Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ташкентська фортеця — побудована генералом М. Г. Черняєвим навпроти на лівому березі канала Анхор після захоплення Ташкента російськими військами в червні 1865.
| Ташкентська фортеця | |
|---|---|
| Країна |  Узбекистан |
| Тип | фортеця |
Будівництво виконувалось в серпні — жовтні 1865 за фортифікаційними правилами того часу. Фортеця мала форму правильного шестикутника, огородженого високими земляними валами з розвиненими кутовими бастіонами. Місцями згори валу проходила цегляна стіна з вертикальними бійницями для рушничної стрільби. Всередині фортеці були казарми для шести рот піхоти, офіцерські будівлі, шпиталь на 150 койок, цейхгауз і порохівня.
Головним в'їздом в фортецю стали її східні ворота, обернуті в бік нового міста, що будувалось для приїхалих росіян та офіцерів окупаційних військ, побудовані з випаленої сіро-жовтої цегли місцевого виробництва. Всього фортеця мала троє воріт, які були названі на честь офіцерів, що відзначилися при штурмі Ташкента: Мєсяцева, Хмельова та Обуха.
Фортеця була побудована з розрахунком на володарювання над «старим» містом з корінним населенням і забезпечувати захист російської частини міста. З 1867 по 1883 щоденно з фортеці лунав гарматний постріл.
Згодом, під час революційних подій в Ташкенті фортечна залога відіграла значну роль в придушенні в Ташкенті в січні 1919.
В радянську добу, приблизно до середини 1970-х на території фортеці зберігались будинки військового містечка, де мешкали сім'ї військовослужбовців. В одному з будинків на території фортеці знаходився проектний інститут «Військпроект»
На початку 1970-х тут організован дитячий парк і діяв кінотеатр «Піонер». А на місці одного з фортечних валів на початку 1960-х на Узбецькому проспекті зведена будівля Центрального Комітету КП Узбецької РСР, яке з часом (після серпня 1991), після здобуття Узбекистаном незалежності, стало резиденцією Президента Узбекистану.
Примітки
- На наведеному фрагменті мапи 1910 року носить назву Сартовский городъ.
- До 1917 вулиця називалась Махрамський проспект.
Посилання
- Ташкентъ въ прошломъ и настоящемъ. Историческій очеркъ. А. И. Добросмысловъ. Ташкентъ. Тип. Порцева. Николаевская ул. 1912.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tashkentska fortecya pobudovana generalom M G Chernyayevim navproti na livomu berezi kanala Anhor pislya zahoplennya Tashkenta rosijskimi vijskami v chervni 1865 Tashkentska fortecyaKrayina UzbekistanTipfortecya Viglyad forteci Fragment mapi Tashkenta 1910 roka z dokladnim planom forteci Viglyad fortechnih vorit Soldati vhodyat u fortecyu Budivnictvo vikonuvalos v serpni zhovtni 1865 za fortifikacijnimi pravilami togo chasu Fortecya mala formu pravilnogo shestikutnika ogorodzhenogo visokimi zemlyanimi valami z rozvinenimi kutovimi bastionami Miscyami zgori valu prohodila ceglyana stina z vertikalnimi bijnicyami dlya rushnichnoyi strilbi Vseredini forteci buli kazarmi dlya shesti rot pihoti oficerski budivli shpital na 150 kojok cejhgauz i porohivnya Golovnim v yizdom v fortecyu stali yiyi shidni vorota obernuti v bik novogo mista sho buduvalos dlya priyihalih rosiyan ta oficeriv okupacijnih vijsk pobudovani z vipalenoyi siro zhovtoyi cegli miscevogo virobnictva Vsogo fortecya mala troye vorit yaki buli nazvani na chest oficeriv sho vidznachilisya pri shturmi Tashkenta Myesyaceva Hmelova ta Obuha Fortecya bula pobudovana z rozrahunkom na volodaryuvannya nad starim mistom z korinnim naselennyam i zabezpechuvati zahist rosijskoyi chastini mista Z 1867 po 1883 shodenno z forteci lunav garmatnij postril Zgodom pid chas revolyucijnih podij v Tashkenti fortechna zaloga vidigrala znachnu rol v pridushenni v Tashkenti v sichni 1919 V radyansku dobu priblizno do seredini 1970 h na teritoriyi forteci zberigalis budinki vijskovogo mistechka de meshkali sim yi vijskovosluzhbovciv V odnomu z budinkiv na teritoriyi forteci znahodivsya proektnij institut Vijskproekt Na pochatku 1970 h tut organizovan dityachij park i diyav kinoteatr Pioner A na misci odnogo z fortechnih valiv na pochatku 1960 h na Uzbeckomu prospekti zvedena budivlya Centralnogo Komitetu KP Uzbeckoyi RSR yake z chasom pislya serpnya 1991 pislya zdobuttya Uzbekistanom nezalezhnosti stalo rezidenciyeyu Prezidenta Uzbekistanu Tashkent 1965 Budivlya CK KP Uzbeckoyi RSRPrimitkiNa navedenomu fragmenti mapi 1910 roku nosit nazvu Sartovskij gorod Do 1917 vulicya nazivalas Mahramskij prospekt PosilannyaTashkent v proshlom i nastoyashem Istoricheskij ocherk A I Dobrosmyslov Tashkent Tip Porceva Nikolaevskaya ul 1912