Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Низинна тундра Берингії (ідентифікатор WWF: NA1106) — неарктичний екорегіон тундри, розташований на Алясці в США.
 Ландшафт дельти Кускоквіму | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Тундра |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | NA1106 |
| Межі | Гірська тундра Берингії Тайга рівнинних внутрішніх районів Аляски та Юкону Гірська тайга півострова Аляска Тундра Аляскинського хребета та гір Святого Іллі Альпійська тундра внутрішніх районів Аляски та Юкону |
| Площа, км² | 149 068 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 98 464 км² (66 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон низинної тундри Берингії охоплює пласкі, вологі низовини, розташовані на заході Аляски, на узбережжях Берингового та Чукотського морів. Дві найбільші частини екорегіону, розділені гірською тундрою Берингії, охоплюють велику заболочену дельту, сформовану річками Юкон та [en], а також північне узбережжя півострова Аляска та острова Унімак, найбільшого та найсхіднішого з Алеутських островів. На північному заході Аляски екорегіон також охоплює північно-східне узбережжя бухти [en], північне узбережжя півострова Сьюард, півострів [en], який відділяє затоку Коцебу від бухти [en], а також дельти річок Кобук та [en]. Крім того, екорегіон охоплює острови Нунівак, Святого Матвія, Холл, [en] та східну частину острова Святого Лаврентія в Беринговому морі, а також острови Діоміда в Беринговій протоці. Озера та ставки займають 15-25 % поверхні екорегіону, а загалом водно-болотні угіддя займають від 55 % (на півдні) до 78 % (на півночі) його площі.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає субарктичний клімат (Dfc або Dsc за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується м'яким, прохолодним літом та холодною і сніжною зимою. Середньодобова мінімальна температура взимку коливається від -25 °C на півночі регіону до -10°C на півострові Аляска. Влітку температура може досягати 18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 250 мм в районі затоки Коцебу до 860 мм в районі Бристольської затоки. В регіоні поширена багаторічна мерзлота.
Флора
На рівнинах екорегіону домінують різноманітні осоки та інші трави, а на добре дренованих ділянках, таких як торф'яні пагорби та дюни, зустрічаються карликові чагарники з родини вересових, зокрема чорні водянки (Empetrum nigrum), звичайне багно (Rhododendron tomentosum), брусниці (Vaccinium vitis-idaea), лежачі наскельниці (Kalmia procumbens), альпійські мучниці (Arctous alpina) та ряснолисті андромеди (Andromeda polifolia), а також трав'яні верби (Salix herbacea) та арктичні верби (Salix arctica). У районах з добрим дренажем і сприятливим кліматом поширена лісотундра, основу якої складають чорні ялини (Picea mariana), сизі ялини (Picea glauca), вільхи (Alnus spp.), верби (Salix spp.) та карликові берези (Betula nana). В підліску ростуть трави та чагарнички з родини вересових, а землю вкривають мохи.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити гризлі (Ursus arctos horribilis), білого ведмедя (Ursus maritimus), барибала (Ursus americanus), [en] (Canis lupus occidentalis), аляскинську лисицю (Vulpes vulpes alascensis), песця (Vulpes lagopus), канадську рись (Lynx canadensis), канадську видру (Lontra canadensis), горностая (Mustela erminea), малу ласицю (Mustela nivalis), вівцебика (Ovibos moschatus), [en] (Alces alces gigas), [en] (Rangifer tarandus groenlandicus), американського зайця (Lepus americanus), аляскинського зайця (Lepus othus) та канадського голкошерста (Erethizon dorsatum). Одні з найбільших популяцій гризлі мешкають у [en] та в районі озера Іліамна. Серед дрібних ссавців, поширених в тундрі регіону, слід відзначити північну рудобоку норицю (Clethrionomys rutilus), американську мідицю (Sorex cinereus), тундрову мідицю (Sorex tundrensis), арктичного ховраха (Urocitellus parryii), північного болотяного лемінга (Synaptomys borealis), лемінга Нельсона(Dicrostonyx nelsoni), болотяну ондатру (Ondatra zibethicus), майже ендемічну мідицю Джексона (Sorex jacksoni) та ендемічну острівну полівку (Microtus abbreviatus). Серед морських ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити тихоокеанського моржа (Odobenus rosmarus divirgens), плямистого тюленя (Phoca largha), тихоокеанського звичайного тюленя (Phoca vitulina richardsi), кільчасту нерпу (Pusa hispida hispida), сивуча (Eumetopias jubatus), північного морського котика (Callorhinus ursinus), бородатого лахтака (Erignathus barbatus), крилатку (Histriophoca fasciata) та різноманітних китів.
На островах регіону знаходяться великі колонії морських птахів, а на багатьох водно-болотних угіддях Аляски гніздяться численні водоплавні та коловодні птахи. Дельта Юкону та Кускоквіму є одним з найбільших місць гніздування водоплавних птахів у світі. Тут гніздиться понад мільйон качок та півмільйона гусей, зокрема найбільша у світі популяція чорнодзьобих лебедів (Cygnus columbianus), половина світової популяції чорних казарок (Branta bernicla) та майже 90 % світової популяції білошийців (Anser canagicus). Лагуна [en], розташована на північному узбережжі півострова Аляска, є важливим місцем, де зупиняються численні перелітні птахи. Серед птахів, що гніздяться на прибережних водно-болотних угіддях регіону, слід відзначити аляскинського кульона (Numenius tahitiensis), євразійського хрустана (Charadrius morinellus), малого грицика (Limosa lapponica), буроголову сивку (Pluvialis fulva), полярну пуночку (Plectrophenax hyperboreus) та білу плиску (Motacilla alba). На островах Святого Матвія та Святого Лаврентія гніздиться понад 2 мільйони морських птахів, зокрема малих пухівок (Polysticta stelleri), тонкодзьобих кайр (Uria aalge) та товстодзьобих кайр (Uria lomvia).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 98 464 км², або 66 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Beringia lowland tundra». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Beringia Lowland Tundra» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nizinna tundra Beringiyi identifikator WWF NA1106 nearktichnij ekoregion tundri roztashovanij na Alyasci v SShA Nizinna tundra Beringiyi Landshaft delti Kuskokvimu Ekozona Nearktika Biom Tundra Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA1106 Mezhi Girska tundra Beringiyi Tajga rivninnih vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Girska tajga pivostrova Alyaska Tundra Alyaskinskogo hrebeta ta gir Svyatogo Illi Alpijska tundra vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Plosha km 149 068 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 98 464 km 66 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft delti YukonuGeografiyaEkoregion nizinnoyi tundri Beringiyi ohoplyuye plaski vologi nizovini roztashovani na zahodi Alyaski na uzberezhzhyah Beringovogo ta Chukotskogo moriv Dvi najbilshi chastini ekoregionu rozdileni girskoyu tundroyu Beringiyi ohoplyuyut veliku zabolochenu deltu sformovanu richkami Yukon ta en a takozh pivnichne uzberezhzhya pivostrova Alyaska ta ostrova Unimak najbilshogo ta najshidnishogo z Aleutskih ostroviv Na pivnichnomu zahodi Alyaski ekoregion takozh ohoplyuye pivnichno shidne uzberezhzhya buhti en pivnichne uzberezhzhya pivostrova Syuard pivostriv en yakij viddilyaye zatoku Kocebu vid buhti en a takozh delti richok Kobuk ta en Krim togo ekoregion ohoplyuye ostrovi Nunivak Svyatogo Matviya Holl en ta shidnu chastinu ostrova Svyatogo Lavrentiya v Beringovomu mori a takozh ostrovi Diomida v Beringovij protoci Ozera ta stavki zajmayut 15 25 poverhni ekoregionu a zagalom vodno bolotni ugiddya zajmayut vid 55 na pivdni do 78 na pivnochi jogo ploshi KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye subarktichnij klimat Dfc abo Dsc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya m yakim proholodnim litom ta holodnoyu i snizhnoyu zimoyu Serednodobova minimalna temperatura vzimku kolivayetsya vid 25 C na pivnochi regionu do 10 C na pivostrovi Alyaska Vlitku temperatura mozhe dosyagati 18 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 250 mm v rajoni zatoki Kocebu do 860 mm v rajoni Bristolskoyi zatoki V regioni poshirena bagatorichna merzlota FloraNa rivninah ekoregionu dominuyut riznomanitni osoki ta inshi travi a na dobre drenovanih dilyankah takih yak torf yani pagorbi ta dyuni zustrichayutsya karlikovi chagarniki z rodini veresovih zokrema chorni vodyanki Empetrum nigrum zvichajne bagno Rhododendron tomentosum brusnici Vaccinium vitis idaea lezhachi naskelnici Kalmia procumbens alpijski muchnici Arctous alpina ta ryasnolisti andromedi Andromeda polifolia a takozh trav yani verbi Salix herbacea ta arktichni verbi Salix arctica U rajonah z dobrim drenazhem i spriyatlivim klimatom poshirena lisotundra osnovu yakoyi skladayut chorni yalini Picea mariana sizi yalini Picea glauca vilhi Alnus spp verbi Salix spp ta karlikovi berezi Betula nana V pidlisku rostut travi ta chagarnichki z rodini veresovih a zemlyu vkrivayut mohi FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti grizli Ursus arctos horribilis bilogo vedmedya Ursus maritimus baribala Ursus americanus en Canis lupus occidentalis alyaskinsku lisicyu Vulpes vulpes alascensis pescya Vulpes lagopus kanadsku ris Lynx canadensis kanadsku vidru Lontra canadensis gornostaya Mustela erminea malu lasicyu Mustela nivalis vivcebika Ovibos moschatus en Alces alces gigas en Rangifer tarandus groenlandicus amerikanskogo zajcya Lepus americanus alyaskinskogo zajcya Lepus othus ta kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum Odni z najbilshih populyacij grizli meshkayut u en ta v rajoni ozera Iliamna Sered dribnih ssavciv poshirenih v tundri regionu slid vidznachiti pivnichnu rudoboku noricyu Clethrionomys rutilus amerikansku midicyu Sorex cinereus tundrovu midicyu Sorex tundrensis arktichnogo hovraha Urocitellus parryii pivnichnogo bolotyanogo leminga Synaptomys borealis leminga Nelsona Dicrostonyx nelsoni bolotyanu ondatru Ondatra zibethicus majzhe endemichnu midicyu Dzheksona Sorex jacksoni ta endemichnu ostrivnu polivku Microtus abbreviatus Sered morskih ssavciv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti tihookeanskogo morzha Odobenus rosmarus divirgens plyamistogo tyulenya Phoca largha tihookeanskogo zvichajnogo tyulenya Phoca vitulina richardsi kilchastu nerpu Pusa hispida hispida sivucha Eumetopias jubatus pivnichnogo morskogo kotika Callorhinus ursinus borodatogo lahtaka Erignathus barbatus krilatku Histriophoca fasciata ta riznomanitnih kitiv Na ostrovah regionu znahodyatsya veliki koloniyi morskih ptahiv a na bagatoh vodno bolotnih ugiddyah Alyaski gnizdyatsya chislenni vodoplavni ta kolovodni ptahi Delta Yukonu ta Kuskokvimu ye odnim z najbilshih misc gnizduvannya vodoplavnih ptahiv u sviti Tut gnizditsya ponad miljon kachok ta pivmiljona gusej zokrema najbilsha u sviti populyaciya chornodzobih lebediv Cygnus columbianus polovina svitovoyi populyaciyi chornih kazarok Branta bernicla ta majzhe 90 svitovoyi populyaciyi biloshijciv Anser canagicus Laguna en roztashovana na pivnichnomu uzberezhzhi pivostrova Alyaska ye vazhlivim miscem de zupinyayutsya chislenni perelitni ptahi Sered ptahiv sho gnizdyatsya na priberezhnih vodno bolotnih ugiddyah regionu slid vidznachiti alyaskinskogo kulona Numenius tahitiensis yevrazijskogo hrustana Charadrius morinellus malogo gricika Limosa lapponica burogolovu sivku Pluvialis fulva polyarnu punochku Plectrophenax hyperboreus ta bilu plisku Motacilla alba Na ostrovah Svyatogo Matviya ta Svyatogo Lavrentiya gnizditsya ponad 2 miljoni morskih ptahiv zokrema malih puhivok Polysticta stelleri tonkodzobih kajr Uria aalge ta tovstodzobih kajr Uria lomvia ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 98 464 km abo 66 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en en en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Beringia lowland tundra Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Beringia Lowland Tundra One Earth