Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Отто фон дер Говен О тто Ге рман фон дер Го вен нім Otto Hermann vo

Отто-Герман фон дер Говен

Отто-Герман фон дер Говен
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Отто фон дер Говен.

О́тто-Ге́рман фон дер Го́вен (нім. Otto Hermann von der Howen; 13 листопада 1740(17401113) — 15 червня 1806) — курляндський державний діяч, старший радник, правник, дипломат. Один із організаторів російської анексії Курляндії. Представник шляхетного німецького роду Говенів. Народився у Фокенгофі, Курляндія. Син курляндського ландгофмейстра Отто-Крістофера фон дер Говена і Єлизавети-Доротеї фон Мірбах. Навчався у Кільському (1759) і Страсбурзькому університетах (1761). Обраний депутатом ландтагу Курляндії-Семигалії. Працював курляндським послом у Варшаві (1765—1771, 1778—1780), нагороджений Орденом святого Станіслава. Підтримував кандидатуру Карла-Християна на пост курляндського герцога, перебував у опозиції до проросійських Біронів. Арештований і ув'язнений росіянами у Ризі (1771—1774). Після звільнення змінив погляди, став одним із лідерів проросійської партії в Курляндії. Займав посади секретаря (1776—1786) і ландмаршала ландтагу (1776), очолював Гольдінгенське обер-гауптманство, став обер-бургграфом Мітави (1786—1796). Був на чільних позиціях у кількох масонських ложах. Виступав посередником між курляндським лицарством і герцогом Петером фон Біроном (1776, 1793). Разом із росіянами визначав курляндсько-російський кордон (1783). Брав активну участь у російській операції з анексії Курляндії-Семигалії (1794—1795): керував проросійською фракцією в ландтазі, ініціював прийняття резолюцій про розрив Курляндії з Польщею і приєднання до Російської імперії, очолював курляндську делегацію до Санкт-Петербургу, де оформив анексію і склав присягу на вірність Росії. Отримав від російської імператриці Катерини ІІ посаду таємного радника і маєтки, а від імператора Павла I — сенаторство і Орден святої Анни 1-го ступеня. Помер на поштовій станції Гульбен, на шляху із Санкт-Петербурга до Мітави.

Отто-Герман фон дер Говен
image
image
Мітавський обер-бургграф
1786 — 1796
 
Народження: 13 листопада 1740(1740-11-13)[1]
Фокенгоф, Курляндія
Смерть: 15 червня 1806(1806-06-15)[1](65 років)
Гульбен, Росія
Національність: німець
Підданство: Курляндія (до 1795), Росія
Релігія: лютеранин
Рід: Говени
Батько: Отто-Крістофер фон дер Говен
Мати: Єлизавета фон Мірбах
Нагороди: Орден святого Станіслава
Орден святої Анни

image Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • О́тто-Ге́рман фон дер Го́вен (нім. Otto Hermann von der Howen, лит. Oto Hermanis fon der Hovens) — повне ім'я.
  • Отто-Герман аб Говен (нім. Otto Hermann ab Howen) — варіант імені; згадується у його праці 1759 року.
  • О́тто фон дер Го́вен (нім. Otto von der Howen) — коротке ім'я.
  • О́тто Ка́рлович фон дер Го́вен (рос. Отто Карлович фон дер Ховен) — російське ім'я із фіктивним патронімом; у документах того часу просто — фон Го́вен (рос. Фонъ Говенъ).

Біографія

Молоді роки

image
Отто-Крістофер, батько Отто-Германа

Отто-Герман фон дер Говен народився 13 листопада 1740 року в Фокенгофі, у родині курляндського високопосадовця Отто-Крістофера фон дер Говена, ландгофмейстра герцога Курляндії та Семигалії, і Єлизавети-Доротеї фон Мірбах, доньки ландгофмейстра Генріха-Георга фон Мірбаха. Рід баронів Говенів був одним із найзаможніших і найвпливовіших у герцогстві, тому хлопця чекала блискуча кар'єра.

У юності Говен ходив до великої міської школи в Мітаві. Згодом він вивчав міжнародне право у Кільському університеті, який закінчив 11 листопада 1759 року, написавши роботу про недоторканність послів. Свої студії Говен продовжив у Страсбурзькому університеті, котрий завершив 1761 року.

1763 року Говен повернувся до герцогства Курляндії та Семигалії й зайнявся політикою, був обраний депутатом до Курляндського ландтагу. Як і його батько він належав до партії, яка підтримувала попереднього герцога, саксонського принца Карла-Християна, сина саксонського курфюрста і польського короля Августа III, і виступала проти російського ставленика — герцога Ернста-Йоганна фон Бірона.

У 1765—1771 роках Говен працював послом Курляндії-Семигалії у Варшаві, столиці Речі Посполитої, представляючи інтереси курляндського лицарства при польському дворі.

Арешт

image
Ризький замок, в якому Говен був ув'язнений в 1771—1774 роках

25 листопада 1769 року герцог Ернст-Йоганн фон Бірон зрікся престолу на користь свого сина Петера, але зберіг за собою право пожиттєво користуватися прибутками з герцогських землеволодінь. На січневій сесії курляндського ландтагу в 1770 році Говен із однодумцями засудили цей акт і закликали лицарство не присягати Бірону. Це суперечило політичним інтересам Російської імперії, тому проти Говена почала діяти російська агентура Колегії іноземних справ.

25 січня і 5 лютого 1770 року , російський представник у Курляндії, намагався схилити Говена й курляндське лицарство до угоди з герцогом Петером. Умовляння не подіяли, тому Бірон розпустив збори і призначив нову сесію на 10 (21) червня 1770 року, на якій депутати мусили скласти присягу.

У відповідь курляндські лицарі відправили Говена послом до Варшави, де він прохав призначити новим герцогом Карла-Християна замість Петра Бірона, вступив у зв'язок із саксонським двором і Барською конфедерацією. Сімолін, за підтримки великого канцлера Анрія Млодзейовського, поставив курляндцям ультиматум, щоб вони відкликали посла. Ті проігнорували вимогу і роздратована Катерина ІІ наказала арештувати Говена.

1771 року, за запитом Каспара фон Зальдерна, російського міністра-резидента у Варшаві, польська влада ув'язнила Говена в мазовецькому Пултуську. Згодом, виконуючи розпорядження цариці, ув'язненого конвоювали потайки під іменем «поручника Пекштіна» до Риги, яку контролював російський генерал-губернатор Юрій Броун. У російських тенденційних джерелах цей інцидент представляли як покарання Говена за «велику нетактовність», яку він був допустив у суперечках із польськими сановниками.

25 жовтня 1771 року Говена посадили цілком таємно в Ризькому замку. Ним займалася Канцелярія таємних і розшукових справ, російська спецслужба, до створення якої долучилося чимало курляндців у часи «біронівщини». Арештанта тримали в камері під караулом, без права на листування і прогулянки. На червень 1772 року, згідно з донесеннями генерал-губернатора, Говен тяжко захворів і весь опух «від нестачі свіжого повітря».

7 (18) жовтня 1774 року батько Говена, Отто-Крістофер, написав листа Броуну і звернувся на ім'я Катерини ІІ з проханням помилувати сина. За три дні Броун зробив відповідний запит до керівника колегії іноземних справ Микити Паніна та самої цариці. 22 жовтня Панін дав дозвіл на звільнення, зазначаючи: «що хоча він [арештант] як зухвалець, який вчинив перед Росією тяжкий злочин, ображаючи її письмово, і заслуговує на вічне ув'язнення, але ми з єдиного милосердя в тому прощаємо його… сподіваючись, що те, що сталося з ним, послужить йому для виправлення…». За час ув'язнення на Говена витратили 1064 талера, які Панін наказав поставити на рахунки надзвичайних витрат Ризького губернаторства і не стягувати їх з батька арештованого.

Проросійський діяч

Після звільнення Говен знову зайнявся політичною діяльністю, був вдруге обраний до ландтагу. Він перейшов на бік проросійської партії й здобув величезний вплив у курляндській політиці. Згідно з тенденційними російськими джерелами Говен «не простив полякам» свого ув'язнення і зробився «палким прихильником Росії», проте зважаючи на те, що ув'язнили його саме росіяни, а не поляки, мотивація барона змінити політичний табір до кінця не зрозуміла.

8 серпня 1776 року Говен виступив посередником при підписанні «Акту примирення» між герцогом Петером фон Біроном і курляндським лицарством. За це герцог нагородив Говена річною пенсією в 1000 талерів, а ландтаг обрав на посаду секретаря лицарства (нім. Ritterschaftsseketär), яку він займав до 1786 року.

У 1778—1780 роках Говен вдруге працював курляндським послом у Варшаві. 1779 року він очолив Мітавську масонську ложу «Три короновані мечі» (фр. Trois Epées couronnées, нім. Zu den drei Gekrönten Schwerdtern), а наступного року став інспектором іншої масонської ложі в Мітаві «Три короновані серця» (фр. Loge d’Adoption des trois Cœurs couronnés).

Весною 1783 року Говен як перший уповноважений курляндського лицарства увійшов до складу курляндсько-російської комісії з визначення кордону і владнання торговельних питань. Результатом його роботи стала травнева курляндсько-російська конвенція, яка разом зі встановленням меж між Курляндією і російською Ліфляндією, надавала широкі господарські права російському купецтву.

1786 року Говен займав посаду гауптмана в Шрунден, а згодом очолював Гольдінгенське обер-гауптманство і обіймав пост ландмаршала, голови ландтагу. З грудня 1786 року він став обер-бургграфом у Мітаві і залишався на цій посаді до 1796 року.

Як представник курляндського лицарства і проросійської партії Говен перебував у опозиції до герцога Петера фон Бірона, останньої гарантії автономності Курляндії. 31 січня 1793 року, за ініціативи барона, було ухвалено так звані «Композиційний акт» між герцогом і лицарством, які принижували роль першого й надавали лицарям ширші права.

