Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мішані ліси південного сходу США ідентифікатор WWF NA0413 неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів

Мішані ліси південного сходу США

Мішані ліси південного сходу США

Мішані ліси південного сходу США (ідентифікатор WWF: NA0413) — неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на південному сході США.

Мішані ліси південного сходу США
imageСосновий ліс у [en] (Джорджія)
Екозона Неарктика
Біом Помірні широколистяні та мішані ліси
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF NA0413
Межі Прибережні ліси північного сходу США
Прибережні ліси Середньоатлантичних Штатів
Хвойні ліси південного сходу США
Ліси Міссісіпської низовини
Широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів
Мішані мезофільні ліси Аппалачів
Ліси Аппалачів та Блакитного хребта
Площа, км² 348 577
Країни Сполучені Штати Америки
Охороняється 1,5 %
imageРозташування екорегіону (зеленим)
image
Ландшафт природного заповідника [en] (Північна Кароліна)
image
Ліс у природному заповіднику Пі-Ді (Північна Кароліна)

Географія

Екорегіон мішаних лісів південного сходу США простягається широкою дугою через [en], від крайнього південного сходу Пенсільванії, Меріленду та округа Колумбія через території Вірджинії, Північної та Південної Кароліни, Джорджії та Алабами до Міссісіпі та сусідніх районів Луїзіани, Арканзасу та Теннессі. Він охоплює плато Підмонту, східних передгір'їв Аппалачів, які простягаються між горами, що височіють на захід від них, та відділені різким уступом від [en], що лежать на узбережжі Атлантичного океану на схід від них. Рельєф Підмонту представлений горбистими рівнинами, що лежать на висоті від 50 до 300 м над рівнем моря. Тут зустрічаються численні монадноки або інзельберги — окремі гранітні скелясті пагорби або останцеві узвишшя, які різко підіймаються над навколишніми рівнинами. Найбільше монандоків зустрічаються у верхній частині Джорджійського Підмонту, зокрема Кам'яна гора, [en] та [en]. На південному заході екорегіон охоплює також частину Примексиканської низовини, що лежить на схід від річки Міссісіпі.

На заході екорегіон переходить у ліси Аппалачів та Блакитного хребта та у мішані мезофільні ліси Аппалачів, на сході — у прибережні ліси Середньоатлантичних Штатів, на півдні — хвойні ліси південного сходу США, а на заході — у ліси Міссісіпської низовини та у широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів.

Клімат

В межах екорегіону домінує вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується спекотним, дощовим літом та м'якою зимою. Середня температура в регіоні коливається від 15 °C до 20 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 1000 до 1500 мм, які рівномірно розподілені протягом року.

Флора

Основними рослинними угрупованнями екорегіону є мішані дубово-гікорієво-соснові ліси, в яких домінують різні види дубів (Quercus spp.), гікорі (Carya spp.) та сосен (Pinus spp.). До початку XX століття в цих лісах також росло багато [en] (Castanea dentata), але їх популяція загинула внаслідок грибкової хвороби. Ці дерева все ще продовжують зустрічатися в підліску, але багато каштанів гине від хвороби до того, як досягне верхнього ярусу лісу.

Найважливішим фактором, який впливав на формування мішаних лісів до появи в регіоні європейських колоністів, були пожежі, які виникали природним чином, а також внаслідок підпалів, які регулярно здійснювали індіанці. Пожежі забезпечували проростання соснового насіння, а часті невеликі пожежі сприяли відновленню дубів порівняно з конкуруючими листяними породами.

У мішаних лісах екорегіону переважають білі дуби (Quercus alba), червоні дуби (Quercus rubra), чорні дуби (Quercus velutina), шарлатові дуби (Quercus coccinea), [en] (Carya glabra), [en] (Carya tomentosa), короткохвойні сосни (Pinus echinata), ладанні сосни (Pinus taeda) та довгохвойні сосни (Pinus palustris). Сосни переважають у районах, де часто трапляються пожежі. На сухих пагорбах ростуть гікорі та каштанові дуби (Quercus montana), а на сухих відкритих ділянках — майже моновидові насадження чорних дубів (Quercus velutina). У ранньосукцесійних насадженнях, що ростуть на місцях нещодавніх пожеж, зустрічаються віргінські яловці (Juniperus virginiana) та звичайні робінії (Robinia pseudoacacia).

