg Atomnij nomer 111Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini Metal Kolir ne vidomij yimovirno metalichnijVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 280 a o m g mol Radius atoma pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya jmovirno Rn 5f14 6d10 7s1Himichni vlastivostiKovalentnij radius pmRadius iona pmTermodinamichni vlastivostiGustina g sm Molyarna teployemnist Dzh K mol Teploprovidnist Vt m K Temperatura plavlennya KTeplota plavlennya kDzh molTemperatura kipinnya KTeplota viparovuvannya kDzh molMolyarnij ob yem sm molKristalichna gratkaPeriod gratki ATemperatura Debaya KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Rentgenij u VikishovishiIstoriyaVpershe jogo sintezovano u 1994 roci v Centri doslidzhennya vazhkih ioniv imeni Gelmgolca Gesellschaft fur Schwerionenforschung GSI u misti Darmshtadt Bulo sintezovano she dekilka izotopiv pislya jogo vidkrittya Najbilsh stabilnim z vidomih izotopiv ye 281Rg z kilkistyu nejtroniv N 170 i periodom napivrozpadu blizko 20 sekund Nazvanij na chest Vilgelma Konrada Rentgena IUPAC oficijno viznav cyu nazvu z listopada 2004 roku Otrimannya28 64 N i 83 209 B i 111 272 R g 0 1 n displaystyle mathrm 64 28 Ni 83 209 Bi longrightarrow 111 272 Rg 0 1 n Vidomi izotopiIzotop Masa Period napivrozpadu Tip rozpadu 272Rg 272 3 8 1 4 0 8 ms a rozpad v 268Mt 274Rg 274 6 4 30 7 2 9 ms a rozpad v 270Mt 278Rg 278 4 2 7 5 1 7 ms a rozpad v 274Mt 279Rg 279 0 17 0 81 0 08 s a rozpad v 275Mt 280Rg 280 3 6 4 3 1 3 s a rozpad v 276MtDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Nudat 2 3Primitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2016

Дата публікації:
Топ