Базовий Модуль Мир (виріб 17КС №12701, ДОС 7, також носив назву «Заря») — Базовий блок космічної станції «Мир». Був призначений для забезпечення діяльності екіпажу чисельністю до шести чоловік і управління комплексом «Мир» зі змінною конфігурацією. Виведений на орбіту ракетою-носієм Протон 20 лютого 1986.
Призначення
Основні функції ББ:
- забезпечення умов роботи і відпочинку екіпажу;
- управління роботою основних складових орбітального комплексу (ОК);
- постачання ОК електроенергією;
- забезпечення радіозв'язку, передачі телеметричної інформації, телезображень, прийом командної інформації;
- управління орієнтацією ОК і корекція орбіти;
- забезпечення можливості зближення і стикування модулів і транспортних кораблів;
- підтримання заданого температурно-вологісного режиму житлового обсягу, елементів конструкції і устаткування;
- забезпечення умов для виходу космонавтів у відкритий простір;
проведення наукових та прикладних досліджень і експериментів з використанням доставляється цільової апаратури.
Відомості
- Довжина 13,13 м.
- Діаметр 4,15 м.
- Житловий обсяг 90 м 3
- Маса: 20400 кг
Загальні відомості
Базовий модуль Мир (ДОС 7) — був створений на базі проекту Салют. Водночас, було чимало кардинальних відмінностей, до яких відносилися більш потужні сонячні батареї і передові на той момент комп'ютери. Це дозволило заощадити великий простір і створити окремі каюти для двох членів екіпажу. Базовий модуль мав шість стикувальних портів (п'ять з яких перебували на круглому стикувальному відсіку і призначалися для подальшого розвитку станції за рахунок приєднання до стикувального відсіку нових модулів). З шести (стикувальних вузлів) два служили для стикування зі станцією космічних кораблів Союз і Прогрес.
Базовий модуль мав два двигуни, розташованих у кормовій частині, які були розроблені спеціально для орбітальних маневрів. Кожен двигун був здатний до поштовху 300 кг. Однак, після прибуття на станцію модуля Квант-1, обидва двигуни не могли повноцінно функціонувати, так як кормовий порт був зайнятий.
Головною метою Базового модуля було забезпечення умов для життєдіяльності космонавтів на борту станції. Космонавти могли переглядати кінофільми, які доставлялися на станцію, читати книги — на станції була велика бібліотека.
Третя група сонячних батарей була розгорнута на Базовому модулі в червні 1987 року.
Конструкція
Головним розробником комплексу «Мир» було НВО "Енергія", розробником Базового блоку і модулів станції - КБ «Салют», їх основними виробниками - Машинобудівний завод ім. М. В. Хрунічева і Завод експериментального машинобудування.
Стартова маса ББ склала 20900 кг; довжина по корпусу - 13.13 м, максимальний діаметр - 4.35 м, об'єм герметичних відсіків - 90 м3, вільний обсяг - 76 м3. ББ конструктивно складався з чотирьох відсіків: трьох герметичних - перехідного відсіку (ПХО), робочого відсіку (РО) і перехідної камери (ПРК), а також негерметичного агрегатного відсіку (АВ).
Перехідний відсік
Перехідний відсік був призначений для стикування чотирьох цільових модулів і переходу в них членів екіпажу. Він також міг виконувати функції шлюзового відсіку при виході у відкритий космос, для чого на ньому був встановлений клапан скидання тиску. Довжина ПХО - 2.78 м, герметичний об'єм - 6.85 м3. На сферичної частини ПХО були встановлені п'ять пасивних стикувальних агрегатів (один осьової і чотири бічних). На осьовому і одному бічному стикувальних вузлах були прийомні конуси, на трьох інших бічних вузлах - кришки. Транспортні кораблі і модулі повинні були стикуватися до осьового вузлу. Для перестиковки модулів на бічні вузли на ПХО були встановлені два гнізда для захоплення маніпулятором автоматичної системи перестиковки (АСПРО).
На зовнішній поверхні ПХО були встановлені кронштейни, на яких кріпилися поручні, антени , стикувальні мішені, телекамера, бортові вогні. Зовнішня поверхня відсіку була закрита екранно-вакуумною теплоізоляцією. У ПХО було чотири ілюмінатора.
Робочий відсік
Робочий відсік призначався для розміщення основної частини бортових систем і устаткування ББ для життя і роботи екіпажу. Загальна довжина РВ - 7.7 м, максимальний діаметр - 4.15 м, герметичний об'єм -75.0 м3. Панелі інтер'єру відокремлювали житлову зону від приладової, а також від корпусу РВ. В РВ було дев'ять ілюмінаторів, один з яких (№ 9) мав діаметр 50 см. Два ілюмінатора стояли в індивідуальних каютах по правому і лівому борту.
У зоні малого діаметру РВ знаходився центральний пост управління станцією «Плутон». Тут же було передбачено місце для монтажу апаратури телеоператорного режиму управління (Тору). У зоні великого діаметра РВ були дві персональні каюти (об'ємом 1.2 м3 кожна), санітарний відсік (об'ємом 1.2 м3) з умивальником і асенізаційним пристроєм, кухня з холодильником-морозильника, робочий стіл із засобами фіксації і засобами підігріву їжі, ємність для зберігання води (об'ємом 50 л) і блок її роздачі, медична апаратура, тренажери для фізичних вправ (велоергометр і бігова доріжка), пристрій для вимірювання маси тіла в невагомості. У підлозі великого діаметра РВ була шлюзова камера для відділення контейнерів з відходами та малих КА.
З боків і у верхній частині малого діаметра РВ були три ніші, в яких були встановлені приводи СБ. На бічних приводах кріпилися дві основні панелі СБ з розмахом 29.73 м і загальною площею 76 м2. На верхньому приводі кріпилася розкладається доставляються сонячна батарея довжиною 10.6 м. Максимальна вихідна потужність двох основних і монтируемой СБ -12.2 кВт. На циліндричних частинах були встановлені радіатори, які виконували також функції протівометеорітних екранів. На зовнішній поверхні РВ були зроблені поручні. Крім того, зовні малого діаметра РВ були встановлені датчики орієнтації за Сонцем і Землі системи управління рухом (СУД), датчики системи орієнтації СБ, астроблокі, антени радіотелеметричної системи. На кінцях сонячних батарей були встановлені антени системи , системи управління і зв'язку, телеантена, бортові вогні. Зовні корпус РВ закривався екранно-вакуумною теплоізоляцією.
Перехідна камера призначалася для забезпечення стикування транспортних кораблів і модуля 37КЕ. ПрК мала діаметр 2.0 м і довжину 2.34 м. Внутрішній об'єм - 7.0 м3. ПрК була забезпечена одним пасивним стикувальним агрегатом системи стиковки і внутрішнього переходу (ССВП), розташованим по поздовжній осі ББ. Для зовнішнього спостереження в ПрК був один ілюмінатор, а зовні була закріплена телекамера.
Агрегатний відсік
Агрегатний відсік мав циліндричну форму з максимальним зовнішнім діаметром 4.15 м і оточував собою перехідну камеру. АТ призначався для розміщення агрегатів об'єднаної рухової установки (ОДУ). ОДУ включала в себе два коригувальних двигуна тягою по 315 кгс і 32 двигуна орієнтації з тягою по 13.3 кгс для каналів тангажу, рискання і крену. Двигуни орієнтації були згруповані в чотири блоки по вісім двигунів в кожному. До складу ОДУ також входили чотири бака (вміщували до 558 кг окислювача АТ і 302 кг пального НДМГ); вісім балонів зі стисненим азотом (маса заправки азотом 37 кг). Баки ОДУ ББ могли дозаправлятися паливом з вантажних кораблів "Прогрес" з боку АТ і ПХО.
Зовні на задньому шпангоуті АВ була закріплена штанга з антеною системи «Антарес». Крім того, на корпусі АВ стояли антени системи , радіотехнічної системи управління і зв'язку, телевізійної системи, системи телефонно-телеграфного зв'язку, апаратури радіоконтролю орбіти. На АТ були закріплені датчики орієнтації за Сонцем і датчики системи орієнтації СБ, бортові вогні, поручні.
При запуску ПХО і малий діаметр РВ зі складеними СБ були закриті головним обтічником (ГО). На двох кронштейнах (коробах) кріплення ГО по лівому і правому борту вже в ході польоту станції були змонтовані телескопічні вантажні стріли.
Див. також
Посилання
- Russian Space Web [ 21 травня 2007 у Wayback Machine.]
- Encyclopedia Astronautica [ 23 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Gunter's Space Page — information on Mir [ 13 червня 2009 у Wayback Machine.]
- "Научно-исследовательский испытательный центр подготовки космонавтов имени Ю.А.Гагарина" [ 8 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bazovij Modul Mir virib 17KS 12701 DOS 7 takozh nosiv nazvu Zarya Bazovij blok kosmichnoyi stanciyi Mir Buv priznachenij dlya zabezpechennya diyalnosti ekipazhu chiselnistyu do shesti cholovik i upravlinnya kompleksom Mir zi zminnoyu konfiguraciyeyu Vivedenij na orbitu raketoyu nosiyem Proton 20 lyutogo 1986 PriznachennyaOsnovni funkciyi BB zabezpechennya umov roboti i vidpochinku ekipazhu upravlinnya robotoyu osnovnih skladovih orbitalnogo kompleksu OK postachannya OK elektroenergiyeyu zabezpechennya radiozv yazku peredachi telemetrichnoyi informaciyi telezobrazhen prijom komandnoyi informaciyi upravlinnya oriyentaciyeyu OK i korekciya orbiti zabezpechennya mozhlivosti zblizhennya i stikuvannya moduliv i transportnih korabliv pidtrimannya zadanogo temperaturno vologisnogo rezhimu zhitlovogo obsyagu elementiv konstrukciyi i ustatkuvannya zabezpechennya umov dlya vihodu kosmonavtiv u vidkritij prostir provedennya naukovih ta prikladnih doslidzhen i eksperimentiv z vikoristannyam dostavlyayetsya cilovoyi aparaturi VidomostiDovzhina 13 13 m Diametr 4 15 m Zhitlovij obsyag 90 m 3 Masa 20400 kgZagalni vidomostiBazovij modul Mir DOS 7 buv stvorenij na bazi proektu Salyut Vodnochas bulo chimalo kardinalnih vidminnostej do yakih vidnosilisya bilsh potuzhni sonyachni batareyi i peredovi na toj moment komp yuteri Ce dozvolilo zaoshaditi velikij prostir i stvoriti okremi kayuti dlya dvoh chleniv ekipazhu Bazovij modul mav shist stikuvalnih portiv p yat z yakih perebuvali na kruglomu stikuvalnomu vidsiku i priznachalisya dlya podalshogo rozvitku stanciyi za rahunok priyednannya do stikuvalnogo vidsiku novih moduliv Z shesti stikuvalnih vuzliv dva sluzhili dlya stikuvannya zi stanciyeyu kosmichnih korabliv Soyuz i Progres Bazovij modul mav dva dviguni roztashovanih u kormovij chastini yaki buli rozrobleni specialno dlya orbitalnih manevriv Kozhen dvigun buv zdatnij do poshtovhu 300 kg Odnak pislya pributtya na stanciyu modulya Kvant 1 obidva dviguni ne mogli povnocinno funkcionuvati tak yak kormovij port buv zajnyatij Golovnoyu metoyu Bazovogo modulya bulo zabezpechennya umov dlya zhittyediyalnosti kosmonavtiv na bortu stanciyi Kosmonavti mogli pereglyadati kinofilmi yaki dostavlyalisya na stanciyu chitati knigi na stanciyi bula velika biblioteka Tretya grupa sonyachnih batarej bula rozgornuta na Bazovomu moduli v chervni 1987 roku KonstrukciyaGolovnim rozrobnikom kompleksu Mir bulo NVO Energiya rozrobnikom Bazovogo bloku i moduliv stanciyi KB Salyut yih osnovnimi virobnikami Mashinobudivnij zavod im M V Hrunicheva i Zavod eksperimentalnogo mashinobuduvannya Startova masa BB sklala 20900 kg dovzhina po korpusu 13 13 m maksimalnij diametr 4 35 m ob yem germetichnih vidsikiv 90 m3 vilnij obsyag 76 m3 BB konstruktivno skladavsya z chotiroh vidsikiv troh germetichnih perehidnogo vidsiku PHO robochogo vidsiku RO i perehidnoyi kameri PRK a takozh negermetichnogo agregatnogo vidsiku AV Perehidnij vidsik Perehidnij vidsik buv priznachenij dlya stikuvannya chotiroh cilovih moduliv i perehodu v nih chleniv ekipazhu Vin takozh mig vikonuvati funkciyi shlyuzovogo vidsiku pri vihodi u vidkritij kosmos dlya chogo na nomu buv vstanovlenij klapan skidannya tisku Dovzhina PHO 2 78 m germetichnij ob yem 6 85 m3 Na sferichnoyi chastini PHO buli vstanovleni p yat pasivnih stikuvalnih agregativ odin osovoyi i chotiri bichnih Na osovomu i odnomu bichnomu stikuvalnih vuzlah buli prijomni konusi na troh inshih bichnih vuzlah krishki Transportni korabli i moduli povinni buli stikuvatisya do osovogo vuzlu Dlya perestikovki moduliv na bichni vuzli na PHO buli vstanovleni dva gnizda dlya zahoplennya manipulyatorom avtomatichnoyi sistemi perestikovki ASPRO Na zovnishnij poverhni PHO buli vstanovleni kronshtejni na yakih kripilisya poruchni anteni stikuvalni misheni telekamera bortovi vogni Zovnishnya poverhnya vidsiku bula zakrita ekranno vakuumnoyu teploizolyaciyeyu U PHO bulo chotiri ilyuminatora Robochij vidsik Robochij vidsik priznachavsya dlya rozmishennya osnovnoyi chastini bortovih sistem i ustatkuvannya BB dlya zhittya i roboti ekipazhu Zagalna dovzhina RV 7 7 m maksimalnij diametr 4 15 m germetichnij ob yem 75 0 m3 Paneli inter yeru vidokremlyuvali zhitlovu zonu vid priladovoyi a takozh vid korpusu RV V RV bulo dev yat ilyuminatoriv odin z yakih 9 mav diametr 50 sm Dva ilyuminatora stoyali v individualnih kayutah po pravomu i livomu bortu U zoni malogo diametru RV znahodivsya centralnij post upravlinnya stanciyeyu Pluton Tut zhe bulo peredbacheno misce dlya montazhu aparaturi teleoperatornogo rezhimu upravlinnya Toru U zoni velikogo diametra RV buli dvi personalni kayuti ob yemom 1 2 m3 kozhna sanitarnij vidsik ob yemom 1 2 m3 z umivalnikom i asenizacijnim pristroyem kuhnya z holodilnikom morozilnika robochij stil iz zasobami fiksaciyi i zasobami pidigrivu yizhi yemnist dlya zberigannya vodi ob yemom 50 l i blok yiyi rozdachi medichna aparatura trenazheri dlya fizichnih vprav veloergometr i bigova dorizhka pristrij dlya vimiryuvannya masi tila v nevagomosti U pidlozi velikogo diametra RV bula shlyuzova kamera dlya viddilennya kontejneriv z vidhodami ta malih KA Z bokiv i u verhnij chastini malogo diametra RV buli tri nishi v yakih buli vstanovleni privodi SB Na bichnih privodah kripilisya dvi osnovni paneli SB z rozmahom 29 73 m i zagalnoyu plosheyu 76 m2 Na verhnomu privodi kripilasya rozkladayetsya dostavlyayutsya sonyachna batareya dovzhinoyu 10 6 m Maksimalna vihidna potuzhnist dvoh osnovnih i montiruemoj SB 12 2 kVt Na cilindrichnih chastinah buli vstanovleni radiatori yaki vikonuvali takozh funkciyi protivometeoritnih ekraniv Na zovnishnij poverhni RV buli zrobleni poruchni Krim togo zovni malogo diametra RV buli vstanovleni datchiki oriyentaciyi za Soncem i Zemli sistemi upravlinnya ruhom SUD datchiki sistemi oriyentaciyi SB astrobloki anteni radiotelemetrichnoyi sistemi Na kincyah sonyachnih batarej buli vstanovleni anteni sistemi sistemi upravlinnya i zv yazku teleantena bortovi vogni Zovni korpus RV zakrivavsya ekranno vakuumnoyu teploizolyaciyeyu Perehidna kamera priznachalasya dlya zabezpechennya stikuvannya transportnih korabliv i modulya 37KE PrK mala diametr 2 0 m i dovzhinu 2 34 m Vnutrishnij ob yem 7 0 m3 PrK bula zabezpechena odnim pasivnim stikuvalnim agregatom sistemi stikovki i vnutrishnogo perehodu SSVP roztashovanim po pozdovzhnij osi BB Dlya zovnishnogo sposterezhennya v PrK buv odin ilyuminator a zovni bula zakriplena telekamera Agregatnij vidsik Agregatnij vidsik mav cilindrichnu formu z maksimalnim zovnishnim diametrom 4 15 m i otochuvav soboyu perehidnu kameru AT priznachavsya dlya rozmishennya agregativ ob yednanoyi ruhovoyi ustanovki ODU ODU vklyuchala v sebe dva koriguvalnih dviguna tyagoyu po 315 kgs i 32 dviguna oriyentaciyi z tyagoyu po 13 3 kgs dlya kanaliv tangazhu riskannya i krenu Dviguni oriyentaciyi buli zgrupovani v chotiri bloki po visim dviguniv v kozhnomu Do skladu ODU takozh vhodili chotiri baka vmishuvali do 558 kg okislyuvacha AT i 302 kg palnogo NDMG visim baloniv zi stisnenim azotom masa zapravki azotom 37 kg Baki ODU BB mogli dozapravlyatisya palivom z vantazhnih korabliv Progres z boku AT i PHO Zovni na zadnomu shpangouti AV bula zakriplena shtanga z antenoyu sistemi Antares Krim togo na korpusi AV stoyali anteni sistemi radiotehnichnoyi sistemi upravlinnya i zv yazku televizijnoyi sistemi sistemi telefonno telegrafnogo zv yazku aparaturi radiokontrolyu orbiti Na AT buli zakripleni datchiki oriyentaciyi za Soncem i datchiki sistemi oriyentaciyi SB bortovi vogni poruchni Pri zapusku PHO i malij diametr RV zi skladenimi SB buli zakriti golovnim obtichnikom GO Na dvoh kronshtejnah korobah kriplennya GO po livomu i pravomu bortu vzhe v hodi polotu stanciyi buli zmontovani teleskopichni vantazhni strili Div takozhSalyut Kvant Kvant 2 Kristal Spektr PrirodaPosilannyaRussian Space Web 21 travnya 2007 u Wayback Machine Encyclopedia Astronautica 23 grudnya 2008 u Wayback Machine Gunter s Space Page information on Mir 13 chervnya 2009 u Wayback Machine Nauchno issledovatelskij ispytatelnyj centr podgotovki kosmonavtov imeni Yu A Gagarina 8 sichnya 2021 u Wayback Machine