Симеон Новий Богослов (949-1022) — візантійський християнський чернець, письменник, поет, один з трьох святих східної церкви, хто отримав титул «Богослова». Народився в Галатії. Освіту здобув в Константинополі, став монахом. До свого тридцятиріччя став архімандритом монастиря Святого Маманта та обіймав цю посаду протягом 25 років. Проте його вчення породило конфлікт з церковною верхівкою, яка зрештою вислала його у вигнання.
Симеон Новий Богослов | |
---|---|
грец. Συμεὼν ὁ Νέος Θεολόγος | |
Основні відомості | |
Народження | 949 Галатія |
Країна: | Візантійська імперія |
Альма-матер: | Студійський монастир, Константинополь |
Заклад: | Монастир Святого Маманта |
Конфесія: | православ'я Константинопольського патріархату |
Смерть: | 12 березня 1022 |
Палукітон | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | священнослужитель |
Основні інтереси: | теологія |
Титул: | архімандрит, святий, преподобний |
Значні ідеї: | Пряме переживання Бога |
Значні роботи: | Список
|
Попередники: | d |
Послідовники: | d |
Симеон Новий Богослов у Вікісховищі |
Він — перший з (аскетичних) письменників, який відводить для Євхаристії головну роль на шляху до Бога і присвячує їй велику частину своїх богословських роздумів. Симеон Новий Богослов — Для Симеона причастя Тіла і Крови Христа є воскресінням до вічного життя, даром, приготовленим Богом для тих, хто любить його: "Вони (Євхаристійні Дари) є вічні блага, що не обмежуються місцем, не приховані десь у глибині, але знаходяться перед тобою і твоїми очима… і є ті, яких щоденно їмо і п'ємо… "(14). Симеон вважає, що тільки осмислене причастя божественного Тіла оживотворяє і тих, хто щоденно в повній усвідомленості причащається, він називає блаженними.
Св. Симеон Новий Богослов наполягає, що повнота Божого образу можлива як «у великих містах», так і «у горах і келіях». Він вважав, що подружжя, обтяжене турботами про велике господарство, яке переймається роботою і піклується про дітей, все ж може піднятися до вершин споглядання.
Вчення
Після смерті Симеона його письмові роботи зберігалися невеликою групою послідовників, що врешті стали основою вчення течії ісихазму. Багато копій його робіт були зроблені в наступних століттях, особливо близько XIV століття, в православних монастирях на горі Афон. Однак визнання Симеона завжди було більшим за межами офіційної церкви. Історики пояснюють це його палкою особистістю, критикою церковної ієрархії, наголосом на пряме переживання Бога, а також деякими неортодоксальними вченнями. Як то переконання Симеона в тому, що не рукопокладений монах, який мав пряме переживання Бога, мав право відпускати гріхи іншим.
Симеон писав у стилі, подібному до ранніх християнських авторів, викладаючи їх традиційні погляди. Серед них: Аврелій Августин, Григорій Ніський, Григорій Богослов, Марк Подвижник та інші. Але Симеон помітно відрізнявся від своїх попередників своєю прозорістю і відкритістю своїх найглибинніших переживань. Тож Симеон був першим візантійським християнським містиком, який вільно ділився тими переживаннями, які були в контексті його вчення про те, що пряме переживання Бога - це те, до чого можуть прагнути усі християни.
Головною письмовою роботою Симеона є "Твори", написані протягом перебування на посаді архімандрита монастиря Св. Маманта (980-998 роки). Вони складаються з 34 дискурсів, а також двох творів про подяку. "Твори" викладені як промови до своїх монахів та інших зацікавлених у духовному житті, нерідко проголошені в монастирі Св. Маманта під час нічних богослужінь, а потім зібрані та, ймовірно, відредаговані самим Симеоном. Їх читання було поширене в Константинополі навіть до вигнання Симеона. Стиль "Творів" зберігає особистість автора, виражену в живих виступах: простота, відвертість, покірність, щирість і "сповненість вогнем і переконливістю". Якась очевидна послідовність або порядок у "Творах" відсутні, а теми, певно, являють зібрання розмов під час різних літургійних сезонів або святкових днів.
Однак через усі дискурси добре проглядаються дві головні теми. Одна з них - традиційна тема ранніх ісихастів і містичних богословів східної церкви, особливо практики віри (грец. πρᾶξις) та аскетизм, який вони часто сповідували як спосіб досягнення прямого переживання Бога (грец. θεωρία). Наприклад, окремі практики, про які говорив Симеон, включають каяття, неприв'язаність, зречення, милосердя, печаль за гріхи, віру та споглядання.
Другою головною темою Симеона є сила Святого Духа трансформувати, а також глибоке містичне єднання з Богом, що є кінцевим результатом святого життя. Симеон називав це хрещенням Святим Духом, на противагу більш ритуалістичному водному хрещенні. Симеон вірив, що християнство опустилося до рівня формул і церковних ритуалів, які для багатьох замінили першочергове фактичне та пряме переживання Бога, яке було раніше. "Твори" виражають тверде переконання автора в тому, що життя християнина повинно бути набагато більшим ніж просте дотримання правил і повинно включати особисте переживання присутності живого Христа. Симеон описує власне навернення і містичне переживання священного світла.
Цитати
Хто бажає багато різних страв, той черевоугодник, навіть якщо їсть лише хліб і п'є тільки воду через свою бідність. | ||
— Преподобний Симеон Новий Богослов |
Неможливо і плоть наповнювати досита їжею, і духовно насолоджуватися розумними та божественними благами. Бо якою мірою хтось працює для черева, такою позбавляє себе куштування благ духовних. І навпаки, якою мірою хтось стане витончувати своє тіло, співвимірно з тим він може насичуватися їжею і радістю духовною. | ||
— Преподобний Симеон Новий Богослов |
Примітки
- Turner, 1990, с. 247—248.
- deCatanzaro, 1980, с. 13.
- deCatanzaro, 1980, с. 2.
- deCatanzaro, 1980, с. 15.
- deCatanzaro, 1980, с. 16.
- deCatanzaro, 1980, с. xvii.
Посилання
Роботи преподобного Симеона Нового Богослова
- (рос.) Творения, т. 1. Слова. М.: 1892 [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.) Творения, т. 2. Слова. М.: 1890 [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.) Божественные гимны. Сергиев Посад: 1917 [ 28 січня 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.) «Катехизические слова» [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.) «Главы богословские и созерцательные» [ 13 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- (рос.) Деятельные и богословские главы [ 7 січня 2008 у Wayback Machine.].
- (рос.) «Гимны» [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.) «Симеон Новый Богослов»
Джерела
- Никита Стифат, прп. Жизнь и подвижничество иже во святых отца нашего Симеона Нового Богослова, пресвитера и игумена монастыря святого Маманта Ксирокерка. — Клин : Фонд "Христианская жизнь", 2001.
- Turner, H. J. M. St. Symeon the New Theologian and Spiritual Fatherhood. — Leiden : Brill, 1990. — .
- deCatanzaro, C. J.; Maloney S. J., George. Symeon the New Theologian: The Discourses. — Leiden : Paulist Press, 1980. — .
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simeon Novij Bogoslov 949 1022 vizantijskij hristiyanskij chernec pismennik poet odin z troh svyatih shidnoyi cerkvi hto otrimav titul Bogoslova Narodivsya v Galatiyi Osvitu zdobuv v Konstantinopoli stav monahom Do svogo tridcyatirichchya stav arhimandritom monastirya Svyatogo Mamanta ta obijmav cyu posadu protyagom 25 rokiv Prote jogo vchennya porodilo konflikt z cerkovnoyu verhivkoyu yaka zreshtoyu vislala jogo u vignannya Simeon Novij Bogoslovgrec Symeὼn ὁ Neos 8eologosOsnovni vidomostiNarodzhennya 949 0949 GalatiyaKrayina Vizantijska imperiyaAlma mater Studijskij monastir KonstantinopolZaklad Monastir Svyatogo MamantaKonfesiya pravoslav ya Konstantinopolskogo patriarhatuSmert 12 bereznya 1022 1022 03 12 PalukitonPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti svyashennosluzhitelOsnovni interesi teologiyaTitul arhimandrit svyatij prepodobnijZnachni ideyi Pryame perezhivannya BogaZnachni roboti Spisok Tvori Bozhestvenni gimni Katehizichni slovaPoperedniki dPoslidovniki d Simeon Novij Bogoslov u Vikishovishi Vin pershij z asketichnih pismennikiv yakij vidvodit dlya Yevharistiyi golovnu rol na shlyahu do Boga i prisvyachuye yij veliku chastinu svoyih bogoslovskih rozdumiv Simeon Novij Bogoslov Dlya Simeona prichastya Tila i Krovi Hrista ye voskresinnyam do vichnogo zhittya darom prigotovlenim Bogom dlya tih hto lyubit jogo Voni Yevharistijni Dari ye vichni blaga sho ne obmezhuyutsya miscem ne prihovani des u glibini ale znahodyatsya pered toboyu i tvoyimi ochima i ye ti yakih shodenno yimo i p yemo 14 Simeon vvazhaye sho tilki osmislene prichastya bozhestvennogo Tila ozhivotvoryaye i tih hto shodenno v povnij usvidomlenosti prichashayetsya vin nazivaye blazhennimi Sv Simeon Novij Bogoslov napolyagaye sho povnota Bozhogo obrazu mozhliva yak u velikih mistah tak i u gorah i keliyah Vin vvazhav sho podruzhzhya obtyazhene turbotami pro velike gospodarstvo yake perejmayetsya robotoyu i pikluyetsya pro ditej vse zh mozhe pidnyatisya do vershin spoglyadannya VchennyaPislya smerti Simeona jogo pismovi roboti zberigalisya nevelikoyu grupoyu poslidovnikiv sho vreshti stali osnovoyu vchennya techiyi isihazmu Bagato kopij jogo robit buli zrobleni v nastupnih stolittyah osoblivo blizko XIV stolittya v pravoslavnih monastiryah na gori Afon Odnak viznannya Simeona zavzhdi bulo bilshim za mezhami oficijnoyi cerkvi Istoriki poyasnyuyut ce jogo palkoyu osobististyu kritikoyu cerkovnoyi iyerarhiyi nagolosom na pryame perezhivannya Boga a takozh deyakimi neortodoksalnimi vchennyami Yak to perekonannya Simeona v tomu sho ne rukopokladenij monah yakij mav pryame perezhivannya Boga mav pravo vidpuskati grihi inshim Simeon pisav u stili podibnomu do rannih hristiyanskih avtoriv vikladayuchi yih tradicijni poglyadi Sered nih Avrelij Avgustin Grigorij Niskij Grigorij Bogoslov Mark Podvizhnik ta inshi Ale Simeon pomitno vidriznyavsya vid svoyih poperednikiv svoyeyu prozoristyu i vidkritistyu svoyih najglibinnishih perezhivan Tozh Simeon buv pershim vizantijskim hristiyanskim mistikom yakij vilno dilivsya timi perezhivannyami yaki buli v konteksti jogo vchennya pro te sho pryame perezhivannya Boga ce te do chogo mozhut pragnuti usi hristiyani Golovnoyu pismovoyu robotoyu Simeona ye Tvori napisani protyagom perebuvannya na posadi arhimandrita monastirya Sv Mamanta 980 998 roki Voni skladayutsya z 34 diskursiv a takozh dvoh tvoriv pro podyaku Tvori vikladeni yak promovi do svoyih monahiv ta inshih zacikavlenih u duhovnomu zhitti neridko progolosheni v monastiri Sv Mamanta pid chas nichnih bogosluzhin a potim zibrani ta jmovirno vidredagovani samim Simeonom Yih chitannya bulo poshirene v Konstantinopoli navit do vignannya Simeona Stil Tvoriv zberigaye osobistist avtora virazhenu v zhivih vistupah prostota vidvertist pokirnist shirist i spovnenist vognem i perekonlivistyu Yakas ochevidna poslidovnist abo poryadok u Tvorah vidsutni a temi pevno yavlyayut zibrannya rozmov pid chas riznih liturgijnih sezoniv abo svyatkovih dniv Odnak cherez usi diskursi dobre proglyadayutsya dvi golovni temi Odna z nih tradicijna tema rannih isihastiv i mistichnih bogosloviv shidnoyi cerkvi osoblivo praktiki viri grec prᾶ3is ta asketizm yakij voni chasto spoviduvali yak sposib dosyagnennya pryamogo perezhivannya Boga grec 8ewria Napriklad okremi praktiki pro yaki govoriv Simeon vklyuchayut kayattya nepriv yazanist zrechennya miloserdya pechal za grihi viru ta spoglyadannya Drugoyu golovnoyu temoyu Simeona ye sila Svyatogo Duha transformuvati a takozh gliboke mistichne yednannya z Bogom sho ye kincevim rezultatom svyatogo zhittya Simeon nazivav ce hreshennyam Svyatim Duhom na protivagu bilsh ritualistichnomu vodnomu hreshenni Simeon viriv sho hristiyanstvo opustilosya do rivnya formul i cerkovnih ritualiv yaki dlya bagatoh zaminili pershochergove faktichne ta pryame perezhivannya Boga yake bulo ranishe Tvori virazhayut tverde perekonannya avtora v tomu sho zhittya hristiyanina povinno buti nabagato bilshim nizh proste dotrimannya pravil i povinno vklyuchati osobiste perezhivannya prisutnosti zhivogo Hrista Simeon opisuye vlasne navernennya i mistichne perezhivannya svyashennogo svitla CitatiHto bazhaye bagato riznih strav toj cherevougodnik navit yaksho yist lishe hlib i p ye tilki vodu cherez svoyu bidnist Prepodobnij Simeon Novij Bogoslov Nemozhlivo i plot napovnyuvati dosita yizheyu i duhovno nasolodzhuvatisya rozumnimi ta bozhestvennimi blagami Bo yakoyu miroyu htos pracyuye dlya chereva takoyu pozbavlyaye sebe kushtuvannya blag duhovnih I navpaki yakoyu miroyu htos stane vitonchuvati svoye tilo spivvimirno z tim vin mozhe nasichuvatisya yizheyu i radistyu duhovnoyu Prepodobnij Simeon Novij BogoslovPrimitkiTurner 1990 s 247 248 deCatanzaro 1980 s 13 deCatanzaro 1980 s 2 deCatanzaro 1980 s 15 deCatanzaro 1980 s 16 deCatanzaro 1980 s xvii PosilannyaRoboti prepodobnogo Simeona Novogo Bogoslova ros Tvoreniya t 1 Slova M 1892 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Tvoreniya t 2 Slova M 1890 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Bozhestvennye gimny Sergiev Posad 1917 28 sichnya 2017 u Wayback Machine ros Katehizicheskie slova 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Glavy bogoslovskie i sozercatelnye 13 grudnya 2007 u Wayback Machine ros Deyatelnye i bogoslovskie glavy 7 sichnya 2008 u Wayback Machine ros Gimny 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Simeon Novyj Bogoslov DzherelaNikita Stifat prp Zhizn i podvizhnichestvo izhe vo svyatyh otca nashego Simeona Novogo Bogoslova presvitera i igumena monastyrya svyatogo Mamanta Ksirokerka Klin Fond Hristianskaya zhizn 2001 Turner H J M St Symeon the New Theologian and Spiritual Fatherhood Leiden Brill 1990 ISBN 90 04 09166 1 deCatanzaro C J Maloney S J George Symeon the New Theologian The Discourses Leiden Paulist Press 1980 ISBN 0 8091 2230 8 Ce nezavershena stattya pro teologa abo teologinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi