Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пустищні ліси Сундаленду (ідентифікатор WWF: IM0161) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Борнео та на островах Банка-Белітунг.
 Чагарники падангу у [en] | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0161 |
| Межі | Рівнинні дощові ліси Борнео Гірські дощові ліси Борнео Торф'яно-болотні ліси Борнео Прісноводні заболочені ліси Південно-Західного Борнео Рівнинні дощові ліси Суматри Мангри Зондського шельфу |
| Площа, км² | 76 130 |
| Країни | Індонезія, Малайзія |
| Охороняється | 6436 км² (8 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон пустищних лісів Сундаленду охоплює низку ділянок, розташованих на острові Борнео або Калімантан, найбільшому острові Малайського архіпелагу. Переважна частина цих ділянок лежить у індонезійській частині острова, менша частина — на території малайзійського штату Саравак. Крім того, екорегіон охоплює острів Белітунг та північну і східну частини острова Банка. Ці індонезійські острови лежать між Калімантаном та Суматрою. В часи останнього льодовикового періоду, коли рівень Світового океану був більш ніж на 100 м нижчим, ніж зараз, острови Борнео, Банка, Белітунг, а також Малайський півострів та острови Суматра і Ява утворювали єдиний великий масив суходолу, відомий як Сундаленд. Це дозволяло рослинам, тваринам і людям вільно мігрувати між материковою Південно-Східною Азією та сучасним Калімантаном. Після завершення льодовикового періоду рівень моря піднявся, і Борнео був відділений від континенту та від інших островів морем.
Пустищні ліси екорегіону, також відомі як ліси керангас, що ібанською мовою означає «земля, на якій не можна вирощувати рис», ростуть на добре дренованих кислих (менше 4 pH) білопіщаних ґрунтах з низьким вмістом глини, які утворилися з кремнистих материнських порід у постійно вологих умовах. Ці ґрунти зазвичай поширені серед пісковикових плато і пагорбів, а також на місці старих піщаних пляжів, які піднялися над рівнем моря у середині плейстоцену. Вони вкриті шаром [en] або гумусу, але після знищення природного рослинного покриву цей шар швидко зникає та оголює білий пісок, через що ліси керангас є надзвичайно вразливими. Якщо ґрунти перезволожуються і втрачають дренажну здатність, ліси керангас перетворюються у заболочені ліси керапах.
Піщані ґрунти екорегіону бідні на поживні речовини. Зазвичай вважалося, що речовиною, якої найбільш не вистачає рослинам у лісах керангас, є азот, тоді як у звичайних дощових лісах такою речовиною виступає фосфор. Інша гіпотеза полягає у тому, що оскільки ґрунти екорегіону є кислими, токсичність іонів водню перешкоджає росту неадаптованих видів. Крім того, висока кислотність ґрунтів перешкоджає розкладенню органічної речовини, що ще більше сповільнює кругообіг поживних речовин.
Клімат
В межах екорегіону домінує вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура тут коливається від 27 до 32 °C, а середньорічна кількість опадів перевищує 4000 мм.
Флора
Пустищні ліси значно відрізняються від рівнинних дощових лісів за структурою. Вони мають невисокий однорідний лісовий намет, розташований на висоті 20 м над землею та густий підлісок. Високих емерджентних дерев, що підіймаються над лісовим наметом, тут зустрічається мало. Дерева у лісах керангас, часто ростуть близько одне до одного та зазвичай рясно вкриті мохами та епіфітами. Натомість ліси паданг є відносно відкритими, дерева та чагарники в них досягають лише 5 м заввишки, а у наземному шарі ростуть трави та осоки .
