Осип Осипович (Йосип Йосипович) Первольф (26 лютого 1841, Чімеліце поблизу м. Пісек, Богемія у складі Австрійської імперії (нині Південночеського краю, Чехії) — 21 грудня 1891, Варшава) — учений-славіст, слов'янознавець, філолог, етнограф, педагог. Доктор слов'янської філології (з 1876), професор.
Первольф Осип Осипович | |
---|---|
Народився | 26 лютого 1841[1][2] d[3] |
Помер | 1 лютого 1892 (50 років), 21 грудня 1891 (50 років) або 2 січня 1892[1][3] (50 років) Варшава, Російська імперія |
Діяльність | славіст, архівіст, викладач університету, педагог, мовознавець, філолог, етнограф |
Alma mater | Карлів університет |
Галузь | історія Росії, слов’яни, слов'янознавство[1], мовознавство[1], філологія[1] і етнографія[1] |
Заклад | Варшавський університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Брати, сестри | d[4] |
Автограф | |
Первольф Осип Осипович у Вікісховищі |
Біографія
Чех за походженням. Народився в родині управителя маєтком. Після закінчення гімназії в 1858 році вступив на філософський факультет Карлового університету в Празі. Слухав лекції відомих професорів: істориків [ru] і , лінгвіста М. Гаттали, філолога В. Ганка.
Тоді ж почав займатися літературною діяльністю. Вже в своїх перших журнальних роботах Первольф виявив увагу до Росії: про походження Русі, про козаків, публікував статті з історії Малоросії. У 1861 році в журналі «Образи живота» помістив статтю «Про поширення німецької культури серед винищених полабських слов'ян» У 1863 році закінчив Празький університет і став співробітником бібліотеки Національного чеського музею.
Брав участь у редагуванні «Fontes rerum Bohemicarum» (Джерела з історії Богемії). Служба у Чеському музеї зближувала його з російськими вченими, які відвідували Прагу, і зміцнювала його інтерес до Росії. Познайомився з творами С. М. Соловйова, М. Костомарова, К. Аксакова, Б. Чичеріна та ін.
У статті «Snemy v nekdyzi Rusi» (1867—1868) ознайомив співвітчизників з такими явищами давньоруського суспільного життя як: віче, земський собор і дума, з козацькими колами і радами. У «Vývin idey vzájemnosti u nàrodov slovanských» (1867) зобразив історичні прояви взаємності в політичному і культурному житті слов'янства і рекомендував цю взаємність укріплювати та продовжувати.
Ідея слов'янської взаємності стала панівною ідеєю всієї подальшої наукової діяльності Первольфа. Його «Slované, historický nastin» (1869) — єдина спільна історія слов'янства, перший і незамінний досвід вивчення загальних історичних шляхів розвитку слов'янства (за участю Вопеля і К. Ербена).
У 1871 році за пропозицією ректора Варшавського університету П. О. Лавровського зайняв кафедру слов'янської філології і читав лекції про слов'янські старожитності, характеристику слов'янських говірок, історичну етнографію. У тому ж році став підданим Російської імперії.
В 1874 році за дисертацію «Про слов'янську взаємність» (в «Журналі Міністерства народної освіти») здобув у Санкт-Петербурзькому університеті ступінь магістра, а в 1876 році-ступінь доктора Варшавського університету за книгу «Германізація балтійських слов'ян», в якій висвітлив питання слов'янської колонізації полабсько-балтійських земель, описав і , слов'янські племена , стодорян, ратарів, укрян, вагрів, полабів, бодричів, лютичів, поморян та інших, провів дослідження слідів слов'янства в народонаселенні.
У 1886 році вийшов I-й том його праці «Слов'яни, їх взаємні відносини і зв'язки» (нарис політичної історії слов'ян за родами і побут їх), у 1888 році — II том (слов'янська ідея в літературі слов'ян до XVIII століття), в 1890 році — 1 частина («Західні слов'яни») III тому (слов'янська ідея в політичних і культурних зносинах слов'ян до XVIII ст.; в рукописі, через смерть автора, залишилася глава про польсько-російські відносини). IV том — «Відродження слов'ян» — залишився незакінченим. Вся ця праця дає велику кількість історичних фактів.
Питанням про слов'янські взаємини присвячено багато статей Первольфа, зокрема:
- «Чехи і росіяни» («Бесіда», 1872),
- «Чехи і поляки в XV і XVI ст.» (1873 і 1880),
- «Олександр I і слов'яни» («Давня і нова Росія», 1879),
- «Слов'янський рух у поляків 1800—1830 рр.» (1879),
- «Слов'янська ідея в Росії» (1879),
- «Поляки й русини» (1891).
З робіт Первольфа, присвячених слов'янським старожитностям, основними вважаються:
- «Варяги-Русь і балтійські слов'яни» (в якій заперечує балтійську теорію С. Гедеонова й І. Забєліна; 1877),
- «Slavische Völkernamen» (1884),
- «Polen, Liachen, Wanden» (1884),
- «Staroslovahcke řady a obyčeje» (1884)
- «Словенська мова та її долі у слов'янських народів» («Мефодіївський збірник», Варшава, 1885).
Багато робіт вченого присвячені східним і австро-слов'янським питанням:
- «Uhry a východni otazka» (1869; перероблено в «Мадяри і східне питання» (1877),
- «Східне питання — слов'янське питання» (1878),
- «Die Slavischorientalische Frage» (1878),
- «Слов'янський рух в Австрії 1800—1848 рр.» (1879),
- «Слов'янський рух 1848 р. і австрійські слов'яни 1848—1849 рр.» (1879) тощо.
Примітки
- Czech National Authority Database
- SOA Třeboň, Matrika narozených Čimelice 8, s. 186 — Т. Čimelice 8. — С. 186.
- The Fine Art Archive — 2003.
- SOA Třeboň, Matrika narozených Staré Sedlo 9, s. 253 — Т. Staré Sedlo 9. — С. 253.
- Matrika narozených, Čimelice 1829—1841, snímek 187, Záznam o narození a křtu
- Josef Perwolf + // Národní politika. — . — С. 3.
- Národní archiv, Policejní ředitelství I, konskripce, karton 454, obraz 411, Perwolf Josef
Посилання
- К. Я. Грот. О. О. Первольф: некролог. Журнал Министерства народного просвещения. 1892.
- ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Первольф Йозеф // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 33.
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osip Osipovich Josip Josipovich Pervolf 26 lyutogo 1841 18410226 Chimelice poblizu m Pisek Bogemiya u skladi Avstrijskoyi imperiyi nini Pivdennocheskogo krayu Chehiyi 21 grudnya 1891 Varshava uchenij slavist slov yanoznavec filolog etnograf pedagog Doktor slov yanskoyi filologiyi z 1876 profesor Pervolf Osip OsipovichNarodivsya26 lyutogo 1841 1841 02 26 1 2 d 3 Pomer1 lyutogo 1892 1892 02 01 50 rokiv 21 grudnya 1891 1891 12 21 50 rokiv abo 2 sichnya 1892 1892 01 02 1 3 50 rokiv Varshava Rosijska imperiyaDiyalnistslavist arhivist vikladach universitetu pedagog movoznavec filolog etnografAlma materKarliv universitetGaluzistoriya Rosiyi slov yani slov yanoznavstvo 1 movoznavstvo 1 filologiya 1 i etnografiya 1 ZakladVarshavskij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Brati sestrid 4 Avtograf Pervolf Osip Osipovich u VikishovishiBiografiyaCheh za pohodzhennyam Narodivsya v rodini upravitelya mayetkom Pislya zakinchennya gimnaziyi v 1858 roci vstupiv na filosofskij fakultet Karlovogo universitetu v Prazi Sluhav lekciyi vidomih profesoriv istorikiv ru i lingvista M Gattali filologa V Ganka Todi zh pochav zajmatisya literaturnoyu diyalnistyu Vzhe v svoyih pershih zhurnalnih robotah Pervolf viyaviv uvagu do Rosiyi pro pohodzhennya Rusi pro kozakiv publikuvav statti z istoriyi Malorosiyi U 1861 roci v zhurnali Obrazi zhivota pomistiv stattyu Pro poshirennya nimeckoyi kulturi sered vinishenih polabskih slov yan U 1863 roci zakinchiv Prazkij universitet i stav spivrobitnikom biblioteki Nacionalnogo cheskogo muzeyu Brav uchast u redaguvanni Fontes rerum Bohemicarum Dzherela z istoriyi Bogemiyi Sluzhba u Cheskomu muzeyi zblizhuvala jogo z rosijskimi vchenimi yaki vidviduvali Pragu i zmicnyuvala jogo interes do Rosiyi Poznajomivsya z tvorami S M Solovjova M Kostomarova K Aksakova B Chicherina ta in U statti Snemy v nekdyzi Rusi 1867 1868 oznajomiv spivvitchiznikiv z takimi yavishami davnoruskogo suspilnogo zhittya yak viche zemskij sobor i duma z kozackimi kolami i radami U Vyvin idey vzajemnosti u narodov slovanskych 1867 zobraziv istorichni proyavi vzayemnosti v politichnomu i kulturnomu zhitti slov yanstva i rekomenduvav cyu vzayemnist ukriplyuvati ta prodovzhuvati Ideya slov yanskoyi vzayemnosti stala panivnoyu ideyeyu vsiyeyi podalshoyi naukovoyi diyalnosti Pervolfa Jogo Slovane historicky nastin 1869 yedina spilna istoriya slov yanstva pershij i nezaminnij dosvid vivchennya zagalnih istorichnih shlyahiv rozvitku slov yanstva za uchastyu Vopelya i K Erbena U 1871 roci za propoziciyeyu rektora Varshavskogo universitetu P O Lavrovskogo zajnyav kafedru slov yanskoyi filologiyi i chitav lekciyi pro slov yanski starozhitnosti harakteristiku slov yanskih govirok istorichnu etnografiyu U tomu zh roci stav piddanim Rosijskoyi imperiyi V 1874 roci za disertaciyu Pro slov yansku vzayemnist v Zhurnali Ministerstva narodnoyi osviti zdobuv u Sankt Peterburzkomu universiteti stupin magistra a v 1876 roci stupin doktora Varshavskogo universitetu za knigu Germanizaciya baltijskih slov yan v yakij visvitliv pitannya slov yanskoyi kolonizaciyi polabsko baltijskih zemel opisav i slov yanski plemena stodoryan ratariv ukryan vagriv polabiv bodrichiv lyutichiv pomoryan ta inshih proviv doslidzhennya slidiv slov yanstva v narodonaselenni U 1886 roci vijshov I j tom jogo praci Slov yani yih vzayemni vidnosini i zv yazki naris politichnoyi istoriyi slov yan za rodami i pobut yih u 1888 roci II tom slov yanska ideya v literaturi slov yan do XVIII stolittya v 1890 roci 1 chastina Zahidni slov yani III tomu slov yanska ideya v politichnih i kulturnih znosinah slov yan do XVIII st v rukopisi cherez smert avtora zalishilasya glava pro polsko rosijski vidnosini IV tom Vidrodzhennya slov yan zalishivsya nezakinchenim Vsya cya pracya daye veliku kilkist istorichnih faktiv Pitannyam pro slov yanski vzayemini prisvyacheno bagato statej Pervolfa zokrema Chehi i rosiyani Besida 1872 Chehi i polyaki v XV i XVI st 1873 i 1880 Oleksandr I i slov yani Davnya i nova Rosiya 1879 Slov yanskij ruh u polyakiv 1800 1830 rr 1879 Slov yanska ideya v Rosiyi 1879 Polyaki j rusini 1891 Z robit Pervolfa prisvyachenih slov yanskim starozhitnostyam osnovnimi vvazhayutsya Varyagi Rus i baltijski slov yani v yakij zaperechuye baltijsku teoriyu S Gedeonova j I Zabyelina 1877 Slavische Volkernamen 1884 Polen Liachen Wanden 1884 Staroslovahcke rady a obyceje 1884 Slovenska mova ta yiyi doli u slov yanskih narodiv Mefodiyivskij zbirnik Varshava 1885 Bagato robit vchenogo prisvyacheni shidnim i avstro slov yanskim pitannyam Uhry a vychodni otazka 1869 pererobleno v Madyari i shidne pitannya 1877 Shidne pitannya slov yanske pitannya 1878 Die Slavischorientalische Frage 1878 Slov yanskij ruh v Avstriyi 1800 1848 rr 1879 Slov yanskij ruh 1848 r i avstrijski slov yani 1848 1849 rr 1879 tosho PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 SOA Trebon Matrika narozenych Cimelice 8 s 186 T Cimelice 8 S 186 d Track Q105319089 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 SOA Trebon Matrika narozenych Stare Sedlo 9 s 253 T Stare Sedlo 9 S 253 d Track Q105319089 Matrika narozenych Cimelice 1829 1841 snimek 187 Zaznam o narozeni a krtu Josef Perwolf Narodni politika S 3 Narodni archiv Policejni reditelstvi I konskripce karton 454 obraz 411 Perwolf JosefPosilannyaK Ya Grot O O Pervolf nekrolog Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1892 VT ESBE Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Pervolf Jozef Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 33 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi