У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мир значення Мир Салют 8 радянська пізніше російська орбітальна ста

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мир (значення).

«Мир» («Салют-8») — радянська (пізніше російська) орбітальна станція, що являла собою складний багатоцільовий науково-дослідний комплекс. Базовий блок було виведено на орбіту 20 лютого 1986 року. Потім протягом 10 років один за одним було пристиковано ще шість модулів. У період 1986—2000 рр. станцію відвідало 15 експедицій, з них 14 — міжнародних. Усього на станції працювали 104 космонавти з 12 країн. «Мир» відпрацювала утричі довше спочатку встановленого строку. 23 березня 2001 року станція була затоплена у водах Тихого океану.

Орбітальна станція «Мир»

NSSDC ID	1986-017A
екіпаж	3
дата запуску	20 лютого 1986 – 23 квітня 1996
космодром	м №200 і (інші мови), Байконур LC-39 Космічний центр імені Кеннеді
схід з орбіти	23 березня 2001 05:59 UTC
статус	згоріла під час падіння на Землю
маса	129 700 кг
довжина	19 м
ширина	31 м
висота	27,5 м
об’єм	376 м³
тиск	1 атм.
апогей	374 км
перигей	354 км
нахил орбіти	51,6°
швидкість	~7,7 км/с
орбітальний період	89,1 хв
діб з екіпажем	4594
обертів	86 331
пройдена відстань	~3 638 470 307 км

Історія

Світлина орбітальної станції «Мир» 24 вересня 1996 року

Проєкт станції став визначатися 1976 року, коли НВО «Енергія» видало «Технічні пропозиції зі створення вдосконалених довгострокових орбітальних станцій». У серпні 1978 року було випущено ескізний проєкт нової станції. У лютому 1979 року розгорнулися роботи зі створення станції нового покоління, почалися роботи над базовим блоком, бортовим і науковим устаткуванням. Але до початку 1984 року всі ресурси було кинуто на програму «Буран», і роботи над станцією виявилися практично замороженими. Допомогло втручання секретаря ЦК КПРС , що поставило завдання завершити роботи зі станції до XXVII з'їзду КПРС.

Базовий блок було виведено на орбіту 20 лютого 1986 року. Потім протягом 10 років один за одним було пристиковано ще шість модулів.

З 1995 року станцію стали відвідувати іноземні екіпажі. Станцію відвідало 15 експедицій, з них 14 — міжнародних за участю космонавтів Сирії, Болгарії, Афганістану, Франції (5 разів), Японії, Великої Британії, Австрії, Німеччини (2 рази), Словаччини, Канади.

У рамках програми (інші мови) було здійснено сім короткочасних експедицій відвідування за участі корабля «Атлантіс», одна — за участі корабля «Індевор» і одна — за участі корабля «Діскавері», під час яких на станції побувало 44 астронавти.

Усього на станції працювали 104 космонавти з 12 країн.

Наприкінці 1990-х років на станції почали виходити з ладу різні прилади та системи. Через деякий час уряд РФ, посилаючись на дорожнечу подальшої експлуатації та незважаючи на численні проєкти порятунку станції, вирішив затопити «Мир». Станція відпрацювала утричі довше спочатку встановленого строку. Її було затоплено в спеціальному районі у південній частині Тихого океану 23 березня 2001 року.

Рекорди станції:

Валерій Поляков — безперервне перебування в космосі протягом 438 діб (1995 рік).
Шеннон Лусід — рекорд тривалості космічного польоту серед жінок — 188 діб (1996 рік).
За кількістю експериментів — 23 000.

Будова

Всі модулі, крім стикувального, доставлено ракетою-носієм «Протон».

Базовий блок

Докладніше: Мир (модуль орбітальної станції «Мир»)

Базовий блок 17КС №12701 був призначений для забезпечення діяльності екіпажу чисельністю до шести чоловік і управління комплексом «Мир» зі змінною конфігурацією. Був зібраний на Землі у квітні 1985 року, з 12 травня 1985 року він піддавався численним випробуванням на монтажному стенді. У результаті блок було істотно дороблено, особливо його бортову кабельну систему. Виведено на орбіту 20 лютого 1986 року. Нагадує орбітальну станцію серії «Салют».

Всередині кают-компанія, дві індивідуальні каюти, герметичний відсік із центральним постом керування й засобами зв'язку. У стінці корпуса — портативна шлюзова камера. Зовні — 3 панелі сонячних батарей. Має шість стикувальних портів для з'єднання з вантажними кораблями й науковими модулями.

Модуль «Квант»

Докладніше: Квант (модуль орбітальної станції «Мир»)

Виведено на орбіту 31 березня 1987 року й пристиковано до станції «Мир» 12 квітня 1987 року. Астрофізичний модуль ніс комплекс приладів для спостереження космічних рентгенівських джерел. «Квант» також дозволяв здійснювати біотехнологічні експерименти в галузі антивірусних препаратів і фракцій.

Маса 11 050 кг.
Довжина 5,8 м.
Максимальний діаметр 4,15 м.
Обсяг, що перебуває під атмосферним тиском, 40 м².
Площа сонячних батарей 1 м².
Вихідна потужність 6 КВТ.

Модуль «Квант-2»

Докладніше: Квант-2 (модуль орбітальної станції «Мир»)

Модуль дооснащення «Квант-2» (77КСД №17101, ЦМ-Д) запущено на орбіту 26 листопада 1989 року з пускової установки 39, 200-го майданчика космодрому Байконур за допомогою РН «Протон-К». Пристиковано 6 грудня 1989 року. Розробником і виробником модуля був ГКНПЦ ім. М.В. Хрунічева.

Модуль дооснащення, для додаткового комфорту космонавтів. Ніс устаткування, необхідне для життєзабезпечення станції. Зовні — дві поворотні сонячні батареї. «Квант-2» призначався для дооснащення комплексу «Мир» обладнанням, науковою апаратурою, а також для забезпечення виходу космонавтів у відкритий космос. Крім того, «Квант-2» використовувався для доставки на «Мир» вантажів.

Паливо, що залишився в баках модуля після стикування, використовувалося для корекцій орбіти станції і зміни її орієнтації.

Модуль «Кристал»

Докладніше: Кристал (модуль орбітальної станції «Мир»)

Стикувальний-технологічний модуль «Кристал» (77 КСТ № 17201, ЦМ-Т) був запущений на орбіту 10 червня з пускової установки 39 200-го майданчика космодрому Байконур ракетою «Протон-К». Пристиковано 10 липня 1990 року. Усередині було наукове устаткування різноманітного призначення:

Для дослідження одержання нових матеріалів в умовах невагомості. Це технологічні печі і , комплекс керування «Онікс», дзеркальна піч , експериментальні установки і , апаратура «Аліс-II».
Для астрофізичних, геофізичних і технічних експериментів. Це гамма-телескоп «Букет», , спектрометр «З», магнітний спектрометр
Для медичних і біологічних досліджень. До нього належать оранжерея «Світло» + FBI-2 і апаратури .
Для дослідно-промислового виробництва напівпровідникових матеріалів,
Для очищення біологічно активних речовин з метою отримання нових лікарських препаратів,
Для вирощування кристалів різних білків і гібридизації клітин.

Паливо, що залишився в баках модуля після стикування, використовувалося для виконання корекцій орбіти станції і зміни її орієнтації.

Модуль «Спектр»

Докладніше: Спектр (модуль орбітальної станції «Мир»)

Дослідницький модуль «Спектр» (77КСО №17301, ЦМ-О) був запущений 20 травня 1995 року з пускової установки 23 81-го майданчика космодрому Байконур ракетою «Протон-К». «Спектру» першому вдалося зістикуватися із станцією з першої спроби: 1 червня модуль причалив до осьового вузлу ПХВ (перехідний відсік). У ніч на 3 червня була виконана його перестиковка на нижній вузол ПХВ, після чого екіпаж ЕО-18 відкрив в нього люк.

Наукова апаратура «Спектра» призначалася для дослідження природних ресурсів Землі, верхніх шарів земної атмосфери, власної зовнішньої атмосфери орбітального комплексу, геофізичних процесів природного і штучного походження в навколоземному космічному просторі і в верхніх шарах земної атмосфери, космічного випромінювання, медико-біологічних досліджень, вивчення поведінки різних матеріалів в умовах відкритого космосу. «Спектр» приніс на «Мир» додаткові джерела електроенергії і використовувався для доставки вантажів.

Паливо, що залишився на «Спектрі» після стикування, використовувалося для проведення корекцій орбіти «Миру» і зміни його орієнтації.

Стикувальний модуль

Докладніше: Стикувальний модуль станції «Мир»

Стикувальний відсік (СВ, виріб 316ГК) був розроблений і виготовлений в РКК «Енергія» для стикувань шатлів до модуля «Кристал» без попередньої перестиковки з бічного на осьовий вузол ПХО Базового блоку «Миру».

Пристиковано 15 листопада 1995 року. Цей модуль доставив шаттл «Атлантіс» для забезпечення можливості стикування шаттлів зі станцією «Мир».

Модуль «Природа»

Докладніше: Природа (модуль орбітальної станції «Мир»)

Науково-дослідницький модуль «Природа» (77КСІ №17401, ЦМ-І) був запущений 23 квітня 1996 року й пристиковано 26 квітня 1996 року. 27 квітня була виконана його перестиковка на лівий бічний вузол ПХВ.

Основне призначення «Природи» — дослідження поверхні і атмосфери Землі, атмосфери в безпосередній близькості від «Миру», впливу космічного випромінювання на організм людини та поведінки різних матеріалів в умовах космічного простору, а також отримання в умовах невагомості особливо чистих лікарських препаратів. Крім того, модуль використовувався для доставки на «Мир» вантажів, а паливо, що залишилося в баках після стикування, для корекцій орбіти станції і зміни орієнтації.

Екіпажі

Союз Т-15 з 13 березня по 4 травня, з 26 червня з 16 липня 1986
- Леонід Кизим
- Володимир Соловйов

Союз ТМ-2 з 5 лютого по 30 липня 1987
- Юрій Романенко
- Олександр Лавейкін

Союз ТМ-3 з 22 липня по 29 грудня 1987; міжнародний політ.

Союз ТМ-4 з 21 грудня 1987 по 17 червня 1988

Союз ТМ-5 з 7 червня по 7 вересня 1988; міжнародний політ.

Союз ТМ-6 з 29 серпня по 21 грудня 1988; міжнародний політ.

Союз ТМ-7 з 26 листопада 1988 по 27 квітня 1989; міжнародний політ.
- Олександр Волков
- (інші мови)
- Жан-Лу Кретьєн — Франція

Союз ТМ-8 з 5 вересня 1989 по 19 лютого 1990
- Олександр Серебров

Союз ТМ-9 з 11 лютого по 9 серпня 1990
- Олександр Баландін

Союз ТМ-10 з 1 серпня по 10 грудня 1990
- Геннадій Стрекалов

Союз ТМ-11 з 2 грудня 1990 по 26 травня 1991; міжнародний політ.
- Муса Манаров
- Тоехіро Акіяма — Японія

Союз ТМ-12 з 18 травня по 10 жовтня 1991; міжнародний політ.
- Анатолій Арцебарський
- (інші мови)
- Хелен Шарман — Велика Британія

Союз ТМ-13 з 2 жовтня 1991 по 25 березня 1992; міжнародний політ.

Союз ТМ-14 з 17 березня по 10 серпня 1992; міжнародний політ.
- Олександр Вікторенко
- — Німеччина

Союз ТМ-15 з 27 липня 1992 по 1 лютого 1993; міжнародний політ.
- Анатолій Соловйов
- — Франція

Союз ТМ-16 з 24 січня по 22 липня 1993

(інші мови) з 1 липня 1993 по 14 січня 1994; міжнародний політ.
- Олександр Серебров
- — Франція

(інші мови) з 8 січня по 9 липня 1994
- Юрій Усачов
- Валерій Поляков

(інші мови) з 7 січня по 11 квітня 1994
- Юрій Маленченко

(інші мови) з 3 жовтня 1994 по 22 березня 1995; міжнародний політ.

(інші мови) з 14 березня по 11 вересня 1995; міжнародний політ.
- Геннадій Стрекалов
- — США

' STS-71 ' Атлантіс з 27 червня по 7 липня 1995; міжнародний політ.
- Роберт Гібсон — США
- — США
- — США
- Бонні Данбар — США
- — США
- Анатолій Соловйов

(інші мови) з 3 вересня 1995 по 29 лютого 1996; міжнародний політ.
- Юрій Гідзенко
- Томас Райтер — ЄКА (Німеччина)

' STS-74 ' Атлантіс з 12 листопада по 20 листопада 1995
- Кеннет Камерон — США
- — США
- — США
- — США
- — Канада

(інші мови) з 21 лютого по 2 вересня 1996
- Юрій Онуфрієнко
- Юрій Усачов

' STS-76 ' Атлантіс з 22 березня по 31 березня 1996
- — США
- — США
- Лінда Годвін — США
- — США
- — США
- — США

(інші мови) з 17 серпня 1996 по 2 березня 1997; міжнародний політ.
- Клоді Еньєре — Франція

' STS-79 ' Атлантіс з 16 вересня по 26 вересня 1996
- — США
- — США
- — США
- — США
- — США
- Джон Блаха — США.

' STS-81 ' Атлантіс з 12 січня по 22 січня 1997
- Майкл Бейкер — США
- Брент Джетт — США
- Джон Грансфелд — США
- — США
- — США
- — США

(інші мови) з 10 лютого з 14 серпня 1997; міжнародний політ.
- Олександр Лазуткін
- — ЄКА (Німеччина)

' STS-84 ' Атлантіс з 15 травня по 24 травня 1997; міжнародний політ.
- — США
- Айлін Коллінз — США
- — США
- — США
- — США
- — США
- Олена Кондакова

(інші мови) з 5 серпня 1997 по 19 лютого 1998
- Анатолій Соловйов
- Павло Виноградов

' STS-86 ' Атлантіс з 25 вересня по 6 жовтня 1997; міжнародний політ.
- — США
- Майкл Блумфілд — США
- — США
- — США
- Дейвід Вулф — США
- — CNES
- Володимир Титов

' STS-89 ' Індевор з 22 січня по 31 січня 1998; міжнародний політ.
- — США
- — США
- Бонні Данбар — США
- Майкл Андерсон — США
- — США
- — США
- Саліжан Шаріпов

(інші мови) з 29 січня по 25 серпня 1998; міжнародний політ.
- — Франція

' STS-91 ' Діскавері з 2 червня по 12 червня 1998; міжнародний політ.
- — США
- — США
- — США
- Франклін Чанг-Діаз — США
- Джанет Каванді — США
- Валерій Рюмін

(інші мови) з 13 серпня 1998 по 28 лютого 1999
- Геннадій Падалка

(інші мови) з 20 лютого по 28 серпня 1999; міжнародний політ.
- — Франція
- Іван Белла — Словаччина

(інші мови) з 4 квітня по 16 червня 2000

Цікаві факти

На честь орбітальної станції «Мир» названо астероїд 11881 Мирстейшен.
Група (інші мови) присвятила свій кліп «Чорна вода» станції «Мир». Зйомки відбувалися на макеті станції в центрі підготовки космонавтів.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Орбітальна станція «Мир»

Сайт утримуючої діаграми розвитку станції, детальні описи кожного блоку (English).
Аварія на запуску станції «Мир»
Орбітальна станція «Мир» на російському астрономічному порталі
Орбітальний комплекс «Мир» на сайті РКК «Енергія»
Хроніка підготовки й затоплення станції

Примітки

Базовый блок. НИИ ЦПК имени Ю.А.Гагарина.

Див. також

[1] Базовый блок. НИИ ЦПК имени Ю.А.Гагарина.