Бодопая (бірм. ဘိုးတော်ဘုရား; 11 березня 1745 — 5 червня 1819) — 6-й хсінб'юм'яшин (володар) Бірми з династії Конбаун. Володарював у 1782—1819 роках. Об'єднав усі держави на території Бірми, сприяв культурному та релігійному відродженню, перетворивши державу на центр буддизму в південній Азії. Вступив у приховане протистояння з Британською Ост-Індською компанією.
Бодопая | |
---|---|
Народився | 11 березня 1745 Шуебо, Сікайн, Британська Бірма, Британська Індія, Британська імперія |
Помер | 5 червня 1819 (74 роки) Амарапура, Мандалай, М'янма |
Країна | М'янма |
Діяльність | монарх |
Посада | d |
Конфесія | Тхеравада |
Рід | Конбаун |
Батько | Алаунгпая |
Мати | d |
Брати, сестри | Наундог'ї і Сінб'юшин |
Діти | d |
|
Життєпис
Четвертий син Алуанпаї, засновника династії. Народився 1754 року в Шуебо, отримавши ім'я Маун Шве Вайн. В подальшому змінив ім'я на бадон Мін. 1782 року повалив свого небожа Фаунказа Маун Мауна, що правив лише 6 днів.
1783 року переніс столицю з Ави до Амарапури, яку Бодопая наказав звести в центрі своїх володінь, разом з тим зміцнив зверхність над шанськими князівствами.
У 1784 році приєднав державу М'яу-У, яку підкорив його син Тхадо Мінсо. Усі скарби разом з полоненим володарем Магатхаммадою було вивезено до Амарапури, також 20 тис. полонених для роботи на будівництвах, знать поваленої держави. Після цього багато араканців, рятуючись від асиміляторської політики Бодопаї, стали тікати на малонаселену територію прикордонних районів Бенгалії, яку нещодавно захопила Британська Ост-Індська компанія. Біженці стали використовувати британську територію як базу для вторгнень і грабіжницьких набігів на Аракан, піднімаючи його населення на повстання проти влади Бодопаї. Останній наполегливо вимагав від Джона Шора, генерал-губернатора Ост-Індійської компанії в Бенгалії, видачі ватажків заколоту. Цю зацікавленість бірманського володаря у вирішенні араканського питання британська сторона стала використовувати як фактор тиску. До бірманського двору від Британської Ост-Індської компанії було відіслано декілька посольств. Результатом роботи місії Майкла Саймса в 1795 році стала угода про прийняття в Рангуні британського резидента для спостереження за британською торгівлею, втім урегулювати араканське питання, яке перетворилося на значну прикордонну проблему, не вдалося.
1785 року Бодопая почав кампанію проти Сіаму (відома як війна дев'яти армій). Спочатку бірманці зайняли місто Пхітсанулок, зайнявши північні області. Втім захопити центральні провінції з містом Канчанабурі не вдалося. Також невдалими стали атаки на острів Пхукет і Тхаланг на морському узбережжі. У 1786 році знову відправив військо проти Сіаму, але воно зазнало поразки в битві при Та Дін Дангу.
У 1790 році започаткував будівництво величезної ступи в м. Мінгун. Планувалося, що вона буде найвищою у світі (150 м). Будівництво тривало до 1813 року, але так не було завершено (за різними відомостями Бодопаї повідомили, що як тільки ступу було завершено, він помре; за іншою версією — через нестачу коштів). Одночасно зі спорудженням ступи був відлитий величезний дзвін. Бодопая проголосив себе наступним Буддою або Майтреєю (Аріміттією), але його вимога була твердо відхилена ченцями.
1791 року за підтримки Сіаму повстав губернатор Тавою. Боротьба тривала до 1793 року, коли Сіам визнав владу Бодопаї над Тенассерімом. 1794 року було придушено повстання в Аракані. У 1798 році один з впливових араканських феодалів — Нга Тан Де — втік до Бенгалії з численними прихильниками, і звідти почав здійснювати нові набіги на Аракан. Бірманські війська під командуванням Маха Бандули підійшли до прикордонної смуги, погрожуючи перейти на територію Бенгалії і полонити Нга Тан Де там. У 1802 році Майкл Саймс був знову направлений до Бірми і зумів ненадовго зменшити напруженість в англо-бірманських відносинах.
1809 року відправив нове військо на підкорення Сіаму, але знову зазнав поразки. У 1811 році Чінб'ян — син Нга Тан Де — зібрав на британській території значне військо, перейшов кордон і штурмом захопив араканську столицю М'яу-У. Проголосивши себе незалежним правителем, він звернувся за допомогою до Ост-Індської компанії. Бірманські війська зуміли вибити Чінб'яна з Аракана, але до своєї смерті в 1815 році він боровся проти влади Бірми, за допомогою англійців здійснюючи регулярні рейди на її територію.
