Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тайга рівнинних внутрішніх районів Аляски та Юкону (ідентифікатор WWF: NA0607) — неарктичний екорегіон тайги, розташований у внутрішніх районах Аляски в США та Юкону в Канаді.
 Тайга в місці злиття річок [en] та Юкон | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Бореальний ліс/Тайга |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | NA0607 |
| Межі | Альпійська тундра внутрішніх районів Аляски та Юкону Низинна тундра Берингії Гірська тундра Берингії Тундра хребтів Брукс та Брітіш Тундра арктичних передгір'їв Альпійська тундра гір Огілві та Маккензі Тундра Аляскинського хребета та гір Святого Іллі Тайга Північно-Західних територій |
| Площа, км² | 426 117 |
| Країни | Сполучені Штати Америки, Канада |
| Охороняється | 147 339 км² (35 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон тайги рівнинних внутрішніх районів Аляски та Юкону охоплює більшу частину внутрішніх районів Аляски та частину північного Юкону. На заході, в районі [en], він простягається до узбережжя Берингового моря, з півночі обмежений горами [en], зі сходу — горами [en], а з півдня — горами Аляскинського хребта. Рельєф регіону представлений рівнинами, по яким розкидані невисокі пагорби, та майже пласкими низовинами вздовж великих річок, такими як [en], розташована в місці впадіння річок [en] та [en] в річку Юкон. Висота регіону коливається від рівня моря до приблизно 600 м над рівнем моря. Найвища вершина екорегіону розташована на рівнині Ігл-Плейн в Юконі, на висоті 925 м над рівнем моря. Під тонким шаром ґрунтів регіону поширена багаторічна мерзлота.
Територія екорегіону не була вкрита льодовиком протягом плейстоцену і була частиною великого плейстоценового рефугіуму Берингії, який під час льодовикових періодів був вкритий тундростепом. Цей регіон, очевидно, був занадто сухим для утворення льодовиків. В рефугіумі збереглися різноманітні види рослин та тварин, які після відступу льодовиків змогли повторно колонізувати навколишні території.
В горах, розташованих у внутрішній частині Аляски, таких як гори [en] та [en], екорегіон переходить у альпійську тундру внутрішніх районів Аляски та Юкону. На захід від екорегіону поширена низинна тундра Берингії та гірська тундра Берингії, на північ — тундра хребтів Брукс та Брітіш, на схід — альпійська тундра гір Огілві та Маккензі, а на південь — тундра Аляскинського хребета та гір Святого Іллі.
Клімат
В межах екорегіону переважає субарктичний клімат (Dfc або Dsc за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується коротким теплим літом та довгою холодною зимою. Із заходу на схід зростає річна амплітуда температури та кількість опадів. Середньорічна кількість опадів коливається від 250 до 550 мм, а на півночі Юкону вона становить до 170 мм. Середньодобові мінімальні температури взимку коливаються від -35 до -18 °C, а середньодобові максимальні температури влітку коливаються від 17 до 22 °C. Незважаючи на близькість канадської частини екорегіону до моря Бофорта, її клімат є різко континентальним. Середньорічна температура в канадській частині регіону загалом коливається від -10 до -6,5 °C, збільшуючись з півночі на південь. Середня температура взимку там коливається від -27 до -23,5 °C, а влітку — від 7,5 до 10 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є ялинові ліси. На теплих та сухих схилах пагорбів, на річкових терасах та біля верхньої межі лісу поширені ліси сизої ялини (Picea glauca). Чорні ялини (Picea mariana) зустрічаються в подібних районах, але є більш толерантними до погано дренованих ґрунтів, і тому переважають у низинах та в інших вологих районах. На берегах річкових меандрів ростуть верби (Salix spp.), вільхи (Alnus spp.), бальзамисті тополі (Populus balsamifera) та американські осики (Populus tremuloides). З часом на цих територіях починають рости ялини.
На нещодавно порушених ділянках, поблизу верхньої межі лісу, на північних схилах пагорбів та на інших вологих територіях поширені чагарникові угруповання, в яких переважають верби, вільхи та карликові берези (Betula spp.). На болотах, зокрема на рівнинах [en] в Юконі, поширені чагарниково-злакові угруповання, основу яких складають верби, карликові берези, звичайне багно (Rhododendron tomentosum), чагарниковий перстач (Dasiphora fruticosa), піхвясті пухівки (Eriophorum vaginatum) та різноманітні осоки (Carex spp.). На теплих південних схилах зустрічаються рідкісні рослини, такі як [sv] (Oreocarya shackletteana), [en] (Erysimum asperum) та [en] (Eriogonum flavum), які є реліктами пізньоплейстоценового тундростепу. Лісові пожежі, спричинені блискавками, часто трапляються в екорегіоні. Вони підтримують існування мінливої мозаїки трав'янистих та чагарникових угруповань, а також широколистяних, хвойних та мішаних лісів.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити гризлі (Ursus arctos horribilis), барибала (Ursus americanus), [en] (Alces alces gigas), [en] (Canis lupus occidentalis), аляскинську лисицю (Vulpes vulpes alascensis), канадську рись (Lynx canadensis), звичайну росомаху (Gulo gulo), канадську видру (Lontra canadensis), американську куницю (Martes americana), горностая (Mustela erminea), американського зайця (Lepus americanus), північну літягу (Glaucomys sabrinus), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus) та канадського голкошерста (Erethizon dorsatum). На берегах річок поширені канадські бобри (Castor canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). В XX столітті в регіоні були реінтродуковані [en] (Bison bison athabascae). Через територію екорегіону проходять великі [en] [en] (Rangifer tarandus groenlandicus). Стадо порк'юпайнових карибу, чисельність якого у 2017 році становила рекордні 202-235 тисяч особин, зимує в цьому екорегіоні, а влітку мігрує на північ, до узбережжя моря Бофорта, на відстань 2400 км, що є одним з найдовших маршрутів міграції серед наземних тварин.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити звичайного крука (Corvus corax), скопу (Pandion haliaetus), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), беркута (Aquila chrysaetos). білу куріпку (Lagopus lagopus), тундрову куріпку (Lagopus muta), [en] (Canachites canadensis), американського орябка (Bonasa umbellus), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), північного піві (Contopus cooperi), бурого піві (Contopus sordidulus), ялинового піві-малюка (Empidonax hammondii), вільхового піві-малюка (Empidonax alnorum), річкового смугастовольця (Parkesia noveboracensis), оливкового червоїда (Leiothlypis celata), золотистого пісняра-лісовика (Setophaga petechia), білощокого пісняра-лісовика (Dendroica striata), малу болотянку (Wilsonia pusilla), північного трупіальця (Euphagus carolinus), вохристу пасовку (Melospiza lincolnii), тайгового смеречника (Pinicola enucleator), малого дрозда-короткодзьоба (Catharus minimus), дрозда-короткодзьоба Свенсона (Catharus ustulatus), канадську гаїчку (Poecile hudsonicus) та сіроголову гаїчку (Poecile cinctus). На берегах річок та інших водно-болотних угідь регіону зустрічаються різноманітні водоплавні та коловодні птахи, зокрема американські черні (Aythya affinis), північні шилохвости (Anas acuta), білолобі турпани (Melanitta perspicillata), американські свищі (Mareca americana) та канадські журавлі (Antigone canadensis). Юконська рівнина є одним з найважливіших місць для гніздування водоплавних птахів у Північній Америці, де гніздиться приблизно 15-20 % світової популяції довгодзьобих попелюхів (Aythya valisineria). В річці Порк'юпайн нерестяться чавичі (Oncorhynchus tshawytscha) та інші лососі.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 147 339 км², або 35 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в США, а також Національний парк Вонтут в Канаді.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Interior Alaska–Yukon lowland taiga». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Interior Alaska-Yukon Lowland Taiga» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajga rivninnih vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu identifikator WWF NA0607 nearktichnij ekoregion tajgi roztashovanij u vnutrishnih rajonah Alyaski v SShA ta Yukonu v Kanadi Tajga rivninnih vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Tajga v misci zlittya richok en ta Yukon Ekozona Nearktika Biom Borealnij lis Tajga Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA0607 Mezhi Alpijska tundra vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Nizinna tundra Beringiyi Girska tundra Beringiyi Tundra hrebtiv Bruks ta British Tundra arktichnih peredgir yiv Alpijska tundra gir Ogilvi ta Makkenzi Tundra Alyaskinskogo hrebeta ta gir Svyatogo Illi Tajga Pivnichno Zahidnih teritorij Plosha km 426 117 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Kanada Ohoronyayetsya 147 339 km 35 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Meandri richki en ta navkolishnya tajga Richka en ta navkolishnya tajgaGeografiyaEkoregion tajgi rivninnih vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu ohoplyuye bilshu chastinu vnutrishnih rajoniv Alyaski ta chastinu pivnichnogo Yukonu Na zahodi v rajoni en vin prostyagayetsya do uzberezhzhya Beringovogo morya z pivnochi obmezhenij gorami en zi shodu gorami en a z pivdnya gorami Alyaskinskogo hrebta Relyef regionu predstavlenij rivninami po yakim rozkidani nevisoki pagorbi ta majzhe plaskimi nizovinami vzdovzh velikih richok takimi yak en roztashovana v misci vpadinnya richok en ta en v richku Yukon Visota regionu kolivayetsya vid rivnya morya do priblizno 600 m nad rivnem morya Najvisha vershina ekoregionu roztashovana na rivnini Igl Plejn v Yukoni na visoti 925 m nad rivnem morya Pid tonkim sharom gruntiv regionu poshirena bagatorichna merzlota Teritoriya ekoregionu ne bula vkrita lodovikom protyagom plejstocenu i bula chastinoyu velikogo plejstocenovogo refugiumu Beringiyi yakij pid chas lodovikovih periodiv buv vkritij tundrostepom Cej region ochevidno buv zanadto suhim dlya utvorennya lodovikiv V refugiumi zbereglisya riznomanitni vidi roslin ta tvarin yaki pislya vidstupu lodovikiv zmogli povtorno kolonizuvati navkolishni teritoriyi V gorah roztashovanih u vnutrishnij chastini Alyaski takih yak gori en ta en ekoregion perehodit u alpijsku tundru vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Na zahid vid ekoregionu poshirena nizinna tundra Beringiyi ta girska tundra Beringiyi na pivnich tundra hrebtiv Bruks ta British na shid alpijska tundra gir Ogilvi ta Makkenzi a na pivden tundra Alyaskinskogo hrebeta ta gir Svyatogo Illi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye subarktichnij klimat Dfc abo Dsc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya korotkim teplim litom ta dovgoyu holodnoyu zimoyu Iz zahodu na shid zrostaye richna amplituda temperaturi ta kilkist opadiv Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 250 do 550 mm a na pivnochi Yukonu vona stanovit do 170 mm Serednodobovi minimalni temperaturi vzimku kolivayutsya vid 35 do 18 C a serednodobovi maksimalni temperaturi vlitku kolivayutsya vid 17 do 22 C Nezvazhayuchi na blizkist kanadskoyi chastini ekoregionu do morya Boforta yiyi klimat ye rizko kontinentalnim Serednorichna temperatura v kanadskij chastini regionu zagalom kolivayetsya vid 10 do 6 5 C zbilshuyuchis z pivnochi na pivden Serednya temperatura vzimku tam kolivayetsya vid 27 do 23 5 C a vlitku vid 7 5 do 10 C FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye yalinovi lisi Na teplih ta suhih shilah pagorbiv na richkovih terasah ta bilya verhnoyi mezhi lisu poshireni lisi sizoyi yalini Picea glauca Chorni yalini Picea mariana zustrichayutsya v podibnih rajonah ale ye bilsh tolerantnimi do pogano drenovanih gruntiv i tomu perevazhayut u nizinah ta v inshih vologih rajonah Na beregah richkovih meandriv rostut verbi Salix spp vilhi Alnus spp balzamisti topoli Populus balsamifera ta amerikanski osiki Populus tremuloides Z chasom na cih teritoriyah pochinayut rosti yalini Na neshodavno porushenih dilyankah poblizu verhnoyi mezhi lisu na pivnichnih shilah pagorbiv ta na inshih vologih teritoriyah poshireni chagarnikovi ugrupovannya v yakih perevazhayut verbi vilhi ta karlikovi berezi Betula spp Na bolotah zokrema na rivninah en v Yukoni poshireni chagarnikovo zlakovi ugrupovannya osnovu yakih skladayut verbi karlikovi berezi zvichajne bagno Rhododendron tomentosum chagarnikovij perstach Dasiphora fruticosa pihvyasti puhivki Eriophorum vaginatum ta riznomanitni osoki Carex spp Na teplih pivdennih shilah zustrichayutsya ridkisni roslini taki yak sv Oreocarya shackletteana en Erysimum asperum ta en Eriogonum flavum yaki ye reliktami piznoplejstocenovogo tundrostepu Lisovi pozhezhi sprichineni bliskavkami chasto traplyayutsya v ekoregioni Voni pidtrimuyut isnuvannya minlivoyi mozayiki trav yanistih ta chagarnikovih ugrupovan a takozh shirokolistyanih hvojnih ta mishanih lisiv FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti grizli Ursus arctos horribilis baribala Ursus americanus en Alces alces gigas en Canis lupus occidentalis alyaskinsku lisicyu Vulpes vulpes alascensis kanadsku ris Lynx canadensis zvichajnu rosomahu Gulo gulo kanadsku vidru Lontra canadensis amerikansku kunicyu Martes americana gornostaya Mustela erminea amerikanskogo zajcya Lepus americanus pivnichnu lityagu Glaucomys sabrinus chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus ta kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum Na beregah richok poshireni kanadski bobri Castor canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus V XX stolitti v regioni buli reintrodukovani en Bison bison athabascae Cherez teritoriyu ekoregionu prohodyat veliki en en Rangifer tarandus groenlandicus Stado pork yupajnovih karibu chiselnist yakogo u 2017 roci stanovila rekordni 202 235 tisyach osobin zimuye v comu ekoregioni a vlitku migruye na pivnich do uzberezhzhya morya Boforta na vidstan 2400 km sho ye odnim z najdovshih marshrutiv migraciyi sered nazemnih tvarin Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zvichajnogo kruka Corvus corax skopu Pandion haliaetus bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus berkuta Aquila chrysaetos bilu kuripku Lagopus lagopus tundrovu kuripku Lagopus muta en Canachites canadensis amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus kanadsku kukshu Perisoreus canadensis pivnichnogo pivi Contopus cooperi burogo pivi Contopus sordidulus yalinovogo pivi malyuka Empidonax hammondii vilhovogo pivi malyuka Empidonax alnorum richkovogo smugastovolcya Parkesia noveboracensis olivkovogo chervoyida Leiothlypis celata zolotistogo pisnyara lisovika Setophaga petechia biloshokogo pisnyara lisovika Dendroica striata malu bolotyanku Wilsonia pusilla pivnichnogo trupialcya Euphagus carolinus vohristu pasovku Melospiza lincolnii tajgovogo smerechnika Pinicola enucleator malogo drozda korotkodzoba Catharus minimus drozda korotkodzoba Svensona Catharus ustulatus kanadsku gayichku Poecile hudsonicus ta sirogolovu gayichku Poecile cinctus Na beregah richok ta inshih vodno bolotnih ugid regionu zustrichayutsya riznomanitni vodoplavni ta kolovodni ptahi zokrema amerikanski cherni Aythya affinis pivnichni shilohvosti Anas acuta bilolobi turpani Melanitta perspicillata amerikanski svishi Mareca americana ta kanadski zhuravli Antigone canadensis Yukonska rivnina ye odnim z najvazhlivishih misc dlya gnizduvannya vodoplavnih ptahiv u Pivnichnij Americi de gnizditsya priblizno 15 20 svitovoyi populyaciyi dovgodzobih popelyuhiv Aythya valisineria V richci Pork yupajn nerestyatsya chavichi Oncorhynchus tshawytscha ta inshi lososi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 147 339 km abo 35 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en ta en v SShA a takozh Nacionalnij park Vontut v Kanadi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Interior Alaska Yukon lowland taiga Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Interior Alaska Yukon Lowland Taiga One Earth