В середньому ярусі мішаних лісів переважають такі дерева, як [en] (Sassafras albidum), [en] (Ostrya virginiana), квітучий кизил (Cornus florida) та зелений глід (Crataegus viridis). В підліску поширені чагарники північної лохини (Vaccinium corymbosum), [en] (Vaccinium angustifolium), [en] (Viburnum acerifolium), [en] (Gaylussacia baccata) та [en] (Kalmia latifolia).

У глибоких ярах, на захищених північних або східних схилах пагорбів, та на родючих ґрунтах на добре дренованих ділянках поширені [en] широколистяні ліси. Основу цих лісів складають великолисті буки (Fagus grandifolia), американські тюльпанні дерева (Liriodendron tulipifera), червоні дуби (Quercus rubra), американські ясени (Fraxinus americana), цукрові клени (Acer saccharum), [en] (Tilia americana) та [en] (Carya cordiformis). В підліску цих лісів поширені трилопатеві азиміни (Asimina triloba), лісові гіркокаштани (Aesculus sylvatica), [en] (Carpinus caroliniana), квітучий кизил (Cornus florida) та [en] (Euonymus americanus). Також в екорегіоні зустрічаються заплавні та низинні ліси, хоча їх тут не настільки багато, як на Приатлантичній низовині. На родючих ґрунтах Чорного поясу раніше зустрічалися ізольовані ділянки [en], на яких до середини XVIII століття паслися стада [en] (Bison bison bison).

Із заселенням екорегіону європейцями його природний рослинний покрив екорегіону був значно змінений, оскільки велика частина лісів була знищена та перетворена на сільськогосподарські угіддя. Після Другої світової війни багато ферм були покинуті, а на їх місці утворилися вторинні ліси. В екстремальних екологічних умовах покинутих полів сосни випередили широколистяні дерева у конкуренції за місце під сонцем та поживні речовини. Спочатку у вторинних лісах широколистяні види зайняли місце в підліску, однак після того, як у середині 1960-х років соснові насадження були вирубані, листяні насадження зайняли їх місце, випередивши молоді сосни за домінування у верхньому ярусі. Цьому посприяло також зменшення кількості пожеж. Таким чином, структура лісів регіону значно змінилася під впливом людини, що загрожує довгостроковій стійкості багатьох видів, які залежать від пожеж.

Підлісок і трав'яний ярус також змінювався разом із сукцесією лісів. На відкритих, добре освітлених полях переважали злаки та різнотрав'я, однак коли крони сосен та широколистяних дерев почали утворювати лісовий намет, в підліску почали переважати кущі та невисокі дерева, такі як квітучий кизил (Cornus florida), канадське юдине дерево (Cercis canadensis), віргінський яловець (Juniperus virginiana) та американський падуб (Ilex opaca). Серед кущів та трав'янистих рослин, що зустрічаються у підліску вторинних лісів, слід відзначити різні види ожини (Rubus spp.), сумаха (Rhus spp.) та жимолості (Lonicera spp.), а також [en] (Toxicodendron radicans). Загалом в екорегіоні зустрічається 3635 видів місцевих трав'янистих рослин та чагарників, більше, ніж в усіх інших екорегіонах Північної Америки.

Фауна

В межах екорегіону зустрічається 58 видів ссавців та близько 240 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), смугастого скунса (Mephitis mephitis), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), сіру вивірку (Sciurus carolinensis), лисячу вивірку (Sciurus niger), звичайного ракуна (Procyon lotor), лісового бабака (Marmota monax), східного бурундука (Tamias striatus), південну літягу (Glaucomys volans), віргінського опосума (Didelphis virginiana), аллеганського лісового хом'яка (Neotoma magister) та східного лісового хом'яка (Neotoma floridana). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). Руді вовки (Canis rufus) та [en] (Puma concolor couguar) вимерли в регіоні, а барибали (Ursus americanus) були винищені на більшій його частині.

Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити віргінську перепелицю (Colinus virginianus), великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), каролінського дрімлюгу (Antrostomus carolinensis), каролінку (Aix sponsa), віргінського пугача (Bubo virginianus), неоарктичну сову (Strix varia), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), [en] (Leuconotopicus borealis), каролінську гілу (Melanerpes carolinus), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), блакитну сизойку (Cyanocitta cristata), каролінського поплітника (Thryothorus ludovicianus), каролінського повзика (Sitta carolinensis), малого повзика (Sitta pusilla), каролінську гаїчку (Poecile carolinensis), гострочубу синицю (Baeolophus bicolor), лісового піві (Contopus virens), білоокого віреона (Vireo griseus), північного пісняра (Parula americana), соснового пісняра-лісовика (Setophaga pinus), [en] (Sialia sialis), лісового дрозда (Hylocichla mustelina), мандрівного дрозда (Turdus migratorius), пломенисту пірангу (Piranga rubra) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis)

Загалом фауна екорегіону вирізняється високим біорізноманіттям, особливо серед земноводних, плазунів та птахів. Регіон є глобальним центром різноманіття для черевоногих молюсків у Північній Америці. Прісноводні екосистеми екорегіону також є одними з найбагатших серед усіх екорегіонів помірних широт.

Збереження

Майже 99 % рослинного покриву екорегіону було значно деградовано або знищено та перетворено на сільськогосподарські угіддя, зокрема на плантації тютюну та арахісу. Більшість лісів регіону наразі є вторинними лісами, які характеризуються низьким біорізноманіттям. Прерії Чорного поясу були повністю знищені. Фрагментація природних ландшафтів є дуже високою. Основною загрозою для збереження залишків природи регіону є вирубка та подальша експлуатація залишків лісів та перетворення їх на соснові насадження. Густота населення в екорегіоні є найвищою на сході США, і процеси урбанізації в регіоні тривають. Тут розташовані такі великі міста, як Ролі, Дарем, Грінсборо, Вінстон-Сейлем, Шарлотт, Грінвілл, Атланта, Мемфіс, Монтгомері, Ричмонд та Балтимор, а також столиця США — Вашингтон.

Близько 1,5 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] та [en] в Меріленді, [en] та [en] у Вірджинії, [en], [en], [en], [en] та [en] в Північній Кароліні, [en] в Південній Кароліні, [en] та [en] в Джорджії, [en] в Алабамі та [en] в Міссісіпі.

Примітки

  1. "Southeastern mixed forests". DOPA Explorer. [1]
  2. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  3. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
  4. Kricher, John; Morrison, Gordon (1998). Eastern Forests: A field guide to birds, mammals, trees, flowers, and more. . ISBN .
  5. Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .

Посилання

  • «Southeastern mixed forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Appalachian Piedmont Forests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mishani lisi pivdennogo shodu SShA identifikator WWF NA0413 nearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivdennomu shodi SShA Mishani lisi pivdennogo shodu SShA Sosnovij lis u en Dzhordzhiya Ekozona Nearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0413 Mezhi Priberezhni lisi pivnichnogo shodu SShA Priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ Hvojni lisi pivdennogo shodu SShA Lisi Missisipskoyi nizovini Shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ Mishani mezofilni lisi Appalachiv Lisi Appalachiv ta Blakitnogo hrebta Plosha km 348 577 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 1 5 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft prirodnogo zapovidnika en Pivnichna Karolina Lis u prirodnomu zapovidniku Pi Di Pivnichna Karolina GeografiyaEkoregion mishanih lisiv pivdennogo shodu SShA prostyagayetsya shirokoyu dugoyu cherez en vid krajnogo pivdennogo shodu Pensilvaniyi Merilendu ta okruga Kolumbiya cherez teritoriyi Virdzhiniyi Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Karolini Dzhordzhiyi ta Alabami do Missisipi ta susidnih rajoniv Luyiziani Arkanzasu ta Tennessi Vin ohoplyuye plato Pidmontu shidnih peredgir yiv Appalachiv yaki prostyagayutsya mizh gorami sho visochiyut na zahid vid nih ta viddileni rizkim ustupom vid en sho lezhat na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu na shid vid nih Relyef Pidmontu predstavlenij gorbistimi rivninami sho lezhat na visoti vid 50 do 300 m nad rivnem morya Tut zustrichayutsya chislenni monadnoki abo inzelbergi okremi granitni skelyasti pagorbi abo ostancevi uzvishshya yaki rizko pidijmayutsya nad navkolishnimi rivninami Najbilshe monandokiv zustrichayutsya u verhnij chastini Dzhordzhijskogo Pidmontu zokrema Kam yana gora en ta en Na pivdennomu zahodi ekoregion ohoplyuye takozh chastinu Primeksikanskoyi nizovini sho lezhit na shid vid richki Missisipi Na zahodi ekoregion perehodit u lisi Appalachiv ta Blakitnogo hrebta ta u mishani mezofilni lisi Appalachiv na shodi u priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ na pivdni hvojni lisi pivdennogo shodu SShA a na zahodi u lisi Missisipskoyi nizovini ta u shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya spekotnim doshovim litom ta m yakoyu zimoyu Serednya temperatura v regioni kolivayetsya vid 15 C do 20 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1000 do 1500 mm yaki rivnomirno rozpodileni protyagom roku FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye mishani dubovo gikoriyevo sosnovi lisi v yakih dominuyut rizni vidi dubiv Quercus spp gikori Carya spp ta sosen Pinus spp Do pochatku XX stolittya v cih lisah takozh roslo bagato en Castanea dentata ale yih populyaciya zaginula vnaslidok gribkovoyi hvorobi Ci dereva vse she prodovzhuyut zustrichatisya v pidlisku ale bagato kashtaniv gine vid hvorobi do togo yak dosyagne verhnogo yarusu lisu Najvazhlivishim faktorom yakij vplivav na formuvannya mishanih lisiv do poyavi v regioni yevropejskih kolonistiv buli pozhezhi yaki vinikali prirodnim chinom a takozh vnaslidok pidpaliv yaki regulyarno zdijsnyuvali indianci Pozhezhi zabezpechuvali prorostannya sosnovogo nasinnya a chasti neveliki pozhezhi spriyali vidnovlennyu dubiv porivnyano z konkuruyuchimi listyanimi porodami U mishanih lisah ekoregionu perevazhayut bili dubi Quercus alba chervoni dubi Quercus rubra chorni dubi Quercus velutina sharlatovi dubi Quercus coccinea en Carya glabra en Carya tomentosa korotkohvojni sosni Pinus echinata ladanni sosni Pinus taeda ta dovgohvojni sosni Pinus palustris Sosni perevazhayut u rajonah de chasto traplyayutsya pozhezhi Na suhih pagorbah rostut gikori ta kashtanovi dubi Quercus montana a na suhih vidkritih dilyankah majzhe monovidovi nasadzhennya chornih dubiv Quercus velutina U rannosukcesijnih nasadzhennyah sho rostut na miscyah neshodavnih pozhezh zustrichayutsya virginski yalovci Juniperus virginiana ta zvichajni robiniyi Robinia pseudoacacia V serednomu yarusi mishanih lisiv perevazhayut taki dereva yak en Sassafras albidum en Ostrya virginiana kvituchij kizil Cornus florida ta zelenij glid Crataegus viridis V pidlisku poshireni chagarniki pivnichnoyi lohini Vaccinium corymbosum en Vaccinium angustifolium en Viburnum acerifolium en Gaylussacia baccata ta en Kalmia latifolia U glibokih yarah na zahishenih pivnichnih abo shidnih shilah pagorbiv ta na rodyuchih gruntah na dobre drenovanih dilyankah poshireni en shirokolistyani lisi Osnovu cih lisiv skladayut velikolisti buki Fagus grandifolia amerikanski tyulpanni dereva Liriodendron tulipifera chervoni dubi Quercus rubra amerikanski yaseni Fraxinus americana cukrovi kleni Acer saccharum en Tilia americana ta en Carya cordiformis V pidlisku cih lisiv poshireni trilopatevi azimini Asimina triloba lisovi girkokashtani Aesculus sylvatica en Carpinus caroliniana kvituchij kizil Cornus florida ta en Euonymus americanus Takozh v ekoregioni zustrichayutsya zaplavni ta nizinni lisi hocha yih tut ne nastilki bagato yak na Priatlantichnij nizovini Na rodyuchih gruntah Chornogo poyasu ranishe zustrichalisya izolovani dilyanki en na yakih do seredini XVIII stolittya paslisya stada en Bison bison bison Iz zaselennyam ekoregionu yevropejcyami jogo prirodnij roslinnij pokriv ekoregionu buv znachno zminenij oskilki velika chastina lisiv bula znishena ta peretvorena na silskogospodarski ugiddya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bagato ferm buli pokinuti a na yih misci utvorilisya vtorinni lisi V ekstremalnih ekologichnih umovah pokinutih poliv sosni viperedili shirokolistyani dereva u konkurenciyi za misce pid soncem ta pozhivni rechovini Spochatku u vtorinnih lisah shirokolistyani vidi zajnyali misce v pidlisku odnak pislya togo yak u seredini 1960 h rokiv sosnovi nasadzhennya buli virubani listyani nasadzhennya zajnyali yih misce viperedivshi molodi sosni za dominuvannya u verhnomu yarusi Comu pospriyalo takozh zmenshennya kilkosti pozhezh Takim chinom struktura lisiv regionu znachno zminilasya pid vplivom lyudini sho zagrozhuye dovgostrokovij stijkosti bagatoh vidiv yaki zalezhat vid pozhezh Pidlisok i trav yanij yarus takozh zminyuvavsya razom iz sukcesiyeyu lisiv Na vidkritih dobre osvitlenih polyah perevazhali zlaki ta riznotrav ya odnak koli kroni sosen ta shirokolistyanih derev pochali utvoryuvati lisovij namet v pidlisku pochali perevazhati kushi ta nevisoki dereva taki yak kvituchij kizil Cornus florida kanadske yudine derevo Cercis canadensis virginskij yalovec Juniperus virginiana ta amerikanskij padub Ilex opaca Sered kushiv ta trav yanistih roslin sho zustrichayutsya u pidlisku vtorinnih lisiv slid vidznachiti rizni vidi ozhini Rubus spp sumaha Rhus spp ta zhimolosti Lonicera spp a takozh en Toxicodendron radicans Zagalom v ekoregioni zustrichayetsya 3635 vidiv miscevih trav yanistih roslin ta chagarnikiv bilshe nizh v usih inshih ekoregionah Pivnichnoyi Ameriki FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 58 vidiv ssavciv ta blizko 240 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus dovgohvostu lasicyu Neogale frenata smugastogo skunsa Mephitis mephitis floridskogo krolika Sylvilagus floridanus siru vivirku Sciurus carolinensis lisyachu vivirku Sciurus niger zvichajnogo rakuna Procyon lotor lisovogo babaka Marmota monax shidnogo burunduka Tamias striatus pivdennu lityagu Glaucomys volans virginskogo oposuma Didelphis virginiana alleganskogo lisovogo hom yaka Neotoma magister ta shidnogo lisovogo hom yaka Neotoma floridana Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Rudi vovki Canis rufus ta en Puma concolor couguar vimerli v regioni a baribali Ursus americanus buli vinisheni na bilshij jogo chastini Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti virginsku perepelicyu Colinus virginianus velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura karolinskogo drimlyugu Antrostomus carolinensis karolinku Aix sponsa virginskogo pugacha Bubo virginianus neoarktichnu sovu Strix varia bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus en Leuconotopicus borealis karolinsku gilu Melanerpes carolinus rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris blakitnu sizojku Cyanocitta cristata karolinskogo poplitnika Thryothorus ludovicianus karolinskogo povzika Sitta carolinensis malogo povzika Sitta pusilla karolinsku gayichku Poecile carolinensis gostrochubu sinicyu Baeolophus bicolor lisovogo pivi Contopus virens bilookogo vireona Vireo griseus pivnichnogo pisnyara Parula americana sosnovogo pisnyara lisovika Setophaga pinus en Sialia sialis lisovogo drozda Hylocichla mustelina mandrivnogo drozda Turdus migratorius plomenistu pirangu Piranga rubra ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Zagalom fauna ekoregionu viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam osoblivo sered zemnovodnih plazuniv ta ptahiv Region ye globalnim centrom riznomanittya dlya cherevonogih molyuskiv u Pivnichnij Americi Prisnovodni ekosistemi ekoregionu takozh ye odnimi z najbagatshih sered usih ekoregioniv pomirnih shirot ZberezhennyaMajzhe 99 roslinnogo pokrivu ekoregionu bulo znachno degradovano abo znisheno ta peretvoreno na silskogospodarski ugiddya zokrema na plantaciyi tyutyunu ta arahisu Bilshist lisiv regionu narazi ye vtorinnimi lisami yaki harakterizuyutsya nizkim bioriznomanittyam Preriyi Chornogo poyasu buli povnistyu znisheni Fragmentaciya prirodnih landshaftiv ye duzhe visokoyu Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya zalishkiv prirodi regionu ye virubka ta podalsha ekspluataciya zalishkiv lisiv ta peretvorennya yih na sosnovi nasadzhennya Gustota naselennya v ekoregioni ye najvishoyu na shodi SShA i procesi urbanizaciyi v regioni trivayut Tut roztashovani taki veliki mista yak Roli Darem Grinsboro Vinston Sejlem Sharlott Grinvill Atlanta Memfis Montgomeri Richmond ta Baltimor a takozh stolicya SShA Vashington Blizko 1 5 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en v Merilendi en ta en u Virdzhiniyi en en en en ta en v Pivnichnij Karolini en v Pivdennij Karolini en ta en v Dzhordzhiyi en v Alabami ta en v Missisipi Primitki Southeastern mixed forests DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Kricher John Morrison Gordon 1998 Eastern Forests A field guide to birds mammals trees flowers and more ISBN 978 0 395 92895 0 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Southeastern mixed forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Appalachian Piedmont Forests One Earth

Дата публікації:
Топ