Кіклічні поети, також Кікліки — поети грецького епічного циклу (ό κύκλος), в найдавніші часи ототожнювалися з Гомером, який вважався творцем всіх їхніх творів. На сучасному етапі під цією узагальнюючою назвою розуміють ряд наслідувачів «Іліади» та «Одіссеї», що склали здебільшого у 8-7 століттях до н. е. за зразком гомерівських, безліч поем, що описують подвиги богів та героїв. Назва грец. κύκλος додавалася до цих поем з огляду на те, що ними охоплювала все коло грецьких міфологічних сказань.
Але якщо Гомерові поеми розповідали про один якийсь короткий епізод Троянської війни — відповідно про «гнів Ахілла» і «повернення Одіссея» — то гомериди, продовжуючи традиції свого вчителя, намагалися викласти всю міфологічну легенду в кількох епічних поемах, кожна наступна з яких була продовженням попередньої. Таким чином і виникли «кікли» (цикли). Пізніше античні дослідники довели, що кіклічні поеми були створені іншими поетами, навіть називали їхні імена, щоправда, не зовсім достовірно.
Найбільше поем присвячено Троянському циклу міфів.
Перелік кіклічних поетів
|
Гомер
Гомер (дав.-гр. Ὅμηρος) — легендарний давньогрецький поет, який вважається автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу. В античності Гомеру приписувалося авторство й інших творів (див. кіклічні поеми; від деяких з них збереглися фрагменти). Сукупність проблем, пов'язаних з особою Гомера і його відношенням до «Іліади» та «Одіссеї», про час виникнення, склад і взаємозв'язок окремих частин цих поем становлять знамените не тільки в порівняльному літературознавстві, а й у всій науці про античний світ «Гомерівське питання».
Особливості Гомерівських поем
Велика заслуга Гомера полягає в тому, що до нього поети викладали в коротких піснях тільки невеликі частини з великої області сказань про події Троянської війни, а він поєднав у художньої композиції, дотримуючись законів поетичної єдності, великий, закінчений цикл сказань. Цей цикл, з якого Гомер почерпнув матеріали для обох великих поем, «Іліади» та «Одіссеї», — Троянський цикл[5]. До основних сюжетно-стилістинчих особливостей поем Гомера слід віднести такі:
- розповідь про дійсні історичні події поєднується з авторською вигадкою.
- у монументальній, ідеалізованій формі відтворюються норми героїчної поведінки людини, яка захищає честь, свободу і незалежність свого народу.
- традиційна композиція: заспів, який готує читача до сприйняття розповіді про події; вказує на час і місце події, знайомить з героями. Автор може звертатися до слухача або інших осіб (наприклад, Муза).
- немає розгорнутих описів зовнішності героїв.
- у стилі поем збереглося багато елементів, які беруть початок у пісенній стадії розвитку епосу. Боги, люди, речі — усе має епітети: хмарогонитель Зевс, волоока Гера, прудконогий Ахіллес, шоломосяйний Гектор, ясноока Афіна і так далі.
- у поемах багато повторень. Кількість віршів, що повторюються сягає 2253 (явище ретардації).
До речі, останнім часом усе більшого розповсюдження набуває думка, що Гомер для обробки поеми використовував писемну фіксацію, без неї неможливо осягнути й так струнко, обдумано скомпонувати величезний обсяг матеріалу. Звичайно, про створення письмового тексту в сучасному розумінні, тобто тексту для читання, не було й мови. Уривки героїчного епосу про Троянську війну, як і раніше, виконувалися рапсодами усно. А якщо немає фіксованого, записаного канонічного тексту, то неминуче з'являються різні варіанти, вставки (інтерполяції), купюри тощо. Виникає загроза «розчинення» першоджерела у переспівах, версіях. Сáме бажання зберегти, не дати розчинитися в імпровізаціях текстові «Іліади» спонукало в середині VI ст. до н. е. (час правління в Афінах тирана Пісістрата) створити комісію, яка закріпила текст поеми письмово. не можна не погодитися з думкою відомого літературознавця античника В. Ярхо: «Хоч би як сучасна філологія уявляла собі виникнення гомерівського епосу, для європейської суспільної та естетичної думки протягом багатьох століть Гомер залишався свого роду еталоном усієї давньогрецької культури».
Пізніші давньогрецькі вчені розбили «Іліа-ду» та «Одіссею» на 24 пісні кожну, що складають відповідно 15 693 і 12 110 рядків. Побудовані поеми за єдиним планом: перша розповідає про десятий рік війни під Троєю, друга — про десятий рік блукань Одіссея і повернення його на батьківщину. Зміст поем зосереджений навколо одного героя (Ахілл-Одіссей) та однієї події. В «Іліаді» — це гнів Ахілла, з ним пов'язані всі подальші події. В «Одіссеї» — це мандри Одіссея, зокрема останні сорок днів його пригод, про попередні довідуємося з розповіді самого героя. У поемах багато відступів від основного сюжету, що, з одного боку, уповільнюють розвиток дії, а з іншого — доповнюють і розширюють уявлення слухачів як про героїв, які беруть участь у подіях, так і про характер самих подій. Наприклад, такими відступами стає в «Іліаді» «перелік кораблів», тобто сил ахейців і троянців, розповіді про подвиги Діомеда, нічну розвідку. Діомеда та Одіссея, в «Одіссеї» — рада богів на Олімпі, епізод полювання юного героя на дикого кабана тощо.
Обидві поеми Гомера являють класичний зразок народної епічної творчості. За своїм змістом вони мало схожі, відрізняються і в жанровому плані. «Іліаду», в якій переважають сцени, пов'язані з військовим побутом і бойовими діями героїв, можна визначити як військово-героїчну поему. «Одіссею», де подібних епізодів зовсім мало (в основному — в розповіді самого Одіссея і сцені побиття женихів), а переважають численні пригоди, казково-фантастичні зустрічі героя, побутові й сімейні сцени, є підстави назвати казково-пригодницькою і родинно-побутовою поемою.
Креофіл
Креофіл Самоський (грец. Κρεόφυλος) — давньогрецький кіклічний поет та співець, якого ставлять у близький зв'язок із поемами Гомера.
Деякі дослідники стверджують, що Креофіл був або зятем, або близьким товаришем Гомера, а відтак отримав у спадок гомерівські вірші. За переказами, Лікург Спартанський отримав гомерівські пісні від нащадків Креофіла.
Місцеперебуванням його одні вчені називають Самос, інші — острів Хіос чи навіть кікладський острів Іос — місця, в яких процвітала гомерівська поезія. Йому приписується епос «Взяття Ехалії» (грец. Οἰχαλίας ά̔λωσις), від якого до нашого часу дійшли тільки кілька уривків. Проте достеменно відомо, що в поемі «Взяття Ехалії» розроблявся сюжет, використаний згодом Софоклом в трагедії «Трахинянки».
Кінеф
Кінеф, іноді Кінеф Хіосський (грец. Κύναιθος/Κίναιθος) — рапсод, кіклічний поет з острова Хіос, належав до роду Гомеридів. Іноді Кінефові приписуються, так звані, Гомерівські гімни, присвячені Аполлону.
Головне джерело інформації про життя та творчість Кінефа «Схолія» Піндара. Це свідчить про популярність школи Кінефа серед Гомеридів, досить імовірним видається додавання фрагментів, складених Кінефом, до гомерівських поем «Іліади» та «Одіссеї». Більшість дослідників також вважаться його автором Гомерівських гімнів.
Кінеф першим декламував поеми Гомера в Сіракузах впродовж 69-х Олімпійських змагань 504–501 до н. е[1]. Раніше дати викликало багато суперечок, оскільки вважалось, що поеми Гомера стали відомими в Сіракузах набагато раніше. Проте дати 504–501 років до н. е. добре пов'язуються із датою створення Гомерівських гімнів, а саме 522 до н. е.
Втім Євстафій Солунський прямо вказує на Кінефа як першого поширювача поем Гомера, а також «коваля Гомерівських віршів».
Фесторид
Фесторид Фокейський — легендарний або напів-легендарний давньогрецький кіклічний поет. Авторству Фесторида приписується поема епічного циклу «Мала Іліада».
Фесторид Фокейський є однією з головних дійових осіб вигаданого «Життя Гомера», приписуваного псевдо-Геродоту. Згідно з цими свідченнями, коли Гомер прибув в Фокею Фесторид запропонував йому кров та їжу в обмін на право передавати його вірші в письмовому вигляді. Гомер не мав іншого вибору, окрім як погодитися, і читав Фесториду свої поеми «Іліаду», «Одіссею», а також місцеві фокейські епічні історії та легенди. Ця історія є унікальною серед стародавніх легенд про Гомера, яка свідчить про писемність оточення Гомера, адже всі інші джерела стверджують, що поеми Гомера передавалися виключно усно його послідовниками, а пізніше їхніми нащадки.
«Життя Гомера» додає, що Фесторид потім переїхав на острів Хіос, де він декламував поеми Гомера, ніби вони були його власними, і став знаменитим рапсодом. Чутки про те, що Фесторид приписує собі поеми досягли й самого Гомера, і він вирішив сам відвідати Хіос. Це загрожувало Фесториду ганьбою і той поспішив покинути острів.
Кіклічні Поеми
Поеми кіклічних поетів не дійшли до нас, але зміст їх відомий зі збереженої Фотієм хрестоматії Прокла. Перші поеми кікліків «Теогонія» і «Титаномахія», розповідають про одруження Урана (неба) на Геї (землі), про народження трьох сторуких гігантів і трьох циклопів, з якими богам довелося вступити в боротьбу; про воцаріння Зевса та інші події, знайомі нам по «Теогонії» Гесіода.
Три поеми викладали : «Едіподія», «Фіваїди» і «Епігони». «Фіваїду» Павсаній ставить дуже високо, поряд з «Іліадою» й «Одіссеєю». Про події, що передували описуваним в «Іліаді», розповідала кіпрська поема «Кіпрії». «Ефіопіда» прямо примикала до останнього вірша «Іліади». Автором цієї поеми вважався Арктін, син Тілеса. Йому ж приписується і поема про «Зруйнування Іліона». Їй передувала в епічному циклі «Мала Іліада». За вказівкою Аристотеля, «Мала Іліада» дала сюжет не менше 8 трагедій, «Іліада» Гомера тільки однієї чи двох. Поема про «Повернення додому», тобто «Ности» розповідала про долю ахейців, що повернулися з походу. Найпізніша і найслабша з кіклічних поем — «Телегонія» , яка оповідала про смерть Одіссея, про одруження Телемаха на Цирцеї.
За невеликою кількістю уривків важко оцінити художню майстерність творів кіклічних поетів. Дослідники вважають, що деякі з них могли відрізнятися наочністю і живописом подій, але більшість прагнула лише до нагромадження фактів, мало турбуючись про зосередження оповідання навколо однієї дії. Близькість розквіту грецької лірики позначилася у кікліків в перевазі еротичних мотивів і мрій. Зменшення інтересу до епосу, поява лірики і прозових творів були причиною того, що ніхто з кікліків не досяг популярності гомерівських поем. В пізнішу епоху Греції, ще більше — у Римській імперії поеми кікліків служили для шкільного вивчення. Їх переказували, компілювали, створювали по них таблиці малюнків для наочного навчання і тому подібне. Така мармурова Іліонская дошка нині зберігається в Неаполітанському музеї. Ще раніше багатим матеріалом кікліків користувалися поети, особливо трагіки, і художники, переважно скульптори. У Гьельбаші, Лікія, знайдений цілий цикл рельєфних зображень подій фіванскої і троянської воєн, а також міфів про Персея і Тесея.
Перша поема, «Кіпрії», починається з бесіди між Зевсом і богинею правосуддя Фемідою, які вирішили допомогти Геї-матері й у великій війні знищити частину людей, які стали для неї важким тягарем. До того ж Зевс закохався у морську богиню-красуню Фетіду, але від Прометея дізнався, що народжений від нього син стане сильнішим за нього і скине його з трону, як він сам вчинив із Кроном. Тому вирішив Зевс віддати Фетіду за земного царя Пелея.
Усі боги зібралися на весілля, всі принесли щедрі подарунки. Принесла свій подарунок і зла богиня розбрату Ерида, яку не запросили на бенкет. І кинула на весільний стіл чудове яблуко з написом: «найпрекраснішій». Особливою вродою серед богинь славилися Афродіта, Гера та Афіна. От і засперечалися вони за те яблуко, тобто за право називатися найвродливішою. Щоб установити мир між богинями, Зевс порадив звернутися до прекрасного пастуха Паріса, що випасав стада на горі Іді й не знав, що він син троянського царя Пріама. Кожна з богинь пообіцяла Парісові свої дари: Гера — багатство і родинне щастя, Афіна — мудрість і славу могутнього воїна, Афродіта — кохання найпрекраснішої жінки Єлени, дружини царя Менелая, Паріс обрав дар Афродіти. Через це в Троянській війні, що згодом розпочалася, ображені Гера й Афіна стали на бік ахейців, а не троянців.
Гостюючи після змагань у Менелая, Паріс скористався його від'їздом у справах і викрав Єлену, а з нею і скарби царя. Розгніваний Менелай звернувся до всіх нруцьких вождів із закликом допомогти йому повернути дружину. Колись усі вони були закохані у Єлену і вирішили, що тому, хто стане її чоловіком, усі допомагатимуть захищати її. Зібралося величезне військо, а в морському місті Авліда для нього було збудовано багато кораблів. Та не хотіли спочатку боги, щоб грецький флот вирушав на Трою, і наслали безвітряну погоду. Лише принесення в жертву найвродливішої дівчини в Греції могло врятувати похід. Нею вважалася Іфігенія, дочка Агамемнона, який очолював військо. Довелося царю обманом викликати з Аргосу Іфігенію і заколоти її на священному вівтарі. Ніхто й не помітив, що в останню мить богиня Артеміда підмінила дівчину ланню, а саму Іфігенію перенесла в далеку Тавриду і зробила її головною весталкою свого храму.
Після цього з попутним вітром кораблі ахейців вийшли в море. Прибувши під Трою, вони вирядили до міста послів — Одіссея і Менелая — з вимогою повернути Єлену. Але троянці їм відмовили. Почалася кривава війна, що тривала десять років. Троянцям допомагали азійські царі, що приводили в загони воїнів. Боги, незважаючи на заборону Зевса, постійно втручалися в події й навіть самі брали участь у війні. Дев'ять з лишком років облягали греки оточену високими мурами неприступну Трою.
Поема закінчувалася епізодом поділу трофеїв після чергового бою. Крім коштовностей, Агамемнон одержав дочку жерця храму бога Аполлона Хріза — Хрізаїду, а Ахілл — красуню Брізеїду. Автором поеми вважався Стасін з острова Кіпр (звідси її назва — «Кіпрії»).
Другою поемою циклу була «Іліада», яку продовжувала «Ефіопіда», названа так на честь ефіопського царя Мемнона, що з великим військом прийшов на поміч Трої.
Поема містила відомості про войовниче плем'я амазонок, які також прийшли виручати троянців, їх очолювала відважна Пенфесілея, що загинула у двобої з Ахіллом. Проте незабаром був убитий і цей православний герой, його вразив стрілою троянець Паріс. Далі йшлося про запеклу суперечку за право володіти бойовим обладунком Ахілла Теламонідом. Розпалений образою — підкуплені Одвссеєм полонені засвідчили, що Аякс переміг меншу кількість троянців, ніж його суперник — герой втратив розум і почав знищувати отару овець. Прийшовши до тями, заколов себе від сорому. Особливе місце займала розповідь про подвиги царя Мемнома, вбитого Ахіллом. Син богині Еос Меменом стає безсмертним. Завершується поема, подібно до «Іліади», похованням героя, цим разом — Ахілла. Можливим автором називали Арктіна Мілетського.
Кіклічні поеми до нових часів не дійшли, їх сюжети відомі з інших античних джерел. Найімовірніше, це пояснюється художньою недосконалістю самих поем. Досить примітивні за викладом, вони в послідовному порядку розповідали про окремі події та епізоди, часом не пов'язані між собою. По суті, це був поетичний виклад міфологічних хронік, головну увагу автори звертали на зміст, нехтуючи формою. За художньою вартістю кіклічні поеми непорівнянні з гомерівськими.
Найвідоміші кікли давньогрецької Літератури
Еллінських міфів так багато, що зібрати й вивчити їх усі просто неможливо. Проте вже в архаїчні (найдавніші) часи деякі з них стали надзвичайно популярними. Якийсь особливо шанований еллінами герой (скажімо, Геракл або Тезей) міг стати головним персонажем не одного, а цілої низки міфів. Як нитка тримає перлинки в намисті, так і цей герой об'єднував, ніби пов'язував міфи в певну сукупність, яку елліни уявляли як своєрідний «вінок» або «коло». Українське слово «коло» (круг) еллінською звучить як «кіклос», ми ж кажемо «цикл» (звука «ц» греки взагалі не знали й вимовляли «кіклоп», а не «циклоп», або «Кербер», а не «Цербер»). Отже, сукупність міфів, об'єднаних спільним місцем дії, героєм або подією, стала називатися міфічним циклом. Найвідомішими в еллінській міфології та літературі є троянський і фіванський цикли, а також цикл міфів про аргонавтів.
Перелік кіклічних поем
Епічний цикл
- Кіпрії приписується Гомеру або Стасіну, або Гегесію Саламінському, або Кіпрію Галікарнаському.
- Іліада приписується Гомеру.
- Ефіопіда приписується Арктіну.
- Амазонія приписується Гомеру
- Мала Іліада приписується Лесхесу або Кінефу, або Діодору Еритрійському, або Гомеру
- Зруйнування Трої приписується Арктіну.
- Ности приписується Евмелу Коринфському або Егею Тройзенському, або Гомеру
- Одіссея приписується Гомеру.
- Телегонія приписується Кінефу.
- (можливо, інша назва Телегонії)
Троянський цикл
Безпосередньо пов'язаний з містом Іліоном, або Троєю. Розповідає про події або наслідки Троянської війни.
- Іліада автором якої є Гомер.
- Філоктет Софоклова трагедія.
- Іфігенія в Авліді Еврипіда.
- Андромаха та Гекуба автором яких є також Еврипід.
- Енеїда, яку написав Вергілій.
Фіванський цикл
- приписується Кінефу
- Фіваїда приписується Гомеру
- Епігони приписується Антімаху Теоському або Гомеру
- Одісея автором якої є Гомер.
- трагедія Софокла.
- , Антігона які також належать Софоклу.
- Еврипідова трагедія.
Цикл міфів про аргонавтів
Розповідається про пригоди Ясона та його команди у пошуках золотого руна.
- Піндара.
- Метаморфози поема Овідія.
- Медея яку написав Еврипід.
- Аргонавтика Аполлонія Родоського.
Поеми поза циклами
- Титаномахія приписується Евмелу Коринфському
- вважається вкраденою у Пісінія Ліндського Пісандром
- передана Гомером Кінефу
- приписується Арктіну або Каркіну Навпактському
- Фесторид Фокейський приписується Фесториду Фокейському або Гомеру
- Міній приписується Продіку Фокейському
- Европія, могла називатись Бугонія, приписується Евмелу Коринфському
Джерела
- Киклики или Киклические поэты//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 21 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия античной литературы [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пащенко В. І., Пащенко Н. І.: Антична література: Підручник. — К.:Либідь, 2001. — 718с.
Посилання
- Киклічні поеми, або Циклічні поеми // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 477.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiklichni poeti takozh Kikliki poeti greckogo epichnogo ciklu o kyklos v najdavnishi chasi ototozhnyuvalisya z Gomerom yakij vvazhavsya tvorcem vsih yihnih tvoriv Na suchasnomu etapi pid ciyeyu uzagalnyuyuchoyu nazvoyu rozumiyut ryad nasliduvachiv Iliadi ta Odisseyi sho sklali zdebilshogo u 8 7 stolittyah do n e za zrazkom gomerivskih bezlich poem sho opisuyut podvigi bogiv ta geroyiv Nazva grec kyklos dodavalasya do cih poem z oglyadu na te sho nimi ohoplyuvala vse kolo greckih mifologichnih skazan Ale yaksho Gomerovi poemi rozpovidali pro odin yakijs korotkij epizod Troyanskoyi vijni vidpovidno pro gniv Ahilla i povernennya Odisseya to gomeridi prodovzhuyuchi tradiciyi svogo vchitelya namagalisya viklasti vsyu mifologichnu legendu v kilkoh epichnih poemah kozhna nastupna z yakih bula prodovzhennyam poperednoyi Takim chinom i vinikli kikli cikli Piznishe antichni doslidniki doveli sho kiklichni poemi buli stvoreni inshimi poetami navit nazivali yihni imena shopravda ne zovsim dostovirno Najbilshe poem prisvyacheno Troyanskomu ciklu mifiv Perelik kiklichnih poetivGomer Stasin Kreofil Arktin Kinefon Festorid GomerGomer dav gr Ὅmhros legendarnij davnogreckij poet yakij vvazhayetsya avtorom Iliadi ta Odisseyi dvoh slavetnih greckih epichnih poem sho zapochatkuvali yevropejsku literaturu V antichnosti Gomeru pripisuvalosya avtorstvo j inshih tvoriv div kiklichni poemi vid deyakih z nih zbereglisya fragmenti Sukupnist problem pov yazanih z osoboyu Gomera i jogo vidnoshennyam do Iliadi ta Odisseyi pro chas viniknennya sklad i vzayemozv yazok okremih chastin cih poem stanovlyat znamenite ne tilki v porivnyalnomu literaturoznavstvi a j u vsij nauci pro antichnij svit Gomerivske pitannya Osoblivosti Gomerivskih poem Velika zasluga Gomera polyagaye v tomu sho do nogo poeti vikladali v korotkih pisnyah tilki neveliki chastini z velikoyi oblasti skazan pro podiyi Troyanskoyi vijni a vin poyednav u hudozhnoyi kompoziciyi dotrimuyuchis zakoniv poetichnoyi yednosti velikij zakinchenij cikl skazan Cej cikl z yakogo Gomer pocherpnuv materiali dlya oboh velikih poem Iliadi ta Odisseyi Troyanskij cikl 5 Do osnovnih syuzhetno stilistinchih osoblivostej poem Gomera slid vidnesti taki rozpovid pro dijsni istorichni podiyi poyednuyetsya z avtorskoyu vigadkoyu u monumentalnij idealizovanij formi vidtvoryuyutsya normi geroyichnoyi povedinki lyudini yaka zahishaye chest svobodu i nezalezhnist svogo narodu tradicijna kompoziciya zaspiv yakij gotuye chitacha do sprijnyattya rozpovidi pro podiyi vkazuye na chas i misce podiyi znajomit z geroyami Avtor mozhe zvertatisya do sluhacha abo inshih osib napriklad Muza nemaye rozgornutih opisiv zovnishnosti geroyiv u stili poem zbereglosya bagato elementiv yaki berut pochatok u pisennij stadiyi rozvitku eposu Bogi lyudi rechi use maye epiteti hmarogonitel Zevs volooka Gera prudkonogij Ahilles sholomosyajnij Gektor yasnooka Afina i tak dali u poemah bagato povtoren Kilkist virshiv sho povtoryuyutsya syagaye 2253 yavishe retardaciyi Do rechi ostannim chasom use bilshogo rozpovsyudzhennya nabuvaye dumka sho Gomer dlya obrobki poemi vikoristovuvav pisemnu fiksaciyu bez neyi nemozhlivo osyagnuti j tak strunko obdumano skomponuvati velicheznij obsyag materialu Zvichajno pro stvorennya pismovogo tekstu v suchasnomu rozuminni tobto tekstu dlya chitannya ne bulo j movi Urivki geroyichnogo eposu pro Troyansku vijnu yak i ranishe vikonuvalisya rapsodami usno A yaksho nemaye fiksovanogo zapisanogo kanonichnogo tekstu to neminuche z yavlyayutsya rizni varianti vstavki interpolyaciyi kupyuri tosho Vinikaye zagroza rozchinennya pershodzherela u perespivah versiyah Same bazhannya zberegti ne dati rozchinitisya v improvizaciyah tekstovi Iliadi sponukalo v seredini VI st do n e chas pravlinnya v Afinah tirana Pisistrata stvoriti komisiyu yaka zakripila tekst poemi pismovo ne mozhna ne pogoditisya z dumkoyu vidomogo literaturoznavcya antichnika V Yarho Hoch bi yak suchasna filologiya uyavlyala sobi viniknennya gomerivskogo eposu dlya yevropejskoyi suspilnoyi ta estetichnoyi dumki protyagom bagatoh stolit Gomer zalishavsya svogo rodu etalonom usiyeyi davnogreckoyi kulturi Piznishi davnogrecki vcheni rozbili Ilia du ta Odisseyu na 24 pisni kozhnu sho skladayut vidpovidno 15 693 i 12 110 ryadkiv Pobudovani poemi za yedinim planom persha rozpovidaye pro desyatij rik vijni pid Troyeyu druga pro desyatij rik blukan Odisseya i povernennya jogo na batkivshinu Zmist poem zoseredzhenij navkolo odnogo geroya Ahill Odissej ta odniyeyi podiyi V Iliadi ce gniv Ahilla z nim pov yazani vsi podalshi podiyi V Odisseyi ce mandri Odisseya zokrema ostanni sorok dniv jogo prigod pro poperedni doviduyemosya z rozpovidi samogo geroya U poemah bagato vidstupiv vid osnovnogo syuzhetu sho z odnogo boku upovilnyuyut rozvitok diyi a z inshogo dopovnyuyut i rozshiryuyut uyavlennya sluhachiv yak pro geroyiv yaki berut uchast u podiyah tak i pro harakter samih podij Napriklad takimi vidstupami staye v Iliadi perelik korabliv tobto sil ahejciv i troyanciv rozpovidi pro podvigi Diomeda nichnu rozvidku Diomeda ta Odisseya v Odisseyi rada bogiv na Olimpi epizod polyuvannya yunogo geroya na dikogo kabana tosho Obidvi poemi Gomera yavlyayut klasichnij zrazok narodnoyi epichnoyi tvorchosti Za svoyim zmistom voni malo shozhi vidriznyayutsya i v zhanrovomu plani Iliadu v yakij perevazhayut sceni pov yazani z vijskovim pobutom i bojovimi diyami geroyiv mozhna viznachiti yak vijskovo geroyichnu poemu Odisseyu de podibnih epizodiv zovsim malo v osnovnomu v rozpovidi samogo Odisseya i sceni pobittya zhenihiv a perevazhayut chislenni prigodi kazkovo fantastichni zustrichi geroya pobutovi j simejni sceni ye pidstavi nazvati kazkovo prigodnickoyu i rodinno pobutovoyu poemoyu KreofilKreofil Samoskij grec Kreofylos davnogreckij kiklichnij poet ta spivec yakogo stavlyat u blizkij zv yazok iz poemami Gomera Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho Kreofil buv abo zyatem abo blizkim tovarishem Gomera a vidtak otrimav u spadok gomerivski virshi Za perekazami Likurg Spartanskij otrimav gomerivski pisni vid nashadkiv Kreofila Misceperebuvannyam jogo odni vcheni nazivayut Samos inshi ostriv Hios chi navit kikladskij ostriv Ios miscya v yakih procvitala gomerivska poeziya Jomu pripisuyetsya epos Vzyattya Ehaliyi grec Oἰxalias a lwsis vid yakogo do nashogo chasu dijshli tilki kilka urivkiv Prote dostemenno vidomo sho v poemi Vzyattya Ehaliyi rozroblyavsya syuzhet vikoristanij zgodom Sofoklom v tragediyi Trahinyanki KinefKinef inodi Kinef Hiosskij grec Kynai8os Kinai8os rapsod kiklichnij poet z ostrova Hios nalezhav do rodu Gomeridiv Inodi Kinefovi pripisuyutsya tak zvani Gomerivski gimni prisvyacheni Apollonu Golovne dzherelo informaciyi pro zhittya ta tvorchist Kinefa Sholiya Pindara Ce svidchit pro populyarnist shkoli Kinefa sered Gomeridiv dosit imovirnim vidayetsya dodavannya fragmentiv skladenih Kinefom do gomerivskih poem Iliadi ta Odisseyi Bilshist doslidnikiv takozh vvazhatsya jogo avtorom Gomerivskih gimniv Kinef pershim deklamuvav poemi Gomera v Sirakuzah vprodovzh 69 h Olimpijskih zmagan 504 501 do n e 1 Ranishe dati viklikalo bagato superechok oskilki vvazhalos sho poemi Gomera stali vidomimi v Sirakuzah nabagato ranishe Prote dati 504 501 rokiv do n e dobre pov yazuyutsya iz datoyu stvorennya Gomerivskih gimniv a same 522 do n e Vtim Yevstafij Solunskij pryamo vkazuye na Kinefa yak pershogo poshiryuvacha poem Gomera a takozh kovalya Gomerivskih virshiv FestoridFestorid Fokejskij legendarnij abo napiv legendarnij davnogreckij kiklichnij poet Avtorstvu Festorida pripisuyetsya poema epichnogo ciklu Mala Iliada Festorid Fokejskij ye odniyeyu z golovnih dijovih osib vigadanogo Zhittya Gomera pripisuvanogo psevdo Gerodotu Zgidno z cimi svidchennyami koli Gomer pribuv v Fokeyu Festorid zaproponuvav jomu krov ta yizhu v obmin na pravo peredavati jogo virshi v pismovomu viglyadi Gomer ne mav inshogo viboru okrim yak pogoditisya i chitav Festoridu svoyi poemi Iliadu Odisseyu a takozh miscevi fokejski epichni istoriyi ta legendi Cya istoriya ye unikalnoyu sered starodavnih legend pro Gomera yaka svidchit pro pisemnist otochennya Gomera adzhe vsi inshi dzherela stverdzhuyut sho poemi Gomera peredavalisya viklyuchno usno jogo poslidovnikami a piznishe yihnimi nashadki Zhittya Gomera dodaye sho Festorid potim pereyihav na ostriv Hios de vin deklamuvav poemi Gomera nibi voni buli jogo vlasnimi i stav znamenitim rapsodom Chutki pro te sho Festorid pripisuye sobi poemi dosyagli j samogo Gomera i vin virishiv sam vidvidati Hios Ce zagrozhuvalo Festoridu ganboyu i toj pospishiv pokinuti ostriv Kiklichni PoemiPoemi kiklichnih poetiv ne dijshli do nas ale zmist yih vidomij zi zberezhenoyi Fotiyem hrestomatiyi Prokla Pershi poemi kiklikiv Teogoniya i Titanomahiya rozpovidayut pro odruzhennya Urana neba na Geyi zemli pro narodzhennya troh storukih gigantiv i troh ciklopiv z yakimi bogam dovelosya vstupiti v borotbu pro vocarinnya Zevsa ta inshi podiyi znajomi nam po Teogoniyi Gesioda Tri poemi vikladali Edipodiya Fivayidi i Epigoni Fivayidu Pavsanij stavit duzhe visoko poryad z Iliadoyu j Odisseyeyu Pro podiyi sho pereduvali opisuvanim v Iliadi rozpovidala kiprska poema Kipriyi Efiopida pryamo primikala do ostannogo virsha Iliadi Avtorom ciyeyi poemi vvazhavsya Arktin sin Tilesa Jomu zh pripisuyetsya i poema pro Zrujnuvannya Iliona Yij pereduvala v epichnomu cikli Mala Iliada Za vkazivkoyu Aristotelya Mala Iliada dala syuzhet ne menshe 8 tragedij Iliada Gomera tilki odniyeyi chi dvoh Poema pro Povernennya dodomu tobto Nosti rozpovidala pro dolyu ahejciv sho povernulisya z pohodu Najpiznisha i najslabsha z kiklichnih poem Telegoniya yaka opovidala pro smert Odisseya pro odruzhennya Telemaha na Circeyi Za nevelikoyu kilkistyu urivkiv vazhko ociniti hudozhnyu majsternist tvoriv kiklichnih poetiv Doslidniki vvazhayut sho deyaki z nih mogli vidriznyatisya naochnistyu i zhivopisom podij ale bilshist pragnula lishe do nagromadzhennya faktiv malo turbuyuchis pro zoseredzhennya opovidannya navkolo odniyeyi diyi Blizkist rozkvitu greckoyi liriki poznachilasya u kiklikiv v perevazi erotichnih motiviv i mrij Zmenshennya interesu do eposu poyava liriki i prozovih tvoriv buli prichinoyu togo sho nihto z kiklikiv ne dosyag populyarnosti gomerivskih poem V piznishu epohu Greciyi she bilshe u Rimskij imperiyi poemi kiklikiv sluzhili dlya shkilnogo vivchennya Yih perekazuvali kompilyuvali stvoryuvali po nih tablici malyunkiv dlya naochnogo navchannya i tomu podibne Taka marmurova Ilionskaya doshka nini zberigayetsya v Neapolitanskomu muzeyi She ranishe bagatim materialom kiklikiv koristuvalisya poeti osoblivo tragiki i hudozhniki perevazhno skulptori U Gelbashi Likiya znajdenij cilij cikl relyefnih zobrazhen podij fivanskoyi i troyanskoyi voyen a takozh mifiv pro Perseya i Teseya Persha poema Kipriyi pochinayetsya z besidi mizh Zevsom i bogineyu pravosuddya Femidoyu yaki virishili dopomogti Geyi materi j u velikij vijni znishiti chastinu lyudej yaki stali dlya neyi vazhkim tyagarem Do togo zh Zevs zakohavsya u morsku boginyu krasunyu Fetidu ale vid Prometeya diznavsya sho narodzhenij vid nogo sin stane silnishim za nogo i skine jogo z tronu yak vin sam vchiniv iz Kronom Tomu virishiv Zevs viddati Fetidu za zemnogo carya Peleya Usi bogi zibralisya na vesillya vsi prinesli shedri podarunki Prinesla svij podarunok i zla boginya rozbratu Erida yaku ne zaprosili na benket I kinula na vesilnij stil chudove yabluko z napisom najprekrasnishij Osoblivoyu vrodoyu sered bogin slavilisya Afrodita Gera ta Afina Ot i zasperechalisya voni za te yabluko tobto za pravo nazivatisya najvrodlivishoyu Shob ustanoviti mir mizh boginyami Zevs poradiv zvernutisya do prekrasnogo pastuha Parisa sho vipasav stada na gori Idi j ne znav sho vin sin troyanskogo carya Priama Kozhna z bogin poobicyala Parisovi svoyi dari Gera bagatstvo i rodinne shastya Afina mudrist i slavu mogutnogo voyina Afrodita kohannya najprekrasnishoyi zhinki Yeleni druzhini carya Menelaya Paris obrav dar Afroditi Cherez ce v Troyanskij vijni sho zgodom rozpochalasya obrazheni Gera j Afina stali na bik ahejciv a ne troyanciv Gostyuyuchi pislya zmagan u Menelaya Paris skoristavsya jogo vid yizdom u spravah i vikrav Yelenu a z neyu i skarbi carya Rozgnivanij Menelaj zvernuvsya do vsih nruckih vozhdiv iz zaklikom dopomogti jomu povernuti druzhinu Kolis usi voni buli zakohani u Yelenu i virishili sho tomu hto stane yiyi cholovikom usi dopomagatimut zahishati yiyi Zibralosya velichezne vijsko a v morskomu misti Avlida dlya nogo bulo zbudovano bagato korabliv Ta ne hotili spochatku bogi shob greckij flot virushav na Troyu i naslali bezvitryanu pogodu Lishe prinesennya v zhertvu najvrodlivishoyi divchini v Greciyi moglo vryatuvati pohid Neyu vvazhalasya Ifigeniya dochka Agamemnona yakij ocholyuvav vijsko Dovelosya caryu obmanom viklikati z Argosu Ifigeniyu i zakoloti yiyi na svyashennomu vivtari Nihto j ne pomitiv sho v ostannyu mit boginya Artemida pidminila divchinu lannyu a samu Ifigeniyu perenesla v daleku Tavridu i zrobila yiyi golovnoyu vestalkoyu svogo hramu Pislya cogo z poputnim vitrom korabli ahejciv vijshli v more Pribuvshi pid Troyu voni viryadili do mista posliv Odisseya i Menelaya z vimogoyu povernuti Yelenu Ale troyanci yim vidmovili Pochalasya krivava vijna sho trivala desyat rokiv Troyancyam dopomagali azijski cari sho privodili v zagoni voyiniv Bogi nezvazhayuchi na zaboronu Zevsa postijno vtruchalisya v podiyi j navit sami brali uchast u vijni Dev yat z lishkom rokiv oblyagali greki otochenu visokimi murami nepristupnu Troyu Poema zakinchuvalasya epizodom podilu trofeyiv pislya chergovogo boyu Krim koshtovnostej Agamemnon oderzhav dochku zhercya hramu boga Apollona Hriza Hrizayidu a Ahill krasunyu Brizeyidu Avtorom poemi vvazhavsya Stasin z ostrova Kipr zvidsi yiyi nazva Kipriyi Drugoyu poemoyu ciklu bula Iliada yaku prodovzhuvala Efiopida nazvana tak na chest efiopskogo carya Memnona sho z velikim vijskom prijshov na pomich Troyi Poema mistila vidomosti pro vojovniche plem ya amazonok yaki takozh prijshli viruchati troyanciv yih ocholyuvala vidvazhna Penfesileya sho zaginula u dvoboyi z Ahillom Prote nezabarom buv ubitij i cej pravoslavnij geroj jogo vraziv striloyu troyanec Paris Dali jshlosya pro zapeklu superechku za pravo voloditi bojovim obladunkom Ahilla Telamonidom Rozpalenij obrazoyu pidkupleni Odvsseyem poloneni zasvidchili sho Ayaks peremig menshu kilkist troyanciv nizh jogo supernik geroj vtrativ rozum i pochav znishuvati otaru ovec Prijshovshi do tyami zakolov sebe vid soromu Osoblive misce zajmala rozpovid pro podvigi carya Memnoma vbitogo Ahillom Sin bogini Eos Memenom staye bezsmertnim Zavershuyetsya poema podibno do Iliadi pohovannyam geroya cim razom Ahilla Mozhlivim avtorom nazivali Arktina Miletskogo Kiklichni poemi do novih chasiv ne dijshli yih syuzheti vidomi z inshih antichnih dzherel Najimovirnishe ce poyasnyuyetsya hudozhnoyu nedoskonalistyu samih poem Dosit primitivni za vikladom voni v poslidovnomu poryadku rozpovidali pro okremi podiyi ta epizodi chasom ne pov yazani mizh soboyu Po suti ce buv poetichnij viklad mifologichnih hronik golovnu uvagu avtori zvertali na zmist nehtuyuchi formoyu Za hudozhnoyu vartistyu kiklichni poemi neporivnyanni z gomerivskimi Najvidomishi kikli davnogreckoyi LiteraturiEllinskih mifiv tak bagato sho zibrati j vivchiti yih usi prosto nemozhlivo Prote vzhe v arhayichni najdavnishi chasi deyaki z nih stali nadzvichajno populyarnimi Yakijs osoblivo shanovanij ellinami geroj skazhimo Gerakl abo Tezej mig stati golovnim personazhem ne odnogo a ciloyi nizki mifiv Yak nitka trimaye perlinki v namisti tak i cej geroj ob yednuvav nibi pov yazuvav mifi v pevnu sukupnist yaku ellini uyavlyali yak svoyeridnij vinok abo kolo Ukrayinske slovo kolo krug ellinskoyu zvuchit yak kiklos mi zh kazhemo cikl zvuka c greki vzagali ne znali j vimovlyali kiklop a ne ciklop abo Kerber a ne Cerber Otzhe sukupnist mifiv ob yednanih spilnim miscem diyi geroyem abo podiyeyu stala nazivatisya mifichnim ciklom Najvidomishimi v ellinskij mifologiyi ta literaturi ye troyanskij i fivanskij cikli a takozh cikl mifiv pro argonavtiv Perelik kiklichnih poemEpichnij cikl Dokladnishe Epichnij cikl Kipriyi pripisuyetsya Gomeru abo Stasinu abo Gegesiyu Salaminskomu abo Kipriyu Galikarnaskomu Iliada pripisuyetsya Gomeru Efiopida pripisuyetsya Arktinu Amazoniya pripisuyetsya Gomeru Mala Iliada pripisuyetsya Leshesu abo Kinefu abo Diodoru Eritrijskomu abo Gomeru Zrujnuvannya Troyi pripisuyetsya Arktinu Nosti pripisuyetsya Evmelu Korinfskomu abo Egeyu Trojzenskomu abo Gomeru Odisseya pripisuyetsya Gomeru Telegoniya pripisuyetsya Kinefu mozhlivo insha nazva Telegoniyi Troyanskij cikl Bezposeredno pov yazanij z mistom Ilionom abo Troyeyu Rozpovidaye pro podiyi abo naslidki Troyanskoyi vijni Iliada avtorom yakoyi ye Gomer Filoktet Sofoklova tragediya Ifigeniya v Avlidi Evripida Andromaha ta Gekuba avtorom yakih ye takozh Evripid Eneyida yaku napisav Vergilij Fivanskij cikl Dokladnishe pripisuyetsya Kinefu Fivayida pripisuyetsya Gomeru Epigoni pripisuyetsya Antimahu Teoskomu abo Gomeru Odiseya avtorom yakoyi ye Gomer tragediya Sofokla Antigona yaki takozh nalezhat Sofoklu Evripidova tragediya Cikl mifiv pro argonavtiv Rozpovidayetsya pro prigodi Yasona ta jogo komandi u poshukah zolotogo runa Pindara Metamorfozi poema Ovidiya Medeya yaku napisav Evripid Argonavtika Apolloniya Rodoskogo Poemi poza ciklami Titanomahiya pripisuyetsya Evmelu Korinfskomu vvazhayetsya vkradenoyu u Pisiniya Lindskogo Pisandrom peredana Gomerom Kinefu pripisuyetsya Arktinu abo Karkinu Navpaktskomu Festorid Fokejskij pripisuyetsya Festoridu Fokejskomu abo Gomeru Minij pripisuyetsya Prodiku Fokejskomu Evropiya mogla nazivatis Bugoniya pripisuyetsya Evmelu KorinfskomuDzherelaKikliki ili Kiklicheskie poety Bolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 21 travnya 2008 u Wayback Machine Enciklopediya antichnoj literatury 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pashenko V I Pashenko N I Antichna literatura Pidruchnik K Libid 2001 718s PosilannyaKiklichni poemi abo Ciklichni poemi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 477