Психоаналіз (англ. Psychoanalysis) — спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих зв'язків та процесів. Більш конкретно — група психологічних , методів дослідження ментальних процесів, а також методів психотерапії невротичних розладів.
Засоби психоаналізу присутні у буддизмі та деяких індуїстських віруваннях, однак як науково-терапевтичний метод вивчення людини він був сформульований та поширився у Західній Європі та Америці у XX ст.
Засновником теорії психоаналізу є австрійський вчений кінця XiX — початку XX століття Зиґмунд Фрейд (фрейдизм, класичний чи ортодоксальний психоаналіз). Вплив на теорію Фрейда мали нові на той час поняття енергії, введене Гельмгольцем, та теорія еволюції Дарвіна. Психоаналітична теорія зіграла важливу роль не тільки в формуванні сучасних концепцій особистості і терапевтичних методів, але й у становленні всієї культури 20 ст., запропонувавши людству новий світогляд.
Як терапевтична техніка, психоаналіз відрізняється від психіатрії та психотерапії, маючи за основу твердження про існування психічного несвідомого та наполягаючи на аналізі та інтеграції складників цього несвідомого в процесі терапії.
Психоаналіз опирається на клінічні спостереження та дослідження, а також на ідеї щодо структури психічного апарату, динаміки ментальних процесів, процеси придушення, опору, тощо.
Особистість розглядається як машина, що приводиться в рух енергією лібідо — тілесною енергією, сексуальним бажанням, і поступово розвивається через культурну зовнішню заборону прямого виявлення лібідо, у переносі його на соціально схвалювані чи корисні для людини види діяльності.
В часи Фрейда у психології панувало сприйняття людини як розумної істоти, яка повністю усвідомлює свою поведінку та керує нею. Теорія Фрейда пропонувала іншу картину, згідно з якою людина перебуває у стані неперервного конфлікту, джерела якого належать до сфери неусвідомлюваних сексуальних та агресивних спрямувань.
Психоаналіз називають психодинамічною теорією: він вважає поведінку людини детермінованою складною взаємодією (динамікою) конкурентних психічних сил.
Витоки
Роком народження психоаналізу прийнято вважати 1880, коли Йозеф Броєр, колега й товариш Фрейда, повідомив йому про свої спостереження щодо пацієнтки Анни О. (Берта Паппенгейм), яка, розповідаючи про себе, схоже, вилікувалася від симптомів істерії. Під час терапії була використана техніка гіпнозу. Фрейд почав використовувати ту ж саму техніку зі своїми пацієнтами і підтвердив результати Броєра. Ці спостереження були опубліковані в спільній праці «Дослідження істерії», де було висунуто припущення, що симптоми цього захворювання виявляються замаскованими спогадами про забуті травмуючі події. Причину забування цих подій Фрейд вбачав у конфлікті між певними імпульсами, що пов'язані з даними подіями та моральними засадами.
Пізніше Броєр відійшов від досліджень. Працюючи окремо, Фрейд визначив, що пацієнт може наблизитися до розкриття забутих подій не тільки під час гіпнозу, але й при використанні техніки вільних асоціацій. Ряд клінічних досліджень також показав, що ця техніка дієва не лише з істерією, але й із неврозом нав'язливих станів сексуальної природи, який нерідко виникає в дитячому віці. Фрейд вводить термін «едипів комплекс» для позначення дитячих переживань, пов'язаних з несвідомим бажанням володіти одним з батьків протилежної статі та суперництвом з батьком спільної статі.
В період з 1895 по 1905 рік інновації Фрейда призвели до розвитку його теорії. Було розроблено , яку вчений поділив на три секції: несвідоме, предсвідоме та свідоме. Він класифікував захисні механізми, які заважають деяким субстанціям з неусвідомленого потрапити до сфери усвідомленого. Однією з найдієвіших технік, що дозволяє розкрити неувідомлені бажання, Фрейд вважав , бо під час сну ці захисні механізми послаблюють свою діяльність.
В 1923 році Фрейд сформулював теорію функціонування психіки в термінах її структурної організації. Психічні функції було згруповано за роллю, яку вони відігравали у внутрішньому психічному конфлікті. Фрейд виокремив три основні структури психіки: (Воно (Ід)), (Я (Еґо)) та (Над-Я (Супер-Еґо)).
Теорія Зиґмунда Фрейда зазнала багато критики з боку його сучасників-вчених. Вчений світ визнав право психоаналізу на існування тільки після того, як в 1906 році Фройда підтримав Карл Ґустав Юнґ. Проте пізніше Юнг та деякі інші послідовники Фрейда (Адлер, Ранк, Ференці) відокремилися від нього й започаткували свої психоаналітичні школи як альтернативні фрейдівському вченню.
Теорії і школи
Фрейдизм
Згідно з Фрейдом, початком та основою психічного життя людини є різноманітні біологічні механізми. Так, він вважав, що у кожній людині закладені потяги до інцесту, канібалізму та жага вбивства. Фрейд наполягав на тому, що духовний онтогенез людини скорочено повторює хід розвитку людства, через те, що у своїх психічних структурах кожна людина несе тягар переживань віддалених предків.
Вкрай важливу роль у формуванні людини відіграють два глобальних космічних інстинкти: Ерос (сексуальний інстинкт, інстинкт життя, самозбереження) і Танатос (інстинкт смерті, агресії, деструкції). Людська життєдіяльність, за Фрейдом, — це боротьба цих двох вічних сил, і саме вони є двигунами прогресу.
Носієм статевого інстинкту є психічна енергія з сексуальним забарвленням (лібідо).
Неусвідомлені (в першу чергу, сексуальні) прагнення особистості складають її потенціал і основне джерело активності, дають мотивацію для дій. В силу неможливості задоволення інстинктивних потреб в їх природній формі через соціальні нормативні обмеження, людина шукає компроміс між глибинним потягом та суспільно прийнятною формою його реалізації.
Структурна модель психіки
Модель особистості, створена Фройдом, являє собою трьохповерхову формацію:
- нижній поверх ((Воно)), найпримітивніша інстанція, що охоплює все природжене, генетично первинне, підпорядковане принципу задоволення й нічого не знає ані про реальність, ані про суспільство. Вона споконвічно ірраціональна й аморальна; її вимоги повинна задовольняти інстанція Я (Еґо)
- середній поверх ((Я)) відповідає принципу реальності, виробляючи ряд механізмів, що дозволяють адаптуватися до середовища, справлятися з його вимогами. Я — посередник між стимулами, що йдуть як з навколишнього світу, так і із глибин організму, з одного боку, і відповідними руховими реакціями з іншого. До функцій Я відноситься самозбереження організму, запам'ятовування досвіду зовнішніх впливів, запобігання загрозливим впливам, контроль над вимогами інстинктів (що виходять від Воно)
- верхній поверх ((Над-Я)) служить джерелом моральних і релігійних почуттів, є контролюючим і караючим агентом. Якщо Воно визначене генетично, а Я — продукт індивідуального досвіду, то Над-Я — продукт впливів, що виходять від інших людей. Виникає в ранньому дитинстві і залишається практично незмінним у наступні роки.
Найбільш жорстокі, войовничі поверхи — Воно та Над-Я. Вони з двох боків атакують Я, породжуючи невротичний тип поведінки. Оскільки з розвитком суспільства поверх Над-Я неминуюче збільшується, стає більш масивним і важким, то і вся історія людства розглядається Фройдом як історія прогресуючого психозу.
Комплекс Едіпа
Фрейд надавав важливої ролі в формуванні та життєдіяльності особистості також едиповому комплексу. Досліджуючи сновидіння своїх пацієнтів, Фрейд звернув увагу на те, що значна частина них з обуренням розповідали йому сновидіння, основним мотивом яких був статевий зв'язок з матір'ю (інцест). Виділивши це в деяку тенденцію, Фрейд робить висновок, що найперше соціальне прагнення людини спрямовано на матір, в той час як найперше насильницьке бажання і ненависть спрямовані на батька.
В комплексі Едіпа, як вважав Фрейд, «завершується інфантильна сексуальність, яка справляє вирішальний вплив своєю дією на сексуальність дорослих. Перед кожним новонародженим стоїть завдання подолати комплекс Едіпа, хто не в змозі це зробити, хворіє на невроз».
Захисні механізми психіки
Постійне протистояння трьох сфер особистості в значній мірі пом'якшується спеціальними «захисними механізмами», які створилися в результаті еволюції людини. Найважливішими з неусвідомлених механізмів захисту, що покликані забезпечити цілісність і стабільність особистості в умовах конфлікту суперечливих імпульсів та прагнень, Фрейд вважав такі:
- сублімація — процес перетворення і переадресування сексуальної енергії в різноманітні форми діяльності, прийнятні для індивіда та суспільства; різновидом сублімації є творчість
- витіснення — несвідоме усунення індивідом мотивів своїх дій зі сфери свідомого
- регресія — перехід на більш примітивний рівень мислення і поведінки
- проєкція — неусвідомлене перенесення, приписування своїх власних відчуттів, уявлень, бажань, думок, потягів, а також часто «ганебних» несвідомих прагнень іншим людям
- раціоналізація — несвідоме прагнення індивіда до раціонального обґрунтування своїх ідей і поведінки навіть в тих випадках, коли вони ірраціональні
- — зміна неприємної для свідомості тенденції на більш прийнятну або ж протилежну
- — тенденція Я до збереження апробованих, ефективних стереотипів поведінки, зміна яких може призвести до патологічного нав'язливого прагнення до повторень.
- — це спроба вийти з емоційно загрозливої ситуації шляхом обговорення її змісту в абстрактних, інтелектуалізованих термінах.
- — воно виражається в частковому, другорядному задоволенні неприємного імпульсу якимось іншим методом.
Стадії розвитку особистості
Фрейд вважав, що в процесі життя людина проходить кілька етапів, які відрізняються один від одного способом фіксації лібідо, способом задоволення інстинкту життя. При цьому Фрейд приділяє особливу увагу тому, яким саме чином відбувається фіксація і чи потребує людина стороннього об'єкту для цього. Виходячи з цього, він виділяв кілька стадій психічного генезу протягом дитинства
- оральна стадія (0-1 рік) характеризується тим, що головне джерело задоволення концентрується на зоні активності, пов'язаній з годуванням; основна ерогенна зона на цій стадії — рот
- анальна стадія (1-3 роки), під час якої лібідо концентрується навколо ануса; дитяча сексуальність знаходить своє задоволення в оволодінні функціями дефекації, випорожнення
- фалічна стадія (3-5 років) характеризує найвищий ступінь дитячої сексуальності; головною ерогенною зоною стають статеві органи; до сих пір дитяча сексуальність була аутоеротичною, зараз же вона стає предметною, тобто діти починають відчувати сексуальний потяг до дорослих людей
- латентна стадія (5-12 років) характеризується зниженням статевого інтересу; психічна інстанція Я повністю контролює потреби Воно
- генітальна стадія (12-18 років) характеризується поверненням дитячих сексуальних прагнень, тепер усі ерогенні зони об'єднуються, і підліток прагне однієї мети — нормального сексуального спілкування. Проте на цій стадії Я має опиратися агресивним імпульсам Воно, які знову дають про себе знати. Так, в цей час може знов з'явитися едипів комплекс.
Аналітична психологія Юнга
Аналітична психологія — напрямок неофрейдизму, засновником якого є швейцарський психолог і культуролог К. Г. Юнг. Це вчення ґрунтується на понятті колективного неусвідомленого, в якому знайшли відображення дані антропології, етнографії, історії культури і релігії, проаналізовані Юнгом в аспекті біологічної еволюції і культурно-історичного розвитку, і яке проявляється у психіці індивіда. Як одиниці аналізу психіки Юнг запропонував поняття архетипу як вродженого зразка поводження, що відповідає різним пластам психіки людини: тварини, загальнолюдського, родового, сімейного та індивідуального. Енергетика архетипу обумовлена тим, що він є проявом лібідо. Крім поняття колективного несвідомого Юнг дав опис екстравертований (спрямований переважно на зовнішній світ) і інтровертований (спрямований на внутрішній, суб'єктивний світ) установок.
Психологія Еґо
Психологія Его була вперше представлена Фрейдом в книзі «Заторможення, Симптоми, Страхи» в 1926 році. Значним вкладом вважається робота Анни Фрейд з оборонних механізмів підсвідомості, що була опублікована в книзі «Его та оборонні механізми»(в 1936).
Теорія була вдосконалена Хартманом, Ловенштайном та Крісом в серіях публікацій та книг виданих з 1939-го до пізніх 1960-х. Лео Беллак долучився пізніше. Серія викладених тез порівнюється з пізнішими наробками когнітивної теорії та містить у собі такі поняття відносно автономних функцій его як: ментальні функції не залежні, принаймні на початку, на внутрішньопсихічному конфлікті. Ці функції включають: сенсорне сприйняття, моторику, символьні асоціації, логічне мислення, мовлення, абстрактне мислення, взаємодію, орієнтацію, концентрацію, оцінку рівня небезпеки, оцінку реальності, адаптацію, вміння приймати важливі рішення, гігієну та силу інстинкту самозбереження. Фрейд відмічав що розум може використовувати метод заторможення щоб втрутитись в роботу цих функцій для уникнення болісних емоційних спогадів. Пізніше (в 1950) Хартман зазначив що таким чином в роботі даних функцій можуть відбуватись збої.
В 1964-ому Фрош описав відмінності в групи людей котрі демонстрували вміння адекватно оцінити ситуацію, проте при взаємодії робили все задля знищення добрих відносин з навколишнім світом.
Згідно психології его, сила его, описана в 1975 році Отто Кернбергом, включає в себе вміння контролю над оральними, сексуальними та деструктивними імпульсами; вміння підвищувати свій больовий поріг; вміння контролювати свою бурну фантазію. Синтетичні функції, на відміну від автономних, постають в процесі розвитку его та служать для ліквідації конфліктів в його функціях. Ці оборонні дії синтетичних функцій спрямовані на захист свідомості від усвідомлення заборонених імпульсів та думок. Головною метою психології его є — виявити які функції є основними, а які походять від бажань, наслідків чи захисту его. Проте, автономні функції его можуть вторинно порушуватись через несвідомі конфлікти. На приклад, пацієнт може мати істеричну амнезію (при тому що пам'ять це автономна функція) через внутрішньопсихічний конфлікт (не бажання пам'ятати оскільки спогади завдають біль).
Зібрані разом, усі вище перелічені класичні теорії представляють собою групу метапсихологічних припущень, що дає змогу провести аналіз усіх секцій процесу мислення людини. Загалом є шість пунктів відносно котрих можна провести аналіз підсвідомих процесів, п'ять з них були описані Фрейдом, шоста додана Хартманом: 1. Топографічний 2. Динамічний (теорія конфлікту) 3. Економічний (теорія потоку енергії) 4. Структурний 5. Генетичний (теорії відносно походження та розвитку певних психологічних функцій) 6. Адаптаційний (психологічний феномен у ввідношенні до зовнішнього світу).
Інтерперсональний психоаналіз
Інтерперсональний психоаналіз фокусується на нюансах міжособистісних інтреакцій, особливо на тому як індивідууми намагаються захиститись від нападів тривоги встановлюючи контакти з іншими. Такий тип поведінки вступає в конфронтацію з первинними психічними процесами, як і описано в класичному психоаналізі. Теорія інтерперсонального психоаналізу була вперше представленою Гербертом «Геррі» Стаком Салліваном, та в подальшому розвиненою Фрідою Фромм-Ріхман, Кларою Томпсон, Еріхом Фроммом, та всіма іншими хто сприяв заснуванню Білого Інституту ім. Вільяма Алансона та розвитку Інтерперсонального психоаналізу в загальному.
Теорія об'єктних відносин
Теорія об'єктних відносин — модель, система психологічних поглядів, існуюча в рамках психодинамічного підходу, відштовхується від припущення, що психіка складається з «внутрішніх об'єктів», що являють собою інтерналізовані зовнішні об'єкти: людей і елементів їх функціонування. В рамках цієї моделі психічні функції пояснюються з точки зору відносин між внутрішніми об'єктами. Перші роботи в рамках цієї теорії були написані Мелані Кляйн, Рональдом Фейрбейрном, Дональдом Віннікоттом і Майклом Балинтом. На їх основі навіть сформувалася самостійна, британська школа психоаналізу. Серед інших дослідників, які написали значущі роботи в рамках цієї моделі, можна перерахувати Отто Кернберга, Ганса Левальда, Вільяма Мейснера, Арнольда моделлю, Шефера, Стопорова, Хайнца Кохута і Л. В. Сандлера. Фактично, теорія об'єктних відносин виникає з спостережень самого Фрейда щодо впливу об'єктів на розвиток Я, але Фрейд не вважається об'єктним теоретиком, оскільки його класичне поняття об'єкта, це те що допомагає задовольнити вимоги Воно (як їжа задовольняє голод). Деякі теоретики, зокрема Отто Кернберг, зробили спробу об'єднати різноманітні аспекти теорії об'єктних відносин з класичною фрейдівською теорією.
Психоаналіз Лакана
Школа психоаналізу Лакана намагається інтегрувати в психоаналіз техніки структурної лінгвістики та філософічні погляди Фрідріха Хегеля. Особливої популярності набула в Франції та певних частинах Латинської Америки. Лаканіанський психоаналіз відходить від базових традицій Британського чи Американського підходу в котрих домінує школа Психології Его. Жак Лакан у своїх працях та лекціях часто вживав фразу «retourner à Freud» («повернення до Фрейда») та як сам підкреслював, що його теорії базуються на Фрейдових та є їх продовженням, протилежними теоріям Анни Фрейд, Психології Его та теорії об'єктних відносин. Також Лакан наголошував що для повного розуміння необхідно прочитати всі праці Зигмунда Фрейда, а не лише їх частину. Концепція психоаналізу Лакана складається з: «дзеркальної стадії», «Реальності», «Уявного», «Символізму» та твердження «що підсвідомість може бути виражена мовою».
Хоч школа психоаналізу Лакана і має чимало прихильників в Франції та деяких країнах Латинської Америки, в англомовних країнах його ідеї не набули загального визнання та впливу через те що довгий час не були перекладеними англійською мовою. В Британії та Сполучених Штатах Америки його ідеї використовуються переважно для аналізу тексту згідно літературної теорії. Через його критичну позицію відносно відхилення від оригінальних поглядів Фрейда, випадки виривання текстів та праць з рук колег, його було виключено зі списків практикуючих психотерапевтів Міжнародної Асоціації Психотерапевтів, що змусило його створити власну школу для підтримки співпраці з тими хто цього бажав.
Техніки
Критика
Не зважаючи на відкриття психоаналізом несвідомого, його методологія, загальні принципи та окремі аспекти зазнавали критики з самого початку. Справді, у сучасній психології вивчається підсвідоме сприйняття і є експериментальні дані. Ідея несвідомого не є цілком оригінальним відкриттям психоаналізу. Ця ідея походить ще від Лейбніца, від його petites perceptions (маленькі відчуття).
На сьогоднішній день більшість спеціалістів скептично налаштовані до теорії психоаналізу, вказуючи на помилки як теоретичного, так і практичного плану. Наукова критика спирається на те, що досі, через 100 років існування психоаналізу, не з'явилося експериментів, які б підтверджували оригінальні відкриття психоаналізу, а саме, що у несвідомому знаходяться сексуальні та агресивні бажання проти сибсів та батьків (несвідоме існує, але воно не схожа на те, як її описував Фрейд), що розвиток дитини проходить через визначені Фрейдом фази, що методи виховання залишають остаточний слід у психіці.
Витиснення, іншими словами, існування заблокованої (або дисоційованої) і поновленої (з допомогою терапії) пам'яті, є контроверсійною темою у психології. Захисники теорії вказують на те, що суттєва частина людей, які пережили сексуальні домагання в дитинстві, відповідають, що в їх житті були періоди, коли вони не могли згадати про сексуальні домагання. Опоненти вказують, що жертви справді травматичних подій (війна) не те, що не витисняють спогадів, а навпаки, не можуть їх забути; що у дослідженнях відсутня контрольна група; що амнезію у деяких випадках можна пояснити фізичними ушкодженнями мозку; також на інші методологічні хиби в дослідженнях.
Біолог Пітер Медавар охарактеризував психоаналіз як «найграндіозніше інтелектуальне шахрайство двадцятого століття». Карл Поппер писав, що теорії Фрейда і психоаналізу не є науковими: психоаналітик бачить підтвердження своєї гіпотези в будь-якому анамнезі, подібно до того, як марксист бачить підтвердження своєї гіпотези в будь-якій газеті. (Див. критику Карлом Поппером психоаналізу у статті («Принцип спростовуваності»), розділ «Психоаналіз».) Професор психології Єльського університету Пол Блум зазначав, що твердження Фрейда настільки туманні, що не можуть бути перевірені ніяким достовірним методом і тому не можуть бути застосовні з точки зору науки. Згідно з дослідженнями Американської асоціації психоаналітиків, незважаючи на те, що в багатьох гуманітарних науках психоаналіз широко поширений, факультети психології ставляться до нього лише як до історичного артефакту.
Проти однієї теорії в психоаналізі є особливо гостра критика. Психоаналітик стверджував, що причиною аутизму є агресивне або байдуже відношення батьків до дітей, особливо матері. Тому цю теорію називають холодильна мати (refrigerator mother). По смерті Беттельґейма його вчення було дискредитоване, але у Беттельґейма лишилися послідовники. Діагностику аутизма проводив сам Беттельґейм, тож сумнівно, що діти справді хворіли аутизмом і що їх вилікував метод Беттельґейма. Беттельґейм наводив надвисоку статистику вилікуваних — 85 % — ще нікому не вдалося досягти такої ефективності лікування аутизму. Однак провал вчення Беттельґейма може сприйматися як вина однієї людини, а не психоаналізу.
На сьогодні більшість спеціалістів у великій мірі піддають скептицизму теорію психоаналізу, який не підтверджується науковими дослідженнями і якого теоретичні положення часто не підтверджуються практичними спостереженнями.
Відсутні контрольовані дослідження та дані, які б підтверджували, що психоаналіз (психоаналітична психотерапія) або динамічна психотерапія є ефективні у вирішенні основних симптомів обсесивно-компульсивного розладу. На сьогоднішній день є мало об'єктивних доказів, що психоаналіз дозволяє людям подолати такі психологічні проблеми як депресія чи тривожні розлади.
Певні кола психіатрів поділяють думку, що психоаналітична психотерапія є неефективною для лікування неврозів, депресій та інших психічних розладів.
Дослідження Клауса Граве
У 1994 році Клаус Граве з групою вчених опублікував мета-аналіз 897 найбільш значущих емпіричних досліджень опублікованих до 1993 року, присвячений вивченню ефективності психоаналізу і схожих психотерапевтичних методик. Граве прийшов до наступних висновків: відсутні позитивні свідчення для довготривалого застосування (1017 сесій за 6 років і більше) психоаналізу при тривалому застосуванні психоаналізу істотно підвищується ризик ятрогенних ефектів короткочасне застосування (57 сесій за рік) психоаналізу (психоаналітичної психотерапії) малоефективно для пацієнтів зі страхами, фобіями і з психосоматичними розладами; короткочасне застосування зменшує симтоматики у пацієнтів зі слабко вираженими невротичними і особистісними розладами. У цій же роботі Граве провів мета-аналіз 41 роботи, в яких порівнювалася ефективність різних методів терапії. Грейв встановив: групи пацієнтів, які проходили психоаналітичну терапію показали кращі результати ніж контрольні групи, де терапія була відсутня, а терапевт лише ставив діагноз; поведінкова терапія виявилася в два рази ефективнішою, ніж психоаналітична психотерапія.
Дослідження Ганса Айзенка
Британський психолог Г. Айзенк так само проводив мета-аналіз декількох значущих публікацій по ефективності психоаналізу. Проаналізувавши дослідження, які вивчали кореляцію між смертністю і видами психотерапії, Айзенк зробив висновок, що психоаналіз в цілому має деструктивний ефект. Висновки Айзенка доволі приголомшливі: психоаналіз не просто не ефективний, а навіть шкідливий.
Згідно з дослідженнями психоаналіз призводить до психологічного стресу в пацієнта, що веде до підвищення ризику виникнення онкологічних захворювань та ішемічної хвороби серця. Айзенк так само заявив про те, що застосування психоаналізу на онкологічних хворих в Німеччині неетично і повинно бути заборонено, «як „лікування“, яке ніколи не допомагало і яке, як було показано, веде до вкрай небажаних наслідків».
Психоаналітичний рух надзвичайно багатогранний, багато учнів Фрейда, зокрема А. Адлер і К. Юнг, різко розійшовшись в думці з учителем, організували свої власні школи. Їм вдалося конкретизувати деякі його головні ідеї. В рамках неофрейдизма намагаються налагодити контакт психоаналізу з суспільними науками. Показовими в цьому відношенні роботи Е. Фромма, який доповнював психоаналіз марксизмом і намагався підняти цей симбіоз до рівня етики. Зрозуміло, у психоаналітика етика виявляється любов'ю.
Сучасність
Персоналії
Відомі пацієнти та пацієнтки
- Емма Екштайн (Ірма)
- (Чоловік-вовк)
- Берта Паппенгейм (Анна О.)
- (Чоловік-щур)
- (Маленький Ганс)
- Іда Бауер (Дора)
- (заочно, Фрейд провів аналіз спогадів Шребера)
Найважливіші праці
- Зигмунд Фройд: «Тлумачення сновидінь» (1899/1900)
- Зигмунд Фройд: «До психопатології щоденного життя» (1901)
- Зигмунд Фройд: «Тотем і табу» (1913)
- Зигмунд Фройд: (1923)
- Зигмунд Фройд: «Вступні лекції до психоаналізу» (1917)
- Зигмунд Фройд: «По той бік принципу задоволення» (1920)
- Карл Абрагам: «Психоаналітичні дослідження»
- Отто Ранк: «Травма народження та її значення для психоаналізу» (1924)
- Вільгельм Райх: «Масова психологія фашизму» (1933)
- Жан Лапланш: «Сексуальне»
- Поль Рікер: «Про Психоаналіз»
- Жак Лакан: «Семінари»
- : «Світ речей»
- Шандор Ференці: «Клінічний щоденник»
- Мелані Кляйн: «Психоаналіз дітей»
- Альфред Адлер: «Практика і теорія індивідуальної психології»
- Карл Густав Юнг: «Архетипи і колективне несвідоме»
- Еріх Фромм: «Мати чи бути»
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Психоаналіз |
Примітки
- Фромм Э., Судзуки Д., Мартино Р. де. Дзен-буддизм и психоанализ. — М., 1997.
- John F. Kihlstrom. Revising Scientific Models of Unconscious Mental Activity. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 березня 2008.
- Psychology by Saundra K. Ciccarelli (Author), Glenn E. Meyer (Author). Published by Prentice Hall (2005-11-10). pages 455, 565.
- John F. Kihlstrom. Is Freud Still Alive? No, Not Really. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 березня 2008.
- Jim Hopper. Recovered Memories of Sexual Abuse: Scientific Research & Scholarly Resources. 10.06.2005. Архів оригіналу за 25.06.2013. Процитовано 5 березня 2008.
- Richard J. McNally. Debunking Myths About Trauma and Memory. // Can J Psychiatry. — 2005. — Т. 50, вип. 13 (1 листопада). (англ.)
- John F. Kihlstrom. An Unbalanced Balancing Act: Blocked, Recovered, and False Memories in the Laboratory and Clinic. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 березня 2008.
- ЗИГМУНД ФРЕЙД: БІОГРАФІЯ. КРИТИКА ФРЕЙДА І ПСИХОАНАЛІЗУ
- Catherine Maurice (19 липня 1994). Let Me Hear Your Voice: A Family's Triumph over Autism ((англ.)) . Ballantine Books. с. 440. ISBN .
- Molly Finn. In the Case of Bruno Bettelheim. 1997. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 березня 2008.
- Сергей Степанов. Бруно Беттельхейм. // Школьный психолог.. — Москва : Издательский дом «Первое сентября», 2006. — Вип. 1 (15 червня). з джерела 28 липня 2009. Процитовано 2008-03-05. (рос.)
- Psychology by by Saundra K. Ciccarelli (Author), Glenn E. Meyer (Author). Published by Prentice Hall (2005-11-10). pages 455, 565.
- Practice Guideline for the Treatment of Patients With Obsessive-Compulsive Disorder [ 28 серпня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- There is no evidence that general counseling, psychodynamic therapy, psychoanalytic therapy, hypnotherapy, or transactional analysis are of any benefit in obsessive-compulsive disorder. Overcoming Obsessive Compulsive Disorder by David Veale and Rob Willson. New-York. 2008 p. 360 (англ.)
- To date there is little objective evidence that psychoanalysis enables people to overcome psychological problems such as major depression or anxiety diorders. Change Your Thinking: Overcome Stress, Combat Anxiety and Depression, and Improve Your Life with CBT by Sarah Edelman. Marlowe & Company, 2007. page 3. (англ.)
- Прощавай, Фрейде! Місце психотерапевтів у розвинутих країнах все міцніше займають соцмережі
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
- Пора закінчувати з цим псевдовченням
Література
- Н. Хамітов. Психоаналіз // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 533. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Зіґмунд Фройд. Вступ до психоаналізу. Переклад з німецької: Петро Таращук. Київ: Основи, 1998. 709 стор.
- (передрук) Зиґмунд Фройд. Вступ до психоаналізу. Переклад з німецької: Петро Таращук. Харків: КСД, 2015. 480 стор. (ebook) (палітурка)
- Зігмунд Фрейд. Основні категорії психоаналізу (з німецької переклала А. Березінська) // Всесвіт. — 1991. — № 5 (749). — С. 164—170.
- Собуцький Михайло Анатолійович. Нові джерела для вивчення історії психоаналізу в Україні / М. А. Собуцький // Наукові записки НаУКМА: Теорія та історія культури. — 2005. — Т. 40. — С. 43-47.
- Світлана Натяжко: Психоаналітичні дослідження в сучасному українському літературознавстві (автореферат)
Примітки
- «Всесвіт № 5, 1991» // © 2005—2018 «Лаборатория Фантастики»
Посилання
- Психоаналіз // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 290-291.
- Вступ до психоаналізу (укр.)
- Андрій Гірняк: Психоаналіз Зиґмунда Фройда як теорія, система і соціокультурне явище (можливість завантажити повний текст як файл pdf
- Yehor Butsykin: Психоаналіз та українське слово
- Анастасія Пєтушкова: За лаштунками психоаналізу в Україні (ЛітАкцент)
- Про психоаналіз у Лакана (укр.)
- Павло Швед: Серія статей про психоаналіз Лакана
- McWilliams Nancy. Psychoanalytic psychotherapy. Practice Guide(англ.)
В іншому мовному розділі є повніша стаття Psychoanalysis(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psihoanaliz angl Psychoanalysis sposib introspekciyi lyudini sho peredbachaye sistematichne poyasnennya nesvidomih zv yazkiv ta procesiv Bilsh konkretno grupa psihologichnih metodiv doslidzhennya mentalnih procesiv a takozh metodiv psihoterapiyi nevrotichnih rozladiv Zasobi psihoanalizu prisutni u buddizmi ta deyakih induyistskih viruvannyah odnak yak naukovo terapevtichnij metod vivchennya lyudini vin buv sformulovanij ta poshirivsya u Zahidnij Yevropi ta Americi u XX st Zasnovnikom teoriyi psihoanalizu ye avstrijskij vchenij kincya XiX pochatku XX stolittya Zigmund Frejd frejdizm klasichnij chi ortodoksalnij psihoanaliz Vpliv na teoriyu Frejda mali novi na toj chas ponyattya energiyi vvedene Gelmgolcem ta teoriya evolyuciyi Darvina Psihoanalitichna teoriya zigrala vazhlivu rol ne tilki v formuvanni suchasnih koncepcij osobistosti i terapevtichnih metodiv ale j u stanovlenni vsiyeyi kulturi 20 st zaproponuvavshi lyudstvu novij svitoglyad Yak terapevtichna tehnika psihoanaliz vidriznyayetsya vid psihiatriyi ta psihoterapiyi mayuchi za osnovu tverdzhennya pro isnuvannya psihichnogo nesvidomogo ta napolyagayuchi na analizi ta integraciyi skladnikiv cogo nesvidomogo v procesi terapiyi Psihoanaliz opirayetsya na klinichni sposterezhennya ta doslidzhennya a takozh na ideyi shodo strukturi psihichnogo aparatu dinamiki mentalnih procesiv procesi pridushennya oporu tosho Osobistist rozglyadayetsya yak mashina sho privoditsya v ruh energiyeyu libido tilesnoyu energiyeyu seksualnim bazhannyam i postupovo rozvivayetsya cherez kulturnu zovnishnyu zaboronu pryamogo viyavlennya libido u perenosi jogo na socialno shvalyuvani chi korisni dlya lyudini vidi diyalnosti V chasi Frejda u psihologiyi panuvalo sprijnyattya lyudini yak rozumnoyi istoti yaka povnistyu usvidomlyuye svoyu povedinku ta keruye neyu Teoriya Frejda proponuvala inshu kartinu zgidno z yakoyu lyudina perebuvaye u stani neperervnogo konfliktu dzherela yakogo nalezhat do sferi neusvidomlyuvanih seksualnih ta agresivnih spryamuvan Psihoanaliz nazivayut psihodinamichnoyu teoriyeyu vin vvazhaye povedinku lyudini determinovanoyu skladnoyu vzayemodiyeyu dinamikoyu konkurentnih psihichnih sil VitokiNacionalnij psihoanalitichnij kongres 1911 Frojd i Yung u centri Rokom narodzhennya psihoanalizu prijnyato vvazhati 1880 koli Jozef Broyer kolega j tovarish Frejda povidomiv jomu pro svoyi sposterezhennya shodo paciyentki Anni O Berta Pappengejm yaka rozpovidayuchi pro sebe shozhe vilikuvalasya vid simptomiv isteriyi Pid chas terapiyi bula vikoristana tehnika gipnozu Frejd pochav vikoristovuvati tu zh samu tehniku zi svoyimi paciyentami i pidtverdiv rezultati Broyera Ci sposterezhennya buli opublikovani v spilnij praci Doslidzhennya isteriyi de bulo visunuto pripushennya sho simptomi cogo zahvoryuvannya viyavlyayutsya zamaskovanimi spogadami pro zabuti travmuyuchi podiyi Prichinu zabuvannya cih podij Frejd vbachav u konflikti mizh pevnimi impulsami sho pov yazani z danimi podiyami ta moralnimi zasadami Piznishe Broyer vidijshov vid doslidzhen Pracyuyuchi okremo Frejd viznachiv sho paciyent mozhe nablizitisya do rozkrittya zabutih podij ne tilki pid chas gipnozu ale j pri vikoristanni tehniki vilnih asociacij Ryad klinichnih doslidzhen takozh pokazav sho cya tehnika diyeva ne lishe z isteriyeyu ale j iz nevrozom nav yazlivih staniv seksualnoyi prirodi yakij neridko vinikaye v dityachomu vici Frejd vvodit termin edipiv kompleks dlya poznachennya dityachih perezhivan pov yazanih z nesvidomim bazhannyam voloditi odnim z batkiv protilezhnoyi stati ta supernictvom z batkom spilnoyi stati V period z 1895 po 1905 rik innovaciyi Frejda prizveli do rozvitku jogo teoriyi Bulo rozrobleno yaku vchenij podiliv na tri sekciyi nesvidome predsvidome ta svidome Vin klasifikuvav zahisni mehanizmi yaki zavazhayut deyakim substanciyam z neusvidomlenogo potrapiti do sferi usvidomlenogo Odniyeyu z najdiyevishih tehnik sho dozvolyaye rozkriti neuvidomleni bazhannya Frejd vvazhav bo pid chas snu ci zahisni mehanizmi poslablyuyut svoyu diyalnist V 1923 roci Frejd sformulyuvav teoriyu funkcionuvannya psihiki v terminah yiyi strukturnoyi organizaciyi Psihichni funkciyi bulo zgrupovano za rollyu yaku voni vidigravali u vnutrishnomu psihichnomu konflikti Frejd viokremiv tri osnovni strukturi psihiki Vono Id Ya Ego ta Nad Ya Super Ego Teoriya Zigmunda Frejda zaznala bagato kritiki z boku jogo suchasnikiv vchenih Vchenij svit viznav pravo psihoanalizu na isnuvannya tilki pislya togo yak v 1906 roci Frojda pidtrimav Karl Gustav Yung Prote piznishe Yung ta deyaki inshi poslidovniki Frejda Adler Rank Ferenci vidokremilisya vid nogo j zapochatkuvali svoyi psihoanalitichni shkoli yak alternativni frejdivskomu vchennyu Teoriyi i shkoliFrejdizm Zgidno z Frejdom pochatkom ta osnovoyu psihichnogo zhittya lyudini ye riznomanitni biologichni mehanizmi Tak vin vvazhav sho u kozhnij lyudini zakladeni potyagi do incestu kanibalizmu ta zhaga vbivstva Frejd napolyagav na tomu sho duhovnij ontogenez lyudini skorocheno povtoryuye hid rozvitku lyudstva cherez te sho u svoyih psihichnih strukturah kozhna lyudina nese tyagar perezhivan viddalenih predkiv Vkraj vazhlivu rol u formuvanni lyudini vidigrayut dva globalnih kosmichnih instinkti Eros seksualnij instinkt instinkt zhittya samozberezhennya i Tanatos instinkt smerti agresiyi destrukciyi Lyudska zhittyediyalnist za Frejdom ce borotba cih dvoh vichnih sil i same voni ye dvigunami progresu Nosiyem statevogo instinktu ye psihichna energiya z seksualnim zabarvlennyam libido Neusvidomleni v pershu chergu seksualni pragnennya osobistosti skladayut yiyi potencial i osnovne dzherelo aktivnosti dayut motivaciyu dlya dij V silu nemozhlivosti zadovolennya instinktivnih potreb v yih prirodnij formi cherez socialni normativni obmezhennya lyudina shukaye kompromis mizh glibinnim potyagom ta suspilno prijnyatnoyu formoyu jogo realizaciyi Strukturna model psihiki Metafora ajsberga chasto vikoristovuyetsya dlya poyasnennya vzayemovidnosin elementiv psihichnogoDokladnishe Strukturna model psihiki Model osobistosti stvorena Frojdom yavlyaye soboyu trohpoverhovu formaciyu nizhnij poverh Vono najprimitivnisha instanciya sho ohoplyuye vse prirodzhene genetichno pervinne pidporyadkovane principu zadovolennya j nichogo ne znaye ani pro realnist ani pro suspilstvo Vona spokonvichno irracionalna j amoralna yiyi vimogi povinna zadovolnyati instanciya Ya Ego serednij poverh Ya vidpovidaye principu realnosti viroblyayuchi ryad mehanizmiv sho dozvolyayut adaptuvatisya do seredovisha spravlyatisya z jogo vimogami Ya poserednik mizh stimulami sho jdut yak z navkolishnogo svitu tak i iz glibin organizmu z odnogo boku i vidpovidnimi ruhovimi reakciyami z inshogo Do funkcij Ya vidnositsya samozberezhennya organizmu zapam yatovuvannya dosvidu zovnishnih vpliviv zapobigannya zagrozlivim vplivam kontrol nad vimogami instinktiv sho vihodyat vid Vono verhnij poverh Nad Ya sluzhit dzherelom moralnih i religijnih pochuttiv ye kontrolyuyuchim i karayuchim agentom Yaksho Vono viznachene genetichno a Ya produkt individualnogo dosvidu to Nad Ya produkt vpliviv sho vihodyat vid inshih lyudej Vinikaye v rannomu ditinstvi i zalishayetsya praktichno nezminnim u nastupni roki Najbilsh zhorstoki vojovnichi poverhi Vono ta Nad Ya Voni z dvoh bokiv atakuyut Ya porodzhuyuchi nevrotichnij tip povedinki Oskilki z rozvitkom suspilstva poverh Nad Ya neminuyuche zbilshuyetsya staye bilsh masivnim i vazhkim to i vsya istoriya lyudstva rozglyadayetsya Frojdom yak istoriya progresuyuchogo psihozu Kompleks Edipa Dokladnishe Edipiv kompleks Frejd nadavav vazhlivoyi roli v formuvanni ta zhittyediyalnosti osobistosti takozh edipovomu kompleksu Doslidzhuyuchi snovidinnya svoyih paciyentiv Frejd zvernuv uvagu na te sho znachna chastina nih z oburennyam rozpovidali jomu snovidinnya osnovnim motivom yakih buv statevij zv yazok z matir yu incest Vidilivshi ce v deyaku tendenciyu Frejd robit visnovok sho najpershe socialne pragnennya lyudini spryamovano na matir v toj chas yak najpershe nasilnicke bazhannya i nenavist spryamovani na batka V kompleksi Edipa yak vvazhav Frejd zavershuyetsya infantilna seksualnist yaka spravlyaye virishalnij vpliv svoyeyu diyeyu na seksualnist doroslih Pered kozhnim novonarodzhenim stoyit zavdannya podolati kompleks Edipa hto ne v zmozi ce zrobiti hvoriye na nevroz Zahisni mehanizmi psihiki Dokladnishe Zahisni mehanizmi psihiki Postijne protistoyannya troh sfer osobistosti v znachnij miri pom yakshuyetsya specialnimi zahisnimi mehanizmami yaki stvorilisya v rezultati evolyuciyi lyudini Najvazhlivishimi z neusvidomlenih mehanizmiv zahistu sho poklikani zabezpechiti cilisnist i stabilnist osobistosti v umovah konfliktu superechlivih impulsiv ta pragnen Frejd vvazhav taki sublimaciya proces peretvorennya i pereadresuvannya seksualnoyi energiyi v riznomanitni formi diyalnosti prijnyatni dlya individa ta suspilstva riznovidom sublimaciyi ye tvorchist vitisnennya nesvidome usunennya individom motiviv svoyih dij zi sferi svidomogo regresiya perehid na bilsh primitivnij riven mislennya i povedinki proyekciya neusvidomlene perenesennya pripisuvannya svoyih vlasnih vidchuttiv uyavlen bazhan dumok potyagiv a takozh chasto ganebnih nesvidomih pragnen inshim lyudyam racionalizaciya nesvidome pragnennya individa do racionalnogo obgruntuvannya svoyih idej i povedinki navit v tih vipadkah koli voni irracionalni zmina nepriyemnoyi dlya svidomosti tendenciyi na bilsh prijnyatnu abo zh protilezhnu tendenciya Ya do zberezhennya aprobovanih efektivnih stereotipiv povedinki zmina yakih mozhe prizvesti do patologichnogo nav yazlivogo pragnennya do povtoren ce sproba vijti z emocijno zagrozlivoyi situaciyi shlyahom obgovorennya yiyi zmistu v abstraktnih intelektualizovanih terminah vono virazhayetsya v chastkovomu drugoryadnomu zadovolenni nepriyemnogo impulsu yakimos inshim metodom Stadiyi rozvitku osobistosti Dokladnishe Psihoseksualnij rozvitok Frejd vvazhav sho v procesi zhittya lyudina prohodit kilka etapiv yaki vidriznyayutsya odin vid odnogo sposobom fiksaciyi libido sposobom zadovolennya instinktu zhittya Pri comu Frejd pridilyaye osoblivu uvagu tomu yakim same chinom vidbuvayetsya fiksaciya i chi potrebuye lyudina storonnogo ob yektu dlya cogo Vihodyachi z cogo vin vidilyav kilka stadij psihichnogo genezu protyagom ditinstva oralna stadiya 0 1 rik harakterizuyetsya tim sho golovne dzherelo zadovolennya koncentruyetsya na zoni aktivnosti pov yazanij z goduvannyam osnovna erogenna zona na cij stadiyi rot analna stadiya 1 3 roki pid chas yakoyi libido koncentruyetsya navkolo anusa dityacha seksualnist znahodit svoye zadovolennya v ovolodinni funkciyami defekaciyi viporozhnennya falichna stadiya 3 5 rokiv harakterizuye najvishij stupin dityachoyi seksualnosti golovnoyu erogennoyu zonoyu stayut statevi organi do sih pir dityacha seksualnist bula autoerotichnoyu zaraz zhe vona staye predmetnoyu tobto diti pochinayut vidchuvati seksualnij potyag do doroslih lyudej latentna stadiya 5 12 rokiv harakterizuyetsya znizhennyam statevogo interesu psihichna instanciya Ya povnistyu kontrolyuye potrebi Vono genitalna stadiya 12 18 rokiv harakterizuyetsya povernennyam dityachih seksualnih pragnen teper usi erogenni zoni ob yednuyutsya i pidlitok pragne odniyeyi meti normalnogo seksualnogo spilkuvannya Prote na cij stadiyi Ya maye opiratisya agresivnim impulsam Vono yaki znovu dayut pro sebe znati Tak v cej chas mozhe znov z yavitisya edipiv kompleks Analitichna psihologiya Yunga Analitichna psihologiya napryamok neofrejdizmu zasnovnikom yakogo ye shvejcarskij psiholog i kulturolog K G Yung Ce vchennya gruntuyetsya na ponyatti kolektivnogo neusvidomlenogo v yakomu znajshli vidobrazhennya dani antropologiyi etnografiyi istoriyi kulturi i religiyi proanalizovani Yungom v aspekti biologichnoyi evolyuciyi i kulturno istorichnogo rozvitku i yake proyavlyayetsya u psihici individa Yak odinici analizu psihiki Yung zaproponuvav ponyattya arhetipu yak vrodzhenogo zrazka povodzhennya sho vidpovidaye riznim plastam psihiki lyudini tvarini zagalnolyudskogo rodovogo simejnogo ta individualnogo Energetika arhetipu obumovlena tim sho vin ye proyavom libido Krim ponyattya kolektivnogo nesvidomogo Yung dav opis ekstravertovanij spryamovanij perevazhno na zovnishnij svit i introvertovanij spryamovanij na vnutrishnij sub yektivnij svit ustanovok Psihologiya Ego Psihologiya Ego bula vpershe predstavlena Frejdom v knizi Zatormozhennya Simptomi Strahi v 1926 roci Znachnim vkladom vvazhayetsya robota Anni Frejd z oboronnih mehanizmiv pidsvidomosti sho bula opublikovana v knizi Ego ta oboronni mehanizmi v 1936 Teoriya bula vdoskonalena Hartmanom Lovenshtajnom ta Krisom v seriyah publikacij ta knig vidanih z 1939 go do piznih 1960 h Leo Bellak doluchivsya piznishe Seriya vikladenih tez porivnyuyetsya z piznishimi narobkami kognitivnoyi teoriyi ta mistit u sobi taki ponyattya vidnosno avtonomnih funkcij ego yak mentalni funkciyi ne zalezhni prinajmni na pochatku na vnutrishnopsihichnomu konflikti Ci funkciyi vklyuchayut sensorne sprijnyattya motoriku simvolni asociaciyi logichne mislennya movlennya abstraktne mislennya vzayemodiyu oriyentaciyu koncentraciyu ocinku rivnya nebezpeki ocinku realnosti adaptaciyu vminnya prijmati vazhlivi rishennya gigiyenu ta silu instinktu samozberezhennya Frejd vidmichav sho rozum mozhe vikoristovuvati metod zatormozhennya shob vtrutitis v robotu cih funkcij dlya uniknennya bolisnih emocijnih spogadiv Piznishe v 1950 Hartman zaznachiv sho takim chinom v roboti danih funkcij mozhut vidbuvatis zboyi V 1964 omu Frosh opisav vidminnosti v grupi lyudej kotri demonstruvali vminnya adekvatno ociniti situaciyu prote pri vzayemodiyi robili vse zadlya znishennya dobrih vidnosin z navkolishnim svitom Zgidno psihologiyi ego sila ego opisana v 1975 roci Otto Kernbergom vklyuchaye v sebe vminnya kontrolyu nad oralnimi seksualnimi ta destruktivnimi impulsami vminnya pidvishuvati svij bolovij porig vminnya kontrolyuvati svoyu burnu fantaziyu Sintetichni funkciyi na vidminu vid avtonomnih postayut v procesi rozvitku ego ta sluzhat dlya likvidaciyi konfliktiv v jogo funkciyah Ci oboronni diyi sintetichnih funkcij spryamovani na zahist svidomosti vid usvidomlennya zaboronenih impulsiv ta dumok Golovnoyu metoyu psihologiyi ego ye viyaviti yaki funkciyi ye osnovnimi a yaki pohodyat vid bazhan naslidkiv chi zahistu ego Prote avtonomni funkciyi ego mozhut vtorinno porushuvatis cherez nesvidomi konflikti Na priklad paciyent mozhe mati isterichnu amneziyu pri tomu sho pam yat ce avtonomna funkciya cherez vnutrishnopsihichnij konflikt ne bazhannya pam yatati oskilki spogadi zavdayut bil Zibrani razom usi vishe perelicheni klasichni teoriyi predstavlyayut soboyu grupu metapsihologichnih pripushen sho daye zmogu provesti analiz usih sekcij procesu mislennya lyudini Zagalom ye shist punktiv vidnosno kotrih mozhna provesti analiz pidsvidomih procesiv p yat z nih buli opisani Frejdom shosta dodana Hartmanom 1 Topografichnij 2 Dinamichnij teoriya konfliktu 3 Ekonomichnij teoriya potoku energiyi 4 Strukturnij 5 Genetichnij teoriyi vidnosno pohodzhennya ta rozvitku pevnih psihologichnih funkcij 6 Adaptacijnij psihologichnij fenomen u vvidnoshenni do zovnishnogo svitu Interpersonalnij psihoanaliz Interpersonalnij psihoanaliz fokusuyetsya na nyuansah mizhosobistisnih intreakcij osoblivo na tomu yak individuumi namagayutsya zahistitis vid napadiv trivogi vstanovlyuyuchi kontakti z inshimi Takij tip povedinki vstupaye v konfrontaciyu z pervinnimi psihichnimi procesami yak i opisano v klasichnomu psihoanalizi Teoriya interpersonalnogo psihoanalizu bula vpershe predstavlenoyu Gerbertom Gerri Stakom Sallivanom ta v podalshomu rozvinenoyu Fridoyu Fromm Rihman Klaroyu Tompson Erihom Frommom ta vsima inshimi hto spriyav zasnuvannyu Bilogo Institutu im Vilyama Alansona ta rozvitku Interpersonalnogo psihoanalizu v zagalnomu Teoriya ob yektnih vidnosin Teoriya ob yektnih vidnosin model sistema psihologichnih poglyadiv isnuyucha v ramkah psihodinamichnogo pidhodu vidshtovhuyetsya vid pripushennya sho psihika skladayetsya z vnutrishnih ob yektiv sho yavlyayut soboyu internalizovani zovnishni ob yekti lyudej i elementiv yih funkcionuvannya V ramkah ciyeyi modeli psihichni funkciyi poyasnyuyutsya z tochki zoru vidnosin mizh vnutrishnimi ob yektami Pershi roboti v ramkah ciyeyi teoriyi buli napisani Melani Klyajn Ronaldom Fejrbejrnom Donaldom Vinnikottom i Majklom Balintom Na yih osnovi navit sformuvalasya samostijna britanska shkola psihoanalizu Sered inshih doslidnikiv yaki napisali znachushi roboti v ramkah ciyeyi modeli mozhna pererahuvati Otto Kernberga Gansa Levalda Vilyama Mejsnera Arnolda modellyu Shefera Stoporova Hajnca Kohuta i L V Sandlera Faktichno teoriya ob yektnih vidnosin vinikaye z sposterezhen samogo Frejda shodo vplivu ob yektiv na rozvitok Ya ale Frejd ne vvazhayetsya ob yektnim teoretikom oskilki jogo klasichne ponyattya ob yekta ce te sho dopomagaye zadovolniti vimogi Vono yak yizha zadovolnyaye golod Deyaki teoretiki zokrema Otto Kernberg zrobili sprobu ob yednati riznomanitni aspekti teoriyi ob yektnih vidnosin z klasichnoyu frejdivskoyu teoriyeyu Psihoanaliz Lakana Shkola psihoanalizu Lakana namagayetsya integruvati v psihoanaliz tehniki strukturnoyi lingvistiki ta filosofichni poglyadi Fridriha Hegelya Osoblivoyi populyarnosti nabula v Franciyi ta pevnih chastinah Latinskoyi Ameriki Lakanianskij psihoanaliz vidhodit vid bazovih tradicij Britanskogo chi Amerikanskogo pidhodu v kotrih dominuye shkola Psihologiyi Ego Zhak Lakan u svoyih pracyah ta lekciyah chasto vzhivav frazu retourner a Freud povernennya do Frejda ta yak sam pidkreslyuvav sho jogo teoriyi bazuyutsya na Frejdovih ta ye yih prodovzhennyam protilezhnimi teoriyam Anni Frejd Psihologiyi Ego ta teoriyi ob yektnih vidnosin Takozh Lakan nagoloshuvav sho dlya povnogo rozuminnya neobhidno prochitati vsi praci Zigmunda Frejda a ne lishe yih chastinu Koncepciya psihoanalizu Lakana skladayetsya z dzerkalnoyi stadiyi Realnosti Uyavnogo Simvolizmu ta tverdzhennya sho pidsvidomist mozhe buti virazhena movoyu Hoch shkola psihoanalizu Lakana i maye chimalo prihilnikiv v Franciyi ta deyakih krayinah Latinskoyi Ameriki v anglomovnih krayinah jogo ideyi ne nabuli zagalnogo viznannya ta vplivu cherez te sho dovgij chas ne buli perekladenimi anglijskoyu movoyu V Britaniyi ta Spoluchenih Shtatah Ameriki jogo ideyi vikoristovuyutsya perevazhno dlya analizu tekstu zgidno literaturnoyi teoriyi Cherez jogo kritichnu poziciyu vidnosno vidhilennya vid originalnih poglyadiv Frejda vipadki virivannya tekstiv ta prac z ruk koleg jogo bulo viklyucheno zi spiskiv praktikuyuchih psihoterapevtiv Mizhnarodnoyi Asociaciyi Psihoterapevtiv sho zmusilo jogo stvoriti vlasnu shkolu dlya pidtrimki spivpraci z timi hto cogo bazhav TehnikiKritikaNe zvazhayuchi na vidkrittya psihoanalizom nesvidomogo jogo metodologiya zagalni principi ta okremi aspekti zaznavali kritiki z samogo pochatku Spravdi u suchasnij psihologiyi vivchayetsya pidsvidome sprijnyattya i ye eksperimentalni dani Ideya nesvidomogo ne ye cilkom originalnim vidkrittyam psihoanalizu Cya ideya pohodit she vid Lejbnica vid jogo petites perceptions malenki vidchuttya Na sogodnishnij den bilshist specialistiv skeptichno nalashtovani do teoriyi psihoanalizu vkazuyuchi na pomilki yak teoretichnogo tak i praktichnogo planu Naukova kritika spirayetsya na te sho dosi cherez 100 rokiv isnuvannya psihoanalizu ne z yavilosya eksperimentiv yaki b pidtverdzhuvali originalni vidkrittya psihoanalizu a same sho u nesvidomomu znahodyatsya seksualni ta agresivni bazhannya proti sibsiv ta batkiv nesvidome isnuye ale vono ne shozha na te yak yiyi opisuvav Frejd sho rozvitok ditini prohodit cherez viznacheni Frejdom fazi sho metodi vihovannya zalishayut ostatochnij slid u psihici Vitisnennya inshimi slovami isnuvannya zablokovanoyi abo disocijovanoyi i ponovlenoyi z dopomogoyu terapiyi pam yati ye kontroversijnoyu temoyu u psihologiyi Zahisniki teoriyi vkazuyut na te sho suttyeva chastina lyudej yaki perezhili seksualni domagannya v ditinstvi vidpovidayut sho v yih zhitti buli periodi koli voni ne mogli zgadati pro seksualni domagannya Oponenti vkazuyut sho zhertvi spravdi travmatichnih podij vijna ne te sho ne vitisnyayut spogadiv a navpaki ne mozhut yih zabuti sho u doslidzhennyah vidsutnya kontrolna grupa sho amneziyu u deyakih vipadkah mozhna poyasniti fizichnimi ushkodzhennyami mozku takozh na inshi metodologichni hibi v doslidzhennyah Biolog Piter Medavar oharakterizuvav psihoanaliz yak najgrandioznishe intelektualne shahrajstvo dvadcyatogo stolittya Karl Popper pisav sho teoriyi Frejda i psihoanalizu ne ye naukovimi psihoanalitik bachit pidtverdzhennya svoyeyi gipotezi v bud yakomu anamnezi podibno do togo yak marksist bachit pidtverdzhennya svoyeyi gipotezi v bud yakij gazeti Div kritiku Karlom Popperom psihoanalizu u statti Princip sprostovuvanosti rozdil Psihoanaliz Profesor psihologiyi Yelskogo universitetu Pol Blum zaznachav sho tverdzhennya Frejda nastilki tumanni sho ne mozhut buti perevireni niyakim dostovirnim metodom i tomu ne mozhut buti zastosovni z tochki zoru nauki Zgidno z doslidzhennyami Amerikanskoyi asociaciyi psihoanalitikiv nezvazhayuchi na te sho v bagatoh gumanitarnih naukah psihoanaliz shiroko poshirenij fakulteti psihologiyi stavlyatsya do nogo lishe yak do istorichnogo artefaktu Proti odniyeyi teoriyi v psihoanalizi ye osoblivo gostra kritika Psihoanalitik stverdzhuvav sho prichinoyu autizmu ye agresivne abo bajduzhe vidnoshennya batkiv do ditej osoblivo materi Tomu cyu teoriyu nazivayut holodilna mati refrigerator mother Po smerti Bettelgejma jogo vchennya bulo diskreditovane ale u Bettelgejma lishilisya poslidovniki Diagnostiku autizma provodiv sam Bettelgejm tozh sumnivno sho diti spravdi hvorili autizmom i sho yih vilikuvav metod Bettelgejma Bettelgejm navodiv nadvisoku statistiku vilikuvanih 85 she nikomu ne vdalosya dosyagti takoyi efektivnosti likuvannya autizmu Odnak proval vchennya Bettelgejma mozhe sprijmatisya yak vina odniyeyi lyudini a ne psihoanalizu Na sogodni bilshist specialistiv u velikij miri piddayut skepticizmu teoriyu psihoanalizu yakij ne pidtverdzhuyetsya naukovimi doslidzhennyami i yakogo teoretichni polozhennya chasto ne pidtverdzhuyutsya praktichnimi sposterezhennyami Vidsutni kontrolovani doslidzhennya ta dani yaki b pidtverdzhuvali sho psihoanaliz psihoanalitichna psihoterapiya abo dinamichna psihoterapiya ye efektivni u virishenni osnovnih simptomiv obsesivno kompulsivnogo rozladu Na sogodnishnij den ye malo ob yektivnih dokaziv sho psihoanaliz dozvolyaye lyudyam podolati taki psihologichni problemi yak depresiya chi trivozhni rozladi Pevni kola psihiatriv podilyayut dumku sho psihoanalitichna psihoterapiya ye neefektivnoyu dlya likuvannya nevroziv depresij ta inshih psihichnih rozladiv Doslidzhennya Klausa Grave U 1994 roci Klaus Grave z grupoyu vchenih opublikuvav meta analiz 897 najbilsh znachushih empirichnih doslidzhen opublikovanih do 1993 roku prisvyachenij vivchennyu efektivnosti psihoanalizu i shozhih psihoterapevtichnih metodik Grave prijshov do nastupnih visnovkiv vidsutni pozitivni svidchennya dlya dovgotrivalogo zastosuvannya 1017 sesij za 6 rokiv i bilshe psihoanalizu pri trivalomu zastosuvanni psihoanalizu istotno pidvishuyetsya rizik yatrogennih efektiv korotkochasne zastosuvannya 57 sesij za rik psihoanalizu psihoanalitichnoyi psihoterapiyi maloefektivno dlya paciyentiv zi strahami fobiyami i z psihosomatichnimi rozladami korotkochasne zastosuvannya zmenshuye simtomatiki u paciyentiv zi slabko virazhenimi nevrotichnimi i osobistisnimi rozladami U cij zhe roboti Grave proviv meta analiz 41 roboti v yakih porivnyuvalasya efektivnist riznih metodiv terapiyi Grejv vstanoviv grupi paciyentiv yaki prohodili psihoanalitichnu terapiyu pokazali krashi rezultati nizh kontrolni grupi de terapiya bula vidsutnya a terapevt lishe staviv diagnoz povedinkova terapiya viyavilasya v dva razi efektivnishoyu nizh psihoanalitichna psihoterapiya Doslidzhennya Gansa Ajzenka Britanskij psiholog G Ajzenk tak samo provodiv meta analiz dekilkoh znachushih publikacij po efektivnosti psihoanalizu Proanalizuvavshi doslidzhennya yaki vivchali korelyaciyu mizh smertnistyu i vidami psihoterapiyi Ajzenk zrobiv visnovok sho psihoanaliz v cilomu maye destruktivnij efekt Visnovki Ajzenka dovoli prigolomshlivi psihoanaliz ne prosto ne efektivnij a navit shkidlivij Zgidno z doslidzhennyami psihoanaliz prizvodit do psihologichnogo stresu v paciyenta sho vede do pidvishennya riziku viniknennya onkologichnih zahvoryuvan ta ishemichnoyi hvorobi sercya Ajzenk tak samo zayaviv pro te sho zastosuvannya psihoanalizu na onkologichnih hvorih v Nimechchini neetichno i povinno buti zaboroneno yak likuvannya yake nikoli ne dopomagalo i yake yak bulo pokazano vede do vkraj nebazhanih naslidkiv Psihoanalitichnij ruh nadzvichajno bagatogrannij bagato uchniv Frejda zokrema A Adler i K Yung rizko rozijshovshis v dumci z uchitelem organizuvali svoyi vlasni shkoli Yim vdalosya konkretizuvati deyaki jogo golovni ideyi V ramkah neofrejdizma namagayutsya nalagoditi kontakt psihoanalizu z suspilnimi naukami Pokazovimi v comu vidnoshenni roboti E Fromma yakij dopovnyuvav psihoanaliz marksizmom i namagavsya pidnyati cej simbioz do rivnya etiki Zrozumilo u psihoanalitika etika viyavlyayetsya lyubov yu SuchasnistPersonaliyiZigmund Frejd Jozef Breyer Vilgelm Flis Ernest Dzhons Karl Abragam Alfred Adler Anna Frejd Otto Rank Karl Gustav Yung Erih Fromm Lyudvig Binsvanger Garri Stek Sallivan Shandor Ferenci Melani Klyajn Karen Horni Zhak Lakan Elizabet Rudinesko Lyus Irigare Fransuaza DoltoVidomi paciyenti ta paciyentkiEmma Ekshtajn Irma Cholovik vovk Berta Pappengejm Anna O Cholovik shur Malenkij Gans Ida Bauer Dora zaochno Frejd proviv analiz spogadiv Shrebera Najvazhlivishi praciZigmund Frojd Tlumachennya snovidin 1899 1900 Zigmund Frojd Do psihopatologiyi shodennogo zhittya 1901 Zigmund Frojd Totem i tabu 1913 Zigmund Frojd 1923 Zigmund Frojd Vstupni lekciyi do psihoanalizu 1917 Zigmund Frojd Po toj bik principu zadovolennya 1920 Karl Abragam Psihoanalitichni doslidzhennya Otto Rank Travma narodzhennya ta yiyi znachennya dlya psihoanalizu 1924 Vilgelm Rajh Masova psihologiya fashizmu 1933 Zhan Laplansh Seksualne Pol Riker Pro Psihoanaliz Zhak Lakan Seminari Svit rechej Shandor Ferenci Klinichnij shodennik Melani Klyajn Psihoanaliz ditej Alfred Adler Praktika i teoriya individualnoyi psihologiyi Karl Gustav Yung Arhetipi i kolektivne nesvidome Erih Fromm Mati chi buti Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu PsihoanalizNeofrejdizmPrimitkiFromm E Sudzuki D Martino R de Dzen buddizm i psihoanaliz M 1997 John F Kihlstrom Revising Scientific Models of Unconscious Mental Activity Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2008 Psychology by Saundra K Ciccarelli Author Glenn E Meyer Author Published by Prentice Hall 2005 11 10 pages 455 565 John F Kihlstrom Is Freud Still Alive No Not Really Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2008 Jim Hopper Recovered Memories of Sexual Abuse Scientific Research amp Scholarly Resources 10 06 2005 Arhiv originalu za 25 06 2013 Procitovano 5 bereznya 2008 Richard J McNally Debunking Myths About Trauma and Memory Can J Psychiatry 2005 T 50 vip 13 1 listopada angl John F Kihlstrom An Unbalanced Balancing Act Blocked Recovered and False Memories in the Laboratory and Clinic Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2008 ZIGMUND FREJD BIOGRAFIYa KRITIKA FREJDA I PSIHOANALIZU Catherine Maurice 19 lipnya 1994 Let Me Hear Your Voice A Family s Triumph over Autism angl Ballantine Books s 440 ISBN 0449906647 Molly Finn In the Case of Bruno Bettelheim 1997 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2008 Sergej Stepanov Bruno Bettelhejm Shkolnyj psiholog Moskva Izdatelskij dom Pervoe sentyabrya 2006 Vip 1 15 chervnya z dzherela 28 lipnya 2009 Procitovano 2008 03 05 ros Psychology by by Saundra K Ciccarelli Author Glenn E Meyer Author Published by Prentice Hall 2005 11 10 pages 455 565 Practice Guideline for the Treatment of Patients With Obsessive Compulsive Disorder 28 serpnya 2013 u Wayback Machine angl There is no evidence that general counseling psychodynamic therapy psychoanalytic therapy hypnotherapy or transactional analysis are of any benefit in obsessive compulsive disorder Overcoming Obsessive Compulsive Disorder by David Veale and Rob Willson New York 2008 p 360 angl To date there is little objective evidence that psychoanalysis enables people to overcome psychological problems such as major depression or anxiety diorders Change Your Thinking Overcome Stress Combat Anxiety and Depression and Improve Your Life with CBT by Sarah Edelman Marlowe amp Company 2007 page 3 angl Proshavaj Frejde Misce psihoterapevtiv u rozvinutih krayinah vse micnishe zajmayut socmerezhi Arhiv originalu za 22 veresnya 2013 Procitovano 10 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 26 bereznya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2013 Pora zakinchuvati z cim psevdovchennyamLiteraturaN Hamitov Psihoanaliz Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 533 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Zigmund Frojd Vstup do psihoanalizu Pereklad z nimeckoyi Petro Tarashuk Kiyiv Osnovi 1998 709 stor ISBN 966 500 013 6 peredruk Zigmund Frojd Vstup do psihoanalizu Pereklad z nimeckoyi Petro Tarashuk Harkiv KSD 2015 480 stor ISBN 978 966 14 8981 2 ebook ISBN 978 966 14 8353 7 paliturka Zigmund Frejd Osnovni kategoriyi psihoanalizu z nimeckoyi pereklala A Berezinska Vsesvit 1991 5 749 S 164 170 Sobuckij Mihajlo Anatolijovich Novi dzherela dlya vivchennya istoriyi psihoanalizu v Ukrayini M A Sobuckij Naukovi zapiski NaUKMA Teoriya ta istoriya kulturi 2005 T 40 S 43 47 Svitlana Natyazhko Psihoanalitichni doslidzhennya v suchasnomu ukrayinskomu literaturoznavstvi avtoreferat Primitki Vsesvit 5 1991 c 2005 2018 Laboratoriya Fantastiki PosilannyaPsihoanaliz Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 290 291 Vstup do psihoanalizu ukr Andrij Girnyak Psihoanaliz Zigmunda Frojda yak teoriya sistema i sociokulturne yavishe mozhlivist zavantazhiti povnij tekst yak fajl pdf Yehor Butsykin Psihoanaliz ta ukrayinske slovo Anastasiya Pyetushkova Za lashtunkami psihoanalizu v Ukrayini LitAkcent Pro psihoanaliz u Lakana ukr Pavlo Shved Seriya statej pro psihoanaliz Lakana McWilliams Nancy Psychoanalytic psychotherapy Practice Guide angl V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Psychoanalysis angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad