Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ракхайн (традиційна назва: Аракан) — штат в М'янмі, а також історична область. З півдня виходить до моря, з півночі межує зі штатом Чин, зі сходу межує з округами Магуе, Пегу і Іраваді, на заході знаходиться Бенгальська затока і округ Читтагонг в Бангладеш.
| Ракхайн | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| бірм. ရခိုင်, rahkuing pranynai | |||||
| |||||
| Адм. центр | Сітуе (Акьяб) | ||||
| Країна |  М'янма | ||||
| Регіон | Західне узбережжя | ||||
| |||||
| Районів | 17 | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 3 132 651 (2012) | ||||
| - густота | 85,18 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 36 778 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 45 м | ||||
| - мінімальна | 45 м | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Код ISO 3166-2 | MM-16 | ||||
 | |||||
| |||||
Адміністративний центр — місто Сітуе, інше велике місто — Тандуе.
Населення в 2012 році становило 3 132 651 чоловік.
Щільність населення — 85,18 чол./км².
Назва
Назва Ракхайн походить від палійського Раккхапура (санскрит Раксапура), що означає «країна ракшасів-людожерів» (можливо, непряме свідчення про чорношкірі племена, які жили тут спочатку).
З іншого боку, палійські і санскритські назви можуть означати «Країна араканців», які пишаються збереженням високої національної культури і високої буддійської моралі та етики. Імовірно, згадки про Аракан є в давньоримських і грецьких джерелах.
Історія
| Історія М'янми[п] |
|---|
 |
|
|
|
|
| [en] • [en] |
| Царство Дханьяваді | — 326 н. е | Засновник |
| Перший період | — | Цар Мараю |
| Другий період | — 580 до н. е. | Цар Канразагрее |
| Третій період | 580 до н. е. — 326 н. е | Цар Чандра Сурья |
Існує легенда про те, що Будда Гаутама особисто відвідав Дханьяваді, і в цей період була виготовлена Велика Статуя Махамуні, після чого Аракан став оплотом буддизму. Виникла монетна система грошового обігу.
Весалі (Вайшалі)
| Весалі (Вайшалі) | 327 — 818 | Столиця |
| Перший період | 327—818 | Весалі (Чжаук-Хле-Га) |
Засновник династії — цар Дван Чандра.
| Царство Лемро | 818—1430 | Столиця |
| Перший період | 285 років | Сам-Ба-Ва и П'їн-Са |
| Другий період | 20 років | Да-Рвн 1 |
| Третій період | 127 років | Да-Рін 2 и Кхерейк |
| Четвертий період | 127 років | Лаунг-Крат |
Засновник династії — цар Нга Тоун Мун. Період Лемро був епохою найвищого розквіту цивілізації Бенгальської затоки, в цей час йшла активна торгівля з західними країнами. В XI — XIII століттяах північні райони Аракана були васальні Пагану.
| Царство М'яу-У | 1430 — 1784 |
| Перший період | 1430 — 1531 |
| Другий період | 1531 — 1638 |
| Третій період | 1638 — 1784 |
При правителі Мінбіне 1531–1553 почався період розквіту і територіального розширення Аракана. Значну роль в економіці країни грали морська торгівля і піратство, що знаходилися в основному в руках португальських авантюристів. Після поразки у війні з Могольской імперією (1666) Аракан ослаб, втративши Читтагонг і значну територію, а феодальні усобиці і боротьба за престол, які розпочалися з 1731 року, полегшили захоплення Аракана бірманським правителем Бодопаєм і приєднання його до Бірмі в 1785 році.
Під владою бірманців
| 1784—1826] | |
| Четвертий період | 1784—1826 |
В 1784 році цар Бірми Бодопайя вторгся в Аракан і окупував країну. Національна реліквія — Махамуні Будда — була взята у вигляді трофея і переправлена в Мандалай. Атаки бірманцями араканських біженців в районі Британської Бенгалії спонукали англійців почати Першу англо-бірманську війну 1824–1826 років, за мирною угодою в Яндабо 1826 року Аракан відійшов до Британії.
Англійська колонія
Японська окупація
Бірманський союз
Боротьба за незалежність
З 1950 року піднявся зростаючий рух за незалежність і відновлення араканської державності. Як поступку в 1974 році бірманський лідер визнав за Араканом статус національного округу замість адміністративного округу, як це було колись. Рух за незалежність ослаб, бірманський уряд зміг зіграти на протиріччях між буддійським та ісламським населенням. Нинішні власті М'янми не визнають рохінджа корінним населенням Аракана і вимагають депортації представників цієї народності в Бангладеш на підставі того, що вони, нібито, є нащадками бенгальців-мусульман, які нелегально перейшли мьянмсько-бангладеський кордон.
Населення та релігія
Населення ділиться на дві основні етнічні групи — араканці (бірманський субетнос) і рохінджа (бенгальський субетнос). Крім того, на території Аракана проживають мро, кхумі, каманці, дінети, мармагрі та інші малі народності. Більшість населення сповідують буддизм, крім того, серед рохінджа популярний іслам.
До X століття був поширений індуїзм.
Буддизм існував на території Аракана з ранніх часів, за традицією вважають прийняттям буддизму II століття до н. е..
Іслам з'явився в X — XII століттях.
Адміністративний поділ
Штат складається з чотирьох округів, які поділені на 17 районів, в які входять 1164 селищ і сіл.
Округи
- (Sittwe) (12 504 км²; 1 099 568 чоловік)
- (Maungdaw) (3538 км²; 763 844 чоловік)
- (Kyaukpyu) (9984 км²; 458 244 чоловік)
- (Thandwe) (10 753 км²; 296 736 чоловік)
- Всього: 36 778 км²; 2 915 000 чоловік (2002 рік)
Райони
- (Ann)
- (Buthidaung)
- (Gwa)
- (Kyauktaw)
- (Kyaukpyu)
- (Maungdaw)
- (Minbya)
- (Mrauk-U)
- (Munaung)
- (Myebon)
- (Pauktaw)
- (Ponnagyun)
- (Ramree)
- Ратедаунг (Rathedaung)
- (Sittwe)
- (Thandwe)
- (Toungup)
Примітки
- «Myanmar States / Divisions & Townships Overview Map» Myanmar Information Management Unit (MIMU)
Посилання
- Аракан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття про М'янму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Rakhajn Rakhajn tradicijna nazva Arakan shtat v M yanmi a takozh istorichna oblast Z pivdnya vihodit do morya z pivnochi mezhuye zi shtatom Chin zi shodu mezhuye z okrugami Mague Pegu i Iravadi na zahodi znahoditsya Bengalska zatoka i okrug Chittagong v Bangladesh Rakhajn birm ရခ င rahkuing pranynai arakan ra khai pray ni Prapor Adm centr Situe Akyab Krayina M yanma Region Zahidne uzberezhzhya Mezhuye z susidni adminodiniciChittagong Pegu Rajoniv 17 Naselennya povne 3 132 651 2012 gustota 85 18 Plosha povna 36 778 km Visota maksimalna 45 m minimalna 45 m Chasovij poyas UTC 6 30 Kod ISO 3166 2 MM 16 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rakajn Administrativnij centr misto Situe inshe velike misto Tandue Naselennya v 2012 roci stanovilo 3 132 651 cholovik Shilnist naselennya 85 18 chol km NazvaNazva Rakhajn pohodit vid palijskogo Rakkhapura sanskrit Raksapura sho oznachaye krayina rakshasiv lyudozheriv mozhlivo nepryame svidchennya pro chornoshkiri plemena yaki zhili tut spochatku Z inshogo boku palijski i sanskritski nazvi mozhut oznachati Krayina arakanciv yaki pishayutsya zberezhennyam visokoyi nacionalnoyi kulturi i visokoyi buddijskoyi morali ta etiki Imovirno zgadki pro Arakan ye v davnorimskih i greckih dzherelah IstoriyaIstoriya M yanmi p 11 000 200 do n e P yu 200 do n e 1050 n e Monski carstva 825 1057 Arakanski carstva 788 1406 Dinastiya Pagan 849 1297 Period voroguyuchih carstv en 1297 1555 M yinsajn i Pinya 1297 1364 Sikajn 1315 1364 Ava 1364 1555 P yi 1482 1542 Ramanya 1287 1539 1550 1552 Shanski knyazivstva 1215 1563 Arakan 1429 1785 Taungu 1510 1752 Vidrodzhene Hantavadi 1740 1757 Konbaun 1752 1885 Britanska Birma 1824 1948 Anglo birmanski vijni 1824 1885 Nacionalistichnij ruh 1900 1948 Yaponska okupaciya 1942 1945 Suchasnist z 1948 en 1948 1962 1962 1988 Povstannya 8888 Soyuz M yanmi 1988 2010 en 2011 2012 Vijskovij perevorot 2021 roku en en en Dhanyavadi Carstvo Dhanyavadi 326 n e Zasnovnik Pershij period Car Marayu Drugij period 580 do n e Car Kanrazagree Tretij period 580 do n e 326 n e Car Chandra Surya Isnuye legenda pro te sho Budda Gautama osobisto vidvidav Dhanyavadi i v cej period bula vigotovlena Velika Statuya Mahamuni pislya chogo Arakan stav oplotom buddizmu Vinikla monetna sistema groshovogo obigu Vesali