Весалі або Вайталі — держава, що першою охоплювала західний та центральний Аракану. Утворилося внаслідок поразки держави держави Дханьяваді від Саматати. Тут панувала індійська династрія Чандра. Загинуло на початку XI ст. під час вторгнення тібето-бірманських племен, що утворили царство Лемро.
ဝေသာလီမြို့ Весалі | ||||
| ||||
Столиця | Вайталі | |||
Релігії | буддизм | |||
Форма правління | монархія | |||
магараджа | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 788 | |||
- Ліквідовано | 1018 | |||
Історія
729 року після смерті Анандачандри, правителя Саматати (підвенна частина дельти Гангу) з династії Чандра, відбулася боротьба за владу внаслідок чого держава розпалася на Вангу, Саматату і Харікелу. Магачандра, син або небіж Анандачандри втік на схід, де захопив або вже на той час володів землями поблизу держави Дханьяваді, яку 788 року остаточно переміг, заснувавши власну араканську державу. Магачандра став відомий в Аракані як . Припускають, що назва столиці (заснованої Чандрою) й відповідно усієї держави походить від назви старовинного індійського міста Вайшалі.
Ймовірно перші правителі вели активну боротьбу за об'єднання земель династії Чандра, відповідно з царствами Ванга, Харікела й Саматата. Також відбувається протистояння з Камарупою. Є згадка про те, що в IX столітті онук магараджи Весалі одружився з представницею держави Шрикшетра, що була гегемоном міст-держав п'ю.
955 року магараджею було захоплено чи засновано місто Читтагонг. Після загибелі останнього у 957 році внаслідок поразки від імперії Пала, втративши частину володінь. За цим стало зазнавати нападів гірського племені мйо.
Згодом починається криза. Її підсилило вторгнення у 980-х роках тибето-бірманських племен. Ймовірно це було не одномоментний процес. Боротьба з ними тривала декілько десятирічь. Зрештою 1018 року столиця Весалі впала, а землі було захоплено кочівниками, які згодом сформували державу Лемро.
Територія
Столиця була розташована приблизно за 70 км на північний схід від Сітуе та на схід від Рам Чаун, притоки річки Каладан. На тепер вона перетворилася на руїни, і більша її частина тепер безлюдна. Лише кілька храмів і сліди старої міської стіни залишилися.
Устрій
Була створено за зразком індуїстських держава долини Ганг: магараджа мав повну владу, розпоряджався землею. Водночас в значній мірі зберігалися традиції управління з часів Дханьяваді.
Економіка
Основу становили землеробство (переважно вирожування рису), добування корисних копалень та лісу (тикове дерево) та посередницька торгівля. Остання базувалося на торгівлі між державами П'ю, монськими царствами і Маґадгою та Калінгою. Виникають перші поселення арабських купців. Важливим торгівельним центром була власне столиця.
Багато хто вважає що саме в цей період починається карбування власної монети. На реверсі монет зображено індуїстський символ Шрівата (тризуб Шиви), а на аверсі — бика Нанді — емблему династії Чандра, під яким на санскриті карбувалося тронне ім’я монарха. Написи на монетах зроблені шрифтом деванагарі. Вважається, що карбувалися за типом монет імперії Гуптів, але в художньому плані виконані гірше.
Культура
Вплив індуїстськоої культури ще більше посилився у порівняні з Дханьяваді. Офіційною мовою стає санскрит. Також активно розвивається буддизм. Згідно з написом Анандачандра, висіченим у 729 році, піддані сповідували буддизм Магаяни. Разом з тим проголошується, що правляча династія була нащадком індуїстського бога Шиви. Інші написи також підтверджують поширення шиваїзму та вайщнуїзму.
Кілька сильно пошкоджених зображень Будди натурального розміру були знайдені в Летхат-Таунг — пагорбі на схід від старого палацового комплексу. Ці статуї допомагають зрозуміти архітектуру столиці держави та ступінь індуїстського впливу. Поруч виявлено рештки буддійської пагоди. Можливо в ній відбувався д847 року другий буддійський собор Аракану.
Виявлено численні кургани з кам’яними статуями, барельєфами, капітелями з квітковими орнаментами і написами шрифтом нагарі. Усі вони є суто індуїстськими за виконанням і сюжетом. Фігури представляють божества; на капітелях — священний дзвін Шиви.
Згідно з місцевою легендою, Шветаунґ'ї (Великий Золотий Пагорб), пагорб на північний схід від палацового комплексу, може бути місцем поховання передостаннього володаря держави (панував у 964–994 роках).
Джерела
- Maurice Collis: The Land of the Great Image: being experiences of Friar Manrique in Arakan. (New York 1943) Asian Educational Services, Neu-Delhi 1995, .
- Charles Higham: Encyclopedia of Ancient Asian Civilizations. Facts on Files, New York 2004, .
- Hudson, Bob (January 2005). Ancient geography and recent archaeology: Dhanyawadi, Vesali and Mrauk-U. Archaeology Department, University of Sydney, Australia.
- Yian, Goh Geok; Miksic, John; Aung-Thwin, Michael (2017). Bagan and the World: Early Myanmar and Its Global Connections. ISEAS-Yusof Ishak Institute. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesali abo Vajtali derzhava sho pershoyu ohoplyuvala zahidnij ta centralnij Arakanu Utvorilosya vnaslidok porazki derzhavi derzhavi Dhanyavadi vid Samatati Tut panuvala indijska dinastriya Chandra Zaginulo na pochatku XI st pid chas vtorgnennya tibeto birmanskih plemen sho utvorili carstvo Lemro ဝ သ လ မ Vesali 788 1018 Stolicya Vajtali Religiyi buddizm Forma pravlinnya monarhiya magaradzha Istoriya Zasnovano 788 Likvidovano 1018Istoriya729 roku pislya smerti Anandachandri pravitelya Samatati pidvenna chastina delti Gangu z dinastiyi Chandra vidbulasya borotba za vladu vnaslidok chogo derzhava rozpalasya na Vangu Samatatu i Harikelu Magachandra sin abo nebizh Anandachandri vtik na shid de zahopiv abo vzhe na toj chas volodiv zemlyami poblizu derzhavi Dhanyavadi yaku 788 roku ostatochno peremig zasnuvavshi vlasnu arakansku derzhavu Magachandra stav vidomij v Arakani yak Pripuskayut sho nazva stolici zasnovanoyi Chandroyu j vidpovidno usiyeyi derzhavi pohodit vid nazvi starovinnogo indijskogo mista Vajshali Jmovirno pershi praviteli veli aktivnu borotbu za ob yednannya zemel dinastiyi Chandra vidpovidno z carstvami Vanga Harikela j Samatata Takozh vidbuvayetsya protistoyannya z Kamarupoyu Ye zgadka pro te sho v IX stolitti onuk magaradzhi Vesali odruzhivsya z predstavniceyu derzhavi Shrikshetra sho bula gegemonom mist derzhav p yu 955 roku magaradzheyu bulo zahopleno chi zasnovano misto Chittagong Pislya zagibeli ostannogo u 957 roci vnaslidok porazki vid imperiyi Pala vtrativshi chastinu volodin Za cim stalo zaznavati napadiv girskogo plemeni mjo Zgodom pochinayetsya kriza Yiyi pidsililo vtorgnennya u 980 h rokah tibeto birmanskih plemen Jmovirno ce bulo ne odnomomentnij proces Borotba z nimi trivala dekilko desyatirich Zreshtoyu 1018 roku stolicya Vesali vpala a zemli bulo zahopleno kochivnikami yaki zgodom sformuvali derzhavu Lemro TeritoriyaStolicya bula roztashovana priblizno za 70 km na pivnichnij shid vid Situe ta na shid vid Ram Chaun pritoki richki Kaladan Na teper vona peretvorilasya na ruyini i bilsha yiyi chastina teper bezlyudna Lishe kilka hramiv i slidi staroyi miskoyi stini zalishilisya UstrijBula stvoreno za zrazkom induyistskih derzhava dolini Gang magaradzha mav povnu vladu rozporyadzhavsya zemleyu Vodnochas v znachnij miri zberigalisya tradiciyi upravlinnya z chasiv Dhanyavadi EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo perevazhno virozhuvannya risu dobuvannya korisnih kopalen ta lisu tikove derevo ta poserednicka torgivlya Ostannya bazuvalosya na torgivli mizh derzhavami P yu monskimi carstvami i Magadgoyu ta Kalingoyu Vinikayut pershi poselennya arabskih kupciv Vazhlivim torgivelnim centrom bula vlasne stolicya Sribna moneti magaradzhi Nitisandi VIII st Bagato hto vvazhaye sho same v cej period pochinayetsya karbuvannya vlasnoyi moneti Na reversi monet zobrazheno induyistskij simvol Shrivata trizub Shivi a na aversi bika Nandi emblemu dinastiyi Chandra pid yakim na sanskriti karbuvalosya tronne im ya monarha Napisi na monetah zrobleni shriftom devanagari Vvazhayetsya sho karbuvalisya za tipom monet imperiyi Guptiv ale v hudozhnomu plani vikonani girshe KulturaVpliv induyistskooyi kulturi she bilshe posilivsya u porivnyani z Dhanyavadi Oficijnoyu movoyu staye sanskrit Takozh aktivno rozvivayetsya buddizm Zgidno z napisom Anandachandra visichenim u 729 roci piddani spoviduvali buddizm Magayani Razom z tim progoloshuyetsya sho pravlyacha dinastiya bula nashadkom induyistskogo boga Shivi Inshi napisi takozh pidtverdzhuyut poshirennya shivayizmu ta vajshnuyizmu Kilka silno poshkodzhenih zobrazhen Buddi naturalnogo rozmiru buli znajdeni v Lethat Taung pagorbi na shid vid starogo palacovogo kompleksu Ci statuyi dopomagayut zrozumiti arhitekturu stolici derzhavi ta stupin induyistskogo vplivu Poruch viyavleno reshtki buddijskoyi pagodi Mozhlivo v nij vidbuvavsya d847 roku drugij buddijskij sobor Arakanu Viyavleno chislenni kurgani z kam yanimi statuyami barelyefami kapitelyami z kvitkovimi ornamentami i napisami shriftom nagari Usi voni ye suto induyistskimi za vikonannyam i syuzhetom Figuri predstavlyayut bozhestva na kapitelyah svyashennij dzvin Shivi Zgidno z miscevoyu legendoyu Shvetaung yi Velikij Zolotij Pagorb pagorb na pivnichnij shid vid palacovogo kompleksu mozhe buti miscem pohovannya peredostannogo volodarya derzhavi panuvav u 964 994 rokah DzherelaMaurice Collis The Land of the Great Image being experiences of Friar Manrique in Arakan New York 1943 Asian Educational Services Neu Delhi 1995 ISBN 8120610237 Charles Higham Encyclopedia of Ancient Asian Civilizations Facts on Files New York 2004 ISBN 0 8160 4640 9 Hudson Bob January 2005 Ancient geography and recent archaeology Dhanyawadi Vesali and Mrauk U Archaeology Department University of Sydney Australia Yian Goh Geok Miksic John Aung Thwin Michael 2017 Bagan and the World Early Myanmar and Its Global Connections ISEAS Yusof Ishak Institute ISBN 978 981 4786 02 7