П'єр Варіньон

П'єр Варіньо́н (фр. Pierre Varignon, *1654, Кан — †23 грудня 1723, Париж) — французький математик і механік. Основний внесок Варіньон здійснив у статику (теоретична механіка). Поряд із Лопіталем, Варіньон був одним з перших пропагандистів диференціального числення у Франції.

П'єр Варіньон
фр. Pierre Varignon
Народився	1654(1654) Кан, Франція
Помер	23 грудня 1723(1723-12-23) Париж, Франція
Місце проживання	Париж
Країна	Франція
Діяльність	математик, католицький священник, фізик, професор, науковець, викладач університету
Alma mater	Університет Кан Нижня Нормандія
Галузь	математика
Заклад	Коллеж Чотирьох Націй Колеж де Франс^[1] Паризький університет
Вчене звання	професор математики
Науковий ступінь	член Паризької АН
Науковий керівник	Ніколя Мальбранш^[2]
Відомі учні	Рене Антуан Реомюр
Аспіранти, докторанти	Жак Кассіні^[3]
Членство	Лондонське королівське товариство Французька академія наук Прусська академія наук
Відомий завдяки:	роботами із статики, розвинув поняття моменту сили і вивів теорему, що отримала його ім'я
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
П'єр Варіньон у Вікісховищі

Біографічні дані

Народився в місті Кан. Вивчав філософію і математику. Варіньон готував себе до релігійної діяльності, але, вивчаючи твори Евкліда і Декарта, захопився математикою і механікою. Праці Варіньона присвячені теоретичній механіці, аналізу нескінченно малих, геометрії, гідромеханіки та фізики. Наприкінці 17 і на початку 18 століття Варіньон керував видавництвом «Журналу вчених» (фр. Journal des savants), в якому поміщали свої роботи щодо обчислення нескінченно малих брати Бернуллі Якоб і Йоганн.

З 1688 року — професор математики в Колежі Мазаріні, з 1704 — в Колеж де Франс.

Наукові здобутки

Головні заслуги Варіньона відносяться до теоретичної механіки, а саме до геометричної статики. У 1687 році Варіньон представив в Паризьку АН працю «Проект нової механіки» (фр. Projet d'une nouvelle mécanique), у якій сформулював правило паралелограма сил, розвинув поняття моменту сил і подав геометричне доведення фундаментальної теореми статики про те, що момент рівнодіючої двох збіжних сил дорівнює сумі моментів складових сил відносно тієї ж точки (теорема Варіньона).

У 1725 році в Парижі було видано трактат Варіньона «Нова механіка або статика» (фр. Nouvelle mécanique, ou Statique), що являє собою систематичний виклад вчення про складання і розкладанні сил, про моменти сил і правила оперування ними. Цей виклад майже без змін зберігся в підручниках зі статики до нашого часу.

Вивчав рівновагу і рух рідини. Дав пояснення закону Торічеллі.

В геометрії Варіньон вивчав різні спеціальні криві, зокрема ввів термін «логарифмічна спіраль». Написав підручник з елементарної геометрії (фр. Eléments de mathématiques), виданий у 1731 році.

Бібліографія

• Projet d'une nouvelle mécanique 1687 (або 1689)
• Nouvelles conjectures sur la pesanteur 1690
• Nouvelle mécanique, ou Statique 1725
• Éclaircissements sur l'analyse des infiniment petits et sur le calcul exponentiel des Bernoulli 1725
• Traité du mouvement et de la mesure des eaux jaillissantes 1725
• Eléments de mathématiques 1731

Див. також

• Теорема Варіньона (геометрія)

Примітки

1. Список професорів Колеж де Франс
   d:Track:Q3253460
2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
4. . Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 21 листопада 2011.
5. Spirale logarithmique. (фр.)
6. Digitalisierte Werke von Varignon [ 18 вересня 2011 у Wayback Machine.] — Оцифрований примірник в Страсбурзькому університеті

Література

• Боголюбов Алексей Николаевич. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 91. — 50 000 прим. (рос.)

Посилання

• www.mechanismen.be — Varignon
• Антоніо Гутьєррес Varignon- und Wittenbauer-Parallelogramme з «Geometry Step by Step from the Land of the Incas»