Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агрікола (лат. De vita et moribus Iulii Agricolae, в перекладі «Про життя та характер Юлія Агріколи») — книга римського історика Тацита, написана близько 98 року нашої ери. У праці розповідається про життя його тестя Гнея Юлія Агріколи, видатного римського полководця та губернатора Британії у 77/78 — 83/84 рр. н. е. У ньому також висвітлюються питання географії та етнографії стародавньої Британії.
| Агрікола | |
| Дата створення / заснування | 2 століття |
|---|---|
| Назва | лат. De vita et moribus Iulii Agricolae лат. Agricola |
| Головний предмет твору | Гней Юлій Агрікола |
| Жанр | біографія |
| Видання або переклади | d, d, Q19239160? і Q108295811? |
| Автор | Тацит[1] |
| Мова твору або назви | латина[1] |
| Перший рядок | Clarorum virorum facta moresque posteris tradere,[1] |
| Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
 | |
| Запис у таблиці скорочень | Tac. Ag.[2] |
Текст зберігся у єдиному кодексі, який, як установив Поджо Браччоліні, перебував у одному з німецьких монастирів (абатство Херсфельд). Зрештою він був виявлений гуманістом Нікколо де 'Нікколі. В наш час два рукописи «Агріколи» зберігаються у бібліотеці Ватикану. Наприкінці дев'ятнадцятого та початку двадцятого століть, за словами Дуейна Ріда Стюарта, було виявлено ще два рукописи, один з яких зберігався в бібліотеці капітула собору в Толедо що в Іспанії, а інший був знайдений у 1902 році в особистій бібліотеці графа Баллеані з Єзі, Італія.
Структура
- 1-3. Передмова
- 4-9. Юність Агріколи
- 10-17. Опис географії, історії та природи Британських островів
- 18-38. Подвиги Агріколи у Британії
- 39-46. Кінець життя Агріколи. Некролог
Опис
Після вбивства Доміціана у 96 році н. е. Тацит опублікував «Агріколу», свою першу історичну работу. У перших трьох розділах «Агріколи» Тацит міркує про природу біографій і наводить анекдоти у тому, як ставилися до попереднім прикладам (Tac. Agricola 1-3). Тацит також коментує стан Римської імперії під час написання Агріколи, стверджуючи, що обставини не сприяють моральному життю (Tac. Ag. 1). Четвертий розділ є коротким викладом спадщини Агріколи, яке, за словами Тацита, було сильним, його особистості та освіти, яке, за словами Тацита, було всебічним і широким (Tac. Ag. 4). Потім Тацит описує військове учнівство Агріколи в Британії, розповідаючи, як Агрікола допомагав впоратися з неспокійними часами в цій провінції, де відбулося повстання (Tac. Ag. 5). У наступних розділах обговорюється особисте життя та професійна кар'єра Агріколи до його губернаторства у Британії (Tac. Ag. 6-9).
Далі Тацит описує географію та етнографію Британії, включаючи опис арабського ґрунту (Tac. Ag. 10-12). Потім Тацит описує походження та події повстання Боудіккі, а також наступні роки, коли Веспасіан та попередні Агриколі губернатори знову підкорили Британію (Tac. Ag. 13-17). У розділі 18 Тацит повідомляє про першу кампанію Агріколи як правителя Британії, розповідаючи, як він швидким нападом підпорядкував острів Мона римлянам (Tac. Ag. 18). Далі Тацит визначає, як Агрікола керував провінцією і сприяв прийняттю латинської мови та римських звичаїв (Tac. Ag. 19-21). У цьому розділі Тацит торкається теми підпорядкування римлянам і вважає добровільне прийняття римської мови та звичаїв формою рабства, а чи не цивілізації (Tac. Ag. 19-21). Далі Тацит повідомляє про події та військові кампанії, які Агрікола зробив протягом третього, четвертого і п'ятого років свого правління (Tac. Ag. 22-24). Далі описується кампанія в шостий рік правління Агріколи, і Тацит наголошує на здатності Агріколи протистояти планам супротивника і переламати перебіг подій на свою користь (Tac. Ag. 25-27).
У розділі 28 Тацит розповідає про групу чоловіків, набраних у Німеччині, про те, як вони підняли заколот проти римлян та пережили різні пригоди, перш ніж були схоплені та продані в рабство (Tac. Ag. 28). Далі нам розповідають про передісторію битви при Монс Граупіус, включаючи смерть сина Агріколи (Tac. Ag. 29). Потім Тацит повідомляє про довгу промову перед битвою одного з лідерів бриттів на ім'я Калгак (Tac. Ag. 30-32). Після цього Тацит передає промову самого Агріколи (Tac. Ag. 33-34). Далі Тацит визначає хід самої битви та її безпосередні наслідки, стверджуючи, що тільки настання ночі зупинило переслідування римлян (Tac. Ag. 35-38). Потім Тацит повідомляє про те, як звістка про успіх Агріколи в Британії була отримана імператором Доміціаном, і про ймовірну заздрість Доміціана до військової доблесті Агріколи (Tac. Ag. 40-41). Тацит розповідає у тому, як Доміціан послав довірених осіб, щоб з'ясувати наміри Агриколи стати проконсулом Азії чи Африки і темперамент Доміціана (Tac. Ag. 42). Тацит, обговорюючи кінець життя Агріколи, каже, що у Римі ходили чутки, що Агрікола був отруєний за наказом імператора, що його смерть оплакували багато (Tac. Ag. 43).Після повідомлення про смерть Агріколи Тацит коротко описує обставини його народження та її характер протягом усього життя (Tac. Ag. 44). В останніх двох розділах Тацит безпосередньо звертається до свого пішов тестя, вшановуючи його і клянячися, що Агрікола житиме завдяки історії, яку він про нього розповів (Tac. Ag. 45-46).
Примітки
- PHI Latin Texts
- https://www.perseus.tufts.edu/hopper/abbrevhelp
- Birley, Anthony R. BirleyAnthony R. (20 грудня 2012). . The Oxford Classical Dictionary (англ.). Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780199545568.001.0001/acref-9780199545568-e-3383. ISBN . Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- Tacitus. Agricola. Translated by Harold Mattingly and revised with an introduction and notes by J.B. Rives. London: Penguin Group, 2009.
- Schaps, David (1979). "The Found and Lost Manuscripts of Tacitus' Agricola". Classical Philology. 74 (1): 28–42.
- Tacitus. Agricola. Translated by Duane Reed Stuart. New York: The Macmillan Company, 1909.
- Tacitus. Agricola. Translated by Harold Mattingly and revised with an introduction and notes by J.B. Rives. London: Penguin Group, 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Agrikola znachennya Agrikola lat De vita et moribus Iulii Agricolae v perekladi Pro zhittya ta harakter Yuliya Agrikoli kniga rimskogo istorika Tacita napisana blizko 98 roku nashoyi eri U praci rozpovidayetsya pro zhittya jogo testya Gneya Yuliya Agrikoli vidatnogo rimskogo polkovodcya ta gubernatora Britaniyi u 77 78 83 84 rr n e U nomu takozh visvitlyuyutsya pitannya geografiyi ta etnografiyi starodavnoyi Britaniyi AgrikolaData stvorennya zasnuvannya2 stolittyaNazvalat De vita et moribus Iulii Agricolae lat AgricolaGolovnij predmet tvoruGnej Yulij AgrikolaZhanrbiografiyaVidannya abo perekladid d Q19239160 i Q108295811 AvtorTacit 1 Mova tvoru abo nazvilatina 1 Pershij ryadokClarorum virorum facta moresque posteris tradere 1 Status avtorskih prav i Zapis u tablici skorochenTac Ag 2 Tekst zberigsya u yedinomu kodeksi yakij yak ustanoviv Podzho Brachcholini perebuvav u odnomu z nimeckih monastiriv abatstvo Hersfeld Zreshtoyu vin buv viyavlenij gumanistom Nikkolo de Nikkoli V nash chas dva rukopisi Agrikoli zberigayutsya u biblioteci Vatikanu Naprikinci dev yatnadcyatogo ta pochatku dvadcyatogo stolit za slovami Duejna Rida Styuarta bulo viyavleno she dva rukopisi odin z yakih zberigavsya v biblioteci kapitula soboru v Toledo sho v Ispaniyi a inshij buv znajdenij u 1902 roci v osobistij biblioteci grafa Balleani z Yezi Italiya Karta vijskovih pohodiv Angrikoli v BritaniyiStruktura1 3 Peredmova 4 9 Yunist Agrikoli 10 17 Opis geografiyi istoriyi ta prirodi Britanskih ostroviv 18 38 Podvigi Agrikoli u Britaniyi 39 46 Kinec zhittya Agrikoli NekrologOpisPislya vbivstva Domiciana u 96 roci n e Tacit opublikuvav Agrikolu svoyu pershu istorichnu rabotu U pershih troh rozdilah Agrikoli Tacit mirkuye pro prirodu biografij i navodit anekdoti u tomu yak stavilisya do poperednim prikladam Tac Agricola 1 3 Tacit takozh komentuye stan Rimskoyi imperiyi pid chas napisannya Agrikoli stverdzhuyuchi sho obstavini ne spriyayut moralnomu zhittyu Tac Ag 1 Chetvertij rozdil ye korotkim vikladom spadshini Agrikoli yake za slovami Tacita bulo silnim jogo osobistosti ta osviti yake za slovami Tacita bulo vsebichnim i shirokim Tac Ag 4 Potim Tacit opisuye vijskove uchnivstvo Agrikoli v Britaniyi rozpovidayuchi yak Agrikola dopomagav vporatisya z nespokijnimi chasami v cij provinciyi de vidbulosya povstannya Tac Ag 5 U nastupnih rozdilah obgovoryuyetsya osobiste zhittya ta profesijna kar yera Agrikoli do jogo gubernatorstva u Britaniyi Tac Ag 6 9 Dali Tacit opisuye geografiyu ta etnografiyu Britaniyi vklyuchayuchi opis arabskogo gruntu Tac Ag 10 12 Potim Tacit opisuye pohodzhennya ta podiyi povstannya Boudikki a takozh nastupni roki koli Vespasian ta poperedni Agrikoli gubernatori znovu pidkorili Britaniyu Tac Ag 13 17 U rozdili 18 Tacit povidomlyaye pro pershu kampaniyu Agrikoli yak pravitelya Britaniyi rozpovidayuchi yak vin shvidkim napadom pidporyadkuvav ostriv Mona rimlyanam Tac Ag 18 Dali Tacit viznachaye yak Agrikola keruvav provinciyeyu i spriyav prijnyattyu latinskoyi movi ta rimskih zvichayiv Tac Ag 19 21 U comu rozdili Tacit torkayetsya temi pidporyadkuvannya rimlyanam i vvazhaye dobrovilne prijnyattya rimskoyi movi ta zvichayiv formoyu rabstva a chi ne civilizaciyi Tac Ag 19 21 Dali Tacit povidomlyaye pro podiyi ta vijskovi kampaniyi yaki Agrikola zrobiv protyagom tretogo chetvertogo i p yatogo rokiv svogo pravlinnya Tac Ag 22 24 Dali opisuyetsya kampaniya v shostij rik pravlinnya Agrikoli i Tacit nagoloshuye na zdatnosti Agrikoli protistoyati planam suprotivnika i perelamati perebig podij na svoyu korist Tac Ag 25 27 U rozdili 28 Tacit rozpovidaye pro grupu cholovikiv nabranih u Nimechchini pro te yak voni pidnyali zakolot proti rimlyan ta perezhili rizni prigodi persh nizh buli shopleni ta prodani v rabstvo Tac Ag 28 Dali nam rozpovidayut pro peredistoriyu bitvi pri Mons Graupius vklyuchayuchi smert sina Agrikoli Tac Ag 29 Potim Tacit povidomlyaye pro dovgu promovu pered bitvoyu odnogo z lideriv brittiv na im ya Kalgak Tac Ag 30 32 Pislya cogo Tacit peredaye promovu samogo Agrikoli Tac Ag 33 34 Dali Tacit viznachaye hid samoyi bitvi ta yiyi bezposeredni naslidki stverdzhuyuchi sho tilki nastannya nochi zupinilo peresliduvannya rimlyan Tac Ag 35 38 Potim Tacit povidomlyaye pro te yak zvistka pro uspih Agrikoli v Britaniyi bula otrimana imperatorom Domicianom i pro jmovirnu zazdrist Domiciana do vijskovoyi doblesti Agrikoli Tac Ag 40 41 Tacit rozpovidaye u tomu yak Domician poslav dovirenih osib shob z yasuvati namiri Agrikoli stati prokonsulom Aziyi chi Afriki i temperament Domiciana Tac Ag 42 Tacit obgovoryuyuchi kinec zhittya Agrikoli kazhe sho u Rimi hodili chutki sho Agrikola buv otruyenij za nakazom imperatora sho jogo smert oplakuvali bagato Tac Ag 43 Pislya povidomlennya pro smert Agrikoli Tacit korotko opisuye obstavini jogo narodzhennya ta yiyi harakter protyagom usogo zhittya Tac Ag 44 V ostannih dvoh rozdilah Tacit bezposeredno zvertayetsya do svogo pishov testya vshanovuyuchi jogo i klyanyachisya sho Agrikola zhitime zavdyaki istoriyi yaku vin pro nogo rozpoviv Tac Ag 45 46 PrimitkiPHI Latin Texts d Track Q64224598 https www perseus tufts edu hopper abbrevhelp Birley Anthony R BirleyAnthony R 20 grudnya 2012 The Oxford Classical Dictionary angl Oxford University Press doi 10 1093 acref 9780199545568 001 0001 acref 9780199545568 e 3383 ISBN 978 0 19 954556 8 Arhiv originalu za 9 bereznya 2022 Procitovano 17 bereznya 2022 Tacitus Agricola Translated by Harold Mattingly and revised with an introduction and notes by J B Rives London Penguin Group 2009 Schaps David 1979 The Found and Lost Manuscripts of Tacitus Agricola Classical Philology 74 1 28 42 Tacitus Agricola Translated by Duane Reed Stuart New York The Macmillan Company 1909 Tacitus Agricola Translated by Harold Mattingly and revised with an introduction and notes by J B Rives London Penguin Group 2009