Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тундра Аляскинського хребета та гір Святого Іллі (ідентифікатор WWF: NA1104) — неарктичний екорегіон тундри, розташований на північному заході Північної Америки.
 Вид на гору Деналі (Аляска) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Тундра |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | NA1104 |
| Межі | Тайга рівнинних внутрішніх районів Аляски та Юкону Альпійська тундра внутрішніх районів Аляски та Юкону Низинна тундра Берингії Гірська тайга півострова Аляска Тайга затоки Кука Тайга Мідного плато Ліси Північних Кордильєр Тундра і крижані поля гір тихоокеанського узбережжя |
| Площа, км² | 165 125 |
| Країни | Сполучені Штати Америки, Канада |
| Охороняється | 74 504 км² (45 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон тундри Аляскинського хребета та гір Святого Іллі охоплює довгу смугу високих скелястих гір, що тягнуться дугою від узбережжя затоки Кука через внутрішню частину Аляски та крайній південний захід Юкону до [en] на крайньому північному заході Британської Колумбії. Гори екорегіону є частиною Північноамериканських Кордильєр і включають Аляскинський хребет, гори Врангеля та гори Святого Іллі. Висота екорегіону коливається від рівня моря на заході та від 600 м над рівнем моря в долинах до понад 4000 м над рівнем моря у високогір'ях. Найвищою вершиною Аляскинського хребта є гора Деналі або Мак-Кінлі висотою 6190 м, яка є найвищою горою США та всієї Північної Америки. Найвищою вершиною гір Святого Іллі є гора Логан висотою 5959 м, яка є найвищою горою Канади. Оскільки снігова лінія в екорегіоні розташована на висоті приблизно 2150 м над рівнем моря, значну частину регіону вкривають широкі льодовикові поля та сніжники, над якими підіймаються ізольовані скельні брили.
На півночі екорегіон переходить у тайгу рівнинних внутрішніх районів Аляски та Юкону, а на північному сході — у альпійську тундру внутрішніх районів Аляски та Юкону. На рівнинах на південь від регіону поширена тайга затоки Кука та тайга Мідного плато, а в горах — тундра і крижані поля гір тихоокеанського узбережжя.
Клімат
В горах екорегіону переважає тундровий клімат (ET за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів на низьких висотах становить 400 мм, а у високогір'ях — понад 2000 мм. Середньодобові мінімальні температури взимку коливаються від -25 до -35 °C, а середньодобові максимальні температури влітку — від 18 до 22 °C. На великих висотах температура протягом всього року нижча. В нижній частині гір канадської частини екорегіону середньорічна температура становить -1,5 °C, середня літня температура — 9,5 °C, а середня зимова температура — -14 °C. В екорегіоні поширена багаторічна мерзлота.
Флора
Більша частина екорегіону представлена скелястими гірськими схилами, льодовиковими полями та гірськими льодовиками. На вільних від льоду ділянках поширена альпійська тундра, в якій переважають карликові чагарники, зокрема гірські дріяди (Dryas octopetala) та цільнолисті дріяди (Dryas integrifolia), а також брусниці (Vaccinium vitis-idaea), чотиригранні кассіопеї (Cassiope tetragona) та інші представники родини вересових. На захищених схилах зустрічаються невисокі чагарники або відносно високі кущі, зокрема залозисті берези (Betula glandulosa), карликові берези (Betula nana), верби (Salix spp.) та зелені вільхи (Alnus alnobetula subsp. sinuata). На добре дренованих ділянках в долинах поширені рідколісся, в яких переважають сизі ялини (Picea glauca) та чорні ялини (Picea mariana), а також зустрічаються паперові берези (Betula papyrifera) та американські осики (Populus tremuloides). На зволожених ділянках ростуть пухівки (Eriophorum spp.) та осоки.
Фауна
В [en] та в районі озера Іліамна на південному заході регіону мешкають великі популяції гризлі (Ursus arctos horribilis). Серед інших ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити барибала (Ursus americanus), карибу (Rangifer tarandus), барана Далла (Ovis dalli), снігову козу (Oreamnos americanus), звичайного лося (Alces alces), [en] (Canis lupus occidentalis), звичайну росомаху (Gulo gulo), канадську видру (Lontra canadensis), канадську рись (Lynx canadensis), болотяну ондатру (Ondatra zibethicus), американського зайця (Lepus americanus), сивого бабака (Marmota caligata) та арктичного ховраха (Urocitellus parryii).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити полярну гагару (Gavia immer), лебедя-трубача (Cygnus buccinator), чорнодзьобого лебедя (Cygnus columbianus), сапсана (Falco peregrinus), кречета (Falco rusticolus), [en] (Accipiter atricapillus), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), беркута (Aquila chrysaetos), білу куріпку (Lagopus lagopus), тундрову куріпку (Lagopus muta), [en] (Lagopus leucura), білу сову (Bubo scandiacus), бородату сову (Strix nebulosa) яструбину сову (Surnia ulula), волохатого сича (Aegolius funereus), [en] (Lanius borealis), звичайного омелюха (Bombycilla garrulus), шелюгового вівчарика (Phylloscopus borealis), білощокого пісняра-лісовика (Setophaga striata), малу болотянку (Wilsonia pusilla), чорнобрового бруанта (Zonotrichia atricapilla), лапландського подорожника (Calcarius lapponicus), вохристого подорожника (Calcarius pictus) та снігову пуночку (Plectrophenax nivalis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 74 504 км², або 45 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en] та [en] в США, а також Провінційний парк Татшеншині-Алсек та Національний парк Клуейн в Канаді. У 1979 році Національний парк гір Врангеля та Святого Іллі був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Alaska–St. Elias Range tundra». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Alaska-St. Elias Range Tundra» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tundra Alyaskinskogo hrebeta ta gir Svyatogo Illi identifikator WWF NA1104 nearktichnij ekoregion tundri roztashovanij na pivnichnomu zahodi Pivnichnoyi Ameriki Tundra Alyaskinskogo hrebeta ta gir Svyatogo Illi Vid na goru Denali Alyaska Ekozona Nearktika Biom Tundra Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA1104 Mezhi Tajga rivninnih vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Alpijska tundra vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Nizinna tundra Beringiyi Girska tajga pivostrova Alyaska Tajga zatoki Kuka Tajga Midnogo plato Lisi Pivnichnih Kordilyer Tundra i krizhani polya gir tihookeanskogo uzberezhzhya Plosha km 165 125 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Kanada Ohoronyayetsya 74 504 km 45 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft gir Svyatogo IlliGeografiyaEkoregion tundri Alyaskinskogo hrebeta ta gir Svyatogo Illi ohoplyuye dovgu smugu visokih skelyastih gir sho tyagnutsya dugoyu vid uzberezhzhya zatoki Kuka cherez vnutrishnyu chastinu Alyaski ta krajnij pivdennij zahid Yukonu do en na krajnomu pivnichnomu zahodi Britanskoyi Kolumbiyi Gori ekoregionu ye chastinoyu Pivnichnoamerikanskih Kordilyer i vklyuchayut Alyaskinskij hrebet gori Vrangelya ta gori Svyatogo Illi Visota ekoregionu kolivayetsya vid rivnya morya na zahodi ta vid 600 m nad rivnem morya v dolinah do ponad 4000 m nad rivnem morya u visokogir yah Najvishoyu vershinoyu Alyaskinskogo hrebta ye gora Denali abo Mak Kinli visotoyu 6190 m yaka ye najvishoyu goroyu SShA ta vsiyeyi Pivnichnoyi Ameriki Najvishoyu vershinoyu gir Svyatogo Illi ye gora Logan visotoyu 5959 m yaka ye najvishoyu goroyu Kanadi Oskilki snigova liniya v ekoregioni roztashovana na visoti priblizno 2150 m nad rivnem morya znachnu chastinu regionu vkrivayut shiroki lodovikovi polya ta snizhniki nad yakimi pidijmayutsya izolovani skelni brili Na pivnochi ekoregion perehodit u tajgu rivninnih vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu a na pivnichnomu shodi u alpijsku tundru vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Na rivninah na pivden vid regionu poshirena tajga zatoki Kuka ta tajga Midnogo plato a v gorah tundra i krizhani polya gir tihookeanskogo uzberezhzhya KlimatV gorah ekoregionu perevazhaye tundrovij klimat ET za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv na nizkih visotah stanovit 400 mm a u visokogir yah ponad 2000 mm Serednodobovi minimalni temperaturi vzimku kolivayutsya vid 25 do 35 C a serednodobovi maksimalni temperaturi vlitku vid 18 do 22 C Na velikih visotah temperatura protyagom vsogo roku nizhcha V nizhnij chastini gir kanadskoyi chastini ekoregionu serednorichna temperatura stanovit 1 5 C serednya litnya temperatura 9 5 C a serednya zimova temperatura 14 C V ekoregioni poshirena bagatorichna merzlota FloraBilsha chastina ekoregionu predstavlena skelyastimi girskimi shilami lodovikovimi polyami ta girskimi lodovikami Na vilnih vid lodu dilyankah poshirena alpijska tundra v yakij perevazhayut karlikovi chagarniki zokrema girski driyadi Dryas octopetala ta cilnolisti driyadi Dryas integrifolia a takozh brusnici Vaccinium vitis idaea chotirigranni kassiopeyi Cassiope tetragona ta inshi predstavniki rodini veresovih Na zahishenih shilah zustrichayutsya nevisoki chagarniki abo vidnosno visoki kushi zokrema zalozisti berezi Betula glandulosa karlikovi berezi Betula nana verbi Salix spp ta zeleni vilhi Alnus alnobetula subsp sinuata Na dobre drenovanih dilyankah v dolinah poshireni ridkolissya v yakih perevazhayut sizi yalini Picea glauca ta chorni yalini Picea mariana a takozh zustrichayutsya paperovi berezi Betula papyrifera ta amerikanski osiki Populus tremuloides Na zvolozhenih dilyankah rostut puhivki Eriophorum spp ta osoki FaunaV en ta v rajoni ozera Iliamna na pivdennomu zahodi regionu meshkayut veliki populyaciyi grizli Ursus arctos horribilis Sered inshih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti baribala Ursus americanus karibu Rangifer tarandus barana Dalla Ovis dalli snigovu kozu Oreamnos americanus zvichajnogo losya Alces alces en Canis lupus occidentalis zvichajnu rosomahu Gulo gulo kanadsku vidru Lontra canadensis kanadsku ris Lynx canadensis bolotyanu ondatru Ondatra zibethicus amerikanskogo zajcya Lepus americanus sivogo babaka Marmota caligata ta arktichnogo hovraha Urocitellus parryii Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti polyarnu gagaru Gavia immer lebedya trubacha Cygnus buccinator chornodzobogo lebedya Cygnus columbianus sapsana Falco peregrinus krecheta Falco rusticolus en Accipiter atricapillus bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus berkuta Aquila chrysaetos bilu kuripku Lagopus lagopus tundrovu kuripku Lagopus muta en Lagopus leucura bilu sovu Bubo scandiacus borodatu sovu Strix nebulosa yastrubinu sovu Surnia ulula volohatogo sicha Aegolius funereus en Lanius borealis zvichajnogo omelyuha Bombycilla garrulus shelyugovogo vivcharika Phylloscopus borealis biloshokogo pisnyara lisovika Setophaga striata malu bolotyanku Wilsonia pusilla chornobrovogo bruanta Zonotrichia atricapilla laplandskogo podorozhnika Calcarius lapponicus vohristogo podorozhnika Calcarius pictus ta snigovu punochku Plectrophenax nivalis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 74 504 km abo 45 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en ta en v SShA a takozh Provincijnij park Tatshenshini Alsek ta Nacionalnij park Kluejn v Kanadi U 1979 roci Nacionalnij park gir Vrangelya ta Svyatogo Illi buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Alaska St Elias Range tundra Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Alaska St Elias Range Tundra One Earth