Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Норма́льна (системати́чна) анато́мія люди́ни — розділ анатомії людини, що вивчає будову «нормального», тобто здорового тіла людини за системами органів, окремими органами й тканинами.
Орган — частина тіла певної форми й конструкції, яка має певну локалізацію в організмі та виконує певну функцію (функції). Кожен орган утворений певними тканинами, що мають характерний клітинний склад. Органи, які об'єднані функціонально, складають систему органів. У анатомії системою органів заведено вважати функціонально єдину групу органів, які мають анатомічну й ембріологічну спорідненість; групи органів, об'єднаних тільки функціонально, називають апаратами органів (опорно-руховий, мовний, ендокринний і т. д.). Проте, часто спостерігається термінологічна підміна «апарату органів» на «систему органів».
Деякі органи виконують кілька функцій і належать до різних систем: так, вилочкова залоза (тимус) є функціональною ланкою як імунної, так і ендокринної системи, підшлункова залоза — ендокринної та травної, чоловіча уретра — сечовидільної й репродуктивної тощо.
Системи й апарати органів формують цілісний організм людини. Сталість внутрішнього середовища підтримується за допомогою нейро-гуморальної регуляції обмінних процесів в організмі, що забезпечується спільними функціонуванням нервової, ендокринної та серцево-судинної систем.
Розділами нормальної (систематичної) анатомії людини є: остеологія — наука про кістки, артросиндесмологія — наука про з'єднання частин скелета, міологія — наука про м'язи, [ru] — наука про внутрішні органи травної, дихальної та сечостатевої систем, ангіологія — наука про кровоносну та лімфатичну системи, анатомія нервової системи (неврологія) — наука про центральну та периферичну нервові системи, [ru] — наука про органи сенсорної системи.
Системи відтворення (ендодермальні)
До систем відтворення зазвичай відносять органи, що утворюють травну, дихальну і сечостатеву системи. Більшість цих органів розташовані у внутрішніх порожнинах тіла, проте деякі їх частини можуть розташовуватися і поза ними. В анатомії заведено розглядати серце і селезінку як частини серцево-судинної та імунної систем, відповідно, хоча формально вони належать до внутрішніх органів. Внутрішні органи (крім статевих) забезпечують процес обміну речовин в організмі. У розділі анатомії, присвяченому внутрішнім органам, прийнято також розглядати органи ендокринної системи, регулювальні функції всіх органів і систем організму.
Дихальна система
Основна функція дихальної системи — забезпечення газообміну: постачання з навколишнього середовища кисню і виділення вуглекислого газу, що утворюється в процесі окислення. Дихальна система також бере безпосередню участь в утворенні звуків мови.
Дихальна система людини складається з дихальних шляхів і дихальних органів — легень.
Дихальні шляхи є порожнистими трубками, що мають різну форму і величину просвіту. Зсередини (з боку просвіту) дихальні шляхи вистелені слизовою оболонкою війчастим епітелієм. Головною функцією дихальних шляхів є забезпечення зв'язку легких з навколишньою атмосферою. Завдяки наявності в слизовій оболонці дихальних шляхів великої кількості кровоносних судин і залоз, що виділяють слиз, внаслідок чого повітря, що проходить дихальними шляхами, зігрівається та трохи очищається перед попаданням в легені, це забезпечує їх захист.
Дихальні шляхи діляться на верхній і нижній відділи. До верхніх дихальних шляхів відносять порожнину носа, носову і ротову частини глотки. До нижніх дихальних шляхів відносять гортань, трахею і бронхи.
Органами дихальної системи, що здійснюють газообмін між внутрішнім середовищем людського організму і навколишнім середовищем, є легені.
Травна система людини
Травна система здійснює перетравлення їжі (шляхом її фізичної й хімічної обробки), всмоктування продуктів розщеплення через слизову оболонку в кров і лімфу та виведення неперетравлених залишків. Складається з органів шлунково-кишкового тракту (порожнину рота, стравохід, шлунок, кишківник, анус) і допоміжних органів (слинні залози, печінку, жовчний міхур і протоки, підшлункова залоза). Печінка і кишківник виконують також антитоксичну функцію.
Сечовидільна система
Сечовидільна система забезпечує виведення з організму кінцевих продуктів азотистого обміну, чужорідних і токсичних сполук, надлишку органічних і неорганічних речовин. Сечовидільна система бере участь в обміні вуглеводів і білків, в утворенні біологічно активних речовин, що регулюють рівень артеріального тиску, швидкість секреції альдостерону наднирниками та швидкість утворення еритроцитів. Сечовидільна система бере участь у підтримці гомеостазу, регулюючи водно-сольовий обмін.
Системи підтримки (мезодермальні)
Опорно-руховий апарат
Опорно-руховий апарат є предметом вивчення трьох розділів анатомії людини — остеології, синдесмології та міології. Опорно-руховий апарат охоплює кістковий скелет, укріплений допоміжними елементами (зв'язками, суглобовими дисками, менісками та іншими), а також м'язами.
Скелет — це пасивна частина опорно-рухового апарату. Скелет у дорослої людини складається в основному з кісток. У місцях, де потрібні пружність і гнучкість, зберігаються хрящі: сполучна тканина бере участь у формуванні хрящових з'єднань кісток (синхондрози), півсуглобів (синхондрозів) і суглобів. Окремо знаходиться скелет гортані, що належить до дихальної системи, і трахеобронхіального дерева, яке повністю сформований хрящами.
Кістки скелета беруть участь в обміні речовин, оскільки вони зберігають різні мікро- і макроелементи. Крім того, кістки містять кістковий мозок, центральний орган кровотворення. За анатомічними областями прийнято поділ скелета людини на кістки черепа, хребет, грудну клітку і кістки [ru], таз, кістки вільних верхньої та нижньої кінцівок.
До складу опорно-рухової системи входять поперечно-смугасті м'язи (скелетні м'язи). М'язи — це активна частина опорно-рухового апарату. Більшість м'язів кріпляться до кісток скелета двома кінцями за допомогою сухожиль.
М'язова система людини включає м'язи тулуба, шиї, голови, верхніхі нижніх кінцівок.
Якщо пропорції та статура визначаються в основному кістковою системою, то контури фігури людини в першу чергу залежать від м'язів.
Циркуляторна система
Серцево-судинна система
Серцево-судинна система забезпечує постійну циркуляцію крові по замкнутій системі судин — двом колам кровообігу, що починається і закінчується в серці. Кров переносить до клітин організму субстрати, які потрібні для їх нормального функціонування, і виводить продукти їхньої життєдіяльності. Ці речовини виходять через капіляри в інтерстиціальну (міжклітинну) рідину.
Лімфатична система
Лімфатична система — це додаткова дренажна система, в яку повертається рідина з тканин і у вигляді лімфи відтікає в кровоносне русло — в його венозну частину. До складу лімфатичної системи входять лімфатичні судини (в тому числі сліпо замкнуті на кінці лімфатичні капіляри), а також розташовані в лімфатичних судин лімфатичні вузли.
Системи спрйняття (ектодермальні)
Нервова система
Нервова система людини відповідає за регуляцію діяльності органів і систем, забезпечуючи їхню функціональну єдність, здійснює вищу нервову діяльність, а також бере участь у взаємозв'язку організму з зовнішнім середовищем. Нервова система складається з центральної частини — головного і спинного мозку (центральна нервова система), а також периферичної, утвореної нервами, нервовими корінцями, нервовими сплетеннями, гангліями та [ru] ( периферична нервова система). Головний мозок розташовується в порожнині черепа, від нього відходять черепні нерви. Стовбур головного мозку продовжується спинним мозком, розташованим в хребетному каналі, з якого через міжхребцеві отвори виходять спинномозкові нерви.
Також нервова система поділяється на соматичну (що забезпечує іннервацію органів опорно-рухового апарату і шкіри) і вегетативну (що забезпечує іннервацію (Сигнали про стан органу і процеси, в ньому відбуваються) внутрішніх органів).
Сенсорна система
Структури сенсорної системи сприймають подразнення і перетворюють їх на нервові імпульси. Елементами сенсорної системи є клітини-рецептори. Сенсорна система тісно пов'язана з нервовою; більшість рецепторів (наприклад, фоторецептори, нюхові, больові та інші) є нейронами. Багато типів рецепторів разом з допоміжними структурами утворюють органи чуття — очі (органи зору), вуха (орган слуху) і ін.
Покривна система
Покривна система — зовнішній шар людського тіла, утворений шкірою і її похідними (волоссям, потовими, молочними й сальними залозами, нігтями). Шкіра утворена двома шарами — епідермісом і дермою. Епідерміс представлений багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Дерма — сполучнотканинна частина шкіри, що залягає під епідермісом і містить гладкі м'язи, кровоносні судини і нервові закінчення.
Шкіра виконує захисну функцію, бере участь в сприйнятті подразнень з навколишнього середовища, в терморегуляції та виділенні продуктів обміну речовин.
Ендокринна система
Ендокринна система — система регуляції діяльності внутрішніх органів за допомогою гормонів, що виділяються ендокринними клітинами безпосередньо в кров, або через міжклітинний простір в сусідні клітини внаслідок дифузії.
Ендокринна система ділиться на гландулярну ендокринну систему (або гландулярний апарат), в якому ендокринні клітини зібрані разом і формують залозу внутрішньої секреції, і дифузну ендокринну систему. Залоза внутрішньої секреції виробляє гландулярні гормони, до яких відносяться всі стероїдні гормони, гормони щитоподібної залози та багато пептидних гормонів. Дифузна ендокринна система представлена розсіяними по всьому організму ендокринними клітинами, що продукують гормони, звані агландулярними.
Крім регуляції діяльності внутрішніх органів, ендокринна система бере участь в забезпеченні гомеостазу організму, регуляції росту, розвитку і статевій диференціації, психічній діяльності та емоційних реакціях.
Органи кровотворення та імунної системи
Органи кровотворення (гемопоеза) і імунної системи тісно пов'язані спільністю розвитку, морфології та функцій. Після народження кровотворним органом у людини є червоний кістковий мозок, в якому розвиваються еритроцити, гранулоцити, тромбоцити, моноцити та клітини імунної системи - B-лімфоцити.
До органів імунної системи (лімфоїдним органам), крім кісткового мозку відносяться: тимус (орган дозрівання і диференціювання T-лімфоцитів), скупчення лімфоїдної тканини в стінках порожнистих органів травної, дихальної та сечостатевої систем, селезінка, лімфатичні вузли. Кістковий мозок і тимус належать до центральних органів імунної системи, інші — до периферичних.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 20 листопада 2020.
- М. Р. Сапин, З. Г. Брыксина. Введение // Анатомия человека. — М. : Просвещение, 1995. — С. 4. — .
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- Нормальна анатомія людини. [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.] Медичний сайт [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Література
- , Н.К. Лысенков, В.И. Бушкович. Анатомия человека. — СПб : Гиппократ, 2001. — 704 с. — .
- , [[Билич, Габриэль Лазаревич|Билич Г. Л.]. Анатомия человека. В 2-х книгах. — М. : Оникс, 2002. — , 5-94666-005-5, 5-329-00030-0, 5-94666-006-3, 978-5-488-01257-8.
- , Я. Р. Синельников. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. — М. : Медицина, 1996. — , 5-225-02724-5, 5-225-02722-9, 5-225-02723-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Norma lna sistemati chna anato miya lyudi ni rozdil anatomiyi lyudini sho vivchaye budovu normalnogo tobto zdorovogo tila lyudini za sistemami organiv okremimi organami j tkaninami Organ chastina tila pevnoyi formi j konstrukciyi yaka maye pevnu lokalizaciyu v organizmi ta vikonuye pevnu funkciyu funkciyi Kozhen organ utvorenij pevnimi tkaninami sho mayut harakternij klitinnij sklad Organi yaki ob yednani funkcionalno skladayut sistemu organiv U anatomiyi sistemoyu organiv zavedeno vvazhati funkcionalno yedinu grupu organiv yaki mayut anatomichnu j embriologichnu sporidnenist grupi organiv ob yednanih tilki funkcionalno nazivayut aparatami organiv oporno ruhovij movnij endokrinnij i t d Prote chasto sposterigayetsya terminologichna pidmina aparatu organiv na sistemu organiv Deyaki organi vikonuyut kilka funkcij i nalezhat do riznih sistem tak vilochkova zaloza timus ye funkcionalnoyu lankoyu yak imunnoyi tak i endokrinnoyi sistemi pidshlunkova zaloza endokrinnoyi ta travnoyi cholovicha uretra sechovidilnoyi j reproduktivnoyi tosho Sistemi j aparati organiv formuyut cilisnij organizm lyudini Stalist vnutrishnogo seredovisha pidtrimuyetsya za dopomogoyu nejro gumoralnoyi regulyaciyi obminnih procesiv v organizmi sho zabezpechuyetsya spilnimi funkcionuvannyam nervovoyi endokrinnoyi ta sercevo sudinnoyi sistem Rozdilami normalnoyi sistematichnoyi anatomiyi lyudini ye osteologiya nauka pro kistki artrosindesmologiya nauka pro z yednannya chastin skeleta miologiya nauka pro m yazi ru nauka pro vnutrishni organi travnoyi dihalnoyi ta sechostatevoyi sistem angiologiya nauka pro krovonosnu ta limfatichnu sistemi anatomiya nervovoyi sistemi nevrologiya nauka pro centralnu ta periferichnu nervovi sistemi ru nauka pro organi sensornoyi sistemi Sistemi vidtvorennya endodermalni Do sistem vidtvorennya zazvichaj vidnosyat organi sho utvoryuyut travnu dihalnu i sechostatevu sistemi Bilshist cih organiv roztashovani u vnutrishnih porozhninah tila prote deyaki yih chastini mozhut roztashovuvatisya i poza nimi V anatomiyi zavedeno rozglyadati serce i selezinku yak chastini sercevo sudinnoyi ta imunnoyi sistem vidpovidno hocha formalno voni nalezhat do vnutrishnih organiv Vnutrishni organi krim statevih zabezpechuyut proces obminu rechovin v organizmi U rozdili anatomiyi prisvyachenomu vnutrishnim organam prijnyato takozh rozglyadati organi endokrinnoyi sistemi regulyuvalni funkciyi vsih organiv i sistem organizmu Dihalna sistema Dokladnishe Dihalna sistema lyudiniShema dihalnoyi sistemi lyudini Osnovna funkciya dihalnoyi sistemi zabezpechennya gazoobminu postachannya z navkolishnogo seredovisha kisnyu i vidilennya vuglekislogo gazu sho utvoryuyetsya v procesi okislennya Dihalna sistema takozh bere bezposerednyu uchast v utvorenni zvukiv movi Dihalna sistema lyudini skladayetsya z dihalnih shlyahiv i dihalnih organiv legen Dihalni shlyahi ye porozhnistimi trubkami sho mayut riznu formu i velichinu prosvitu Zseredini z boku prosvitu dihalni shlyahi visteleni slizovoyu obolonkoyu vijchastim epiteliyem Golovnoyu funkciyeyu dihalnih shlyahiv ye zabezpechennya zv yazku legkih z navkolishnoyu atmosferoyu Zavdyaki nayavnosti v slizovij obolonci dihalnih shlyahiv velikoyi kilkosti krovonosnih sudin i zaloz sho vidilyayut sliz vnaslidok chogo povitrya sho prohodit dihalnimi shlyahami zigrivayetsya ta trohi ochishayetsya pered popadannyam v legeni ce zabezpechuye yih zahist Dihalni shlyahi dilyatsya na verhnij i nizhnij viddili Do verhnih dihalnih shlyahiv vidnosyat porozhninu nosa nosovu i rotovu chastini glotki Do nizhnih dihalnih shlyahiv vidnosyat gortan traheyu i bronhi Organami dihalnoyi sistemi sho zdijsnyuyut gazoobmin mizh vnutrishnim seredovishem lyudskogo organizmu i navkolishnim seredovishem ye legeni Travna sistema lyudini Dokladnishe Travna sistema lyudini Travna sistema zdijsnyuye peretravlennya yizhi shlyahom yiyi fizichnoyi j himichnoyi obrobki vsmoktuvannya produktiv rozsheplennya cherez slizovu obolonku v krov i limfu ta vivedennya neperetravlenih zalishkiv Skladayetsya z organiv shlunkovo kishkovogo traktu porozhninu rota stravohid shlunok kishkivnik anus i dopomizhnih organiv slinni zalozi pechinku zhovchnij mihur i protoki pidshlunkova zaloza Pechinka i kishkivnik vikonuyut takozh antitoksichnu funkciyu Sechovidilna sistema Dokladnishe Sechova sistemaShema sechovidilnoyi sistemi 1 nirki 2 sechovodi 3 sechovij mihur 4 uretra Sechovidilna sistema zabezpechuye vivedennya z organizmu kincevih produktiv azotistogo obminu chuzhoridnih i toksichnih spoluk nadlishku organichnih i neorganichnih rechovin Sechovidilna sistema bere uchast v obmini vuglevodiv i bilkiv v utvorenni biologichno aktivnih rechovin sho regulyuyut riven arterialnogo tisku shvidkist sekreciyi aldosteronu nadnirnikami ta shvidkist utvorennya eritrocitiv Sechovidilna sistema bere uchast u pidtrimci gomeostazu regulyuyuchi vodno solovij obmin Sistemi pidtrimki mezodermalni Oporno ruhovij aparat Dokladnishe Oporno ruhovij aparatM yazi tuluba i kincivok viglyad speredu M yazi tuluba i kincivok viglyad zzadu Oporno ruhovij aparat ye predmetom vivchennya troh rozdiliv anatomiyi lyudini osteologiyi sindesmologiyi ta miologiyi Oporno ruhovij aparat ohoplyuye kistkovij skelet ukriplenij dopomizhnimi elementami zv yazkami suglobovimi diskami meniskami ta inshimi a takozh m yazami Skelet ce pasivna chastina oporno ruhovogo aparatu Skelet u dorosloyi lyudini skladayetsya v osnovnomu z kistok U miscyah de potribni pruzhnist i gnuchkist zberigayutsya hryashi spoluchna tkanina bere uchast u formuvanni hryashovih z yednan kistok sinhondrozi pivsuglobiv sinhondroziv i suglobiv Okremo znahoditsya skelet gortani sho nalezhit do dihalnoyi sistemi i traheobronhialnogo dereva yake povnistyu sformovanij hryashami Kistki skeleta berut uchast v obmini rechovin oskilki voni zberigayut rizni mikro i makroelementi Krim togo kistki mistyat kistkovij mozok centralnij organ krovotvorennya Za anatomichnimi oblastyami prijnyato podil skeleta lyudini na kistki cherepa hrebet grudnu klitku i kistki ru taz kistki vilnih verhnoyi ta nizhnoyi kincivok Do skladu oporno ruhovoyi sistemi vhodyat poperechno smugasti m yazi skeletni m yazi M yazi ce aktivna chastina oporno ruhovogo aparatu Bilshist m yaziv kriplyatsya do kistok skeleta dvoma kincyami za dopomogoyu suhozhil M yazova sistema lyudini vklyuchaye m yazi tuluba shiyi golovi verhnihi nizhnih kincivok Yaksho proporciyi ta statura viznachayutsya v osnovnomu kistkovoyu sistemoyu to konturi figuri lyudini v pershu chergu zalezhat vid m yaziv Cirkulyatorna sistema Sercevo sudinna sistema Sercevo sudinna sistema zabezpechuye postijnu cirkulyaciyu krovi po zamknutij sistemi sudin dvom kolam krovoobigu sho pochinayetsya i zakinchuyetsya v serci Krov perenosit do klitin organizmu substrati yaki potribni dlya yih normalnogo funkcionuvannya i vivodit produkti yihnoyi zhittyediyalnosti Ci rechovini vihodyat cherez kapilyari v intersticialnu mizhklitinnu ridinu Limfatichna sistema Limfatichna sistema ce dodatkova drenazhna sistema v yaku povertayetsya ridina z tkanin i u viglyadi limfi vidtikaye v krovonosne ruslo v jogo venoznu chastinu Do skladu limfatichnoyi sistemi vhodyat limfatichni sudini v tomu chisli slipo zamknuti na kinci limfatichni kapilyari a takozh roztashovani v limfatichnih sudin limfatichni vuzli Sistemi sprjnyattya ektodermalni Nervova sistema Dokladnishe Nervova sistemaShema nervovoyi sistemi lyudini Nervova sistema lyudini vidpovidaye za regulyaciyu diyalnosti organiv i sistem zabezpechuyuchi yihnyu funkcionalnu yednist zdijsnyuye vishu nervovu diyalnist a takozh bere uchast u vzayemozv yazku organizmu z zovnishnim seredovishem Nervova sistema skladayetsya z centralnoyi chastini golovnogo i spinnogo mozku centralna nervova sistema a takozh periferichnoyi utvorenoyi nervami nervovimi korincyami nervovimi spletennyami gangliyami ta ru periferichna nervova sistema Golovnij mozok roztashovuyetsya v porozhnini cherepa vid nogo vidhodyat cherepni nervi Stovbur golovnogo mozku prodovzhuyetsya spinnim mozkom roztashovanim v hrebetnomu kanali z yakogo cherez mizhhrebcevi otvori vihodyat spinnomozkovi nervi Takozh nervova sistema podilyayetsya na somatichnu sho zabezpechuye innervaciyu organiv oporno ruhovogo aparatu i shkiri i vegetativnu sho zabezpechuye innervaciyu Signali pro stan organu i procesi v nomu vidbuvayutsya vnutrishnih organiv Sensorna sistema Dokladnishe Sensorna sistema Strukturi sensornoyi sistemi sprijmayut podraznennya i peretvoryuyut yih na nervovi impulsi Elementami sensornoyi sistemi ye klitini receptori Sensorna sistema tisno pov yazana z nervovoyu bilshist receptoriv napriklad fotoreceptori nyuhovi bolovi ta inshi ye nejronami Bagato tipiv receptoriv razom z dopomizhnimi strukturami utvoryuyut organi chuttya ochi organi zoru vuha organ sluhu i in Pokrivna sistema Dokladnishe Pokrivna sistema Pokrivna sistema zovnishnij shar lyudskogo tila utvorenij shkiroyu i yiyi pohidnimi volossyam potovimi molochnimi j salnimi zalozami nigtyami Shkira utvorena dvoma sharami epidermisom i dermoyu Epidermis predstavlenij bagatosharovim ploskim zrogovilim epiteliyem Derma spoluchnotkaninna chastina shkiri sho zalyagaye pid epidermisom i mistit gladki m yazi krovonosni sudini i nervovi zakinchennya Shkira vikonuye zahisnu funkciyu bere uchast v sprijnyatti podraznen z navkolishnogo seredovisha v termoregulyaciyi ta vidilenni produktiv obminu rechovin Endokrinna sistemaDokladnishe Endokrinna sistema Endokrinna sistema sistema regulyaciyi diyalnosti vnutrishnih organiv za dopomogoyu gormoniv sho vidilyayutsya endokrinnimi klitinami bezposeredno v krov abo cherez mizhklitinnij prostir v susidni klitini vnaslidok difuziyi Endokrinna sistema dilitsya na glandulyarnu endokrinnu sistemu abo glandulyarnij aparat v yakomu endokrinni klitini zibrani razom i formuyut zalozu vnutrishnoyi sekreciyi i difuznu endokrinnu sistemu Zaloza vnutrishnoyi sekreciyi viroblyaye glandulyarni gormoni do yakih vidnosyatsya vsi steroyidni gormoni gormoni shitopodibnoyi zalozi ta bagato peptidnih gormoniv Difuzna endokrinna sistema predstavlena rozsiyanimi po vsomu organizmu endokrinnimi klitinami sho produkuyut gormoni zvani aglandulyarnimi Krim regulyaciyi diyalnosti vnutrishnih organiv endokrinna sistema bere uchast v zabezpechenni gomeostazu organizmu regulyaciyi rostu rozvitku i statevij diferenciaciyi psihichnij diyalnosti ta emocijnih reakciyah Organi krovotvorennya ta imunnoyi sistemiDokladnishe Krovotvorennya ta Imunna sistema Organi krovotvorennya gemopoeza i imunnoyi sistemi tisno pov yazani spilnistyu rozvitku morfologiyi ta funkcij Pislya narodzhennya krovotvornim organom u lyudini ye chervonij kistkovij mozok v yakomu rozvivayutsya eritrociti granulociti trombociti monociti ta klitini imunnoyi sistemi B limfociti Do organiv imunnoyi sistemi limfoyidnim organam krim kistkovogo mozku vidnosyatsya timus organ dozrivannya i diferenciyuvannya T limfocitiv skupchennya limfoyidnoyi tkanini v stinkah porozhnistih organiv travnoyi dihalnoyi ta sechostatevoyi sistem selezinka limfatichni vuzli Kistkovij mozok i timus nalezhat do centralnih organiv imunnoyi sistemi inshi do periferichnih Div takozhLyudske tilo Patologichna anatomiya Anatomichna terminologiya AnatomiyaPrimitki Arhiv originalu za 6 listopada 2010 Procitovano 20 listopada 2020 M R Sapin Z G Bryksina Vvedenie Anatomiya cheloveka M Prosveshenie 1995 S 4 ISBN 5 09 004385 X Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaNormalna anatomiya lyudini 9 listopada 2020 u Wayback Machine Medichnij sajt 9 listopada 2020 u Wayback Machine Literatura N K Lysenkov V I Bushkovich Anatomiya cheloveka SPb Gippokrat 2001 704 s ISBN 5 8232 0192 3 Bilich Gabriel Lazarevich Bilich G L Anatomiya cheloveka V 2 h knigah M Oniks 2002 ISBN 5 329 00029 7 5 94666 005 5 5 329 00030 0 5 94666 006 3 978 5 488 01257 8 Ya R Sinelnikov Atlas anatomii cheloveka V 4 h tomah M Medicina 1996 ISBN 5 225 02721 0 5 225 02724 5 5 225 02722 9 5 225 02723 7