Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степа́н Григо́рович Пу́шик (26 січня 1944, с. Вікторів, нині Галицького району Івано-Франківської області — 14 серпня 2018, Івано-Франківськ) — український письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
| Степан Григорович Пушик | ||||
|---|---|---|---|---|
 Степан Пушик | ||||
| Народився | 26 січня 1944 с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області | |||
| Помер | 14 серпня 2018 (74 роки) Івано-Франківськ | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | Українець | |||
| Діяльність | прозаїк, поет | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Заклад | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | з початку 60-х років | |||
| Напрямок | література | |||
| Жанр | лірика, есе, нарис, казка | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії |
| |||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Лавреат державної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. В. Стефаника, П. Чубинського, Мирослава Ірчана, О. Копиленка, Міжнародної літературної премії імені Воляників-Швабінських Українського Вільного Університету в Нью-Йорку. Член Спілки письменників України та Українського ПЕН-клубу.
Життєпис
Закінчив Тлумацький сільськогосподарський технікум (1964) і Літературний інститут імені Горького у Москві (1973), навчався на загально-науковому факультеті Івано-Франківського педагогічного інституту (1964), аспірантурі в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського НАН України (1985-88; науковий керівник — проф. Павло Охріменко).
У 1960-х працював старшим економістом у Яворові, Довгополі Косівського та Верховинського районів, служив у Радянській Армії (на ракетній базі; 1964—1967), потім — кореспондентом газети «Прикарпатська правда». Був головою ради Клубу творчої інтелігенції, керівником Літературної студії «Зав'язь» в Івано-Франківському педагогічному інституті.
Голова оргкомітету і перший голова Івано-Франківського крайового Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка. Був обраний народним депутатом до Верховної Ради України першого демократичного скликання і був головою підкомісії з питань національних меншин Комісії культури і духовного відродження. Входив до опозиційної Народної Ради (1990—1994).
Кандидат філологічних наук.
Одночасно — доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Був доцентом, потім — професором кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника. Досліджував міфологію слов'ян, фольклор та історію краю, писав про відомих українських культурних діячів.
Автор багатьох поетичних та прозових збірок, фольклорних записів, книжок для дітей, літературознавчих та краєзнавчих праць, розвідки про карпатське коріння Т. Шевченка «Славетний предок Кобзаря», дослідження про «Слово о полку Ігоревім», про слов'янську та праукраїнську міфологію («Бусова книга»), повість про Володимира Івасюка («Блискавиці б'ють у найвищі дерева»). Оригінальні вибрані твори вийшли в 6 томах (7 книгах), у 7 окремих збірках видано записи народних казок, пісень, українських тостів, приповідок.
Йому належить переклад кількох віршів караїмського поета Захарії Абрагамовича.
Понад 150 віршів С. Пушика поклали на музику композитори Володимир Івасюк, Олександр Білаш, А. Кос-Анатольський, Б. Юрків, Б. Шиптур, Остап Гавриш, Мар'ян Гаденко, Тарас Пушик та ін. Вони ввійшли до репертуару виконавців Дмитра Гнатюка, Анатолія Мокренка, Миколи Кондратюка, подружжя Світлани та Віталія Білоножків, М. Кривеня, Володимира Піруса, Михайла Сливоцького, ансамблів «Кобза», «Мрія», «Росинка», Гуцульського ансамблю, хору «Трембіта», капели бандуристів, Черкаського народного хору, С. Ротару та інших вітчизняних та зарубіжних колективів.
Зі шкільних років записував фольклор і зібрав унікальну (понад 200 томів) збірку різних записів, мала частина яких видана книжками: народні казки «Чарівне горнятко» (у співавторстві, 1971), «Казки Підгір'я» (1976), «Золота вежа» (1983, літ. запис), «Срібні воли» (1995). Впорядкував і видав книжку ліричних пісень «Сміються, плачуть солов'ї» (1989), до якої включив власні записи фольклору. Вийшли «Пісні Карпат» (у співавторстві, 1972), «Українські тости» (1997, 2002), «Приповідки» (2009). Поетичне світосприймання, добре знання народної поезії, фольклористичні експедиції, журналістська праця, мандрівки (С. Пушик побував у багатьох країнах світу, був учасником альпіністської експедиції в Гімалаях, майже в усіх республіках колишнього СРСР, населених пунктах Карпат, Закарпаття й Прикарпаття) синтезувалися в оригінальну прозу. Повість «Перо Золотого птаха» (1978, 1979, 1982, 1989, 2004) була новим явищем в українській прозі (відзначена 3-ю премією на конкурсі на найкращу повість, роман про сучасника), жанрово (як роман з народних уст) твір «Страж-гора» підтвердив народження оригінального прозаїка, роман витримав багато видань (1981, 1982, 1985, 1989, 2004, 2005 рр.).
