Пло́ща Мустакіллі́к, майдан Незалежності (узб. Mustaqillik maydoni) — центральний майдан у столиці Узбекистану місті Ташкенті, названий на честь незалежності держави (1991), на якому розташовані головні адміністративні будівлі країни, низка помпезних пам'ятників; улюблене місце відвідання та прогулянок ташкентців і туристів.
Площа Мустакіллік Узбекистан | |
---|---|
узб. Mustaqillik maydoni | |
Вид на частину площі | |
Населений пункт | Ташкент |
Історичні відомості | |
Назва на честь | незалежності Республіки Узбекистан |
Колишні назви | Соборний майдан |
Загальні відомості | |
Координати | 41°18′54″ пн. ш. 69°16′04″ сх. д. / 41.31500° пн. ш. 69.26778° сх. д. |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | станція метро «Мустакіллік майдоні» |
Покриття | асфальт, декоративна плитка |
Інфраструктура | |
Пам'ятники | монумент Незалежності, пам'ятник Щасливій матері, Алея Слави і пам'яті, пам'ятник Скорботній матері та вічний вогонь |
Державні установи | Уряд і 2-палатний парламент Узбекистану |
Заклади культури | концертний зал «Бахор» |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑2216724 ·R (Ташкент) |
Мапа | |
Площа Мустакіллік у Вікісховищі |
Опис та об'єкти
На ташкентському майдані Мустакіллік (Незалежності) розташовані адміністративні будівлі Кабінету Міністрів (буд. № 5; за цією ж адресою: концертний зал «Бахор») і обох палат Парламенту (Олій Маджлісу та Сенату) Республіки Узбекистан (буд. № 6).
Вхід на площу обрамляє Арка добрих і благородних устремлінь зі скульптурними зображеннями лелек. У центрі площі на гранітному постаменті розміщується символ незалежності — бронзова куля, що уособлює земну кулю з символічним зображенням на ньому обрисів Республіки Узбекистан. Біля підніжжя обеліска встановлено пам'ятник Щасливій матері — постать молодої жінки з дитиною на руках.
Північна сторона площі являє собою паркову зону, де знаходиться Алея Слави і пам'яті. По обидва боки алеї розміщуються галереї з різьбленими колонами і ажурними ґратами, де на 14 стелах (число регіонів республіки) встановлені книги пам'яті, в яких вписані імена всіх узбекистанців, полеглих на фронтах Другої Світової Війни. На кінці алеї розташовується пам'ятник Скорботній матері та вічний вогонь.
З історії площі
Соборний майдан
Після приєднання Ташкента до Російської імперії 1865 року російською адміністрацією міста була розпочато будівництво нового європейського міста по інший бік каналу Анхор від старого міста, що існував досі. Це Будівництво здійснювалося за загальним генеральним планом, згідно з яким передбачалося центрально-радіальне планування вулиць і площ міста.
Просто на лівому березі Анхора через дорогу від Ташкентської фортеці, зведеної навпроти воріт Коймас старого міста, було побудовано будівлю резиденції Туркестанського генерал-губернатора з великим садом, так званий «Білий дім».
Площа перед «Білим домом» отримала згодом назву Соборна площа, оскільки по інший бік від площі перед губернаторським палацом був побудований по часі Ташкентський військовий Спасо-Преображенський собор (не зберігся). Цей собор також називався Військовий собор.
Червона площа
Після більшовицького перевороту 1917 на початку 1930-х за рішенням радянської влади ташкентський Військовий собор був знесений, і площа отримала назву Червона площа.
У 1930 відповідно до плану генеральної реконструкції Ташкента на місці генерал-губернаторського будинку за проектом архітектора С. Полупанова було споруджено будинок Ради Народних Комісарів Узбецької РСР.
24 січня 1934 ЦВК Рад Узбецької РСР на виконання постанови «Про увічнення пам'яті В. І. Леніна» II з'їзду Рад СРСР, що пройшов напередодні у Москві, ухвалила своє рішення щодо спорудження на ташкентській Червоній площі перед будівлею Ради Народних Комісарів Узбецької РСР пам'ятника В. І. Леніну.
Урочисте відкриття цього монумента, створеного за проектом московського скульптора професора Б. Д. Корольова, відбулося 15 листопада 1936.
Площа імені В. І. Леніна
У 1952—54 роках була проведена реконструкція Червоної площі Ташкента. Фасад будівлі Ради Міністрів Узбецької РСР у процесі цих робіт доповнили елементами з використанням узбецьких національних архітектурних традицій і декору. Пам'ятник роботи Б. Д. Корольова був переданий для встановлення в місті Ургенчі. А перед будівлею Ради Міністрів Узбецької РСР 30 квітня 1956 року був встановлений пам'ятник В. І. Леніну роботи скульптора М. Г. Манізера.
В. І. Ленін, що стоїть на постаменті з червоного мармуру і чорного лабрадориту, був зображений у повний зріст зі здійнятою рукою. За задумом скульптора монумент передавав момент виступу В. І. Леніна з вежі броньовика у квітневі дні 1917 року на Фінляндському вокзалі в Петрограді. Відтак, 1956 року ташкентська Червона площа дістала нову назву — «Площа ім. В. І. Леніна».
У 1965 році з південного боку майдану, на місці будинків, що йдуть уздовж вулиці Ленінградської, було розпочато будівництво нової сучасної будівлі Ради Міністрів Узбецької РСР у стилі так званого «радянського конструктивізму» Характерними особливостями споруди, що зводилась за проектом групи архітекторів (Б. Мезенцев — керівник проекту, О. Якушев, Б. Зарицький, Є. Розанов, Л. Адамов, В. Шестопалов та Ю. Коростельов), стали V-подібні бетонні опори. Будівництво було завершено у 1967 році, і площа, таким чином, одержала нове архітектурно-художнє оформлення.
Площа ім. В. І. Леніна після Ташкентського землетрусу
Після руйнівного Ташкентського землетрусу (1966) в місті з наряду з іншими масштабними роботами була здійснена корінна реконструкція площі імені Леніна згідно зі спеціально розробленим генеральним планом розвитку міста Ташкента.
Так, у 1967 році з південного боку площі було побудовано нове сучасне приміщення Ради Міністрів Узбецької РСР, а у колишньому будинку розмістились різноманітні державні служби. Зокрема, у північній частині цієї будівлі колишній актовий зал будівлі Ради Міністрів Узбецької РСР був реконструйований і перетворений на концертний зал, який у подальшому дістав назву «Бахор».
Реконструкцію в цілому було завершено в 1974 році — напередодні святкування 50-річчя Узбецької РСР. Після реконструкції площа збільшилася в 3,5 рази. Оскільки пам'ятник В. І. Леніну роботи М. Г. Манізера не відповідав новим архітектурним рішенням ансамблю реконструйованої площі, він був переданий для установки у Самарканді, а на майдані, в її геометричній домінанті, хоча і на деякій відстані від колишньої будівлі Ради Міністрів Узбецької РСР, у 1974 році був встановлений новий, більший за розміром пам'ятник Леніну роботи скульптора М. В. Томського і архітектора С. Р. Адилова. Відтоді цей новий пам'ятник Леніну був домінантою не лише архітектурного ансамблю реконструйованої Площі ім. В. І. Леніна, але архітектурною домінантою міста загалом.
Мустакіллік (Незалежність)
Після проголошення у вересні 1991 року Узбекистаном незалежності «Площа В. І. Леніна» у 1992 році була перейменована і отримала назву «Мустакіллік майдоні», тобто у перекладі «Майдан Незалежності».
У 1990—2000-і роки на майдані Мустакіллік розгорнулись широкомасштабні роботи з будівництва та благоустрою, що сильно змінили його вигляд.
Вхід на площу Мустакіллік був оформлений аркою «Езгулік» (Арка добрих і благородних устремлінь) з фігурами лелек, що на злеті. Минувши арку, опиняєшся на шляху до центру майдану, де височіє монумент Незалежності і гуманізму, що складається з двох пам'ятників — Незалежності і Щасливій матері. Пам'ятник Незалежності, що знаменує суверенітет Узбекистану, був споруджений у 1991 році, і зайняв місце демонтованого тоді ж пам'ятника В. І. Леніну (фактично на старий постамент поставили скульптуру у вигляді золотавої земної кулі з викарбуваними на ній обрисами кордонів Узбекистану. А пам'ятник Щасливій матері роботи скульпторів Ільхома та Камола Джаббарових з'явився значно пізніше — у 2006 році. Образ матері (фігура заввишки 6 м) символізує образ Батьківщини, дитина (фгура заввишки 3,5 м) — втілює майбуття.
