Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Тацит У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Публій Корне

Публій Корнелій Тацит

Публій Корнелій Тацит
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Тацит.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Корнелій.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій.

Та́цит (лат. Tacitus; близько 56 — бл. 117) — римський історик, політичний, державний діяч Римської імперії. Консул-суффект 97 року. Автор трактатів «Аннали», «Германія». Повне ім'я — Публій (Гай) Корнелій Та́цит (лат. Publius (Gaius) Cornelius Tacitus).

Тацит
лат. Publius Cornelius Tacitus
image
Народився 54 або не раніше 54 і не пізніше 56
Нарбонська Галлія, Стародавній Рим
Помер 120[2][3]
Римська імперія
Країна Стародавній Рим
Діяльність історик, політик, військовослужбовець, поет, філософ, біограф, аналіст, правник, письменник
Вчителі Квінтиліан
Знання мов латина[4]
Жанр історія
Magnum opus Аннали (Тацит), Історія (Тацит), Германія, Агрікола (книга) і Діалог про ораторів
Посада народний трибун, римський губернатор, претор, консул і давньоримський сенатор[d]
У шлюбі з d

Біографія

Тацит Публій (Гай) Корнелій відомий нам лише своїми працями, біографічних даних майже не збереглося.

Народився, ймовірно, в Нарбонській Галлії (в м. Інтерамні, нині м. Терні в Італії) у сім'ї прокуратора. Належав до нової знаті, що вийшла з провінцій, на яку спиралися імператори Флавії. Він починав свою кар'єру і прославився як оратор. Імператором Веспасіаном включений до сенатського стану. Обіймав ряд високих державних посад — претора, при імператорі Титі обійняв посаду квестора, консула в 97 році, проконсула провінції Азія у 112 — 113 роках. З 80-х років — член почесної жрецької колегії. Був одружений з дочкою полководця Юлія Агріколи.

Історик

Основні твори, що збереглися: «Агрікола» (97-98) — біографія типового представника нової служилої знаті, полководця і тестя Тацита; «Германія» (98) — нарис суспільного устрою, релігії та побуту германських племен; «Діалог про ораторів» (між 102—106); «Історія» (105—111) — висвітлює життя Риму та всієї імперії у 69-96 (з 14 книг дійшли до нас кн. 1-4 і поч. кн. 5-ї) та «Аннали» (над ними Тацит працював до самої смерті), присвячені історичним подіям 14-68 (працю не закінчено, збереглися кн. 1-4, 12-16, в уривках кн. 5, 6, 11). Центральна проблема творчості Тацита — оцінка імперії та її історичної ролі. В імперії Тацит вбачав необхідний етап історії Риму, неминучу форму економічної та військово-політичної організації держави, яка закономірно змінила республіку, що себе вичерпала. На трактуванні Тацитом історичних процесів, що відбувалися в імперії у 1 ст. н. е., позначилися криваві ексцеси, деспотичне свавілля кін. 90-х років під час правління Доміціана. У його зображенні імператори виступають не тільки як носії прогресу, але і як криваві тирани. Діалектичне розуміння прогресу та історії становить найціннішу рису Тацита як історика. У «Германії» Тацит згадує про народ венетів як сусідів германських племен у районі р. Вісла. На думку фахівців, ця згадка є запозиченням з «Природничої історії» Плінія Старшого і, можливо, інших творів. У працях Тацита також містяться цінні відомості про сарматів і Боспорську державу.

Політичні погляди

Тацит виділяє три основних типи державного устрою: монархію, аристократію, демократію. Жодній з них Тацит не віддає переваги, критикує всі три форми правління. Монархію критикує за те, що не існує надійних засобів для запобігання її переходу в тиранію, яку Тацит ненавидить, за що Пушкін назвав історика «бичем тиранів». Скептично ставився до сучасного йому римського сенату, критикуючи сенаторів за те, що вони схиляються перед імператорами. Не високої думки Тацит і про римський народ, під яким розуміє перш за все населення Риму і про який пише, що «у нього немає інших державних турбот, крім турботи про хліб» («Історія», 4,38), або, що воно «звичайно чекає переворотів, але в той же час веде себе надто боягузливо» («Аннали», 15, 46). Політичний ідеал Тацит бачить у найдавнішій римській республіці, коли в суспільстві, на його думку, панували справедливість, доброчесність, рівність громадян.

Примітки

  1. (unspecified title) — вип. 49.
    d:Track:Q1581187
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Любкер Ф. Tacitus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1337–1340.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q45269064d:Track:Q1459210d:Track:Q30059240
  6. Историки Рима.- М.,1970, с.26
  7. Историки Рима.- М.,1970, с.27

Джерела

  • Скржинська М. В. Тацит Корнелій [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // {{ЕІУ|10|40}
  • Корнелий Тацит: Время. Жизнь. Книги. — М.: Наука, 1981. — 208 с. [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Гревс И. М. Тацит. — Москва; Ленинград: АН СССР, 1946. — 249 с.
  • Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
  • Вержбицкий К. В. Политические взгляды Тацита // в кн. История: мир прошлого в современном освещении. — Спб., 2008. [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Таціт [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 27. — .
  • Таціт, Корнелій. Аннали. З часу відходу божественного Авґуста / К. Таціт; Пер. Кислюка О. І. — К: Український письменник, 2013. — 700 с. (переклад з латини О. І. Кислюка? link).

Література

  • Драгоманов М. П. Император Тиберий // Университетские известия [Київ]. — 1864. — № 1. (рос.)
  • Драгоманов М. П. Вопрос об историческом значении Римской империи и Тацит. — Киев: В университетской типографии. — 1869. (рос.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тацит

  • Тацит // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Тацит Корнелій // Україна і українці очима світу: бібліогр. покажч. / Міністерство культури України, НПБУ; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко; — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 31–32. — 248 с.
  • Публій Корнелій Тацит [ 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Who's Who
  • Гарнага В. П. Творчість Корнелія Тацита у дослідженнях М. П. Драгоманова // Вісник Черкаського університету. — 2010. — Випуск 182. — С. 27 — 33.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Tacit U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Kornelij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Ta cit lat Tacitus blizko 56 bl 117 rimskij istorik politichnij derzhavnij diyach Rimskoyi imperiyi Konsul suffekt 97 roku Avtor traktativ Annali Germaniya Povne im ya Publij Gaj Kornelij Ta cit lat Publius Gaius Cornelius Tacitus Tacitlat Publius Cornelius TacitusNarodivsya 54 abo ne ranishe 54 i ne piznishe 56 Narbonska Galliya Starodavnij RimPomer 120 2 3 Rimska imperiyaKrayina Starodavnij RimDiyalnist istorik politik vijskovosluzhbovec poet filosof biograf analist pravnik pismennikVchiteli KvintilianZnannya mov latina 4 Zhanr istoriyaMagnum opus Annali Tacit Istoriya Tacit Germaniya Agrikola kniga i Dialog pro oratorivPosada narodnij tribun rimskij gubernator pretor konsul i davnorimskij senator d U shlyubi z dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaTacit Publij Gaj Kornelij vidomij nam lishe svoyimi pracyami biografichnih danih majzhe ne zbereglosya Narodivsya jmovirno v Narbonskij Galliyi v m Interamni nini m Terni v Italiyi u sim yi prokuratora Nalezhav do novoyi znati sho vijshla z provincij na yaku spiralisya imperatori Flaviyi Vin pochinav svoyu kar yeru i proslavivsya yak orator Imperatorom Vespasianom vklyuchenij do senatskogo stanu Obijmav ryad visokih derzhavnih posad pretora pri imperatori Titi obijnyav posadu kvestora konsula v 97 roci prokonsula provinciyi Aziya u 112 113 rokah Z 80 h rokiv chlen pochesnoyi zhreckoyi kolegiyi Buv odruzhenij z dochkoyu polkovodcya Yuliya Agrikoli IstorikOsnovni tvori sho zbereglisya Agrikola 97 98 biografiya tipovogo predstavnika novoyi sluzhiloyi znati polkovodcya i testya Tacita Germaniya 98 naris suspilnogo ustroyu religiyi ta pobutu germanskih plemen Dialog pro oratoriv mizh 102 106 Istoriya 105 111 visvitlyuye zhittya Rimu ta vsiyeyi imperiyi u 69 96 z 14 knig dijshli do nas kn 1 4 i poch kn 5 yi ta Annali nad nimi Tacit pracyuvav do samoyi smerti prisvyacheni istorichnim podiyam 14 68 pracyu ne zakincheno zbereglisya kn 1 4 12 16 v urivkah kn 5 6 11 Centralna problema tvorchosti Tacita ocinka imperiyi ta yiyi istorichnoyi roli V imperiyi Tacit vbachav neobhidnij etap istoriyi Rimu neminuchu formu ekonomichnoyi ta vijskovo politichnoyi organizaciyi derzhavi yaka zakonomirno zminila respubliku sho sebe vicherpala Na traktuvanni Tacitom istorichnih procesiv sho vidbuvalisya v imperiyi u 1 st n e poznachilisya krivavi ekscesi despotichne svavillya kin 90 h rokiv pid chas pravlinnya Domiciana U jogo zobrazhenni imperatori vistupayut ne tilki yak nosiyi progresu ale i yak krivavi tirani Dialektichne rozuminnya progresu ta istoriyi stanovit najcinnishu risu Tacita yak istorika U Germaniyi Tacit zgaduye pro narod venetiv yak susidiv germanskih plemen u rajoni r Visla Na dumku fahivciv cya zgadka ye zapozichennyam z Prirodnichoyi istoriyi Pliniya Starshogo i mozhlivo inshih tvoriv U pracyah Tacita takozh mistyatsya cinni vidomosti pro sarmativ i Bosporsku derzhavu Politichni poglyadiTacit vidilyaye tri osnovnih tipi derzhavnogo ustroyu monarhiyu aristokratiyu demokratiyu Zhodnij z nih Tacit ne viddaye perevagi kritikuye vsi tri formi pravlinnya Monarhiyu kritikuye za te sho ne isnuye nadijnih zasobiv dlya zapobigannya yiyi perehodu v tiraniyu yaku Tacit nenavidit za sho Pushkin nazvav istorika bichem tiraniv Skeptichno stavivsya do suchasnogo jomu rimskogo senatu kritikuyuchi senatoriv za te sho voni shilyayutsya pered imperatorami Ne visokoyi dumki Tacit i pro rimskij narod pid yakim rozumiye persh za vse naselennya Rimu i pro yakij pishe sho u nogo nemaye inshih derzhavnih turbot krim turboti pro hlib Istoriya 4 38 abo sho vono zvichajno chekaye perevorotiv ale v toj zhe chas vede sebe nadto boyaguzlivo Annali 15 46 Politichnij ideal Tacit bachit u najdavnishij rimskij respublici koli v suspilstvi na jogo dumku panuvali spravedlivist dobrochesnist rivnist gromadyan Primitki unspecified title vip 49 d Track Q1581187 SNAC 2010 d Track Q29861311 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 CONOR Sl d Track Q16744133 Lyubker F Tacitus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1337 1340 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q45269064d Track Q1459210d Track Q30059240 Istoriki Rima M 1970 s 26 Istoriki Rima M 1970 s 27DzherelaSkrzhinska M V Tacit Kornelij 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine EIU 10 40 Kornelij Tacit Vremya Zhizn Knigi M Nauka 1981 208 s 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine Grevs I M Tacit Moskva Leningrad AN SSSR 1946 249 s Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Verzhbickij K V Politicheskie vzglyady Tacita v kn Istoriya mir proshlogo v sovremennom osveshenii Spb 2008 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine Tacit 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 27 ISBN 966 7492 06 0 Tacit Kornelij Annali Z chasu vidhodu bozhestvennogo Avgusta K Tacit Per Kislyuka O I K Ukrayinskij pismennik 2013 700 s pereklad z latini O I Kislyuka link LiteraturaDragomanov M P Imperator Tiberij Universitetskie izvestiya Kiyiv 1864 1 ros Dragomanov M P Vopros ob istoricheskom znachenii Rimskoj imperii i Tacit Kiev V universitetskoj tipografii 1869 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tacit Tacit Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Tacit Kornelij Ukrayina i ukrayinci ochima svitu bibliogr pokazhch Ministerstvo kulturi Ukrayini NPBU uporyad O I Bilik K M Naumenko lit red O I Bohan nauk red V O Kononenko Kiyiv NBU im Yaroslava Mudrogo 2018 S 31 32 248 s Publij Kornelij Tacit 30 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Who s Who Garnaga V P Tvorchist Korneliya Tacita u doslidzhennyah M P Dragomanova Visnik Cherkaskogo universitetu 2010 Vipusk 182 S 27 33

Дата публікації:
Топ