Російська анексія

Докладніше: Анексія Курляндії та Семигалії
image
Катерина ІІ урочисто приймала Говена в Зимовому палаці.
image
Будівля Сенату — місце присяги Говена на вірність Росії

У вересні 1794 року, напередодні поразки повстання Костюшка і третього поділу Речі Посполитої, Говен ініціював у Курляндському ландтазі обговорення питання про те, щоб «ліквідувати ленну залежність Курляндії від Речі Посполитої та віддатися під патронат Росії», прохаючи в неї збереження прав і привілеїв для лицарів і земств. Проти цього категорично виступив герцог Петер, який вбачав у пропозиції підрив державного ладу Курляндії, гарантом якого виступала сама Росія.

На початку листопада того ж року Говен розпочав інформаційно-політичну кампанію: він розіслав курляндському лицарству нову петицію, яку підписали 33 шляхетні особи, з вимогою скликати терміновий ландтаг для прийняття рішення про майбутнє Курляндського герцогства. Згодом схожу петицію отримав і герцог Петер, підписану багатьма місцевими баронами, що закликала «підпорядкуватися повністю російській імператриці й віддати її великодушності долю Курляндії».

27 січня 1795 року герцог Петер прибув до Санкт-Петербурга, де після зустрічі з Катериною ІІ йому дали зрозуміти, що Курляндія остаточно перестала бути леном Польщі й відходить Росії. Герцог сподівався, що під російською короною Курляндія збереже формальну автономію, як було при польських королях. Але Говен наполягав на здачі самостійності і повному приєднанні до Росії.

5 (16) березня 1795 року, в понеділок, у Мітаві зібрався ландтаг на вимогу Говена. За два дні, у середу, проросійська партія здобула перемогу. Депутати одноголосно прийняли два документи: Маніфест «про зречення від ленної залежності, що існувала донині з Польщею» й «Акт шляхетного лицарства і земства герцогств Курляндії і Семигалії про їхнє підлягання Її імператорській величності» Катерині ІІ.

Ландтаг обрав делегацію на чолі з Говеном, яка 19 березня прибула до Петербурга. Курляндські представники перебували в російській столиці майже місяць, готуючи документи у справі приєднання герцогств до Росії. 15 квітня, у п'ятницю, делегація Говена прибула до Зимового палацу, де їх урочисто зустрічала Катерина ІІ. Представники ландтагу передали росіянам акти про приєднання Курляндії до Російської імперії, а ті дали гарантії свободи віросповідання, а також непорушності майнових прав лицарства.

20 квітня, у середу, курляндська делегація на чолі з Говеном прибула на засідання Сенату, де урочисто склала присягу на вірність Російській імперії. До 1 травня всіх мешканців Курляндії та Семигалії змусили присягнути Росії. Лише герцог Петер, якого 17 (28) березня 1795 року російські урядовці змусили зректися трону, відмовився складати присягу, і 30 серпня назавжди виїхав до Пруссії.

6 червня 1795 року Катерина ІІ підписала наказ про приєднання Курляндського герцогства до Російської імперії з одночасним перетворенням його на Курляндське намісництво з центром у Мітаві.

Останні роки

Говен отримав від російської імператриці Катерини ІІ посаду таємного радника і два маєтки.

19 грудня 1796 року імператор Павло І надав Говену сенаторство. Барон увійшов до складу Третього департаменту, який займався справами територій на особливих правах — України, Курляндії, Ліфляндії, Естляндії, Виборга і Нарви тощо. Через рік, 7 листопада 1797 року, імператор відзначив його Орденом святої Анни 1-го ступеня.

Протягом свого життя Говен накопичив великі землеволодіння в Курляндії: Новий Бергфрід (з 1786), Алауен (1789—1791), Веезіт, Данненфельд, Люббен, Ессерн, Тінген (1792—1796), Івен та інші. Говену також належали родинні землі Фокенгоф і Гренцгоф (1795—1805), Сурс і Штрібен (1793—1797). Він був одним із найбільших курляндських поміщиків, господарем численних кріпаків-латишів.

15 червня 1806 року Говен помер на поштовій станції Гульбен, на шляху із Санкт-Петербурга до Мітави.

Сім'я

Докладніше: Говени

Праці

  • Mielck, Johann Bertram; Howen, Otto Hermann von. Disputatio Iuris Gentium Universalis De Sanctitate Legatorum [Диспут про недоторканність послів у міжнародному праві]. Kilonii: Bartschius, 1759. [1]
  • Howen, O. H. Relation von der in Warschau geführten Negoce. Mitau, 1768.
  • Oelsen, C. E; Taube, E. J.; Howen, O. H.; Sacken, M. Celsissime Dux, Gratiotissime Princeps ac Domine! (Litterae de dato Mitaviae die 20 Junii 1789). 1791.

Нагороди

Примітки

  1. BBLD - Baltisches biografisches Lexikon digital — 2012.
    d:Track:Q18616550
  2. Howen, Otto Hermann von // Katalog der Deutschen Nationalbibliothek.
  3. Ховен, фон-дер, Отто Карлович // Русский биографический словарь А. А. Половцова. 1901, Т. 21, с. 380.
  4. Придворный календарь 1799 года. Санкт-Петербург, 1898, С. 157.
  5. Howen, Otto Hermann v. der (1740—1806) // Baltisches biografisches Lexikon digital.
  6. Howen, Otto Hermann v. der // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710—1960. Köln-Wien, 1970, S. 341—342.
  7. GHBR Kurland, 3-1, S. 308—313.
  8. Meyer, W. Baltische Studenten in Kiel 1665—1865. Kiel: W G Mühlau, 1930; Mielck, Johann Bertram; Howen, Otto Hermann von. Disputatio Iuris Gentium Universalis De Sanctitate Legatorum. Kilonii: Bartschius, 1759.
  9. Бартенев 1869, 3, С. 269—279.
  10. Губерти, Н. В. Материалы для русской библиографии: хронологическое обозрение редких и замечательных русских книг XVIII столетия, напечатанных в России. Москва, 1881. Вип. 2, С. 287.
  11. Pīrāgs 2008, № 45, S. 74—75.
  12. Kompositionsakte zwischen Seiner Hochfürstlichen Durchlaucht, dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter- und Landschaft. Mitau, 1793.
  13. Oberländer, Keller 2008, S. 49.
  14. Бильбасов, В. Присоединение Курляндии // Русская старина. 1895, Т. 83, № 1, С. 3—55.
  15. Манифест благородного рыцарства и земства герцогств Курляндского и Семигальского, об отречении от существовавшей по ныне с Польшею связи. Санкт-Петербург, 1801.
  16. Курков, К. Н. Члены Правительствующего Сената — высшего законосовещательного органа Российской империи: 22 февраля 1711 — 3 марта 1917. Москва: Готика, 2005. С. 112.
  17. von der Howen (Otto Herman) // Allgemeines Schriftsteller- und Gelehrten-Lexikon der Provinzen Livland, Esthland und Kurland. Mitau, 1829, Bd 2., S. 351—353.
  18. Jagiell. folio, str. 10. Należy do: Zażalenie z strony Stanu Rycerskiego.
  19. Придворный календарь 1799 года. Санкт-Петербург, 1898, С. 71.

Бібліографія

Джерела

  • Kompositionsakte zwischen Seiner Hochfürstlichen Durchlaucht, dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter- und Landschaft. Mitau, 1793. (LVVA 5759-2/1340, S. 1—14.)
  • Oberländer, E.; Keller, V. Kurland: vom polnisch-litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz. Paderborn: Schöningh, 2008.
  • Winkelmann, E. Bibliotheca Livoniae historica. Systematisches Verzeichnis der Quellen und Hülfsmittel zur Geschichte Estlands, Livlands und Kurlands. Commissionäre der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften, St. Peterburg u. a. 1870 (2-е доповнене видання — Berlin: Weidmann, 1878 [2]).
  • Манифест благородного рыцарства и земства герцогств Курляндского и Семигальского, об отречении от существовавшей по ныне с Польшею связи. Санкт-Петербург, 1801. [3]

Монографії. Статті

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отто-Герман фон дер Говен

  • Не вдалося відобразити властивість P2580: Властивість P2580 не знайдено.

    Howen, Otto Hermann v. der (1740-1806) // Baltisches biografisches Lexikon digital.
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Otto fon der Goven O tto Ge rman fon der Go ven nim Otto Hermann von der Howen 13 listopada 1740 17401113 15 chervnya 1806 kurlyandskij derzhavnij diyach starshij radnik pravnik diplomat Odin iz organizatoriv rosijskoyi aneksiyi Kurlyandiyi Predstavnik shlyahetnogo nimeckogo rodu Goveniv Narodivsya u Fokengofi Kurlyandiya Sin kurlyandskogo landgofmejstra Otto Kristofera fon der Govena i Yelizaveti Doroteyi fon Mirbah Navchavsya u Kilskomu 1759 i Strasburzkomu universitetah 1761 Obranij deputatom landtagu Kurlyandiyi Semigaliyi Pracyuvav kurlyandskim poslom u Varshavi 1765 1771 1778 1780 nagorodzhenij Ordenom svyatogo Stanislava Pidtrimuvav kandidaturu Karla Hristiyana na post kurlyandskogo gercoga perebuvav u opoziciyi do prorosijskih Bironiv Areshtovanij i uv yaznenij rosiyanami u Rizi 1771 1774 Pislya zvilnennya zminiv poglyadi stav odnim iz lideriv prorosijskoyi partiyi v Kurlyandiyi Zajmav posadi sekretarya 1776 1786 i landmarshala landtagu 1776 ocholyuvav Goldingenske ober gauptmanstvo stav ober burggrafom Mitavi 1786 1796 Buv na chilnih poziciyah u kilkoh masonskih lozhah Vistupav poserednikom mizh kurlyandskim licarstvom i gercogom Peterom fon Bironom 1776 1793 Razom iz rosiyanami viznachav kurlyandsko rosijskij kordon 1783 Brav aktivnu uchast u rosijskij operaciyi z aneksiyi Kurlyandiyi Semigaliyi 1794 1795 keruvav prorosijskoyu frakciyeyu v landtazi iniciyuvav prijnyattya rezolyucij pro rozriv Kurlyandiyi z Polsheyu i priyednannya do Rosijskoyi imperiyi ocholyuvav kurlyandsku delegaciyu do Sankt Peterburgu de oformiv aneksiyu i sklav prisyagu na virnist Rosiyi Otrimav vid rosijskoyi imperatrici Katerini II posadu tayemnogo radnika i mayetki a vid imperatora Pavla I senatorstvo i Orden svyatoyi Anni 1 go stupenya Pomer na poshtovij stanciyi Gulben na shlyahu iz Sankt Peterburga do Mitavi Otto German fon der GovenMitavskij ober burggraf1786 1796 Narodzhennya 13 listopada 1740 1740 11 13 1 Fokengof KurlyandiyaSmert 15 chervnya 1806 1806 06 15 1 65 rokiv Gulben RosiyaNacionalnist nimecPiddanstvo Kurlyandiya do 1795 RosiyaReligiya lyuteraninRid GoveniBatko Otto Kristofer fon der GovenMati Yelizaveta fon MirbahNagorodi Orden svyatogo Stanislava Orden svyatoyi Anni Mediafajli b u VikishovishiImenaO tto Ge rman fon der Go ven nim Otto Hermann von der Howen lit Oto Hermanis fon der Hovens povne im ya Otto German ab Goven nim Otto Hermann ab Howen variant imeni zgaduyetsya u jogo praci 1759 roku O tto fon der Go ven nim Otto von der Howen korotke im ya O tto Ka rlovich fon der Go ven ros Otto Karlovich fon der Hoven rosijske im ya iz fiktivnim patronimom u dokumentah togo chasu prosto fon Go ven ros Fon Goven BiografiyaMolodi roki Otto Kristofer batko Otto Germana Otto German fon der Goven narodivsya 13 listopada 1740 roku v Fokengofi u rodini kurlyandskogo visokoposadovcya Otto Kristofera fon der Govena landgofmejstra gercoga Kurlyandiyi ta Semigaliyi i Yelizaveti Doroteyi fon Mirbah donki landgofmejstra Genriha Georga fon Mirbaha Rid baroniv Goveniv buv odnim iz najzamozhnishih i najvplivovishih u gercogstvi tomu hlopcya chekala bliskucha kar yera U yunosti Goven hodiv do velikoyi miskoyi shkoli v Mitavi Zgodom vin vivchav mizhnarodne pravo u Kilskomu universiteti yakij zakinchiv 11 listopada 1759 roku napisavshi robotu pro nedotorkannist posliv Svoyi studiyi Goven prodovzhiv u Strasburzkomu universiteti kotrij zavershiv 1761 roku 1763 roku Goven povernuvsya do gercogstva Kurlyandiyi ta Semigaliyi j zajnyavsya politikoyu buv obranij deputatom do Kurlyandskogo landtagu Yak i jogo batko vin nalezhav do partiyi yaka pidtrimuvala poperednogo gercoga saksonskogo princa Karla Hristiyana sina saksonskogo kurfyursta i polskogo korolya Avgusta III i vistupala proti rosijskogo stavlenika gercoga Ernsta Joganna fon Birona U 1765 1771 rokah Goven pracyuvav poslom Kurlyandiyi Semigaliyi u Varshavi stolici Rechi Pospolitoyi predstavlyayuchi interesi kurlyandskogo licarstva pri polskomu dvori Aresht Rizkij zamok v yakomu Goven buv uv yaznenij v 1771 1774 rokah 25 listopada 1769 roku gercog Ernst Jogann fon Biron zriksya prestolu na korist svogo sina Petera ale zberig za soboyu pravo pozhittyevo koristuvatisya pributkami z gercogskih zemlevolodin Na sichnevij sesiyi kurlyandskogo landtagu v 1770 roci Goven iz odnodumcyami zasudili cej akt i zaklikali licarstvo ne prisyagati Bironu Ce superechilo politichnim interesam Rosijskoyi imperiyi tomu proti Govena pochala diyati rosijska agentura Kolegiyi inozemnih sprav 25 sichnya i 5 lyutogo 1770 roku rosijskij predstavnik u Kurlyandiyi namagavsya shiliti Govena j kurlyandske licarstvo do ugodi z gercogom Peterom Umovlyannya ne podiyali tomu Biron rozpustiv zbori i priznachiv novu sesiyu na 10 21 chervnya 1770 roku na yakij deputati musili sklasti prisyagu U vidpovid kurlyandski licari vidpravili Govena poslom do Varshavi de vin prohav priznachiti novim gercogom Karla Hristiyana zamist Petra Birona vstupiv u zv yazok iz saksonskim dvorom i Barskoyu konfederaciyeyu Simolin za pidtrimki velikogo kanclera Anriya Mlodzejovskogo postaviv kurlyandcyam ultimatum shob voni vidklikali posla Ti proignoruvali vimogu i rozdratovana Katerina II nakazala areshtuvati Govena 1771 roku za zapitom Kaspara fon Zalderna rosijskogo ministra rezidenta u Varshavi polska vlada uv yaznila Govena v mazoveckomu Pultusku Zgodom vikonuyuchi rozporyadzhennya carici uv yaznenogo konvoyuvali potajki pid imenem poruchnika Pekshtina do Rigi yaku kontrolyuvav rosijskij general gubernator Yurij Broun U rosijskih tendencijnih dzherelah cej incident predstavlyali yak pokarannya Govena za veliku netaktovnist yaku vin buv dopustiv u superechkah iz polskimi sanovnikami 25 zhovtnya 1771 roku Govena posadili cilkom tayemno v Rizkomu zamku Nim zajmalasya Kancelyariya tayemnih i rozshukovih sprav rosijska specsluzhba do stvorennya yakoyi doluchilosya chimalo kurlyandciv u chasi bironivshini Areshtanta trimali v kameri pid karaulom bez prava na listuvannya i progulyanki Na cherven 1772 roku zgidno z donesennyami general gubernatora Goven tyazhko zahvoriv i ves opuh vid nestachi svizhogo povitrya 7 18 zhovtnya 1774 roku batko Govena Otto Kristofer napisav lista Brounu i zvernuvsya na im ya Katerini II z prohannyam pomiluvati sina Za tri dni Broun zrobiv vidpovidnij zapit do kerivnika kolegiyi inozemnih sprav Mikiti Panina ta samoyi carici 22 zhovtnya Panin dav dozvil na zvilnennya zaznachayuchi sho hocha vin areshtant yak zuhvalec yakij vchiniv pered Rosiyeyu tyazhkij zlochin obrazhayuchi yiyi pismovo i zaslugovuye na vichne uv yaznennya ale mi z yedinogo miloserdya v tomu proshayemo jogo spodivayuchis sho te sho stalosya z nim posluzhit jomu dlya vipravlennya Za chas uv yaznennya na Govena vitratili 1064 talera yaki Panin nakazav postaviti na rahunki nadzvichajnih vitrat Rizkogo gubernatorstva i ne styaguvati yih z batka areshtovanogo Prorosijskij diyach Pislya zvilnennya Goven znovu zajnyavsya politichnoyu diyalnistyu buv vdruge obranij do landtagu Vin perejshov na bik prorosijskoyi partiyi j zdobuv velicheznij vpliv u kurlyandskij politici Zgidno z tendencijnimi rosijskimi dzherelami Goven ne prostiv polyakam svogo uv yaznennya i zrobivsya palkim prihilnikom Rosiyi prote zvazhayuchi na te sho uv yaznili jogo same rosiyani a ne polyaki motivaciya barona zminiti politichnij tabir do kincya ne zrozumila 8 serpnya 1776 roku Goven vistupiv poserednikom pri pidpisanni Aktu primirennya mizh gercogom Peterom fon Bironom i kurlyandskim licarstvom Za ce gercog nagorodiv Govena richnoyu pensiyeyu v 1000 taleriv a landtag obrav na posadu sekretarya licarstva nim Ritterschaftsseketar yaku vin zajmav do 1786 roku U 1778 1780 rokah Goven vdruge pracyuvav kurlyandskim poslom u Varshavi 1779 roku vin ocholiv Mitavsku masonsku lozhu Tri koronovani mechi fr Trois Epees couronnees nim Zu den drei Gekronten Schwerdtern a nastupnogo roku stav inspektorom inshoyi masonskoyi lozhi v Mitavi Tri koronovani sercya fr Loge d Adoption des trois Cœurs couronnes Vesnoyu 1783 roku Goven yak pershij upovnovazhenij kurlyandskogo licarstva uvijshov do skladu kurlyandsko rosijskoyi komisiyi z viznachennya kordonu i vladnannya torgovelnih pitan Rezultatom jogo roboti stala travneva kurlyandsko rosijska konvenciya yaka razom zi vstanovlennyam mezh mizh Kurlyandiyeyu i rosijskoyu Liflyandiyeyu nadavala shiroki gospodarski prava rosijskomu kupectvu 1786 roku Goven zajmav posadu gauptmana v Shrunden a zgodom ocholyuvav Goldingenske ober gauptmanstvo i obijmav post landmarshala golovi landtagu Z grudnya 1786 roku vin stav ober burggrafom u Mitavi i zalishavsya na cij posadi do 1796 roku Yak predstavnik kurlyandskogo licarstva i prorosijskoyi partiyi Goven perebuvav u opoziciyi do gercoga Petera fon Birona ostannoyi garantiyi avtonomnosti Kurlyandiyi 31 sichnya 1793 roku za iniciativi barona bulo uhvaleno tak zvani Kompozicijnij akt mizh gercogom i licarstvom yaki prinizhuvali rol pershogo j nadavali licaryam shirshi prava Rosijska aneksiya Dokladnishe Aneksiya Kurlyandiyi ta Semigaliyi Katerina II urochisto prijmala Govena v Zimovomu palaci Budivlya Senatu misce prisyagi Govena na virnist Rosiyi U veresni 1794 roku naperedodni porazki povstannya Kostyushka i tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Goven iniciyuvav u Kurlyandskomu landtazi obgovorennya pitannya pro te shob likviduvati lennu zalezhnist Kurlyandiyi vid Rechi Pospolitoyi ta viddatisya pid patronat Rosiyi prohayuchi v neyi zberezhennya prav i privileyiv dlya licariv i zemstv Proti cogo kategorichno vistupiv gercog Peter yakij vbachav u propoziciyi pidriv derzhavnogo ladu Kurlyandiyi garantom yakogo vistupala sama Rosiya Na pochatku listopada togo zh roku Goven rozpochav informacijno politichnu kampaniyu vin rozislav kurlyandskomu licarstvu novu peticiyu yaku pidpisali 33 shlyahetni osobi z vimogoyu sklikati terminovij landtag dlya prijnyattya rishennya pro majbutnye Kurlyandskogo gercogstva Zgodom shozhu peticiyu otrimav i gercog Peter pidpisanu bagatma miscevimi baronami sho zaklikala pidporyadkuvatisya povnistyu rosijskij imperatrici j viddati yiyi velikodushnosti dolyu Kurlyandiyi 27 sichnya 1795 roku gercog Peter pribuv do Sankt Peterburga de pislya zustrichi z Katerinoyu II jomu dali zrozumiti sho Kurlyandiya ostatochno perestala buti lenom Polshi j vidhodit Rosiyi Gercog spodivavsya sho pid rosijskoyu koronoyu Kurlyandiya zberezhe formalnu avtonomiyu yak bulo pri polskih korolyah Ale Goven napolyagav na zdachi samostijnosti i povnomu priyednanni do Rosiyi 5 16 bereznya 1795 roku v ponedilok u Mitavi zibravsya landtag na vimogu Govena Za dva dni u seredu prorosijska partiya zdobula peremogu Deputati odnogolosno prijnyali dva dokumenti Manifest pro zrechennya vid lennoyi zalezhnosti sho isnuvala donini z Polsheyu j Akt shlyahetnogo licarstva i zemstva gercogstv Kurlyandiyi i Semigaliyi pro yihnye pidlyagannya Yiyi imperatorskij velichnosti Katerini II Landtag obrav delegaciyu na choli z Govenom yaka 19 bereznya pribula do Peterburga Kurlyandski predstavniki perebuvali v rosijskij stolici majzhe misyac gotuyuchi dokumenti u spravi priyednannya gercogstv do Rosiyi 15 kvitnya u p yatnicyu delegaciya Govena pribula do Zimovogo palacu de yih urochisto zustrichala Katerina II Predstavniki landtagu peredali rosiyanam akti pro priyednannya Kurlyandiyi do Rosijskoyi imperiyi a ti dali garantiyi svobodi virospovidannya a takozh neporushnosti majnovih prav licarstva 20 kvitnya u seredu kurlyandska delegaciya na choli z Govenom pribula na zasidannya Senatu de urochisto sklala prisyagu na virnist Rosijskij imperiyi Do 1 travnya vsih meshkanciv Kurlyandiyi ta Semigaliyi zmusili prisyagnuti Rosiyi Lishe gercog Peter yakogo 17 28 bereznya 1795 roku rosijski uryadovci zmusili zrektisya tronu vidmovivsya skladati prisyagu i 30 serpnya nazavzhdi viyihav do Prussiyi 6 chervnya 1795 roku Katerina II pidpisala nakaz pro priyednannya Kurlyandskogo gercogstva do Rosijskoyi imperiyi z odnochasnim peretvorennyam jogo na Kurlyandske namisnictvo z centrom u Mitavi Ostanni roki Goven otrimav vid rosijskoyi imperatrici Katerini II posadu tayemnogo radnika i dva mayetki 19 grudnya 1796 roku imperator Pavlo I nadav Govenu senatorstvo Baron uvijshov do skladu Tretogo departamentu yakij zajmavsya spravami teritorij na osoblivih pravah Ukrayini Kurlyandiyi Liflyandiyi Estlyandiyi Viborga i Narvi tosho Cherez rik 7 listopada 1797 roku imperator vidznachiv jogo Ordenom svyatoyi Anni 1 go stupenya Protyagom svogo zhittya Goven nakopichiv veliki zemlevolodinnya v Kurlyandiyi Novij Bergfrid z 1786 Alauen 1789 1791 Veezit Dannenfeld Lyubben Essern Tingen 1792 1796 Iven ta inshi Govenu takozh nalezhali rodinni zemli Fokengof i Grencgof 1795 1805 Surs i Shtriben 1793 1797 Vin buv odnim iz najbilshih kurlyandskih pomishikiv gospodarem chislennih kripakiv latishiv 15 chervnya 1806 roku Goven pomer na poshtovij stanciyi Gulben na shlyahu iz Sankt Peterburga do Mitavi Sim yaDokladnishe Goveni Batko Otto Kristofer fon der Goven 1699 1775 Matir Yelizaveta Doroteya fon Mirbah 1712 1779 Brati i sestri Ernst fon der Goven 1737 1798 1739 1768 1744 1816 1745 1821 PraciMielck Johann Bertram Howen Otto Hermann von Disputatio Iuris Gentium Universalis De Sanctitate Legatorum Disput pro nedotorkannist posliv u mizhnarodnomu pravi Kilonii Bartschius 1759 1 Howen O H Relation von der in Warschau gefuhrten Negoce Mitau 1768 Oelsen C E Taube E J Howen O H Sacken M Celsissime Dux Gratiotissime Princeps ac Domine Litterae de dato Mitaviae die 20 Junii 1789 1791 NagorodiOrden svyatogo Stanislava i Orden svyatoyi Anni I stupin 7 listopada 1797 PrimitkiBBLD Baltisches biografisches Lexikon digital 2012 d Track Q18616550 Howen Otto Hermann von Katalog der Deutschen Nationalbibliothek Hoven fon der Otto Karlovich Russkij biograficheskij slovar A A Polovcova 1901 T 21 s 380 Pridvornyj kalendar 1799 goda Sankt Peterburg 1898 S 157 Howen Otto Hermann v der 1740 1806 Baltisches biografisches Lexikon digital Howen Otto Hermann v der Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710 1960 Koln Wien 1970 S 341 342 GHBR Kurland 3 1 S 308 313 Meyer W Baltische Studenten in Kiel 1665 1865 Kiel W G Muhlau 1930 Mielck Johann Bertram Howen Otto Hermann von Disputatio Iuris Gentium Universalis De Sanctitate Legatorum Kilonii Bartschius 1759 Bartenev 1869 3 S 269 279 Guberti N V Materialy dlya russkoj bibliografii hronologicheskoe obozrenie redkih i zamechatelnyh russkih knig XVIII stoletiya napechatannyh v Rossii Moskva 1881 Vip 2 S 287 Pirags 2008 45 S 74 75 Kompositionsakte zwischen Seiner Hochfurstlichen Durchlaucht dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter und Landschaft Mitau 1793 Oberlander Keller 2008 S 49 Bilbasov V Prisoedinenie Kurlyandii Russkaya starina 1895 T 83 1 S 3 55 Manifest blagorodnogo rycarstva i zemstva gercogstv Kurlyandskogo i Semigalskogo ob otrechenii ot sushestvovavshej po nyne s Polsheyu svyazi Sankt Peterburg 1801 Kurkov K N Chleny Pravitelstvuyushego Senata vysshego zakonosoveshatelnogo organa Rossijskoj imperii 22 fevralya 1711 3 marta 1917 Moskva Gotika 2005 S 112 von der Howen Otto Herman Allgemeines Schriftsteller und Gelehrten Lexikon der Provinzen Livland Esthland und Kurland Mitau 1829 Bd 2 S 351 353 Jagiell folio str 10 Nalezy do Zazalenie z strony Stanu Rycerskiego Pridvornyj kalendar 1799 goda Sankt Peterburg 1898 S 71 BibliografiyaDzherela Kompositionsakte zwischen Seiner Hochfurstlichen Durchlaucht dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter und Landschaft Mitau 1793 LVVA 5759 2 1340 S 1 14 Oberlander E Keller V Kurland vom polnisch litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz Paderborn Schoningh 2008 Winkelmann E Bibliotheca Livoniae historica Systematisches Verzeichnis der Quellen und Hulfsmittel zur Geschichte Estlands Livlands und Kurlands Commissionare der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften St Peterburg u a 1870 2 e dopovnene vidannya Berlin Weidmann 1878 2 Manifest blagorodnogo rycarstva i zemstva gercogstv Kurlyandskogo i Semigalskogo ob otrechenii ot sushestvovavshej po nyne s Polsheyu svyazi Sankt Peterburg 1801 3 Monografiyi Statti Arbusov L Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften GHBR Teil 3 Kurland Band 1 Gorlitz 1930 S 308 313 Howen Meyer W Baltische Studenten in Kiel 1665 1865 Kiel W G Muhlau 1930 Pirags V Brivmurnieku ritualu izcelsme Latvija Akademiska Dzive Riga Latvijas Universitate 2008 45 S 68 79 4 Pirang H Das baltische Herrenhaus Riga Jonck amp Poliewsky 1926 1930 V 3 S 75 5 Rader W Die Juristen Kurlands im 18 Jahrhundert Posen W F Hacker 1942 Seraphim A Briefe Otto Hermann v d Howen 1792 93 Baltische Monatsschrift Riga 1899 47 S 437 456 6 7 48 S 437 456 Bartenev P I Osmnadcatyj vek istoricheskij sbornik Moskva 1869 Kn 3 S 269 279 XVII O kurlyandce Otto Germane fon Hoven 8 Bilbasov V Prisoedinenie Kurlyandii Russkaya starina 1895 T 83 1 S 3 55 Dovidniki von der Howen Otto Herman Allgemeines Schriftsteller und Gelehrten Lexikon der Provinzen Livland Esthland und Kurland Mitau 1829 Bd 2 S 351 353 9 Hoven fon der Otto Karlovich Russkij biograficheskij slovar A A Polovcova 1901 T 21 s 380 Howen Otto Hermann v der Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710 1960 Koln Wien 1970 S 341 342 10 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Otto German fon der Goven Ne vdalosya vidobraziti vlastivist P2580 Vlastivist P2580 ne znajdeno Howen Otto Hermann v der 1740 1806 Baltisches biografisches Lexikon digital Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