Майдан Мустакіллік (Незалежності) у теперішній час (2000-ні) є центральною площею Ташкента, на якій відбуваються святкові заходи і військові паради в дні урочистих подій і державних свят.
Майдан Незалежності став улюбленим місцем відпочинку ташкентців. Доброю традицією є відвідання площі нареченими у день весілля.
Галерея (травень 2010 року)
вид частини площі (1998) | Художня галерея біля станції метро (2014) | вид на головні адмінбудівлі — уряд і парламент (2010) |
Виноски
- Об'єкти на площі Мустакіллік [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.] на www.orexca.com («Орієнтал експрес Центральна Азія», вебресурс, присвячений мандрівкам та туризму до Центральної Азії) [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
- Площа Мустакіллік (Ташкент) на www.tashkent-hotels.com [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела та посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Площа Мустакіллік (Ташкент) |
- Площа Мустакіллік (Ташкент) на www.tashkent-hotels.com [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Об'єкти на площі Мустакіллік [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.] на www.orexca.com («Орієнтал експрес Центральна Азія», вебресурс, присвячений мандрівкам та туризму до Центральної Азії) [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
- Площа Мустакіллік (Ташкент) на wikimapia.org
- Про центральну ташкентську площу на www.fromuz.com [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- (Ташкентська) Площа незалежності — очима туристів, на www.aviatour.uz[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plo sha Mustakilli k majdan Nezalezhnosti uzb Mustaqillik maydoni centralnij majdan u stolici Uzbekistanu misti Tashkenti nazvanij na chest nezalezhnosti derzhavi 1991 na yakomu roztashovani golovni administrativni budivli krayini nizka pompeznih pam yatnikiv ulyublene misce vidvidannya ta progulyanok tashkentciv i turistiv Plosha Mustakillik Uzbekistanuzb Mustaqillik maydoniVid na chastinu ploshiNaselenij punktTashkentIstorichni vidomostiNazva na chestnezalezhnosti Respubliki UzbekistanKolishni nazviSobornij majdanZagalni vidomostiKoordinati41 18 54 pn sh 69 16 04 sh d 41 31500 pn sh 69 26778 sh d 41 31500 69 26778TransportNajblizhchi stanciyi metrostanciya metro Mustakillik majdoni Pokrittyaasfalt dekorativna plitkaInfrastrukturaPam yatnikimonument Nezalezhnosti pam yatnik Shaslivij materi Aleya Slavi i pam yati pam yatnik Skorbotnij materi ta vichnij vogonDerzhavni ustanoviUryad i 2 palatnij parlament UzbekistanuZakladi kulturikoncertnij zal Bahor Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 2216724 R Tashkent Mapa Plosha Mustakillik u VikishovishiOpis ta ob yektiOlij Mazhlis Uzbekistanu Na tashkentskomu majdani Mustakillik Nezalezhnosti roztashovani administrativni budivli Kabinetu Ministriv bud 5 za ciyeyu zh adresoyu koncertnij zal Bahor i oboh palat Parlamentu Olij Madzhlisu ta Senatu Respubliki Uzbekistan bud 6 Vhid na ploshu obramlyaye Arka dobrih i blagorodnih ustremlin zi skulpturnimi zobrazhennyami lelek U centri ploshi na granitnomu postamenti rozmishuyetsya simvol nezalezhnosti bronzova kulya sho uosoblyuye zemnu kulyu z simvolichnim zobrazhennyam na nomu obrisiv Respubliki Uzbekistan Bilya pidnizhzhya obeliska vstanovleno pam yatnik Shaslivij materi postat molodoyi zhinki z ditinoyu na rukah Pivnichna storona ploshi yavlyaye soboyu parkovu zonu de znahoditsya Aleya Slavi i pam yati Po obidva boki aleyi rozmishuyutsya galereyi z rizblenimi kolonami i azhurnimi gratami de na 14 stelah chislo regioniv respubliki vstanovleni knigi pam yati v yakih vpisani imena vsih uzbekistanciv poleglih na frontah Drugoyi Svitovoyi Vijni Na kinci