Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нішапу́р (перс.نیشابور-Neyšâbur) — місто в Ірані, друге за величиною місто північно-східної іранської провінції Хорасан-Резаві. Населення — 205 972 чоловік (2006 р.). Розташоване у північно-східній частині країни, за 670 км до сходу від Тегерана в автодороги A-83.
| Нішапур перс. نیشابور | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 36°12′48″ пн. ш. 58°47′45″ сх. д. / 36.21333333336110627° пн. ш. 58.79583333336110940° сх. д.Координати: 36°12′48″ пн. ш. 58°47′45″ сх. д. / 36.21333333336110627° пн. ш. 58.79583333336110940° сх. д. | ||||
| Країна | Іран | |||
| Регіон | Хорасан-Резаві | |||
| Столиця для | d, Сельджуцька імперія[1], d і d | |||
| Засновано | ІІІ століття | |||
| Населення | 205 972 чоловік (2006) | |||
| Висота НРМ | 1199 м[2] | |||
| Міста-побратими | Бухара, Самарканд, Худжанд | |||
| Телефонний код | (+98) 051 | |||
| Часовий пояс | ||||
| GeoNames | 122285 | |||
| OSM | r9518162 ·R | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | neyshabur.ir | |||
| Мапа | ||||
  Нішапур Нішапур (Іран) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Нішапур у Вікісховищі | ||||
Історія
Заснування і ранній період
Засноване місто шахіншахом Персії Шапуром I в середині 3 століття і перебудоване Шапуром II у наступному столітті. Спочатку називався Абаршехр (в арабських джерелах — Абрашехр), як і область центром якої він був. Нинішня назва, походить від перського нев-Шапур — «хороше [місто] Шапура». З V століття Нішапур був місцем перебування несторіанського єпископа Персії. Він був важливий і для зороастрійців, оскільки в сусідніх горах був розташований один з великих священних вогнів — Адур-Бурзу-Міхр. У 650/651 р. марзпан Нішапура підкорився вторглимся до Хорасану арабам, виплативши 700 тисяч дирхемів і 400 вьюків шафрану як данину. У 748 році Абу Муслім встановив в Хорасані владу Аббасидів. Після вбивства Абу Мусліма халіфом (755) в Нішапурі і Реї спалахнуло повстання на чолі з Сунбадом, незабаром пригнічене.
Розквіт міста
При перших арабських намісниках головним містом Хорасану був Мерв, а Нішапур набув значення після перенесення сюди столиці Абдаллахом ібн Тахіром (830—844) і зберігав його до монгольської навали. Саффариди, що перемогли у 873 році Тахіридів зробили Нішапур своєю резиденцією. При Саманідах (900—999), столицею яких стала Бухара, Нішапур був місцем перебування намісників Хорасана — цивільного (амід) і військового (сіпехсалар).
У 10 столітті Нішапур був найбільшим і одним з найбільш економічно розвинених міст Ірану. Він займав площу близько 40 кв. км. За аль-Мукаддасі, у місті було 44 квартали, деякі за площею дорівнювали половині Шираза. Нішапур був більш людний за Багдад, кілька сот тисяч жителів. Він був головним ринком і складським місцем для товарів Горгана, Кермана, Рея, Синда, Фарсу і Хорезма. Велика торгівля велася на Великому базарі (мурабба'ат ал-кабира) на схід від соборної мечеті і Малому ринку (мурабба'ат ас-Сагіра) на захід від неї. Нішапур був відомий своїми шовковими і бавовняними тканинами, які експортувалися навіть за межі ісламських країн. Найбільш впливовими в місті були ремісничі корпорації капелюшників, канатників, торговців шовком-сирцем і торговців шовковими тканинами.
11-12 століття
З падінням держави Саманідів (999) Хорасан разом з іншими областями на південь від Амудар'ї був захоплений Махмудом Газневі. Після поразки газнійського султана Масуда від сельджуків Тогрул-бека останні без бою зайняли місто (1038). Завдавши в 1040 році поразку Масуду в битві під Данданаканом, Тогрул-бек твердо запанував в Нішапурі. Його племінник Алп-Арслан також перебував там деякий час, але султан Санджар зробив своєю столицею Мерв.
