Гірська тайга півострова Аляска ідентифікатор WWF NA0601 неарктичний екорегіон тайги розташований на південному заході А

Гірська тайга півострова Аляска (ідентифікатор WWF: NA0601) — неарктичний екорегіон тайги, розташований на південному заході Аляски в США.

**Гірська тайга півострова Аляска**
Ландшафт ^[en]
Екозона	Неарктика
Біом	Бореальний ліс/Тайга
Статус збереження	відносно стабільний/відносно збережений
WWF	NA0601
Межі	Низинна тундра Берингії Тундра Аляскинського хребета та гір Святого Іллі Північно-Тихоокеанські прибережні ліси
Площа, км²	46 596
Країни	Сполучені Штати Америки
Охороняється	20 413 км² (86 %)
Розташування екорегіону (зеленим)

Географія

Екорегіон гірської тайги півострова Аляска простягається від річки ^[en] та затоки Кука на захід вздовж гористої південної частини півострова Аляска. Також він охоплює південну частину острова Унімак, найбільшого та найсхіднішого з Алеутських островів, та більшу частину Кадьяцького архіпелагу в Аляскинській затоці. Рельєф регіону переважно представлений пологими горами, які підіймаються на висоту до 1200 м над рівнем моря, однак деякі вулкани можуть досягати висоти 1400-2600 м над рівнем моря. Вулканічні ґрунти легко розмиваються під час сильних дощів, що іноді перешкоджає розвитку рослинності.

На півночі півострова Аляска та острова Унімак екорегіон переходить у низинну тундру Берингії, а в горах на північному сході — у тундру Аляскинського хребета та гір Святого Іллі.

Клімат

В межах екорегіону переважає відносно м'який субполярний океанічний клімат (Cfc за класифікацією кліматів Кеппена), на який великий вплив здійснює тепла Аляскинська течія. Середньорічна кількість опадів уздовж узбережжя коливається від 600 до 3300 мм, а на великих висотах вона може перевищувати 4000 мм. Середні температури взимку коливаються від -11 до 1 °C, а влітку від 6 до 15 °C. Багаторічна мерзлота в екорегіоні відсутня, однак під час плейстоцену він був вкритий льодовиком, залишки якого збереглися у високогір'ях.

Флора

На верхніх схилах гір регіону та на інших відкритих ділянках поширені карликові чагарники, зокрема чорні водянки (Empetrum nigrum), чорниці (Vaccinium spp.), арктичні верби (Salix arctica) та гірські дріяди (Dryas octopetala). В більш захищених місцях на нижчих висотах поширені невисокі чагарникові зарості, основу яких складають верби (Salix spp.), а також карликові чагарники та різнотрав'я. Також на низьких висотах поширені відносно високі кущі зеленої вільхи (Alnus alnobetula subsp. sinuata) та верби. В заплавах та на південних схилах гір зустрічаються ліси бальзамистої тополі (Populus balsamifera).

Фауна

Екорегіон вирізняється великою популяцією гризлі (Ursus arctos horribilis), яких можна побачити на берегах річок, коли ведмеді полюють на лососів. На Кадьякському архіпелазі мешкають кадьякські бурі ведмеді (Ursus arctos middendorffi), найбільші серед усіх підвидів бурого ведмедя. Серед інших ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити ^[en] (Rangifer tarandus groenlandicus), ^[en] (Alces alces gigas), ^[en] (Canis lupus occidentalis), аляскинську лисицю (Vulpes vulpes alascensis), канадську рись (Lynx canadensis), звичайну росомаху (Gulo gulo), канадську видру (Lontra canadensis), американську куницю (Martes americana), горностая (Mustela erminea), річкового візона (Neogale vison), аляскинського зайця (Lepus othus), канадського бобра (Castor canadensis), арктичного ховраха (Urocitellus parryii) та канадського голкошерста (Erethizon dorsatum).

Серед морських ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити тихоокеанського звичайного тюленя (Phoca vitulina richardsi), сивуча (Eumetopias jubatus) та морського калана (Enhydra lutris). У навколишніх водах зустрічаються білухи (Delphinapterus leucas), косатки (Orcinus orca) та сірі кити (Eschrichtius robustus). На острові Унімак, на островах затоки ^[en], на островах ^[en] та в інших прибережних частинах екорегіону знаходяться великі колонії морських птахів. Серед морських птахів, що гніздяться в екорегіоні, слід відзначити топорика (Fratercula cirrhata), тонкодзьобу кайру (Uria aalge), товстодзьобу кайру (Uria lomvia) та кочівного буревісника (Fulmarus glacialis). У прибережних водах навколо острова Кадьяк зимує понад 1,5 мільйона морських птахів.

Збереження

Оцінка 2017 року показала, що 20 413 км², або 86 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: ^[en], ^[en], ^[en], ^[en], ^[en] та ^[en].

Примітки

Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.

Посилання

«Alaska Peninsula montane taiga». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
«Alaska Peninsula Montane Taiga» — One Earth.

[dinerstein-1] Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.

[ecomap-2] Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.