Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вінкельманн Едуа рд А вгуст Ві нкельманн нім Eduard August Winkelma

Едуард Вінкельманн

Едуард Вінкельманн
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вінкельманн.

Едуа́рд-А́вгуст Ві́нкельманн (нім. Eduard-August Winkelmann; 25 червня 1838(18380625) — 10 лютого 1896) — німецький історик, доктор філософії, спеціаліст з середньовічної історії Німеччини. Народився у Данцигу, Пруссія. Навчався у Берлінському (1856—1858) і Геттінгенському університетах (1858—1859). Учень Леопольда фон Ранке. Працював у (з 1860), Дерптському (з 1866, приват-доцент), Бернському (з 1869, професор), Гейдельберзькому університетах (1873). Член-кореспондент Товариства історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії (1867), Баварської академії наук (1873), Геттінгенської академії наук (1880). Президент (1867—1869). Помер у Гейдельберзі, Німеччина.

Едуард Вінкельманн
image
Народився25 червня 1838(1838-06-25)[1][2]
Данциг, Пруссія
Помер10 лютого 1896(1896-02-10)[3][1][2](57 років)
Гейдельберг, Німеччина
ПідданствоНімеччина
Діяльністьмедієвіст, історик, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет[2]
Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1858)[2]
ЗакладБернський університет[2]
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[2]
d[2]
Monumenta Germaniae Historica
d
Науковий ступіньдокторський ступінь[2] (1859)
ВчителіЛеопольд фон Ранке[2] і d[2]
ЧленствоБаварська академія наук
d
Товариство історії і старожитностей Остзейських
Естонське Наукове Товариство (1869)
Естонське Наукове Товариство
Геттінгенська академія наук
image Едуард Вінкельманн у Вікісховищі

Біографія

Вінкельманн народився 25 червня 1838 року в Данцигу, Пруссія. Він був сином золотаря Карла-Августа Вінкельманна і Лаури-Аделаїди Ульріх.

Вінкельманн закінчив Данцигську гімназію, після чого у 1856 — 1858 роках вивчав історію у Берлінському університеті у Леопольда фон Ранке, а 1858 — 1859 роках студіював у Геттінгенському університеті у . Під час навчання він став членом Брунсвізького студентського товариства.

1859 року Вінкельман отримав наукове звання доктора філософії, захистивши докторську дисертацію в Берлінському університеті з історії Сицилійського королівства.

Вінкельманн працював над упорядкуванням Monumenta Germaniae Historica.

1860 року Вінкельманн став старшим учителем в .

1866 року він був габілітований у Дерптському університеті й отримав посаду приват-доцента.

1867 року став членом-кореспондентом Товариства історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії

У 1867—1869 роках Вінельманн був президентом при Дерптському університеті, після чого став його почесним членом.

1869 року Вінкельманн став професором історії в Бернському університеті.

1873 року Вінкельманн успадкував кафедру історії Ваттенбаха в Гейдельберзькому університеті, а також став членом-кореспондентом Баварської академії наук.

1880 року Вінкельманна обрали членом-кореспондентом Геттінгенської академії наук

Вінкельманн помер 10 лютого 1869 року в Гейдельберзі.

Праці

Дисертація

  • De regni Siculi administratione, qualis fuerit regnante Friderico II. Romanorum imperatore, Jerusalem et Siciliae rege. Berolini: Schade, 1859.

Монографії. Статті

  • Geschichte Kaiser Friedrichs des Zweiten und seiner Reiche 1212–1235. 2 Bände. Mittler & Sohn u. a., Berlin u. a. 1863–1865, Digitalisat Bd. 1 [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.], Digitalisat Bd. 2 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  • Bibliotheca Livoniae historica. Systematisches Verzeichnis der Quellen und Hülfsmittel zur Geschichte Estlands, Livlands und Kurlands. Commissionäre der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften, St. Peterburg u. a. 1870 (2., verbesserte und sehr vermehrte Auflage. Weidmann, Berlin 1878, Digitalisat [ 17 лютого 2010 у Wayback Machine.]).
  • Philipp von Schwaben und Otto IV. von Braunschweig. 2 Bände. Duncker & Humblot, Leipzig 1873–1878;
    • Band 1: König Philipp von Schwaben. 1197–1208 (= . Bd. 19, 1). 1873, Digitalisat;
    • Band 2: Kaiser Otto IV. von Braunschweig, 1208–1218 (= Jahrbücher der Deutschen Geschichte. Bd. 19, 2). 1878, Digitalisat.
  • als Herausgeber: Des Magisters Petrus de Ebulo Liber ad honorem Augusti. Nach der Originalhandschrift für akademische Uebungen herausgegeben. Duncker & Humblot, Leipzig 1874.
  • Sicilische und päpstliche Kanzleiordnungen und Kanzleigebräuche des XIII. Jahrhunderts. Für academische Übungen zusammengestellt. Wagner, Innsbruck 1880, Digitalisat.
  • als Herausgeber: Acta imperii inedita saeculi XIII et XIV. Urkunden und Briefe zur Geschichte des Kaiserreichs und des Königreichs Sizilien. 2 Bände. Wagner, Innsbruck 1880–1885;
    • Band 1: In den Jahren 1198 bis 1273. 1880, Digitalisat;
    • Band 2: In den Jahren 1200 bis 1400. 1885.
  • Geschichte der Angelsachsen bis zum Tode König Aelfreds (= . Hauptabteilung 2: Geschichte des Mittelalters. Theil 3). Grote, Berlin 1883.
  • Urkundenbuch der Universität Heidelberg. Zur fünfhundertjährigen Stiftungsfeier der Universität. 2 Bände. Winter, Heidelberg 1886;
    • Band 1: Urkunden. 1886, Digitalisat [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.];
    • Band 2: Regesten. 1886, Digitalisat [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.].
  • Kaiser Friedrich II. 2 Bände. Duncker & Humblot, Leipzig 1889–1897;
    • Band 1: 1218–1228 (= Jahrbücher der Deutschen Geschichte. Bd. 20, 1). 1889, Digitalisat;
    • Band 2: 1228–1233 (= Jahrbücher der Deutschen Geschichte. Bd. 20, 2). 1897, Digitalisat.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Guglia E. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B: 1897. — Vol. 1, 1896. — S. 40–42.
    d:Track:Q19142610d:Track:Q19195638d:Track:Q64d:Track:Q113794
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #117414468 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Winkelmann, Eduard August // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 868—869.; Winkelmann, Eduard August (1838-1896) // Baltisches biografisches Lexikon digital.

Бібліографія

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едуард Вінкельманн

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vinkelmann Edua rd A vgust Vi nkelmann nim Eduard August Winkelmann 25 chervnya 1838 18380625 10 lyutogo 1896 nimeckij istorik doktor filosofiyi specialist z serednovichnoyi istoriyi Nimechchini Narodivsya u Dancigu Prussiya Navchavsya u Berlinskomu 1856 1858 i Gettingenskomu universitetah 1858 1859 Uchen Leopolda fon Ranke Pracyuvav u z 1860 Derptskomu z 1866 privat docent Bernskomu z 1869 profesor Gejdelberzkomu universitetah 1873 Chlen korespondent Tovaristva istoriyi i starozhitnostej Ostzejskih provincij Rosiyi 1867 Bavarskoyi akademiyi nauk 1873 Gettingenskoyi akademiyi nauk 1880 Prezident 1867 1869 Pomer u Gejdelberzi Nimechchina Eduard VinkelmannNarodivsya25 chervnya 1838 1838 06 25 1 2 Dancig PrussiyaPomer10 lyutogo 1896 1896 02 10 3 1 2 57 rokiv Gejdelberg NimechchinaPiddanstvoNimechchinaDiyalnistmediyevist istorik vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitet 2 Universitet Fridriha Vilgelma d 1858 2 ZakladBernskij universitet 2 Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla 2 d 2 Monumenta Germaniae Historica dNaukovij stupindoktorskij stupin 2 1859 VchiteliLeopold fon Ranke 2 i d 2 ChlenstvoBavarska akademiya nauk d Tovaristvo istoriyi i starozhitnostej Ostzejskih Estonske Naukove Tovaristvo 1869 Estonske Naukove Tovaristvo Gettingenska akademiya nauk Eduard Vinkelmann u VikishovishiBiografiyaVinkelmann narodivsya 25 chervnya 1838 roku v Dancigu Prussiya Vin buv sinom zolotarya Karla Avgusta Vinkelmanna i Lauri Adelayidi Ulrih Vinkelmann zakinchiv Dancigsku gimnaziyu pislya chogo u 1856 1858 rokah vivchav istoriyu u Berlinskomu universiteti u Leopolda fon Ranke a 1858 1859 rokah studiyuvav u Gettingenskomu universiteti u Pid chas navchannya vin stav chlenom Brunsvizkogo studentskogo tovaristva 1859 roku Vinkelman otrimav naukove zvannya doktora filosofiyi zahistivshi doktorsku disertaciyu v Berlinskomu universiteti z istoriyi Sicilijskogo korolivstva Vinkelmann pracyuvav nad uporyadkuvannyam Monumenta Germaniae Historica 1860 roku Vinkelmann stav starshim uchitelem v 1866 roku vin buv gabilitovanij u Derptskomu universiteti j otrimav posadu privat docenta 1867 roku stav chlenom korespondentom Tovaristva istoriyi i starozhitnostej Ostzejskih provincij Rosiyi U 1867 1869 rokah Vinelmann buv prezidentom pri Derptskomu universiteti pislya chogo stav jogo pochesnim chlenom 1869 roku Vinkelmann stav profesorom istoriyi v Bernskomu universiteti 1873 roku Vinkelmann uspadkuvav kafedru istoriyi Vattenbaha v Gejdelberzkomu universiteti a takozh stav chlenom korespondentom Bavarskoyi akademiyi nauk 1880 roku Vinkelmanna obrali chlenom korespondentom Gettingenskoyi akademiyi nauk Vinkelmann pomer 10 lyutogo 1869 roku v Gejdelberzi PraciDisertaciya De regni Siculi administratione qualis fuerit regnante Friderico II Romanorum imperatore Jerusalem et Siciliae rege Berolini Schade 1859 Monografiyi Statti Geschichte Kaiser Friedrichs des Zweiten und seiner Reiche 1212 1235 2 Bande Mittler amp Sohn u a Berlin u a 1863 1865 Digitalisat Bd 1 22 veresnya 2015 u Wayback Machine Digitalisat Bd 2 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Bibliotheca Livoniae historica Systematisches Verzeichnis der Quellen und Hulfsmittel zur Geschichte Estlands Livlands und Kurlands Commissionare der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften St Peterburg u a 1870 2 verbesserte und sehr vermehrte Auflage Weidmann Berlin 1878 Digitalisat 17 lyutogo 2010 u Wayback Machine Philipp von Schwaben und Otto IV von Braunschweig 2 Bande Duncker amp Humblot Leipzig 1873 1878 Band 1 Konig Philipp von Schwaben 1197 1208 Bd 19 1 1873 Digitalisat Band 2 Kaiser Otto IV von Braunschweig 1208 1218 Jahrbucher der Deutschen Geschichte Bd 19 2 1878 Digitalisat als Herausgeber Des Magisters Petrus de Ebulo Liber ad honorem Augusti Nach der Originalhandschrift fur akademische Uebungen herausgegeben Duncker amp Humblot Leipzig 1874 Sicilische und papstliche Kanzleiordnungen und Kanzleigebrauche des XIII Jahrhunderts Fur academische Ubungen zusammengestellt Wagner Innsbruck 1880 Digitalisat als Herausgeber Acta imperii inedita saeculi XIII et XIV Urkunden und Briefe zur Geschichte des Kaiserreichs und des Konigreichs Sizilien 2 Bande Wagner Innsbruck 1880 1885 Band 1 In den Jahren 1198 bis 1273 1880 Digitalisat Band 2 In den Jahren 1200 bis 1400 1885 Geschichte der Angelsachsen bis zum Tode Konig Aelfreds Hauptabteilung 2 Geschichte des Mittelalters Theil 3 Grote Berlin 1883 Urkundenbuch der Universitat Heidelberg Zur funfhundertjahrigen Stiftungsfeier der Universitat 2 Bande Winter Heidelberg 1886 Band 1 Urkunden 1886 Digitalisat 16 lipnya 2011 u Wayback Machine Band 2 Regesten 1886 Digitalisat 16 lipnya 2011 u Wayback Machine Kaiser Friedrich II 2 Bande Duncker amp Humblot Leipzig 1889 1897 Band 1 1218 1228 Jahrbucher der Deutschen Geschichte Bd 20 1 1889 Digitalisat Band 2 1228 1233 Jahrbucher der Deutschen Geschichte Bd 20 2 1897 Digitalisat PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Guglia E Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog Hrsg A Bettelheim B 1897 Vol 1 1896 S 40 42 d Track Q19142610d Track Q19195638d Track Q64d Track Q113794 Deutsche Nationalbibliothek Record 117414468 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Winkelmann Eduard August Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710 1960 Koln Wien 1970 S 868 869 Winkelmann Eduard August 1838 1896 Baltisches biografisches Lexikon digital BibliografiyaWinkelmann Eduard August Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710 1960 Koln Wien 1970 S 868 869 1 Erdmannsdorffer B Eduard Winkelmann Neue Heidelberger Jahrbucher 1896 Bd 6 S 123 128 2 Winkelmann Alfred Winkelmann Eduard Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1898 Band 43 S 435 442 Winkelmann Eduard Encyclopaedia Britannica London 1911 11 V 28 p 730 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eduard Vinkelmann Winkelmann Eduard August 1838 1896 Baltisches biografisches Lexikon digital

Дата публікації:
Топ