У 1142 році місто тимчасово захопив хорезмшах Атсиз. В 1153 року місто піддалось спустошуючій навалі кочівників-огузів, повсталих проти Санджара. Огузи розграбували Нішапур і зруйнували його дощенту. Нове місто виникло на захід, у передмісті Шадьях (Шайкан), збудованому ще Абдаллахом ібн Тахіром. Командир гулямів Санджара Муаййід ад-Дін Ай Аба розширив і зміцнив Шадьях, що дозволило йому контролювати більшу частину Хорасану до своєї смерті у 1174 році. Завдяки вдалому географічному положенню Нішапур досяг колишнього процвітання у тому ж столітті. За словами географа Якута аль-Хамаві, що побував тут в 1216 році, він був як би залом всього сходу, і каравани не могли проїхати повз нього. У 1187 році Нішапур зайняв хорезмшах Текеш. У 1208/1209 місто було знову зруйновано, цього разу потужним землетрусом, що торкнулася всього Хорасану.
Епоха монгольських завоювань
У 1220 під Нішапуром з'явилися війська Джебе і Субедея, монгольських нойонів, які переслідували хорезмшаха Ала ад-Діна Мухаммеда. Вони передали намісникам Хорасану копію ярлика Чингіз-хана з додатком ал-тамги («алої печатки»). Від жителів було потрібно виявити покірність негайно після прибуття війська Чингіз-хана. Однак городяни чинили опір прибулій у листопаді 1220 р. 10-тисячній армії Тогачара, зятя Чингіз-хана, і монголи відступили, але лише після того, як Тогачар був убитий. Син Чингіз-хана Толуй з'явився перед містом з настільки значним військом і грізними облоговими знаряддями, що нішапурці занепали духом і вирішили обговорити умови здачі. Але їх пропозиції були відкинуті, і в середу, 7 квітня 1221 року розпочався монгольський наступ. У суботу місто було взято штурмом. Жителі були вигнані в відкрите поле, і щоб помститися за смерть Тогачара, було наказано «зруйнувати місто до самої основи, щоб це місце можна було переорати; і щоб на виконання помсти в живих не залишилося навіть кішок і собак»(за свідченням Джувейні). Виняток склали 400 ремісників, поведених в полон.
Нішапур був відновлений, але черговий руйнівний землетрус, що стався близько 1270 року змусив жителів покинути Шадьях. Місто було відбудовано заново, на новому місці, і відвідавший його близько 1332 року Ібн-Батута називає Нішапур одним з чотирьох центрів Хорасану. Після смерті Абу Саїда, останнього самостійного ільхана держави Хулагуїдів (1335) Північний і Західний Хорасан перейшов в руки угрупування емірів на чолі з Аргуншахом, онуком Ноуруза. У Нішапурі й інших містах Хорасана проповідував Хасан Джурі, учень шейха Халіфе. Його послідовники, відомі як сербедари, підняли проти монгольської влади повстання і утворили самостійну державу в центром в Себзеварі, недалеко від Нішапура. У 1381 сербедари добровільно підкорилися Тимуру, внаслідок чого Нішапур не зазнав тягот війни. Черговий руйнівний землетрус (1405) призвів до того, що місто було перенесено на північний захід, на місце його нинішнього розташування.
Занепад
Герат при Тимуридах і Мешхед при Сефевідах мали більше значення в регіоні, але Нішапур залишався досить значним містом до 18 ст., Хоча й постраждав від нападів кочових узбеків в кінці XVI століття. У 1750/1751 р. був зруйнований афганським Ахмед-шахом, що взял місто після шестимісячної облоги. Ахмед-шах віддав місто тюркському князю Аббас-Кулі-хана, який вжив заходів для його відновлення. В кінці 1796 році Нішапур перейшов під владу Каджарів. Європейські мандрівники 19 століття описують плачевний стан стін і будівель міста і загальний економічний занепад: тканини виготовлялися лише для місцевого споживання, а єдиним предметом експорту була бірюза. Населення також було нечисленним: в 1821 році — 5000 (Фрейзер), в 1845 році — 8000 (Ферье), в 1889 році — 10000 (Керзон).