Vajshali Vesali Vajshali 327 818 Stolicya Pershij period 327 818 Vesali Chzhauk Hle Ga Zasnovnik dinastiyi car Dvan Chandra Lemro Carstvo Lemro 818 1430 Stolicya Pershij period 285 rokiv Sam Ba Va i P yin Sa Drugij period 20 rokiv Da Rvn 1 Tretij period 127 rokiv Da Rin 2 i Kherejk Chetvertij period 127 rokiv Laung Krat Zasnovnik dinastiyi car Nga Toun Mun Period Lemro buv epohoyu najvishogo rozkvitu civilizaciyi Bengalskoyi zatoki v cej chas jshla aktivna torgivlya z zahidnimi krayinami V XI XIII stolittyaah pivnichni rajoni Arakana buli vasalni Paganu M yau U Carstvo M yau U 1430 1784 Pershij period 1430 1531 Drugij period 1531 1638 Tretij period 1638 1784 Pri praviteli Minbine 1531 1553 pochavsya period rozkvitu i teritorialnogo rozshirennya Arakana Znachnu rol v ekonomici krayini grali morska torgivlya i piratstvo sho znahodilisya v osnovnomu v rukah portugalskih avantyuristiv Pislya porazki u vijni z Mogolskoj imperiyeyu 1666 Arakan oslab vtrativshi Chittagong i znachnu teritoriyu a feodalni usobici i borotba za prestol yaki rozpochalisya z 1731 roku polegshili zahoplennya Arakana birmanskim pravitelem Bodopayem i priyednannya jogo do Birmi v 1785 roci Pid vladoyu birmanciv 1784 1826 Chetvertij period 1784 1826 V 1784 roci car Birmi Bodopajya vtorgsya v Arakan i okupuvav krayinu Nacionalna relikviya Mahamuni Budda bula vzyata u viglyadi trofeya i perepravlena v Mandalaj Ataki birmancyami arakanskih bizhenciv v rajoni Britanskoyi Bengaliyi sponukali anglijciv pochati Pershu anglo birmansku vijnu 1824 1826 rokiv za mirnoyu ugodoyu v Yandabo 1826 roku Arakan vidijshov do Britaniyi Anglijska koloniya 1826 1948 stolicya Akyab Yaponska okupaciya 1942 1945 stolicya Akyab Birmanskij soyuz Z 1948 roku stolicya Akyab Borotba za nezalezhnist Z 1950 roku pidnyavsya zrostayuchij ruh za nezalezhnist i vidnovlennya arakanskoyi derzhavnosti Yak postupku v 1974 roci birmanskij lider viznav za Arakanom status nacionalnogo okrugu zamist administrativnogo okrugu yak ce bulo kolis Ruh za nezalezhnist oslab birmanskij uryad zmig zigrati na protirichchyah mizh buddijskim ta islamskim naselennyam Ninishni vlasti M yanmi ne viznayut rohindzha korinnim naselennyam Arakana i vimagayut deportaciyi predstavnikiv ciyeyi narodnosti v Bangladesh na pidstavi togo sho voni nibito ye nashadkami bengalciv musulman yaki nelegalno perejshli myanmsko bangladeskij kordon Naselennya ta religiyaNaselennya dilitsya na dvi osnovni etnichni grupi arakanci birmanskij subetnos i rohindzha bengalskij subetnos Krim togo na teritoriyi Arakana prozhivayut mro khumi kamanci dineti marmagri ta inshi mali narodnosti Bilshist naselennya spoviduyut buddizm krim togo sered rohindzha populyarnij islam Do X stolittya buv poshirenij induyizm Buddizm isnuvav na teritoriyi Arakana z rannih chasiv za tradiciyeyu vvazhayut prijnyattyam buddizmu II stolittya do n e Islam z yavivsya v X XII stolittyah Administrativnij podilShtat skladayetsya z chotiroh okrugiv yaki podileni na 17 rajoniv v yaki vhodyat 1164 selish i sil Okrugi Sittwe 12 504 km 1 099 568 cholovik Maungdaw 3538 km 763 844 cholovik Kyaukpyu 9984 km 458 244 cholovik Thandwe 10 753 km 296 736 cholovik Vsogo 36 778 km 2 915 000 cholovik 2002 rik Rajoni Ann Buthidaung Gwa Kyauktaw Kyaukpyu Maungdaw Minbya Mrauk U Munaung Myebon Pauktaw Ponnagyun Ramree Ratedaung Rathedaung Sittwe Thandwe Toungup Primitki Myanmar States Divisions amp Townships Overview Map Myanmar Information Management Unit MIMU PosilannyaArakan Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ce nezavershena stattya pro M yanmu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi