Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орден Визволення (фр. L'Ordre de la Libération) — державна нагорода Франції, започаткована 17 листопада 1940 року генералом Шарлем де Голлем для нагородження учасників, військових формувань та громадянських об'єднань руху Опору в роки Другої світової війни.
| Орден Визволення L'Ordre de la Libération | ||||
 | ||||
 | ||||
| Девіз | PATRIAM SERVANDO VICTORIAM TULIT | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |  Франція | |||
| Тип | Орден | |||
| Вручається: | Військовим та цивільним особам, військовим частинам | |||
| Підстава | За видатні заслуги у русі Опору | |||
| Статус | Не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 17 листопада 1940 року | |||
| Перше: | 29 січня 1941 року | |||
| Останнє: | 2 квітня 1960 року | |||
| Нагороджено: | 1061 | |||
| Нагороджені: | ||||
| (31) | ||||
| Черговість | ||||
| Старша нагорода | Орден Почесного легіону | |||
| Молодша нагорода | Військова медаль | |||
| Сайт | ordredelaliberation.fr | |||
 Орден Визволення у Вікісховищі | ||||
Історія
Після німецької окупації Франції генерал де Голль кинув на хвилях радіо Бі-бі-сі знаменитий «Заклик 18 червня». Ця дата стала точкою початку мобілізації добровольців, готових віддати своє життя у справі Визволення Франції, переможеної та знищеної. Для нагородження цих «бійців надії» глава руху «Вільна Франція» (фр. Chef de la France Libre) Шарль де Голль визнав за необхідне створити спеціальну винагороду, призначену для тих, хто «працює над способами Визволення Франції та Імперії». Слід зазначити, що використовувати з цією метою орден Почесного легіону де Голль не міг, оскільки вся організація ордену була залишена у Парижі.
Орден Визволення було започатковано у Браззавілі (Конго) постановою № 7 від 17 листопада 1940 року. При цьому встановлювалось, що члени нового ордена, що мав єдиний ступінь, називались би «хрестоносцями Визволення» (фр. Croisés de la Libération). Згодом їх перейменували на «учасників (товаришів) Визволення» (фр. Compagnons de la Libération). Гросмейстером ордену став його засновник — генерал де Голль. Своєю організацією орден нагадував старі лицарські ордени. Прийняття в орден здійснював глава «Вільної Франції» (він же Гросмейстер).
Статут ордену, розроблений професором Рене Кассеном, був затверджений декретом від 29 січня 1941 року. Відповідно до нього започатковувалась Рада ордена у складі голови — глави «Вільної Франції», та п'яти членів: капітана 1-го рангу Т'єррі д'Арженлі, призначеного канцлером ордену, генерал-губернатора Французької Екваторіальної Африки Фелікса Ебуе, лейтенанта д'Оллонде, офіцера-радіотелеграфіста Торгового флоту Едмона Попьє, ад'ютанта Повітряної армії Анрі Бокіллара. 1 червня 1943 року Рада ордена була розширена до 10 членів, а у 1944 році — до 15 членів.
Дозволявся прийом в орден також іноземців, які зробили внесок у справу Визволення Франції. Також статут передбачав виключення з ордена за негідні вчинки кавалерів.
Постанова від 1 серпня 1941 року зафіксувала церемоніал прийому в орден. Він був ідентичним до церемоніалу прийому в орден Почесного легіону, з формулюванням посвяти: «Ми вас визнаємо як нашого Товариша Визволення Франції, за Честь і Перемогу». Було встановлено, у підтвердження значимості ордена, що знак ордена Визволення слід носити одразу за знаком ордена Почесного легіону, й перед Військовою медаллю.
Постановою від 10 серпня 1945 року ордену Визволення було надано статус, аналогічний ордену Почесного легіону — з правами юридичної особи, з можливістю госпрозрахунку як органу соціального забезпечення кавалерів ордена та інших учасників руху «Вільна Франція». Бюджет ордена, що входив до складу бюджету Міністерства юстиції Франції, перебуває у веденні Канцлера ордена, який обирається на 4 роки зі складу Ради ордена і затверджується Президентом Республіки.
Резиденція ордена, яка первинно знаходилась у Лондоні, у 1943 році була перенесена в Алжир, а 20 листопада 1944 року — в Париж.
Кавалери
Разом було здійснено 1061 нагородження орденом Визволення.
З 1941 до 1946 року в орден було прийнято 1036 кавалерів (з них 271 посмертно), 18 військових формувань і 5 територіальних одиниць (Нант, Гренобль, Париж, Вассо-ан-Версо та Іль-де-Сейн).
Декретом від 23 січня 1946 року прийом в орден було закрито, «за досягнення цілей Опору». Пізніше Гросмейстер ордену зробив два винятки: 18 червня 1958 року в орден був прийнятий Вінстон Черчилль, а 2 квітня 1960 року — король Георг VI (посмертно).
Увіковічення пам'яті
Не набагато більше 700 кавалерів вижило в ході війни.
У 1967 році в Парижі було засновано музей для увіковічення пам'яті кавалерів ордену Визволення й учасників руху Опору.
Особливі почесті буде надано останньому померлому кавалеру ордена, чиє тіло буде поховано у спеціальному склепі [fr] у .
Члени родин померлих кавалерів ордена Визволення мають право, під час участі у церемоніях, присвячених ордену, надягати знак ордена їхнього родича-кавалера на правому боці грудей.
Постановою міністра оборони Франції Шарля Міллона від 23 лютого 1996 року, для увіковічення пам'яті про героїв Опору у військових частинах, відзначених орденом Визволення, було установлено спеціальну нагрудну відзнаку (аксельбант, фр. [fr]), кольорів орденської стрічки, для військовослужбовців цих частин. Відзнака надається як елемент уніформи військовослужбовців на весь термін перебування у цих частинах.
Гросмейстер ордена
Першим та єдиним Гросмейстером ордена Визволення був генерал де Голль. По смерті генерала 9 листопада 1970 року, Рада ордена постановила не обирати нового гросмейстера.
Знаки ордена
Знак ордена носить назву Хрест Визволення (фр. Croix de la Libération). Знак бронзовий у вигляді прямокутного гладкого щита висотою 33 мм й шириною 30 мм. Щит розсічено мечем (довжиною 59 мм й шириною 7 мм), руків'ям догори. З лицьового боку на мечі , вкритий чорною емаллюю. На зворотному боці напис латиною у 4 рядки: «PATRIAM SERVANDO VICTORIAM TULIT» («Службою Батьківщині Здобуде Перемогу»). Знак через прямокутну скобу, що проходить крізь руків'я меча, кріпиться до орденської стрічки.
Стрічка ордена темно-зелена з чорними смугами (чорний колір — на знак трауру за пригніченою Францією, зелений — на знак надії на Визволення), шириною 37 мм. У першому варіанті смуги, шириною 2 мм, розташовувались по діагоналі. У серпні-вересні 1942 року було прийнято новий варіант стрічки — з вертикальними смугами, двома широкими (5 мм) краями та двома вузькими (1 мм) ближче до центру, у 15 мм одна від одної.
Ланцюг ордена призначався тільки для генерала де Голля, Гросмейстера ордена. Була виготовлена 1945 року й урочисто вручена Гросмейстеру 31 серпня 1947 року. Ланцюг складається з дев'яти широких золотих кілець і десяти лотарінгських хрестів, вкритих зеленою емаллю. До ланцюга кріпиться овальний медальйон, вкритий чорною емаллю, на якому зображено знак ордена (Хрест Визволення) у сяйві. Медальйон кріпиться до ланцюга через напівкруглу стрічку з девізом ордена, пробиту двома перехрещеними мечами руків'ями догори. На кільцях ланцюга вирізані назви територій Французької імперії: Французька Екваторіальна Африка й Нові Гебриди, Океанія та Гвіана, Сомалі та Реюньйон, Північна Африка й Антильські острови, Нова Каледонія і Камерун, Індія та Левант, Мадагаскар і Сен-П'єр і , Французька Західна Африка та Індокитай, Франція.
