Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північно-Тихоокеанські прибережні ліси (ідентифікатор WWF: NA0520) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на півдні та південному сході Аляски в США.
 Ландшафт [en] | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | NA0520 |
| Межі | Гірська тайга півострова Аляска Тайга затоки Кука Тундра і крижані поля гір тихоокеанського узбережжя |
| Площа, км² | 57 680 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 41 344 км² (72 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон північно-тихоокеанських прибережних лісів охоплює вузьку прибережну смугу шириною близько 160 км, розташовану в Південно-Східній Алясці, між узбережжям Тихого океану та горами Берегового хребта. Він простягається на 1600 км широкою дугою вздовж узбережжя Аляскинської затоки, від північно-східної частини Кадьяцького архіпелагу та південної частини Кенайського півострова, через затоку Принца Вільгельма до архіпелагу Олександра. В горах Берегових хребтів екорегіон переходить у тундру та крижані поля гір тихоокеанського узбережжя.
Екорегіон вклюєчає тисячі дрібних і кілька великих гористих островів, довгі прибережні долини та вузькі затоки і фіорди, які були висічені льодовиками серед гір, утворивши надзвичайно розчленовану берегову лінію. Північна частина екорегіону складається з мозаїки передгір'їв, прибережних низовин, утворних алювіальними конусами, піднесених естуаріїв, морен, друмлінів, дюн, річкових дельт та морських терас. Південна частина екорегіону характеризується численними лійками, печерами та іншими карстовими формами рельєфу. Ґрунти регіону представлені [en] та сподосолями.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає напрочуд м'який, як для його широти, помірний морський клімат (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена), а в горах та на півночі регіону — субполярний океанічний клімат (Cfc за класифікацією Кеппена). Завдяки впливу теплої Аляскинської течії клімат регіону характеризується унікальним поєднанням помірних температур та екстримально великої кількості опадів. Середньорічна кількість опадів коливається від 762 до 5588 мм, і в середньому становить 2450 мм. Локальні відмінності в кількості опадів, як в межах всього регіону, так і на окремих островах, здебільшого спричинені ефектом дощової тіні та іншими топографічними особливостями. Вони є важливим фактором, який впливає на поширення рослинності.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є помірні дощові ліси, які складають четверту частину від всіх помірних дощових лісів світу. Основу прибережних дощових лісів складають сіткійські ялини (Picea sitchensis), західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та гірські тсуґи (Tsuga mertensiana). Серед інших дерев, поширених в лісах регіону, слід відзначити скручену сосну (Pinus contorta), велетенську тую (Thuja plicata) та нутканський кипарис (Callitropsis nootkatensis). Уздовж річок або в інших погано дренованих місцевостях ростуть широколистяні дерева, зокрема вільхи (Alnus spp.), каліфорнійські тополі (Populus trichocarpa) та паперові берези (Betula papyrifera). Велика кількість опадів призводить до майже повної відсутності пожеж, що є практично унікальним явищем серед хвойних лісів Північної Америки.
Флористичне різноманіття лісів екорегіону є нижчим порівняно з різноманіттям помірних дощових лісів, поширених південніше. Однак деякі частини екорегіону, такі як острови [en] і Кадьяк, а також узбережжя [en], уникли зледеніння в плейстоцені і були рефугіумами для багатох видів рослин, зокрема для кількох ендемічних підвидів.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити гризлі (Ursus arctos horribilis), барибала (Ursus americanus), звичайного лося (Alces alces), [en] (Canis lupus occidentalis), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), канадську рись (Lynx canadensis), канадську видру (Lontra canadensis), [en] (Martes caurina), американського зайця (Lepus americanus), канадського бобра (Castor canadensis), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus) та канадського голкошерста (Erethizon dorsatum). Серед майже ендемічних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Mustela haidarum), кадьякського бурого ведмедя (Ursus arctos middendorffi) та [en] (Odocoileus hemionus sitkensis). Ендеміками екорегіону є [en] (Canis lupus ligoni), поширені на архіпелазі Олександра, та сіткійські бурі ведмеді (Ursus arctos sitkensis), поширені на Адміралтейському острові та на островах Баранова і Чикагова, які разом відомі як [en].
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити білу куріпку (Lagopus lagopus), тундрову куріпку (Lagopus muta), [en] (Lagopus leucura), [en] (Canachites canadensis), американського орябка (Bonasa umbellus), [en] (Dendragapus fuliginosus), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), довгодзьобого пижика (Brachyramphus marmoratus), віргінського пугача (Bubo virginianus), західну сплюшку (Megascops kennicottii), волохатого дятла (Leuconotopicus villosus), пухнастого дятла (Dryobates pubescens), вогнистого колібрі-крихітку (Selasphorus rufus), кордильєрського волоочка (Troglodytes pacificus), світлоброву золотомушку (Regulus satrapa), західну цитринку (Geothlypis tolmiei), співочу пасовку (Melospiza melodia), рябогруду вівсянку (Passerella iliaca), плямистоволого дрозда-короткодзьоба (Catharus guttatus), дрозда-короткодзьоба Свенсона (Catharus ustulatus), рудобрового квічаля (Ixoreus naevius), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra) та сивоголового катуньчика (Leucosticte tephrocotis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 41 344 км², або 72 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний ліс Чугач та Національний парк Глейшер-Бей.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Northern Pacific coastal forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northern Pacific Alaskan Coastal Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno Tihookeanski priberezhni lisi identifikator WWF NA0520 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na pivdni ta pivdennomu shodi Alyaski v SShA Pivnichno Tihookeanski priberezhni lisi Landshaft en Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA0520 Mezhi Girska tajga pivostrova Alyaska Tajga zatoki Kuka Tundra i krizhani polya gir tihookeanskogo uzberezhzhya Plosha km 57 680 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 41 344 km 72 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Tsugovij lis v en GeografiyaEkoregion pivnichno tihookeanskih priberezhnih lisiv ohoplyuye vuzku priberezhnu smugu shirinoyu blizko 160 km roztashovanu v Pivdenno Shidnij Alyasci mizh uzberezhzhyam Tihogo okeanu ta gorami Beregovogo hrebta Vin prostyagayetsya na 1600 km shirokoyu dugoyu vzdovzh uzberezhzhya Alyaskinskoyi zatoki vid pivnichno shidnoyi chastini Kadyackogo arhipelagu ta pivdennoyi chastini Kenajskogo pivostrova cherez zatoku Princa Vilgelma do arhipelagu Oleksandra V gorah Beregovih hrebtiv ekoregion perehodit u tundru ta krizhani polya gir tihookeanskogo uzberezhzhya Ekoregion vklyuyechaye tisyachi dribnih i kilka velikih goristih ostroviv dovgi priberezhni dolini ta vuzki zatoki i fiordi yaki buli visicheni lodovikami sered gir utvorivshi nadzvichajno rozchlenovanu beregovu liniyu Pivnichna chastina ekoregionu skladayetsya z mozayiki peredgir yiv priberezhnih nizovin utvornih alyuvialnimi konusami pidnesenih estuariyiv moren drumliniv dyun richkovih delt ta morskih teras Pivdenna chastina ekoregionu harakterizuyetsya chislennimi lijkami pecherami ta inshimi karstovimi formami relyefu Grunti regionu predstavleni en ta spodosolyami KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye naprochud m yakij yak dlya jogo shiroti pomirnij morskij klimat Cfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a v gorah ta na pivnochi regionu subpolyarnij okeanichnij klimat Cfc za klasifikaciyeyu Keppena Zavdyaki vplivu teployi Alyaskinskoyi techiyi klimat regionu harakterizuyetsya unikalnim poyednannyam pomirnih temperatur ta ekstrimalno velikoyi kilkosti opadiv Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 762 do 5588 mm i v serednomu stanovit 2450 mm Lokalni vidminnosti v kilkosti opadiv yak v mezhah vsogo regionu tak i na okremih ostrovah zdebilshogo sprichineni efektom doshovoyi tini ta inshimi topografichnimi osoblivostyami Voni ye vazhlivim faktorom yakij vplivaye na poshirennya roslinnosti FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye pomirni doshovi lisi yaki skladayut chetvertu chastinu vid vsih pomirnih doshovih lisiv svitu Osnovu priberezhnih doshovih lisiv skladayut sitkijski yalini Picea sitchensis zahidni tsugi Tsuga heterophylla ta girski tsugi Tsuga mertensiana Sered inshih derev poshirenih v lisah regionu slid vidznachiti skruchenu sosnu Pinus contorta veletensku tuyu Thuja plicata ta nutkanskij kiparis Callitropsis nootkatensis Uzdovzh richok abo v inshih pogano drenovanih miscevostyah rostut shirokolistyani dereva zokrema vilhi Alnus spp kalifornijski topoli Populus trichocarpa ta paperovi berezi Betula papyrifera Velika kilkist opadiv prizvodit do majzhe povnoyi vidsutnosti pozhezh sho ye praktichno unikalnim yavishem sered hvojnih lisiv Pivnichnoyi Ameriki Floristichne riznomanittya lisiv ekoregionu ye nizhchim porivnyano z riznomanittyam pomirnih doshovih lisiv poshirenih pivdennishe Odnak deyaki chastini ekoregionu taki yak ostrovi en i Kadyak a takozh uzberezhzhya en unikli zledeninnya v plejstoceni i buli refugiumami dlya bagatoh vidiv roslin zokrema dlya kilkoh endemichnih pidvidiv FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti grizli Ursus arctos horribilis baribala Ursus americanus zvichajnogo losya Alces alces en Canis lupus occidentalis zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes kanadsku ris Lynx canadensis kanadsku vidru Lontra canadensis en Martes caurina amerikanskogo zajcya Lepus americanus kanadskogo bobra Castor canadensis chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus ta kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum Sered majzhe endemichnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Mustela haidarum kadyakskogo burogo vedmedya Ursus arctos middendorffi ta en Odocoileus hemionus sitkensis Endemikami ekoregionu ye en Canis lupus ligoni poshireni na arhipelazi Oleksandra ta sitkijski buri vedmedi Ursus arctos sitkensis poshireni na Admiraltejskomu ostrovi ta na ostrovah Baranova i Chikagova yaki razom vidomi yak en Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti bilu kuripku Lagopus lagopus tundrovu kuripku Lagopus muta en Lagopus leucura en Canachites canadensis amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus en Dendragapus fuliginosus bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus dovgodzobogo pizhika Brachyramphus marmoratus virginskogo pugacha Bubo virginianus zahidnu splyushku Megascops kennicottii volohatogo dyatla Leuconotopicus villosus puhnastogo dyatla Dryobates pubescens vognistogo kolibri krihitku Selasphorus rufus kordilyerskogo voloochka Troglodytes pacificus svitlobrovu zolotomushku Regulus satrapa zahidnu citrinku Geothlypis tolmiei spivochu pasovku Melospiza melodia ryabogrudu vivsyanku Passerella iliaca plyamistovologo drozda korotkodzoba Catharus guttatus drozda korotkodzoba Svensona Catharus ustulatus rudobrovogo kvichalya Ixoreus naevius yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra ta sivogolovogo katunchika Leucosticte tephrocotis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 41 344 km abo 72 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij lis Chugach ta Nacionalnij park Glejsher Bej PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Northern Pacific coastal forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern Pacific Alaskan Coastal Forests One Earth