1816 року відправив 16-тисячне військо на допомогу Бадан Чандра Борфукану, губернатору Ґувахаті в Ассамі, що боровся проти Пурнананда Бурхагохаїна, першого міністра Ахому. У січні 1817 року бірманська армія вторглася до цієї держави, завдавши поразки у битв ібіля Гіладхарі. Після цього аховський правитель Судінгфаа призначив Борфукана першим міністром й видав заміж за Бодопаю свою доньку. Завдяки цьому збільшився вплив Бірми на Ахом. Втім 1818 року Борфукана було вбито, а Судінгфаа повалено. У лютому 1819 року бірманське військо повалило Пурандар Сінгха, відновивши на троні Ахому Судінгфаа. Того ж року Бодопая помер в Амарапурі. Йому спадкував онук Баджідо.
Культурна політика
Був шанувальником мистецтва, поезії та літератури, протегував художникам і літераторам. Своїми декретами він упорядкував мистецтва та вистави, надаючи переваги талантам і впроваджуючи жорстку цензуру. Бодопая дозволив виключно класичні п'єси, заборонивши сучасні та новостворені.
Зміст пісень мав стосуватися природи і буддійської філософії. Актори повинні бути душевно здоровими і не являти каліцтва, твори — суворо слідувати музичним і поетичним канонам, не ображати державу й володаря, буддизм. За порушення встановлювалися покарання — відрубування руки або язика.
Родина
Мав величезний гарем, що складався з 207 дружин та наложниць, які були родичками або представницями підкорених держав. Головну дружину звали Мін лун Ме. Загалом мав 62 сина і 58 доньок.
Джерела
- Lieberman, Victor B. « Political Consolidation in Burma Under the Early Konbaung Dynasty, 1752-c. 1820.» Journal of Asia History 30.2 (1996): 152—168.
- Myint-U, Thant (2006). The River of Lost Footsteps—Histories of Burma. Farrar, Straus and Giroux. .
- Charney, Michael W. (2006). Powerful Learning: Buddhist Literati and the Throne in Burma's Last Dynasty, 1752—1885. Ann Arbor: University of Michigan.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bodopaya birm ဘ တ ဘ ရ 11 bereznya 1745 5 chervnya 1819 6 j hsinb yum yashin volodar Birmi z dinastiyi Konbaun Volodaryuvav u 1782 1819 rokah Ob yednav usi derzhavi na teritoriyi Birmi spriyav kulturnomu ta religijnomu vidrodzhennyu peretvorivshi derzhavu na centr buddizmu v pivdennij Aziyi Vstupiv u prihovane protistoyannya z Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu BodopayaNarodivsya11 bereznya 1745 1745 03 11 Shuebo Sikajn Britanska Birma Britanska Indiya Britanska imperiyaPomer5 chervnya 1819 1819 06 05 74 roki Amarapura Mandalaj M yanmaKrayina M yanmaDiyalnistmonarhPosadadKonfesiyaTheravadaRidKonbaunBatkoAlaungpayaMatidBrati sestriNaundog yi i Sinb yushinDitid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisChetvertij sin Aluanpayi zasnovnika dinastiyi Narodivsya 1754 roku v Shuebo otrimavshi im ya Maun Shve Vajn V podalshomu zminiv im ya na badon Min 1782 roku povaliv svogo nebozha Faunkaza Maun Mauna sho praviv lishe 6 dniv 1783 roku perenis stolicyu z Avi do Amarapuri yaku Bodopaya nakazav zvesti v centri svoyih volodin razom z tim zmicniv zverhnist nad shanskimi knyazivstvami U 1784 roci priyednav derzhavu M yau U yaku pidkoriv jogo sin Thado Minso Usi skarbi razom z polonenim volodarem Magathammadoyu bulo vivezeno do Amarapuri takozh 20 tis polonenih dlya roboti na budivnictvah znat povalenoyi derzhavi Pislya cogo bagato arakanciv ryatuyuchis vid asimilyatorskoyi politiki Bodopayi stali tikati na malonaselenu teritoriyu prikordonnih rajoniv Bengaliyi yaku neshodavno zahopila Britanska Ost Indska kompaniya Bizhenci stali vikoristovuvati britansku teritoriyu yak bazu dlya vtorgnen i grabizhnickih nabigiv na Arakan pidnimayuchi jogo naselennya na povstannya proti vladi Bodopayi Ostannij napoleglivo vimagav vid Dzhona Shora general gubernatora Ost Indijskoyi kompaniyi v Bengaliyi vidachi vatazhkiv zakolotu Cyu zacikavlenist birmanskogo volodarya u virishenni arakanskogo pitannya britanska storona stala vikoristovuvati yak faktor tisku Do birmanskogo dvoru vid Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi bulo vidislano dekilka posolstv Rezultatom roboti misiyi Majkla Sajmsa v 1795 roci stala ugoda pro prijnyattya v Ranguni britanskogo rezidenta dlya sposterezhennya za britanskoyu torgivleyu vtim uregulyuvati arakanske pitannya yake peretvorilosya na znachnu prikordonnu problemu ne vdalosya 1785 roku Bodopaya pochav kampaniyu proti Siamu vidoma yak vijna dev yati armij Spochatku birmanci zajnyali misto Phitsanulok zajnyavshi pivnichni oblasti Vtim zahopiti centralni provinciyi z mistom Kanchanaburi ne vdalosya Takozh nevdalimi stali ataki na ostriv Phuket i Thalang na morskomu uzberezhzhi U 1786 roci znovu vidpraviv vijsko proti Siamu ale vono zaznalo porazki v bitvi pri Ta Din Dangu U 1790 roci zapochatkuvav budivnictvo velicheznoyi stupi v m Mingun Planuvalosya sho vona bude najvishoyu u sviti 150 m Budivnictvo trivalo do 1813 roku ale tak ne bulo zaversheno za riznimi vidomostyami Bodopayi povidomili sho yak tilki stupu bulo zaversheno vin pomre za inshoyu versiyeyu cherez nestachu koshtiv Odnochasno zi sporudzhennyam stupi buv vidlitij velicheznij dzvin Bodopaya progolosiv sebe nastupnim Buddoyu abo Majtreyeyu Arimittiyeyu ale jogo vimoga bula tverdo vidhilena chencyami 1791 roku za pidtrimki Siamu povstav gubernator Tavoyu Borotba trivala do 1793 roku koli Siam viznav vladu Bodopayi nad Tenasserimom 1794 roku bulo pridusheno povstannya v Arakani U 1798 roci odin z vplivovih arakanskih feodaliv Nga Tan De vtik do Bengaliyi z chislennimi prihilnikami i zvidti pochav zdijsnyuvati novi nabigi na Arakan Birmanski vijska pid komanduvannyam Maha Banduli pidijshli do prikordonnoyi smugi pogrozhuyuchi perejti na teritoriyu Bengaliyi i poloniti Nga Tan De tam U 1802 roci Majkl Sajms buv znovu napravlenij do Birmi i zumiv nenadovgo zmenshiti napruzhenist v anglo birmanskih vidnosinah 1809 roku vidpraviv nove vijsko na pidkorennya Siamu ale znovu zaznav porazki U 1811 roci Chinb yan sin Nga Tan De zibrav na britanskij teritoriyi znachne vijsko perejshov kordon i shturmom zahopiv arakansku stolicyu M yau U Progolosivshi sebe nezalezhnim pravitelem vin zvernuvsya za dopomogoyu do Ost Indskoyi kompaniyi Birmanski vijska zumili vibiti Chinb yana z Arakana ale do svoyeyi smerti v 1815 roci vin borovsya proti vladi Birmi za dopomogoyu anglijciv zdijsnyuyuchi regulyarni rejdi na yiyi teritoriyu 1816 roku vidpraviv 16 tisyachne vijsko na dopomogu Badan Chandra Borfukanu gubernatoru Guvahati v Assami sho borovsya proti Purnananda Burhagohayina pershogo ministra Ahomu U sichni 1817 roku birmanska armiya vtorglasya do ciyeyi derzhavi zavdavshi porazki u bitv ibilya Giladhari Pislya cogo ahovskij pravitel Sudingfaa priznachiv Borfukana pershim ministrom j vidav zamizh za Bodopayu svoyu donku Zavdyaki comu zbilshivsya vpliv Birmi na Ahom Vtim 1818 roku Borfukana bulo vbito a Sudingfaa povaleno U lyutomu 1819 roku birmanske vijsko povalilo Purandar Singha vidnovivshi na troni Ahomu Sudingfaa Togo zh roku Bodopaya pomer v Amarapuri Jomu spadkuvav onuk Badzhido Kulturna politikaBuv shanuvalnikom mistectva poeziyi ta literaturi proteguvav hudozhnikam i literatoram Svoyimi dekretami vin uporyadkuvav mistectva ta vistavi nadayuchi perevagi talantam i vprovadzhuyuchi zhorstku cenzuru Bodopaya dozvoliv viklyuchno klasichni p yesi zaboronivshi suchasni ta novostvoreni Zmist pisen mav stosuvatisya prirodi i buddijskoyi filosofiyi Aktori povinni buti dushevno zdorovimi i ne yavlyati kalictva tvori suvoro sliduvati muzichnim i poetichnim kanonam ne obrazhati derzhavu j volodarya buddizm Za porushennya vstanovlyuvalisya pokarannya vidrubuvannya ruki abo yazika RodinaMav velicheznij garem sho skladavsya z 207 druzhin ta nalozhnic yaki buli rodichkami abo predstavnicyami pidkorenih derzhav Golovnu druzhinu zvali Min lun Me Zagalom mav 62 sina i 58 donok DzherelaLieberman Victor B Political Consolidation in Burma Under the Early Konbaung Dynasty 1752 c 1820 Journal of Asia History 30 2 1996 152 168 Myint U Thant 2006 The River of Lost Footsteps Histories of Burma Farrar Straus and Giroux ISBN 978 0 374 16342 6 Charney Michael W 2006 Powerful Learning Buddhist Literati and the Throne in Burma s Last Dynasty 1752 1885 Ann Arbor University of Michigan