Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Респу́бліка Півні́чна Осе́тія — Ала́нія (рос. Республика Северная Осетия — Алания, ос. Республикæ Цæгат Ирыстон — Алани) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.
| Республіка Північна Осетія — Аланія | |||
|---|---|---|---|
| рос. рос. Республика Северная Осетия — Алания ос. Цæгат Ирыстон Алани Республикæ | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Північно-Кавказький | ||
| Адмін. центр | Владикавказ | ||
| Глава | Меняйло Сергій Іванович | ||
| Дата утворення | 9 листопада 1993 | ||
| Оф. вебсайт | rso-a.ru | ||
| Географія | |||
| Координати | 43°11′ пн. ш. 44°14′ сх. д. / 43.183° пн. ш. 44.233° сх. д. | ||
| Площа | 8 000 км² () | ||
| • внутр. вод | 0,2 % | ||
| Часовий пояс | MSK () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 712378 (01.01.2011) (68-а) (2011) | ||
| Густота | 89 осіб/км² | ||
| Оф. мови | російська, осетинська | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Північно-Кавказький | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-SE | ||
| ЗКАТО | 90 | ||
| Суб'єкта РФ | 15 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
|
| |||
 Північна Осетія у Вікісховищі | |||
Столиця — місто Владикавказ. Межує з Кабардино-Балкарією на заході, Ставропольським краєм на півночі, Чеченською Республікою на північному сході, Інгушетією на сході, Грузією на півдні. Утворена 7 липня 1924 року.
Географія
Південь Північної Осетії зайнятий Головним, або Вододільним, і Бічним хребтами, що піднімаються вище 4000 м (г. Джимара, 4780 м — вища точка республіки; — 4649 м; Теплій — 4431 м), розділеними поздовжньою долиною, що складається з 3 улоговин: , і . Передові хребти (Скелястий та ін.) — типові куести. Центральна частина республіки зайнята ; до півночі від неї розташовані низькогірські хребти — Сунженський і Терський, а за ними — (частина Терсько-Кумської низовини).
Корисні копалини
Поліметалеві руди, будматеріали, доломіти, джерела мінеральних вод.
Клімат
Клімат помірно континентальний. На — посушливий, часті суховії; середня температура січня −4,3 °C, липня +24 °C; опадів 400—450 мм на рік. На середня температура січня −4 °C, липня +20 °C; опадів 600—800 мм на рік. Безморозний період на рівнинній території до 190 діб, сума активних температур перевищує 3000 °C. На висоті 2000 м тривалість безморозного періоду 100 діб, а сума температур вище 10 °C — близько 1000 °C. Площа сучасного заледеніння — 152 км², найважливіші льодовики — і .
Гідрографія
Річки відносяться до басейну Тереку. Найбільші — Терек (110 км у межах Північної Осетії), (верхня і середня течії), Ардон, Фіагдон, Гізельдон мають льодовиково-снігове живлення: повіддя навесні й на початку літа. Для річок (Біла), , Сунжа (верхня течія), що беруть початок у смузі куест, характерні літні дощові паводки.
Історія
Осетинські території були в числі перших на Північному Кавказі приєднані до Російської Імперії (в 1774). Владикавказ став першою російською фортецею в регіоні (заснований в 1784).
В 1921 Осетія стала частиною Горської Радянської Республіки, одержала статус автономної області в 1924 й в 1936 була перетворена в Північно-Осетинську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку.
У складі Грузинської РСР в 1922 році була створена , у яку ввійшли території, частково заселені осетинами.
В березні 1925 року, на п'ятому з'їзді Рад робітничо-селянських депутатів Північно-Осетинської автономної області, було ухвалено рішення: «Здійснити об'єднання Південної та Північної Осетії в межах Радянської Соціалістичної Республіки Грузія». Головна причина такого рішення очевидна: у Грузії небезпека денаціоналізації осетинів була меншою, ніж у Російській Федерації.
Під час Другої світової війни на території республіки проходили запеклі бої, більша частина (північ і захід) Північної Осетії була окупована. Німецькі війська були зупинені на підступах до Орджонікідзе (Владикавказу) в 1942 році.
До 1944 східна частина сучасного Пригородного району Північної Осетії входила до складу Чечено-Інгуської АРСР. Після депортації інгушів у Казахстан ця територія відійшла до Північної Осетії й була в примусовому порядку заселена осетинами з інших районів Осетії.
Після розвалу СРСР Південна Осетія проголосила свою незалежність, що було визнано лише Росією, Нікарагуа та деякими самопроголошеними державами.
Населення
За Переписом 1926 року в Північно-Осетинській АО серед загального населення з 152 254 осіб налічувалося 128 321 осетинів, 10 301 українців та 10 063 росіян. Сучасне населення — 704,4 тисяч (2005). Густота населення — 88,1 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 65,4 % (2005).
Республіка є одним із найбільш густонаселених суб'єктів РФ. Реальна густота населення в місцях проживання основної частини населення становить понад 140 осіб/км². Половина населення республіки (48 %) проживає у Владикавказі.
Основними релігіями є православ'я та іслам.
| Народ | Чисельність, 2002, тис. |
|---|---|
| Осетини | 445,3 (62,7 %) |
| Росіяни | 164,7 (23,2 %) |
| Інгуші | 21,4 (3,0 %) |
| Вірмени | 17,1 (2,4 %) |
| Кумики | 12,7 (1,8 %) |
| Грузини | 10,8 (1,5 %) |
| Українці | 5,2 |
| Чеченці | 3,4 |
| Кабардинці | 2,8 |
| Турки | 2,8 |
| показані народи з чисельністю понад 1000 осіб | |
Населені пункти
| Пункт | Населення |
|---|---|
| Владикавказ | 313,8 |
| Моздок | 40,8 |
| Беслан | 35,8 |
| Алагир | 19,9 |
| Ардон | 16,9 |
| Заводський | 15,0 |
| Ельхотово | 12,2 (2003) |
| 11,3 (2003) | |
| 11,3 (2003) | |
| Дігора | 11,2 |
| Октябрське | 10,6 (2003) |
| Михайловське | 10,3 (2003) |
| Чермен | 8,4 (2003) |
| Кізляр | 8,4 (2003) |
| 7,9 (2003) | |
| 7,6 (2003) | |
| Гізель | 7,1 (2003) |
| Чикола | 7,0 (2003) |
| 6,4 (2003) | |
| 5,7 (2003) | |
| 5,2 (2003) | |
| 5,1 (2003) |
Адміністративно-територіальний поділ
| Район | Адміністративний центр | Чисельність населення, тис. осіб (2005) | Площа, тис. км² | Густота населення |
| Алагирський район | м. Алагир | 36,6 | 2,01 | 18,2 |
| Ардонський район | м. Ардон | 27,9 | 0,36 | 77,5 |
| Дігорський район | м. Дігора | 20,4 | 0,64 | 31,9 |
| Ірафський район | с. Чикола | 15,4 | 1,37 | 11,2 |
| Кіровський район | с. Ельхотово | 26,9 | 0,36 | 74,7 |
| Моздоцький район | м. Моздок | 87,6 | 1,08 | 81,1 |
| Правобережний район | м. Беслан | 55,6 | 0,38 | 146,3 |
| Пригородний район | с. Октябрське | 102,3 | 1,46 | 70,0 |
Економіка
Північна Осетія є регіоном, бюджет якого дотується з федерального бюджету Росії.
Основні галузі промисловості: кольорова металургія (завод «Електроцинк», належить компанія «УГМК»), машинобудування, гірничодобувна (руди кольорових металів, будматеріали), легка, скляна й фарфоро-фаянсова, харчова.
Основні інвестиційні проекти в республіці:
Державний устрій
Голова республіки або Президент
20 травня 2005 парламент Північної Осетії вніс зміни в республіканську конституцію, що передбачають перейменування поста президента Північної Осетії в посаду голови республіки.
Ініціатором внесення виправлень стала фракція «Єдина Росія». Ідею про скасування в Північній Осетії інституту президентства висунув секретар політради республіканського відділення цієї партії (він же голова парламенту республіки).
Прийнята поправка не стосувалася президента Північної Осетії Олександра Дзасохова, який до закінчення терміну своїх повноважень міг називатися президентом (хоча практика іменування його «головою республіки» устоялася до ухвалення офіційного рішення з цього питання).
На початку червня 2015 року Путін В. В. призначив головою республіки
Національно-культурні об'єднання в Північній Осетії
У Північній Осетії діє більше десятка активних національно-культурних суспільств. Основними цілями національних об'єднань є залучення до етнічної культури, зміцнення міжетнічної згоди і дружби між народами Північної Осетії зокрема і Росії в цілому.
Беслан — трагедія й наслідки
| цієї статті під сумнівом. |
Конфлікт між Росією й сепаратистськи налаштованою Чечнею в 1990-i роки й на початку XXI століття став причиною здійснення на території Північної Осетії декількох великих (терористичних актів), які можна розглядати, по-перше, як помста російським військовослужбовцям (на території республіки розміщено багато органів керування російської армії, аеродроми й тилові бази, задіяні в ході бойових дій у Чечні), по-друге, як помста патріотично (проросійськи) настроєному населенню Північної Осетії, і по-третє, як спроба роздути затихлий осетино-інгуський конфлікт і відволікти увагу федерального центру від Чечні.
Особливо жорстоким і з великою кількістю жертв стало захоплення 1 вересня 2004 року групою бойовиків понад 1300 заручників у будинку школи № 1 у Бесланi. У результаті (теракту) загинуло близько 350 осіб, половина з них — діти. Понад 500 осіб було поранено. Цей теракт привів до серйозних політичних наслідків не тільки для республіки, але й для Росії в цілому.
Уродженці
- Баграєв Созур Курманович — осетинський радянський поет.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2011.
- Бобрович В. Похибка сценарію // Україна молода. — 2012, 14 березня. — С. 7.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 14 березня 2012.
- http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_26.php?reg=1042
- . www.perepis2002.ru. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 8 листопада 2016.
- Путін обрав нового голову Північної Осетії. Еспресо TV. 5 червня 2015. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 червня 2021.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Осетинські прислів'я |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:North Ossetia-Alania |
- Офіційний сайт Уряду Республіки Північна Осетія-Аланія (рос.)
- (рос.)
- Постійне представництво Республіки Північна Осетія — Аланія при Президентові РФ (рос.)
- fandag.ru/ Осетини, Осетія, Аланія, Геральдика Аланії, скіфи, сармати, історія, Нартський Епос, форум (рос.)
- Аланія: історія, культура, звичаї, люди (рос.)
- Північно-осетинський інформаційно-розважальний портал «15-й регіон» (рос.)
- (рос.)
- Осетія на Відкритому порталі Півдня Росії[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- «Осетія-аланія»: фотогалерея сайту darial-online (рос.)
- Сайт «Осетини» (рос.)
 Ставропольський край |  Чечня | |
 Кабардино-Балкарія |  |  Інгушетія |
 Грузія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alaniya znachennya Respu blika Pivni chna Ose tiya Ala niya ros Respublika Severnaya Osetiya Alaniya os Respublikae Caegat Iryston Alani sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Pivnichno Kavkazkogo federalnogo okrugu Respublika Pivnichna Osetiya Alaniyaros ros Respublika Severnaya Osetiya Alaniya os Caegat Iryston Alani Respublikae Prapor Pivnichnoyi Osetiyi Gerb Pivnichnoyi OsetiyiKrayina RosiyaFed okrug Pivnichno KavkazkijAdmin centr VladikavkazGlava Menyajlo Sergij IvanovichData utvorennya 9 listopada 1993Of vebsajt rso a ruGeografiyaKoordinati 43 11 pn sh 44 14 sh d 43 183 pn sh 44 233 sh d 43 183 44 233Plosha 8 000 km vnutr vod 0 2 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 712378 01 01 2011 68 a 2011 Gustota 89 osib km Of movi rosijska osetinskaEkonomikaEkonom rajon Pivnichno KavkazkijKodiISO 3166 2 RU SEZKATO 90Sub yekta RF 15Telefonnij 7 Karti Pivnichna Osetiya u Vikishovishi Stolicya misto Vladikavkaz Mezhuye z Kabardino Balkariyeyu na zahodi Stavropolskim krayem na pivnochi Chechenskoyu Respublikoyu na pivnichnomu shodi Ingushetiyeyu na shodi Gruziyeyu na pivdni Utvorena 7 lipnya 1924 roku GeografiyaPivden Pivnichnoyi Osetiyi zajnyatij Golovnim abo Vododilnim i Bichnim hrebtami sho pidnimayutsya vishe 4000 m g Dzhimara 4780 m visha tochka respubliki 4649 m Teplij 4431 m rozdilenimi pozdovzhnoyu dolinoyu sho skladayetsya z 3 ulogovin i Peredovi hrebti Skelyastij ta in tipovi kuesti Centralna chastina respubliki zajnyata do pivnochi vid neyi roztashovani nizkogirski hrebti Sunzhenskij i Terskij a za nimi chastina Tersko Kumskoyi nizovini Korisni kopalini Polimetalevi rudi budmateriali dolomiti dzherela mineralnih vod Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Na posushlivij chasti suhoviyi serednya temperatura sichnya 4 3 C lipnya 24 C opadiv 400 450 mm na rik Na serednya temperatura sichnya 4 C lipnya 20 C opadiv 600 800 mm na rik Bezmoroznij period na rivninnij teritoriyi do 190 dib suma aktivnih temperatur perevishuye 3000 C Na visoti 2000 m trivalist bezmoroznogo periodu 100 dib a suma temperatur vishe 10 C blizko 1000 C Plosha suchasnogo zaledeninnya 152 km najvazhlivishi lodoviki i Gidrografiya Richki vidnosyatsya do basejnu Tereku Najbilshi Terek 110 km u mezhah Pivnichnoyi Osetiyi verhnya i serednya techiyi Ardon Fiagdon Gizeldon mayut lodovikovo snigove zhivlennya poviddya navesni j na pochatku lita Dlya richok Bila Sunzha verhnya techiya sho berut pochatok u smuzi kuest harakterni litni doshovi pavodki IstoriyaPivnichna Osetiya na mapi Pivdennogo federalnogo okrugu Osetinski teritoriyi buli v chisli pershih na Pivnichnomu Kavkazi priyednani do Rosijskoyi Imperiyi v 1774 Vladikavkaz stav pershoyu rosijskoyu forteceyu v regioni zasnovanij v 1784 V 1921 Osetiya stala chastinoyu Gorskoyi Radyanskoyi Respubliki oderzhala status avtonomnoyi oblasti v 1924 j v 1936 bula peretvorena v Pivnichno Osetinsku Avtonomnu Radyansku Socialistichnu Respubliku U skladi Gruzinskoyi RSR v 1922 roci bula stvorena u yaku vvijshli teritoriyi chastkovo zaseleni osetinami V berezni 1925 roku na p yatomu z yizdi Rad robitnicho selyanskih deputativ Pivnichno Osetinskoyi avtonomnoyi oblasti bulo uhvaleno rishennya Zdijsniti ob yednannya Pivdennoyi ta Pivnichnoyi Osetiyi v mezhah Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Gruziya Golovna prichina takogo rishennya ochevidna u Gruziyi nebezpeka denacionalizaciyi osetiniv bula menshoyu nizh u Rosijskij Federaciyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi respubliki prohodili zapekli boyi bilsha chastina pivnich i zahid Pivnichnoyi Osetiyi bula okupovana Nimecki vijska buli zupineni na pidstupah do Ordzhonikidze Vladikavkazu v 1942 roci Do 1944 shidna chastina suchasnogo Prigorodnogo rajonu Pivnichnoyi Osetiyi vhodila do skladu Checheno Inguskoyi ARSR Pislya deportaciyi ingushiv u Kazahstan cya teritoriya vidijshla do Pivnichnoyi Osetiyi j bula v primusovomu poryadku zaselena osetinami z inshih rajoniv Osetiyi Pislya rozvalu SRSR Pivdenna Osetiya progolosila svoyu nezalezhnist sho bulo viznano lishe Rosiyeyu Nikaragua ta deyakimi samoprogoloshenimi derzhavami NaselennyaZa Perepisom 1926 roku v Pivnichno Osetinskij AO sered zagalnogo naselennya z 152 254 osib nalichuvalosya 128 321 osetiniv 10 301 ukrayinciv ta 10 063 rosiyan Suchasne naselennya 704 4 tisyach 2005 Gustota naselennya 88 1 osib km 2005 pitoma vaga miskogo naselennya 65 4 2005 Respublika ye odnim iz najbilsh gustonaselenih sub yektiv RF Realna gustota naselennya v miscyah prozhivannya osnovnoyi chastini naselennya stanovit ponad 140 osib km Polovina naselennya respubliki 48 prozhivaye u Vladikavkazi Osnovnimi religiyami ye pravoslav ya ta islam Nacionalnij sklad Narod Chiselnist 2002 tis Osetini 445 3 62 7 Rosiyani 164 7 23 2 Ingushi 21 4 3 0 Virmeni 17 1 2 4 Kumiki 12 7 1 8 Gruzini 10 8 1 5 Ukrayinci 5 2 Chechenci 3 4 Kabardinci 2 8 Turki 2 8 pokazani narodi z chiselnistyu ponad 1000 osib Naseleni punkti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach 2007 Punkt Naselennya Vladikavkaz 313 8 Mozdok 40 8 Beslan 35 8 Alagir 19 9 Ardon 16 9 Zavodskij 15 0 Elhotovo 12 2 2003 11 3 2003 11 3 2003 Digora 11 2 Oktyabrske 10 6 2003 Mihajlovske 10 3 2003 Chermen 8 4 2003 Kizlyar 8 4 2003 7 9 2003 7 6 2003 Gizel 7 1 2003 Chikola 7 0 2003 6 4 2003 5 7 2003 5 2 2003 5 1 2003 Administrativno teritorialnij podilRajon Administrativnij centr Chiselnist naselennya tis osib 2005 Plosha tis km Gustota naselennya Alagirskij rajon m Alagir 36 6 2 01 18 2 Ardonskij rajon m Ardon 27 9 0 36 77 5 Digorskij rajon m Digora 20 4 0 64 31 9 Irafskij rajon s Chikola 15 4 1 37 11 2 Kirovskij rajon s Elhotovo 26 9 0 36 74 7 Mozdockij rajon m Mozdok 87 6 1 08 81 1 Pravoberezhnij rajon m Beslan 55 6 0 38 146 3 Prigorodnij rajon s Oktyabrske 102 3 1 46 70 0EkonomikaMapa Pivnichnoyi Osetiyi Pivnichna Osetiya ye regionom byudzhet yakogo dotuyetsya z federalnogo byudzhetu Rosiyi Osnovni galuzi promislovosti kolorova metalurgiya zavod Elektrocink nalezhit kompaniya UGMK mashinobuduvannya girnichodobuvna rudi kolorovih metaliv budmateriali legka sklyana j farforo fayansova harchova Osnovni investicijni proekti v respublici budivnictvo girskolizhnogo kurortu dovzhina tras 120 km zagalnij obsyag investicij 15 3 mlrd rub budivnictvo cementnogo zavodu potuzhnistyu 1 5 mln t na rik ochikuvanij investor kompaniya UGMK stvorennya merezhi GES na malih richkah oriyentovna suma investicij do 200 mln yevro Derzhavnij ustrijGolova respubliki abo Prezident 20 travnya 2005 parlament Pivnichnoyi Osetiyi vnis zmini v respublikansku konstituciyu sho peredbachayut perejmenuvannya posta prezidenta Pivnichnoyi Osetiyi v posadu golovi respubliki Iniciatorom vnesennya vipravlen stala frakciya Yedina Rosiya Ideyu pro skasuvannya v Pivnichnij Osetiyi institutu prezidentstva visunuv sekretar politradi respublikanskogo viddilennya ciyeyi partiyi vin zhe golova parlamentu respubliki Prijnyata popravka ne stosuvalasya prezidenta Pivnichnoyi Osetiyi Oleksandra Dzasohova yakij do zakinchennya terminu svoyih povnovazhen mig nazivatisya prezidentom hocha praktika imenuvannya jogo golovoyu respubliki ustoyalasya do uhvalennya oficijnogo rishennya z cogo pitannya Na pochatku chervnya 2015 roku Putin V V priznachiv golovoyu respublikiNacionalno kulturni ob yednannya v Pivnichnij OsetiyiU Pivnichnij Osetiyi diye bilshe desyatka aktivnih nacionalno kulturnih suspilstv Osnovnimi cilyami nacionalnih ob yednan ye zaluchennya do etnichnoyi kulturi zmicnennya mizhetnichnoyi zgodi i druzhbi mizh narodami Pivnichnoyi Osetiyi zokrema i Rosiyi v cilomu Beslan tragediya j naslidkiNejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Konflikt mizh Rosiyeyu j separatistski nalashtovanoyu Chechneyu v 1990 i roki j na pochatku XXI stolittya stav prichinoyu zdijsnennya na teritoriyi Pivnichnoyi Osetiyi dekilkoh velikih teroristichnih aktiv yaki mozhna rozglyadati po pershe yak pomsta rosijskim vijskovosluzhbovcyam na teritoriyi respubliki rozmisheno bagato organiv keruvannya rosijskoyi armiyi aerodromi j tilovi bazi zadiyani v hodi bojovih dij u Chechni po druge yak pomsta patriotichno prorosijski nastroyenomu naselennyu Pivnichnoyi Osetiyi i po tretye yak sproba rozduti zatihlij osetino inguskij konflikt i vidvolikti uvagu federalnogo centru vid Chechni Osoblivo zhorstokim i z velikoyu kilkistyu zhertv stalo zahoplennya 1 veresnya 2004 roku grupoyu bojovikiv ponad 1300 zaruchnikiv u budinku shkoli 1 u Beslani U rezultati teraktu zaginulo blizko 350 osib polovina z nih diti Ponad 500 osib bulo poraneno Cej terakt priviv do serjoznih politichnih naslidkiv ne tilki dlya respubliki ale j dlya Rosiyi v cilomu UrodzhenciBagrayev Sozur Kurmanovich osetinskij radyanskij poet Primitki Arhiv originalu za 15 03 2012 Procitovano 14 12 2011 Bobrovich V Pohibka scenariyu Ukrayina moloda 2012 14 bereznya S 7 Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 14 bereznya 2012 http demoscope ru weekly ssp rus nac 26 php reg 1042 www perepis2002 ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2012 Procitovano 8 listopada 2016 Putin obrav novogo golovu Pivnichnoyi Osetiyi Espreso TV 5 chervnya 2015 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 chervnya 2021 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Osetinski prisliv ya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category North Ossetia Alania Oficijnij sajt Uryadu Respubliki Pivnichna Osetiya Alaniya ros ros Postijne predstavnictvo Respubliki Pivnichna Osetiya Alaniya pri Prezidentovi RF ros fandag ru Osetini Osetiya Alaniya Geraldika Alaniyi skifi sarmati istoriya Nartskij Epos forum ros Alaniya istoriya kultura zvichayi lyudi ros Pivnichno osetinskij informacijno rozvazhalnij portal 15 j region ros ros Osetiya na Vidkritomu portali Pivdnya Rosiyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Osetiya alaniya fotogalereya sajtu darial online ros Sajt Osetini ros Stavropolskij kraj Chechnya Kabardino Balkariya Ingushetiya Gruziya