Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рівнинні дощові ліси Борнео (ідентифікатор WWF: IM0102) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Борнео та на сусідніх островах. Він вирізняється високим біорізноманіттям та рівнем ендемізму.
 Дощовий ліс у долині [en] (Сабах, Малайзія) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0102 |
| Межі | Гірські дощові ліси Борнео Торф'яно-болотні ліси Борнео Прісноводні заболочені ліси Південно-Західного Борнео Пустищні ліси Сундаленду Мангри Зондського шельфу |
| Площа, км² | 425 124 |
| Країни | Індонезія, Малайзія, Бруней |
| Охороняється | 33 473 км² (8 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон рівнинних дощових лісів Борнео охоплює більшу частину острова Борнео або Калімантан, найбільшого острова Малайського архіпелагу. Цей третій за площею острів світу розділений між трьома країнами — більша його частина належить Індонезії, на північному заході острова лежить султанат Бруней та малайзійський штат Саравак, а на півночі острова — малайзійський штат Сабах. Рівнинні дощові ліси екорегіону охоплюють територію всіх трьох країн. Також до екорегіону входять деякі сусідні острови, що лежать поблизу Калімантану, зокрема острів [en], розташований в Яванському морі на південний захід від нього, острів [en], розташований в [en] на північ від нього, та острови [en], розташовані в Південнокитайському морі на захід від нього.
Геологічна будова острова є досить складною. Його основу складають вапняки, вулканічні породи, сланці, гнейси та інші осадові породи. Ґрунти переважно представлені старими, малородючими червоноземами та [en]. В часи останнього льодовикового періоду, коли рівень Світового океану був більш ніж на 100 м нижчим, ніж зараз, Малайський півострів та острови Суматра, Ява і Калімантан утворили єдиний великий масив суходолу, відомий як Сунда. Це дозволяло рослинам, тваринам і людям вільно мігрувати між материковою Південно-Східною Азією та сучасним Калімантаном. Після завершення льодовикового періоду рівень моря піднявся, і Борнео був відділений від континенту та від інших островів морем. Однак флора і фауна цих земель досі мають велику подібність, через що їх об'єднують у один біогеографічний регіон — Малезію.
В горах у внутрішніх районах острова, на висоті понад 1000 м над рівнем моря, поширені гірські дощові ліси Борнео, які відрізняються як за структурою, так і за видовим складом від лісів, поширених на низовинах. З гір Калімантану стікають Капуас, Баріто та інші великі річки, які є бар'єрами для деяких видів ссавців та плазунів, що не дозволяють їм вільно переміщуватися по всьому острову. Решту острова займають екорегіони торф'яно-болотних лісів Борнео, прісноводних заболочених лісів Південно-Західного Борнео та пустищних лісів Сундаленду. На морських узбережжях поширені мангри Зондського шельфу.
Клімат
В межах екорегіону домінує вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура тут коливається від 27 до 32 °C, а відносна вологість повітря — близько 80 %. Середньорічна кількість опадів на Борнео перевищує 4000 мм. На сході острова опадів випадає дещо менше, ніж на заході.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є рівнинні дощові ліси, густий лісовий намет в яких розташований на висоті 24-36 м над землею. Емерджентні дерева, що височіють над лісовим наметом, можуть досягати висоти до 65 м. До 80 % емерджентних дерев у рівнинних лісах Борнео є представниками родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема різними видами діптерокарпусів (Dipterocarpus spp.), [en] (Dryobalanops spp.) та [en] (Shorea spp.). Основу лісового намету також переважно складають представники родини діптерокарпових, зокрема різні види [en] (Hopea spp.) та [en] (Vatica spp.), а також різні представники родин Бурзерові (Burseraceae) та Сапотові (Sapotaceae). Серед інших дерев, поширених у лісах екорегіону, слід відзначити [en] (Eusideroxylon zwageri), деревина якого стійка до гниття і комах-шкідників, через що високо цінується, та [en] (Koompassia excelsa) з родини бобових (Fabaceae) — високе емерджентне дерево з характерним білим стовбуром, яке може виростати до 85 м заввишки.
У тінистому підліску рівнинних дощових лісів Борнео переважають невисокі тіньовитривалі дерева, вкриті ліанами, епіфітними папоротями та орхідеями. Дерева, що ростуть у цьому ярусі, зазвичай належать до родин Молочаєві (Euphorbiaceae), Маренові (Rubiaceae), Аннонові (Annonaceae), Лаврові (Lauraceae), Меластомові (Melastomataceae) та Мускатникові (Myristicaceae). У деяких районах представники родини молочаєвих, другої за поширенням родини на Борнео, є більш поширеними, ніж діптерокарпові. Серед дерев, що ростуть в підліску дощових лісів екорегіону, поширене явище кауліфлорії, при якому квіти та плоди ростуть безпосередньо на стовбурі або великих гілках. Подібне явище, зокрема, спостерігається у [en] (Durio testudinarius). Серед інших рослин, поширених в підліску, слід відзначити п'ять видів паразитичних рафлезій (Rafflesia spp.), зокрема характерну рафлезію Арнольда (Rafflesia arnoldii), яка вирізняється найбільшими у світі коричнево-помаранчево-білими квітками діаметром до 120 см. Квітки рафлезії пахнуть гнилим м'ясом і приваблюють комах-запилювачів.
По всьому Борнео, зокрема на півострові [en] на сході острова та в Сараваку на заході острова, зустрічаються вапнякові відслонення, які підтримують унікальну та дуже різноманітну флору. Хоча у лісах, що ростуть серед вапнякових пагорбів, зустрічається мало комерційно цінних дерев, деякі трав'янисті рослини з родин Бальзаминові (Balsaminaceae), Бегонієві (Begoniaceae) та Геснерієві (Gesneriaceae), які добре представлені в цьому екорегіоні, мають потенціал для садівництва. Пагорби Лабі на кордоні Брунею та Сараваку підтримують різноманітну мозаїку лісів на підзолистих і жовтих піщаних ґрунтах, багату на ендемічні види, такі як пальми [sv] та [sv], відомі лише з пагорбів Улу-Інгей.
Завдяки стабільним кліматичним умовам рівнини Калімантану є домом для одних з найбагатших дощових лісів у світі, які конкурують за біорізноманіттям з лісами Нової Гвінеї та Амазонії. Флора Борнео включає приблизно 10 000-15 000 видів рослин — більше, ніж на будь-якому іншому острові чи регіоні Малезії, та більше, ніж на всьому африканському континенті. У межах 1 га лісу може рости 240 різних видів дерев, а ще 120 видів — на прилеглій території. В лісах Калімантану росте близько 2000 орхідей та 3000 видів дерев, зокрема 267 видів з родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), з яких 155 видів є ендеміками острова. Це робить Борнео центром світового різноманіття діптерокарпових.
Фауна
Фауна рівнинних дощових лісів Борнео характеризується величезним різноманіттям лісових тварин, від борнейських слонів (Elephas maximus borneensis), поширених переважно в Сабаху на північному сході острова, та дуже рідкісних [en] (Dicerorhinus sumatrensis harrissoni), які майже вимерли у дикій природі, до [en] (Exilisciurus exilis), найменших білок світу.
Рівнинні дощові ліси екорегіону є домом для всесвітньо відомих калімантанських орангутанів (Pongo pygmaeus), найбільших орангутанів світу. Ці людиноподібні мавпи ведуть поодинокий деревний спосіб життя, живляться плодами, а також листям, квітами, комахами і корою. Вони пересуваються по лісу, слідкуючи за плодоношенням численних дерев. Орангутани перебувають під загрозою зникнення, а за останню сотню років їх популяція скоротилася майже на 90 %. Окрім орангутанів, у лісах Калімантану мешкає більше 15 інших видів мавп, зокрема гібони Мюллера (Hylobates muelleri), борнейські білобороді гібони (Hylobates albibarbis), червоні сурілі (Presbytis rubicunda), [en] (Presbytis canicrus), сріблясті лутунги (Trachypithecus cristatus), південні свинохвості макаки (Macaca nemestrina), макаки-крабоїди (Macaca fascicularis), західні довгоп'яти (Cephalopachus bancanus), [en] (Nycticebus borneanus) та рідкісні зондські носачі (Nasalis larvatus). Ареали багатьох з цих мавп збігаються, однак їх раціон та стратегії пошуку їжі відрізняються, що дозволяє їм не конкурувати за харчові ресурси.
Тигри (Panthera tigris) та леопарди (Panthera pardus), найбільші хижаки материкової Південно-Східної Азії, на Калімантані відсутні. Серед поширених на острові хижих ссавців слід відзначити борнейську пантеру (Neofelis diardi borneensis), борнейського ведмедя (Helarctos malayanus euryspilus), калімантанську котопуму (Catopuma badia), яванського кота (Prionailurus javanensis), видрову цивету (Cynogale bennettii) та бінтуронга (Arctictis binturong). Серед інших лісових ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити бантенгів (Bos javanicus), борнейських замбарів (Rusa unicolor brookei), індійських мунтжаків (Muntiacus muntjak), борнейських мунтжаків (Muntiacus atherodes), великих оленьків (Tragulus napu), малих оленьків (Tragulus kanchil), бородатих свиней (Sus barbatus), яванських панголінів (Manis javanica), малайських шерстокрилів (Galeopterus variegatus), [en] (Tupaia tana), кремових велетенських білок (Ratufa affinis), малайських їжатців (Hystrix brachyura) та довгохвостих їжатців (Trichys fasciculata).
На Борнео зустрічається більше ендемічних ссавців, ніж на будь-яких інших островах Малайського архіпелагу. Серед ендеміків, які зустрічаються виключно у рівнинних дощових лісах екорегіону, слід відзначити сірого сурілі (Presbytis hosei), [en] (Callosciurus adamsi), [en] (Petaurillus hosei), [en] (Aeromys thomasi), [en] (Haeromys pusillus), [en] (Tupaia picta), [en] (Suncus hosei), калімантанського гіпсуга (Hypsugo kitcheneri), мідного арієлика (Arielulus cuprosus), золотистого трубконоса (Murina rozendaali), а також натунського сурілі (Presbytis natunae), ендеміка острова [en].
Орнітофауна екорегіону включає понад 385 видів птахів, зокрема вісім видів птахів-носорогів, вісімнадцять видів дятлів та тринадцять видів піт. Птахи-носороги, зокрема короткочубі калао (Anorrhinus galeritus), довгохвості калао (Rhinoplax vigil) та великі гомраї (Buceros rhinoceros), є важливими розповсюджувачами насіння багатьох фікусів (Ficus spp.). Плоди фікусів є ключовим харчовим ресурсом для багатьох мавп, білок, цивет, інших деревних ссавців та птахів. Високе різноманіття фікусів у дощових лісах екорегіону забезпечує їжею безліч тварин протягом всього року, оскільки плодоношення у різних видів фікусів відбувається у різний час.
Серед ендемічних або майже ендемічних птахів, що зустрічаються у рівнинних дощових лісах Борнео, слід відзначити [en] (Lophura pyronota), [en] (Lophura bulweri), чубатого лофура (Lophura ignita), [en] (Tropicoperdix graydoni), [en] (Polyplectron schleiermacheri), борнейську зозулю-довгонога (Carpococcyx radiceus), барбу (Caloramphus fuliginosus), чорногорлого бородастика (Psilopogon eximius), білолобого сокола-карлика (Microhierax latifrons), борнейську піту (Hydrornis baudii), золотаву піту (Hydrornis schwaneri), сабаганську піту (Erythropitta ussheri), щетинкоголова (Pityriasis gymnocephala), [en] (Platysmurus aterrimus), білогорлого оливника (Iole charlottae), цитринового бюльбюля (Brachypodius nieuwenhuisii), борнейського бюльбюля (Rubigula montis), малазійського бюльбюля (Pycnonotus pseudosimplex), цитринового бюльбюля (Brachypodius nieuwenhuisii), жовтого окулярника (Zosterops flavus), борнейську тимелію-темнодзьоба (Cyanoderma bicolor), борнейську ратину (Turdinus atrigularis), борнейського баблера (Pellorneum capistratoides), темноголового баблера (Pellorneum pyrrogenys), чорноброву тордину (Malacocincla perspicillata), борнейську тимелійку (Ptilocichla leucogrammica), борнейську нільтаву (Cyornis superbus), білоголову шаму (Copsychus stricklandii), сірого квіткоїда (Dicaeum dayakorum), борнейського красняка (Prionochilus xanthopygius), жовтодзьобу чагарницю (Pterorhinus treacheri), червоноголову піту (Erythropitta arquata) та борнейську мунію (Lonchura fuscans).
Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити великого аргуса (Argusianus argus), великого вінаго (Treron capellei), азійського шуляка (Aviceda jerdoni), калімантанську сплюшку (Otus lempiji), суматранського пугача (Ketupa sumatrana), велику торомбу (Mulleripicus pulverulentus), золотоспинного дзьобака (Dinopium javanense), борнейського трогона (Harpactes diardii), [en] (Psittacula longicauda), серендака (Loriculus galgulus), смарагдового рогодзьоба (Calyptomena viridis), велику піту (Hydrornis caeruleus) та червонощоку саїмангу (Chalcoparia singalensis).
Борнео, мабуть, найбагатший острів Зондського архіпелагу за різноманіттям плазунів та амфібій. Оскільки детальні дослідження всього острова не проводилися, його біорізноманіття насправді може бути ще більшим. Так, безвухі варани (Lanthanotus borneensis) більшу частину часу проводять в печерах, і були знайдені лише у кількох місцевостях на північному заході Борнео. Однак, ймовірно, цей вид широко поширений по всьому острову. Багато популяцій амфібій і плазунів перебувають на межі зникнення.
Життя тварин Борнео поділяється на день і ніч. На початку дня можна побачити або почути орангутанів, свинохвостих макак та білогузих шам (Copsychus malabaricus) з їх мелодійними криками. Багато птахів, амфібій і плазунів шукають їжу протягом дня. З наближенням ночі починають з'являтися кажани, велетенські крилани (Pteropus vampyrus) та політухи. Яванські панголіни шукають мурах серед лісової підстилки, а цивети та борнейські пантери полюють на здобич. Бородаті свині, хоч і іноді активні вдень, є переважно нічними тваринами. Західні довгоп'яти, одні з найдивніших ссавців Борнео, вночі шукають комах серед листя.
Збереження
З середини XX століття більше половини дощових лісів Калімантану [en] та перетворені на плантації каучуку, олійної пальми і промислової деревини та на дрібні сільськогосподарські угіддя. У 1982-1983 роках на Калімантані внаслідок пожеж було знищено 27 000 км² лісу. Причиною найбільшої на той час лісової пожежі, яка коли-небудь була зареєстрована, стала широкомасштабна лісозаготівля протягом попереднього десятиліття. Вирубка перетворила вогнестійкий праліс на деградований та пожежонебезпечний ландшафт. Посуха того року, спричинена Ель-Ніньйо, створила передумови для катастрофи, коли внаслідок невеликих пожеж запалали мільйони гектарів лісу. У 1997-1998 роках на Калімантані та Суматрі події повторилися: вирубка лісів призвела до [en], які охопили понад 23 750 км² рівнинних дощових лісів Борнео. Основною загрозою для збереження природи регіону є подальше знищення лісів та полювання на рідкісних видів тварин.
Оцінка 2017 року показала, що 33 473 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en] в Брунеї;
- [en], [en], [en], [en], [en], [en], Національний парк Мератус, [en] та [en] в Індонезії;
- [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], Національний парк Кінабалу, [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], Лісовий заповідник Тангкулап, [en], [en], [en] та [en] у малайзійському штаті Сабах;
- [en], Національний парк Бату-Лага, Природний заповідник Букіт-Хітам, Національний парк Букіт-Кана, Природний заповідник Букіт-Ліма, Національний парк Букіт-Мерсінг, Природний заповідник Букіт-Сембілінг, Національний парк островів Бакун, [en], Національний парк хребта Бунго, Національний парк Деред-Кріам, [en], [en], Національний парк Гунунг-Мулу, Національний парк Гунунг-Пуех, [en], [en], [en], Національний парк мангрів Лімбангу, [en], [en], Національний парк Пелагус, Національний парк Сампаді, Природний заповідник Семенггох, [en], Національний парк Сунгай-Мелуанг, [en], [en] та Природний заповідник печери Вінд у малайзійському штаті Саравак.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 серпня 2024.