Добре зустріла критика збірку оповідань та повістей «Ключ-зілля» (1981), повісті та есеї «Дараби пливуть у легенду» (1991), новели та оповідання «Ватра на Чорній горі» (2001, відзначена першою премією Українського Вільного університету в Нью-Йорку фундації Воляників-Швабінських), повісті й оповідання «Славетний предок Кобзаря» (2001), роман «Галицька брама» (1989, 2006), книжки публіцистики «Івано-Франківщина» (1984), «Українці в Тюмені» (2000, у співавторстві); низки фотоальбомів (спільно з В. Пилип'юком та О. Мінделем): «Землі нев'януча краса. Івано-Франківщина» (1985), «З верховини тисячоліть. Івано-Франківщина» (1999), «Місто на Бистрицях. Івано-Франківськ» (1999), «Де шум потоків і смерек» (2003).
Перевидав «Народний калєндар» А. Онищука, опублікував історичний есей «Бусова книга» (2001—2004, 2007—2008).
Автор перекладу та багатьох досліджень про «Слово о полку Ігоревім» (зокрема — «Криваве весілля на Каялі», 1990, — у книзі «Дараби пливуть в легенду»; "Нове про «Слово о плъку Ігоревім», 2012), «Моління Данила Заточника», праць з літературознавства, фольклористики, етнографії, історіографії, краєзнавства, культурології, статей для енциклопедій та ін. Першим у тексті «Слова…» виявив і оприлюднив аргументи, що автором «Слова…» і «Моління…» є князь Володимир, син Ярослава Осмомисла і брат Ярославни, дружини Ігоря Святославича.
На сцені Івано-Франківського облмуздрамтеатру ім. І. Франка йшли вистави, п'єси «Земле моя» (у співавторстві), «Заплакані вікна» (1996), «Золотий Тік» (1999), «Я іду по своїй землі» (2005).
Вибрані твори С. Пушика у 6-ти томах, семи книгах видаються впродовж 2004—2012 рр.
У 2019 р. видано двотомник лірики Степана Пушика «Я для Вкраїни жив» (упорядник Ольга Слоньовська; Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019), до якого увійшли нові поезії, які поет встиг підготувати ще при житті для своєї майбутньої книги й над якою працював до останніх днів, а також нові варіанти відредагованих і удосконалених автором деяких його раніше вже опублікованих поезій.
Степан Пушик — автор одного з найбільших рукописних щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок.
Письменника і фольклориста не стало у ніч на 14 серпня 2018 року внаслідок серцевого нападу.
Похований у рідному с. Вікторів, Галицького району Івано-Франківської області.
18 вересня 2019 року в Івано-Франківську по вулиці Шевченка відкрито пам'ятник письменнику.
Нагороди і премії
- Заслужений діяч мистецтв України (2007)
- Державна премія України імені Тараса Шевченка (1990)
- Міжнародна літературна премія імені Воляників-Швабінських Українського Вільного Університету в Нью-Йорку
- Орден «За заслуги» II ступеня (2017)
- Орден «За заслуги» III ступеня (1997)
- Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)
Почесні звання
25 квітня 2019 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно).
Див. також
- с. Комарів — село в якому письменник ходив до школи
Примітки
- Пушик Степан. НОВЕ ПРО «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ…» СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ, ІГОРЯ, СИНА СВЯТОСЛАВА, ВНУКА ОЛЕГОВОГО. Переклад, реконструкція тексту, розшифрування темних місць (Науково-дослідницьке видання). — Галич: Національний заповідник «Давній Галич», 2012. — 64 с.
- «Працював до одинадцятої вечора. За півтори години в нього стався серцевий напад» [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] інф. на Gazeta.ua від 28.08.2018 // повідомл. у рубриці «Некрологи» в газ. Газета по-українськи ч. 65 (2130) за 28 серпня 2018 року
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
Джерела
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Посилання
- Пушик Степан Григорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 394-395.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepa n Grigo rovich Pu shik 26 sichnya 1944 s Viktoriv nini Galickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 14 serpnya 2018 Ivano Frankivsk ukrayinskij pismennik literaturoznavec folklorist zhurnalist gromadsko kulturnij i politichnij diyach kandidat filologichnih nauk profesor Prikarpatskogo universitetu im V Stefanika Stepan Grigorovich PushikStepan PushikNarodivsya26 sichnya 1944 1944 01 26 s Viktoriv Galickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblastiPomer14 serpnya 2018 2018 08 14 74 roki Ivano FrankivskGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistprozayik poetAlma materLiteraturnij institut imeni GorkogoZakladPrikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya StefanikaMova tvorivukrayinskaRoki aktivnostiz pochatku 60 h rokivNapryamokliteraturaZhanrlirika ese naris kazkaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniNagorodiOrden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenyaYuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Premiyi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Lavreat derzhavnoyi premiyi im T Shevchenka premij im V Stefanika P Chubinskogo Miroslava Irchana O Kopilenka Mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi imeni Volyanikiv Shvabinskih Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu v Nyu Jorku Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini ta Ukrayinskogo PEN klubu Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini ZhittyepisZakinchiv Tlumackij silskogospodarskij tehnikum 1964 i Literaturnij institut imeni Gorkogo u Moskvi 1973 navchavsya na zagalno naukovomu fakulteti Ivano Frankivskogo pedagogichnogo institutu 1964 aspiranturi v Instituti mistectvoznavstva folkloru ta etnologiyi im M Rilskogo NAN Ukrayini 1985 88 naukovij kerivnik prof Pavlo Ohrimenko U 1960 h pracyuvav starshim ekonomistom u Yavorovi Dovgopoli Kosivskogo ta Verhovinskogo rajoniv sluzhiv u Radyanskij Armiyi na raketnij bazi 1964 1967 potim korespondentom gazeti Prikarpatska pravda Buv golovoyu radi Klubu tvorchoyi inteligenciyi kerivnikom Literaturnoyi studiyi Zav yaz v Ivano Frankivskomu pedagogichnomu instituti Golova orgkomitetu i pershij golova Ivano Frankivskogo krajovogo Tovaristva ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka Buv obranij narodnim deputatom do Verhovnoyi Radi Ukrayini pershogo demokratichnogo sklikannya i buv golovoyu pidkomisiyi z pitan nacionalnih menshin Komisiyi kulturi i duhovnogo vidrodzhennya Vhodiv do opozicijnoyi Narodnoyi Radi 1990 1994 Kandidat filologichnih nauk Odnochasno docent Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Buv docentom potim profesorom kafedri ukrayinskoyi literaturi Prikarpatskogo universitetu im Vasilya Stefanika Doslidzhuvav mifologiyu slov yan folklor ta istoriyu krayu pisav pro vidomih ukrayinskih kulturnih diyachiv Avtor bagatoh poetichnih ta prozovih zbirok folklornih zapisiv knizhok dlya ditej literaturoznavchih ta krayeznavchih prac rozvidki pro karpatske korinnya T Shevchenka Slavetnij predok Kobzarya doslidzhennya pro Slovo o polku Igorevim pro slov yansku ta praukrayinsku mifologiyu Busova kniga povist pro Volodimira Ivasyuka Bliskavici b yut u najvishi dereva Originalni vibrani tvori vijshli v 6 tomah 7 knigah u 7 okremih zbirkah vidano zapisi narodnih kazok pisen ukrayinskih tostiv pripovidok Jomu nalezhit pereklad kilkoh virshiv karayimskogo poeta Zahariyi Abragamovicha Ponad 150 virshiv S Pushika poklali na muziku kompozitori Volodimir Ivasyuk Oleksandr Bilash A Kos Anatolskij B Yurkiv B Shiptur Ostap Gavrish Mar yan Gadenko Taras Pushik ta in Voni vvijshli do repertuaru vikonavciv Dmitra Gnatyuka Anatoliya Mokrenka Mikoli Kondratyuka podruzhzhya Svitlani ta Vitaliya Bilonozhkiv M Krivenya Volodimira Pirusa Mihajla Slivockogo ansambliv Kobza Mriya Rosinka Guculskogo ansamblyu horu Trembita kapeli banduristiv Cherkaskogo narodnogo horu S Rotaru ta inshih vitchiznyanih ta zarubizhnih kolektiviv Zi shkilnih rokiv zapisuvav folklor i zibrav unikalnu ponad 200 tomiv zbirku riznih zapisiv mala chastina yakih vidana knizhkami narodni kazki Charivne gornyatko u spivavtorstvi 1971 Kazki Pidgir ya 1976 Zolota vezha 1983 lit zapis Sribni voli 1995 Vporyadkuvav i vidav knizhku lirichnih pisen Smiyutsya plachut solov yi 1989 do yakoyi vklyuchiv vlasni zapisi folkloru Vijshli Pisni Karpat u spivavtorstvi 1972 Ukrayinski tosti 1997 2002 Pripovidki 2009 Poetichne svitosprijmannya dobre znannya narodnoyi poeziyi folkloristichni ekspediciyi zhurnalistska pracya mandrivki S Pushik pobuvav u bagatoh krayinah svitu buv uchasnikom alpinistskoyi ekspediciyi v Gimalayah majzhe v usih respublikah kolishnogo SRSR naselenih punktah Karpat Zakarpattya j Prikarpattya sintezuvalisya v originalnu prozu Povist Pero Zolotogo ptaha 1978 1979 1982 1989 2004 bula novim yavishem v ukrayinskij prozi vidznachena 3 yu premiyeyu na konkursi na najkrashu povist roman pro suchasnika zhanrovo yak roman z narodnih ust tvir Strazh gora pidtverdiv narodzhennya originalnogo prozayika roman vitrimav bagato vidan 1981 1982 1985 1989 2004 2005 rr Dobre zustrila kritika zbirku opovidan ta povistej Klyuch zillya 1981 povisti ta eseyi Darabi plivut u legendu 1991 noveli ta opovidannya Vatra na Chornij gori 2001 vidznachena pershoyu premiyeyu Ukrayinskogo Vilnogo universitetu v Nyu Jorku fundaciyi Volyanikiv Shvabinskih povisti j opovidannya Slavetnij predok Kobzarya 2001 roman Galicka brama 1989 2006 knizhki publicistiki Ivano Frankivshina 1984 Ukrayinci v Tyumeni 2000 u spivavtorstvi nizki fotoalbomiv spilno z V Pilip yukom ta O Mindelem Zemli nev yanucha krasa Ivano Frankivshina 1985 Z verhovini tisyacholit Ivano Frankivshina 1999 Misto na Bistricyah Ivano Frankivsk 1999 De shum potokiv i smerek 2003 Perevidav Narodnij kalyendar A Onishuka opublikuvav istorichnij esej Busova kniga 2001 2004 2007 2008 Avtor perekladu ta bagatoh doslidzhen pro Slovo o polku Igorevim zokrema Krivave vesillya na Kayali 1990 u knizi Darabi plivut v legendu Nove pro Slovo o plku Igorevim 2012 Molinnya Danila Zatochnika prac z literaturoznavstva folkloristiki etnografiyi istoriografiyi krayeznavstva kulturologiyi statej dlya enciklopedij ta in Pershim u teksti Slova viyaviv i oprilyudniv argumenti sho avtorom Slova i Molinnya ye knyaz Volodimir sin Yaroslava Osmomisla i brat Yaroslavni druzhini Igorya Svyatoslavicha Na sceni Ivano Frankivskogo oblmuzdramteatru im I Franka jshli vistavi p yesi Zemle moya u spivavtorstvi Zaplakani vikna 1996 Zolotij Tik 1999 Ya idu po svoyij zemli 2005 Vibrani tvori S Pushika u 6 ti tomah semi knigah vidayutsya vprodovzh 2004 2012 rr U 2019 r vidano dvotomnik liriki Stepana Pushika Ya dlya Vkrayini zhiv uporyadnik Olga Slonovska Ivano Frankivsk Misto NV 2019 do yakogo uvijshli novi poeziyi yaki poet vstig pidgotuvati she pri zhitti dlya svoyeyi majbutnoyi knigi j nad yakoyu pracyuvav do ostannih dniv a takozh novi varianti vidredagovanih i udoskonalenih avtorom deyakih jogo ranishe vzhe opublikovanih poezij Stepan Pushik avtor odnogo z najbilshih rukopisnih shodennikiv u sviti Cej shodennik nalichuye blizko 300 tomiv u kozhnomu z yakih ye do 200 storinok Pismennika i folklorista ne stalo u nich na 14 serpnya 2018 roku vnaslidok sercevogo napadu Pohovanij u ridnomu s Viktoriv Galickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 18 veresnya 2019 roku v Ivano Frankivsku po vulici Shevchenka vidkrito pam yatnik pismenniku Nagorodi i premiyiZasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2007 Derzhavna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1990 Mizhnarodna literaturna premiya imeni Volyanikiv Shvabinskih Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu v Nyu Jorku Orden Za zaslugi II stupenya 2017 Orden Za zaslugi III stupenya 1997 Yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 2016 Pochesni zvannya25 kvitnya 2019 roku jomu prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin mista Ivano Frankivska posmertno Div takozhs Komariv selo v yakomu pismennik hodiv do shkoliPrimitkiPushik Stepan NOVE PRO SLOVO O POLKU IGOREVIM SLOVO PRO POHID IGORIV IGORYa SINA SVYaTOSLAVA VNUKA OLEGOVOGO Pereklad rekonstrukciya tekstu rozshifruvannya temnih misc Naukovo doslidnicke vidannya Galich Nacionalnij zapovidnik Davnij Galich 2012 64 s Pracyuvav do odinadcyatoyi vechora Za pivtori godini v nogo stavsya sercevij napad 4 veresnya 2018 u Wayback Machine inf na Gazeta ua vid 28 08 2018 povidoml u rubrici Nekrologi v gaz Gazeta po ukrayinski ch 65 2130 za 28 serpnya 2018 roku Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 24 kvitnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2018 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 zakon3 rada gov ua Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2016 DzherelaDovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 30 veresnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaPushik Stepan Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 394 395