За сприятливих умов у керангасі зростають багато видів рослин, які зустрічаються у рівнинних вічнозелених дощових лісах, зокрема різні види [en] (Shorea spp.) та [en] (Hopea spp.) з родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), а також різні пальми (Arecaceae). За несприятливих умов діптерокарпові у лісах відсутні, а пальми є рідкісними. В екорегіоні поширені представники австралійських родин Миртові (Myrtaceae) та Казуаринові (Casuarinaceae), а також багато хвойних дерев, зокрема борнейські каурі (Agathis borneensis) та різні види дакридіумів (Dacrydium spp.) і ногоплідників (Podocarpus spp.). Серед інших дерев, поширених в керангасі, слід відзначити [sv] (Ashtonia excelsa), [sv] (Calophyllum sclerophyllum), [sv] (Calophyllum ferrugineum), [en] (Cotylelobium burckii), [en] (Dipterocarpus borneensis), [en] (Madhuca curtisii), [en] (Hopea vacciniifolia), [en] (Koompassia malaccensis), [en] (Mangifera havilandi), [sv] (Gluta beccarii), [en] (Memecylon lilacinum), [pl] (Mezzettia parviflora), [pl] (Maasia glauca), [en] (Shorea ovata) та [en] (Vatica coriacea)
Пустищні ліси, як правило, менш різноманітні, ніж дощові ліси. Вони мають багато спільних рис із хмарними лісами, поширеними у високогір'ях екорегіону гірських дощових лісів Борнео, таких, як густий підлісок, велику кількість мохів та присутність хвойних дерев. Крім того, ліси керангас та керапах поділяють приблизно 146 видів дерев із торф'яно-болотними лісами Борнео. Серед таких видів слід відзначити [en] (Shorea albida), [en] (Shorea pachyphylla) та [en] (Shorea scabrida). Розмір листя у рослин, поширених в екорегіоні, як правило, менший, ніж у дерев, що ростуть у рівнинних дощових лісах. Деякі види рослин регіону мають невелике, тверде, товсте склерофільне листя як адаптацію до низького вмісту азоту та інших поживних речовин в ґрунті. Інші види, такі як [en] (Gymnostoma nobile), використовують різобії (бактерії, що фіксують азот) у своїх [en].
Наземна рослинність у пустищних лісах зазвичай рідкісна, переважно представлена мохами, печіночниками, та великою кількістю хижих рослин. Наявність комахоїдних рослин може бути еволюційною реакцією на низький вміст азоту в ґрунті. Тут ростуть росички (Drosera spp.), листя яких вкрите довгими червоними волосками, які здатні утримувати комах, та пухирники (Utricularia spp.), на кінці стебла яких знаходиться порожнистий мішечок, вхід у який закритий волосками. Якщо комаха торкається цих волосків, рослина виділяє потік води, який затягує комаху у мішечок, де вона потім перетравлюється. Також в лісах екорегіону зростають шість видів непентесів (Nepenthes spp.), зокрема майже ендемічні [en] (Nepenthes bicalcarata), які зустрічаються лише у пустищних та торф'яно-болотних лісах. Серед інших рослин, що зустрічаються в підліску керангасу, слід відзначити [en] (Myrmecodia spp.) та гіднофітумів (Hydnophytum spp.) з родини маренових (Rubiaceae). Ці рослини є [en], тобто містять колонії мурах у своїх стеблах. Мурашки захищають листя рослини від гусені та інших членистоногих тварин, що поїдають його, а також забезпечують рослини необхідними поживними речовинами у вигляді мертвих комах, яких вони приносять у свої колонії.
Фауна
Тварини у пустищних лісах стикаються з багатьма тими ж проблемами, що й у [en]. Бідні на поживні речовини ґрунти спричиняють низьку продуктивність, тому рослини змушені захищатися від комах та інших рослиноїдних тварин за допомогою токсичних або несмачних сполук. Через ці несприятливі умови пустищні ліси характеризуються бідною фауною. Рослинноїдні примати, зокрема калімантанські орангутани (Pongo pygmaeus), борнейські білобороді гібони (Hylobates albibarbis) та [en] (Presbytis canicrus), менш поширені у керангасі, ніж у дощових лісах.
Оскільки у пустищних лісах росте небагато фруктових дерев, [en] птахів тут трапляються мало, а птахи-носороги, голуби та бюльбюлі майже повністю відсутні. Навіть комахоїдні птахи, зокрема [en] (Picus puniceus), великі торомби (Mulleripicus pulverulentus) та смугастокрилі дятли-коротуни (Meiglyptes tristis), менш численні у керангасі, ніж у прилеглих дощових лісах, що пояснюється меншою доступністю комах і дуже малою кількістю великих дерев. Серед птахів, що зустрічаються у пустищних лісах екорегіону, слід відзначити [en] (Lophura pyronota), [en] (Haematortyx sanguiniceps), [en] (Platysmurus aterrimus), білобрових тимелій (Malacopteron albogulare), гачкодзьобих бюльбюлів (Setornis criniger), окулярців-крихіток (Heleia squamifrons) та борнейських квіткоїдів (Dicaeum monticolum)
Низьке видове різноманіття спостерігається й серед інших груп фауни, зокрема серед плазунів та земноводних. Так, у керангасі відсутні черепахи та близько половини видів жаб, ящірок і змій, які зустрічаються в інших лісах Калімантану. Нестача дрібних хребетних тварин також впливає на популяції місцевих хижаків.
Збереження
Незважаючи на те, що періодична нестача води та неродючі ґрунти роблять пустищні ліси непридатними для ведення сільського господарства, це не рятує їх від навмисних підпалів та комерційної лісозаготівлі. З часом ці ліси деградують та перетворюються на відкриті, порослі рідкою травою та осокою савани, по яким розкидані дерева та кущі. Ці савани відомі як паданг, і їм потрібно багато часу щоб відновитися та знову перетворитися на керангас. Відновлення керангаса шляхом пересадки дерев виявилося неефективним.
Оцінка 2017 року показала, що 6436 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], Національний парк Мератус та Національний парк Гунунг-Марас в Індонезії, а також Національний парк Деред-Кріан в Малайзії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 серпня 2024.
- Wikramanayake, Eric; Eric Dinerstein; Colby J. Loucks; et al. (2002). Terrestrial Ecoregions of the Indo-Pacific: a Conservation Assessment. Island Press; Washington, DC.
- Sellan, Giacomo; Thompson, Jill; Majalap, Noreen; Robert, Rolando; Brearley, Francis Q. (1 травня 2020). Impact of soil nitrogen availability and pH on tropical heath forest organic matter decomposition and decomposer activity (PDF). Pedobiologia (англ.). 80: 150645. doi:10.1016/j.pedobi.2020.150645. ISSN 0031-4056. S2CID 218789907.
- Proctor, J. (1999) "Heath forests and acid soils". Botanical Journal of Scotland 51, 1-14.
- Hazimah Din, Faizah Metali, Rahayu Sukmaria Sukri. Tree Diversity and Community Composition of the Tutong White Sands, Brunei Darussalam: A Rare Tropical Heath Forest Ecosystem // International Journal of Ecology. — 2015. — Вип. 2015, Article ID 807876. — С. 10. — DOI:.
Посилання
- «Sundaland heath forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sundaland Heath Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pustishni lisi Sundalendu identifikator WWF IM0161 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Borneo ta na ostrovah Banka Belitung Pustishni lisi Sundalendu Chagarniki padangu u en Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0161 Mezhi Rivninni doshovi lisi Borneo Girski doshovi lisi Borneo Torf yano bolotni lisi Borneo Prisnovodni zabolocheni lisi Pivdenno Zahidnogo Borneo Rivninni doshovi lisi Sumatri Mangri Zondskogo shelfu Plosha km 76 130 Krayini Indoneziya Malajziya Ohoronyayetsya 6436 km 8 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Pustishnij lis na ostrovi BelitungGeografiyaEkoregion pustishnih lisiv Sundalendu ohoplyuye nizku dilyanok roztashovanih na ostrovi Borneo abo Kalimantan najbilshomu ostrovi Malajskogo arhipelagu Perevazhna chastina cih dilyanok lezhit u indonezijskij chastini ostrova mensha chastina na teritoriyi malajzijskogo shtatu Saravak Krim togo ekoregion ohoplyuye ostriv Belitung ta pivnichnu i shidnu chastini ostrova Banka Ci indonezijski ostrovi lezhat mizh Kalimantanom ta Sumatroyu V chasi ostannogo lodovikovogo periodu koli riven Svitovogo okeanu buv bilsh nizh na 100 m nizhchim nizh zaraz ostrovi Borneo Banka Belitung a takozh Malajskij pivostriv ta ostrovi Sumatra i Yava utvoryuvali yedinij velikij masiv suhodolu vidomij yak Sundalend Ce dozvolyalo roslinam tvarinam i lyudyam vilno migruvati mizh materikovoyu Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu ta suchasnim Kalimantanom Pislya zavershennya lodovikovogo periodu riven morya pidnyavsya i Borneo buv viddilenij vid kontinentu ta vid inshih ostroviv morem Pustishni lisi ekoregionu takozh vidomi yak lisi kerangas sho ibanskoyu movoyu oznachaye zemlya na yakij ne mozhna viroshuvati ris rostut na dobre drenovanih kislih menshe 4 pH bilopishanih gruntah z nizkim vmistom glini yaki utvorilisya z kremnistih materinskih porid u postijno vologih umovah Ci grunti zazvichaj poshireni sered piskovikovih plato i pagorbiv a takozh na misci starih pishanih plyazhiv yaki pidnyalisya nad rivnem morya u seredini plejstocenu Voni vkriti sharom en abo gumusu ale pislya znishennya prirodnogo roslinnogo pokrivu cej shar shvidko znikaye ta ogolyuye bilij pisok cherez sho lisi kerangas ye nadzvichajno vrazlivimi Yaksho grunti perezvolozhuyutsya i vtrachayut drenazhnu zdatnist lisi kerangas peretvoryuyutsya u zabolocheni lisi kerapah Pishani grunti ekoregionu bidni na pozhivni rechovini Zazvichaj vvazhalosya sho rechovinoyu yakoyi najbilsh ne vistachaye roslinam u lisah kerangas ye azot todi yak u zvichajnih doshovih lisah takoyu rechovinoyu vistupaye fosfor Insha gipoteza polyagaye u tomu sho oskilki grunti ekoregionu ye kislimi toksichnist ioniv vodnyu pereshkodzhaye rostu neadaptovanih vidiv Krim togo visoka kislotnist gruntiv pereshkodzhaye rozkladennyu organichnoyi rechovini sho she bilshe spovilnyuye krugoobig pozhivnih rechovin KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura tut kolivayetsya vid 27 do 32 C a serednorichna kilkist opadiv perevishuye 4000 mm FloraPustishni lisi znachno vidriznyayutsya vid rivninnih doshovih lisiv za strukturoyu Voni mayut nevisokij odnoridnij lisovij namet roztashovanij na visoti 20 m nad zemleyu ta gustij pidlisok Visokih emerdzhentnih derev sho pidijmayutsya nad lisovim nametom tut zustrichayetsya malo Dereva u lisah kerangas chasto rostut blizko odne do odnogo ta zazvichaj ryasno vkriti mohami ta epifitami Natomist lisi padang ye vidnosno vidkritimi dereva ta chagarniki v nih dosyagayut lishe 5 m zavvishki a u nazemnomu shari rostut travi ta osoki Za spriyatlivih umov u kerangasi zrostayut bagato vidiv roslin yaki zustrichayutsya u rivninnih vichnozelenih doshovih lisah zokrema rizni vidi en Shorea spp ta en Hopea spp z rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae a takozh rizni palmi Arecaceae Za nespriyatlivih umov dipterokarpovi u lisah vidsutni a palmi ye ridkisnimi V ekoregioni poshireni predstavniki avstralijskih rodin Mirtovi Myrtaceae ta Kazuarinovi Casuarinaceae a takozh bagato hvojnih derev zokrema bornejski kauri Agathis borneensis ta rizni vidi dakridiumiv Dacrydium spp i nogoplidnikiv Podocarpus spp Sered inshih derev poshirenih v kerangasi slid vidznachiti sv Ashtonia excelsa sv Calophyllum sclerophyllum sv Calophyllum ferrugineum en Cotylelobium burckii en Dipterocarpus borneensis en Madhuca curtisii en Hopea vacciniifolia en Koompassia malaccensis en Mangifera havilandi sv Gluta beccarii en Memecylon lilacinum pl Mezzettia parviflora pl Maasia glauca en Shorea ovata ta en Vatica coriacea Pustishni lisi yak pravilo mensh riznomanitni nizh doshovi lisi Voni mayut bagato spilnih ris iz hmarnimi lisami poshirenimi u visokogir yah ekoregionu girskih doshovih lisiv Borneo takih yak gustij pidlisok veliku kilkist mohiv ta prisutnist hvojnih derev Krim togo lisi kerangas ta kerapah podilyayut priblizno 146 vidiv derev iz torf yano bolotnimi lisami Borneo Sered takih vidiv slid vidznachiti en Shorea albida en Shorea pachyphylla ta en Shorea scabrida Rozmir listya u roslin poshirenih v ekoregioni yak pravilo menshij nizh u derev sho rostut u rivninnih doshovih lisah Deyaki vidi roslin regionu mayut nevelike tverde tovste sklerofilne listya yak adaptaciyu do nizkogo vmistu azotu ta inshih pozhivnih rechovin v grunti Inshi vidi taki yak en Gymnostoma nobile vikoristovuyut rizobiyi bakteriyi sho fiksuyut azot u svoyih en Nazemna roslinnist u pustishnih lisah zazvichaj ridkisna perevazhno predstavlena mohami pechinochnikami ta velikoyu kilkistyu hizhih roslin Nayavnist komahoyidnih roslin mozhe buti evolyucijnoyu reakciyeyu na nizkij vmist azotu v grunti Tut rostut rosichki Drosera spp listya yakih vkrite dovgimi chervonimi voloskami yaki zdatni utrimuvati komah ta puhirniki Utricularia spp na kinci stebla yakih znahoditsya porozhnistij mishechok vhid u yakij zakritij voloskami Yaksho komaha torkayetsya cih voloskiv roslina vidilyaye potik vodi yakij zatyaguye komahu u mishechok de vona potim peretravlyuyetsya Takozh v lisah ekoregionu zrostayut shist vidiv nepentesiv Nepenthes spp zokrema