Посилання
- «Borneo lowland rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Borneo Lowland Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivninni doshovi lisi Borneo identifikator WWF IM0102 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Borneo ta na susidnih ostrovah Vin viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam ta rivnem endemizmu Rivninni doshovi lisi Borneo Doshovij lis u dolini en Sabah Malajziya Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0102 Mezhi Girski doshovi lisi Borneo Torf yano bolotni lisi Borneo Prisnovodni zabolocheni lisi Pivdenno Zahidnogo Borneo Pustishni lisi Sundalendu Mangri Zondskogo shelfu Plosha km 425 124 Krayini Indoneziya Malajziya Brunej Ohoronyayetsya 33 473 km 8 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Doshovij lis u dolini en Rafleziyi Arnolda Rafflesia arnoldii Kalimantanski orangutani Pongo pygmaeus u Nacionalnomu parku en Indoneziya Bornejskij slon Elephas maximus borneensis Palmovi plantaciyi na Kalimantani Virubka lisiv SabahuGeografiyaEkoregion rivninnih doshovih lisiv Borneo ohoplyuye bilshu chastinu ostrova Borneo abo Kalimantan najbilshogo ostrova Malajskogo arhipelagu Cej tretij za plosheyu ostriv svitu rozdilenij mizh troma krayinami bilsha jogo chastina nalezhit Indoneziyi na pivnichnomu zahodi ostrova lezhit sultanat Brunej ta malajzijskij shtat Saravak a na pivnochi ostrova malajzijskij shtat Sabah Rivninni doshovi lisi ekoregionu ohoplyuyut teritoriyu vsih troh krayin Takozh do ekoregionu vhodyat deyaki susidni ostrovi sho lezhat poblizu Kalimantanu zokrema ostriv en roztashovanij v Yavanskomu mori na pivdennij zahid vid nogo ostriv en roztashovanij v en na pivnich vid nogo ta ostrovi en roztashovani v Pivdennokitajskomu mori na zahid vid nogo Geologichna budova ostrova ye dosit skladnoyu Jogo osnovu skladayut vapnyaki vulkanichni porodi slanci gnejsi ta inshi osadovi porodi Grunti perevazhno predstavleni starimi malorodyuchimi chervonozemami ta en V chasi ostannogo lodovikovogo periodu koli riven Svitovogo okeanu buv bilsh nizh na 100 m nizhchim nizh zaraz Malajskij pivostriv ta ostrovi Sumatra Yava i Kalimantan utvorili yedinij velikij masiv suhodolu vidomij yak Sunda Ce dozvolyalo roslinam tvarinam i lyudyam vilno migruvati mizh materikovoyu Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu ta suchasnim Kalimantanom Pislya zavershennya lodovikovogo periodu riven morya pidnyavsya i Borneo buv viddilenij vid kontinentu ta vid inshih ostroviv morem Odnak flora i fauna cih zemel dosi mayut veliku podibnist cherez sho yih ob yednuyut u odin biogeografichnij region Maleziyu V gorah u vnutrishnih rajonah ostrova na visoti ponad 1000 m nad rivnem morya poshireni girski doshovi lisi Borneo yaki vidriznyayutsya yak za strukturoyu tak i za vidovim skladom vid lisiv poshirenih na nizovinah Z gir Kalimantanu stikayut Kapuas Barito ta inshi veliki richki yaki ye bar yerami dlya deyakih vidiv ssavciv ta plazuniv sho ne dozvolyayut yim vilno peremishuvatisya po vsomu ostrovu Reshtu ostrova zajmayut ekoregioni torf yano bolotnih lisiv Borneo prisnovodnih zabolochenih lisiv Pivdenno Zahidnogo Borneo ta pustishnih lisiv Sundalendu Na morskih uzberezhzhyah poshireni mangri Zondskogo shelfu KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura tut kolivayetsya vid 27 do 32 C a vidnosna vologist povitrya blizko 80 Serednorichna kilkist opadiv na Borneo perevishuye 4000 mm Na shodi ostrova opadiv vipadaye desho menshe nizh na zahodi FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye rivninni doshovi lisi gustij lisovij namet v yakih roztashovanij na visoti 24 36 m nad zemleyu Emerdzhentni dereva sho visochiyut nad lisovim nametom mozhut dosyagati visoti do 65 m Do 80 emerdzhentnih derev u rivninnih lisah Borneo ye predstavnikami rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae zokrema riznimi vidami dipterokarpusiv Dipterocarpus spp en Dryobalanops spp ta en Shorea spp Osnovu lisovogo nametu takozh perevazhno skladayut predstavniki rodini dipterokarpovih zokrema rizni vidi en Hopea spp ta en Vatica spp a takozh rizni predstavniki rodin Burzerovi Burseraceae ta Sapotovi Sapotaceae Sered inshih derev poshirenih u lisah ekoregionu slid vidznachiti en Eusideroxylon zwageri derevina yakogo stijka do gnittya i komah shkidnikiv cherez sho visoko cinuyetsya ta en Koompassia excelsa z rodini bobovih Fabaceae visoke emerdzhentne derevo z harakternim bilim stovburom yake mozhe virostati do 85 m zavvishki U tinistomu pidlisku rivninnih doshovih lisiv Borneo perevazhayut nevisoki tinovitrivali dereva vkriti lianami epifitnimi paporotyami ta orhideyami Dereva sho rostut u comu yarusi zazvichaj nalezhat do rodin Molochayevi Euphorbiaceae Marenovi Rubiaceae Annonovi Annonaceae Lavrovi Lauraceae Melastomovi Melastomataceae ta Muskatnikovi Myristicaceae U deyakih rajonah predstavniki rodini molochayevih drugoyi za poshirennyam rodini na Borneo ye bilsh poshirenimi nizh dipterokarpovi Sered derev sho rostut v pidlisku doshovih lisiv ekoregionu poshirene yavishe kaulifloriyi pri yakomu kviti ta plodi rostut bezposeredno na stovburi abo velikih gilkah Podibne yavishe zokrema sposterigayetsya u en Durio testudinarius Sered inshih roslin poshirenih v pidlisku slid vidznachiti p yat vidiv parazitichnih raflezij Rafflesia spp zokrema harakternu rafleziyu Arnolda Rafflesia arnoldii yaka viriznyayetsya najbilshimi u sviti korichnevo pomaranchevo bilimi kvitkami diametrom do 120 sm Kvitki rafleziyi pahnut gnilim m yasom i privablyuyut komah zapilyuvachiv Po vsomu Borneo zokrema na pivostrovi en na shodi ostrova ta v Saravaku na zahodi ostrova zustrichayutsya vapnyakovi vidslonennya yaki pidtrimuyut unikalnu ta duzhe riznomanitnu floru Hocha u lisah sho rostut sered vapnyakovih pagorbiv zustrichayetsya malo komercijno cinnih derev deyaki trav yanisti roslini z rodin Balzaminovi Balsaminaceae Begoniyevi Begoniaceae ta Gesneriyevi Gesneriaceae yaki dobre predstavleni v comu ekoregioni mayut potencial dlya sadivnictva Pagorbi Labi na kordoni Bruneyu ta Saravaku pidtrimuyut riznomanitnu mozayiku lisiv na pidzolistih i zhovtih pishanih gruntah bagatu na endemichni vidi taki yak palmi sv ta sv vidomi lishe z pagorbiv Ulu Ingej Zavdyaki stabilnim klimatichnim umovam rivnini Kalimantanu ye domom dlya odnih z najbagatshih doshovih lisiv u sviti yaki konkuruyut za bioriznomanittyam z lisami Novoyi Gvineyi ta Amazoniyi Flora Borneo vklyuchaye priblizno 10 000 15 000 vidiv roslin bilshe nizh na bud yakomu inshomu ostrovi chi regioni Maleziyi ta bilshe nizh na vsomu afrikanskomu kontinenti U mezhah 1 ga lisu mozhe rosti 240 riznih vidiv derev a she 120 vidiv na prileglij teritoriyi V lisah Kalimantanu roste blizko 2000 orhidej ta 3000 vidiv derev zokrema 267 vidiv z rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae z yakih 155 vidiv ye endemikami ostrova Ce robit Borneo centrom svitovogo riznomanittya dipterokarpovih FaunaFauna rivninnih doshovih lisiv Borneo harakterizuyetsya velicheznim riznomanittyam lisovih tvarin vid bornejskih sloniv Elephas maximus borneensis poshirenih perevazhno v Sabahu na pivnichnomu shodi ostrova ta duzhe ridkisnih en Dicerorhinus sumatrensis harrissoni yaki majzhe vimerli u dikij prirodi do en Exilisciurus exilis najmenshih bilok svitu Rivninni doshovi lisi ekoregionu ye domom dlya vsesvitno vidomih kalimantanskih orangutaniv Pongo pygmaeus najbilshih orangutaniv svitu Ci lyudinopodibni mavpi vedut poodinokij derevnij sposib zhittya zhivlyatsya plodami a takozh listyam kvitami komahami i koroyu Voni peresuvayutsya po lisu slidkuyuchi za plodonoshennyam chislennih derev Orangutani perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya a za ostannyu sotnyu rokiv yih populyaciya skorotilasya majzhe na 90 Okrim orangutaniv u lisah Kalimantanu meshkaye bilshe 15 inshih vidiv mavp zokrema giboni Myullera Hylobates muelleri bornejski biloborodi giboni Hylobates albibarbis chervoni surili Presbytis rubicunda en Presbytis canicrus sriblyasti lutungi Trachypithecus cristatus pivdenni svinohvosti makaki Macaca nemestrina makaki kraboyidi Macaca fascicularis zahidni dovgop yati Cephalopachus bancanus en Nycticebus borneanus ta ridkisni zondski nosachi Nasalis larvatus Areali bagatoh z cih mavp zbigayutsya odnak yih racion ta strategiyi poshuku yizhi vidriznyayutsya sho dozvolyaye yim ne konkuruvati za harchovi resursi Tigri Panthera tigris ta leopardi Panthera pardus najbilshi hizhaki materikovoyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi na Kalimantani vidsutni Sered poshirenih na ostrovi hizhih ssavciv slid vidznachiti bornejsku panteru Neofelis diardi borneensis bornejskogo vedmedya Helarctos malayanus euryspilus kalimantansku kotopumu Catopuma badia yavanskogo kota Prionailurus javanensis vidrovu civetu Cynogale bennettii ta binturonga Arctictis binturong Sered inshih lisovih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti bantengiv Bos javanicus bornejskih zambariv Rusa unicolor brookei indijskih muntzhakiv Muntiacus muntjak bornejskih muntzhakiv Muntiacus atherodes velikih olenkiv Tragulus napu malih olenkiv Tragulus kanchil borodatih svinej Sus barbatus yavanskih pangoliniv Manis javanica malajskih sherstokriliv Galeopterus variegatus en Tupaia tana kremovih veletenskih bilok Ratufa affinis malajskih yizhatciv Hystrix brachyura ta dovgohvostih yizhatciv Trichys fasciculata Na Borneo zustrichayetsya bilshe endemichnih ssavciv nizh na bud yakih inshih ostrovah Malajskogo arhipelagu Sered endemikiv yaki zustrichayutsya viklyuchno u rivninnih doshovih lisah ekoregionu slid vidznachiti sirogo surili Presbytis hosei en Callosciurus adamsi en Petaurillus hosei en Aeromys thomasi en Haeromys pusillus en Tupaia picta en Suncus hosei kalimantanskogo gipsuga Hypsugo kitcheneri midnogo ariyelika Arielulus cuprosus zolotistogo trubkonosa Murina rozendaali a takozh natunskogo surili Presbytis natunae endemika ostrova en Ornitofauna ekoregionu vklyuchaye ponad 385 vidiv ptahiv zokrema visim vidiv ptahiv nosorogiv visimnadcyat vidiv dyatliv ta trinadcyat vidiv pit Ptahi nosorogi zokrema korotkochubi kalao Anorrhinus galeritus dovgohvosti kalao Rhinoplax vigil ta veliki gomrayi Buceros rhinoceros ye vazhlivimi rozpovsyudzhuvachami nasinnya bagatoh fikusiv Ficus spp Plodi fikusiv ye klyuchovim harchovim resursom dlya bagatoh mavp bilok civet inshih derevnih ssavciv ta ptahiv Visoke riznomanittya fikusiv u doshovih lisah ekoregionu zabezpechuye yizheyu bezlich tvarin protyagom vsogo roku oskilki plodonoshennya u riznih vidiv fikusiv vidbuvayetsya u riznij chas Sered endemichnih abo majzhe endemichnih ptahiv sho zustrichayutsya u rivninnih doshovih lisah Borneo slid vidznachiti en Lophura pyronota en Lophura bulweri chubatogo lofura Lophura ignita en Tropicoperdix graydoni en Polyplectron schleiermacheri bornejsku zozulyu dovgonoga Carpococcyx radiceus barbu Caloramphus fuliginosus chornogorlogo borodastika Psilopogon eximius bilolobogo sokola karlika Microhierax latifrons bornejsku pitu Hydrornis baudii zolotavu pitu Hydrornis schwaneri sabagansku pitu Erythropitta ussheri shetinkogolova Pityriasis gymnocephala en Platysmurus aterrimus bilogorlogo olivnika Iole charlottae citrinovogo byulbyulya Brachypodius nieuwenhuisii bornejskogo byulbyulya Rubigula montis malazijskogo byulbyulya Pycnonotus pseudosimplex citrinovogo byulbyulya Brachypodius nieuwenhuisii zhovtogo okulyarnika Zosterops flavus bornejsku timeliyu temnodzoba Cyanoderma bicolor bornejsku ratinu Turdinus atrigularis bornejskogo bablera Pellorneum capistratoides temnogolovogo bablera Pellorneum pyrrogenys chornobrovu tordinu Malacocincla perspicillata bornejsku timelijku Ptilocichla leucogrammica bornejsku niltavu Cyornis superbus bilogolovu shamu Copsychus stricklandii sirogo kvitkoyida Dicaeum dayakorum bornejskogo krasnyaka Prionochilus xanthopygius zhovtodzobu chagarnicyu Pterorhinus treacheri chervonogolovu pitu Erythropitta arquata ta bornejsku muniyu Lonchura fuscans Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti velikogo argusa Argusianus argus velikogo vinago Treron capellei azijskogo shulyaka Aviceda jerdoni kalimantansku splyushku Otus lempiji sumatranskogo pugacha Ketupa sumatrana veliku torombu Mulleripicus pulverulentus zolotospinnogo dzobaka Dinopium javanense bornejskogo trogona Harpactes diardii en Psittacula longicauda serendaka Loriculus galgulus smaragdovogo rogodzoba Calyptomena viridis veliku pitu Hydrornis caeruleus ta chervonoshoku sayimangu Chalcoparia singalensis Borneo mabut najbagatshij ostriv Zondskogo arhipelagu za riznomanittyam plazuniv ta amfibij Oskilki detalni doslidzhennya vsogo ostrova ne provodilisya jogo bioriznomanittya naspravdi mozhe buti she bilshim Tak bezvuhi varani Lanthanotus borneensis bilshu chastinu chasu provodyat v pecherah i buli znajdeni lishe u kilkoh miscevostyah na pivnichnomu zahodi Borneo Odnak jmovirno cej vid shiroko poshirenij po vsomu ostrovu Bagato populyacij amfibij i plazuniv perebuvayut na mezhi zniknennya Zhittya tvarin Borneo podilyayetsya na den i nich Na pochatku dnya mozhna pobachiti abo pochuti orangutaniv svinohvostih makak ta biloguzih sham Copsychus malabaricus z yih melodijnimi krikami Bagato ptahiv amfibij i plazuniv shukayut yizhu protyagom dnya Z nablizhennyam nochi pochinayut z yavlyatisya kazhani veletenski krilani Pteropus vampyrus ta polituhi Yavanski pangolini shukayut murah sered lisovoyi pidstilki a civeti ta bornejski panteri polyuyut na zdobich Borodati svini hoch i inodi aktivni vden ye perevazhno nichnimi tvarinami Zahidni dovgop yati odni z najdivnishih ssavciv Borneo vnochi shukayut komah sered listya ZberezhennyaZ seredini XX stolittya bilshe polovini doshovih lisiv Kalimantanu en ta peretvoreni na plantaciyi kauchuku olijnoyi palmi i promislovoyi derevini ta na dribni silskogospodarski ugiddya U 1982 1983 rokah na Kalimantani vnaslidok pozhezh bulo znisheno 27 000 km lisu Prichinoyu najbilshoyi na toj chas lisovoyi pozhezhi yaka koli nebud bula zareyestrovana stala shirokomasshtabna lisozagotivlya protyagom poperednogo desyatilittya Virubka peretvorila vognestijkij pralis na degradovanij ta pozhezhonebezpechnij landshaft Posuha togo roku sprichinena El Ninjo stvorila peredumovi dlya katastrofi koli vnaslidok nevelikih pozhezh zapalali miljoni gektariv lisu U 1997 1998 rokah na Kalimantani ta Sumatri podiyi povtorilisya virubka lisiv prizvela do en yaki ohopili ponad 23 750 km rivninnih doshovih lisiv Borneo Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye podalshe znishennya lisiv ta polyuvannya na ridkisnih vidiv tvarin Ocinka 2017 roku pokazala sho 33 473 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Bruneyi en en en en en en Nacionalnij park Meratus en ta en v Indoneziyi en en en en en en en en en en Nacionalnij park Kinabalu en en en en en en en Lisovij zapovidnik Tangkulap en en en ta en u malajzijskomu shtati Sabah en Nacionalnij park Batu Laga Prirodnij zapovidnik Bukit Hitam Nacionalnij park Bukit Kana Prirodnij zapovidnik Bukit Lima Nacionalnij park Bukit Mersing Prirodnij zapovidnik Bukit Sembiling Nacionalnij park ostroviv Bakun en Nacionalnij park hrebta Bungo Nacionalnij park Dered Kriam en en Nacionalnij park Gunung Mulu Nacionalnij park Gunung Pueh en en en Nacionalnij park mangriv Limbangu en en Nacionalnij park Pelagus Nacionalnij park Sampadi Prirodnij zapovidnik Semenggoh en Nacionalnij park Sungaj Meluang en en ta Prirodnij zapovidnik pecheri Vind u malajzijskomu shtati Saravak PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 serpnya 2024 Posilannya Borneo lowland rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Borneo Lowland Rainforests One Earth