20 століття
До 1930-го року місто було оточене залишками стін, знесеними за наказом шаха Реза Пехлеві. Найстарша частина сучасного Нішапура — забудова, побудована після землетрусу 1405 року. Соборна мечеть датується 1493/1494 р.
Культура
Джозеф Аптон, Волтер Хаузер і Чарльз Уілкінсон з нью-йоркського Метрополітен-музею вели розкопки в 1935—1940 рр. і взимку 1947/1948. За угодою з урядом Ірану, половина знахідок переходила Іранському національному музею. У кургані, що носить назву сабза Пушан (перс. «Зелена гора»), був відкритий житловий район IX—XII ст.; в Тепі Медресе був виявлений великий житловий район того ж періоду з мечеттю і, ймовірно, палацом правителів IX ст. У 1995—2005 рр. іранські археологи проводили розкопки в Шадьяхі; в 2005 і 2006 роках французька експедиція досліджувала кухендіз — цитадель середньовічного Нішапура.
Поширені мови: перська, тюркські мови Хорезму, арабська. Традиційною релігією є зороастризм, пізніше розповсюдження отримав шиїзм. Ісламський університет Азад Нішапура є основною ланкою Ісламського університету Азаду. Він був створений у 1985 році і має два факультети в IAUM, сільського господарства, та інженерний факультет, що пропонує ступінь бакалавра і магістра. Є власна футбольна команда: «Джахан Електрик Нішапур». Традиційні ремесла: вироблення глиняного посуду, плетіння килимів, бірюзова цегляна кладка.
Мавзолеї
-
![image]()
Аттара -
![image]()
Камаль аль-Мулька
Відомі жителі
- Маздак (пом. 524/528) — зороастрійський проповідник
- Абдалла ібн Тахір (798—845) — 3-й емір держави Тахіридів в 828—845 роках
- Муслім ібн аль-Хаджжадж (821—875) — ісламський богослов, хадисознавець і правознавець
- Абу Саїд Фазл-Аллах (967—1049) — поет-суфій
- Омар Хаям (1048—1131) — видатний поет, математик, астроном, філософ.
- Фарід ад-Дін Аттар (пом. 1221) — поет-суфій.
- Адіб Нішапур (бл. 1864—1926) — іранський богослов, літературознавець, педагог і поет.
Див. також
Посилання
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Nishapur. Encyclopædia Iranica (англ.). Архів оригіналу за 17-10-2012. Процитовано 13-09-2012.
- Iranian-French archaeological expedition at Nishapur: the fortified city (англ.). France Diplomatie. Процитовано 13-09-2012.
- Nishapur (англ.). ArchNet. Архів оригіналу за 17-10-2012. Процитовано 13-09-2012.
- Sardar M. The Metropolitan Museum's Excavations at Nishapur (англ.). The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 17-10-2012. Процитовано 13-09-2012.
Література
- Історико-географічний огляд Ірану. — Наука, 1971. — Т. VII: Роботи з історичної географії та історії Ірану.
- Історія Ірану з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Видавництво Ленінградського університету, 1958. — 390 p.
- Петрушевський І. П. Землеволодіння і аграрні відносини в Ірані XIII-XIV століть. — Видавництво Академії Наук СРСР, 1960. — 492 p.
- The Cambridge history of Iran. — Cambridge University Press, 1968. — Т. 5: The Saljuq and Mongol Periods. — P. 406—413. — ISBN 521 06936 X.
- Wilkinson C. K. Nishapur: Pottery of the Early Islamic Period. — Metropolitan Museum of Art, 1973. — 374 p. — .
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- GeoNames — 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nishapu r pers نیشابور Neysabur misto v Irani druge za velichinoyu misto pivnichno shidnoyi iranskoyi provinciyi Horasan Rezavi Naselennya 205 972 cholovik 2006 r Roztashovane u pivnichno shidnij chastini krayini za 670 km do shodu vid Tegerana v avtodorogi A 83 Nishapur pers نیشابور Osnovni dani36 12 48 pn sh 58 47 45 sh d 36 21333333336110627 pn sh 58 79583333336110940 sh d 36 21333333336110627 58 79583333336110940 Koordinati 36 12 48 pn sh 58 47 45 sh d 36 21333333336110627 pn sh 58 79583333336110940 sh d 36 21333333336110627 58 79583333336110940 Krayina IranRegion Horasan RezaviStolicya dlya d Seldzhucka imperiya 1 d i dZasnovano III stolittyaNaselennya 205 972 cholovik 2006 Visota NRM 1199 m 2 Mista pobratimi Buhara Samarkand HudzhandTelefonnij kod 98 051Chasovij poyas UTC 3 30GeoNames 122285OSM r9518162 R Miska vlada Vebsajt neyshabur ir Mapa NishapurNishapur Iran Nishapur u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya i rannij period Zasnovane misto shahinshahom Persiyi Shapurom I v seredini 3 stolittya i perebudovane Shapurom II u nastupnomu stolitti Spochatku nazivavsya Abarshehr v arabskih dzherelah Abrashehr yak i oblast centrom yakoyi vin buv Ninishnya nazva pohodit vid perskogo nev Shapur horoshe misto Shapura Z V stolittya Nishapur buv miscem perebuvannya nestorianskogo yepiskopa Persiyi Vin buv vazhlivij i dlya zoroastrijciv oskilki v susidnih gorah buv roztashovanij odin z velikih svyashennih vogniv Adur Burzu Mihr U 650 651 r marzpan Nishapura pidkorivsya vtorglimsya do Horasanu arabam viplativshi 700 tisyach dirhemiv i 400 vyukiv shafranu yak daninu U 748 roci Abu Muslim vstanoviv v Horasani vladu Abbasidiv Pislya vbivstva Abu Muslima halifom 755 v Nishapuri i Reyi spalahnulo povstannya na choli z Sunbadom nezabarom prignichene Rozkvit mista Pri pershih arabskih namisnikah golovnim mistom Horasanu buv Merv a Nishapur nabuv znachennya pislya perenesennya syudi stolici Abdallahom ibn Tahirom 830 844 i zberigav jogo do mongolskoyi navali Saffaridi sho peremogli u 873 roci Tahiridiv zrobili Nishapur svoyeyu rezidenciyeyu Pri Samanidah 900 999 stoliceyu yakih stala Buhara Nishapur buv miscem perebuvannya namisnikiv Horasana civilnogo amid i vijskovogo sipehsalar U 10 stolitti Nishapur buv najbilshim i odnim z najbilsh ekonomichno rozvinenih mist Iranu Vin zajmav ploshu blizko 40 kv km Za al Mukaddasi u misti bulo 44 kvartali deyaki za plosheyu dorivnyuvali polovini Shiraza Nishapur buv bilsh lyudnij za Bagdad kilka sot tisyach zhiteliv Vin buv golovnim rinkom i skladskim miscem dlya tovariv Gorgana Kermana Reya Sinda Farsu i Horezma Velika torgivlya velasya na Velikomu bazari murabba at al kabira na shid vid sobornoyi mecheti i Malomu rinku murabba at as Sagira na zahid vid neyi Nishapur buv vidomij svoyimi shovkovimi i bavovnyanimi tkaninami yaki eksportuvalisya navit za mezhi islamskih krayin Najbilsh vplivovimi v misti buli remisnichi korporaciyi kapelyushnikiv kanatnikiv torgovciv shovkom sircem i torgovciv shovkovimi tkaninami 11 12 stolittya Z padinnyam derzhavi Samanidiv 999 Horasan razom z inshimi oblastyami na pivden vid Amudar yi buv zahoplenij Mahmudom Gaznevi Pislya porazki gaznijskogo sultana Masuda vid seldzhukiv Togrul beka ostanni bez boyu zajnyali misto 1038 Zavdavshi v 1040 roci porazku Masudu v bitvi pid Dandanakanom Togrul bek tverdo zapanuvav v Nishapuri Jogo pleminnik Alp Arslan takozh perebuvav tam deyakij chas ale sultan Sandzhar zrobiv svoyeyu stoliceyu Merv U 1142 roci misto timchasovo zahopiv horezmshah Atsiz V 1153 roku misto piddalos spustoshuyuchij navali kochivnikiv oguziv povstalih proti Sandzhara Oguzi rozgrabuvali Nishapur i zrujnuvali jogo doshentu Nove misto viniklo na zahid u peredmisti Shadyah Shajkan zbudovanomu she Abdallahom ibn Tahirom Komandir gulyamiv Sandzhara Muajjid ad Din Aj Aba rozshiriv i zmicniv Shadyah sho dozvolilo jomu kontrolyuvati bilshu chastinu Horasanu do svoyeyi smerti u 1174 roci Zavdyaki vdalomu geografichnomu polozhennyu Nishapur dosyag kolishnogo procvitannya u tomu zh stolitti Za slovami geografa Yakuta al Hamavi sho pobuvav tut v 1216 roci vin buv yak bi zalom vsogo shodu i karavani ne mogli proyihati povz nogo U 1187 roci Nishapur zajnyav horezmshah Tekesh U 1208 1209 misto bulo znovu zrujnovano cogo razu potuzhnim zemletrusom sho torknulasya vsogo Horasanu Epoha mongolskih zavoyuvan U 1220 pid Nishapurom z yavilisya vijska Dzhebe i Subedeya mongolskih nojoniv yaki peresliduvali horezmshaha Ala ad Dina Muhammeda Voni peredali namisnikam Horasanu kopiyu yarlika Chingiz hana z dodatkom al tamgi aloyi pechatki Vid zhiteliv bulo potribno viyaviti pokirnist negajno pislya pributtya vijska Chingiz hana Odnak gorodyani chinili opir pribulij u listopadi 1220 r 10 tisyachnij armiyi Togachara zyatya Chingiz hana i mongoli vidstupili ale lishe pislya togo yak Togachar buv ubitij Sin Chingiz hana Toluj z yavivsya pered mistom z nastilki znachnim vijskom i griznimi oblogovimi znaryaddyami sho nishapurci zanepali duhom i virishili obgovoriti umovi zdachi Ale yih propoziciyi buli vidkinuti i v seredu 7 kvitnya 1221 roku rozpochavsya mongolskij nastup U subotu misto bulo vzyato shturmom Zhiteli buli vignani v vidkrite pole i shob pomstitisya za smert Togachara bulo nakazano zrujnuvati misto do samoyi osnovi shob ce misce mozhna bulo pereorati i shob na vikonannya pomsti v zhivih ne zalishilosya navit kishok i sobak za svidchennyam Dzhuvejni Vinyatok sklali 400 remisnikiv povedenih v polon Nishapur buv vidnovlenij ale chergovij rujnivnij zemletrus sho stavsya blizko 1270 roku zmusiv zhiteliv pokinuti Shadyah Misto bulo vidbudovano zanovo na novomu misci i vidvidavshij jogo blizko 1332 roku Ibn Batuta nazivaye Nishapur odnim z chotiroh centriv Horasanu Pislya smerti Abu Sayida ostannogo samostijnogo ilhana derzhavi Hulaguyidiv 1335 Pivnichnij i Zahidnij Horasan perejshov v ruki ugrupuvannya emiriv na choli z Argunshahom onukom Nouruza U Nishapuri j inshih mistah Horasana propoviduvav Hasan Dzhuri uchen shejha Halife Jogo poslidovniki vidomi yak serbedari pidnyali proti mongolskoyi vladi povstannya i utvorili samostijnu derzhavu v centrom v Sebzevari nedaleko vid Nishapura U 1381 serbedari dobrovilno pidkorilisya Timuru vnaslidok chogo Nishapur ne zaznav tyagot vijni Chergovij rujnivnij zemletrus 1405 prizviv do togo sho misto bulo pereneseno na pivnichnij zahid na misce jogo ninishnogo roztashuvannya Zanepad Gerat pri Timuridah i Meshhed pri Sefevidah mali bilshe znachennya v regioni ale Nishapur zalishavsya dosit znachnim mistom do 18 st Hocha j postrazhdav vid napadiv kochovih uzbekiv v kinci XVI stolittya U 1750 1751 r buv zrujnovanij afganskim Ahmed shahom sho vzyal misto pislya shestimisyachnoyi oblogi Ahmed shah viddav misto tyurkskomu knyazyu Abbas Kuli hana yakij vzhiv zahodiv dlya jogo vidnovlennya V kinci 1796 roci Nishapur perejshov pid vladu Kadzhariv Yevropejski mandrivniki 19 stolittya opisuyut plachevnij stan stin i budivel mista i zagalnij ekonomichnij zanepad tkanini vigotovlyalisya lishe dlya miscevogo spozhivannya a yedinim predmetom eksportu bula biryuza Naselennya takozh bulo nechislennim v 1821 roci 5000 Frejzer v 1845 roci 8000 Fere v 1889 roci 10000 Kerzon 20 stolittya Do 1930 go roku misto bulo otochene zalishkami stin znesenimi za nakazom shaha Reza Pehlevi Najstarsha chastina suchasnogo Nishapura zabudova pobudovana pislya zemletrusu 1405 roku Soborna mechet datuyetsya 1493 1494 r KulturaRozfarbovana chasha v tradicijnih ornamentah Shlifuvannya biryuzi Dzhozef Apton Volter Hauzer i Charlz Uilkinson z nyu jorkskogo Metropoliten muzeyu veli rozkopki v 1935 1940 rr i vzimku 1947 1948 Za ugodoyu z uryadom Iranu polovina znahidok perehodila Iranskomu nacionalnomu muzeyu U kurgani sho nosit nazvu sabza Pushan pers Zelena gora buv vidkritij zhitlovij rajon IX XII st v Tepi Medrese buv viyavlenij velikij zhitlovij rajon togo zh periodu z mechettyu i jmovirno palacom praviteliv IX st U 1995 2005 rr iranski arheologi provodili rozkopki v Shadyahi v 2005 i 2006 rokah francuzka ekspediciya doslidzhuvala kuhendiz citadel serednovichnogo Nishapura Poshireni movi perska tyurkski movi Horezmu arabska Tradicijnoyu religiyeyu ye zoroastrizm piznishe rozpovsyudzhennya otrimav shiyizm Islamskij universitet Azad Nishapura ye osnovnoyu lankoyu Islamskogo universitetu Azadu Vin buv stvorenij u 1985 roci i maye dva fakulteti v IAUM silskogo gospodarstva ta inzhenernij fakultet sho proponuye stupin bakalavra i magistra Ye vlasna futbolna komanda Dzhahan Elektrik Nishapur Tradicijni remesla viroblennya glinyanogo posudu pletinnya kilimiv biryuzova ceglyana kladka MavzoleyiAttara Kamal al MulkaVidomi zhiteliMazdak pom 524 528 zoroastrijskij propovidnik Abdalla ibn Tahir 798 845 3 j emir derzhavi Tahiridiv v 828 845 rokah Muslim ibn al Hadzhzhadzh 821 875 islamskij bogoslov hadisoznavec i pravoznavec Abu Sayid Fazl Allah 967 1049 poet sufij Omar Hayam 1048 1131 vidatnij poet matematik astronom filosof Farid ad Din Attar pom 1221 poet sufij Adib Nishapur bl 1864 1926 iranskij bogoslov literaturoznavec pedagog i poet Div takozhHorasan Rezavi Omar Hayam Shapur I Persiya Istoriya IranuPosilannyaBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Nishapur Encyclopaedia Iranica angl Arhiv originalu za 17 10 2012 Procitovano 13 09 2012 Iranian French archaeological expedition at Nishapur the fortified city angl France Diplomatie Procitovano 13 09 2012 Nishapur angl ArchNet Arhiv originalu za 17 10 2012 Procitovano 13 09 2012 Sardar M The Metropolitan Museum s Excavations at Nishapur angl The Metropolitan Museum of Art Arhiv originalu za 17 10 2012 Procitovano 13 09 2012 LiteraturaIstoriko geografichnij oglyad Iranu Nauka 1971 T VII Roboti z istorichnoyi geografiyi ta istoriyi Iranu Istoriya Iranu z najdavnishih chasiv do kincya XVIII stolittya Vidavnictvo Leningradskogo universitetu 1958 390 p Petrushevskij I P Zemlevolodinnya i agrarni vidnosini v Irani XIII XIV stolit Vidavnictvo Akademiyi Nauk SRSR 1960 492 p The Cambridge history of Iran Cambridge University Press 1968 T 5 The Saljuq and Mongol Periods P 406 413 ISBN 521 06936 X Wilkinson C K Nishapur Pottery of the Early Islamic Period Metropolitan Museum of Art 1973 374 p ISBN 0870990764 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 GeoNames 2005 d Track Q830106