Пострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір — журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.
Терміни введено в ужиток Альгісом Празаускасом у статті «СНД як постколоніальний простір» (рос. СНГ как постколониальное пространство), що була опублікована 7 лютого 1992 року в «Незалежній газеті» (рос. Независимая газета).
Пострадянські держави є предметом досліджень в області географії, соціології, історії, політики, економіки та культурології.
Пострадянські держави за регіонами
Пострадянські держави традиційно поділяють на п'ять груп. Всі вони в основному є засновані на територіальному принципі, окрім балтійських країн, яким вдалося на відміну від повністю географічно європейських держав швидко інтегруватися в Європейський Союз, як культурно, так і економічно.
Загальна статистика
Прапор | Герб | Мапа | Назва офіційна назва | Назва державною мовою | Форма правління | Валюта | Столиця | Площа | Населення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Азербайджан Азербайджанська республіка | азерб. Azərbaycan (Azərbaycan Respublikası) | Республіка | Азербайджанський манат | Баку | 86 600 | 9 496,6 | |||
Вірменія Республіка Вірменія | вірм. Հայաստան (Հայաստանի Հանրապետություն) | Республіка | Вірменський драм | Єреван | 29 743 | 2 970,5 | |||
Грузія Республіка Грузія | груз. საქართველო (საქართველოს რესპუბლიკა) | Республіка | Ларі | Тбілісі | 69 700 | 4 570,9 | |||
Естонія* Естонська Республіка | ест. Eesti (Eesti Vabariik) | Республіка | Євро | Таллінн | 45 228 | 1 274 709 | |||
Латвія* Латвійська Республіка | латис. Latvija (Latvijas Republika) | Республіка | Євро | Рига | 64 589 | 2 191 580 | |||
Литва* Литовська Республіка | лит. Lietuva (Lietuvos Respublika) | Республіка | Євро | Вільнюс | 65 300 | 3 525 761 | |||
Білорусь Республіка Білорусь | біл. Беларусь (Рэспубліка Беларусь) рос. Беларусь (Республика Беларусь) | Республіка | Білоруський рубль | Мінськ | 207 600 | 9 643 566 | |||
Молдова Республіка Молдова | рум. Moldova (Republica Moldova) | Республіка | Молдовський лей | Кишинів | 33 851 | 3 656 843 | |||
Україна | укр. Україна | Республіка | Гривня | Київ | 603 550 | 37 294 065 | |||
Російська Федерація Росія | рос. Россия (Российская Федерация) | Республіка | Російський рубль | Москва | 17 098 242 | 142 517 670 | |||
Казахстан Республіка Казахстан | каз. Қазақстан (Қазақстан Республикасы) рос. Казахстан (Республика Казахстан) | Республіка | Казахстанський тенге | Астана | 2 724 900 | 17 522,0 | |||
Киргизстан Киргизька Республіка | кирг. Кыргызстан (Кыргыз Республикасы) рос. Киргизия (Киргизская республика) | Республіка | Сом | Бішкек | 199 951 | 5 496,7 | |||
Таджикистан Республіка Таджикистан | тадж. Тоҷикистон (Ҷумҳурии Тоҷикистон) | Республіка | Сомоні | Душанбе | 143 100 | 7 768,4 | |||
Туркменістан Республіка Туркменістан | туркм. Türkmenistan (Türkmenistan Döwleti) | Республіка | Туркменський манат | Ашгабат | 488 100 | 5 054,8 | |||
Узбекистан Республіка Узбекистан | узб. O’zbekiston (O‘zbekiston Respublikasi) | Республіка | Узбецький сом | Ташкент | 447 400 | 28 394,2 |
Ідеї нового союзу
Ще у дні розпаду СРСР було запропоновано створити конфедеративний Союз Суверенних Держав (ССД), до якого 14 листопада 1991 повинні були увійти попередньо погодилося сім республік (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). Через політичну ситуацію, що склалась на той час, та волю певних історичних постатей (Кравчук, Єльцин, Шушкевич), воно зрештою не було прийняте.
В середині 90-х років певний час розглядалася, але у результаті так і не була узгоджена, пропозиція президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва від 29 березня 1994 організувати Євразійський Союз з п'яти республік (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан).
Реальне втілення ідея знайшла у вигляді союзу Росії та Білорусі.
Союз Росії та Білорусі
Конфедеративний Союз Росії та Білорусі було засновано 2 квітня 1997 на основі раніше (2 квітня 1996) створеного Співтовариства Росії та Білорусі. Ідея його створення належала президентові Білорусі Олександрові Лукашенку[].
Регіональні організації
Співдружність Незалежних Держав
Співдружність Незалежних Держав (СНД) — міждержавне об'єднання, створене для розвитку співпраці в політичній, економічній, гуманітарній, культурній і інших областях, для пом'якшення негативних наслідків розпаду СРСР. У нього входять всі колишні республіки Радянського Союзу, окрім Прибалтійських держав, України, Грузії й Туркменістану, які вийшли з його складу.
ГУАМ
Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджану і Молдови. Первинно в організацію входив також Узбекистан, який пізніше покинув лави держав, які ратували за демократичні перетворення. ГУАМ розглядається багатьма, як організація, створена на противагу домінуванню Росії в регіоні. Варто відзначити, що держави-члени ГУАМ не входять ні в одну іншу створену на території колишнього СРСР організацію, за винятком СНД.
Організація Договору про Колективну Безпеку
До ОДКБ входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Вірменія та Узбекистан. Вважається, що ОКДБ створено на противагу НАТО і є реалізацією амбіцій Росії, що набирала економічної моці. Офіційно завдання ОДКБ — координація та об'єднання зусиль у боротьбі з міжнародним тероризмом і екстремізмом, незаконним обертом наркотичних засобів і психотропних речовин.
Євразійське Економічне Співтовариство
Євразійське Економічне Співтовариство (ЄврАзЕС) було створене Росією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном на основі Митного Союзу СНД. Вірменія, Молдова, Україна мають статус спостерігачів у цій організації.
Україна раніше заявляла, що вона не зацікавлена у повноправному членстві в цьому співтоваристві. Стосовно цього питання пов'язані відчутні політичні маніпуляції. Прем'єр-міністр України В. Ф. Янукович у розмові з В. В. Путіним заявив, що Україна думає про ЄврАзЕС.
Молдова теж не планує повністю приєднуватися до організації, оскільки однією з необхідних для цього умов є наявність спільних кордонів з державами-членами співтовариства. Узбекистан погодився приєднатися до організації в жовтні 2005, коли почався процес об'єднання Організації Центрально-Азійської Співпраці, і Євразійського Економічного Співтовариства. Вступ Узбекистану до організації як повноправного члена відбулося 25 січня 2006 р.
Центрально-Азійське Співробітництво
Центральноазійське Співробітництво (ЦАС) було створено у 1991 році. 6 жовтня 2005 р. на саміті ЦАС ухвалено рішення, у зв'язку з майбутнім вступом Узбекистану в ЄвразЕС, підготувати документи для створення об'єднаної організації Цас-ЄвразЕС, тобто фактично вирішено скасувати ЦАС.
Демократичні революції
- Революція троянд у Грузії
- Помаранчева революція в Україні
- Тюльпанова революція в Киргизстані
Конфлікти й трансформація пострадянського простору
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на форумі Association Exchange Forum в Києві восени 2021 року сказав, що "не тільки Східне партнерство, а й увесь так званий "пострадянський простір" уже не той, чим був раніше. Я думаю, буде справедливо сказати, що пострадянського простору більше не існує. Траєкторії країн цього регіону дуже довго були занадто різними. Останні два роки показали, що цивілізаційні розбіжності між групами країн стають все глибшими.
Сепаратистські конфлікти
- Придністров'я, конфлікт за незалежність від Молдови.
- Абхазія і Південна Осетія, конфлікти за незалежність від Грузії.
- Чечня, конфлікт за незалежність від Росії.
- Нагірний Карабах, конфлікт за незалежність від Азербайджану.
- Анексія Криму Росією та вторгнення російських військ на схід України, конфлікт за відокремлення від України (триває в активній фазі).
Громадянські війни
Двічі на пострадянському просторі виникали громадянські війни, не пов'язані з сепаратизмом.
- Громадянська війна в Грузії між силами Звіада Гамсахурдіа і Едуарда Шеварднадзе.
- Громадянська війна в Таджикистані, що продовжувалася з 1992 по 1997 р.
Див. також
Примітки
Це незавершена стаття з політології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Postradya nski derzha vi takozh postradya nskij pro stir zhurnalistske klishe dlya poznachennya 15 krayin sho ranishe vhodili do Radyanskogo Soyuzu yak Radyanski Socialistichni Respubliki ta stali nezalezhnimi pid chas rozpadu SRSR Azerbajdzhan Bilorus Virmeniya Estoniya Gruziya Kazahstan Kirgizstan Latviya Litva Moldova Rosijska Federaciya Tadzhikistan Turkmenistan Uzbekistan Ukrayina Postradyanski derzhavi 1 Virmeniya 2 Azerbajdzhan 3 Bilorus 4 Estoniya 5 Gruziya 6 Kazahstan 7 Kirgizstan 8 Latviya 9 Litva 10 Moldova 11 Rosiya 12 Tadzhikistan 13 Turkmenistan 14 Ukrayina 15 Uzbekistan Termini vvedeno v uzhitok Algisom Prazauskasom u statti SND yak postkolonialnij prostir ros SNG kak postkolonialnoe prostranstvo sho bula opublikovana 7 lyutogo 1992 roku v Nezalezhnij gazeti ros Nezavisimaya gazeta Postradyanski derzhavi ye predmetom doslidzhen v oblasti geografiyi sociologiyi istoriyi politiki ekonomiki ta kulturologiyi Postradyanski derzhavi za regionamiGrupi post radyanskih derzhav Rosiya Centralna Aziya Shidna Yevropa Baltijski krayini Pivdennij Kavkaz Postradyanski derzhavi tradicijno podilyayut na p yat grup Vsi voni v osnovnomu ye zasnovani na teritorialnomu principi okrim baltijskih krayin yakim vdalosya na vidminu vid povnistyu geografichno yevropejskih derzhav shvidko integruvatisya v Yevropejskij Soyuz yak kulturno tak i ekonomichno Baltijski krayini Estoniya Latviya Litva Centralna Aziya Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Turkmenistan Uzbekistan Shidna Yevropa Bilorus Moldova Ukrayina Rosiya Pivdennij Kavkaz Virmeniya Azerbajdzhan GruziyaZagalna statistika Prapor Gerb Mapa Nazva oficijna nazva Nazva derzhavnoyu movoyu Forma pravlinnya Valyuta Stolicya Plosha NaselennyaAzerbajdzhan Azerbajdzhanska respublika azerb Azerbaycan Azerbaycan Respublikasi Respublika Azerbajdzhanskij manat Baku 86 600 9 496 6Virmeniya Respublika Virmeniya virm Հայաստան Հայաստանի Հանրապետություն Respublika Virmenskij dram Yerevan 29 743 2 970 5Gruziya Respublika Gruziya gruz საქართველო საქართველოს რესპუბლიკა Respublika Lari Tbilisi 69 700 4 570 9Estoniya Estonska Respublika est Eesti Eesti Vabariik Respublika Yevro Tallinn 45 228 1 274 709Latviya Latvijska Respublika latis Latvija Latvijas Republika Respublika Yevro Riga 64 589 2 191 580Litva Litovska Respublika lit Lietuva Lietuvos Respublika Respublika Yevro Vilnyus 65 300 3 525 761Bilorus Respublika Bilorus bil Belarus Respublika Belarus ros Belarus Respublika Belarus Respublika Biloruskij rubl Minsk 207 600 9 643 566Moldova Respublika Moldova rum Moldova Republica Moldova Respublika Moldovskij lej Kishiniv 33 851 3 656 843Ukrayina ukr Ukrayina Respublika Grivnya Kiyiv 603 550 37 294 065Rosijska Federaciya Rosiya ros Rossiya Rossijskaya Federaciya Respublika Rosijskij rubl Moskva 17 098 242 142 517 670Kazahstan Respublika Kazahstan kaz Қazakstan Қazakstan Respublikasy ros Kazahstan Respublika Kazahstan Respublika Kazahstanskij tenge Astana 2 724 900 17 522 0Kirgizstan Kirgizka Respublika kirg Kyrgyzstan Kyrgyz Respublikasy ros Kirgiziya Kirgizskaya respublika Respublika Som Bishkek 199 951 5 496 7Tadzhikistan Respublika Tadzhikistan tadzh Toҷikiston Ҷumҳurii Toҷikiston Respublika Somoni Dushanbe 143 100 7 768 4Turkmenistan Respublika Turkmenistan turkm Turkmenistan Turkmenistan Dowleti Respublika Turkmenskij manat Ashgabat 488 100 5 054 8link https uk wikipedia org wiki wiki Fajl Emblem nedostupne posilannya of Uzbekistan svg Uzbekistan Respublika Uzbekistan uzb O zbekiston O zbekiston Respublikasi Respublika Uzbeckij som Tashkent 447 400 28 394 2Ideyi novogo soyuzuShe u dni rozpadu SRSR bulo zaproponovano stvoriti konfederativnij Soyuz Suverennih Derzhav SSD do yakogo 14 listopada 1991 povinni buli uvijti poperedno pogodilosya sim respublik Bilorus Kazahstan Kirgizstan Rosiya Tadzhikistan Turkmenistan Uzbekistan Cherez politichnu situaciyu sho sklalas na toj chas ta volyu pevnih istorichnih postatej Kravchuk Yelcin Shushkevich vono zreshtoyu ne bulo prijnyate V seredini 90 h rokiv pevnij chas rozglyadalasya ale u rezultati tak i ne bula uzgodzhena propoziciya prezidenta Kazahstanu Nursultana Nazarbayeva vid 29 bereznya 1994 organizuvati Yevrazijskij Soyuz z p yati respublik Bilorus Kazahstan Kirgizstan Rosiya Tadzhikistan Realne vtilennya ideya znajshla u viglyadi soyuzu Rosiyi ta Bilorusi Soyuz Rosiyi ta Bilorusi Konfederativnij Soyuz Rosiyi ta Bilorusi bulo zasnovano 2 kvitnya 1997 na osnovi ranishe 2 kvitnya 1996 stvorenogo Spivtovaristva Rosiyi ta Bilorusi Ideya jogo stvorennya nalezhala prezidentovi Bilorusi Oleksandrovi Lukashenku dzherelo Regionalni organizaciyiSpivdruzhnist Nezalezhnih Derzhav Dokladnishe SND Spivdruzhnist Nezalezhnih Derzhav SND mizhderzhavne ob yednannya stvorene dlya rozvitku spivpraci v politichnij ekonomichnij gumanitarnij kulturnij i inshih oblastyah dlya pom yakshennya negativnih naslidkiv rozpadu SRSR U nogo vhodyat vsi kolishni respubliki Radyanskogo Soyuzu okrim Pribaltijskih derzhav Ukrayini Gruziyi j Turkmenistanu yaki vijshli z jogo skladu GUAM Dokladnishe GUAM Chleni GUAM Chleni ODKB Organizaciya za demokratiyu ta ekonomichnij rozvitok GUAM regionalne ob yednannya chotiroh derzhav Gruziyi Ukrayini Azerbajdzhanu i Moldovi Pervinno v organizaciyu vhodiv takozh Uzbekistan yakij piznishe pokinuv lavi derzhav yaki ratuvali za demokratichni peretvorennya GUAM rozglyadayetsya bagatma yak organizaciya stvorena na protivagu dominuvannyu Rosiyi v regioni Varto vidznachiti sho derzhavi chleni GUAM ne vhodyat ni v odnu inshu stvorenu na teritoriyi kolishnogo SRSR organizaciyu za vinyatkom SND Organizaciya Dogovoru pro Kolektivnu Bezpeku Dokladnishe Organizaciya dogovoru pro kolektivnu bezpeku Do ODKB vhodyat Rosiya Bilorus Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Virmeniya ta Uzbekistan Vvazhayetsya sho OKDB stvoreno na protivagu NATO i ye realizaciyeyu ambicij Rosiyi sho nabirala ekonomichnoyi moci Oficijno zavdannya ODKB koordinaciya ta ob yednannya zusil u borotbi z mizhnarodnim terorizmom i ekstremizmom nezakonnim obertom narkotichnih zasobiv i psihotropnih rechovin Yevrazijske Ekonomichne Spivtovaristvo Dokladnishe YevrAzES Yevrazijske Ekonomichne Spivtovaristvo Chleni organizaciyi Sposterigachi Yevrazijske Ekonomichne Spivtovaristvo YevrAzES bulo stvorene Rosiyeyu Bilorussyu Kazahstanom Kirgizstanom i Tadzhikistanom na osnovi Mitnogo Soyuzu SND Virmeniya Moldova Ukrayina mayut status sposterigachiv u cij organizaciyi Ukrayina ranishe zayavlyala sho vona ne zacikavlena u povnopravnomu chlenstvi v comu spivtovaristvi Stosovno cogo pitannya pov yazani vidchutni politichni manipulyaciyi Prem yer ministr Ukrayini V F Yanukovich u rozmovi z V V Putinim zayaviv sho Ukrayina dumaye pro YevrAzES Moldova tezh ne planuye povnistyu priyednuvatisya do organizaciyi oskilki odniyeyu z neobhidnih dlya cogo umov ye nayavnist spilnih kordoniv z derzhavami chlenami spivtovaristva Uzbekistan pogodivsya priyednatisya do organizaciyi v zhovtni 2005 koli pochavsya proces ob yednannya Organizaciyi Centralno Azijskoyi Spivpraci i Yevrazijskogo Ekonomichnogo Spivtovaristva Vstup Uzbekistanu do organizaciyi yak povnopravnogo chlena vidbulosya 25 sichnya 2006 r Centralno Azijske Spivrobitnictvo Centralno Azijske Spivrobitnictvo Chleni organizaciyi Sposterigachi Centralnoazijske Spivrobitnictvo CAS bulo stvoreno u 1991 roci 6 zhovtnya 2005 r na samiti CAS uhvaleno rishennya u zv yazku z majbutnim vstupom Uzbekistanu v YevrazES pidgotuvati dokumenti dlya stvorennya ob yednanoyi organizaciyi Cas YevrazES tobto faktichno virisheno skasuvati CAS Demokratichni revolyuciyiRevolyuciya troyand u Gruziyi Pomarancheva revolyuciya v Ukrayini Tyulpanova revolyuciya v KirgizstaniKonflikti j transformaciya postradyanskogo prostoruMinistr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba pid chas vistupu na forumi Association Exchange Forum v Kiyevi voseni 2021 roku skazav sho ne tilki Shidne partnerstvo a j uves tak zvanij postradyanskij prostir uzhe ne toj chim buv ranishe Ya dumayu bude spravedlivo skazati sho postradyanskogo prostoru bilshe ne isnuye Trayektoriyi krayin cogo regionu duzhe dovgo buli zanadto riznimi Ostanni dva roki pokazali sho civilizacijni rozbizhnosti mizh grupami krayin stayut vse glibshimi Separatistski konflikti Pridnistrov ya konflikt za nezalezhnist vid Moldovi Abhaziya i Pivdenna Osetiya konflikti za nezalezhnist vid Gruziyi Chechnya konflikt za nezalezhnist vid Rosiyi Nagirnij Karabah konflikt za nezalezhnist vid Azerbajdzhanu Aneksiya Krimu Rosiyeyu ta vtorgnennya rosijskih vijsk na shid Ukrayini konflikt za vidokremlennya vid Ukrayini trivaye v aktivnij fazi Gromadyanski vijni Dvichi na postradyanskomu prostori vinikali gromadyanski vijni ne pov yazani z separatizmom Gromadyanska vijna v Gruziyi mizh silami Zviada Gamsahurdia i Eduarda Shevardnadze Gromadyanska vijna v Tadzhikistani sho prodovzhuvalasya z 1992 po 1997 r Div takozhRist VVP v postradyanskih krayinah Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik Perebudova SNDPrimitki CIA Arhiv originalu za 31 sichnya 2014 Procitovano 4 listopada 2012 roku angl CIA Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 4 listopada 2012 roku angl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 Ce nezavershena stattya z politologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi