Організа́ція америка́нських держа́в (ОАД) (англ. Organization of American States, фр. Organisation des États Américains, ісп. Organización de los Estados Americanos, порт. Organização dos Estados Americanos) — міжнародна організація на американському континенті. ОАД була заснована в 1948 році для виконання переважно комерційних функцій. Метою діяльності ОАД було проголошено, зокрема, мир і процвітання країн західної півкулі. Власне під теперішньою назвою Організація Американських Держав була створена на основі Панамериканського союзу навесні 1948 року.
Організація американських держав | |
---|---|
англ. Organization of American States ісп. Organización de los Estados Americanos порт. Organização dos Estados Americanos фр. Organisation des États américains | |
прапор | |
Абревіатура | OEA(ісп.), OAS(англ.), OEA(фр.), OEA(порт.) |
Тип | міжнародна організація[1] |
Засновано | 1948 |
Країна | США |
Штаб-квартира | d (38°53′34″ пн. ш. 77°02′25″ зх. д. / 38.89291380002777743° пн. ш. 77.04037340002777512° зх. д.) і США |
Офіс голови | Список генеральних секретарів Організації Американських Держав |
Керівник | d |
Партнерство | Міжнародна організація цивільної авіації[2] |
Дочірня(і) організація(ї) | d |
Вебсайт: oas.org/en/ | |
Організація американських держав у Вікісховищі |
До складу ОАД входять 35 держав. У 1971 році при організації був установлений інститут постійних спостерігачів. Станом на 2022 рік правом спостерігачів наділені країни Євросоюзу, а також ще 51 держава, зокрема Україна, Казахстан, Азербайджан, Грузія і Вірменія.
Найвищим органом є Генеральна Асамблея, що складається з представників держав-членів. Генеральна Асамблея ОАД скликається щорічно. Сесії відбуваються почергово у столицях держав-учасниць. Виконавчий орган — Постійна рада (в окремих джерелах — Генеральний секретаріат), розташована у Вашингтоні (США).
Історія виникнення
Ідея співпраці у західній півкулі сягає ще XIX сторіччя, часів Визволителя Америки — Симона Болівара. 1826 року Симон Болівар скликав Конгрес Панами з ідеєю створення асоціації держав півкулі, на якій зокрема пропонувалося створення Ліги Американських Республік, які б мали спільні збройні сили й були б об'єднані спільним договором захисту, і наднаціональними парламентськими зборами. На цьому Конгресі були присутні представники Великої Колумбії (яка на той час мала у своєму складі сучасні Колумбію, Еквадор, Панаму та Венесуелу), Перу, Сполучених Провінцій Центральної Америки і Мексики. «Договір Союзу, Ліги і Вічної Конфедерації», який тоді пропонувався, зрештою був тільки ратифікований Великою Колумбією. Ідея конфедерації зазнала нищівної поразки з початком громадянської війни в самій Великій Колумбії, розпадом інших державних об'єднань Центральної Америки та з переорієнтацією суспільного життя нових незалежних країн на внутрішні проблеми. ОАД створено 30 квітня 1948 р. на IX Міжамериканській конференції у Боготі (Колумбія), де було підписано статут організації. ОАД створено на основі Панамериканського союзу, який існував з 1890 р. ... членом організації була Куба.
1890 року Перша Міжнародна Конференція Американських Держав, що відбулася в Вашингтоні (США), заснувала Міжнародний Союз Американських Республік, його секретаріат та Торговельне Бюро Американських Республік — передвісника ОАД. 1910 року ця організація перейменувалася на Панамериканський союз.
1948 року в місті Богота (Колумбія) на дев'ятій Міжнародній Конференції Американських Держав 21 учасник конгресу підписав Договір Організації Американських Держав і прийняв першу у світі декларацію принципів прав людини — Американську Декларацію Прав і Обов'язків Людини. Генеральний секретар Пан-Американського Союзу Альберто Льєрас Камарґо став першим Генеральним Секретарем ОАД.
В 2019 Венесуела приймає «безповоротне рішення залишити Організацію американських держав 27 квітня 2019 року відповідно до скарги, зробленої два роки тому, і в рамках відповідних процедур, вважаючи, що Болівійська Республіка Венесуела не може залишитися в організації, що стоїть на колінах перед імперськими та наддержавними інтересами адміністрації США».
Ключові Дати ОАД
- 1959 — створено Міжамериканську Комісію з Прав Людини.
- 1961 — підписано договір «Альянс заради Прогресу».
- 1969 — підписано Американську конвенцію з прав людини.
- 1978 — засновано Міжамериканський суд з прав людини, розташований в Коста-Риці.
- 1970 — засновано Генеральну Асамблею — найвищий керівний орган ОАД.
- 1986 — створено Міжамериканську Комісію по контролю за зловживанням наркотиками.
- 1991 — встановлено процедури щодо реагування на загрози демократії в півкулі.
- 1994 — перший Саміт Америки.
- 1996 — засновано Міжамериканську Раду Всебічного Розвитку.
- 1997 — ратифіковано Вашингтонський Протокол, який надає ОАД право тимчасово призупиняти членство держави, де уряд був захоплений силою.
- 1998 — другий Саміт Америки.
- 2001 — третій Саміт Америки. 11 вересня в Лімі (Перу) була прийнята Міжамериканська Демократична Хартія.
- 2002 — прийнята Міжамериканська Угода по боротьбі проти тероризму.
- 2004 — Саміт Америки.
- 2005 — Хосе Міґель Інсульса обрано новим Генеральним Секретарем ОАД.
- 2009 — Організація американських держав ухвалила рішення про відновлення членства Куби, виключеної під тиском США в 1962 році.
- 2022 — прийнята Резолюція про «Зупинення статусу Російської Федерації як постійного спостерігача при Організації американських держав».
Постійні члени
- членство Куби умовно призупинене в 1962, відновлено в 2009.
Спостерігачі
Алжир, Ангола, Австрія, Азербайджан, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Велика Британія, Вірменія, Греція, Грузія, Гана, Данія, Екваторіальна Гвінея, Естонія, Європейський Союз, Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індія, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Катар, Кіпр, Китай, Корея, Латвія, Ліван, Люксембург, Марокко, Нігерія, Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Саудівська Аравія, Сербія, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туніс, Туреччина, Угорщина, Україна, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка, Японія.
Див. також
Література
- В. М. Матвієнко. Організація Американських Держав // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Примітки
- ¿Cómo resolver el problema Zaffaroni? Dejar de financiar la CIDH sería un comienzo
- https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
- Venezuela denuncia la violación del Derecho Internacional y Carta de la OEA ante aval a títere designado por Trump. Міністерство народної влади у закордонних справах Боліварського уряду Венесуели (іспанська) . № Communicado. 9 квітня 2019.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
()
Посилання
- Організація Американських Держав // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- ОАД — Офіційний сайт
- Комісія з прав людини ОАД
- Інформаційні системи міжнародної торгівлі ОАД
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organiza ciya amerika nskih derzha v OAD angl Organization of American States fr Organisation des Etats Americains isp Organizacion de los Estados Americanos port Organizacao dos Estados Americanos mizhnarodna organizaciya na amerikanskomu kontinenti OAD bula zasnovana v 1948 roci dlya vikonannya perevazhno komercijnih funk cij Metoyu diyalnosti OAD bulo progolosheno zokrema mir i procvitannya krayin zahidnoyi pivkuli Vlasne pid teperishnoyu nazvoyu Organizaciya Amerikanskih Derzhav bula stvorena na osnovi Panamerikanskogo soyuzu navesni 1948 roku Organizaciya amerikanskih derzhavangl Organization of American States isp Organizacion de los Estados Americanos port Organizacao dos Estados Americanos fr Organisation des Etats americainspraporAbreviaturaOEA isp OAS angl OEA fr OEA port Tipmizhnarodna organizaciya 1 Zasnovano1948Krayina SShAShtab kvartirad 38 53 34 pn sh 77 02 25 zh d 38 89291380002777743 pn sh 77 04037340002777512 zh d 38 89291380002777743 77 04037340002777512 i SShAOfis goloviSpisok generalnih sekretariv Organizaciyi Amerikanskih DerzhavKerivnikdPartnerstvoMizhnarodna organizaciya civilnoyi aviaciyi 2 Dochirnya i organizaciya yi dVebsajt oas org en Organizaciya amerikanskih derzhav u Vikishovishi Do skladu OAD vhodyat 35 derzhav U 1971 roci pri organizaciyi buv ustanovlenij institut postijnih sposterigachiv Stanom na 2022 rik pravom sposterigachiv nadileni krayini Yevrosoyuzu a takozh she 51 derzhava zokrema Ukrayina Kazahstan Azerbajdzhan Gruziya i Virmeniya Najvishim organom ye Generalna Asambleya sho skladayetsya z predstavnikiv derzhav chleniv Generalna Asambleya OAD sklikayetsya shorichno Sesiyi vidbuvayutsya pochergovo u stolicyah der zhav uchasnic Vikonavchij organ Postijna rada v okremih dzherelah Ge neralnij sekretariat roztashovana u Vashingtoni SShA Istoriya viniknennyaIdeya spivpraci u zahidnij pivkuli syagaye she XIX storichchya chasiv Vizvolitelya Ameriki Simona Bolivara 1826 roku Simon Bolivar sklikav Kongres Panami z ideyeyu stvorennya asociaciyi derzhav pivkuli na yakij zokrema proponuvalosya stvorennya Ligi Amerikanskih Respublik yaki b mali spilni zbrojni sili j buli b ob yednani spilnim dogovorom zahistu i nadnacionalnimi parlamentskimi zborami Na comu Kongresi buli prisutni predstavniki Velikoyi Kolumbiyi yaka na toj chas mala u svoyemu skladi suchasni Kolumbiyu Ekvador Panamu ta Venesuelu Peru Spoluchenih Provincij Centralnoyi Ameriki i Meksiki Dogovir Soyuzu Ligi i Vichnoyi Konfederaciyi yakij todi proponuvavsya zreshtoyu buv tilki ratifikovanij Velikoyu Kolumbiyeyu Ideya konfederaciyi zaznala nishivnoyi porazki z pochatkom gromadyanskoyi vijni v samij Velikij Kolumbiyi rozpadom inshih derzhavnih ob yednan Centralnoyi Ameriki ta z pereoriyentaciyeyu suspilnogo zhittya novih nezalezhnih krayin na vnutrishni problemi OAD stvoreno 30 kvitnya 1948 r na IX Mizhamerikanskij konferenciyi u Bogoti Kolumbiya de bulo pidpisano statut organizaciyi OAD stvoreno na osnovi Panamerikanskogo soyuzu yakij isnuvav z 1890 r chlenom organizaciyi bula Kuba 1890 roku Persha Mizhnarodna Konferenciya Amerikanskih Derzhav sho vidbulasya v Vashingtoni SShA zasnuvala Mizhnarodnij Soyuz Amerikanskih Respublik jogo sekretariat ta Torgovelne Byuro Amerikanskih Respublik peredvisnika OAD 1910 roku cya organizaciya perejmenuvalasya na Panamerikanskij soyuz 1948 roku v misti Bogota Kolumbiya na dev yatij Mizhnarodnij Konferenciyi Amerikanskih Derzhav 21 uchasnik kongresu pidpisav Dogovir Organizaciyi Amerikanskih Derzhav i prijnyav pershu u sviti deklaraciyu principiv prav lyudini Amerikansku Deklaraciyu Prav i Obov yazkiv Lyudini Generalnij sekretar Pan Amerikanskogo Soyuzu Alberto Lyeras Kamargo stav pershim Generalnim Sekretarem OAD V 2019 Venesuela prijmaye bezpovorotne rishennya zalishiti Organizaciyu amerikanskih derzhav 27 kvitnya 2019 roku vidpovidno do skargi zroblenoyi dva roki tomu i v ramkah vidpovidnih procedur vvazhayuchi sho Bolivijska Respublika Venesuela ne mozhe zalishitisya v organizaciyi sho stoyit na kolinah pered imperskimi ta nadderzhavnimi interesami administraciyi SShA Klyuchovi Dati OAD 1959 stvoreno Mizhamerikansku Komisiyu z Prav Lyudini 1961 pidpisano dogovir Alyans zaradi Progresu 1969 pidpisano Amerikansku konvenciyu z prav lyudini 1978 zasnovano Mizhamerikanskij sud z prav lyudini roztashovanij v Kosta Rici 1970 zasnovano Generalnu Asambleyu najvishij kerivnij organ OAD 1986 stvoreno Mizhamerikansku Komisiyu po kontrolyu za zlovzhivannyam narkotikami Shtab kvartira OAD v Vashingtoni 1991 vstanovleno proceduri shodo reaguvannya na zagrozi demokratiyi v pivkuli 1994 pershij Samit Ameriki 1996 zasnovano Mizhamerikansku Radu Vsebichnogo Rozvitku 1997 ratifikovano Vashingtonskij Protokol yakij nadaye OAD pravo timchasovo prizupinyati chlenstvo derzhavi de uryad buv zahoplenij siloyu 1998 drugij Samit Ameriki 2001 tretij Samit Ameriki 11 veresnya v Limi Peru bula prijnyata Mizhamerikanska Demokratichna Hartiya 2002 prijnyata Mizhamerikanska Ugoda po borotbi proti terorizmu 2004 Samit Ameriki 2005 Hose Migel Insulsa obrano novim Generalnim Sekretarem OAD 2009 Organizaciya amerikanskih derzhav uhvalila rishennya pro vidnovlennya chlenstva Kubi viklyuchenoyi pid tiskom SShA v 1962 roci 2022 prijnyata Rezolyuciya pro Zupinennya statusu Rosijskoyi Federaciyi yak postijnogo sposterigacha pri Organizaciyi amerikanskih derzhav Postijni chleniKrayina Rik vstupu Antigua i Barbuda 1981 Argentina 1948 Bagamski ostrovi 1982 Barbados 1967 Beliz 1991 Boliviya 1948 Braziliya 1948 Venesuela 1948 Gayiti 1948 Gonduras 1948 Gayana 1991 Gvatemala 1948 Grenada 1975 Dominika 1979 Dominikanska Respublika 1948 Ekvador 1948 El Salvador 1948 Kanada 1990 Kolumbiya 1948 Kosta Rika 1948 Kuba 1948 Meksika 1948 Nikaragua 1948 Panama 1948 Paragvaj 1948 Peru 1948 Sent Vinsent i Grenadini 1981 Sent Kits i Nevis 1984 Sent Lyusiya 1979 Spolucheni Shtati Ameriki 1948 Surinam 1977 Trinidad i Tobago 1967 Urugvaj 1948 Chili 1948 Yamajka 1969 chlenstvo Kubi umovno prizupinene v 1962 vidnovleno v 2009 SposterigachiAlzhir Angola Avstriya Azerbajdzhan Belgiya Bolgariya Bosniya i Gercegovina Vatikan Velika Britaniya Virmeniya Greciya Gruziya Gana Daniya Ekvatorialna Gvineya Estoniya Yevropejskij Soyuz Yegipet Yemen Izrayil Indiya Irlandiya Ispaniya Italiya Kazahstan Katar Kipr Kitaj Koreya Latviya Livan Lyuksemburg Marokko Nigeriya Niderlandi Norvegiya Nimechchina Pakistan Polsha Portugaliya Rumuniya Saudivska Araviya Serbiya Slovachchina Sloveniya Tayiland Tunis Turechchina Ugorshina Ukrayina Filippini Finlyandiya Franciya Horvatiya Chehiya Shvejcariya Shveciya Shri Lanka Yaponiya Div takozhPanamerikanskij soyuz Soyuz pivdennoamerikanskih nacijLiteraturaV M Matviyenko Organizaciya Amerikanskih Derzhav Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Primitki Como resolver el problema Zaffaroni Dejar de financiar la CIDH seria un comienzo https www icao int about icao Pages Invited Organizations aspx Venezuela denuncia la violacion del Derecho Internacional y Carta de la OEA ante aval a titere designado por Trump Ministerstvo narodnoyi vladi u zakordonnih spravah Bolivarskogo uryadu Venesueli ispanska Communicado 9 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka PosilannyaOrganizaciya Amerikanskih Derzhav Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 OAD Oficijnij sajt Komisiya z prav lyudini OAD Informacijni sistemi mizhnarodnoyi torgivli OAD