Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Напіввічнозелені ліси долини Брахмапутри (ідентифікатор WWF: IM0105) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований у Північно-Східній Індії та на крайньому півдні Бутану.
 Стадо слонів у Національного парку Манас (Індія) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0105 |
| Межі | Східногімалайські широколистяні ліси Гімалайські субтропічні широколисті ліси Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу Субтропічні ліси Мегхалаї Дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину |
| Площа, км² | 56 613 |
| Країни | Індія, Бутан |
| Охороняється | 2824 км² (5 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон напіввічнозелених лісів долини Брахмапутри охоплює [en], сформовану алювіальними відкладами річки Брахмапутра, яка стікає зі [en] і тече понад 600 км на південний захід, після чого повертає на південь і впадає в Ганг, який впадає в Бенгальську затоку, утворюючи велику дельту. Екорегіон розташований переважно на території індійського штату Ассам, а також на території сусідніх штатів Аруначал-Прадеш і Мегхалая та на крайньому півдні Бутану. На півночі, в передгір'ях Гімалаїв, екорегіон переходить у гімалайські субтропічні широколистяні ліси та у східногімалайські широколистяні ліси, на півдні, на пагорбах на лівому березі Брахмапутри — у субтропічні ліси Мегхалаї, а на заході — у вологі листяні ліси долини нижнього Гангу.
Північно-Східна Індія, де розташований екорегіон, була тим місцем, де Індійський субконтинент, рухаючись на північ, зіштовхнувся з Євразією в ранньому еоцені, близько 40-50 мільйонів років назад. Рівнини регіону були воротами, через які відбувався [en] між індійською та малайською фаунами.
З червня по вересень в екорегіоні дмуть південно-західні мусони, які приносять від 1500 до 3000 мм опадів, залежно від топографії, та спричиняють розлив річок. Велика кількість опадів та алювіальні ґрунти регіону, сформовані відкладами річки Брахмапутри, а також її приток Манас та [en], призвели до того, що регіон був густо населений людьми, значна частина його лісів була вирубана, а його земля екстенсивно оброблялася протягом тисячоліть.
Флора
У той час як сезон мусонів жаркий та вологий, зима в регіоні прохолодна та суха. Рослинний покрив екорегіону представлений напіввічнозеленими лісами, флора яких пристосована до цих екологічних та кліматичних коливань. Серед лісових угруповань екорегіону виділяють напіввічнозелені ліси Ассамської долини, напіввічнозелені ліси ассамських алювіальних рівнин, напіввічнозелені ліси східних передгір'їв, субгімалайські світлі алювіальні напіввічнозелені ліси, східні алювіальні вторинні напіввічнозелені ліси, субгімалайські вторинні вологі мішані ліси та напіввічнозелені ліси [en]. Більшість пралісів екорегіону були перетворені на луки внаслідок століть регулярних лісових пожеж, спричинених людьми. Невеликі ділянки лісу наразі збереглися вздовж бутано-індійського кордону та вздовж кордону Ассаму та Мегхалаї.
Серед вічнозелених дерев, поширених в лісах регіону, слід відзначити різні види [en] (Syzygium spp.), коричників (Cinnamomum spp.), хлібних дерев (Artocarpus spp.) та представників родини магнолієвих (Magnoliaceae), а серед листопадних дерев, — [en] (Terminalia myriocarpa), [sv](Terminalia citrina), [en] (Terminalia elliptica), голоцвітий тетрамелес (Tetrameles nudiflora) та різні види [en] (Stereospermum spp.). Зазвичай крони дерев в напіввічнозелених лісах розташовані на висоті 20-30 м над землею.
В підліску напіввічнозелених лісів поширені голоцвіті тетрамелеси (Tetrameles nudiflora), [en] (Mesua ferrea), різні види [en] (Phoebe spp.), [en] (Machilus spp.), [en] (Actinodaphne spp.), [en] (Polyalthia spp.), [en] (Aphanamixis spp.) і стереоспермумів (Stereospermum spp.), та різні представники родин Мелієві (Meliaceae), Фісташкові (Anacardiaceae), Мускатникові (Myristicaceae), Лаврові (Lauraceae) та Магнолієві (Magnoliaceae). Також в підліску поширені [en] (Bambusa bambos), [en] (Dendrocalamus hamiltonii), [en] (Melocanna baccifera) та інші бамбуки.
В порушених середовищах, особливо на територіях, що постраждали від пожежі, зустрічаються салові дерева (Shorea robusta), які становлять основу субклімаксових угруповань. Також у вторинних лісах регіону зустрічаються різноманітні діптерокарпуси (Dipterocarpus spp.). В прибережних районах Брахмапутри поширені вологі вторинні луки, флора яких подібна до флори луків Тераї-Дуару.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 122 види ссавців, серед яких слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), індійського леопарда (Panthera pardus fusca), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), ведмедя-губача (Melursus ursinus), індійського замбара (Rusa unicolor), барасингу (Rucervus duvaucelii), азійського арні (Bubalus arnee), гаура (Bos gaurus), чубатого лангура (Trachypithecus pileatus) та [en] (Nycticebus bengalensis). Тут мешкає найбільша в Індії популяція індійських слонів (Elephas maximus) та найбільша у світі популяція індійських носорогів (Rhinoceros unicornis). З навколишніх гірських схилів в долини регіону час від часу спускаються гімалайські ведмеді (Ursus thibetanus).
Широка річка Брахмапутра, яка протікає через територію екорегіону, слугує біогеографічним бар'єром для деяких видів тварин. Так, на південному березі цієї річки зустрічаються західні хулоки (Hoolock hoolock), ведмежі макаки (Macaca arctoides) та північні свинохвості макаки (Macaca leonina), а на північному березі — майже ендемічні індійські лангури (Trachypithecus geei). Також на північному березі Брахмапутри мешкають рідкісні щетинясті зайці (Caprolagus hispidus) та ендемічні карликові свині (Porcula salvania), які перебувають під загрозою зникнення, а в самій річці — рідкісні гангські дельфіни (Platanista gangetica).
В межах екорегіону зустрічається понад 370 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Lophura leucomelanos), [en] (Polyplectron bicalcaratum), болотяного турача (Ortygornis gularis), дворогого гомрая (Buceros bicornis), непальського калао (Aceros nipalensis), малабарського птаха-носорога (Anthracoceros albirostris) та дуже рідкісного бенгальського флорікана (Houbaropsis bengalensis). Серед майже ендемічних птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити [en] (Perdicula manipurensis), болотяну принію (Laticilla cinerascens), болотяного баблера (Pellorneum palustre), гімалайську сутору (Paradoxornis flavirostris) та асамського тимельовця (Pterorhinus nuchalis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 2824 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Манас, [en], [en], [en], Національний парк Казіранґа, [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Індії, а також [en] в Бутані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Brahmaputra Valley semi-evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Brahmaputra Valley Semi-Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napivvichnozeleni lisi dolini Brahmaputri identifikator WWF IM0105 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij u Pivnichno Shidnij Indiyi ta na krajnomu pivdni Butanu Napivvichnozeleni lisi dolini Brahmaputri Stado sloniv u Nacionalnogo parku Manas Indiya Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0105 Mezhi Shidnogimalajski shirokolistyani lisi Gimalajski subtropichni shirokolisti lisi Vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Subtropichni lisi Meghalayi Doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu Plosha km 56 613 Krayini Indiya Butan Ohoronyayetsya 2824 km 5 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Indijskij nosorig u Nacionalnomj parku KazirangaGeografiyaEkoregion napivvichnozelenih lisiv dolini Brahmaputri ohoplyuye en sformovanu alyuvialnimi vidkladami richki Brahmaputra yaka stikaye zi en i teche ponad 600 km na pivdennij zahid pislya chogo povertaye na pivden i vpadaye v Gang yakij vpadaye v Bengalsku zatoku utvoryuyuchi veliku deltu Ekoregion roztashovanij perevazhno na teritoriyi indijskogo shtatu Assam a takozh na teritoriyi susidnih shtativ Arunachal Pradesh i Meghalaya ta na krajnomu pivdni Butanu Na pivnochi v peredgir yah Gimalayiv ekoregion perehodit u gimalajski subtropichni shirokolistyani lisi ta u shidnogimalajski shirokolistyani lisi na pivdni na pagorbah na livomu berezi Brahmaputri u subtropichni lisi Meghalayi a na zahodi u vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Pivnichno Shidna Indiya de roztashovanij ekoregion bula tim miscem de Indijskij subkontinent ruhayuchis na pivnich zishtovhnuvsya z Yevraziyeyu v rannomu eoceni blizko 40 50 miljoniv rokiv nazad Rivnini regionu buli vorotami cherez yaki vidbuvavsya en mizh indijskoyu ta malajskoyu faunami Z chervnya po veresen v ekoregioni dmut pivdenno zahidni musoni yaki prinosyat vid 1500 do 3000 mm opadiv zalezhno vid topografiyi ta sprichinyayut rozliv richok Velika kilkist opadiv ta alyuvialni grunti regionu sformovani vidkladami richki Brahmaputri a takozh yiyi pritok Manas ta en prizveli do togo sho region buv gusto naselenij lyudmi znachna chastina jogo lisiv bula virubana a jogo zemlya ekstensivno obroblyalasya protyagom tisyacholit FloraU toj chas yak sezon musoniv zharkij ta vologij zima v regioni proholodna ta suha Roslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij napivvichnozelenimi lisami flora yakih pristosovana do cih ekologichnih ta klimatichnih kolivan Sered lisovih ugrupovan ekoregionu vidilyayut napivvichnozeleni lisi Assamskoyi dolini napivvichnozeleni lisi assamskih alyuvialnih rivnin napivvichnozeleni lisi shidnih peredgir yiv subgimalajski svitli alyuvialni napivvichnozeleni lisi shidni alyuvialni vtorinni napivvichnozeleni lisi subgimalajski vtorinni vologi mishani lisi ta napivvichnozeleni lisi en Bilshist pralisiv ekoregionu buli peretvoreni na luki vnaslidok stolit regulyarnih lisovih pozhezh sprichinenih lyudmi Neveliki dilyanki lisu narazi zbereglisya vzdovzh butano indijskogo kordonu ta vzdovzh kordonu Assamu ta Meghalayi Sered vichnozelenih derev poshirenih v lisah regionu slid vidznachiti rizni vidi en Syzygium spp korichnikiv Cinnamomum spp hlibnih derev Artocarpus spp ta predstavnikiv rodini magnoliyevih Magnoliaceae a sered listopadnih derev en Terminalia myriocarpa sv Terminalia citrina en Terminalia elliptica golocvitij tetrameles Tetrameles nudiflora ta rizni vidi en Stereospermum spp Zazvichaj kroni derev v napivvichnozelenih lisah roztashovani na visoti 20 30 m nad zemleyu V pidlisku napivvichnozelenih lisiv poshireni golocviti tetramelesi Tetrameles nudiflora en Mesua ferrea rizni vidi en Phoebe spp en Machilus spp en Actinodaphne spp en Polyalthia spp en Aphanamixis spp i stereospermumiv Stereospermum spp ta rizni predstavniki rodin Meliyevi Meliaceae Fistashkovi Anacardiaceae Muskatnikovi Myristicaceae Lavrovi Lauraceae ta Magnoliyevi Magnoliaceae Takozh v pidlisku poshireni en Bambusa bambos en Dendrocalamus hamiltonii en Melocanna baccifera ta inshi bambuki V porushenih seredovishah osoblivo na teritoriyah sho postrazhdali vid pozhezhi zustrichayutsya salovi dereva Shorea robusta yaki stanovlyat osnovu subklimaksovih ugrupovan Takozh u vtorinnih lisah regionu zustrichayutsya riznomanitni dipterokarpusi Dipterocarpus spp V priberezhnih rajonah Brahmaputri poshireni vologi vtorinni luki flora yakih podibna do flori lukiv Terayi Duaru FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 122 vidi ssavciv sered yakih slid vidznachiti bengalskogo tigra Panthera tigris tigris indijskogo leoparda Panthera pardus fusca dimchastu panteru Neofelis nebulosa vedmedya gubacha Melursus ursinus indijskogo zambara Rusa unicolor barasingu Rucervus duvaucelii azijskogo arni Bubalus arnee gaura Bos gaurus chubatogo langura Trachypithecus pileatus ta en Nycticebus bengalensis Tut meshkaye najbilsha v Indiyi populyaciya indijskih sloniv Elephas maximus ta najbilsha u sviti populyaciya indijskih nosorogiv Rhinoceros unicornis Z navkolishnih girskih shiliv v dolini regionu chas vid chasu spuskayutsya gimalajski vedmedi Ursus thibetanus Shiroka richka Brahmaputra yaka protikaye cherez teritoriyu ekoregionu sluguye biogeografichnim bar yerom dlya deyakih vidiv tvarin Tak na pivdennomu berezi ciyeyi richki zustrichayutsya zahidni huloki Hoolock hoolock vedmezhi makaki Macaca arctoides ta pivnichni svinohvosti makaki Macaca leonina a na pivnichnomu berezi majzhe endemichni indijski languri Trachypithecus geei Takozh na pivnichnomu berezi Brahmaputri meshkayut ridkisni shetinyasti zajci Caprolagus hispidus ta endemichni karlikovi svini Porcula salvania yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya a v samij richci ridkisni gangski delfini Platanista gangetica V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 370 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Lophura leucomelanos en Polyplectron bicalcaratum bolotyanogo turacha Ortygornis gularis dvorogogo gomraya Buceros bicornis nepalskogo kalao Aceros nipalensis malabarskogo ptaha nosoroga Anthracoceros albirostris ta duzhe ridkisnogo bengalskogo florikana Houbaropsis bengalensis Sered majzhe endemichnih ptahiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti en Perdicula manipurensis bolotyanu priniyu Laticilla cinerascens bolotyanogo bablera Pellorneum palustre gimalajsku sutoru Paradoxornis flavirostris ta asamskogo timelovcya Pterorhinus nuchalis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 2824 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Manas en en en Nacionalnij park Kaziranga en en en en en ta en v Indiyi a takozh en v Butani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Brahmaputra Valley semi evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Brahmaputra Valley Semi Evergreen Forests One Earth