Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кла́йзен (Кля́йзен) Лю́двіг Ра́йнер (нім. Claisen Ludwig Rainer; 14 січня 1851, Кельн, Пруссія, — 5 січня 1930, , нині Бонн, Німеччина) — німецька хімік-органік.
| Людвіг Кляйзен | |
|---|---|
| нім. Ludwig Claisen | |
 | |
| Народився | 14 січня 1851[4][2][…] Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія |
| Помер | 5 січня 1930[1][2][…] (78 років) d, Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія[1] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Галузь | органічна хімія |
| Alma mater | Боннський університет |
| Науковий керівник | Фрідріх Авґуст Кекуле фон Страдоніц |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Кільський університет, Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена і Боннський університет |
| Членство | Леопольдина, Баварська академія наук і d |
| |
Навчання
Навчався спочатку в Боннському і Геттінгенському університеті (з 1869).
Потім повернувся в Бонн, де в 1875 р отримав ступінь доктора філософії і став асистентом А. Кекуле.
Викладання
Працював у Боннському університеті (1875–1882 рр.), Манчестерському університеті (1882–1885 рр.) і Мюнхенському (1886–1890 рр).
У 1890–1897 рр. викладав в [Рейнсько-Вестфальський технічний університет Ахена|Вищому технічному училищі]] в Ахені, з 1897 року — професор в Кільському і з 1904 року — в Берлінському університеті, де співпрацював з Е. Фішером.
У 1907–1926 рр. працював у власній приватній лабораторії у Бад-Годесберзі.
Наукова діяльність
Основні роботи присвячені розвитку методів органічного синтезу, ацилювання карбонільних сполук, вивченню ізомерії та таутомерії.
У 1887 відкрив реакцію диспропорціонування альдегідів з утворенням складних ефірів — отримання β-кето- (або β-альдегідо-) ефірів конденсацією однакових чи різних складних ефірів у присутності слабких основ як основний каталізатор, названу його ім'ям (складноефірна конденсація Клайзена).
У 1890 розробив метод отримання коричних кислот конденсацією ароматичних альдегідів з ефірами карбонових кислот під впливом металевого натрію.
У 1893 запропонував використовувати для перегонки під вакуумом особливу колбу, яка досі широко застосовується в лабораторній практиці (колба Клайзена).
Вивчав (1896—1905 рр.) таутомерні перетворення Ацетооцтовий ефір (кето-енольна таутомерія), що сприяло подальшому розвитку теоретичної органічної хімії.
У 1912 рік у науці 1912 відкрив перегрупування аллілових ефірів фенол у відповідні аллилзамещенные феноли (перегрупування Кляйзена).
Здійснив ряд органічних синтезів, у тому числі синтези , похідних піразолу та , оксиметиленових похідних ацетооцтового та ефірів.
Література
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с.
- А. Серрей. Справочник по органическим реакциям. Именные реакции в органической химии. М.: Изд. химической литературы, 1962. 139 с.
Примітки
- Клайзен Людвиг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116524995 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kla jzen Klya jzen Lyu dvig Ra jner nim Claisen Ludwig Rainer 14 sichnya 1851 Keln Prussiya 5 sichnya 1930 Bad Godesberg nini Bonn Nimechchina nimecka himik organik Lyudvig Klyajzennim Ludwig ClaisenNarodivsya14 sichnya 1851 1851 01 14 4 2 Keln Rejnska provinciya Korolivstvo PrussiyaPomer5 sichnya 1930 1930 01 05 1 2 78 rokiv Bad Godesbergd Bonn Keln Rejnska provinciya Vilna derzhava Prussiya 1 Krayina NimechchinaDiyalnisthimik vikladach universitetuGaluzorganichna himiyaAlma materBonnskij universitetNaukovij kerivnikFridrih Avgust Kekule fon StradonicZnannya movnimeckaZakladKilskij universitet Rejnsko Vestfalskij tehnichnij universitet Aahena i Bonnskij universitetChlenstvoLeopoldina Bavarska akademiya nauk i Katholischer Studentenverein Arminia Bonnd Mediafajli u VikishovishiZmist 1 Navchannya 2 Vikladannya 3 Naukova diyalnist 4 Literatura 5 PrimitkiNavchannyared Navchavsya spochatku v Bonnskomu i Gettingenskomu universiteti z 1869 Potim povernuvsya v Bonn de v 1875 r otrimav stupin doktora filosofiyi i stav asistentom A Kekule Vikladannyared Pracyuvav u Bonnskomu universiteti 1875 1882 rr Manchesterskomu universiteti 1882 1885 rr i Myunhenskomu 1886 1890 rr U 1890 1897 rr vikladav v Rejnsko Vestfalskij tehnichnij universitet Ahena Vishomu tehnichnomu uchilishi v Aheni z 1897 roku profesor v Kilskomu i z 1904 roku v Berlinskomu universiteti de spivpracyuvav z E Fisherom U 1907 1926 rr pracyuvav u vlasnij privatnij laboratoriyi u Bad Godesberzi Naukova diyalnistred Osnovni roboti prisvyacheni rozvitku metodiv organichnogo sintezu acilyuvannya karbonilnih spoluk vivchennyu izomeriyi ta tautomeriyi U 1887 vidkriv reakciyu disproporcionuvannya aldegidiv z utvorennyam skladnih efiriv otrimannya b keto abo b aldegido efiriv kondensaciyeyu odnakovih chi riznih skladnih efiriv u prisutnosti slabkih osnov yak osnovnij katalizator nazvanu jogo im yam skladnoefirna kondensaciya Klajzena U 1890 rozrobiv metod otrimannya korichnih kislot kondensaciyeyu aromatichnih aldegidiv z efirami karbonovih kislot pid vplivom metalevogo natriyu U 1893 zaproponuvav vikoristovuvati dlya peregonki pid vakuumom osoblivu kolbu yaka dosi shiroko zastosovuyetsya v laboratornij praktici kolba Klajzena Vivchav 1896 1905 rr tautomerni peretvorennya Acetooctovij efir keto enolna tautomeriya sho spriyalo podalshomu rozvitku teoretichnoyi organichnoyi himiyi U 1912 rik u nauci 1912 vidkriv peregrupuvannya allilovih efiriv fenol u vidpovidni allilzameshennye fenoli peregrupuvannya Klyajzena Zdijsniv ryad organichnih sinteziv u tomu chisli sintezi izotinu pohidnih pirazolu ta izoksazolu oksimetilenovih pohidnih acetooctovogo ta malonovogo efiriv Literaturared Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M VSh 1991 656 s A Serrej Spravochnik po organicheskim reakciyam Imennye reakcii v organicheskoj himii M Izd himicheskoj literatury 1962 139 s Primitkired a b v Klajzen Lyudvig Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 a b v Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Deutsche Nationalbibliothek Record 116524995 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyudvig Klyajzen amp oldid 43736186