majzhe endemichni en Nepenthes bicalcarata yaki zustrichayutsya lishe u pustishnih ta torf yano bolotnih lisah Sered inshih roslin sho zustrichayutsya v pidlisku kerangasu slid vidznachiti en Myrmecodia spp ta gidnofitumiv Hydnophytum spp z rodini marenovih Rubiaceae Ci roslini ye en tobto mistyat koloniyi murah u svoyih steblah Murashki zahishayut listya roslini vid guseni ta inshih chlenistonogih tvarin sho poyidayut jogo a takozh zabezpechuyut roslini neobhidnimi pozhivnimi rechovinami u viglyadi mertvih komah yakih voni prinosyat u svoyi koloniyi FaunaTvarini u pustishnih lisah stikayutsya z bagatma timi zh problemami sho j u en Bidni na pozhivni rechovini grunti sprichinyayut nizku produktivnist tomu roslini zmusheni zahishatisya vid komah ta inshih roslinoyidnih tvarin za dopomogoyu toksichnih abo nesmachnih spoluk Cherez ci nespriyatlivi umovi pustishni lisi harakterizuyutsya bidnoyu faunoyu Roslinnoyidni primati zokrema kalimantanski orangutani Pongo pygmaeus bornejski biloborodi giboni Hylobates albibarbis ta en Presbytis canicrus mensh poshireni u kerangasi nizh u doshovih lisah Oskilki u pustishnih lisah roste nebagato fruktovih derev en ptahiv tut traplyayutsya malo a ptahi nosorogi golubi ta byulbyuli majzhe povnistyu vidsutni Navit komahoyidni ptahi zokrema en Picus puniceus veliki torombi Mulleripicus pulverulentus ta smugastokrili dyatli korotuni Meiglyptes tristis mensh chislenni u kerangasi nizh u prileglih doshovih lisah sho poyasnyuyetsya menshoyu dostupnistyu komah i duzhe maloyu kilkistyu velikih derev Sered ptahiv sho zustrichayutsya u pustishnih lisah ekoregionu slid vidznachiti en Lophura pyronota en Haematortyx sanguiniceps en Platysmurus aterrimus bilobrovih timelij Malacopteron albogulare gachkodzobih byulbyuliv Setornis criniger okulyarciv krihitok Heleia squamifrons ta bornejskih kvitkoyidiv Dicaeum monticolum Nizke vidove riznomanittya sposterigayetsya j sered inshih grup fauni zokrema sered plazuniv ta zemnovodnih Tak u kerangasi vidsutni cherepahi ta blizko polovini vidiv zhab yashirok i zmij yaki zustrichayutsya v inshih lisah Kalimantanu Nestacha dribnih hrebetnih tvarin takozh vplivaye na populyaciyi miscevih hizhakiv ZberezhennyaNezvazhayuchi na te sho periodichna nestacha vodi ta nerodyuchi grunti roblyat pustishni lisi nepridatnimi dlya vedennya silskogo gospodarstva ce ne ryatuye yih vid navmisnih pidpaliv ta komercijnoyi lisozagotivli Z chasom ci lisi degraduyut ta peretvoryuyutsya na vidkriti porosli ridkoyu travoyu ta osokoyu savani po yakim rozkidani dereva ta kushi Ci savani vidomi yak padang i yim potribno bagato chasu shob vidnovitisya ta znovu peretvoritisya na kerangas Vidnovlennya kerangasa shlyahom peresadki derev viyavilosya neefektivnim Ocinka 2017 roku pokazala sho 6436 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en Nacionalnij park Meratus ta Nacionalnij park Gunung Maras v Indoneziyi a takozh Nacionalnij park Dered Krian v Malajziyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 serpnya 2024 Wikramanayake Eric Eric Dinerstein Colby J Loucks et al 2002 Terrestrial Ecoregions of the Indo Pacific a Conservation Assessment Island Press Washington DC Sellan Giacomo Thompson Jill Majalap Noreen Robert Rolando Brearley Francis Q 1 travnya 2020 Impact of soil nitrogen availability and pH on tropical heath forest organic matter decomposition and decomposer activity PDF Pedobiologia angl 80 150645 doi 10 1016 j pedobi 2020 150645 ISSN 0031 4056 S2CID 218789907 Proctor J 1999 Heath forests and acid soils Botanical Journal of Scotland 51 1 14 Hazimah Din Faizah Metali Rahayu Sukmaria Sukri Tree Diversity and Community Composition of the Tutong White Sands Brunei Darussalam A Rare Tropical Heath Forest Ecosystem International Journal of Ecology 2015 Vip 2015 Article ID 807876 S 10 DOI 10 1155 2015 807876 Posilannya Sundaland heath forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sundaland Heath Forests One Earth