Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джане́т Лінн Кава́нді, (англ. Janet Lynn Kavandi; народ. 1959 р.) — Астронавт НАСА. Здійснила три космічні польоти на шаттлах: STS-91 (1998 р., «Діскавері»), STS-99 (2000 р., «Індевор») і STS-104 (2001 р., «Атлантіс»), хімік.
| Джанет Лінн Каванді Janet Lynn Kavandi | |
|---|---|
 Джанет Лінн Каванді | |
| Дата народження | 17 липня 1959 (64 роки) |
| Місце народження | Спрінгфілд, Міссурі, США) |
| Alma mater: | Вашингтонський університет, d, d і d |
| Спеціальність: | хімік |
| Місії: | STS-91, STS-99, STS-104   |
| Час у космосі: | 33 доб 20 год 08 хв |
Особисті дані та освіта
Джанет Каванда народилася 17 липня 1959 в місті Спрінгфілд, штат Міссурі. У 1977 році закінчила середню школу в місті Картейдж, штат Міссурі. У 1980 році отримала ступінь бакалавра наук в галузі хімії в Южно-Міссурійськом Коледжі, місто Джоплін. У 1982 році отримала ступінь магістра наук в галузі хімії в Міссурійськом університеті науки і технологій, місто Ролла. У 1990 році отримала ступінь Ph. D. у Вашингтонському університеті, Сієтл. Заміжня за Джоном Каванда, у них двоє дітей: син — Уилльям Арман (. Род 2 лютого 1991) і дочка — Аріана Ніколь (рід 10 грудня 1993.). Вона любить кататися на лижах, походи, відпочинок в кемпінгах, прогулянки на конях, віндсерфінг, польоти, підводне плавання, грати на фортепіано. Її батьки, Вільям і Рут Сейлерси, померли.
до НАСА
Після закінчення Університету в 1982 році Каванді прийняла посаду в «Eagle-Picher Industries» в місті Джоплін, штат Міссурі, як інженер з розробки нових батарей для оборонної промисловості. У 1984 році вона прийняла посаду інженера в проекті «енергоємні системи» в департаменті аерокосмічної корпорації Boeing. Протягом десяти років роботи в Боїнгу, Каванда працює за численними програмами в областях: енергетична сфера, системи зберігання даних, торговельні дослідження, калібрування, відбір, розробка, тестування та аналіз даних. Вона була провідним інженером при розробці енергоживлення для ракет ближнього радіуса дії, і основним технічним представником при проектуванні та розробці теплових акумуляторів для різних боєприпасів. Брала участь у програмах по розробці енергоживлення: космічних станцій, баз на Місяці і Марсі, інерційних розгінних блоків, орбітальних кораблів, малих космічних апаратів та крилатих ракет Мінітмен і Піаскіпер. У 1986 році, ще працюючи на Боїнг, була прийнята до аспірантури при університеті штату Вашингтон, де вона почала працювати над докторською дисертацією в області аналітичної хімії. Комерційні технології візуалізації були використані для збору та аналізу даних. Цей ненав'язливий метод був розроблений, щоб доповнити або замінити більш дорогий і трудомісткий варіант. Її роботи привели до двох патентах. На додаток до патентів, Каванда опублікувала і прочитала кілька доповідей на технічних конференціях і в наукових журналах.
Підготовка до космічних польотів
У грудні 1994 року був зарахований до загону НАСА в складі п'ятнадцятого набору, кандидатом в астронавти. З березня 1995 стала проходити навчання за курсом загальнокосмічної підготовки (ОКП). По закінченні курсу, в травні 1996 року отримала кваліфікацію «фахівець польоту» і призначення в Офіс астронавтів НАСА. До призначення в екіпаж працювала в Відділенні корисних навантажень і жилих модулів.
Польоти у космос
- Перший політ — STS-91, шаттл «Діскавері». З 2 по 12 червня 1998 року як «фахівець польоту». STS-91 став останнім польотом шатлу до орбітального комплексу «Мір» за програмою «Світ - Шаттл». Крім проведення дев'ятої та останньої стикування шаттла з російським орбітальним комплексом, програма польоту STS-91 передбачала доставку і повернення вантажів, виконання різних експериментів. Вантажний відсік "Діскавері" був скомпанован не так, як зазвичай. У його передній частині була встановлена зовнішня шлюзова камера, на верху якої розміщувалася стикувальна система шаттла ODS зі стикувальним агрегатом типу АПАС. За шлюзовий камерою був встановлений тунельний адаптер з люком для виходу у відкритий космос. Від нього в напрямку до одинарного модулю SPACEHAB SM йшов перехідний тунель. В декількох попередніх польотах використовувався подвійний модуль Спейсхеб, але цього разу він би не вмістився, тому що за модулем в вантажному відсіку була встановлена поперечна ферма, на якій був розміщений спектрометр AMS. Тривалість польоту склала 9 діб 19 годин 55 хвилин.
- Другий політ — STS-99, шаттл «Індевор». З 11 по 22 лютого 2000 як «фахівець польоту». Головним завданням польоту STS-99 було виконання програми Радіолокаційна топографічна місія шаттла або SRTM (англ. Shuttle Radar Topography Mission) — Радарної топографічної зйомки поверхні Землі. Саме тому созаказчікамі польоту є Управління наук про Землю (НАСА) і Національне картографічне агентство Міністерства оборони США. Отримана завдяки зйомці інформація призначена для використання в наукових і цивільних додатках (проте, в першу чергу в інтересах військових). Крім НАСА і МО США, в проекті брали участь Німецький аерокосмічний центр (DLR) і Італійське космічне агентство (ASI). Тривалість польоту склала 15 діб 16 годин 34 хвилини.
- Третій політ — STS-104, шаттл «Атлантіс». З 12 по 25 липня 2001 року як «фахівець польоту». Основним завданням STS-104 була доставка на станцію (10-й політ шаттла до МКС) шлюзового модуля «Квест» і різні вантажі (необхідні матеріали, запас води, наукове обладнання). Під час польоту STS-104 було здійснено три виходи у відкритий космос. Всі три вчинені астронавтами Майклом Гернхардтом і Джеймсом Райлі. 15 липня за 3:10 до 9:09 (за Гринвічем), тривалість 5:00 59 хвилин. Перенесення (за допомогою маніпулятора Канадарм2) і установка шлюзовий камери «Квест» на стикувальний вузол модуля «Юніті».
18 липня з 3:04 (старт планувався на 2:09, але через збій комп'ютерної системи на американському сегменті (відмова жорсткого диска основного керуючого комп'ютера C & C № 3) в 22:45 17 липня, був початий пізніше) до 9:33 (UTC), тривалість 6:00 29 хвилин. Установка на шлюзову камеру трьох газових балонів. 21 липня з 4:35 до 8:37 (за Гринвічем), тривалість 4:00 2 хвилини. Установка останнього (четвертого) балона, перевірка. Тривалість польоту склала 12 діб 18 годин 35 хвилин.
Загальна тривалість польотів в космос - 33 дня 20 годин 8 хвилин.
Посилання
- Біографія на сайті NASA [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Офіційна біографія НАСА [ 23 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhane t Linn Kava ndi angl Janet Lynn Kavandi narod 1959 r Astronavt NASA Zdijsnila tri kosmichni poloti na shattlah STS 91 1998 r Diskaveri STS 99 2000 r Indevor i STS 104 2001 r Atlantis himik Dzhanet Linn Kavandi Janet Lynn KavandiDzhanet Linn KavandiData narodzhennya17 lipnya 1959 1959 07 17 64 roki Misce narodzhennyaSpringfild Missuri SShA Alma mater Vashingtonskij universitet d d i dSpecialnist himikMisiyi STS 91 STS 99 STS 104Chas u kosmosi 33 dob 20 god 08 hv Kavandi Ekipazh STS 91 Zliva napravo front Gori Prekort Povernutisya Lourens Chang Dias Kavandi Ryumin Tomas Ekipazh STS 99 Livoruch pravoruch Voss Mori Kregel Gori Tile Kavandi Ekipazh STS 104 Gernhardt Hobo Kavandi Lindsi Rajli livoruch pravoruch Osobisti dani ta osvitaDzhanet Kavanda narodilasya 17 lipnya 1959 v misti Springfild shtat Missuri U 1977 roci zakinchila serednyu shkolu v misti Kartejdzh shtat Missuri U 1980 roci otrimala stupin bakalavra nauk v galuzi himiyi v Yuzhno Missurijskom Koledzhi misto Dzhoplin U 1982 roci otrimala stupin magistra nauk v galuzi himiyi v Missurijskom universiteti nauki i tehnologij misto Rolla U 1990 roci otrimala stupin Ph D u Vashingtonskomu universiteti Siyetl Zamizhnya za Dzhonom Kavanda u nih dvoye ditej sin Uillyam Arman Rod 2 lyutogo 1991 i dochka Ariana Nikol rid 10 grudnya 1993 Vona lyubit katatisya na lizhah pohodi vidpochinok v kempingah progulyanki na konyah vindserfing poloti pidvodne plavannya grati na fortepiano Yiyi batki Vilyam i Rut Sejlersi pomerli do NASAPislya zakinchennya Universitetu v 1982 roci Kavandi prijnyala posadu v Eagle Picher Industries v misti Dzhoplin shtat Missuri yak inzhener z rozrobki novih batarej dlya oboronnoyi promislovosti U 1984 roci vona prijnyala posadu inzhenera v proekti energoyemni sistemi v departamenti aerokosmichnoyi korporaciyi Boeing Protyagom desyati rokiv roboti v Boyingu Kavanda pracyuye za chislennimi programami v oblastyah energetichna sfera sistemi zberigannya danih torgovelni doslidzhennya kalibruvannya vidbir rozrobka testuvannya ta analiz danih Vona bula providnim inzhenerom pri rozrobci energozhivlennya dlya raket blizhnogo radiusa diyi i osnovnim tehnichnim predstavnikom pri proektuvanni ta rozrobci teplovih akumulyatoriv dlya riznih boyepripasiv Brala uchast u programah po rozrobci energozhivlennya kosmichnih stancij baz na Misyaci i Marsi inercijnih rozginnih blokiv orbitalnih korabliv malih kosmichnih aparativ ta krilatih raket Minitmen i Piaskiper U 1986 roci she pracyuyuchi na Boying bula prijnyata do aspiranturi pri universiteti shtatu Vashington de vona pochala pracyuvati nad doktorskoyu disertaciyeyu v oblasti analitichnoyi himiyi Komercijni tehnologiyi vizualizaciyi buli vikoristani dlya zboru ta analizu danih Cej nenav yazlivij metod buv rozroblenij shob dopovniti abo zaminiti bilsh dorogij i trudomistkij variant Yiyi roboti priveli do dvoh patentah Na dodatok do patentiv Kavanda opublikuvala i prochitala kilka dopovidej na tehnichnih konferenciyah i v naukovih zhurnalah Pidgotovka do kosmichnih polotivU grudni 1994 roku buv zarahovanij do zagonu NASA v skladi p yatnadcyatogo naboru kandidatom v astronavti Z bereznya 1995 stala prohoditi navchannya za kursom zagalnokosmichnoyi pidgotovki OKP Po zakinchenni kursu v travni 1996 roku otrimala kvalifikaciyu fahivec polotu i priznachennya v Ofis astronavtiv NASA Do priznachennya v ekipazh pracyuvala v Viddilenni korisnih navantazhen i zhilih moduliv Poloti u kosmosPershij polit STS 91 shattl Diskaveri Z 2 po 12 chervnya 1998 roku yak fahivec polotu STS 91 stav ostannim polotom shatlu do orbitalnogo kompleksu Mir za programoyu Svit Shattl Krim provedennya dev yatoyi ta ostannoyi stikuvannya shattla z rosijskim orbitalnim kompleksom programa polotu STS 91 peredbachala dostavku i povernennya vantazhiv vikonannya riznih eksperimentiv Vantazhnij vidsik Diskaveri buv skompanovan ne tak yak zazvichaj U jogo perednij chastini bula vstanovlena zovnishnya shlyuzova kamera na verhu yakoyi rozmishuvalasya stikuvalna sistema shattla ODS zi stikuvalnim agregatom tipu APAS Za shlyuzovij kameroyu buv vstanovlenij tunelnij adapter z lyukom dlya vihodu u vidkritij kosmos Vid nogo v napryamku do odinarnogo modulyu SPACEHAB SM jshov perehidnij tunel V dekilkoh poperednih polotah vikoristovuvavsya podvijnij modul Spejsheb ale cogo razu vin bi ne vmistivsya tomu sho za modulem v vantazhnomu vidsiku bula vstanovlena poperechna ferma na yakij buv rozmishenij spektrometr AMS Trivalist polotu sklala 9 dib 19 godin 55 hvilin Drugij polit STS 99 shattl Indevor Z 11 po 22 lyutogo 2000 yak fahivec polotu Golovnim zavdannyam polotu STS 99 bulo vikonannya programi Radiolokacijna topografichna misiya shattla abo SRTM angl Shuttle Radar Topography Mission Radarnoyi topografichnoyi zjomki poverhni Zemli Same tomu sozakazchikami polotu ye Upravlinnya nauk pro Zemlyu NASA i Nacionalne kartografichne agentstvo Ministerstva oboroni SShA Otrimana zavdyaki zjomci informaciya priznachena dlya vikoristannya v naukovih i civilnih dodatkah prote v pershu chergu v interesah vijskovih Krim NASA i MO SShA v proekti brali uchast Nimeckij aerokosmichnij centr DLR i Italijske kosmichne agentstvo ASI Trivalist polotu sklala 15 dib 16 godin 34 hvilini Tretij polit STS 104 shattl Atlantis Z 12 po 25 lipnya 2001 roku yak fahivec polotu Osnovnim zavdannyam STS 104 bula dostavka na stanciyu 10 j polit shattla do MKS shlyuzovogo modulya Kvest i rizni vantazhi neobhidni materiali zapas vodi naukove obladnannya Pid chas polotu STS 104 bulo zdijsneno tri vihodi u vidkritij kosmos Vsi tri vchineni astronavtami Majklom Gernhardtom i Dzhejmsom Rajli 15 lipnya za 3 10 do 9 09 za Grinvichem trivalist 5 00 59 hvilin Perenesennya za dopomogoyu manipulyatora Kanadarm2 i ustanovka shlyuzovij kameri Kvest na stikuvalnij vuzol modulya Yuniti 18 lipnya z 3 04 start planuvavsya na 2 09 ale cherez zbij komp yuternoyi sistemi na amerikanskomu segmenti vidmova zhorstkogo diska osnovnogo keruyuchogo komp yutera C amp C 3 v 22 45 17 lipnya buv pochatij piznishe do 9 33 UTC trivalist 6 00 29 hvilin Ustanovka na shlyuzovu kameru troh gazovih baloniv 21 lipnya z 4 35 do 8 37 za Grinvichem trivalist 4 00 2 hvilini Ustanovka ostannogo chetvertogo balona perevirka Trivalist polotu sklala 12 dib 18 godin 35 hvilin Zagalna trivalist polotiv v kosmos 33 dnya 20 godin 8 hvilin PosilannyaBiografiya na sajti NASA 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine DzherelaOficijna biografiya NASA 23 listopada 2013 u Wayback Machine angl