Американська конвенція про права людини або Пакт Сан-Хосе — регіональна конвенція про захист прав людини (головним чином громадянські і політичні), ухвалена у 1969 році, набрала чинності у 1978 році. Учасниками можуть бути країни-члени ОАД; на вересень 2012 року в конвенції беруть участь 24 з 34 членів ОАД; ще одна країна раніше була учасницею конвенції, але денонсувала її (Тринідад і Тобаго). Одна з 24 учасниць конвенції, Венесуела, у вересні 2012 року оголосила про денонсацію конвенції, яка набуде чинності через рік після оголошення..
Американська конвенція з прав людини | |
---|---|
Тип | міжнародний договір[1] |
Місце | Сан-Хосе |
Медіафайли у Вікісховищі |
Права які захищаються декларацією
В преамбулі документа говориться про те, що «міжнародний захист прав людини має бути одним з принципів еволюції американського права». Далі зафіксовано 27 прав і 10 обов'язків людини. Перший перелік охоплює громадянські, політичні, соціальні, економічні права та права у сфері культури: право на життя, право на свободу, право на безпеку особи, право на рівність перед законом, право на справедливий суд, право на захист від незаконного арешту, право на притулок. Окремо виділені права на віросповідання, асоціації та об'єднання.
Декларація захищає право власності, право на здоров'я та освіту, працю, відпочинок, соціальний захист тощо. Перелік обов'язків людини охоплює обов'язки щодо суспільства, дітей і батьків, обов'язок брати участь у голосуваннях, виконувати закони, служити суспільству та нації, платити податки, працювати, утримуватися від політичної діяльності в інших країнах тощо. Конвенція закріпила: право на життя та людське поводження; свободу від рабства та від законів, які не діють; право на компенсацію у разі юридичної помилки; свободу асоціацій та об'єднань; свободу релігії; право на національність і власність; свободу місця проживання та пересування; право на рівний захист.
Структура
Конвенція складається з 3 частин — «Обов'язки держави і захищаються права», «Засоби захисту» та «Загальні положення», — які поділяються на 11 розділів.
Протоколи
У 1988 році прийнятий Сан-Сальвадорський протокол, що закріплює ряд соціально-економічних прав та набув чинності в 1999 році. У ньому на початок 2010 року беруть участь 14 країн.
У 1990 році прийнятий Протокол про скасування смертної кари, що допускає застереження про збереження смертної кари у воєнний час. У ньому на початок 2010 року беруть участь 11 країн.
Нагляд
Заяви про порушення Конвенції можуть подаватися приватними особами або, з особливої згоди відповідача, іншою країною-учасницею Конвенції. Заяви приватних осіб спочатку надходять у Міжамериканську комісію з прав людини, яка вирішує питання про їх передачу на розгляд заснованим Конвенцією Міжамериканським судом з прав людини, якщо держава-відповідач визнає юрисдикцію суду. Відповідно до конвенції утворено Міжамериканську комісію з прав людини та Міжамериканський суд з прав людини. Обидва органи складаються з 7 осіб кожний. Місце перебування комісії — м. Вашингтон (США), суду — м. Сан-Хосе (Коста-Рика).
Повноваження Міжамериканської комісії з прав людини
За статутом комісія має комплекс повноважень (ст. 9): готувати огляди, звіти та рекомендації для урядів щодо заходів на користь прав людини у межах внутрішнього законодавства країн тощо. Комісію з прав людини уповноважено також приймати індивідуальні петиції. Водночас було обмежено коло прав та обов'язків людини, порушення яких можна було оскаржувати в таких петиціях. Це, зокрема, право на життя, свободу, безпеку особи; рівність перед законом; свобода віросповідання; свобода слова; свобода від незаконного арешту; право на відповідну правову процедуру. Протоколом 1970 статус комісії було змінено. її перетворено на офіційний орган ОАД для нагляду за забезпеченням прав людини та виконання консультативних функцій.
Країни що ратифікували конвенцію
Конвенцію ратифікували 24 країни з 35, що входять в Організацію американських держав: Аргентина, Барбадос, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Гренада, Домініка, Домініканська Республіка, Колумбія, Коста-Рика, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Суринам, Уругвай, Чилі, Еквадор, Ямайка. Мексика ратифікувала конвенцію з обмовкою, що дозволяє не визнавати право ембріона на життя з моменту зачаття.
Див. також
Примітки
- ¿Cómo resolver el problema Zaffaroni? Dejar de financiar la CIDH sería un comienzo
- Historia de la Policía Federal Argentina a las puertas del tercer milenio, Historia de la Policía Federal Argentina a las puertas del tercer milenio by Adolfo Enrique Rodríguez | Biblioteca Abierta: Génesis y Desarrollo desde 1580 hasta la actualidad — (untranslated), 1999. — Т. 316. — С. 458. —
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 30 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 30 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 30 травня 2013.
Посилання
- Первый протокол [ 7 травня 2013 у Wayback Machine.], Второй протокол [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Комиссия [ 22 квітня 2011 у Wayback Machine.](англ.)(ісп.)(фр.)(порт.)
- Суд [ 16 липня 2006 у Wayback Machine.](англ.)(ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amerikanska konvenciya pro prava lyudini abo Pakt San Hose regionalna konvenciya pro zahist prav lyudini golovnim chinom gromadyanski i politichni uhvalena u 1969 roci nabrala chinnosti u 1978 roci Uchasnikami mozhut buti krayini chleni OAD na veresen 2012 roku v konvenciyi berut uchast 24 z 34 chleniv OAD she odna krayina ranishe bula uchasniceyu konvenciyi ale denonsuvala yiyi Trinidad i Tobago Odna z 24 uchasnic konvenciyi Venesuela u veresni 2012 roku ogolosila pro denonsaciyu konvenciyi yaka nabude chinnosti cherez rik pislya ogoloshennya Amerikanska konvenciya z prav lyudiniTipmizhnarodnij dogovir 1 MisceSan Hose Mediafajli u VikishovishiPrava yaki zahishayutsya deklaraciyeyuV preambuli dokumenta govoritsya pro te sho mizhnarodnij zahist prav lyudini maye buti odnim z principiv evolyuciyi amerikanskogo prava Dali zafiksovano 27 prav i 10 obov yazkiv lyudini Pershij perelik ohoplyuye gromadyanski politichni socialni ekonomichni prava ta prava u sferi kulturi pravo na zhittya pravo na svobodu pravo na bezpeku osobi pravo na rivnist pered zakonom pravo na spravedlivij sud pravo na zahist vid nezakonnogo areshtu pravo na pritulok Okremo vidileni prava na virospovidannya asociaciyi ta ob yednannya Deklaraciya zahishaye pravo vlasnosti pravo na zdorov ya ta osvitu pracyu vidpochinok socialnij zahist tosho Perelik obov yazkiv lyudini ohoplyuye obov yazki shodo suspilstva ditej i batkiv obov yazok brati uchast u golosuvannyah vikonuvati zakoni sluzhiti suspilstvu ta naciyi platiti podatki pracyuvati utrimuvatisya vid politichnoyi diyalnosti v inshih krayinah tosho Konvenciya zakripila pravo na zhittya ta lyudske povodzhennya svobodu vid rabstva ta vid zakoniv yaki ne diyut pravo na kompensaciyu u razi yuridichnoyi pomilki svobodu asociacij ta ob yednan svobodu religiyi pravo na nacionalnist i vlasnist svobodu miscya prozhivannya ta peresuvannya pravo na rivnij zahist StrukturaKonvenciya skladayetsya z 3 chastin Obov yazki derzhavi i zahishayutsya prava Zasobi zahistu ta Zagalni polozhennya yaki podilyayutsya na 11 rozdiliv ProtokoliU 1988 roci prijnyatij San Salvadorskij protokol sho zakriplyuye ryad socialno ekonomichnih prav ta nabuv chinnosti v 1999 roci U nomu na pochatok 2010 roku berut uchast 14 krayin U 1990 roci prijnyatij Protokol pro skasuvannya smertnoyi kari sho dopuskaye zasterezhennya pro zberezhennya smertnoyi kari u voyennij chas U nomu na pochatok 2010 roku berut uchast 11 krayin NaglyadZayavi pro porushennya Konvenciyi mozhut podavatisya privatnimi osobami abo z osoblivoyi zgodi vidpovidacha inshoyu krayinoyu uchasniceyu Konvenciyi Zayavi privatnih osib spochatku nadhodyat u Mizhamerikansku komisiyu z prav lyudini yaka virishuye pitannya pro yih peredachu na rozglyad zasnovanim Konvenciyeyu Mizhamerikanskim sudom z prav lyudini yaksho derzhava vidpovidach viznaye yurisdikciyu sudu Vidpovidno do konvenciyi utvoreno Mizhamerikansku komisiyu z prav lyudini ta Mizhamerikanskij sud z prav lyudini Obidva organi skladayutsya z 7 osib kozhnij Misce perebuvannya komisiyi m Vashington SShA sudu m San Hose Kosta Rika Povnovazhennya Mizhamerikanskoyi komisiyi z prav lyudiniZa statutom komisiya maye kompleks povnovazhen st 9 gotuvati oglyadi zviti ta rekomendaciyi dlya uryadiv shodo zahodiv na korist prav lyudini u mezhah vnutrishnogo zakonodavstva krayin tosho Komisiyu z prav lyudini upovnovazheno takozh prijmati individualni peticiyi Vodnochas bulo obmezheno kolo prav ta obov yazkiv lyudini porushennya yakih mozhna bulo oskarzhuvati v takih peticiyah Ce zokrema pravo na zhittya svobodu bezpeku osobi rivnist pered zakonom svoboda virospovidannya svoboda slova svoboda vid nezakonnogo areshtu pravo na vidpovidnu pravovu proceduru Protokolom 1970 status komisiyi bulo zmineno yiyi peretvoreno na oficijnij organ OAD dlya naglyadu za zabezpechennyam prav lyudini ta vikonannya konsultativnih funkcij Krayini sho ratifikuvali konvenciyuKonvenciyu ratifikuvali 24 krayini z 35 sho vhodyat v Organizaciyu amerikanskih derzhav Argentina Barbados Boliviya Braziliya Venesuela Gayiti Gvatemala Gonduras Grenada Dominika Dominikanska Respublika Kolumbiya Kosta Rika Meksika Nikaragua Panama Paragvaj Peru Salvador Surinam Urugvaj Chili Ekvador Yamajka Meksika ratifikuvala konvenciyu z obmovkoyu sho dozvolyaye ne viznavati pravo embriona na zhittya z momentu zachattya Div takozhPrava lyudini Zagalna deklaraciya prav lyudini Afrikanska hartiya prav lyudini i narodiv 1981 Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Kayirska deklaraciya prav lyudini v islamiPrimitki Como resolver el problema Zaffaroni Dejar de financiar la CIDH seria un comienzo Historia de la Policia Federal Argentina a las puertas del tercer milenio Historia de la Policia Federal Argentina a las puertas del tercer milenio by Adolfo Enrique Rodriguez Biblioteca Abierta Genesis y Desarrollo desde 1580 hasta la actualidad untranslated 1999 T 316 S 458 ISBN 950 9071 49 8 d Track Q104816538d Track Q86339780 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 30 travnya 2013 Arhiv originalu za 7 travnya 2013 Procitovano 30 travnya 2013 Arhiv originalu za 7 travnya 2014 Procitovano 30 travnya 2013 PosilannyaPervyj protokol 7 travnya 2013 u Wayback Machine Vtoroj protokol 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine angl Komissiya 22 kvitnya 2011 u Wayback Machine angl isp fr port Sud 16 lipnya 2006 u Wayback Machine angl isp