Після смерті Гросмейстера ланцюг помістили в музей ордена Визволення.
Цікаві факти
- Наймолодшими кавалерами ордена стали Матюрен Енріо (Mathurin HENRIOT, посмертно), який помер від тортур у віці 14 років, і Лазар Піткович (Lazare PYTKOWICZ), прийнятий в орден у віці 16 років.
- Серед кавалерів ордена було 6 жінок.
- В орден було прийнято 44 іноземців, серед них Дуайт Ейзенхауер, Вінстон Черчилль, Георг VI, Мухаммед V.
- Нерідко кавалерів приймали під їхніми псевдонімами, що використовувались у русі Опору. Наприклад, Жан Мулен був прийнятий в орден під ім'ям «капрал Мерсьє» (Mercier — фр. галантерейник).
- На 1 червня 2009 року в живих залишалось 50 кавалерів; до 30 січня 2011 року — 36 кавалерів.
- Перші знаки ордена виготовлялись Домом Пінчес, лондонською філією фірми Картьє.
Посилання
- Офіційний сайт (фр.)
- Список кавалерів ордена ВизволенняPDF (фр.)
- Список живих кавалерів ордена Визволення (фр.)
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orden Vizvolennya fr L Ordre de la Liberation derzhavna nagoroda Franciyi zapochatkovana 17 listopada 1940 roku generalom Sharlem de Gollem dlya nagorodzhennya uchasnikiv vijskovih formuvan ta gromadyanskih ob yednan ruhu Oporu v roki Drugoyi svitovoyi vijni Orden Vizvolennya L Ordre de la Liberation Deviz PATRIAM SERVANDO VICTORIAM TULITKrayina FranciyaTip OrdenVruchayetsya Vijskovim ta civilnim osobam vijskovim chastinamPidstava Za vidatni zaslugi u rusi OporuStatus Ne vruchayetsya Nagorodzhennya Zasnovano 17 listopada 1940 rokuPershe 29 sichnya 1941 rokuOstannye 2 kvitnya 1960 rokuNagorodzheno 1061Nagorodzheni Kategoriya Kavaleri ordena Vizvolennya Franciya 31 Chergovist Starsha nagoroda Orden Pochesnogo legionuMolodsha nagoroda Vijskova medalSajt ordredelaliberation fr Orden Vizvolennya u Vikishovishi Zvorotnij bik medaliIstoriyaPislya nimeckoyi okupaciyi Franciyi general de Goll kinuv na hvilyah radio Bi bi si znamenitij Zaklik 18 chervnya Cya data stala tochkoyu pochatku mobilizaciyi dobrovolciv gotovih viddati svoye zhittya u spravi Vizvolennya Franciyi peremozhenoyi ta znishenoyi Dlya nagorodzhennya cih bijciv nadiyi glava ruhu Vilna Franciya fr Chef de la France Libre Sharl de Goll viznav za neobhidne stvoriti specialnu vinagorodu priznachenu dlya tih hto pracyuye nad sposobami Vizvolennya Franciyi ta Imperiyi Slid zaznachiti sho vikoristovuvati z ciyeyu metoyu orden Pochesnogo legionu de Goll ne mig oskilki vsya organizaciya ordenu bula zalishena u Parizhi Orden Vizvolennya bulo zapochatkovano u Brazzavili Kongo postanovoyu 7 vid 17 listopada 1940 roku Pri comu vstanovlyuvalos sho chleni novogo ordena sho mav yedinij stupin nazivalis bi hrestonoscyami Vizvolennya fr Croises de la Liberation Zgodom yih perejmenuvali na uchasnikiv tovarishiv Vizvolennya fr Compagnons de la Liberation Grosmejsterom ordenu stav jogo zasnovnik general de Goll Svoyeyu organizaciyeyu orden nagaduvav stari licarski ordeni Prijnyattya v orden zdijsnyuvav glava Vilnoyi Franciyi vin zhe Grosmejster Statut ordenu rozroblenij profesorom Rene Kassenom buv zatverdzhenij dekretom vid 29 sichnya 1941 roku Vidpovidno do nogo zapochatkovuvalas Rada ordena u skladi golovi glavi Vilnoyi Franciyi ta p yati chleniv kapitana 1 go rangu T yerri d Arzhenli priznachenogo kanclerom ordenu general gubernatora Francuzkoyi Ekvatorialnoyi Afriki Feliksa Ebue lejtenanta d Ollonde oficera radiotelegrafista Torgovogo flotu Edmona Popye ad yutanta Povitryanoyi armiyi Anri Bokillara 1 chervnya 1943 roku Rada ordena bula rozshirena do 10 chleniv a u 1944 roci do 15 chleniv Dozvolyavsya prijom v orden takozh inozemciv yaki zrobili vnesok u spravu Vizvolennya Franciyi Takozh statut peredbachav viklyuchennya z ordena za negidni vchinki kavaleriv Postanova vid 1 serpnya 1941 roku zafiksuvala ceremonial prijomu v orden Vin buv identichnim do ceremonialu prijomu v orden Pochesnogo legionu z formulyuvannyam posvyati Mi vas viznayemo yak nashogo Tovarisha Vizvolennya Franciyi za Chest i Peremogu Bulo vstanovleno u pidtverdzhennya znachimosti ordena sho znak ordena Vizvolennya slid nositi odrazu za znakom ordena Pochesnogo legionu j pered Vijskovoyu medallyu Postanovoyu vid 10 serpnya 1945 roku ordenu Vizvolennya bulo nadano status analogichnij ordenu Pochesnogo legionu z pravami yuridichnoyi osobi z mozhlivistyu gosprozrahunku yak organu socialnogo zabezpechennya kavaleriv ordena ta inshih uchasnikiv ruhu Vilna Franciya Byudzhet ordena sho vhodiv do skladu byudzhetu Ministerstva yusticiyi Franciyi perebuvaye u vedenni Kanclera ordena yakij obirayetsya na 4 roki zi skladu Radi ordena i zatverdzhuyetsya Prezidentom Respubliki Rezidenciya ordena yaka pervinno znahodilas u Londoni u 1943 roci bula perenesena v Alzhir a 20 listopada 1944 roku v Parizh KavaleriRazom bulo zdijsneno 1061 nagorodzhennya ordenom Vizvolennya Z 1941 do 1946 roku v orden bulo prijnyato 1036 kavaleriv z nih 271 posmertno 18 vijskovih formuvan i 5 teritorialnih odinic Nant Grenobl Parizh Vasso an Verso ta Il de Sejn Dekretom vid 23 sichnya 1946 roku prijom v orden bulo zakrito za dosyagnennya cilej Oporu Piznishe Grosmejster ordenu zrobiv dva vinyatki 18 chervnya 1958 roku v orden buv prijnyatij Vinston Cherchill a 2 kvitnya 1960 roku korol Georg VI posmertno Uvikovichennya pam yatiVidznaka vstanovlena u 1996 roci Ne nabagato bilshe 700 kavaleriv vizhilo v hodi vijni U 1967 roci v Parizhi bulo zasnovano muzej dlya uvikovichennya pam yati kavaleriv ordenu Vizvolennya j uchasnikiv ruhu Oporu Osoblivi pochesti bude nadano ostannomu pomerlomu kavaleru ordena chiye tilo bude pohovano u specialnomu sklepi fr u Chleni rodin pomerlih kavaleriv ordena Vizvolennya mayut pravo pid chas uchasti u ceremoniyah prisvyachenih ordenu nadyagati znak ordena yihnogo rodicha kavalera na pravomu boci grudej Postanovoyu ministra oboroni Franciyi Sharlya Millona vid 23 lyutogo 1996 roku dlya uvikovichennya pam yati pro geroyiv Oporu u vijskovih chastinah vidznachenih ordenom Vizvolennya bulo ustanovleno specialnu nagrudnu vidznaku akselbant fr fr koloriv ordenskoyi strichki dlya vijskovosluzhbovciv cih chastin Vidznaka nadayetsya yak element uniformi vijskovosluzhbovciv na ves termin perebuvannya u cih chastinah Grosmejster ordenaPershim ta yedinim Grosmejsterom ordena Vizvolennya buv general de Goll Po smerti generala 9 listopada 1970 roku Rada ordena postanovila ne obirati novogo grosmejstera Znaki ordenaPershij variant strichki Znak ordena nosit nazvu Hrest Vizvolennya fr Croix de la Liberation Znak bronzovij u viglyadi pryamokutnogo gladkogo shita visotoyu 33 mm j shirinoyu 30 mm Shit rozsicheno mechem dovzhinoyu 59 mm j shirinoyu 7 mm rukiv yam dogori Z licovogo boku na mechi vkritij chornoyu emallyuyu Na zvorotnomu boci napis latinoyu u 4 ryadki PATRIAM SERVANDO VICTORIAM TULIT Sluzhboyu Batkivshini Zdobude Peremogu Znak cherez pryamokutnu skobu sho prohodit kriz rukiv ya mecha kripitsya do ordenskoyi strichki Strichka ordena temno zelena z chornimi smugami chornij kolir na znak trauru za prignichenoyu Franciyeyu zelenij na znak nadiyi na Vizvolennya shirinoyu 37 mm U pershomu varianti smugi shirinoyu 2 mm roztashovuvalis po diagonali U serpni veresni 1942 roku bulo prijnyato novij variant strichki z vertikalnimi smugami dvoma shirokimi 5 mm krayami ta dvoma vuzkimi 1 mm blizhche do centru u 15 mm odna vid odnoyi Lancyug ordena priznachavsya tilki dlya generala de Gollya Grosmejstera ordena Bula vigotovlena 1945 roku j urochisto vruchena Grosmejsteru 31 serpnya 1947 roku Lancyug skladayetsya z dev yati shirokih zolotih kilec i desyati lotaringskih hrestiv vkritih zelenoyu emallyu Do lancyuga kripitsya ovalnij medaljon vkritij chornoyu emallyu na yakomu zobrazheno znak ordena Hrest Vizvolennya u syajvi Medaljon kripitsya do lancyuga cherez napivkruglu strichku z devizom ordena probitu dvoma perehreshenimi mechami rukiv yami dogori Na kilcyah lancyuga virizani nazvi teritorij Francuzkoyi imperiyi Francuzka Ekvatorialna Afrika j Novi Gebridi Okeaniya ta Gviana Somali ta Reyunjon Pivnichna Afrika j Antilski ostrovi Nova Kaledoniya i Kamerun Indiya ta Levant Madagaskar i Sen P yer i Francuzka Zahidna Afrika ta Indokitaj Franciya Pislya smerti Grosmejstera lancyug pomistili v muzej ordena Vizvolennya Cikavi faktiNajmolodshimi kavalerami ordena stali Matyuren Enrio Mathurin HENRIOT posmertno yakij pomer vid tortur u vici 14 rokiv i Lazar Pitkovich Lazare PYTKOWICZ prijnyatij v orden u vici 16 rokiv Sered kavaleriv ordena bulo 6 zhinok V orden bulo prijnyato 44 inozemciv sered nih Duajt Ejzenhauer Vinston Cherchill Georg VI Muhammed V Neridko kavaleriv prijmali pid yihnimi psevdonimami sho vikoristovuvalis u rusi Oporu Napriklad Zhan Mulen buv prijnyatij v orden pid im yam kapral Mersye Mercier fr galanterejnik Na 1 chervnya 2009 roku v zhivih zalishalos 50 kavaleriv do 30 sichnya 2011 roku 36 kavaleriv Pershi znaki ordena vigotovlyalis Domom Pinches londonskoyu filiyeyu firmi Kartye PosilannyaOrden Vizvolennya u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Oficijnij sajt fr Spisok kavaleriv ordena Vizvolennya PDF fr Spisok zhivih kavaleriv ordena Vizvolennya fr fr