Правозахисний рух в УРСР в 1960—1980-ті роки — складова дисидентських рухів 1960—1980-х років в Україні, сконцентрована передусім на захисті прав і свобод громадян, гарантованих Конституціями СРСР та УРСР (свобода слова, друку, демонстрацій, віросповідання, асоціацій та ін.). Становлення правозахисного руху в УРСР припало на період згортання процесу десталінізації в суспільно-політичному житті республіки та посилення в середині 1960-х рр. проти інакодумців. Першою публічною акцією правозахисників можна вважати мітинг протесту проти переслідувань владою української інтелігенції, який відбувся 4 вересня 1965 в київському кінотеатрі «Україна» під час прем'єри художнього фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» за участі І.Дзюби, В.Стуса, В.Чорновола, Ю.Бадзьо, М.Коцюбинської та ін. Значного резонансу набула демонстрація правозахисників під час судового процесу над інакодумцями: психологом М.Горинем, мистецтвознавцем Б.Горинем, філологом М.Зваричевською, викладачем М.Осадчим, що відбувся 13—18 квітня 1966 в м. Львів. На підтримку підсудних виступили письменники І.Драч, Л.Костенко, М.Холодний, І.Вільде, Р.Братунь, Р.Іваничук, Р.Лубківський, І.Дзюба, журналіст В.Чорновіл та ін. представники наукової і творчої інтелігенції.
Упродовж 2-ї половини 1960-х рр. правозахисний рух розвивався у вигляді індивідуальних і колективних звернень громадян на захист свободи слова та переконань, проти політичних переслідувань, адресованих керівництву УРСР та СРСР. Розповсюдження за кордоном та в Україні набули публіцистичні праці журналіста В.Чорновола «Правосуддя чи рецидиви терору?» та «Лихо з розуму» («Портрети двадцяти „злочинців“»), надіслані Комітету державної безпеки, Прокуратурі, Верховному Суду, депутатам ВР УРСР, в яких автор намагався розкрити протиправний механізм політичних репресій 2-ї пол. 1960-х рр., розповісти про долю своїх товаришів, які за власні погляди опинилися у в'язницях і таборах.
Правозахисна діяльність знайшла своє вираження в широкій петиційній кампанії. Автори «Листа 78-ми» (кінорежисер С.Параджанов, авіаконструктор О.Антонов, композитори В.Кирейко, П.Майборода та ін.; листопад 1965) вимагали від ЦК КПРС та ЦК КПУ забезпечити дотримання «ленінських принципів соціалістичної демократії» та відкритого публічного розгляду кримінальних справ, порушених проти інакомислячих. У березні 1968 «самвидав» розповсюдив «Лист 139», в якому творча й наукова інтелігенція висловлювала стурбованість придушенням з боку владних структур громадянської активності та соціальної критики в українському соціумі. Основні форми діяльності (письмові протести, звернення на адресу вищого політичного керівництва, правоохоронних органів) поєднувалися зі спробами правозахисників (І.Світличний, В.Чорновіл та ін.) створити фонд допомоги політв'язням та їхнім сім'ям (відомий під назвою «Громадська каса»).
Важливу роль у формуванні й поширенні правозахисних ідей відіграв позацензурний ж. «Український вісник», який виходив із 1970 (редактор — В.Чорновіл). Наприкінці 1960-х — у 1970-ті рр. значно розширилася тематика правозахисних виступів. Увагу українських правозахисників привернули проблеми, пов'язані зі свободою еміграції, становищем політичних в'язнів у СРСР, боротьбою «репресованих народів» за свої права, гонінням на віруючих, станом пенітенціарної системи в СРСР.
Утворення правозахисних організацій
Безперспективність петиційних кампаній, репресивні дії владного режиму проти учасників руху породили нові форми правозахисної діяльності. Наприкінці 1960-х рр. почали створюватися незалежні правозахисні асоціації. У травні 1969 в Москві з ініціативи П.Якіра та В.Красіна виникла «Ініціативна група із захисту прав людини в СРСР», до якої увійшли правозахисники з України Г.Алтунян, Л.Плющ та активіст кримськотатарського національного руху М.Джемілєв. У грудні 1971 у Львові за участю В.Чорновола, І.Калинця, В.Стуса та ін. було створено «Громадський комітет на захист Н.Строкатової», діяльність якого полягала в домаганні справедливого судового процесу над ув'язненим українським правозахисником С.Караванським, чоловіком Н.Строкатової. 1974 в Москві була створена радянська секція «Міжнародної амністії», до якої увійшов відомий український письменник, киянин М.Руденко. Захист соціально-економічних прав трудящих поставила за мету «Вільна профспілка», створена в лютому 1978 гірничим техніком з м. Макіївка В.Клєбановим.
Підписання СРСР Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінського акта; серпень 1975) послужило стимулом для розгортання гельсінського руху в СРСР, наріжним каменем якого стала боротьба за дотримання політичних, економічних, соціальних, національних, релігійних прав людини. У листопаді 1976 зусиллями М.Руденка, О.Бердника, О.Мешко, Л.Лук'яненка, П.Григоренка та ін. була створена Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінкських угод, яка з перших днів існування зазнавала тиску з боку радянських силових структур.
Заходи владних структур з обмеження впливу окремих релігійних конфесій і течій породжували утворення правозахисних організацій серед віруючих. Масові арешти членів опозиційної течії євангельських християн-баптистів на початку 1960-х рр. стали спонукальним чинником створення 1964 «Ради родичів в'язнів євангельських християн-баптистів» (Л.Вінс, Г.Козорєзова, У.Германюк, Г.Ритікова та ін.), яка регулярно інформувала світову громадськість про випадки порушень свободи віросповідання, надавала матеріальну підтримку сім'ям репресованих. Постійні переслідування незареєстрованих громад п'ятидесятників (див. П'ятидесятництво) на теренах України змусили віруючих восени 1981 створити власну правозахисну організацію, яка б перебрала на себе захист прав п'ятидесятників, що бажали емігрувати з СРСР (Комітет «Право на еміграцію»). «Ініціативна група захисту прав віруючих і Церкви» на чолі з Й.Терелею (1982) та «Комітет захисту УГКЦ» (1987; керівник — І.Гель) домагалися легалізації забороненої в СРСР Української греко-католицької церкви.
Важливе місце в арсеналі боротьби з опозиційним рухом авторитарний режим відводив судовій психіатрії. Чимало особистих зусиль для викриття злочинів каральної психіатрії доклали лікарі-правозахисники киянин С.Глузман (провів заочну судово-психіатричну експертизу відомого правозахисника П.Григоренка, направленого рішенням суду 1970 на примусове лікування) та харків'янин А.Корягін — автор праці «Пацієнти мимоволі», в якій розкрив механізм використання психіатрії в боротьбі з інакодумством.
Із проголошенням «горбачовської перебудови», масовим звільненням у середині 1980-х рр. політв'язнів із тюрем і таборів правозахисний рух як складова дисидентського руху поступово вщух.
Джерела та література
- Бажан О. Г. Правозахисний рух в УРСР в 1960—1980-ті роки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 480. — .
Посилання
- Правозахисний рух // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Шістдесятники // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 587.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravozahisnij ruh v URSR v 1960 1980 ti roki skladova disidentskih ruhiv 1960 1980 h rokiv v Ukrayini skoncentrovana peredusim na zahisti prav i svobod gromadyan garantovanih Konstituciyami SRSR ta URSR svoboda slova druku demonstracij virospovidannya asociacij ta in Stanovlennya pravozahisnogo ruhu v URSR pripalo na period zgortannya procesu destalinizaciyi v suspilno politichnomu zhitti respubliki ta posilennya v seredini 1960 h rr proti inakodumciv Pershoyu publichnoyu akciyeyu pravozahisnikiv mozhna vvazhati miting protestu proti peresliduvan vladoyu ukrayinskoyi inteligenciyi yakij vidbuvsya 4 veresnya 1965 v kiyivskomu kinoteatri Ukrayina pid chas prem yeri hudozhnogo filmu S Paradzhanova Tini zabutih predkiv za uchasti I Dzyubi V Stusa V Chornovola Yu Badzo M Kocyubinskoyi ta in Znachnogo rezonansu nabula demonstraciya pravozahisnikiv pid chas sudovogo procesu nad inakodumcyami psihologom M Gorinem mistectvoznavcem B Gorinem filologom M Zvarichevskoyu vikladachem M Osadchim sho vidbuvsya 13 18 kvitnya 1966 v m Lviv Na pidtrimku pidsudnih vistupili pismenniki I Drach L Kostenko M Holodnij I Vilde R Bratun R Ivanichuk R Lubkivskij I Dzyuba zhurnalist V Chornovil ta in predstavniki naukovoyi i tvorchoyi inteligenciyi Uprodovzh 2 yi polovini 1960 h rr pravozahisnij ruh rozvivavsya u viglyadi individualnih i kolektivnih zvernen gromadyan na zahist svobodi slova ta perekonan proti politichnih peresliduvan adresovanih kerivnictvu URSR ta SRSR Rozpovsyudzhennya za kordonom ta v Ukrayini nabuli publicistichni praci zhurnalista V Chornovola Pravosuddya chi recidivi teroru ta Liho z rozumu Portreti dvadcyati zlochinciv nadislani Komitetu derzhavnoyi bezpeki Prokuraturi Verhovnomu Sudu deputatam VR URSR v yakih avtor namagavsya rozkriti protipravnij mehanizm politichnih represij 2 yi pol 1960 h rr rozpovisti pro dolyu svoyih tovarishiv yaki za vlasni poglyadi opinilisya u v yaznicyah i taborah Pravozahisna diyalnist znajshla svoye virazhennya v shirokij peticijnij kampaniyi Avtori Lista 78 mi kinorezhiser S Paradzhanov aviakonstruktor O Antonov kompozitori V Kirejko P Majboroda ta in listopad 1965 vimagali vid CK KPRS ta CK KPU zabezpechiti dotrimannya leninskih principiv socialistichnoyi demokratiyi ta vidkritogo publichnogo rozglyadu kriminalnih sprav porushenih proti inakomislyachih U berezni 1968 samvidav rozpovsyudiv List 139 v yakomu tvorcha j naukova inteligenciya vislovlyuvala sturbovanist pridushennyam z boku vladnih struktur gromadyanskoyi aktivnosti ta socialnoyi kritiki v ukrayinskomu sociumi Osnovni formi diyalnosti pismovi protesti zvernennya na adresu vishogo politichnogo kerivnictva pravoohoronnih organiv poyednuvalisya zi sprobami pravozahisnikiv I Svitlichnij V Chornovil ta in stvoriti fond dopomogi politv yaznyam ta yihnim sim yam vidomij pid nazvoyu Gromadska kasa Vazhlivu rol u formuvanni j poshirenni pravozahisnih idej vidigrav pozacenzurnij zh Ukrayinskij visnik yakij vihodiv iz 1970 redaktor V Chornovil Naprikinci 1960 h u 1970 ti rr znachno rozshirilasya tematika pravozahisnih vistupiv Uvagu ukrayinskih pravozahisnikiv privernuli problemi pov yazani zi svobodoyu emigraciyi stanovishem politichnih v yazniv u SRSR borotboyu represovanih narodiv za svoyi prava goninnyam na viruyuchih stanom penitenciarnoyi sistemi v SRSR Utvorennya pravozahisnih organizacijBezperspektivnist peticijnih kampanij represivni diyi vladnogo rezhimu proti uchasnikiv ruhu porodili novi formi pravozahisnoyi diyalnosti Naprikinci 1960 h rr pochali stvoryuvatisya nezalezhni pravozahisni asociaciyi U travni 1969 v Moskvi z iniciativi P Yakira ta V Krasina vinikla Iniciativna grupa iz zahistu prav lyudini v SRSR do yakoyi uvijshli pravozahisniki z Ukrayini G Altunyan L Plyush ta aktivist krimskotatarskogo nacionalnogo ruhu M Dzhemilyev U grudni 1971 u Lvovi za uchastyu V Chornovola I Kalincya V Stusa ta in bulo stvoreno Gromadskij komitet na zahist N Strokatovoyi diyalnist yakogo polyagala v domaganni spravedlivogo sudovogo procesu nad uv yaznenim ukrayinskim pravozahisnikom S Karavanskim cholovikom N Strokatovoyi 1974 v Moskvi bula stvorena radyanska sekciya Mizhnarodnoyi amnistiyi do yakoyi uvijshov vidomij ukrayinskij pismennik kiyanin M Rudenko Zahist socialno ekonomichnih prav trudyashih postavila za metu Vilna profspilka stvorena v lyutomu 1978 girnichim tehnikom z m Makiyivka V Klyebanovim Pidpisannya SRSR Zaklyuchnogo akta Naradi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Gelsinskogo akta serpen 1975 posluzhilo stimulom dlya rozgortannya gelsinskogo ruhu v SRSR narizhnim kamenem yakogo stala borotba za dotrimannya politichnih ekonomichnih socialnih nacionalnih religijnih prav lyudini U listopadi 1976 zusillyami M Rudenka O Berdnika O Meshko L Luk yanenka P Grigorenka ta in bula stvorena Ukrayinska gromadska grupa spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod yaka z pershih dniv isnuvannya zaznavala tisku z boku radyanskih silovih struktur Zahodi vladnih struktur z obmezhennya vplivu okremih religijnih konfesij i techij porodzhuvali utvorennya pravozahisnih organizacij sered viruyuchih Masovi areshti chleniv opozicijnoyi techiyi yevangelskih hristiyan baptistiv na pochatku 1960 h rr stali sponukalnim chinnikom stvorennya 1964 Radi rodichiv v yazniv yevangelskih hristiyan baptistiv L Vins G Kozoryezova U Germanyuk G Ritikova ta in yaka regulyarno informuvala svitovu gromadskist pro vipadki porushen svobodi virospovidannya nadavala materialnu pidtrimku sim yam represovanih Postijni peresliduvannya nezareyestrovanih gromad p yatidesyatnikiv div P yatidesyatnictvo na terenah Ukrayini zmusili viruyuchih voseni 1981 stvoriti vlasnu pravozahisnu organizaciyu yaka b perebrala na sebe zahist prav p yatidesyatnikiv sho bazhali emigruvati z SRSR Komitet Pravo na emigraciyu Iniciativna grupa zahistu prav viruyuchih i Cerkvi na choli z J Tereleyu 1982 ta Komitet zahistu UGKC 1987 kerivnik I Gel domagalisya legalizaciyi zaboronenoyi v SRSR Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Vazhlive misce v arsenali borotbi z opozicijnim ruhom avtoritarnij rezhim vidvodiv sudovij psihiatriyi Chimalo osobistih zusil dlya vikrittya zlochiniv karalnoyi psihiatriyi doklali likari pravozahisniki kiyanin S Gluzman proviv zaochnu sudovo psihiatrichnu ekspertizu vidomogo pravozahisnika P Grigorenka napravlenogo rishennyam sudu 1970 na primusove likuvannya ta harkiv yanin A Koryagin avtor praci Paciyenti mimovoli v yakij rozkriv mehanizm vikoristannya psihiatriyi v borotbi z inakodumstvom Iz progoloshennyam gorbachovskoyi perebudovi masovim zvilnennyam u seredini 1980 h rr politv yazniv iz tyurem i taboriv pravozahisnij ruh yak skladova disidentskogo ruhu postupovo vshuh Dzherela ta literaturaBazhan O G Pravozahisnij ruh v URSR v 1960 1980 ti roki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 480 ISBN 978 966 00 1142 7 PosilannyaPravozahisnij ruh Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Shistdesyatniki Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 587