Північнокавказький федеральний округ — один із восьми округів Російської Федерації, 1 % території РФ, який включає шість республік (Чеченська, Північна Осетія — Аланія, Карачаєво-Черкесія, Кабардино-Балкарія, Інгушетія, Дагестан), а також Ставропілля.
Північнокавказький федеральний округ | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Северо-Кавказский федеральный округ | |||||
| |||||
Адм. центр | П'ятигорськ | ||||
Країна | Росія | ||||
| |||||
Населення | |||||
- повне | |||||
Площа | |||||
- повна | 170 439 км² | ||||
Дата заснування | 19 січня 2010 | ||||
Вебсайт | skfo.gov.ru | ||||
|
Історія
Ця територія увійшла до складу Росії лише у ХІХ ст., після майже 200-річної історії завоювань Кавказу Російською імперією, у тому числі «Великої Кавказької війни» 1817—1864 років. В результаті цієї війни понад 90 % черкесів (адигів) було виселено за межі регіону, в Османську імперію. Черкесія була заселена російськими селянами, козаками, греками та вірменами. На Кавказі тоді залишилося менше, ніж 10 % населення адигів.
- див. також: Геноцид черкеського народу.
Героєм тогочасних визвольних змагань став Імам Шаміль — керівник національно-визвольної боротьби (газавату) народів Північного Кавказу.
Історія народів і республік, що входять до цього округу, є історією боротьби народів Північного Кавказу за свою незалежність.
- див. також Перша чеченська війна (1994—1996)
- див. також Друга чеченська війна (1999—2002).
Північнокавказький округ виокремлено зі складу Південного ФО указом президента РФ Д. Медведєва від 19 січня 2010 р., з центром в місті П'ятигорськ.
Південний федеральний округ, що включав як нинішній «південний» (тобто ростовський), так і «північнокавказький» (тобто чеченський), був утворений указом президента 13 травня 2000 і до 21 червня 2000 називався Північнокавказьким округом. Головою округу призначено .
- див. також: Адміністративний поділ Росії
2007 року (7 жовтня) в межах ПКО було проголошено Кавказький емірат (Імарат Кавказ, Емірат Кавказ) — умовне державне утворення, запропоноване президентом Чеченської республіки Ічкерія Доку Умаровим, замість, який також проголосив себе еміром усіх моджахедів Північного Кавказу.
Географія
Розташований на крайньому південному сході Східної Європи, в центральній та східній частині Північного Кавказу. Площа території округу становить близько 1 % від площі території РФ.
Центр округу — місто П'ятигорськ, єдиний із центрів всіх округів РФ, який не є ні адміністративним центром суб'єкта, що входить в округ, ні найбільшим містом округу. Таким його призначено.
Кавказ. Вигляд з орбіти. | Республіка Ічкерія — центр Північного Кавказу | Північнокавказький ФО на мапі РФ |
Склад округу
Нижче наводиться перелік суб'єктів Російської Федерації, що входять до Північнокавказького федерального округу.
Склад округу (номери відповідають поданим на мапі).
№ на мапі | Прапор | Суб'єкт федерації у складі округу | Площа, тис. км кв. | Населення, тис. чол. (2010 р.) | центр та його населення, тис. чол. |
---|---|---|---|---|---|
1 | Республіка Дагестан | 50,3 | 2977,4 | Махачкала (577,9) | |
2 | Республіка Інгушетія | 19,3* | 413,0 | Магас (2,5) | |
3 | Кабардино-Балкарська Республіка | 12,5 | 859,8 | Нальчик (240,9) | |
4 | Карачаєво-Черкеська Республіка | 14,3 | 478,5 | Черкеськ (116,3) | |
5 | Республіка Північна Осетія — Аланія | 8 | 712,9 | Владикавказ (313,8) | |
6 | Ставропольський край | 66,2 | 2786,1 | Ставрополь (401) | |
7 | Чеченська Республіка | 19,3 ** | 1269,1 | Грозний (271) | |
* Площа вказана разом з Чеченською Республікою ** Площа вказана разом з Республікою Інгушетія |
Населення та етнічний склад
Етнічний склад населення Північнокавказького федерального округу за результатами перепису 2010 року: Загалом — 9 428 826 чол.
Росіяни — 2 854 040 (30,26 %)
Чеченці — 1 335 857 (14,17 %)
Аварці — 865 348 (9,18 %)
Даргинці — 541 552 (5,74 %)
Кабардинці — 502 817 (5,33 %)
Осетини — 481 492 (5,11 %)
Кумики — 466 769 (4,95 %)
Інгуші — 418 996 (4,44 %)
Лезгіни — 396 408 (4,2 %)
Карачаєвці — 211 122 (2,39 %)
Вірмени — 190 825 (2,02 %)
Лакці — 166 526 (1,77 %)
Азербайджанці — 155 394 (1,65 %)
Табасарани — 127 941 (1,36 %)
Балкарці — 110 215 (1,17 %)
Ногайці — 82 026 (0,87 %)
Черкеси — 61 409 (0,65 %)
Українці — 42 431 (0,45 %)
Абазини — 41 037 (0,44 %)
Греки — 37 096 (0,39 %)
Роми — 36 465 (0,39 %)
Турки — 31 040 (0,33 %)
Агули — 29 979 (0,32 %)
Рутульці — 29 413 (0,31 %)
Татари — 22 541 (0,24 %)
Грузини — 19 696 (0,21 %)
Туркмени— 15 750 (0,17 %)
Корейці — 12 551 (0,13 %)
Цахури — 10 215 (0,11 %)
Білоруси — 9 217 (0,10 %)
інші — 170 391 (1,81 %)
не вказали національність — 63 022 чол. (0,67 %)
Знамениті місця, події, меми, особливості
- (Ти хто такий? Давай, до побачення!) (рос. «Ты кто такой? Давай, до свидания!») — мейхана, один з найвідоміших інтернет-мемів, який з'явився 6,5 листопада 2011 року, і наразі має понад 5 млн переглядів на YouTube.
- Перша чеченська війна — збройний конфлікт між Російською Федерацією та Чеченською Республікою Ічкерією у період з 1994 року по 1996 рік, який завершився перемогою чеченських збройних сил та виведення російських військ з Чечні, перший програш російської імперії в кавказьких війнах.
- Північнокавказький федеральний округ — це єдиний округ в сучасній Російській Федерації, в якому росіяни не становлять більшості населення.
Примітки
- Масова депортація черкесів (адигів) в Османську імперію почалася 21 травня 1864 року після закінчення російсько-кавказької війни.
- Указом Президента образован новый федеральный округ — www.kremlin.ru
- http://generalvekalat.org/content/view/31/31/[недоступне посилання з квітня 2019]
- Ти хто такий, давай до побачення! (Ti kto takoy, davay dosvidaniya!)
Посилання
- СКФО.РУ — регіональний інформаційно-розважальний портал (рос.)
- СКФО — інформаційно-новинний портал (рос.)
Це незавершена стаття про Росію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnokavkazkij federalnij okrug odin iz vosmi okrugiv Rosijskoyi Federaciyi 1 teritoriyi RF yakij vklyuchaye shist respublik Chechenska Pivnichna Osetiya Alaniya Karachayevo Cherkesiya Kabardino Balkariya Ingushetiya Dagestan a takozh Stavropillya Pivnichnokavkazkij federalnij okrug ros Severo Kavkazskij federalnyj okrug Adm centr P yatigorsk Krayina Rosiya Mezhuye z susidni adminodiniciPivdennij federalnij okrug Naselennya povne Plosha povna 170 439 km Data zasnuvannya 19 sichnya 2010 Vebsajt skfo gov ru Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnokavkazkij federalnij okrug Pivnichnokavkazkij federalnij okrug nazvi respublik rozshifrovano v tablici IstoriyaCya teritoriya uvijshla do skladu Rosiyi lishe u HIH st pislya majzhe 200 richnoyi istoriyi zavoyuvan Kavkazu Rosijskoyu imperiyeyu u tomu chisli Velikoyi Kavkazkoyi vijni 1817 1864 rokiv V rezultati ciyeyi vijni ponad 90 cherkesiv adigiv bulo viseleno za mezhi regionu v Osmansku imperiyu Cherkesiya bula zaselena rosijskimi selyanami kozakami grekami ta virmenami Na Kavkazi todi zalishilosya menshe nizh 10 naselennya adigiv div takozh Genocid cherkeskogo narodu Geroyem togochasnih vizvolnih zmagan stav Imam Shamil kerivnik nacionalno vizvolnoyi borotbi gazavatu narodiv Pivnichnogo Kavkazu Imam Shamil kerivnik nacionalno vizvolnoyi borotbi gazavatu narodiv Pivnichnogo Kavkazu pid chas Kavkazkoyi vijni 1817 1864 1834 roku progoloshenij imamom ob yednav Zahidnij Dagestan i Chechnyu potim i Cherkesiyu v teokratichnu derzhavu Imamat Istoriya narodiv i respublik sho vhodyat do cogo okrugu ye istoriyeyu borotbi narodiv Pivnichnogo Kavkazu za svoyu nezalezhnist div takozh Persha chechenska vijna 1994 1996 div takozh Druga chechenska vijna 1999 2002 Pivnichnokavkazkij okrug viokremleno zi skladu Pivdennogo FO ukazom prezidenta RF D Medvedyeva vid 19 sichnya 2010 r z centrom v misti P yatigorsk Pivdennij federalnij okrug sho vklyuchav yak ninishnij pivdennij tobto rostovskij tak i pivnichnokavkazkij tobto chechenskij buv utvorenij ukazom prezidenta 13 travnya 2000 i do 21 chervnya 2000 nazivavsya Pivnichnokavkazkim okrugom Golovoyu okrugu priznacheno div takozh Administrativnij podil Rosiyi 2007 roku 7 zhovtnya v mezhah PKO bulo progolosheno Kavkazkij emirat Imarat Kavkaz Emirat Kavkaz umovne derzhavne utvorennya zaproponovane prezidentom Chechenskoyi respubliki Ichkeriya Doku Umarovim zamist yakij takozh progolosiv sebe emirom usih modzhahediv Pivnichnogo Kavkazu GeografiyaRoztashovanij na krajnomu pivdennomu shodi Shidnoyi Yevropi v centralnij ta shidnij chastini Pivnichnogo Kavkazu Plosha teritoriyi okrugu stanovit blizko 1 vid ploshi teritoriyi RF Centr okrugu misto P yatigorsk yedinij iz centriv vsih okrugiv RF yakij ne ye ni administrativnim centrom sub yekta sho vhodit v okrug ni najbilshim mistom okrugu Takim jogo priznacheno Kavkaz Viglyad z orbiti Respublika Ichkeriya centr Pivnichnogo Kavkazu Pivnichnokavkazkij FO na mapi RFSklad okruguNizhche navoditsya perelik sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi sho vhodyat do Pivnichnokavkazkogo federalnogo okrugu Sklad okrugu nomeri vidpovidayut podanim na mapi na mapi Prapor Sub yekt federaciyi u skladi okrugu Plosha tis km kv Naselennya tis chol 2010 r centr ta jogo naselennya tis chol 1 Respublika Dagestan 50 3 2977 4 Mahachkala 577 9 2 Respublika Ingushetiya 19 3 413 0 Magas 2 5 3 Kabardino Balkarska Respublika 12 5 859 8 Nalchik 240 9 4 Karachayevo Cherkeska Respublika 14 3 478 5 Cherkesk 116 3 5 Respublika Pivnichna Osetiya Alaniya 8 712 9 Vladikavkaz 313 8 6 Stavropolskij kraj 66 2 2786 1 Stavropol 401 7 Chechenska Respublika 19 3 1269 1 Groznij 271 Plosha vkazana razom z Chechenskoyu Respublikoyu Plosha vkazana razom z Respublikoyu IngushetiyaNaselennya ta etnichnij skladEtnichnij sklad naselennya Pivnichnokavkazkogo federalnogo okrugu za rezultatami perepisu 2010 roku Zagalom 9 428 826 chol Rosiyani 2 854 040 30 26 Chechenci 1 335 857 14 17 Avarci 865 348 9 18 Darginci 541 552 5 74 Kabardinci 502 817 5 33 Osetini 481 492 5 11 Kumiki 466 769 4 95 Ingushi 418 996 4 44 Lezgini 396 408 4 2 Karachayevci 211 122 2 39 Virmeni 190 825 2 02 Lakci 166 526 1 77 Azerbajdzhanci 155 394 1 65 Tabasarani 127 941 1 36 Balkarci 110 215 1 17 Nogajci 82 026 0 87 Cherkesi 61 409 0 65 Ukrayinci 42 431 0 45 Abazini 41 037 0 44 Greki 37 096 0 39 Romi 36 465 0 39 Turki 31 040 0 33 Aguli 29 979 0 32 Rutulci 29 413 0 31 Tatari 22 541 0 24 Gruzini 19 696 0 21 Turkmeni 15 750 0 17 Korejci 12 551 0 13 Cahuri 10 215 0 11 Bilorusi 9 217 0 10 inshi 170 391 1 81 ne vkazali nacionalnist 63 022 chol 0 67 Znameniti miscya podiyi memi osoblivostiTi hto takij Davaj do pobachennya ros Ty kto takoj Davaj do svidaniya mejhana odin z najvidomishih internet memiv yakij z yavivsya 6 5 listopada 2011 roku i narazi maye ponad 5 mln pereglyadiv na YouTube Persha chechenska vijna zbrojnij konflikt mizh Rosijskoyu Federaciyeyu ta Chechenskoyu Respublikoyu Ichkeriyeyu u period z 1994 roku po 1996 rik yakij zavershivsya peremogoyu chechenskih zbrojnih sil ta vivedennya rosijskih vijsk z Chechni pershij progrash rosijskoyi imperiyi v kavkazkih vijnah Pivnichnokavkazkij federalnij okrug ce yedinij okrug v suchasnij Rosijskij Federaciyi v yakomu rosiyani ne stanovlyat bilshosti naselennya PrimitkiMasova deportaciya cherkesiv adigiv v Osmansku imperiyu pochalasya 21 travnya 1864 roku pislya zakinchennya rosijsko kavkazkoyi vijni Ukazom Prezidenta obrazovan novyj federalnyj okrug www kremlin ru http generalvekalat org content view 31 31 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ti hto takij davaj do pobachennya Ti kto takoy davay dosvidaniya PosilannyaSKFO RU regionalnij informacijno rozvazhalnij portal ros SKFO informacijno novinnij portal ros Ce nezavershena stattya pro Rosiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi