Німецька Австрія (нім. Republik Deutschösterreich або нім. Deutsch-Österreich) — (відламкова держава), правонаступниця Австро-Угорської імперії після Першої світової війни, утворена з районів із переважно етнічним німецьким населенням. З площею 118 311 км² та населенням 10,4 млн чоловік, включаючи нинішні області Австрійської Республіки та інших німецькомовних районів, що були австрійськими імператорськими землями (Цислейтанії) в складі Австро-Угорщини. У їхньому числі провінції Больцано-Боцен і місто Тарвізіо, що нині у складі Італії, південна Каринтія і південна Штирія, які зараз у складі Словенії, і Судетська область (Sudetenland), що належала до Німецької Чехії (згодом також частина Судетської області), а зараз у складі Чеської Республіки.
Deutsch-Österreich Німецька Австрія | |||||||||||||||||
Відламкова держава після розпаду Австро-Угорщини | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
![]() | |||||||||||||||||
Столиця | Відень H G O | ||||||||||||||||
Мови | німецька. Також чеська та польська | ||||||||||||||||
Релігії | Римо-Католицька Церква | ||||||||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||||||||
Президент Австрії | |||||||||||||||||
- 5 березня 1919 to 9 грудня 1920 | (Карл Зайтц) | ||||||||||||||||
Канцлер Австрії | |||||||||||||||||
- 30 жовтня 1918 7 липня 1920 | (Реннер Карл) | ||||||||||||||||
Законодавчий орган | (Рейхсрат) | ||||||||||||||||
- Upper house | (верхня палата) | ||||||||||||||||
- Lower house | (нижня палата) | ||||||||||||||||
Історичний період | Міжвоєнний період | ||||||||||||||||
- Абдикація | 11 листопада 1918 | ||||||||||||||||
- Декларація республіки | 12 листопада 1918 | ||||||||||||||||
- (Рейхсрат) приймає декларацію про об'єднання всіх земель Цислейтанії | 22 листопада 1918 | ||||||||||||||||
- Сен-Жерменський мирний договір 1919 | 10 вересня 1919 | ||||||||||||||||
- Ратифікація Рейхсратом | 21 жовтня 1919 | ||||||||||||||||
Валюта | Австро-Угорська крона | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
![]() | |||||||||||||||||
|
Історія
За часів Габсбургів в Австро-Угорщині «Німецька Австрія» був неофіційним терміном і використовувався для зазначення областей імперії, населених етнічними німцями. Перед дедалі ближчим крахом імперії, наприкінці 1918 року етнічні німецькі депутати з Цислейтанії австрійського парламенту (Reichsrat), обраного в 1911 році, прагнули створити нову Німецьку Австрію. Вони заявили про скликання «тимчасової Національної асамблеї незалежної держави Німецька Австрія». У зборах взяли участь представники Чехії, Моравії і Австрійської Сілезії які відмовилися приєднатися до нової держави Чехословаччини, яку було проголошено 28 жовтня 1918 року.
11 листопада 1918 року імператор Карл I склав повноваження, і 12 листопада, Німецька Австрія офіційно проголосила республіку. Національна асамблея заявила, що «Німецька Австрія є демократичною республікою» (стаття 1) і «Німецька Австрія є частиною Республіки Німеччина» (стаття 2). Пізніше на плебісциті в провінціях (Тироль) і Зальцбург більшість (98 і 99 %) висловилась за об'єднання з Німеччиною, водночас жителі Форарльбергу (висловилися за приєднання) до Швейцарії. 22 листопада, Національна асамблея офіційно проголосила, що всі етнічні райони Цислейтанії підпорядковуються Німеччині. Проте, Антанта, виступила проти такого об'єднання і Німецька Австрія була в значній мірі безсила протистояти військам Італії, Чехословаччини, і Королівства сербів, хорватів і словенців.
10 вересня 1919 року канцлер Карл Реннер, підписав Сен-Жерменський мирний договір 1919 який був ратифікований Національними Зборами 21 жовтня. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з «Німецької Австрії» на «Австрія» і будь-які спроби країни об'єднання з Німеччиною були заборонені. Стаття 88 договору, яку інколи називають Заборона Аншлюсу, говорить, що «незалежність Австрії є невід'ємною інакше, ніж з відома Ради Ліги Націй.» [1] Крім того, у Версальському договорі, який обумовлює мир з Німеччиною, був пункт про заборону на об'єднання. З врахуванням цих змін розпочалась епоха Першої Австрійської Республіки.
Адміністративний поділ
Німецька Австрія, спочатку складалася з дев'яти провінцій (Provinzen), у тому числі:
- Верхня Австрія (Oberösterreich), сучасна австрійська земля Верхня Австрія плюс (Шумавський край) (Böhmerwaldgau), в наш час[] це Південночеський край Чехії.
- Нижня Австрія (Niederösterreich), сучасна австрійська земля Нижня Австрія, а також (Deutschsüdmähren), в наш час[] розподілені між регіонами Чехії — Південночеський край, та Південноморавський край.
- Німецька Богемія (Deutschböhmen), райони західної Богемії, які пізніше були частиною Судетської області з 1938-45, нині частина Чехії.
- Судетська область (Sudetenland), історичні чеські регіони північної Моравії і Чеської Сілезії (Австрійська Сілезія).
- (Штирія) (Steiermark), майже вся історична Штирія у тому числі сучасна австрійська земля Штирія і північно-східна частина Словенії — Нижня Штирія.
- Зальцбург сучасна австрійська земля Зальцбург.
- Каринтія (Kärnten), вся історична Каринтія у тому числі сучасна австрійська земля Каринтія, словенський неофіційний регіон Каринтія, словенський муніципалітет і сьогоденні італійські комуни , (Мальборгетто Вальбруна) і Понтебба.
- (Deutschtirol), майже весь історичний Тироль у тому числі сучасна австрійська земля Тироль і італійська провінція Больцано, але без .
- Форарльберг, сучасна австрійська земля Форарльберг
Німецька меншина в Моравії, у тому числі німецьке населення в Brünn (Брно), Iglau (Їглава), і Olmütz (Оломоуц) також спробували проголосити свій союз з Німецькою Австрією, але зазнали невдачу. З іншого боку, етнічні німці в західній частині Королівства Угорщини, які утворюють більшість в районі, відомому як Німецька Західна Угорщина проголосували за приєднання до Австрії і це бажання було прийнято до уваги, зараз це земля Бургенланд.
Див. також
Джерела
- Staatsgesetzblatt für den Staat Deutschösterreich, 15. November 1918 — 23. Oktober 1919
- Zbynek A. Zeman: Der Zusammenbruch des Habsburgerreiches 1914—1918. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1963 (Original: The Break-Up of the Habsburg Empire. Oxford University Press, 1961)
- Rudolf Neck (Hrsg.): Österreich im Jahre 1918. Berichte und Dokumente. R. Ouldenburg, München 1968
- Bundesministerium für Unterricht (Hrsg.): Österreich, freies Land — freies Volk. Dokumente. Österr. Bundesverlag, Wien 1957
- Friedrich Funder: Vom Gestern ins Heute. Aus dem Kaiserreich in die Republik. Herold, Wien 1971
Література
- О. С. Пархомчук. Женевські протоколи про позику для Австрії та про заборону аншлюсу 1922 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет