Православне богослов'я — це богослов'я, що властиве Православній церкві.
Відмінності від інших релігійних конфесій
Воно дещо відрізняється від властивого іншим християнським деномінаціям й характеризується монотеїстичним , вірою у втілення Бога Слова (Логоса, Сина Божого), збалансуванням катафатичного богослов'я та апофатичного богослов'я, герменевтикою й екзегезою, що визначається Священним Переданнями, конкретною еклезіологією, розвиненим богослов'ям особистості та терапевтичною сотеріологією.
Основні параметри
Православне богослов'я ґрунтується на вченні Святих Отців (Василій Великий, Григорій Богослов, Григорій Ніський, Максим Сповідник, Іван Золотоустий, Іван Дамаскин, Симеон Новий Богослов, Григорій Палама) й полягає переважно у інтерпретації та переосмиленні біблійного та святоотцівського вчення стосовно реалій сучасності. Сучасне православне богослов'я тісно пов'язане із святоотцівським вченням (напрям ) та з філософією екзистенціалізму (, Христос Яннарас), а також постмодерною філософією ().
Генезис поняття
Значення терміну «богослов'я» у Православній церкві дещо відрізняється від інших християнських деномінацій, хоч нині поняття й уживається у широкому значенні.
Первісно слово «богослов'я» було запозичене християнськими письменниками від стародавніх греків. Класичні письменники позначали цим словом спочатку міфологічне вчення про богів, а з часу Аристотеля - і філософське вчення про Божество, теологами ж називали стародавніх поетів - Гомера, Гесіода, Орфея, - які склали поеми про богів і зразки молитовних гімнів.
У стародавніх вчителів церкви «богослов'я» в етимологічному відношенні означало «слово про Бога», «слово від Бога», а у деяких - «слово до Бога». Отці Церкви спочатку називали богослов'ям лише Святе Письмо, оскільки воно - слово про Бога і від Бога: Старий Заповіт - «старим Богослов'ям», Новий Завіт - «новим Богослов'ям», а всіх авторів обох Заповітів, апостолів і пророків - богословами.
Потім словом «богослов'я» стали називати, окрім Священного Писання, і будь-яке вчення про християнські істини, і в цьому значенні воно іноді вживалося у відношені до вчення про Бога і , іноді - у відношенні до вчення про Пресвяту Трійцю, іноді, ще ближче, у відношенні до вчення власне про Бога Слова.
Нарешті, вже у , під богослов'ям стали мати на увазі систематичний виклад усіх християнських істин про Бога і богошанування.
Особливості православного богослов'я
Нині у Православній церкві під богослов'ям зазвичай мається на увазі систематичне вчення про Бога, що будується на основі текстів Святого Письма, які приймаються Церквою як Одкровення, тобто свідоцтво Бога про Самого Себе, і в руслі Священного Передання, тобто духовного досвіду Церкви. Творцями богослов'я вважаються Отці Східної Церкви, духовні подвижники 2-8 століть, які розробили догматичне вчення християнства. Розуміючи Бога не як безособову сутність, але як раціонально незбагненну Істоту, Православ'я висуває на перше місце , підкреслюючи цим необхідність для християнина, що бажає займатися богопізнанням, духовного спілкування з Богом, з його .
Людина, що не має містичного досвіду , не може претендувати, відповідно до православної традиції, на істинне знання про Бога. Разом з тим богослов'я східно-християнського світу широко використовувало досвід античної філософії і виробило у боголовських дискусіях 4-7 століть дуже тонку систему співвідношення понять і теорій.
Період формування (4-8 ст.)
У процесі оформлення православного богослов'я виключно важливу роль зіграли богослови 4 століття, названі «каппадокійськими отцями» (від назви малоазійської області Каппадокії): святителі Василій Великий, Григорій Богослов, Григорій Ниський.
Важливу роль у формуванні православного світогляду зіграв Максим Сповідник, з кончиною якого (662) підійшла до завершення доба - період праці святих отців із формування догматичного вчення Церкви. Преподобний Іван Дамаскин (7 - 8 століття) завершив цю епоху, ставши переважно систематизатором богословського досвіду попередніх часів.
Період збереження (9-19 ст.)
У наступний період православне богослов'я не переставало розвиватися, однак відтепер основною його метою став захист й удосконалення вже сформованого вчення Церкви в нових умовах, у протидії тиску західно-християнського та ісламського світу. Помітну роль у цьому напрямку зіграли преподобний Симеон Новий Богослов (XI століття), один з найзначніших візантійських богословів-містиків. Святитель Григорій Палама (XIV століття) знову затвердив пріоритети богословсько-містичного начала у православному світогляді й захистив його від впливів західної схоластики.
Утім, ці автори належали до нечисленних виключень, абсолютна більшість православних письменників цього періоду не створила нічого оригінального, їхні праці складаються переважно із суцільного цитування . У тяжких історичних умовах першочерговим завданням Православної церкви було збереження богословських надбань патристичної доби, для розвитку оригінального богослов'я не залишалося інтелектуальних ресурсів та можливостей.
«Неопатристика»
На початку 20 століття із здобуттям низкою православних народів (греки, румуни, болгари) політичної незалежності, а також поступового звільнення від впливів протестантизму у Російській православній церкві (і, особливо, з публікацією там серії російських перекладів праць Святих Отців), сталося відродження православного богослов'я. Коли після жовтневої революції більша частина російських богословів емігрувала на Захід, вони опинилися там у сприятливих для наукових досліджень умовах, отримали доступ до першоджерел та діалогу з провідними римо-католицькими і протестантськими вченими. Це призвело до швидкого розвитку православного богослов'я, що у першій половині двадцятого століття відбувалося переважно у середовищі російської еміграції. У Парижі був заснований , а пізніше з'явилася у США. Навколо цих богословських осередків сформувалися такі визначні православні богослови як , , Олександр Шмеман, , , . Їхній вплив поширився і на європейців та американців, що прийняли Православ'я, і так сформувалися богослови , , а пізніше Калліст (Уер). У цей час виник такий напрямок православного богослов'я як , тобто побудова цілісної теології на основі синтезу учень усіх Святих Отців та важливих церковних письменників давнини.
Сучасне православне богослов'я
У другій половині 20 століття ресурси російської еміграції вичерпалися, однак темпи розвитку православного богослов'я збереглися за рахунок грецьких богословів, що єдині у цей період перебували у вільній країні, офіційною релігією якої було Православ'я. Дещо слабше розвивалося богослов'я в Румунії та Болгарії, однак і там виникли значні постаті, наприклад . У Росії та пострадянських країнах навіть після повалення комуністичного режиму богослов'я перебуває на вкрай низькому рівні, практично немає богословів світового рівня.
Найвизначніші сучасні православні богослови — це греки , митрополит Пергамський, , Христос Яннарас, , англієць Калліст (Уер), митрополит Діоклійський, американець .
Українське православне богослов'я
Історично осередком богословської думки в Україні з часів Київської Русі (Іларіон Київський) був Київ. У 17 столітті богословським центром стала Києво-Могилянська академія (Петро Могила) та Київська духовна академія.
Сучасне православне богослов'я в Україні представлено теологами Української православної церкви (Київського патріархату) та Української православної церкви (Московського патріархату). До теологів УПЦ-МП належать: доктор філософії, кандидат богословських наук архімандрит , біблеїст єпископ Бориспільский Антоній (Паканич), дослідник преподобного Максима Сповідника диякон Андрій Глущенко, доктор філософських наук патролог Юрій Павлович Чорноморець[1] та інші.
Розділи
Православне богослов'я традиційно являє собою систему різних богословських дисциплін, що служать розкриттю, обґрунтуванню і захисту віровчення, богослужбової традиції Православної церкви, а також розвитку різних елементів цієї системи. Сюди входять:
- Православне догматичне богослов'я, що займається розкриттям богоодкровення й істинності християнських догматів (див. також догматичне богослов'я)
- — вчення про Святу Трійцю (див. також тріадологія)
- — вчення про Ісуса Христа (див. також христологія)
- — вчення про Святий Дух, зокрема тут розглядається проблема філіокве (див. також пневматологія)
- — вчення про Діву Марію (див. також )
- православна еклезіологія — вчення про Церкву, її сутність та устрій (див. також еклезіологія)
- — вчення про Кінець Світу (див. також есхатологія)
- — вчення про спасіння (див. також сотеріологія)
- — вчення про таїнства (див. також )
- православна екзегетика — тлумачення Святого Письма (див. також екзегетика)
- , що розкриває сутність моральних принципів християнства і необхідність дотримання їх з метою особистого спасіння (див. також моральне богослов'я)
- (аскетика)
- , що обґрунтовує переваги Православ'я перед інославними християнськими віровченнями (див. також )
- , що розкриває різні аспекти практичної діяльності священнослужителів (див. також )
- — теорія богослужіння (див. також літургіка)
- , що розглядає питання теорії і практики проповідницької діяльності (див. також гомілетика)
Останнім часом у православних богословів спостерігається поступова відмова від систематичного викладу за строго визначеними розділами, перевага надається сприйняттю богослов'я у його цілісності, без поділу на автономні частини. Таким підходом користується у своїх працях, зокрема, .
Див. також
Джерела
- Богослов'я - академічний тлумачний словник української мови
- Православ'я - академічний тлумачний словник української мови
Посилання
- Православне богослов'я // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- http://azbyka.ru/dictionary/02/bogoslovie-all.shtml
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravoslavne bogoslov ya ce bogoslov ya sho vlastive Pravoslavnij cerkvi Ikona yepiskopiv Pershogo Nikejskogo soboru 325 iz Nikeo Caregradskim Simvolom Viri 381 Vidminnosti vid inshih religijnih konfesijVono desho vidriznyayetsya vid vlastivogo inshim hristiyanskim denominaciyam j harakterizuyetsya monoteyistichnim viroyu u vtilennya Boga Slova Logosa Sina Bozhogo zbalansuvannyam katafatichnogo bogoslov ya ta apofatichnogo bogoslov ya germenevtikoyu j ekzegezoyu sho viznachayetsya Svyashennim Peredannyami konkretnoyu ekleziologiyeyu rozvinenim bogoslov yam osobistosti ta terapevtichnoyu soteriologiyeyu Osnovni parametriPravoslavne bogoslov ya gruntuyetsya na vchenni Svyatih Otciv Vasilij Velikij Grigorij Bogoslov Grigorij Niskij Maksim Spovidnik Ivan Zolotoustij Ivan Damaskin Simeon Novij Bogoslov Grigorij Palama j polyagaye perevazhno u interpretaciyi ta pereosmilenni biblijnogo ta svyatootcivskogo vchennya stosovno realij suchasnosti Suchasne pravoslavne bogoslov ya tisno pov yazane iz svyatootcivskim vchennyam napryam ta z filosofiyeyu ekzistencializmu Hristos Yannaras a takozh postmodernoyu filosofiyeyu Genezis ponyattyaZnachennya terminu bogoslov ya u Pravoslavnij cerkvi desho vidriznyayetsya vid inshih hristiyanskih denominacij hoch nini ponyattya j uzhivayetsya u shirokomu znachenni Pervisno slovo bogoslov ya bulo zapozichene hristiyanskimi pismennikami vid starodavnih grekiv Klasichni pismenniki poznachali cim slovom spochatku mifologichne vchennya pro bogiv a z chasu Aristotelya i filosofske vchennya pro Bozhestvo teologami zh nazivali starodavnih poetiv Gomera Gesioda Orfeya yaki sklali poemi pro bogiv i zrazki molitovnih gimniv U starodavnih vchiteliv cerkvi bogoslov ya v etimologichnomu vidnoshenni oznachalo slovo pro Boga slovo vid Boga a u deyakih slovo do Boga Otci Cerkvi spochatku nazivali bogoslov yam lishe Svyate Pismo oskilki vono slovo pro Boga i vid Boga Starij Zapovit starim Bogoslov yam Novij Zavit novim Bogoslov yam a vsih avtoriv oboh Zapovitiv apostoliv i prorokiv bogoslovami Potim slovom bogoslov ya stali nazivati okrim Svyashennogo Pisannya i bud yake vchennya pro hristiyanski istini i v comu znachenni vono inodi vzhivalosya u vidnosheni do vchennya pro Boga i inodi u vidnoshenni do vchennya pro Presvyatu Trijcyu inodi she blizhche u vidnoshenni do vchennya vlasne pro Boga Slova Nareshti vzhe u pid bogoslov yam stali mati na uvazi sistematichnij viklad usih hristiyanskih istin pro Boga i bogoshanuvannya Osoblivosti pravoslavnogo bogoslov yaPrepodobnij Maksim Spovidnik Nini u Pravoslavnij cerkvi pid bogoslov yam zazvichaj mayetsya na uvazi sistematichne vchennya pro Boga sho buduyetsya na osnovi tekstiv Svyatogo Pisma yaki prijmayutsya Cerkvoyu yak Odkrovennya tobto svidoctvo Boga pro Samogo Sebe i v rusli Svyashennogo Peredannya tobto duhovnogo dosvidu Cerkvi Tvorcyami bogoslov ya vvazhayutsya Otci Shidnoyi Cerkvi duhovni podvizhniki 2 8 stolit yaki rozrobili dogmatichne vchennya hristiyanstva Rozumiyuchi Boga ne yak bezosobovu sutnist ale yak racionalno nezbagnennu Istotu Pravoslav ya visuvaye na pershe misce pidkreslyuyuchi cim neobhidnist dlya hristiyanina sho bazhaye zajmatisya bogopiznannyam duhovnogo spilkuvannya z Bogom z jogo Lyudina sho ne maye mistichnogo dosvidu ne mozhe pretenduvati vidpovidno do pravoslavnoyi tradiciyi na istinne znannya pro Boga Razom z tim bogoslov ya shidno hristiyanskogo svitu shiroko vikoristovuvalo dosvid antichnoyi filosofiyi i virobilo u bogolovskih diskusiyah 4 7 stolit duzhe tonku sistemu spivvidnoshennya ponyat i teorij Period formuvannya 4 8 st U procesi oformlennya pravoslavnogo bogoslov ya viklyuchno vazhlivu rol zigrali bogoslovi 4 stolittya nazvani kappadokijskimi otcyami vid nazvi maloazijskoyi oblasti Kappadokiyi svyatiteli Vasilij Velikij Grigorij Bogoslov Grigorij Niskij Vazhlivu rol u formuvanni pravoslavnogo svitoglyadu zigrav Maksim Spovidnik z konchinoyu yakogo 662 pidijshla do zavershennya doba period praci svyatih otciv iz formuvannya dogmatichnogo vchennya Cerkvi Prepodobnij Ivan Damaskin 7 8 stolittya zavershiv cyu epohu stavshi perevazhno sistematizatorom bogoslovskogo dosvidu poperednih chasiv Period zberezhennya 9 19 st Svyatitel Grigorij Palama U nastupnij period pravoslavne bogoslov ya ne perestavalo rozvivatisya odnak vidteper osnovnoyu jogo metoyu stav zahist j udoskonalennya vzhe sformovanogo vchennya Cerkvi v novih umovah u protidiyi tisku zahidno hristiyanskogo ta islamskogo svitu Pomitnu rol u comu napryamku zigrali prepodobnij Simeon Novij Bogoslov XI stolittya odin z najznachnishih vizantijskih bogosloviv mistikiv Svyatitel Grigorij Palama XIV stolittya znovu zatverdiv prioriteti bogoslovsko mistichnogo nachala u pravoslavnomu svitoglyadi j zahistiv jogo vid vpliviv zahidnoyi sholastiki Utim ci avtori nalezhali do nechislennih viklyuchen absolyutna bilshist pravoslavnih pismennikiv cogo periodu ne stvorila nichogo originalnogo yihni praci skladayutsya perevazhno iz sucilnogo cituvannya U tyazhkih istorichnih umovah pershochergovim zavdannyam Pravoslavnoyi cerkvi bulo zberezhennya bogoslovskih nadban patristichnoyi dobi dlya rozvitku originalnogo bogoslov ya ne zalishalosya intelektualnih resursiv ta mozhlivostej Neopatristika Na pochatku 20 stolittya iz zdobuttyam nizkoyu pravoslavnih narodiv greki rumuni bolgari politichnoyi nezalezhnosti a takozh postupovogo zvilnennya vid vpliviv protestantizmu u Rosijskij pravoslavnij cerkvi i osoblivo z publikaciyeyu tam seriyi rosijskih perekladiv prac Svyatih Otciv stalosya vidrodzhennya pravoslavnogo bogoslov ya Koli pislya zhovtnevoyi revolyuciyi bilsha chastina rosijskih bogosloviv emigruvala na Zahid voni opinilisya tam u spriyatlivih dlya naukovih doslidzhen umovah otrimali dostup do pershodzherel ta dialogu z providnimi rimo katolickimi i protestantskimi vchenimi Ce prizvelo do shvidkogo rozvitku pravoslavnogo bogoslov ya sho u pershij polovini dvadcyatogo stolittya vidbuvalosya perevazhno u seredovishi rosijskoyi emigraciyi U Parizhi buv zasnovanij a piznishe z yavilasya u SShA Navkolo cih bogoslovskih oseredkiv sformuvalisya taki viznachni pravoslavni bogoslovi yak Oleksandr Shmeman Yihnij vpliv poshirivsya i na yevropejciv ta amerikanciv sho prijnyali Pravoslav ya i tak sformuvalisya bogoslovi a piznishe Kallist Uer U cej chas vinik takij napryamok pravoslavnogo bogoslov ya yak tobto pobudova cilisnoyi teologiyi na osnovi sintezu uchen usih Svyatih Otciv ta vazhlivih cerkovnih pismennikiv davnini Suchasne pravoslavne bogoslov ya Bogoslov i filosof Hristos Yannaras U drugij polovini 20 stolittya resursi rosijskoyi emigraciyi vicherpalisya odnak tempi rozvitku pravoslavnogo bogoslov ya zbereglisya za rahunok greckih bogosloviv sho yedini u cej period perebuvali u vilnij krayini oficijnoyu religiyeyu yakoyi bulo Pravoslav ya Desho slabshe rozvivalosya bogoslov ya v Rumuniyi ta Bolgariyi odnak i tam vinikli znachni postati napriklad U Rosiyi ta postradyanskih krayinah navit pislya povalennya komunistichnogo rezhimu bogoslov ya perebuvaye na vkraj nizkomu rivni praktichno nemaye bogosloviv svitovogo rivnya Najviznachnishi suchasni pravoslavni bogoslovi ce greki mitropolit Pergamskij Hristos Yannaras angliyec Kallist Uer mitropolit Dioklijskij amerikanec Ukrayinske pravoslavne bogoslov ya Istorichno oseredkom bogoslovskoyi dumki v Ukrayini z chasiv Kiyivskoyi Rusi Ilarion Kiyivskij buv Kiyiv U 17 stolitti bogoslovskim centrom stala Kiyevo Mogilyanska akademiya Petro Mogila ta Kiyivska duhovna akademiya Suchasne pravoslavne bogoslov ya v Ukrayini predstavleno teologami Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu ta Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Do teologiv UPC MP nalezhat doktor filosofiyi kandidat bogoslovskih nauk arhimandrit bibleyist yepiskop Borispilskij Antonij Pakanich doslidnik prepodobnogo Maksima Spovidnika diyakon Andrij Glushenko doktor filosofskih nauk patrolog Yurij Pavlovich Chornomorec 1 ta inshi RozdiliPravoslavne bogoslov ya tradicijno yavlyaye soboyu sistemu riznih bogoslovskih disciplin sho sluzhat rozkrittyu obgruntuvannyu i zahistu virovchennya bogosluzhbovoyi tradiciyi Pravoslavnoyi cerkvi a takozh rozvitku riznih elementiv ciyeyi sistemi Syudi vhodyat Pravoslavne dogmatichne bogoslov ya sho zajmayetsya rozkrittyam bogoodkrovennya j istinnosti hristiyanskih dogmativ div takozh dogmatichne bogoslov ya vchennya pro Svyatu Trijcyu div takozh triadologiya vchennya pro Isusa Hrista div takozh hristologiya vchennya pro Svyatij Duh zokrema tut rozglyadayetsya problema filiokve div takozh pnevmatologiya vchennya pro Divu Mariyu div takozh pravoslavna ekleziologiya vchennya pro Cerkvu yiyi sutnist ta ustrij div takozh ekleziologiya vchennya pro Kinec Svitu div takozh eshatologiya vchennya pro spasinnya div takozh soteriologiya vchennya pro tayinstva div takozh pravoslavna ekzegetika tlumachennya Svyatogo Pisma div takozh ekzegetika sho rozkrivaye sutnist moralnih principiv hristiyanstva i neobhidnist dotrimannya yih z metoyu osobistogo spasinnya div takozh moralne bogoslov ya asketika sho obgruntovuye perevagi Pravoslav ya pered inoslavnimi hristiyanskimi virovchennyami div takozh sho rozkrivaye rizni aspekti praktichnoyi diyalnosti svyashennosluzhiteliv div takozh teoriya bogosluzhinnya div takozh liturgika sho rozglyadaye pitannya teoriyi i praktiki propovidnickoyi diyalnosti div takozh gomiletika Ostannim chasom u pravoslavnih bogosloviv sposterigayetsya postupova vidmova vid sistematichnogo vikladu za strogo viznachenimi rozdilami perevaga nadayetsya sprijnyattyu bogoslov ya u jogo cilisnosti bez podilu na avtonomni chastini Takim pidhodom koristuyetsya u svoyih pracyah zokrema Div takozhPravoslavne dogmatichne bogoslov ya Bogoslov ya Kategoriya Bogoslovi Kategoriya Pravoslavni bogoslovi Pravoslavna cerkva Katolicke bogoslov yaDzherelaBogoslov ya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Pravoslav ya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi moviPosilannyaPravoslavne bogoslov ya Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya http azbyka ru dictionary 02 bogoslovie all shtml