aleyi roztashovuyetsya pam yatnik Skorbotnij materi ta vichnij vogon Z istoriyi ploshiSobornij majdan Sobornij majdan 1910 rik Pislya priyednannya Tashkenta do Rosijskoyi imperiyi 1865 roku rosijskoyu administraciyeyu mista bula rozpochato budivnictvo novogo yevropejskogo mista po inshij bik kanalu Anhor vid starogo mista sho isnuvav dosi Ce Budivnictvo zdijsnyuvalosya za zagalnim generalnim planom zgidno z yakim peredbachalosya centralno radialne planuvannya vulic i plosh mista Prosto na livomu berezi Anhora cherez dorogu vid Tashkentskoyi forteci zvedenoyi navproti vorit Kojmas starogo mista bulo pobudovano budivlyu rezidenciyi Turkestanskogo general gubernatora z velikim sadom tak zvanij Bilij dim Plosha pered Bilim domom otrimala zgodom nazvu Soborna plosha oskilki po inshij bik vid ploshi pered gubernatorskim palacom buv pobudovanij po chasi Tashkentskij vijskovij Spaso Preobrazhenskij sobor ne zberigsya Cej sobor takozh nazivavsya Vijskovij sobor Chervona plosha Centralna plosha Tashkenta 1930 ti Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 na pochatku 1930 h za rishennyam radyanskoyi vladi tashkentskij Vijskovij sobor buv znesenij i plosha otrimala nazvu Chervona plosha U 1930 vidpovidno do planu generalnoyi rekonstrukciyi Tashkenta na misci general gubernatorskogo budinku za proektom arhitektora S Polupanova bulo sporudzheno budinok Radi Narodnih Komisariv Uzbeckoyi RSR 24 sichnya 1934 CVK Rad Uzbeckoyi RSR na vikonannya postanovi Pro uvichnennya pam yati V I Lenina II z yizdu Rad SRSR sho projshov naperedodni u Moskvi uhvalila svoye rishennya shodo sporudzhennya na tashkentskij Chervonij ploshi pered budivleyu Radi Narodnih Komisariv Uzbeckoyi RSR pam yatnika V I Leninu Urochiste vidkrittya cogo monumenta stvorenogo za proektom moskovskogo skulptora profesora B D Korolova vidbulosya 15 listopada 1936 Plosha imeni V I Lenina Plosha Lenina 1950 ti U 1952 54 rokah bula provedena rekonstrukciya Chervonoyi ploshi Tashkenta Fasad budivli Radi Ministriv Uzbeckoyi RSR u procesi cih robit dopovnili elementami z vikoristannyam uzbeckih nacionalnih arhitekturnih tradicij i dekoru Pam yatnik roboti B D Korolova buv peredanij dlya vstanovlennya v misti Urgenchi A pered budivleyu Radi Ministriv Uzbeckoyi RSR 30 kvitnya 1956 roku buv vstanovlenij pam yatnik V I Leninu roboti skulptora M G Manizera V I Lenin sho stoyit na postamenti z chervonogo marmuru i chornogo labradoritu buv zobrazhenij u povnij zrist zi zdijnyatoyu rukoyu Za zadumom skulptora monument peredavav moment vistupu V I Lenina z vezhi bronovika u kvitnevi dni 1917 roku na Finlyandskomu vokzali v Petrogradi Vidtak 1956 roku tashkentska Chervona plosha distala novu nazvu Plosha im V I Lenina U 1965 roci z pivdennogo boku majdanu na misci budinkiv sho jdut uzdovzh vulici Leningradskoyi bulo rozpochato budivnictvo novoyi suchasnoyi budivli Radi Ministriv Uzbeckoyi RSR u stili tak zvanogo radyanskogo konstruktivizmu Harakternimi osoblivostyami sporudi sho zvodilas za proektom grupi arhitektoriv B Mezencev kerivnik proektu O Yakushev B Zarickij Ye Rozanov L Adamov V Shestopalov ta Yu Korostelov stali V podibni betonni opori Budivnictvo bulo zaversheno u 1967 roci i plosha takim chinom oderzhala nove arhitekturno hudozhnye oformlennya Plosha im V I Lenina pislya Tashkentskogo zemletrusu Pislya rujnivnogo Tashkentskogo zemletrusu 1966 v misti z naryadu z inshimi masshtabnimi robotami bula zdijsnena korinna rekonstrukciya ploshi imeni Lenina zgidno zi specialno rozroblenim generalnim planom rozvitku mista Tashkenta Tak u 1967 roci z pivdennogo boku ploshi bulo pobudovano nove suchasne primishennya Radi Ministriv Uzbeckoyi RSR a u kolishnomu budinku rozmistilis riznomanitni derzhavni sluzhbi Zokrema u pivnichnij chastini ciyeyi budivli kolishnij aktovij zal budivli Radi Ministriv Uzbeckoyi RSR buv rekonstrujovanij i peretvorenij na koncertnij zal yakij u podalshomu distav nazvu Bahor Rekonstrukciyu v cilomu bulo zaversheno v 1974 roci naperedodni svyatkuvannya 50 richchya Uzbeckoyi RSR Pislya rekonstrukciyi plosha zbilshilasya v 3 5 razi Oskilki pam yatnik V I Leninu roboti M G Manizera ne vidpovidav novim arhitekturnim rishennyam ansamblyu rekonstrujovanoyi ploshi vin buv peredanij dlya ustanovki u Samarkandi a na majdani v yiyi geometrichnij dominanti hocha i na deyakij vidstani vid kolishnoyi budivli Radi Ministriv Uzbeckoyi RSR u 1974 roci buv vstanovlenij novij bilshij za rozmirom pam yatnik Leninu roboti skulptora M V Tomskogo i arhitektora S R Adilova Vidtodi cej novij pam yatnik Leninu buv dominantoyu ne lishe arhitekturnogo ansamblyu rekonstrujovanoyi Ploshi im V I Lenina ale arhitekturnoyu dominantoyu mista zagalom Mustakillik Nezalezhnist Pislya progoloshennya u veresni 1991 roku Uzbekistanom nezalezhnosti Plosha V I Lenina u 1992 roci bula perejmenovana i otrimala nazvu Mustakillik majdoni tobto u perekladi Majdan Nezalezhnosti U 1990 2000 i roki na majdani Mustakillik rozgornulis shirokomasshtabni roboti z budivnictva ta blagoustroyu sho silno zminili jogo viglyad Vhid na ploshu Mustakillik buv oformlenij arkoyu Ezgulik Arka dobrih i blagorodnih ustremlin z figurami lelek sho na zleti Minuvshi arku opinyayeshsya na shlyahu do centru majdanu de visochiye monument Nezalezhnosti i gumanizmu sho skladayetsya z dvoh pam yatnikiv Nezalezhnosti i Shaslivij materi Pam yatnik Nezalezhnosti sho znamenuye suverenitet Uzbekistanu buv sporudzhenij u 1991 roci i zajnyav misce demontovanogo todi zh pam yatnika V I Leninu faktichno na starij postament postavili skulpturu u viglyadi zolotavoyi zemnoyi kuli z vikarbuvanimi na nij obrisami kordoniv Uzbekistanu A pam yatnik Shaslivij materi roboti skulptoriv Ilhoma ta Kamola Dzhabbarovih z yavivsya znachno piznishe u 2006 roci Obraz materi figura zavvishki 6 m simvolizuye obraz Batkivshini ditina fgura zavvishki 3 5 m vtilyuye majbuttya Majdan Mustakillik Nezalezhnosti u teperishnij chas 2000 ni ye centralnoyu plosheyu Tashkenta na yakij vidbuvayutsya svyatkovi zahodi i vijskovi paradi v dni urochistih podij i derzhavnih svyat Majdan Nezalezhnosti stav ulyublenim miscem vidpochinku tashkentciv Dobroyu tradiciyeyu ye vidvidannya ploshi narechenimi u den vesillya Galereya traven 2010 roku vid chastini ploshi 1998 Hudozhnya galereya bilya stanciyi metro 2014 vid na golovni adminbudivli uryad i parlament 2010 VinoskiOb yekti na ploshi Mustakillik 3 sichnya 2010 u Wayback Machine na www orexca com Oriyental ekspres Centralna Aziya vebresurs prisvyachenij mandrivkam ta turizmu do Centralnoyi Aziyi 7 sichnya 2010 u Wayback Machine angl ros Plosha Mustakillik Tashkent na www tashkent hotels com 21 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Dzherela ta posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Plosha Mustakillik Tashkent Plosha Mustakillik Tashkent na www tashkent hotels com 21 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Ob yekti na ploshi Mustakillik 3 sichnya 2010 u Wayback Machine na www orexca com Oriyental ekspres Centralna Aziya vebresurs prisvyachenij mandrivkam ta turizmu do Centralnoyi Aziyi 7 sichnya 2010 u Wayback Machine angl ros Plosha Mustakillik Tashkent na wikimapia org Pro centralnu tashkentsku ploshu na www fromuz com 8 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Tashkentska Plosha nezalezhnosti ochima turistiv na www aviatour uz nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros