Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барасинга (Rucervus duvaucelii) — вид ссавців із родини оленевих (Cervidae).
| Барасинга | |
|---|---|
 | |
| самець | |
 | |
| доросла самиця й однорічник | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Оленеві (Cervidae) |
| Рід: | Rucervus |
| Вид: | R. duvaucelii |
| Біноміальна назва | |
| Rucervus duvaucelii (G. Cuvier, 1823) | |
 | |
| Історичне поширення (жовтий) і поточне поширення трьох підвидів | |
Морфологічна характеристика
Дорослі мають висоту в плечах від 119 до 124 сантиметрів і важать приблизно від 172 до 181 кілограма. Їхня шерсть каштаново-коричнева на спині, тьмяніє до більш світло-коричневої на боках і на животі, з кремово-білим забарвленням на внутрішній стороні ніг, огузку та нижній частині хвоста. Підборіддя, горло та внутрішня частина вух також білуваті. У зимові місяці, починаючи приблизно з листопада, шерсть стає темною, сірувато-коричневою. Дорослі самці матимуть більш темну шерсть, ніж самки та молодняк, від темно-коричневої до майже чорної. Шерсть оленят коричнева і плямиста при народженні, але плями зникають, коли оленя дорослішає.
Середовище проживання
Нині барасинга проживає в ізольованих місцях у на півночі та центрі Індії й на південному заході Непалу; тварина вимерла в Пакистані та Бангладеш. На початку двадцятого століття барасинга була широко розповсюджена у відповідних місцях існування по всій Індо-Гангській рівнині та низовинах, що оточують південні Гімалаї.
Загрози
Зміна середовища існування призвела до втрати більшої частини його предків. Заповідник дикої природи Кішанпур (203 км²) є одним із небагатьох залишків середовища проживання тераї в Індії. Середовище існування цього оленя тепер зведено до ізольованих фрагментів в результаті вторгнення сільського господарства та знищення через перетворення середовища існування водно-болотних угідь. Ізоляція на невеликі, фрагментовані популяції збільшує ймовірність локального вимирання, в тому числі внаслідок випадкових подій, таких як екстремальна погода та хвороби, а також посилює наслідки «нормальних» загроз, таких як полювання.
Використання
М’ясо барасинги не вважається делікатесом, оскільки вважається менш смачним, ніж м'ясо Axis porcinus і Axis axis, але барасингу все ще виловлюють на роги та м’ясо (для місцевих ринків). Шкуру використовують для виготовлення батогів та інших виробів.
Примітки
- Волох, А. Гібридизація у роді Cervus // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 112–126. — DOI:.
- Ferraino, A. (2007). Rucervus duvaucelii. Animal Diversity Web. Процитовано 23.06.2023. (англ.)
- Duckworth, J.W.; Kumar, N.S.; Pokharel, C.P.; Sagar Baral, H.; Timmins, R. (2015). Rucervus duvaucelii. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 23.06.2023. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barasinga Rucervus duvaucelii vid ssavciv iz rodini olenevih Cervidae Barasinga samec dorosla samicya j odnorichnik Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Olenevi Cervidae Rid Rucervus Vid R duvaucelii Binomialna nazva Rucervus duvaucelii G Cuvier 1823 Istorichne poshirennya zhovtij i potochne poshirennya troh pidvidivMorfologichna harakteristikaDorosli mayut visotu v plechah vid 119 do 124 santimetriv i vazhat priblizno vid 172 do 181 kilograma Yihnya sherst kashtanovo korichneva na spini tmyaniye do bilsh svitlo korichnevoyi na bokah i na zhivoti z kremovo bilim zabarvlennyam na vnutrishnij storoni nig oguzku ta nizhnij chastini hvosta Pidboriddya gorlo ta vnutrishnya chastina vuh takozh biluvati U zimovi misyaci pochinayuchi priblizno z listopada sherst staye temnoyu siruvato korichnevoyu Dorosli samci matimut bilsh temnu sherst nizh samki ta molodnyak vid temno korichnevoyi do majzhe chornoyi Sherst olenyat korichneva i plyamista pri narodzhenni ale plyami znikayut koli olenya doroslishaye Seredovishe prozhivannyaNini barasinga prozhivaye v izolovanih miscyah u na pivnochi ta centri Indiyi j na pivdennomu zahodi Nepalu tvarina vimerla v Pakistani ta Bangladesh Na pochatku dvadcyatogo stolittya barasinga bula shiroko rozpovsyudzhena u vidpovidnih miscyah isnuvannya po vsij Indo Gangskij rivnini ta nizovinah sho otochuyut pivdenni Gimalayi ZagroziZmina seredovisha isnuvannya prizvela do vtrati bilshoyi chastini jogo predkiv Zapovidnik dikoyi prirodi Kishanpur 203 km ye odnim iz nebagatoh zalishkiv seredovisha prozhivannya terayi v Indiyi Seredovishe isnuvannya cogo olenya teper zvedeno do izolovanih fragmentiv v rezultati vtorgnennya silskogo gospodarstva ta znishennya cherez peretvorennya seredovisha isnuvannya vodno bolotnih ugid Izolyaciya na neveliki fragmentovani populyaciyi zbilshuye jmovirnist lokalnogo vimirannya v tomu chisli vnaslidok vipadkovih podij takih yak ekstremalna pogoda ta hvorobi a takozh posilyuye naslidki normalnih zagroz takih yak polyuvannya VikoristannyaM yaso barasingi ne vvazhayetsya delikatesom oskilki vvazhayetsya mensh smachnim nizh m yaso Axis porcinus i Axis axis ale barasingu vse she vilovlyuyut na rogi ta m yaso dlya miscevih rinkiv Shkuru vikoristovuyut dlya vigotovlennya batogiv ta inshih virobiv PrimitkiVoloh A Gibridizaciya u rodi Cervus Novitates Theriologicae 2021 Vip 12 S 112 126 DOI 10 53452 nt1222 Ferraino A 2007 Rucervus duvaucelii Animal Diversity Web Procitovano 23 06 2023 angl Duckworth J W Kumar N S Pokharel C P Sagar Baral H Timmins R 2015 Rucervus duvaucelii The IUCN Red List of Threatened Species Procitovano 23 06 2023 angl